Повістка від 13.05.2025 по справі 908/2600/24

номер провадження справи 19/186/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2025 Справа № 908/2600/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко Ірини Вікторівни, при секретарі судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парамонова-6 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/2600/24

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парамонова-6 (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 6, ідентифікаційний код 34595843)

про визнання недійним та скасування протоколу загальних зборів

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 30.04.2025 надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парамонова-6 про ухвалення додаткового рішення по справі №908/2600/24, стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2025 заяву передано до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято до розгляду заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парамонова-6 про ухвалення додаткового рішення по справі №908/2600/24, стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн, призначено судове засідання з розгляду заяви на 13.05.2025.

13.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від ОСББ «Парамонова-6» надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів направлення копії заява про ухвалення додаткового рішення до електронного кабінету позивача та адресу: м.Запоріжжя, вул.Парамонова, 6, кв.73.

Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В судове засідання 13.05.2025 представники сторін не прибули, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Неявка представників позивача та відповідача в судове засідання 13.05.2025 не перешкоджала розгляду даної заяви.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парамонова-6 про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2600/24 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/2600/24 за позовом ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парамонова-6, м. Запоріжжя про визнати недійним та скасувати рішення загальних зборів, оформлене протоколом загальних зборів № 17 від 29.05.2024.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.04.2025 по справі № 908/2600/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішені.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви ОСББ «Парамонова-6», останнім було заявлено до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву (том 1, а.с. 83-87) було викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 1 5 000,00 грн.

Судом встановлено, що 28.10.2024 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Парамонова-6» (далі-Клієнт) та Адвокатом Кравченко Ольгою Василівною було укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Адвокат приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу клієнту з таких питань:захисту прав та інтересів Клієнта у судах всіх інстанцій, в усіх установах, організаціях, підприємствах, незалежно від форм власності та підпорядкування, в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, в органах прокуратури, Національної поліції, в органах РАЦС, в органах нотаріату з будь-яких питань, що стосуються захисту інтересів Клієнта як його представника.

Згідно з п. 2 Договору Клієнт надає Адвокату право: бути представником, захисником, Клієнта у судових органах України з усіма необхідними для отого повноваженнями/, які надано - законом позивачеві/відповідачеві/третій особі/заявнику/ зацікавленій особі/, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі право: пред`явити від імені Клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу Клієнта: оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом: отримувати рішення (ухвали постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); отримувати, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, сплачувати судовий збір, державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; надавати пояснення та висловлювати свою думку; використовувати усі передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення України, Кримінально-процесуальним кодексом України права та засоби захисту з метою захисту інтересів Клієнта та надання йому необхідної правової допомоги; вчиняти всі інші дії, передбачені для такого роду уповноважень та які, на думку представника будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим договором.

Пунктом 4 Договору сторони погодили, що за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар згідно з розрахунком наданих послуг, що викладений у додатку №1 до цього Договору. Оплата гонорару здійснюється Клієнтом не пізніше ніж через 5 (п`ять) робочих днів після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29.04.2025 між відповідачем та Адвокатом Кравченко О.В. було підписано Акт №1 прийняття-передачі виконаних робіт, згідно якого адвокатом Кравченко О.В. надано Клієнту послуги правничої допомоги загальною вартістю 15 000,00 грн, а саме: ознайомлення із матеріалами справи № 908/2600/24, вартість послуги - 1 000,00 грн; складання заяви про виконання ухвали суду у справі № 908/2600/24 2500,00 грн; складання відзиву на позовну заяву у справі № 908/2600/24 5000,00 грн; складання заперечення на відповідь на відзив у справі № 908/2600/24 4000,00 грн; складання клопотання про доручення доказів у справі №908/2600/24 1000,00 грн; складання заперечення на клопотання про стягнення правничої допомоги у справі № 908/2600/24 1 500,00 грн.

30.04.2025 відповідачем платіжною інструкцією № 839 оплачено адвокату Кравченко Ользі Василівні послуги за Договором про надання правничої допомоги в розмірі 15 000,00 грн на підставі рахунку № 1 від 29.04.2025.

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Судом встановлено, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу розмірі 15 000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та підготовки до її розгляду, оскільки, предметом розгляду у даній справі є визнання недійним та скасування рішення загальних зборів і дана категорія справ не відноситься до категорії складних справ, які потребують оцінки та опрацювання значного об`єму нормативних документів, доказів та судової практики.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи. Наведені в розрахунку відповідача роботи в пунктах 3, 4 фактично є складовими елементами робіт, зазначених адвокатом в пунктах 1 та 2 розрахунку (відзив та заперечення). Тобто вказані роботи дублюються. Вартість відзиву на позовну заяву в розмірі 5000,00 грн та заперечень на відповідь на відзив в розмірі 4000,00 грн, на думку суду є завищеними.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що заявлені витрати відповідача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави, сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та реальності, є завищеною, з огляду на це, надаючи оцінку наведеному заявником переліку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд визнав за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача.

За таких обставин, стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 908/2600/24 в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парамонова-6 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парамонова-6 (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 6, ідентифікаційний код 34595843) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 16.05.2025.

Суддя І.В. Давиденко