Постанова

від 28.04.2025 по справі 915/899/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2025 р. Справа№ 915/899/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024

у справі №915/899/24 (суддя - Ягічевої Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 227 105,70 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання" (далі - позивач, ТОВ "Індустріальне Обладнання", скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") про стягнення 2 436 766,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором про закупівлю товарів № 4600007593 від 26.05.2023 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 343 414,00 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 23 049,97 грн 3% річних та 70 302,42 грн інфляційних втрат.

15.11.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заява про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.12.2024 у задоволенні позову ТОВ "Індустріальне обладнання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 2 436 766,39 грн. відмовлено повністю.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що виходячи з приписів вищенаведених норм законодавства та умов укладеного між сторонами договору, останнім днем виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання з оплати поставлених товарів було 15.11.2024 відповідно. Згідно платіжної інструкції № 307379 Товар за Актом приймання за кількістю та якістю оплачений - 12.11.2024, тобто у строки передбачені умовами договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 915/899/24 у частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання" інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 178 568,14 (сто сімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 14 коп., 3% річних в розмірі 48 537,56 (сорок вісім тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 56 коп., а також судового збору в розмірі 3 406,48 (три тисячі чотириста шість) грн. 58 коп. (судовий збір) та витрати на професійну правову допомогу в сумі 75 000,00 (сімдесят п`ять тисяч) грн. - скасувати. Ухвалити у справі № 915/899/24 нове рішення, яким задовольнити вимоги - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання" інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 178 568,14 (сто сімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 14 коп., 3% річних в розмірі 48 537,56 (сорок вісім тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 56 коп., а також судовий збір в розмірі 3 406,48 (три тисячі чотириста шість) грн. 58 коп. (судовий збір) та витрати на професійну правову допомогу в сумі 75 000,00 (сімдесят п`ять тисяч) грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання" судові витрати понесені в суді апеляційної інстанції - судовий збір в сумі 5 109,72 (п`ять тисяч сто дев`ять) грн. 72 коп. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що з урахуванням того, що відповідач не виконав свого обов`язку з своєчасного підписання та надання позивачу первинних документів, фактично обмежив право позивача на своєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, з урахуванням основоположних засад цивільного законодавства, слід дійти висновку про те, що Відповідач недобросовісно перешкодив (відтермінував) подання на реєстрацію податкову накладну позивача, а тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 212 ЦК України, обов`язок відповідача сплатити за товар за видатковою накладною № 12 від 12.02.2024 у строк з 04.03.2024 по 13.03.2024 є таким, що настав.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

03.02.2025 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що строк оплати Товару за видатковою накладною № 12 настав лише після підписання Позивачем 14.10.2024 видаткової накладної № 12, прийняття Товару відповідачем 16.10.2024 та виконання Позивачем умов пункту 4.3 Договору щодо надання податкової накладної 29.10.2024, а тому вимоги про сплату 3 % річних та інфляційних втрат є безпідставними, оскільки Товар за вказаними оплачений Відповідачем у строк встановлений пунктом 4.2 Договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 сформовано колегію у складі: головуючий судя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 витребувано матеріали справи №915/899/24 з Господарського суду міста Києва.

20.01.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/899/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №915/899/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, за результатами проведення тендерної закупівлі за № UA-2023-03-27-011252а "Інструменти для паяння м`яким і твердим припоєм та для зварювання, машина та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (Агрегати зварювальні)", код класифікатора ДК 021:2015:42660000-0, 26.05.2023 між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (далі - покупець) та ТОВ "Індустріальне Обладнання" (далі - постачальник) було укладено договір № 4600007593 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язався у визначений договором строк передати у власність покупця інструменти для паяння м`яким і твердим припоєм та для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (агрегати зварювальні) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору (далі - специфікація), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (п. 1.2 договору).

У п. 1.3 договору постачальник гарантував, що товари: належали йому на праві власності; не перебували під забороною відчуження; не перебували під арештом; не були предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань; країною походження (виробником) товару(-ів) не є Російська Федерація чи Республіка Білорусь.

За умовами специфікації, яка є додатком № 1 до договору, поставці підлягали:

агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі та агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі в кількості 4 (чотири) комплекти, по ціні 1 603 315,00 грн (без ПДВ) за комплект, загальною вартістю 6 413 260,00 грн (без ПДВ);

агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі з причепом у кількості 13 (тринадцять) комплектів, по ціні 1 952 845,00 грн (без ПДВ) за комплект, загальною вартістю 25 386 985,00 грн (без ПДВ).

Строк поставки - 280 днів з дати укладення договору.

У п. 3.1 договору сторони погодили ціну договору, яка визначалася загальною вартістю товарів, зазначених у специфікації, та становила 31 800 245,00 грн, крім того, ПДВ - 6 360 049,00 грн. Ціна Договору, у тому числі ПДВ, становить 38 160 294,00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 15 договору, на умовах, визначених договором.

Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.8 договору датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акту приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього договору.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив, що на виконання умов договору згідно видаткової накладної № 12 від 12.02.2024 він передав "Агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі з причепом" на загальну суму 2 343 414,00 грн (у тому числі ПДВ).

Утім, взятий на себе обов`язок з оплати поставленого товару відповідач належним чином не виконав, сплативши суму основного боргу під час розгляду справи - 12.11.2024.

Враховуючи викладене, з врахуванням заяви про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 178 568,14 грн інфляційних втрат, 48 537,56 грн 3% річних.

Заперечення відповідача проти позову зводяться до того, що за видатковою накладною № 12 від 12.02.2024 мала місце поставка товарів неналежної якості, про що покупцем були складені та підписані акти невідповідності ТМЦ по кількості та/або якості з детальним описом наявних зауважень, які позивачем, попри неодноразові звернення відповідача, усунуті не були, у зв`язку з чим строк виконання покупцем взятого на себе грошового зобов`язання з оплати такого товару не настав. Погоджений сторонами строк виконання відповідачем взятого на себе обов`язку з оплати поставленого товару у розумінні п.п. 4.2, 5.8 договору має обраховуватися саме з дати складання та підписання акту приймання товарів за кількістю та якістю, а не видаткової накладної. Виходячи з наведеного, на думку відповідача позовні вимоги є необгрунтованими та передчасними.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» та інші чинники.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (частина 2 наведеної норми).

У силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, з якою кореспондується ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 названого Кодексу).

У силу ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору згідно видаткової накладної № 12 від 12.02.2024 позивач передав "Агрегат зварювальний Shindaiwa DGW500DM/UKR на рамі з причепом" на загальну суму 2 343 414,00 грн (у тому числі ПДВ).

Згідно з пунктом 5.6 Договору право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в дату прийняття Товарів Покупцем за видатковою накладною.

Відповідно до п. 5.7 Договору приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов`язку з поставки Товарів за договором та відсутності у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів.

Такі претензії можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику у порядку, визначеному договором та чинним законодавством України.

Пунктом 5.9 Договору визначено, що у разі виявлення недоліків в переданих Товарах (будь-яка невідповідність Товару вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договору, або вимогам, що пред`являються до Товарів, а також інформації про Товар, наданій виробником (Постачальником ). Покупець має право, незалежно від можливості використання Товарів за призначенням, вимагати від Постачальника за своїм вибором: пропорційного зменшення вартості Товарів; безоплатного усунення недоліків Товарів у визначений Покупцем строк, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Постачальником повідомлення Покупця про виявлені недоліки Товарів; відшкодування витрат на усунення недоліків Товарів.

У разі виявлення істотних недоліків в переданих Товарах (недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання Товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (Постачальника), після його усунення проявляється знову з незалежних від Покупця причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 (чотирнадцять) календарних днів; він робить Товар суттєво іншим, ніж передбачено Договором), недотримання гарантій, визначених п. 1.3 Договору, Покупець має право за своїм вибором: відмовитися від Договору шляхом його розірвання в односторонньому порядку і вимагати повернення сплаченої за Товари грошової суми; вимагати заміни Товарів на Товари належної якості та/або на Товари, які відповідають гарантіям, наданим Постачальником відповідно до п. 1.3 Договору, у визначений Покупцем строк, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Постачальником повідомлення Покупця про заміну Товарів.

Крім того, відповідно до пунктів 6.3.4 та 6.3.5, Договору Постачальник взяв на себе зобов`язання забезпечити безоплатне усунення порушень умов Договору, що виникають у Покупця у зв`язку з нестачею, недоліками, невідповідністю вимогам по якості (комплектності), кількості Товарів; у разі поставки Товарів неналежної якості (комплектності) та/або надання Послуг неналежної якості виконати вимоги Покупця відповідно до умов п.5.9., п. 5.10 цього договору.

У свою чергу, матеріалами справи встановлено, після поставки товару, між сторонами відбулося листування з приводу якості товару, оскільки поставлений товар складається із різних частин різних виробниківі є конструкторським рішенням, а не продукцією виробника фірми "Yamabiko Corporation", що суперечить публічній процедурі закупівлі.

Так, акт приймання № 10-006 вказаного товару за кількістю та якістю був складений і підписаний сторонами - 16.10.2024, тобто, колегія суддів констатує, що недоліки товару позивач усунув лише у жовтні 2024.

Як уже зазначалося колегією суддів вище, що у п. 4.2 договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

При цьому відповідно до п. 5.8 договору датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акту приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього договору.

Таким чином, відхиляючи доводи апеляційної скарги, а також виходячи з приписів вищенаведених норм законодавства та умов укладеного між сторонами договору, колегія суддів констатує, що останнім днем виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання з оплати поставлених товарів було 15.11.2024 відповідно.

У свою чергу, як вірно зазначено судом першої інстанції та не заперечується скаржником, що згідно платіжної інструкції № 307379 Товар за Актом приймання за кількістю та якістю оплачений - 12.11.2024, тобто у строки передбачені умовами договору.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 178 568,14 грн інфляційних втрат, 48 537,56 грн 3% річних є необгрунтованими, оскільки відповідачем не пропущено строк оплати поставленого товару.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №915/899/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №915/899/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі №915/899/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальне Обладнання".

4. Матеріали справи №915/899/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.В. Владимиренко

Є.Ю. Пономаренко