Постанова

від 28.04.2025 по справі 911/2793/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2025 р. Справа№911/2793/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

представники учасників справи у судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер»

- Проценка Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер»

на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024

у справі №911/2793/23 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер»

до російської федерації в особі Уряду російської федерації

про стягнення 3 063 764,80 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до держави - російської федерації в особі Уряду російської федерації (далі по тексту - відповідач) про стягнення завданої шкоди у вигляді реальних збитків 339 122, 89 грн та упущеної вигоди у розмірі 2 724 641, 91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України позивачу заподіяно матеріальної шкоди у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди внаслідок викрадення та пошкодження належного товариству майна.

Господарський суд Київської області рішенням від 24.09.2024 у справі №911/2793/23 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі №911/2793/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.03.2025 у справі №911/2793/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер» на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі №911/2793/23 задовольнив частково. Рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі №911/2793/23 скасував в частині відмови у стягненні 339 122, 89 грн реальних збитків та ухвалив в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з російської федерації в особі Уряду російської федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер» 339 122, 89 грн реальних збитків, завданих збройною агресією, 20 000, 00 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової товарознавчої експертизи. Стягнув з російської федерації в особі Уряду російської федерації в дохід Державного бюджету України 4 069, 47 грн судового збору за подання позову та 6 104, 21 грн судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі №911/2793/23 залишив без змін.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 28.03.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер» - Проценка Олександра Васильовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 28.03.2025 клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північним апеляційним господарським судом листом від 01.04.2025 направлено запит до Господарського суду Київської області про направлення матеріалів справи №911/2793/23 для розгляду зазначеної вище заяви.

Після надходження матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.04.2025 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер» - Проценка Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення призначив на 28.04.2025 о 11 год. 15 хв.

Представник позивача просив здійснювати розгляд заяви без його участі.

Згідно частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач своїх представників, чи особисто, в судове засідання, призначене на 28.04.2025 не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, повідомлений шляхом здійснення публікації на офіційному веб-сайті судової влади України про розгляд заяви та призначене засідання на 28.04.2025.

Частиною 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади російської федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв`язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України вих. №71/17-500-67127 від 04.09.2022 та вих. №71/17-500-77469 від 03.10.2022).

Також припинено доставку поштових відправлень до/з російської федерації з перших днів повномасштабного вторгнення.

Таким чином, передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України вих. №100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022).

Враховуючи те, що діяльність посольства російської федерації в Україні зупинена, судом апеляційної інстанції здійснювались публікація на офіційному веб-сайті судової влади України про розгляд заяви та призначене засідання на 28.04.2025.

Таким чином, судом апеляційної інстанції вчинено всі можливі дії з метою належного повідомлення учасника справи - відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно із частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №911/2793/23 за відсутності представників учасників справи, повідомлених належним чином підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без їх участі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про розподіл судових витрат, заперечень на нього, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

За статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у додаткових постановах від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 06.12.2023 у справі №905/493/22, від 01.11.2023 у справі №911/1340/22 зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21). Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з пунктами б) та в) частини 4 статті 282 вказаного Кодексу у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що докази понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції подані разом з позовною заявою та окремим клопотанням від 26.09.2024 (на другий день після ухвалення рішення судом першої інстанції), в той час як у позовній заяві позивачем зазначалось, що позивачем було сплачено гонорар у розмірі 300 000 грн, а остаточні акти виконаних робіт будуть подані суду у встановлені частиною 8 статті 129 ГПК України строки.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно із частиною 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частини 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону №5076-VI договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.04.2022 між Адвокатським об`єднанням «Консулат» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальність «Дует Пауер» (далі - Клієнт) укладено Угоду про надання правової допомоги (далі по тексту - Угода) (т. 1 а.с. 249-250), за умовами якого виконавець приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту з наступних правових питань, а саме: здійснити представництво та захист прав і інтересів клієнта в державних органах України, в тому числі у судових органах України будь-якої ланки, а також перед будь-якими особами публічного чи приватного права, з питань щодо відшкодування шкоди завданої клієнту в результаті військової агресії Російської Федерації проти України.

За надання правової допомоги Клієнт сплачує на поточний банківський рахунок виконавця гонорар у розмірі 300 000, 00 грн. Зазначену суму гонорару Клієнт зобов`язаний сплатити до 31.07.2023 (пункт 6 Угоди в редакції додаткової угоди №4 до Угоди про надання правової допомоги від 15.04.2022.)

Після виконання даної Угоди сторонами складається та підписується на протязі 3-х робочих днів Акт про надання правової допомоги (юридичних послуг) (пункт 7 Угоди).

Дана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і припиняється виконанням умов угоди сторонами (пункт 24 Угоди).

Додатковою угодою №4 від 11.01.2024 до Угоди сторони домовилися визначити остаточну вартість гонорару за етапи надання правової допомоги, встановлені п. 1 Додаткової угоди №1 від 16.08.2022 до Угоди. В таблиці детально наведено вид правової допомоги та гонорар.

26.12.2022 між сторонами складено та підписано Акт про надання етапів правової допомоги з 15.04.2022 по 26.12.2022. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 130 000,00 грн без ПДВ.

25.09.2024 між сторонами складено та підписано Акт про надання етапів правової допомоги з 27.12.2022 по 25.12.2024. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 110 000,00 грн без ПДВ.

Таким чином, загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) Виконавцем за наданими актами становить 240 000, 00 грн. Тоді як позивачем заявлено до стягнення з відповідача 300 000, 00 грн.

Судом апеляційної інстанції враховано, що позивачем надані платіжні інструкції про оплату юридичних послуг на загальну суму 300 000, 00 грн, а саме від 20.02.2023 №100 на суму 200 000, 00 грн, від 23.08.2022 №235 на суму 20 000, 00 грн, від 28.09.2022 №282 на суму 20 000, 00 грн та 18.07.2023 №368 на суму 60 000, 00 грн. Однак, за наданими платіжними інструкціями не можливо достеменно встановити, що оплати були здійснені в межах розгляду саме даної справи, оскільки рахунків на оплату, які значаться в призначенні платежу позивачем суду не додано.

Надаючи оцінку заявленої стороною до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує, що виконання угоди підтверджується сторонами складеними актами про надання правової допомоги, в той час, як матеріали справи не містять акту про надання правової допомоги на суму 60 000, 00 грн.

Отже, позивачем всупереч погодженим умовам угоди не подано всіх актів про надання правової допомоги загалом на заявлену позивачем суму 300 000, 00, що мало б документальне підтвердження витрат на правовому допомогу в суді, а також обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості в суді.

Попередній розрахунок вартості надання юридичних послуг та послуг правничої допомоги до Угоди не є актом про надання правової допомоги.

Отже, за наданими позивачем актами про надання етапів правової допомоги підтверджено документально розмір гонорару для кожного з етапів, який фактично був наданий у розмірі 240 000, 00 грн, а витрати понесені позивачем за Угодою у заявленому розмірі 300 000, 00 не підтверджені за умовами Угоди.

Відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач своїм правом, визначеним частиною 6 статті 126 ГПК України, не скористався клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу суду не надав.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи частини статті 129 ГПК України клопотання представника позивачки про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково пропорційно задоволених позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 26 565, 18 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №911/2793/23.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер» - Проценка Олександра Васильовича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з російської федерації в особі Уряду російської федерації (103132, російська федерація, м. москва, стара площа, буд. 4, код 00031093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дует Пауер» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 1/8, літ. Г, код ЄДРПОУ 37177311) 26 565, 18 грн (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 18 копійок) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи.

3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи №911/2793/23 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна додаткова постанова складена та підписана суддями 28.04.2025.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова