Постанова від 14.04.2025 по справі 922/3128/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2025 р. Справа№ 922/3128/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мосейчук А.І. орд.;

від відповідача: Сопільняк В.Ю. орд., Сопільняк О.Ю. орд.;

від третьої особи: Сопільняк В.Ю. орд.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 (повна ухвала складена 03.03.2025) про залишення позову без розгляду

у справі №922/3128/23 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про захист прав інтелектуальної власності,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" від 10.12.2024 про залишення позовної заяви у справі №922/3128/23 без розгляду - задоволено.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" про захист прав інтелектуальної власності залишено без розгляду.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8052,00 грн, судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9929,25 грн, витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 160047,66 грн, витрати на проведення соціологічного опитування у розмірі 40000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 700 000,00 грн.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" від 21.01.2025 про поворот виконання рішення, постанови - задоволено.

У поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2024, додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2024, постанов Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №922/3128/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" грошові кошти у розмірі 244312,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром" 10.03.2025 через систему "Електронний суд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу частково в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8052 грн 00коп., судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9929 грн 25 коп., витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 160047 грн 66 коп., витрати на проведення соціологічного опитування у розмірі 40000 грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 700 000 грн 00 коп. та ухвалити нове рішення у відповідній частині, виклавши пункт (абзац) 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду м. Києва від 19.02.2025 року по справі №922/3128/23 у наступній редакції: "Залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" від 22.01.2025 року про компенсацію витрат, понесених Відповідачем у зв`язку з розглядом справи у зв`язку з очевидною неповагою до Господарського суду Харківської області, Східного апеляційного господарського суду, які здійснювали розгляд справи №922/3128/23 та безпосередньо ТОВ "Хладопром" (на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України)" або: "Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" у задоволенні заяви від 22.01.2025 року про компенсацію витрат, понесених Відповідачем у зв`язку з розглядом справи".

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про залишення заяви відповідача про компенсацію без розгляду у зв`язку із проявом відповідачем явної неповаги до суду; відповідач не направив копії додатків до заяви і клопотання про долучення доказів третій особі, тому ці докази не повинні були братись судом до уваги, а відповідні заява і клопотання мали бути повернуті відповідачу без розгляду; суд необґрунтовано порушив принцип змагальності сторін та право позивача на участь у судовому засіданні, відмовивши у задоволенні його клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; судом не було досліджено доказів, якими сторонами обґрунтовували вимоги та заперечені і покладено в основу судового рішення докази, що не були предметом дослідження (висновки експертиз, соціологічне дослідження, рахунки, акти, виписки); судом не вказано, у чому саме необґрунтованість дій позивача, яка стала підставою для покладення на нього судових витрат відповідача; надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких надані відповідачем , не є належними, допустимими і достовірними доказами, оскільки в них відсутні обов`язкові реквізити первинних документів (дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця її виміру); відповідачем безпідставно включено до витрат на професійну правничу допомогу ПДВ; відповідачем необґрунтовано надзавищено розмір стандартної погодинної ставки адвокатів, помічника адвоката, юриста; намагання відповідача стягнути витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі та сплата понад півтора мільйона гривень саме після подання позивачем 10.12.2024 заяви про залишення позову без розгляду є здійсненням тиску, свого роду залякування позивача непомірним розміром судових витрат та створенням враження, що у разі іншого звернення до суду за захистом своїх прав з позивача будуть стягнуті непомірні витрати на юридичну допомогу; розмір витрат на юридичну допомогу неспівмірний з обсягом наданої професійної правничої допомоги та складністю справи, також є неспівмірним час, витрачений на складання документів по справі і не доведено, що ці витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим; суд не надав оцінки доводам позивача щодо невідповідності сум сплаченого судового збору та відсутності доказів його сплати саме відповідачем; судом безпідставно стягнуто 40000 грн витрат на маркетингові послуги, які не відгняться до судових витрат; судом безпідставно стягнуто 160047,66 грн витрат на експертизи, оскільки відсутні докази замовлення цих експертиз саме відповідачем та здійснення їх оплати.

Від відповідача 11.04.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що у висловлюваннях, заявах чи діях відповідача відсутні ознаки проявленої неповаги до суду чи бідь-якого з учасників даної справи; надані відповідачем акти прийому-передачі виконаних робіт є первинними бухгалтерськими документами та належними доказами на підтвердження надання правової допомоги та обсягу виконаних робіт; відповідач має беззаперечне право обирати адвоката, адвокатів, юридичну фірму тощо та визначати обсяг послуг відповідно до власних потреб та умов, виходячи з обставин конкретної справи, а при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; розміри ставок АО "Дубинський і Ошарова" є обґрунтованим, з огляду на кваліфікацію і досвід адвокатів, які виконували роботу в інтересах відповідача, що підтверджується загальним визнанням на юридичному ринку як адвокатів АО "Дубинський і Ошарова", так і самої компанії; суд першої інстанції здійснив правильну оцінку витрат, що мають бути відшкодовані, і його рішення щодо часткового задоволення заявлених витрат є законним і обґрунтованим; відповідачем доведено необґрунтованість дій позивача для врахування при стягненні судових витрат; дії позивача щодо заборони відповідачу пропонування для продажу і продажу товару у вигляді мороженого, що є одним із основних видів господарської діяльності, по суті поставили під загрозу здійснення відповідачем господарської діяльності, що змусило його звернутись за відповідною правничою допомогою, тому ці витрати були невідворотні; ПДВ є частиною загальної вартості послуг, оскільки АО "Дубинський і Ошарова" є платником ПДВ, договір не передбачає винятку ПДВ із суми, що підлягає оплаті, тому відповідач зобов`язаний сплатити повну суму рахунку, включаючи ПДВ, ГПК України не виключає ПДВ із компенсації витрат, а податкова накладна не є обов`язковою для підтвердження права на компенсацію витрат на правничу допомогу; відповідно до умов договору про надання правової допомоги АО "Дубинський і Ошарова" вказаним об`єднанням та адвокатом Сопільняк В.Ю. було здійснено оплату витрат по сплаті судового збору та експертних досліджень; твердження про начебто "непов`язаність" маркетингових послуг, зазначених у наданому відповідачем рахунку, з витратами для отримання звіту щодо дослідження думки споживачів, пов`язаних з даною справою, є необґрунтованими; аргументи позивача про ненаправлення копій доказів іншим учасникам справи (третій особі) є безпідставними і спростовуються відповідними накладними; судом не було порушено принципу змагальності сторін, оскільки норми ГПК передбачають право, а не обов`язок, суду проводити засідання у режимі відеоконференції, а заява позивача не містила жодних об`єктивних причин, які б свідчили про неможливість фізичної присутності у судовому засіданні; судом були досліджені всі наявні в справі докази і надано обґрунтовану оцінку всім аргументам сторін. Також відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що вже поніс та очікує понести відповідач (судові витрати на професійну правничу допомогу, інші судові витрати, пов`язані з апеляційним розглядом справи №922/3128/23 складає 80000,00 грн.

Також до відзиву додано ряд нових доказів, а саме: копія листа-відповіді ПП "Міжнародна маркетингова група Київ" з додатками (копія витяг з ЄДР, копія договору №10082023/1 від 10.08.2023, копія рахунку №15022024/1 від 15.02.2024), копії витягів з веб-сайту АО "Дубинський і Ошарова" щодо визнання.

14.04.2025 від позивача надійшли письмові пояснення, у яких він заперечує проти долучення до матеріалів справи нових доказів, які додані до апеляційної скарги; заперечує проти доводів відповідача щодо відсутності висловлювання неповаги до суду; щодо ненаправлення учаснику справи - ОСОБА_1 доказів понесених судових витрат, оскільки у накладних зазначена кількість аркушів менше, ніж відповідних додатків до заяви і клопотання; а також надає пояснення щодо ненадання відповідачем доказів підтвердження витрат на професійну правничу допомогу згідно договору від 20.02.2019; щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу; щодо невідворотності понесених судових витрат; щодо безпідставного включення до витрат на професійну правничу допомогу ПДВ; щодо неправомірного включення витрат на судовий збір, маркетингові послуги та експертизи; щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи; щодо попереднього розрахунку судових витрат.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просила її задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Нові докази, додані відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки відповідач, в порушення частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хладопром" звернулось у Господарський суд Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді", в якому просило суд:

- заборонити ТОВ "Три Ведмеді" здійснювати використання позначення "Каштан" стосовно товарів 30 класу МКТП "морозиво", яке порушує права ТОВ "Хладопром" на визнану рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19.11.2015 у справі № 760/18843/15-ц добре відомою в Україні з 29.09.2000 відносно товарів 30 класу МКТП "морозиво" торговельну марку "Каштан", зокрема, шляхом: заборони нанесення позначення на упаковку, в якій міститься такий товар, етикетку; заборони зберігання товару із нанесеним позначенням із метою пропонування для продажу, заборони пропонування товару із нанесеним позначенням для продажу, заборони продажу такого товару з нанесеним позначенням;

- заборонити ТОВ "Три Ведмеді" здійснювати використання позначення "Каштан" стосовно товарів 30 класу МКТП "морозиво", яке порушує права ТОВ "Хладопром" на зареєстровану, в тому числі, стосовно товару 30 класу МКТП "морозиво" торговельну марку "Каштан" за Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг від 16.04.2001 № 19356, зокрема, шляхом: заборони нанесення позначення на упаковку, в якій міститься такий товар, етикетку, заборони зберігання товару із нанесеним позначенням із метою пропонування для продажу, заборони пропонування товару із нанесеним позначенням для продажу, заборони продажу такого товару з нанесеним позначенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Хладопром" є власником Свідоцтва України на знак для товарів і послуг "КАШТАН" від 16.04.2001 №19356, зареєстрованого, серед іншого, для товару 30 класу МКТП "морозивво", торговельної марки "КАШТАН", визнаною добре відомою в Україні з 29.09.2020 відносно товару 30 класу МКТП "морозиво", а у свою чергу ТОВ "Три Ведмеді" здійснює неправомірне використання позначення "Каштан" у складі комбінованих позначень, які містять у собі словесні елементи "Каштан ваніль/Каштан шоколад", "три ведмеді", та зображувальні елементи у вигляді стилізованих малюнків ведмедів, зокрема у 2023 році шляхом нанесення його на упаковку, в якій міститься товар 30 класу МКТП "морозиво", і внаслідок такого використання їх можна сплутати з торговельними марками позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог, послався на те, що у його діях відсутнє будь-яке порушення прав інтелектуальної власності позивача, оскільки він є законним користувачем позначень "Каштан ваніль/Каштан шоколад", зареєстрованих як торговельні марки за свідоцтвами України НОМЕР_9, НОМЕР_10 на ОСОБА_1 і відповідно до ліцензійного договору від 31.12.2016 ТОВ "Три Ведмеді" одержало ліцензію на використання вказаних знаків для товарів та послуг.

Також у відзиві на позов наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, у тому числі: витрати на професійну правничу допомогу - будуть розраховані та повідомлені суду додатково, з огляду на кількість витраченого представником відповідача часу на ведення даної справи та погодинної ставки задіяних адвокатів та помічників адвокатів 40-200 Євро, орієнтовна сума витрат 7000-15000 євро; витрати на проведення експертних досліджень - орієнтовна сума витрат 150000 грн; витрати на проведення соціологічного опитування - орієнтовна сума витрат 70000 грн (том 1 а.с.165).

До відзиву на позов додані, у тому числі, договір про надання правової допомоги від 20.02.2019, укладений між Адвокатським об`єднанням "Дубинський і Ошарова" та ТОВ "Три Ведмеді" (далі - договір), ордер від 27.07.2023, виданий АО "Дубинський і Ошарова" адвокату Сопільняк В.Ю. на представництво інтересів ТОВ "Три Ведмеді", свідоцтво Сопільняк В.Ю. від 07.12.2018 про право на заняття адвокатською діяльністю (том 1 а.с.187-193).

Згідно п.1.1 договору його предметом є надання виконавцем усіма законними методами та способами правової допомоги з захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та/або відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах визначених договором.

Пунктом 1.3.2 договору визначено, що на виконання п.1 даного договору клієнт надає право (уповноважує) виконавця при здійсненні своїх повноважень, у тому числі, представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції (місцевих загальних, господарських, адміністративних, інших судах, визначених як місцеві суди), апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах, Верховному Суді.

Згідно п.1.5 договору виконавцю надається право сплачувати судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду, а також здійснювати будь-які ніші платежі, пов`язані з розглядом справи клієнта.

Формою звернення клієнта є доручення та/або інструкції, які мають бути здійснені письмово та підписані належною посадовою. Особою. У термінових випадках звернення клієнта може бути в усній формі, однак, з наступним підтвердженням письмово (п.2.2 договору).

Згідно п.2.4 договору виконавець письмово інформує клієнта про хід виконання доручення, а після його завершення складає письмовий звіт про його виконання.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що для виконання зобов`язань за договором виконавець крім адвокатів об`єднання має право залучати інших адвокатів та позаштатних спеціалістів (експертів та консультантів), а також наймати субвиконавців в Україні та за її межами.

Клієнт зобов`язаний, у тому числі, сплачувати рахунки виконавця (п.3.1 договору).

Згідно п.5.2 договору суми, належні до оплати, складаються з гонорарів виконавця та відшкодування витрат.

Гонорари виконавця розраховуються одним чи кожним з нижчезазначених методів:

- за фіксованими тарифами, тобто відповідно до розцінок, які додаються до договору;

- за погодинною оплатою, тобто виходячи з фактичних витрат часу фахівців виконавця.

Фіксовані тарифи визначаються за розцінками, які додаються до договору. Погодинна оплата визначається шляхом множення погодинної ставки кожного фахівця виконавця, залученого до виконання доручення та/або інструкції клієнта на кількість годин, витрачених таким працівником на виконання доручення, погодинні ставки додаються до договору (п.5.4, 5.5 договору).

У пункті 5.6 договору встановлено, що виконуючи доручення клієнта виконавець може зазнавати певних витрат, а саме (цей перелік не є вичерпним): на телефонні розмови, включаючи міжміські та міжнародні; на використання факсимільного зв`язку; на виготовлення копій; на поштові відправлення; на доставку документів; на кур`єрську доставку; на оплату відряджень, добових, інших супутніх витрат, які є необхідними для виконання доручення клієнта у встановлений строк. Клієнт зобов`язується відшкодувати витрати виконавця у повному обсязі. За запитом клієнта виконавець може надавати докладний звіт про понесені витрати.

Виконавець регулярно, як правило, один раз на місяць виставляє клієнту рахунки. Клієнт здійснює оплату банківським переказом на розрахунковий рахунок виконавця протягом трьох банківських днів після отримання рахунку (п.6.1, 6.2 договору).

Цей договір укладений на невизначений термін, і він є дійсним, доки одна з сторін не заявить про своє бажання його припинити (п.10.1 договору).

В процесі розгляду справи відповідачем було подано клопотання про залучення доказів: копії висновку експертів №384/1/23 за результатами комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 30.10.2023 (складений Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на запит адвоката Вікторії Сопільняк); копії висновку експерта №230-11/23, складеного за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 16.11.2023 (складений судовим експертом Соповою К.А. на запит адвоката Вікторії Сопільняк); копію висновку соціологічного дослідження з опитування споживачів щодо виявлення можливого сплутування упаковок торговельних марок "Три ведмеді" та "Хладик" (складений ПП "Міжнародна маркетингова група"); копію довідки про обсяги виробництва ТОВ "Три Ведмеді" (том 3 а.с.5-174)

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 у справі №922/3128/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024, позов задоволено в повному обсязі.

За подання апеляційної скарги Адвокатське об`єднання "Дубинський і Ошарова" сплатило 8052,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №230 від 19.03.2024 (том 5 а.с.138).

Постановою Верховного Суду від 20.08.2024 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 , додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 (ухвалену за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення суду першої інстанції) та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 922/3128/23 скасовано. Справу №922/3128/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За подання касаційної скарги представником відповідача - адвокатом Сопільняк В.Ю. було сплачено 10736,00 грн судового збору, що підтверджується квитанцією про сплату №3591-5932-2036-1623 від 05.07.2024 (том 8 а.с.24).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 прийнято до розгляду справу №922/3128/23 та призначено підготовче засідання на 02.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 суд, у тому числі, ухвалив залучити до участі у справі ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В процесі нового розгляду справи сторони подавали суду пояснення, клопотання, заперечення, заяви тощо.

Представником третьої особи - ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції була адвокат Сопільняк В.Ю., яка діяла на підставі ордеру від 27.11.2024, виданого АО "Дубинський і Ошарова" згідно договору про надання правничої допомоги 25.11.2024 (том 9 а.с.287).

11.12.2024 від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду та про розгляд справи без участі представника.

За наслідками підготовчого засідання 11.12.2024, останнє відкладено до 22.01.2025.

15.01.2025 від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника.

22.01.2025 від відповідача надійшла заява про поворот виконання рішення, постанови суду.

Також 22.01.2025 від відповідача надійшла заява про компенсацію витрат, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи, у якій просить стягнути з позивача на користь відповідача 2 079 675,76 грн, з яких 17981,25 грн судового збору за подання апеляційних та касаційної скарги, 160 047,66 грн за проведення експертиз, 40000,00 грн за проведення соціологічного опитування та 1 861 646,85 грн (том 10, а.с.10-43).

До вказаної заяви відповідачем додані наступні документи:

- копія рахунку ФОП Сопової К.А.№276 від 08.08.2023 на суму 70 000 грн за проведення експертизи об`єкта інтелектуальної власності;

- копія платіжного доручення № 804 від 09.10.2023 про сплату АО "Дубинський і Ошарова" 70000,00 грн на користь ФОП Сопової К.А. за проведення експертизи згідно рахунку №276 від 08.08.2023;

- копія рахунку НДЦ судових експертиз з питань інтелектуальної власності № 169 від 26.09.2023 на суму 90 047,66 грн за експертне дослідження;

- копія платіжного доручення № 805 від 09.10.2023 про сплату АО "Дубинський і Ошарова" 90 047,66 грн на користь НДЦ суд.експерт.з питань ІВ за експертне дослідження згідно рахунку №169 від 29.09.2023;

- копія рахунку на оплату № 15022024/1 від 15.02.2024 на суму 40000 грн, виставленого ПП "Міжнародна маркетингова група" за маркетингові послуги згідно додатку №1 до договору №10082023/1 від 10.08.2023;

- копія платіжного доручення № 148 від 19.02.2024 про сплату АО "Дубинський і Ошарова" 40000 грн на користь ПП "Міжнародна маркетингова група" за маркетингові послуги згідно рахунку №15022024/1 від 15.02.2024;

- копія рахунку АО "Дубинський і Ошарова" № U45205 від 31.01.2024 на суму 198 675,34 грн з ПДВ за юридичні послуги, на звороті якого міститься детальна інформація щодо наданих послуг адвокатами Сопільняк В.Ю., Патриченко А.С.;

- копія акту № U45205 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.01.2025 на суму 198 675,34 грн з ПДВ за юридичні послуги, між ТОВ "Три Ведмеді" та АО "Дубинський і Ошарова";

- копія рахунку АО "Дубинський і Ошарова" №U45211 від 29.02.2024 на суму 515 595,01 грн з ПДВ за юридичні послуги, на звороті якого міститься детальна інформація щодо наданих послуг адвокатами Сопільняк В.Ю., Сопільняк О.Ю., Ярошевською Я.Ю., радником Казанкіною А.Ю., юристом Степанюк В.М. Також у вказаний акт включені витрати (поштові та судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення і додаткове рішення по 8052,00 грн на кожне);

- копія акту №U45211 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.01.2025 на суму 515 595,01 грн з ПДВ за юридичні послуги, між ТОВ "Три Ведмеді" та АО "Дубинський і Ошарова";

- копія рахунку АО "Дубинський і Ошарова" №U45217 від 31.03.2024 на суму 162 810,68 грн з ПДВ за юридичні послуги, на звороті якого міститься детальна інформація щодо наданих послуг адвокатами Сопільняк В.Ю., Сопільняк О.Ю., Ярошевською Я.Ю., юристом Степанюк В.М.;

- копія рахунку АО "Дубинський і Ошарова" №U45230 від 31.07.2024 на суму 419 870,82 грн з ПДВ за юридичні послуги, на звороті якого міститься детальна інформація щодо наданих послуг адвокатами Сопільняк В.Ю., Сопільняк О.Ю., Ярошевською Я.Ю., юристом Степанюк В.М.;

- копія рахунку АО "Дубинський і Ошарова" №U35227 від 31.08.2023 на суму 91001,24 грн з ПДВ за юридичні послуги, на звороті якого міститься детальна інформація щодо наданих послуг адвокатом Сопільняк В.Ю.

- копія рахунку АО "Дубинський і Ошарова" №U35225 від 31.08.2023 на суму 141 639,44 грн з ПДВ за юридичні послуги, на звороті якого міститься детальна інформація щодо наданих послуг адвокатами Сопільняк В.Ю., Чепковою А.С.;

- копія рахунку АО "Дубинський і Ошарова" № U45238 від 30.09.2024 на суму 184 354,91 грн з ПДВ за юридичні послуги, на звороті якого міститься детальна інформація щодо наданих послуг адвокатами Сопільняк В.Ю., Сопільняк О.Ю., Ярошевською Я.Ю.

- копія рахунку АО "Дубинський і Ошарова" № U45246 від 16.12.2024 на суму 235 682,82 грн з ПДВ за юридичні послуги, на звороті якого міститься детальна інформація щодо наданих послуг адвокатами Сопільняк В.Ю., Сопільняк О.Ю., Ярошевською Я.Ю.,;

- копія акту №U45238/U45246 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.01.2025 на суму 420 037,73 грн з ПДВ за юридичні послуги, між ТОВ "Три Ведмеді" та АО "Дубинський і Ошарова";

- судовий збір за подання апеляційної скарги (платіжна інструкція №230 від 19.03.2024 на суму 8052 грн);

- судовий збір за подання касаційної скарги (квитанція №3591-5932-2036-1623 від 05.07.2024 на суму 10736,00 грн);

- доказ направлення заяви з додатками Третій особі (квитанція №1435726 від 22.01.2025 та опис вкладення - заява про компенсацію з додатками - 10 арк. (20 стор));

- квитанція №2512187 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету ТОВ "Хладопром".

28.01.2025 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якій заявник просить проводити судове засідання по справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, посилаючись на значну територіальну віддаленість (том 10 а.с.52-54).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хладопром" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №922/3128/23.

17.02.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (том 10 а.с.64-80), а саме:

- копію акта № U45217 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.12.2024 на суму 162 810,58 грн з ПДВ за юридичні послуги, між ТОВ "Три Ведмеді" та АО "Дубинський і Ошарова";

- копію акта № U35225 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2023 на суму 141 639,44 грн з ПДВ за юридичні послуги, між ТОВ "Три Ведмеді" та АО "Дубинський і Ошарова";

- копію акта № U35227 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.10.2023 на суму 91 001,24 грн з ПДВ за юридичні послуги, між ТОВ "Три Ведмеді" та АО "Дубинський і Ошарова";

- копію акта № U45230 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.10.2024 на суму 419 870,82 грн з ПДВ за юридичні послуги, між ТОВ "Три Ведмеді" та АО "Дубинський і Ошарова";

- роздруківку виписки по рахунку щодо рахунків № U45205 ;

- роздруківку виписки по рахунку щодо рахунку № U45211 ;

- роздруківку виписки по рахунку щодо рахунку № U45217 ;

- роздруківку виписки по рахунку щодо рахунку №№ U45230 ;

- роздруківку виписки по рахунку щодо рахунку № U45227 ;

- роздруківку виписки по рахунку щодо рахунків № U35225 ;

- роздруківку виписки по рахунку щодо рахунків №№ U45246 , U45238 ;

- роздруківку виписки по рахунку щодо рахунків №№ U45246 , U45238 (доплата);

- докази його направлення з додатками Третій особі (квитанція №1469044 від 14.02.2025 та опис вкладення - клопотання про залучення доказів з додатками - 5 арк. (9 стор));

- квитанція №2700481 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету ТОВ "Хладопром".

18.02.2025 від представника позивача надійшли заперечення на заяву про компенсацію витрат, у яких він вказує наявність підстав для залишення вказаної заяви без розгляду (прояв неповаги до суду, зловживання процесуальними правами та ненаправлення копій додатків третій особі); недоведеність необгрунтованих дій позивача;, недоведеності розміру заявленої суми, включення до актів послуг, які фактично відповідачу не надавались (відповіді на звернення ТОВ "АТБ-маркет", складання документів для третьої особи, складання клопотання про відвід судді, тощо); щодо безпідставності включення витрат на сплату судового збору, на експертизи та маркетингові послуги; невідповідність актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вимогам законодавства; безпідставного включення до витрат на правничу допомогу ПДВ; необґрунтованого розміру стандартної погодинної ставки адвокатів, помічника адвоката, юриста; необгрунтованості розміру витрат та її неспівмірності наданій правничій допомозі; неспівмірності часу, витраченого на складання документів по справі тощо(том 10 а.с.103-127).

Також 18.02.2025 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якій заявник просив проводити судове засідання по справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а у разі, якщо суд вирішить за непотрібне забезпечення участі позивача через представника адвоката Мосейчук А.І. - провести судове засідання без участі позивача та врахувати його заперечення (том 10 а.с.100-101).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хладопром" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2024 року, у тому числі, частково задоволено заяву відповідача про компенсацію витрат та стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8052,00 грн, судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9929,25 грн, витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 160047,66 грн, витрати на проведення соціологічного опитування у розмірі 40000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 700 000,00 грн.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що справедливим, співмірним та розумним стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 700 000,00 грн, а також інші витрати, понесені відповідачем при розгляді справи (по сплаті судового збору, оплаті проведених експертиз та соціологічного опитування).

Однак, Північний апеляційний господарський суд не може в повній мірі погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Частиною 3 статті 126 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами 1-4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2-5 статті 127 ГПК України визначено, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Стаття 129 ГПК України регламентує загальні правила розподілу судових витрат.

Положення статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21).

При цьому порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначено нормами статті 130 ГПК України.

Відповідно до частини 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 910/5911/22 зробив такі висновки:

- правовий аналіз статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі, зокрема залишення позову без розгляду у справі, суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (пункт 8.11.);

- при застосуванні частини п`ятої статті 130 ГПК України судом має бути встановлена наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача. Такі критерії встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин (пункт 8.12.).

Також Верховний Суд у пункті 6.5 постанови від 06.03.2024 у справі №905/1840/21 сформував висновок, що відповідно до приписів частини 5 статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Верховний Суд у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі №910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17 зробив висновок про те, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (постанова Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17).

Суд першої інстанції залишив позов без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України за заявою позивача.

Заявляючи про необгрунтовані дії позивача у даній справі, відповідач вказав, що в діях позивача із залишення позову без розгляду на даному етапі присутні ознаки зловживання правом, оскільки справа розглядалась більше року та позивач у ній займав проактивну позицію; штучне об`єднання позовних вимог з метою визначення підсудності; позивач подав позов, спрямований на ущемлення прав відповідача, без доказів фактичного їх порушення, оскільки єдиним доказом, на якому грунтувались доводи позовної зави, був висновок судового експерта Жили Б.В., після виклику якого в судове засідання для надання пояснень, позивач заявив клопотання про залишення позову без розгляду

Як вірно встановлено судом першої інстанції, заявляючи заяву про залишення позову без розгляду, позивач у цій заяві загалом вказував на необґрунтованість доводів відповідача, викладених в заявах по суті спору, на суперечливість висновків судових експертів, поданих відповідачем, які, як зазначає позивач, при цьому підтверджують схожість торговельних марок позивача та позначень, які використовує відповідач, на підставі чого, як підсумував позивач, ним прийнято рішення про залишення позову без розгляду.

Право на залишення позову без розгляду, безперечно, є процесуальною гарантією для позивача, і саме по собі подання такої заяви не є необгрунтованими діями, проте виходячи з того, що відповідач вказав на понесення ним судових витрат за цим позовом, який позивач просив залишити без розгляду, суд першої інстанції обґрунтовано врахував в тому числі і мотиви заявлення відповідного клопотання, тим більше, що такі викладені самим позивачем в заяві.

Так, як вірно встановив суд першої інстанції, обґрунтування поданої позивачем заяви зводиться до безпідставності доводів відповідача у справі та обґрунтованості правової позиції позивача, що стало підставою для з`явлення клопотання про залишення позову без розгляду, однак такі твердження не узгоджуються між собою причинно-наслідковим зв`язком та підривають логічну обґрунтованість аргументу.

Окрім того, судом першої інстанції обґрунтовано враховані твердження відповідача про те, що позивач заявив клопотання про залишення позову без розгляду після виклику судового експерта Жили Б.В. в судове засідання для надання пояснень.

При цьому, заявляючи відповідний позов, активно відстоюючи заявлену в ньому позицію протягом періоду з 2023 по 2025 рік, позивач не міг не врахувати, що відповідач вимушений буде звернутись за правовою допомогою, яка, очікувано, буде надаватись йому протягом всього часу розгляду справи та створюватиме певний фінансовий тягар, що підлягатиме розподілу за наслідками вирішення спору, в тому числі за наслідками прийняття рішення.

Таким чином, як правильно встановив суд першої інстанції, понесення відповідачем витрат у зв`язку з розглядом справи є невідворотним, оскільки впевненість у обґрунтованості власних позовних вимог (задоволення яких би виключало покладення на позивача судових витрат відповідача у разі розгляду справи по суті), покладена в основу мотивів заяви про залишення позову без розгляду, не може свідчити про відсутність підстав для компенсації витрат відповідача.

Заявлення клопотання про залишення позову без розгляду загалом може мати на меті уникнення розгляду справи по суті та, відповідно, розподілу судових витрат за результатами вирішення справи, однак залишення позову без розгляду не може нівелювати права відповідача на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність чого була породжена реалізацією своїх прав на судовий захист у рамках ініційованого позивачем судового спору. У даному випадку (залишення позову без розгляду з підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України) не є необхідними такі ознаки, як недобросовісність, зловживання чи незаконність, оскільки законодавець у такому випадку чітко визначив інший термін - "необґрунтованість", який є відмінним від наведених, а, заявляючи про залишення позову без розгляду із зазначеної підстави, позивач усвідомлює ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням ним таких процесуальних дій, в т.ч. передбачених частиною 5 статті 130 ГПК України . Подання заяви про залишення позову без розгляду є виключно свідомим волевиявленням позивача, яке відповідач не міг передбачити, і вчинення позивачем цієї дії не нівелює наслідків отримання відповідачем правової допомоги адвоката, яка потребує оплати. При цьому самим фактом звернення до суду із такою заявою позивач визнав передчасність пред`явлення позову до відповідача, а, отже, необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії (вказані висновки наведені в постанові Верховного Суду від 6 лютого 2023 року у справі № 917/243/22).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до юридично правильно висновку про наявність підстав для компенсації відповідачу витрат, понесених у зв`язку з розглядом даної справи.

Посилання позивача на наявність підстав для залишення вказаної заяви без розгляду у зв`язку із проявом відповідачем неповаги до суду, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, з огляду на недоведеність позивачем обставин щодо наявності в діях відповідача неповаги до суду, відсутні підстави для висновків про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

Доводи позивача про те, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін та право позивача на участь у судовому засіданні, відмовивши у задоволенні його клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, призначення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об`єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, зокрема зазначено, що: витрати на професійну правничу допомогу - будуть розраховані та повідомлені суду додатково, з огляду на кількість витраченого представником відповідача часу на ведення даної справи та погодинної ставки задіяних адвокатів та помічників адвокатів 40-200 Євро, орієнтовна сума витрат 7000-15000 євро; витрати на проведення експертних досліджень - орієнтовна сума витрат 150000 грн; витрати на проведення соціологічного опитування - орієнтовна сума витрат 70000 грн.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідачем, до закінчення судових дебатів, були подані докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: рахунки з детальною інформацією про надані послуги, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані відповідачем та адвокатським об`єднанням, які містять посилання на відповідні рахунки, виписки по банківському рахунку адвокатського об`єднання про надходження коштів, рахунки і платіжні документи щодо оплати судового збору, вартості експертиз та соціологічного опитування, тощо.

Доводи позивача про те, що вказані докази не направлені третій особі, а тому не підлягали прийняттю судом до розгляду, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки до заяви і клопотання додані належні докази їх направлення разом з додатками третій особі (поштова накладна з описом вкладення), крім того, представником третьої особи є адвокат Сопільняк В.Ю., яка також є представником відповідача і саме нею подавались відповідні заява та клопотання, отже, згідно положень статті 61 ГПК України, вона, як представник третьої особи мала всі додатки до поданих нею ж заяв.

Посилання позивача на те, що відповідач не надав доказів подання адвокатському об`єднанню доручення та/або інструкції щодо представництва інтересів у даній справі та звітів, щодо їх виконання, які передбачені пунктами 2.2, 2.4 договору, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки надання суду вказаних документів не є обов`язковим для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, а підписаними актами підтверджується факт надання правничих послуг. Також вказані акти відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, у тому числі правничих, якщо виконавець є платником ПДВ, отже включення ПДВ до вартості наданих правничих послуг відповідає приписам чинного законодавства.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що за подання апеляційної скарги АО "Дубинський і Ошарова" сплатило 8052,00 грн судового збору, за подання касаційної скарги представником відповідача - адвокатом Сопільняк В.Ю. було сплачено 10736,00 грн судового збору, за проведення експертизи експертом Соповою К.А. АО "Дубинський і Ошарова" сплатило 70000,00 грн, за проведення експертизи Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України АО "Дубинський і Ошарова" сплатило 90 047,66 грн та за проведення соціологічного опитування приватним підприємством "Міжнародна маркетингова група" АО "Дубинський і Ошарова" сплатило 40000 грн.

Сплата вказаних коштів адвокатським об`єднанням / адвокатом відповідає умовам договору, укладеного між відповідачем та АО "Дубинський і Ошарова", згідно пункту 1.5 якого надається право сплачувати судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду, а також здійснювати будь-які ніші платежі, пов`язані з розглядом справи клієнта.

У пункті 5.6 договору встановлено, що виконуючи доручення клієнта виконавець може зазнавати певних витрат, а саме (цей перелік не є вичерпним): на телефонні розмови, включаючи міжміські та міжнародні; на використання факсимільного зв`язку; на виготовлення копій; на поштові відправлення; на доставку документів; на кур`єрську доставку; на оплату відряджень, добових, інших супутніх витрат, які є необхідними для виконання доручення клієнта у встановлений строк. Клієнт зобов`язується відшкодувати витрати виконавця у повному обсязі.

Наявними у матеріалах справи банківськими виписками підтверджується факт оплати відповідачем вказаних витрат адвокатському об`єднанню.

Зазначені експертизи та соціологічне опитування замовлені відповідачем для спростування позовних вимог позивача, витрати по їх оплаті відносяться до судових витрат, в розумінні приписів статей 123, 127 ГПК України, а позивачем не доведено неспівмірності цих витрат.

Таким, чином є вірним висновок суду першої інстанції про те, що витрати на проведення експертизи, виконаної судовим експертом Соповою К.А. (70000,00 грн. - платіжна інструкція №804), експертизи, виконаної Науково-дослідним центром судових експертиз з питань інтелектуальної власності (90047,66 грн. - платіжна інструкція №805), соціологічного опитування, складеного ПП "Міжнародна маркетингова група" (40000,00 грн. - платіжна інструкція №148), а також судовий збір за подання апеляційної і касаційної скарг (у заявленому в заяві про компенсацію витрат розмірі - 8052,00 грн. за подання апеляційної скарги та 9929,25 грн. за подання касаційної скарги), підлягають покладенню на позивача.

Твердження позивача про те, що у заяві про компенсацію зазначено про сплату 9929,25 грн за подання касаційної скарги по справі № 922/3128/23, а згідно квитанції №3591-5932-2036-1623 від 05.07.2024 сплачена сума збору становить 9736,00 грн, не відповідають фактичним обставинам, оскільки згідно вказаної квитанції представником відповідача було сплачено 10736,00 грн судового збору за подання касаційної скарги, тобто більше, ніж заявлено до компенсації з позивача.

Перевіривши детальні описи робіт, виконаних адвокатським об`єднанням, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у наданих рахунках та актах включено зокрема послуги, що не стосуються цієї справи - щодо складання документів стосовно ТОВ "АТБ-Маркет", щодо надання правничої допомоги третій особі, що складання клопотання про відвід судді (який матеріалах справи відсутній), а також до рахунків та актів включено судовий збір та витрати на проведення експертизи, які не є витратами на професійну правничу допомогу і такі витрати заявлені до компенсації окремо.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши подані відповідачем рахунки з детальними описами робіт, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що заявлений розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатами роботами, часом витраченим адвокатами на виконання таких робіт, оскільки у вказаних описах має місце дублювання виконання один й тих самих послуг (складання одних й тих самих відзиву/заяв/пояснень/скарг тощо) різними адвокатами, завищена кількість часу, необхідна для складання заяв з процесуальних питань (щодо відеоконференцій, видачу записів судових засідань, ознайомлення зі справою в електронному вигляді, про приєднання до судової справи в системі "Електронний суд", про видачу записів судових засідань тощо), завищена кількість часу, необхідна для відправлення заяв/клопотань іншим учасникам справи.

З урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах підготовки справи до розгляду у господарських першої, апеляційної та касаційної інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 200000,00 грн, у зв`язку із чим апеляційна скарга позивача задовольняється частково, а ухвала Господарського суду міста Києва підлягає зміні в частині розміру стягнутої суми витрат на правову допомогу. В іншій частині ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" задовольнити частково.

2. Змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2025 року, виклавши пункт 3 її резолютивної частини у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" (61046, місто Харків, вулиця Хладопромівська, будинок 1; ідентифікаційний код: 01548734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" (02095, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 7; ідентифікаційний код: 31450478) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп., судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9929 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 25 коп., витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 160047 (сто шістдесят тисяч сорок сім) грн. 66 коп., витрати на проведення соціологічного опитування у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп."

3. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2025 року залишити без змін.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 23.04.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко