Ухвала від 17.07.2025 по справі 922/3128/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

17.07.2025Справа № 922/3128/23за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром"

про розстрочення виконання судового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про захист прав інтелектуальної власності

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Солонюк К.Г.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" від 10.12.2024 про залишення позовної заяви у справі №922/3128/23 без розгляду - задоволено.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" про захист прав інтелектуальної власності залишено без розгляду.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8052,00 грн, судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9929,25 грн, витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 160047,66 грн, витрати на проведення соціологічного опитування у розмірі 40000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 700 000,00 грн.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" від 21.01.2025 про поворот виконання рішення, постанови - задоволено.

У поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2024, додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2024, постанов Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №922/3128/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" грошові кошти у розмірі 244312,40 грн.

03.03.2025 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 видано наказ про примусове виконання ухвали.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" задоволено частково. Змінено ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2025, виклавши пункт 3 її резолютивної частини у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" (61046, місто Харків, вулиця Хладопромівська, будинок 1; ідентифікаційний код: 01548734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" (02095, місто Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 7; ідентифікаційний код: 31450478) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп., судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9929 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 25 коп., витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 160047 (сто шістдесят тисяч сорок сім) грн. 66 коп., витрати на проведення соціологічного опитування у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.". В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2025 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню від 03.03.2025 по справі №922/3128/23 - задоволено. Визнано наказ Господарського суду міста Києва від 03.03.2025, виданий на примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 по справі №922/3128/23 (*1*11714965*1*0*) таким, що не підлягає виконанню з підстав зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025.

Через систему "Електронний суд" 19.06.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення по справі №922/3128/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 призначено розгляд заяви на 17.07.2025.

В засіданні 17.07.2025 судом поставлено на обговорення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" про розстрочення виконання судового рішення по справі №922/3128/23.

Представник заявника в судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Представник відповідача заперечував проти розстрочки виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 по справі № 922/3128/23 зміненої постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 та просив відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення та розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" про розстрочення виконання судового рішення по справі №922/3128/23, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України ухвала Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 змінена постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025, набрала законної сили 14.04.2025 та є обов`язковою до виконання.

У заяві про розстрочку виконання рішення представник відповідача посилається, зокрема на те, що місцезнаходженням ТОВ «Хладопром» є м. Харків, яке з початку повномасштабної збройної агресії рф зазнає численних людських жертв та руйнувань, у зв`язку з чим ТОВ «Хладопром» має суттєві труднощі із веденням господарської діяльності. Покладення на ТОВ «Хладопром» обов`язку відразу сплатити 418 028,91 грн. на користь ТОВ «Три Ведмеді» є надмірним фінансовим навантаженням, яке унеможливить належне виконання обов`язків перед бюджетом, працівниками та контрагентами. Одночасне і повне виконання судового рішення в даній справі може призвести до виникнення у ТОВ «Хладопром» заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету, заробітної плати, і як наслідок припинення господарської діяльності боржника, що призведе до неплатоспроможності та банкрутства, які унеможливлять виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 7.1.1, 7.2 постанови № 9 від 17.10.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд, оцінивши обґрунтування заявника та заперечення позивача, дійшов висновку, що наведені заявником доводи жодним чином не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Недостатність чи відсутність коштів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.

Суд враховує, що частина друга статті 617 Цивільного кодексу України та частина друга статті 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) та "Бакалов проти України" (заява № 14201/02).

Отже заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення.

Також суд зауважує, що заявником взагалі не подано суду жодних належних доказів, в розумінні приписів статті 74, 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що розстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва в даній справі і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

З огляду на все вищевикладене, розглянувши подану заяву, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" про розстрочення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 по справі № 922/3128/23 зміненої постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" про розстрочення виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 по справі № 922/3128/23 зміненої постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 22.07.2025.

Суддя Н.І. Зеленіна