Ухвала

від 29.04.2025 по справі 280/4013/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 280/4013/19

адміністративне провадження № К/990/16111/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі № 280/4013/19 за позовом Державної установи «Приморська виправна колонія (№145)» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки), рішень,

установив:

Державна установа «Бердянська виправна колонія (№77)» звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення:

1) податкове повідомлення - рішення від 08 травня 2019 року №0009441306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п;

2) податкове повідомлення - рішення від 08 травня 2019 року №0009451306 про збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 878,57 грн з податків та зборів, у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, пені;

3) податкове повідомлення рішення від 08 травня 2019 року №0009461306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції;

4) вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 травня 2019 року №Ю-0009491306 про сплату недоїмки в сумі 216 830,00 грн;

5) рішення №0009471306 від 08 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними органами доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в розмірі 108 415,00 грн;

6) рішення №0009481306 від 08 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, в сумі 136,00 грн;

7) вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року №Ю-0009501306 про сплату недоїмки в сумі 99 344,96 грн;

8) рішення №0009511306 від 10 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними органами доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в розмірі 49 672,48 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року здійснено процесуальне правонаступництво позивача - Державної установи «Бердянська виправна колонія (№77)» (код ЄДРПОУ 08563518) Державною установою «Приморська виправна колонія (№145)» (код ЄДРПОУ 08563518).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, ухваленим за результатами розгляду справи в порядку загального позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2019 року №0009461306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції. У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2019 року №0009461306. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник чітко не вказав, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду (в контексті предмета спору у цій справі).

Крім того, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, прийнятність доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови.

Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин справи, цитати нормативних актів, однак без зазначення в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушення норм процесуального права.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі № 280/4013/19 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов