Ухвала від 28.04.2025 по справі 120/18264/23

УХВАЛА

28 квітня 2025 року

Київ

справа № 120/18264/23

адміністративне провадження № К/990/12799/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №120/18264/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зе Кіппа» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2025 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 28.02.2025.

Верховний Суд ухвалою від 07.04.2025 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом, а вимоги касаційної скарги мають відповідати її безпосередньому обґрунтуванню. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, а клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення неможливо було вирішити зміст через відсутність у ньому посилання на причини, які позбавляли можливості своєчасно звернутися із належним чином оформленою касаційною скаргою.

16.04.2025 на виконання вимог ухвали суду від ГУ ДПС надійшла, зокрема, заява про поновлення строку, у якій скаржник просить поновити йому пропущений строк для подання касаційної скарги і відкрити касаційне провадження у справі. ГУ ДПС зазначає, що Конституція України закріплює право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, такі визначаються у кожному конкретному випадку. Звертає увагу, що впереше касаційна скарга була податна в межах строку, встановленого КАС України, зі сплатою судового збору, що свідчить про те, що скаржник намагався вчинити всі залежні від нього дії у розумний строк для реалізації свого права на касаційне оскарження. Просить врахувати судову практику, а також практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності уникнення застосування надмірного формалізму.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо сплати судового збору, а також належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Верховний Суд у цій справі неодноразово звертав увагу скаржника на те, що необхідною умовою у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин. Наведені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду щодо застосування пункту 44.6 статті 44 ПК України неможливо було вважати такими, що ухвалені у подібних правовідносинах, а скаржник такої подібності не обґрунтовував. Такий недолік касаційної скарги тричі ставав підставою для повернення касаційної скарги, а також для залишення без руху вчетверте поданої. Відсутнє відповідне обґрунтування і в уточненій касаційній скарзі, поданій на виконання вимог ухвали суду від 07.04.2025. Фактично, ГУ ДПС чотири рази подавало касаційну скаргу з одним і тим самим недоліком, незважаючи на мотиви Верховного Суду, викладені в ухвалах.

Такий проявлений ГУ ДПС підхід до виконання вимог ухвал Верховного Суду не можна вважати проявом добросовісного ставлення скаржника до наявних у нього прав та їх реалізації. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційні скарги були повернуті, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

За таких обставин, посилання скаржника на те, що він не зволікав із повторним зверненням з касаційною скаргою не мають вирішального значення для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки не доводить наявність поважних причин його пропуску.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Приведена скаржником практика Верховного Суду, а також Європейського суду з прав людини не впливає на вищенаведений висновок, оскільки питання про поновлення строку на касаційне оскарження вирішується в кожному конкретному випадку з огляду на доводи, які зазначаються у заяві про поновлення строку. В даному випадку, скаржник не навів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для належного оформлення касаційної скарги у більш стислий строк.

Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а наведені - не можуть оцінюватися як поважні.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №120/18264/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зе Кіппа» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко