Рішення
від 03.04.2025 по справі 910/6696/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025Справа № 910/6696/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Корпорації «Украгротех»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП",

2) ОСОБА_1 ,

3) ОСОБА_2

про стягнення 13 253 049, 62 грн.

Представники:

від позивача: Васильєв Є.О. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Сеник С.Г. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія Viceroy TradeInvest Limited (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" (далі-відповідач 1), ОСОБА_1 (далі-відповідач 2) та ОСОБА_2 (далі-відповідач 3) про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості за договором позики від 16.01.2019, у тому числі 251 000 доларів США 00 центів - основного боргу, 75 748 доларів США 36 центів - процентів, та 1 331 долар США 53 центи - плати за користування чужими грошовими коштами (нарахованими, але не сплаченими процентами за період з 01.05.2021 по 31.12.2021).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором позики від 16.01.2019 та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою, позивач вважає, що наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.

Разом з позовною заявою, Компанією Viceroy TradeInvest Limited було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у задоволенні заяви Компанії Viceroy TradeInvest Limited про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 позовну заяву Компанії Viceroy TradeInvest Limited - залишено без руху. Встановлено Компанії Viceroy TradeInvest Limited строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.06.2024 до суду надійшла заява Компанії Viceroy TradeInvest Limited про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.08.2024. Зокрема, зобов`язано позивача у строк до 14.08.2024 надати суду письмові пояснення щодо зазначення ціни позову у розмірі 13 253 049, 62 грн., розрахунок цієї суми.

14.08.2024 до суду надійшли додаткові пояснення позивача на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2024, в яких позивач зазначає, що при зверненні до господарського суду з позовною заявою через підсистему "Електронний суд" у позивача була відсутня технічна можливість редагування шаблону позовної заяви щодо валюти, у якій зазначається ціна позову (у наявному шаблоні було передбачено зазначення ціни позову виключно у національній валюті України - гривні), а тому ціна позову, а саме 328 079, 89 доларів США була вказана позивачем у гривневому еквіваленті на день подання позову, що становив - 13 253 049, 62 грн.

Також, 14.08.2024 до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» наступні докази:

1) фільтровану виписку по клієнтському рахунку ТОВ «А.С. ГРУП», код 36226949 у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_1 , що містить відомості про усі транзакції, за якими було здійснено зарахування валютних коштів, отриманих від нерезидента Viceroy TradeInvest Limited за договором позики від 16.01.2019 між Viceroy TradeInvest Limited (Позикодавець) та ТОВ «А.С. ГРУП» (Позичальник) з 16.01.2019 по 31.05.2019;

2) належним чином засвідчені копії вхідних платіжних доручень SWIFT, які надійшли від платника-нерезидента Viceroy TradeInvest Limited за договором позики від 16.01.2019 між Viceroy TradeInvest Limited (Позикодавець) та ТОВ «А.С. ГРУП» (Позичальник) з 16.01.2019 по 31.05.2019.

Крім того, позивач просить суд продовжити строк підготовчого провадження у справі №910/6696/24 на 30 днів та оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні на час, необхідний для виконання АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» ухвали суду про витребування доказів.

У судовому засіданні 15.08.2024 суд на місці ухвалив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 12.09.2024.

11.09.2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, в якому у зв`язку з досягненням сторонами у справі №910/6696/24 попередньої домовленості щодо можливості укладення мирової угоди, задля погодження тексту мирової угоди, її підписання уповноваженими представниками сторін, просить суд продовжити строк підготовчого провадження у справі та відкласти розгляд справи на 30 днів.

11.09.2024 до суду надійшла заява відповідача-3, в якій у зв`язку з досягненням сторонами у справі №910/6696/24 попередньої домовленості щодо можливості укладення мирової угоди, просить суд продовжити строк підготовчого провадження у справі та відкласти розгляд справи №910/6696/24 на 30 днів.

У судовому засіданні 12.09.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 17.10.2024.

15.10.2024 до суду надійшла заява Корпорації «Украгротех» про заміну позивача у справі правонаступником, в якій заявник повідомляє, що 14 жовтня 2024 року був укладений договір відступлення прав вимоги за договором позики від 16.01.2019, а також за укладеними на його забезпечення договорами поруки від 28.03.2019, в силу якого право вимоги від кредитора Viceroy Trade Invest Limited перейшло до нового кредитора - Корпорації "Украгротех". З огляду на заміну кредитора у зобов`язанні Корпорація «Украгротех» відповідно до ст. 52 ГПК України просить суд замінити позивача у даній справі на його правонаступника - Корпорацію "Украгротех" на підставі договору від 14.10.2024 про відступлення прав вимоги.

У судовому засіданні 17.10.2024 оголошено перерву до 07.11.2024.

23.10.2024 до суду надійшли додаткові пояснення Компанії Viceroy TradeInvest Limited у справі, в яких позивач зазначає, що за договором 14 жовтня 2024 року між Кредитором Viceroy Trade Invest Limited та новим кредитором - Корпорацією "Украгротех" до останнього перейшли усі права кредитора, які зумовлені договором позики від 16.01.2019, а також за договором поруки від 28.03.2019 між Viceroy Trade Invest Limited та поручителем ОСОБА_1 , за договором поруки від 28.03.2019 між Viceroy Trade Invest Limited та поручителем ОСОБА_2 . Також, позивач зазначає, що загальна сума грошових вимог, відступлених Viceroy Trade Invest Limited на користь Корпорації "Украгротех" складає 328 079, 89 доларів США, що відповідає ціні позову у справі №910/6696/24. Проте, в силу очевидної арифметичної помилки у тексті договору про відступлення прав вимоги від 14.10.2014 замість вірної суми 328 079,89 доларів США сторонами було помилково зазначено 328 049,89 доларів США.

01.11.2024 до суду надійшла заява представника Компанії Viceroy TradeInvest Limited та Корпорації "Украгротех" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій представник позивача та заявника просить суд надати йому, адвокату Васильєву Євгену Олександовичу, можливість взяти участь в судовому засіданні у справі № 910/6696/24, що призначене на 07.11.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також, 01.11.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій відповідач-3 просить суд дозволити представнику, адвокату Макаренко Оксані Андріївні, брати у судовому засіданні у справі № 910/6696/24, що призначене на 07.11.2024, а також в подальнишх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 заяву представника Компанії Viceroy TradeInvest Limited про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. У задоволенні заяви Корпорації "Украгротех" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 заяву ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 клопотання Компанії Viceroy TradeInvest Limited про витребування доказів - задоволено. Зобов`язано Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» у строк до 26.11.2024 надати суду: належним чином засвідчену копію фільтрованої виписки по клієнтському рахунку ТОВ «А.С. ГРУП» (код ЄДРПОУ 36226949) у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_1 , що містить відомості про усі транзакції, за якими було здійснено зарахування валютних коштів, отриманих від нерезидента Viceroy TradeInvest Limited за договором позики від 16.01.2019 між Viceroy TradeInvest Limited (позикодавець) та ТОВ «А.С. ГРУП» (позичальник) з 16.01.2019 по 31.05.2019; належним чином засвідчені копії вхідних платіжних доручень SWIFT, які надійшли від платника-нерезидента Viceroy TradeInvest Limited за договором позики від 16.01.2019 між Viceroy TradeInvest Limited (Позикодавець) та ТОВ «А.С. ГРУП» (Позичальник) з 16.01.2019 по 31.05.2019.

Також, у судовому засіданні 07.11.2024 оголошено перерву до 28.11.2024.

25.11.2024 до суду надійшла заява представника Компанії Viceroy TradeInvest Limited та Корпорації "УКРАГРОТЕХ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (сформовано в системі "Електронний суд" 22.11.2024), в якій представник позивача та заявника просить суд надати йому, адвокату Васильєву Євгену Олександовичу, можливість взяти участь в судовому засіданні у справі № 910/6696/24, що призначене на 28.11.2024 та в усіх наступних судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 заяву представника Компанії Viceroy TradeInvest Limited про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. У задоволенні заяви Корпорації "УКРАГРОТЕХ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

У судовому засіданні 28.11.2024 оголошено перерву до 12.12.2024.

