Ухвала від 29.04.2025 по справі 420/4884/21

Справа № 420/4884/21

УХВАЛА

29 квітня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача, Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання обов`язку податкового агенту у нарахуванні та сплаті до бюджету податку під час виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 420/4884/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано бездіяльність Апеляційного суду Одеської області щодо невиконання обов`язку податкового агента ОСОБА_1 у нарахуванні та сплаті (перерахунку) до бюджету податку під час виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 183 585,60 грн., в порядку визначеному Податковим кодексом України протиправною. Зобов`язано Апеляційний суд Одеської області виконати обов`язки податкового агента ОСОБА_1 у нарахуванні та сплаті (перерахунку) до бюджету податку під час виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 183 585,60 грн. в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Рішення набрало законної сили 14.03.2022 року.

Ухвалою суду від 08.04.2022 року задоволено заяву Апеляційного суду Одеської області про відстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі № 420/4884/21. Відстрочено виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року по адміністративній справі № 420/4884/21 до закінчення воєнного стану в Україні, проте, не довше ніж до 30.09.2022 року включно.

03.05.2022 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист.

17.04.2025 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що відповідач тривалий час не виконує рішення суду.

Суд, в порядку письмового провадження, розглянув заяву позивача, дослідив матеріали справи в частині даної заяви та робить наступні висновки.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.

Суд зазначає, що держава забезпечує виконання судових рішень, що виявляється у існуванні окремого державного інституту, який передбачає виконання рішень суду, що набрали законної сили у примусовому порядку у випадку невиконання боржниками таких рішень у добровільному порядку.

Таким чином, на думку суду, враховуючи, що рішення суду у даній справі може бути виконане у примусовому порядку на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», а також враховуючи те, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є правом суду, а не обов`язком, суд вважає, що в задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, ч.1 ст.370, ч.1 ст.382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 29.04.2025 року.

Суддя Н.В. Бжассо