Рішення

від 29.04.2025 по справі 743/171/25

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/171/25

Провадження №2/743/129/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участі секретарів судового засідання Марченко А.А., Довбенко О.М.,

з участю представника третьої особи - Служби у справах дітей Ріпкинської селищної ради Сусло Н.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом Органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

Органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради звернувся до суду з позовом в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить позбавити останню батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідачки щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на таке. За адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але з 2019 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має сімох малолітніх дітей, які з нею не проживають, а влаштовані до різних закладів соціального захисту та сімейних форм виховання, де і перебувають на даний час. З інформації служби у справах дітей Сосницької селищної ради від 21.01.2025 ОСОБА_2 не має особистого житла, проживає із співмешканцем ОСОБА_3 , який ніде не працює, зловживає алкоголем. ОСОБА_4 разом з ним систематично вживає алкоголь, веде аморальний спосіб життя, ніде не працює, не має засобів до існування. Працівниками служби у справах дітей Сосницької селищної ради та Ріпкинської селищної ради (в телефонному режимі), ОСОБА_4 неодноразово попереджалась про необхідність виправлення ситуації, а саме: працевлаштування, лікування від алкогольної залежності, створення умов для проживання та вжиття заходів щодо повернення дітей в сім`ю. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила дитину - ОСОБА_5 , але залишила її. Крім того, вже має досвід позбавлення батьківських прав - рішенням суду позбавлена батьківських прав стосовно 5 дітей. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дитину ОСОБА_1 . Відомості про батька ОСОБА_6 записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України. Відповідно до повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» від 13.01.2025 в закладі з 19.07.2024 за заявою матері виховується малолітня дитина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і знаходиться на повному державному утриманні. За час перебування дитини в закладі мати жодного разу не відвідала доньку, не телефонувала, не приймала участі у її вихованні та утриманні, не вживала заходів для повернення дитини в сім`ю. Органом опіки та піклування Ріпкинської селищної ради було прийнято рішення від 30.01.2025 № 21 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дитини, ОСОБА_1 .

Тому позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітньої дитини та стягнути аліменти.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою від 20.02.2025 по справі відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.03.2025.

12.03.2025 відкладено підготовче засідання до 27.03.2025 в зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу судової повістки.

Ухвалою суду 27.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2025.

17.04.2025 відкладено судове засідання до 29.04.2025 в зв`язку з повторним викликом відповідача всіма відомими способами.

Представник Органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради у судове засідання не з`явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги та просив справу розглянути без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про що свідчить відмітка в довідці про причини повернення поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У такому разі днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку (пункт 3 частини 8 статті 128 ЦПК України).

Оскільки судова повістка відповідачу направлялась судом на адресу його зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, повернення судової повістки із відміткою працівника пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» є належним повідомленням її про розгляд справи.

Також відповідач повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України".

Відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Ріпкинської селищної ради у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, з урахуванням положень частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України, судом 29.04.2025 постановлена ухвала про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суд, дослідивши докази у справі, встановив таке.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Корюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 96, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . Батько дитини записаний зі слів матері, що підтверджується Витягом № 00045970098 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 СК України.

З копії листа Комунального некомерційного підприємства «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» Чернігівської обласної ради від 13.01.2025 № 02-14/54 та доданих до нього акта та довідки вбачається, що Адміністрація КНП «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» ЧОР повідомляє, що у їхньому закладі з 19.07.2024 виховується дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви матері про тимчасове влаштування від 12.07.2024. Мати дитини ОСОБА_2 дитину не відвідувала, не телефонувала, не приймала участі у вихованні та утриманні дитини, не вирішує питання повернення дитини на виховання в сім`ю. З метою захисту інтересів дитини, керуючись Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-IV та статей 150-155, 164, 165 Сімейного кодексу України, адміністрація закладу піднімає клопотання про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із стягненням аліментів на користь дитини.

Органом опіки та піклування Ріпкинської селищної ради було прийнято рішення від 30.01.2025 № 21 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_1 .

Висновком Органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно малолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що мати свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 30.01.2025 № 21 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З довідки Комунального некомерційного підприємства «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» Чернігівської обласної ради від 24.03.2025 № 295 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надані рекомендації: «Д», нагляд за місцем проживання невролога, дитячого психіатра, корекційно-виховна робота, медична реабілітація.

Згідно повідомлення Служби у справах дітей Сосницької селищної ради Чернігівської області від 10.07.2024 № 01-18/114, з метою визначення можливості виписки породіллі ОСОБА_2 з новонародженою дитиною 09.07.2024 року здійснено обстеження умов проживання помешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 . В ході проведеної роботи встановлено, що за вказаною адресою відсутні умови для проживання/перебування новонародженої дитини, а саме: в помешканні брудно, санітарно-гігієнічні умови не дотримані, відсутнє водопостачання. В помешканні перебували ОСОБА_9 та його матір ОСОБА_10 зі своїм товаришем. Всі перебували в стані сильного алкогольного сп`яніння. Власниця квартири ОСОБА_11 повідомила, що перебуває у поганих стосунках з ОСОБА_2 та не бажає приймати в своєму помешканні дану громадянку з дитиною. ОСОБА_9 повідомив, що 13.07.2024 відбуває до місця несення служби, оскільки є військовослужбовцем. Сім`я ОСОБА_12 за місцем проживання характеризується як така, що зловживає спиртними напоями, де вчиняють сварки та був зафіксований випадок домашнього насильства.

