Рішення від 15.04.2025 по справі 908/2600/24

номер провадження справи 19/186/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2025 Справа № 908/2600/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6" (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 6, ідентифікаційний код 34595843)

про визнання недійними та скасування протоколу загальних зборів

представники сторін

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.09.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6" про:

- визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом №17 від 29.05.2024;

- визнання недійсним та скасування рішення засідання правління, оформлене протоколом засідання правління №3 від 12.07.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням приписів Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» при організації та проведені загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Парамонова-6».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.09.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2600/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 01.10.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 08.10.2024 включно.

Від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 01.10.2024. Позивач виклав наступні позовні вимоги: просить суд визнати недійним та скасувати рішення загальних борів, оформлене протоколом загальних зборів № 17 від 29.05.2024.

Ухвалою суду від 11.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2600/24, присвоєно справі номер провадження 19/196/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.11.2024.

Ухвалою Господарського суду від 07.11.2024 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, витребувано у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6" (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 6, ідентифікаційний код 34595843): Протокол щодо утворення ініціативної групи щодо скликання загальних зборів від 29.05.2024 року; Список власників квартир/нежитлових приміщень будинку, з доказами сповіщених про проведення загальних зборів ОСББ "Парамонова-6" від 29.05.2024 року; Реєстр поштових відправлень (рекомендованих листів) від ініціативної групи зі скликання і проведення загальних зборів від 29.05.2024 року; Зведену таблицю співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників ОСББ "Парамонова-6" та підрахунку голосів, яке є додатком до протоколу № 17 від 29.05.2024 року; Лист зведених результатів голосування, яке є додатком до протоколу № 17 від 29.05.2024 року; Протокол засідання правління ОСББ "Парамонова-6" № 3 від 12.07.2024 року. Встановлено відповідачу строк на подання до суду витребуваних доказів протягом 10 днів з дня одержання ухвали суду. Підготовче засідання відкладено на 04.12.2024.

11.11.2024 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6" через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній, просить суд у позові відмовити повністю.

25.11.2024 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6" надійшла заява про виконання ухвали Господарського суду від 07.11.2024 до даної заяви додається: Список власників квартир/нежитлових приміщень будинку, з доказами сповіщених про проведення загальних зборів ОСББ "Парамонова-6" від 29.05.2024 року; Зведена таблиця співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників ОСББ "Парамонова-6" та підрахунку голосів, яке є додатком 1 до протоколу № 17 від 29.05.2024 року; Лист зведених результатів голосування, яке є додатком 2 до протоколу № 17 від 29.05.2024 року; Протокол засідання правління ОСББ "Парамонова-6" № 3 від 12.07.2024 року.

04.12.2024 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6" через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів, відповідно до якого просить суд долучити докази до матеріалів справи, а саме: листи по квартирного опитування, акт ревізії, картка голосування 73 квартири у 2018 році, листок голосування 73 квартири 2020 року, листок голосування 73 квартири 2023 року.

04.12.2024 від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2024 строк підготовчого провадження продовжено, підготовче засідання відкладено на 24.12.2024.

24.12.2024 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на подачу відповіді на відзив на позовну заяву, відповідно до якої, просить суд поновити строк на подачу відповіді на відзив на позовну заяву та долучити до матеріалів справи.

24.12.2024 ухвалою господарського суду підготовче провадження відкладено, судове засідання призначено на 15.01.2025.

13.01.2025 від представника позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

15.01.2025 від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6" через підсистему "Електронний суд", надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого, останній просить суд поновити строк на подання заперечення та відмовити у позові в повному обсязі.

Враховуючи неможливість проведення судового засідання, призначеного на 15.01.2025, у зв`язку з перебуванням суді на лікарняному, судове засідання було призначене на 22.01.2025.

22.01.2025 від представника позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2025 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 19.02.2025.

19.02.2025 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 19.02.2025 розгляд справи по суті відкладено,судове засідання призначено на 18.03.2025.

25.02.2025 від представника позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

18.03.2025 від представника позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

18.03.2025 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.03.2025 відкладено судове засідання до 04.04.2025.

В зв`язку з перебуванням судді на лікарняному судове засідання перенесено на 15.04.2025.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судове засідання 15.04.2025 сторони не з`явились, звернулись до суду з заявами про розгляд справи без їх участі.

ОСОБА_1 у позові зазначає, що є власником приміщення АДРЕСА_2 . 20.09.2006 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парамонова-6», ідентифікаційний код юридичної особи 34595843. За твердженням позивача, він не був ознайомлений з протоколом зі створення ініціативної групи про проведення загальних зборів ОСББ «Парамонова-6» 29.05.2024. Він та багато співвласників не отримували повідомлення про проведення загальних зборів 29.05.2024. Збори проведено за відсутності кворуму, скільки відповідно до ст. 6 ЗУ «Про ОСББ» рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників, а тому рішення прийняті на загальних зборах є не чинними і не прийнятими відповідно до статуту ОСББ «Парамонова-6» та законодавства, оскільки не набрали достатньої кількості голосів, а підписи співвласників є підробленими. Рішення загальних зборів ОСББ, оформлені протоколом №17 від 29.05.2025 позивач вважає нечинними та незаконними, оскільки він не брав в них участь, його про проведення зборів не було повідомлено. Позивач вважає, що протокол № 17 загальних зборів від 29.05.2024 підлягає визнанню недійним та скасуванню, в зв`язку з невідповідністю вимогам Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також типовій формі затвердженій Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203 від 25.08.2015. Позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Парамонова-6», оформлене протоколом № 17 від 29.05.2024 в повному обсязі, стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування позиції у відзиві зазначив наступне.

Доводи позивача про створення ініціативної групи та проведення її засідання 29.05.2024 року, оформлене протоколом №17, яким затверджено запропонований план роботи ініціативної групи, не мають підтвердження та суперечать фактичним обставинам справи.

Відповідно до абз.3 п. 15 розділу ІІІ Статуту, який було подано позивачем, рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів.

Відповідно до п.2 вказаного Протоколу засідання правління ОСББ «Парамонова-6» №2 від 29.04.2024, по другому питанню порядку денного членом правління ОСОБА_2 внесено пропозицію провести загальні збори ОСББ «Парамонова-6», враховуючи наявність нагальних питань вирішення та затвердження яких належить до компетенції загальних зборів співвласників ОСББ «Парамонова-6», а саме: незаконне відчуження прибудинкової земельної ділянки за погодженням ОСОБА_3 , звіт ревізійної комісії за результатами якої виявлено суттєві порушення у фінансово-господарській діяльності ОСББ «Парамонова-6». При цьому ОСОБА_4 зазначив, що він відмовляється брати будь-яку участь в організації проведення загальних зборів та наданні реєстру співвласників багатоквартирного будинку «Парамонова-6». Членом правління ОСОБА_5 запропоновано, враховуючи позицію ОСОБА_3 , провести загальні збори рішенням більшості голосів членів правління. «ЗА» вказане рішення було проголосовано 3 членами правління із 5: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 . Питання ухвалення рішення та проведення загальних зборів було ініційоване Правлінням ОСББ «Парамонова-6», а не ініціативною групою. Саме вказані члени правління і зазначені як ініціатори проведення загальних зборів у протоколі №17 від 29.05.2024 року.

02.05.2024 року, у вайбер групі співвласників було розміщено повідомлення наступного змісту: «Шановні мешканці будинку, правління ОСББ Парамонова 6, відповідно чинного Статуту, більшістю голосів прийняло рішення про проведення загальних зборів членів ОСББ Парамонова 6. Наразі вирішуються організаційні питання. Згідно з п. 5 чинного Статуту, прохання до власників квартир і нежитлових приміщень, в разі потреби, терміном у три дні, офіційно надати правлінню інформацію на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, про поштову, а також електронну адресу на яку буде надіслано офіційне повідомлення про проведення загальних зборів. Також на дану електрону адресу просимо надсилати пропозиції щодо порядку денного проведення загальних зборів.»

Від позивача не надходило повідомлень про те, що він фактично не проживає за адресою та запрошення має бути надіслане на іншу адресу.У позовній заяві вказане місце реєстрації: АДРЕСА_3 , водночас за даними паспорта Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Отже за таких умов Позивач який не проживає за адресою власного майна не мав можливості отримати повідомлення про проведення загальних зборів, а також не подавав заяву про направлення такого повідомлення на адресу фактичного проживання.

Батьки позивача, які мешкають в належні йому квартирі АДРЕСА_5 , відмовились від отримання повідомлення про скликання загальних зборів. В листі інформації щодо офіційного запрошення на загальні збори співвласників ОСББ «Пармонова-6» проставлено «відмова» навпроти прізвища ОСОБА_7 , а батько ОСОБА_4 , який входив до складу правління та був присутній на його засіданні під час прийняття рішення про проведення загальних зборів та відмовився від підписання протоколу, про що було складено акт.

Також відповідач вважає, що твердження позивача про те, що інформація про проведення загальних зборів не була оприлюднена у загальному доступі не відповідає дійсності. Зокрема, 17 травня у вайбер групі співвласників було розміщено оголошення про проведення загальних зборів, а також повідомлення було розміщено на дошках оголошень у будинку.

За твердженням відповідача, позивач не вказує, яким чином, яке саме порушення призвело до порушення його прав на участь у загальних зборах. Станом на момент подання відзиву жоден інший співвласник не оскаржив рішення загальних зборів.

Також відповідач вказує, що питання обрання нового складу правління було викликане неправомірними діями колишнього голови правління ОСОБА_4 - батька позивача. Щодо його дій було порушено кримінальне провадження, за незакону передачу частини земельної ділянки, яка є прибудинковою територією ОСББ. Це вказує на те, що позивач не погоджується із рішенням щодо звільнення його батька, однак в даному випадку така позиція суперечить загальній думці та інтересам інших співвласників.

Загальна площа квартир та нежитлових приміщень ОСББ «Парамонова-6» складає 6666,34 м2, водночас площа квартири позивача - 56,7 м2, що становить 0,85% всіх голосів. Щодо питань порядку денного було проголосовано наступним чином: по першому питанню «за» - 57,07% голосів, по другому питанню - «за» 57,07% голосів, по третьому питанню: за обрання ОСОБА_8 - «за» 57,07% голосів, за обрання ОСОБА_9 -«за» 54,86% голосів, за обрання ОСОБА_10 - «за» 52,3% голосів, за обрання ОСОБА_4 - «за» 19,66% голосів, за обрання ОСОБА_11 - 52,23% голосів, по четвертому питанню: за обрання ОСОБА_12 - «за» 57,07% голосів, за орання ОСОБА_13 - «за» 57,07% голосів, за обрання ОСОБА_6 - «за» 57,07% голосів, по п`ятому питанню - «за» 57,07% голосів, по шостому питанню - «за» 57,07% голосів, по сьомому питанню - «за» 57,07% голосів.

Відповідач стверджує, що відсутнє жодне питання порядку денного. яке б зазнало зміни від 0,85% голосу позивача, а інтереси більшості співвласників, а саме більше як 50%, є переважаючими за інтереси позивача.

Посилання позивача на відсутність кворуму, на думку відповідача, не може бути застосоване в силу положень підпункту ґ, пункту 3, частини 2 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», адже за будь яких умов при проведенні загальних зборів скільки б співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними.

Щодо посилання позивача на можливу не відповідність форми протоколу загальних зборів типовій формі затвердженій Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203 від 25.08.2015 року, відповідач вказує, що вказаний наказ визнаний таким, що втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №970 від 24.10.2023 року.

Відповідач також вказав, щодо можливого підроблення відповідачем підписів в наданих документах, позивач доказів на підтвердження не надає. Поряд з наведеним відповідач ставить під сумнів належність на представлених суду документах позивачем саме підписів ОСОБА_1 , а не його батька ОСОБА_3 .

В обґрунтування заперечень відповідач також посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду 20 квітня 2023 року по справі № 911/20/22, від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20.

Також відповідачем зазначено про орієнтовний розрахунок понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

ОСОБА_1 (позивач у даній справі) є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 33,6 кв.м., на підставі договору дарування, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Сторонами по справі зазначений факт не заперечується.

У вказаному будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6 " (відповідач у справі).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.09.2006 внесено запис щодо державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парамонова-6", з місцезнаходженням: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 34595843.

Нова редакція Статуту ОСББ «Парамонова-6» затверджена загальними зборами ОСББ «Парамонова-6», протокол № 16 від 08.11.2023.

Як встановлено судом, 29.05.2024 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Парамонова-6», на яких прийняті рішення з питань порядку денного, що оформлені Протоколом № 17 від 29.05.2024:

- з першого питання порядку денного (обрання голови загальних зборів): обрано головою зборів ОСОБА_5 , секретарем ОСОБА_2 ;

- з другого питання порядку денного (звіт ревізійної комісії): затверджено звіт ревізійної комісії ОСББ «Парамонова-6» від 29.12.2023;

- з третього питання порядку денного (вибори членів правління): обрано правління ОСББ «Парамонова-6» у складі 4 (чотирьох) осіб: ОСОБА_8 , кв. АДРЕСА_6 , ОСОБА_9 , кв. АДРЕСА_7 , ОСОБА_14 , кв. АДРЕСА_8 , ОСОБА_11 , кв. АДРЕСА_9 ;

- з четвертого питання порядку денного (вибори членів ревізійної комісії): вирішено обрати ревізійну комісію ОСББ "Парамонова-6" у складі 3-х осіб: ОСОБА_12 , кв. АДРЕСА_10 , ОСОБА_13 , кв. АДРЕСА_6 , ОСОБА_6 , кв. АДРЕСА_11 );

- з п`ятого питання порядку денного (земельне питання): вирішено уповноважити правління ОСББ «Парамонова-6» у відповідних державних та інших установах і організаціях, в т.ч. подавати клопотання, заяви, оформлювати документи, підписувати договори щодо оформлення права власності (постійне користування) на користь ОСББ «Парамонова-6» на земельну ділянку на якій розташований багатоквартирний будинок та прибудинкову територію; подавати позови в правоохоронні та судові органи з питань незаконного розподілу та відчуження земельної ділянки, яка належить до прибудинкової території ОСББ «Парамонова-6» (кад.ном.23101000000:03:023:0078);

- з шостого питання порядку денного (робота з боржниками): вирішено правлінню ОСББ «Парамонова-6» систематизувати інформацію щодо причин накопичення значних обсягів заборгованості за внесками на утримання будинку та за результатами провести інформаційно-пояснювальну роботу щодо системи заходів, які будуть застосовуватися до боржників;

- з сьомого питання порядку денного (різне): прийнято рішення обрати ініціативну групу для проведення письмового опитування співвласників (їх представників) щодо результатів голосування за питаннями порядку денного загальних зборів ОСББ «Парамонова-6» у складі: ОСОБА_2 , кв. АДРЕСА_12 , ОСОБА_11 , кв. АДРЕСА_9 .

Отже, всі питання порядку денного розглянуті, рішення прийняті.

З преамбули Протоколу № 17 від 29.05.2024 вбачається, що ініціатори Загальних зборів - члени правління ОСББ «Парамонова-6»: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .. Дата проведення - 29.05.2024, час о 18-00, місце проведення - перший під`їзд буд. АДРЕСА_13 , результати голосування визначалися шляхом голосування та листків письмового опитування співвласників. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку з урахуванням співвласників нежитлових приміщень - 89. Загальна площа квартир і нежитлових приміщень ОСББ «Парамонова-6» складає 6666,34 кв.м. Участь у письмовому опитуванні взяли співвласники 50 (п`ятдесяти) квартир (список додається) і нежитлових приміщень (загальною площею 3804,24 кв.м.), що становить 57,07% від загальної площі квартир і нежитлових приміщень ОСББ «Парамонова-6».

Письмове опитування співвласників багатоквартирного будинку було проведено відповідно до вимог Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Листки письмового опитування співвласників представлено відповідачем в матеріали справи.

Також до матеріалів справи відповідачем надано протокол засідання правління ОСББ «Парамонова-6» № 2 від 29.04.2024, відповідно до якого по першому питанню порядку денного вирішено залучити з 13.05.2024 для надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж холодного водопостачання, водовідведення та центрального опалення, на умовах договору цивільно-правового характеру сантехніка ОСОБА_15 з оплатою не більше 2000 грн на місяць, «за» проголосували чотири з п`яти членів правління; по другому питанню порядку денного вирішено організувати проведення загальних зборів ОСББ «Парамонова-6» у травні 2024 року; залучити до вручення запрошення на загальні збори ОСОБА_10 (кв. АДРЕСА_8 ) та ОСОБА_11 (кв. АДРЕСА_9 ), «за» проголосували 3 з 5 членів правління. Голова правління ОСОБА_4 (батько позивача) на засіданні зазначив, що відмовляється брати будь-яку участь в організації проведення загальних зборів та наданні реєстру співвласників багатоквартирного будинку «Парамонова-6». Протокол ОСОБА_4 не підписав.

Згідно з пояснень відповідача, 02.05.2024 у вайбер групі співвласників було розміщено повідомлення наступного змісту : «Шановні мешканці будинку, правління ОСББ Парамонова 6, відповідно чинного Статуту, більшістю голосів прийняло рішення про проведення загальних зборів членів ОСББ Парамонова 6. Наразі вирішуються організаційні питання. Згідно з п. 5 чинного Статуту, прохання до власників квартир і нежитлових приміщень, в разі потреби, терміном у три дні, офіційно надати правлінню інформацію на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, про поштову, а також електронну адресу на яку буде надіслано офіційне повідомлення про проведення загальних зборів. Також на дану електрону адресу просимо надсилати пропозиції щодо порядку денного проведення загальних зборів.». А 17.05.2024 у вайбер групі співвласників було розміщено оголошення про проведення загальних зборів.

Так само повідомлення про проведення загальних зборів було розміщено на дошках оголошень у будинку з вказівкою про час, дату та місце проведення збрів, а також порядок денний: 1.Вибори голови та секретаря зборів, 2.Звіт ревізійної комісії; 3.Переобрання членів правління, 4.Переобрання членів ревізійної комісії; 5.Земельне питання; 6.Робота з боржниками; 7. Різне.

Додатково було здійснено поквартирне оповіщення співвласників, на підтвердження чого відповідачем надано в матеріали справи «інформацію щодо офіційного запрошення на загальні збори», в якій співвласники проставили дату та власний підпис.

В графі 73 « ОСОБА_7 » кв. АДРЕСА_5 » (мати позивача) підпис відсутній, міститься позначка «відмова».

Позивач - ОСОБА_1 - не погоджуючись з прийнятими рішеннями Загальними зборами ОСББ "Парамонова-6", оформленими протоколом Загальних зборів ОСББ "Парамонова-6" № 17 від 29.05.2024, звернувся до суду з позовом у даній справі, стверджуючи, що оскаржуваними рішеннями порушені його права як співвласника будинку АДРЕСА_13 .

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Законом, що визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язку щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, є Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній станом на час складання спірного протоколу).

Відповідно до статті 1 наведеного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з ч. 1 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об`єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання; статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

У відповідності до викладених приписів законодавства 08.11.2023 рішенням загальних ОСББ "Парамонова-6 ", оформленим протоколом № 16 від 08.11.2023, затверджено статут ОСББ "Парамонова -6" в новій редакції.

Частинами 1-9 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Норма, закріплена у частині 3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому статтею 6 цього Закону.

Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів.

Частиною 6 статті 6 згаданого вище Закону встановлено, повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Вказана правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 по справі №904/2796/17, від 18.09.2018 у справі № 916/782/17 і у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

З наведеного слідує, що Законом передбачено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення загальних зборів: або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку, або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.

Як вбачається зі змісту пункту 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Парамонова-6" передбачено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менше як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора збрів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Відповідно до ч.ч.12,13 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п`ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.( ч.14 ст.6 Закону).

Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що в порушення вимог ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ "Парамонова-6" збори проведено без повідомлення про їх проведення, а рішення прийнято зборами за відсутності кворуму, оскільки він та інші співвласники не були належним чином повідомлені про проведення 29.05.2024 загальних зборів ОСББ "Парамонова-6", письмового повідомлення про проведення загальних зборів ані під розписку, ані шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом ОСОБА_1 не отримував, рішення не набрало достатньої кількості голосів, а підписи співвласників є підробленими.

У зв`язку із цим позивач вважає, що Загальні збори ОСББ «Парамонова-6», результати проведення яких оформлені протоколом № 17 від 29.05.2024, скликані з порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що свідчить про незаконність рішень прийнятих на цих Загальних зборах.

Разом із тим, відповідачем до матеріалів справи надано листи «інформація щодо офіційного запрошення на загальні збори», в яких співвласники проставили дату та власний підпис про повідомлення їх про проведення загальних зборів членів ОСББ «Парамонова-6».

В графі 73 « ОСОБА_7 » кв. АДРЕСА_5 » (мати позивача) підпис відсутній, міститься позначка «відмова».

Слід зазначити, що за інформацією відповідача, у квартирі АДРЕСА_5 , власником якої є позивач ОСОБА_1 , проживають його батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Також відповідно до протоколу засідання правління ОСББ «Парамонова-6» № 2 від 29.04.2024, по другому питанню порядку денного вирішено організувати проведення загальних зборів ОСББ «Парамонова-6» у травні 2024 року; залучити до вручення запрошення на загальні збори ОСОБА_10 (кв. АДРЕСА_8 ) та ОСОБА_11 (кв. АДРЕСА_9 ). Присутній на засіданні голова правління на той час ОСОБА_4 (батько позивача), зазначив, що відмовляється брати будь-яку участь в організації проведення загальних зборів та наданні реєстру співвласників багатоквартирного будинку «Парамонова-6» та протокол не підписав.

Крім того, слід зазначити, що в попередні роки підпис від квартири АДРЕСА_5 в листках опитуваннях та списках співвласників проставлено ОСОБА_7 .

Тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були обізнані про призначення загальних зборів співвласників ОСББ.

Також, за даними відповідача ОСОБА_4 був присутнім на загальних зборах 29.05.2024, проте відмовився від підпису в списку присутніх осіб на загальних зборах, що підтверджено актом ОСББ від 29.05.2024, за підписами семи учасників зборів.

В силу статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Розглядаючи вимогу позивача про визнання недійсними рішень Загальних зборів ОСББ "Парамонова-6 " від 29.05.2024 в правовому полі нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, суд досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваними рішеннями прав та охоронюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому суд констатує, що Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20 за позовом співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів зазначив, що у той же час виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Відтак, встановлюючи порушення порядку повідомлення позивача, слід врахувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Водночас, неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Такі висновки Верховного Суду викладені у постановах від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21.

Зважаючи на доводи позовної заяви щодо неповідомлення позивача про проведення оскаржуваних зборів, що є підставою для визнання прийнятих на таких зборах рішень недійсним, а також на подані відповідачем докази повідомлення співвласників будинку АДРЕСА_13 про проведення 29.05.2024 загальних зборів, які підтверджуються, серед іншого, підписами співвласників у листі-інформації щодо офіційного запрошення на загальні збори, суд відхиляє такі доводи позивача та констатує, що неповідомлення позивача про скликання, дату, час та місце проведення оскаржуваних зборів у письмовій формі не є самостійною підставою для визнання недійсним оспорюваних рішень Загальних зборів від 29.05.2024, оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема, недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 924/1225/21 від 18.10.2023, в якій суд виснував, що сам лише факт неповідомлення співвласників будинку про проведення загальних зборів не є ні безумовною, ні самостійною підставою для визнання відповідних рішень загальних зборів недійсними.

Як вже зазначалося судом раніше, згідно з частиною 3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менше як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів з урахуванням положень ст. 10 Закону.

Ч.14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 16 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

В силу дії частин 12, 13, 14 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п`ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Статутом ОСББ «Парамонова-6» визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна собі є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (п.7 розділ ІІІ Статуту).

Крім того, згідно з п. 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Парамонова-6" рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень ОСББ «Парамонова-6» складає 6666,34 м2, водночас площа квартири позивача 56,7 м2.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо відсутності кворуму на загальних зборах 29.05.2024 враховуючи, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 417-VIII Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" серед іншого, внесено зміни до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Змінами, про які йдеться, зокрема, скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень (скільки би співвласників не прийшло - загальні збори є правомочними і голосування проводиться); змінено механізм підрахунку голосів (голоси рахуються не від кворуму, а від загальної кількості голосів співвласників); змінено порядок розподілу голосів (за загальним правилом розподіл голосів здійснюється пропорційно площі, що належить співвласникам); введено письмове опитування.

Відповідно до протоколу № 17 від 29.05.2024 результати голосування визначались шляхом голосування та Листків письмового опитування співвласників, що відповідає положенням статуту ОСББ та приписам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідачем представлено суду листки письмового опитування співвласників з питань розглянутих на загальних борах 29.05.2024, яким зафіксовано результат голосування, що підтверджено власними підписами співвласників.

З представленої суду зведеної таблиці співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників ОСББ «Парамонова-6» та підрахунку голосів вбачається: загальна кількість приміщень багатоквартирного будинку- 89, загальна площа квартир та нежитлових приміщень - 6666,34 кв.м., загальна площа квартир і нежитлових приміщень, співвласники яких прийняли участь у голосуванні -3804,24 кв.м. Також таблиця містить поіменний перелік співвласників ОСПП з зазначенням номерів квартир, їх площ та питомої ваги у %.

Лист зведених результатів голосування (додаток 2 до проколу) свідчить про те, що в голосуванні на зборах 29.05.2024 взяли участь співвласники 50 квартир з площею 3804,24 кв.м.

Позивач, в свою чергу, не довів належними та допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, наведені припущення щодо підроблення підписів співвласників у листах голосування.

Доказів оскарження іншими співвласниками ОСББ «Парамонова-6» рішень загальних зборів з зазначеного приводу суду не надано.

В силу вимог частин 1, 2 статті 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що рішення, які приймалися на спірних Зборах 29.05.2024 та по своїй суті не стосуються визначеного переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, не стосуються порядку управління та користування майном, не стосуються передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, не стосуються реконструкції чи капітального ремонту багатоповерхового будинку, як і не стосується зведення господарських споруд, а, отже, для прийняття цих рішень на зборах було достатньо голосів, адже, для їх прийняття необхідно щоб проголосувала більшість (50,01 %), в той час, як: за 1, 2, 5,6, 7 питання проголосовано 57,07 % голосів співвласників, по 3 питанню: за обрання ОСОБА_8 - 57,07% голосів, за обрання ОСОБА_9 - 54,86% голосів, за обрання ОСОБА_10 - 52,3% голосів, за обрання ОСОБА_4 - 19,66% голосів, за обрання ОСОБА_11 - 52,23% голосів.

Таким чином, суд вважає, що рішення, оформлені протоколом № 17 від 29.05.2024, загальними зборами ОСББ прийняті у відповідності до приписів Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ «Парамонова-6».

Стосовно доводів позивача щодо його неповідомлення та необізнаність про проведення загальних зборів, призначених на 29.05.2024, суд також зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд вважає, що обставини обізнаності позивача про організовані загальні збори, про дату та час їх проведення, є більш вірогідними, ніж зворотнє.

Судом також враховано, що батько позивача був членом правління та був присутній на зборах правління під час ініціювання проведення загальних зборів, що оскаржено, а також те, що мати позивача, попри відмову від підпису, була обізнана про майбутні загальні збори. Крім того, позивач при безпосередній відсутності на загальних зборах не був позбавлений можливості голосування за розглянуті на них питання, скориставшись правом голосування шляхом письмового опитування. Позивач таким правом не скористався.

При вирішенні спору у цій справі, суд вважає за необхідно прийняти до уваги, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств у своїй діяльності, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 і від 18.120.2023 у справі № 924/1225/21, суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Частина 1 ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п. 5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п. 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

У цій справі позивач не довів, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними рішеннями. В той же час, зважаючи з`ясування судом, що всі питання порядку денного, оспорюваних Загальних зборів, стосувалися вирішення питань, котрі виникають в процесі діяльності юридичної особи та не є такими, що суттєво міняють вектор діяльності відповідача, що могло б вплинути на матеріальні інтереси співвласників будинку, суд вважає, що позивач не навів доводів щодо порушення його прав і законних інтересів безпосередньо оспорюваними ним рішеннями загальних зборів. Більш того, позивачем не доведено, що скасування судом оскаржуваних ним рішень призведе до поновлення його прав, оскільки позовні вимоги не передбачають механізму реалізації позивачем такого права.

Статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови від позову - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору та заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в силу приписів ст.129 ГПК України залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 25.04.2025.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.