З копії заяви про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини від 12.07.2024 вбачається, що ОСОБА_2 просила прийняти її дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинок дитини на строк до 6 місяців, причина: немає власного житла. В даній заяві роз`яснено ОСОБА_2 , що у разі необґрунтованої відмови забрати дитину в зазначений строк, а також відмови від участі в її вихованні й утриманні без поважних причин адміністрація будинку дитини має право звернутися з позовом до суду про позбавлення її батьківських прав на дитину для усиновлення іншими особами без її згоди (пункт 2 статті 219 Сімейного кодексу України).

З листа Комунального некомерційного підприємства «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» Чернігівської обласної ради від 19.07.2024 № 02-14/881 вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 843 «Деякі питання соціального захисту дітей влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування» та на підставі заяви матері про тимчасове влаштування від 12.07.2024, адміністрація КНП «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» ЧОР повідомляє, що дитина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахована на цілодобове перебування з 19.07.2024. Мати дитини - ОСОБА_2 .

Згідно акту обстеження умов проживання від 20.01.2025, на підставі листа служби у справах дітей Ріпкинської селищної ради від 15.01.2025 № 10112-10, з метою визначення можливості проживання малолітньої дитини, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_4 . За результатами бесіди і ставлення членів сім`ї до рішення прийняти на виховання дитину встановлено, що в помешканні, в якому тимчасово проживає ОСОБА_2 , відсутні умови для проживання дитини, крім того, власниця помешкання заперечу (не дає згоди) для проживання дитини в її квартирі. Всі мешканці квартири характеризуються як такі, що зловживають спиртними напоями.

З копії повідомлення Служби у справах дітей Сосницької селищної ради Чернігівської області від 21.01.2025 № 01-18/19 вбачається, що представниками органів і служб у сфері захисту прав дітей проведено роботу щодо визначення можливостей передачі малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в родину матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за заявою матері перебуває в КНП «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія». Встановлено, що ОСОБА_2 на території Сосницької територіальної громади не має постійного місця проживання. З моменту народження ОСОБА_13 неодноразово змінювала місце свого проживання. 10.07.2024 Служба у справах дітей повідомила КНП «Корюківська центральна районна лікарня» Корюківської міської ради про недоцільність виписки породіллі ОСОБА_2 з закладу охорони здоров`я, оскільки матір`ю не були створені будь-які умови для проживання/перебування новонародженої дитини. На даний час ОСОБА_2 проживає із співмешканцем ОСОБА_3 , 1984 року народження, та його матір`ю в квартирі АДРЕСА_5 . Дане помешкання перебуває у власності матері співмешканця ОСОБА_11 , 1958 року народження. Умови для проживання/перебування малолітньої дитини не створені. ОСОБА_3 та ОСОБА_11 поінформовані про наявність у ОСОБА_2 малолітньої дитини ОСОБА_13 . Однак, власниця помешкання категорично відмовилася та заперечувала проти прийняття дитини у своє помешкання, про що зазначила у своїй заяві. ОСОБА_3 зазначив, що є військовослужбовцем, однак на даний час самовільно залишив військову частину. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем проживання характеризуються негативно, зловживають спиртними напоями, не працюють, проживають за рахунок пенсії матері, коштів ледь вистачає на продукти харчування. В ході розмови неодноразово повідомили про відсутність коштів для існування, в тому числі про те, що ОСОБА_2 не утримувала малолітню ОСОБА_14 , не цікавилася її життям, станом здоров`я з моменту влаштування в дитячий заклад і по даний час. Наявність обов`язку щодо виховання і утримання дитини визнає повною мірою, але умисно ігнорує потреби дитини посилаючись на зовнішні життєві обставини. Крім того, протягом 2024 року надходили повідомлення про вчинення домашнього насильства громадянином ОСОБА_3 стосовно його матері. У зв`язку з викладеним встановлено наявність фактів невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 . Ухилення від виконання батьківських обов`язків є умисним та свідомим.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.09.2021 позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно її малолітніх дітей - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 народила дитину, ОСОБА_5 , але залишила її, що підтверджується Актом закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 17.08.2021. Згідно чинного законодавства матері був наданий термін для повернення дитини, але 25.10.2021 ОСОБА_2 написала нотаріальну заяву-згоду № 1411 на усиновлення дитини.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина 3 статті 51 Конституції України).

Згідно з частиною 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16.07.2015).

Відповідно до частин 5, 6 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно з частинами 1-5 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За положеннями статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 643/7876/18 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватись вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Європейський суд з прав людини СПЛ у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

З підстав викладеного вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, які полягають в тому, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, не спілкується з нею. Зазначені фактори в їх сукупності судом розцінюються як ухилення відповідачкою від виховання доньки.

Відповідно до чинного сімейного законодавства мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування та в інших випадках. Мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

З наведених мотивів, враховуючи інтереси дитини та з метою соціального захисту її прав, суд приходить до висновку, що в інтересах дитини доцільно застосувати такий крайній захід до відповідача, як позбавлення її батьківських прав.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Окрім того, згідно частини 3 статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зі змісту частини 1 статті 182 СК України вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, перелічені в частині 1 статті 182 СК України, а також те, що рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.09.2021 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідачки щомісяця, починаючи з 18.06.2021 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, обставини даної справи, і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь тієї фізичної або юридичної особи, яка буде законним представником дитина, аліменти у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з положень статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір, який підлягав сплаті за дві позовні вимоги при поданні позову.

З урахуванням викладено, керуючись статтями 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради, задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_6 ) батьківських прав стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь тієї фізичної або юридичної особи, яка буде законним представником дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 12.02.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до положень статті 169 Сімейного кодексу України у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав, особа, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ріпкинським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 29.04.2025.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