02.12.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшов лист з інформацією на ухвалу суду від 07.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 заяву Корпорації "Украгротех" про заміну позивача у справі правонаступником - задоволено. Замінено сторону (позивача) у справі №910/6696/24 Компанію Viceroy TradeInvest Limited (Cyprus, Nikosia, Dimostheni severi, 12, 6th floor, Flat/office 601, 1080) на його правонаступника - Корпорацію "Украгротех" (20001, Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Соборна, буд. 89, код ЄДРПОУ 31617778). Зокрема, підготовче засідання відкладено на 19.12.2024.

16.12.2024 до суду надійшла заява Корпорації "Украгротех" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (сформовано в системі "Електронний суд" 14.12.2024), в якій позивач просить суд надати представнику, адвокату Васильєву Євгену Олександовичу, можливість взяти участь в судовому засіданні у справі № 910/6696/24, що призначене на 19.12.2024 та в усіх наступних судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 заяву Корпорації "Украгротех" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/6696/24 призначено на 30.01.2025.

У судовому засіданні 30.01.2025 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 20.02.2025.

30.01.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому відповідач-3 зазначає про зайнятість його представника в іншому судовому засіданні, а також повідомляє суд, що сторони знаходяться в процесі врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, у зв`язку з чим просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

18.02.2025 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач на виконання вимог ухвали суду надав оригінали документів доданих до позовної заяви та просить суд повернути їх представнику позивача після їх дослідження судом.

20.02.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про застосування позовної давності, в якій відповідач-3 зазначає, що договір поруки припинив свою дію 31.12.2019, у зв`язку з чим просить суд застосувати позовну давність до всіх пред`явлених позивачем вимог до ОСОБА_2 у даній справі.

Також, 20.02.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому у зв`язку із зайнятістю представника відповідач-3 в іншому судовому засіданні в Дзержинському районному суді м. Харкова, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

20.02.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження, в якому просить суд не проводити судове засідання призначене на 20.02.2025 без участі представника відповідача 2 - адвоката Сеника С.Г, судовий розгляд у справі відкласти на пізніший термін, достатній для формування правової позиції захисту.

Судове засідання призначене на 20.02.2025 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 призначено судове засідання на 20.03.2025.

14.03.2025 до суду надійшли заяви ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в яких відповідач-2 просить суд ухвалити рішення про участь представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сеника Сергія Григоровича у судовому засіданні, що призначене на 20.03.25 об 11:00 год. у справі №922/4580/24, а також у всіх наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Також, 14.03.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності до вимог позивача.

17.03.2025 до суду надійшла заява Корпорації «Украгротех» про повернення судового збору, в якій позивач зазначає, що при сплаті судового збору не було враховано встановлений у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» понижуючий коефіцієнт 08, у зв`язку з чим просить суд повернути Корпорації «Украгротех» надмірно сплачений судовий збір у розмірі 984, 24 доларів США.

Крім того, 17.03.2025 до суду надійшла заява позивача про нарахування відсотків на суму основного боргу до моменту виконання рішення, в якій позивач просить суд зазначити у рішенні про стягнення солідарно з ТОВ «А.С. ГРУП», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Корпорації «УКРАГРОТЕХ» відсотків у розмірі 9,8 % річних за період з 30.05.2024 до дня повного погашення заборгованості у розмірі 251 000 доларів США 00 центів основного боргу з наступного розрахунку: Розмір відсотків = (залишок заборгованості Х 9,8% Х кількість днів нарахування відсотків / 365).

17.03.2025 до суду надійшли заперечення позивача на заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 заяви ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У судовому засіданні 20.03.2025 оголошено перерву до 03.04.2025.

02.04.2025 до суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких відповідач-2 зазначає, що станом на дату пред`явлення кредитором вимоги до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) порука припинила свою дію та ОСОБА_3 не має обов`язку перед кредитором відповідати по зобов`язанням ТОВ "А.С. ГРУП".

Також, 02.04.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про врахування промови в судових дебатах та про проведення судового засідання без участі представника відповідача-3.

03.04.2025 до суду надійшли додаткові пояснення Корпорації «Украгротех», в яких позивач просить суд з урахуванням приписів ч.4 ст. 232 ГК України, ч.10 ст. 238 ГПК України зазначити у рішенні про нарахування та стягнення солідарно з ТОВ «А.С. ГРУП», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Корпорації «УКРАГРОТЕХ» відсотків у розмірі 9,8 % річних за період з 30.05.2024 до дня повного погашення заборгованості у розмірі 251 000 доларів США 00 центів основного боргу з наступного розрахунку: Розмір відсотків = (залишок заборгованості Х 9,8% Х кількість днів нарахування відсотків / 365).

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-3 у судове засідання не з`явився, проте у поданому до суду клопотанні 02.04.2025 просив суд провести судове засідання призначене на 03.04.2025 без участі представника ОСОБА_2 .

Представник відповідача-1 у судове засідання також не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач-1 повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем-1 не подано, у судове засідання представника не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: узвіз Печерський, буд. 19, м. Київ, 01011, проте до суду повернулися поштові конверти з ухвалою суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», в той же час ані поштовий конверт з ухвалою суду від 20.03.2025, ані рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 20.03.2025) станом на дату винесення рішення у даній справі до суду не повернулися.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

Суд також зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-1 мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача-1 були належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача-1 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.04.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.01.2019 між Компанією Viceroy TradeInvest Limited (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" (далі - позичальник) укладено договір позики, умовами якого передбачено, що позикодавець зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути позикодавцю позику із загальним обсягом, що не перевищує 500 000 доларів США 00 центів у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Валюта позики: долари США.

Строк отримання позики: протягом 60 банківських днів з дати цього Договору.

Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути отриману позику у повному обсязі відповідно до графіка зазначеного у п. 1.1.1 цього Договору, якщо тільки не застосовується інший термін повернення позики, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 9 цього Договору на підставі п. 4.3. цього Договору.

Кінцевий термін повернення позики за цим Договором означає дату останнього платежу відповідно до графіку викладеного у п. 1.1.1. цього Договору, а саме 31 грудня 2019 року.

Позичальник повинен повернути основну суму позики на рахунок Позикодавця: НОМЕР_2 - в Доларах США в банку UBS Switzerland AG, Bahnhofstrasse 45, 8001 Zurich, Switzerland, SWIFT: UBSWCHZH80A.

Відповідно до п. 1.1.1 договору, повернення позики (фактично отриманої суми грошових коштів) Позиколавцю здійснюється, починаючи з 30 вересня 2019 року згідно з наступним графіком: 30.09.2019 - 125 000. 00 доларів США; 31.10.2019 - 125 000, 00 доларів США; 30.11.2019 - 125 000, 00 доларів США; 31.12.2019 - 125 000, 00 доларів США.

У випадку коли терміни повернення позики (фактично отриманої суми грошових коштів) є вихідним днем, терміном повернення вважається наступний за вихідним днем робочий день.

Згідно п. 1.2. договору, плата за позику (під терміном "плата за позику" у даному Договорі розуміються відсотки):

1.2.1. За використання позикових коштів за цим Договором встановлюється відсоткова ставка в розмірі 9.8 відсотків річних у доларах США.

1.2.2. Відсотки нараховуються на суму коштів, фактично наданих Позикодавцем Позичальнику згідно умов даного Договору, за період з дня зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника до дня повернення останнім коштів у власність Позикодавцю.

1.2.3. Нараховування відсотків здійснюється за весь період користування коштами згідно з міжнародними правилами бухгалтерського обліку на основі фактичної кількості днів, що минули, та 365 днів у році.

1.2.4. Сплата відсотків нарахованих впродовж дії Договору здійснюється згідно з наступним графіком: у термін з 01 по 05 число кожного місяця сплачуються відсотки які нараховані за попередній місяць.

Початком нарахування відсотків є дата фактичного отримання грошових коштів на рахунок Позичальника. Відсотки сплачуються на рахунок Позикодавця, який вказано у п. 1.1. Договору.

Кінцевий термін сплати відсотків за цим договором означає дату сплати відсотків за останній місяць користування позикою, а саме 31 грудня 2019 року. У випадку, коли термін повернення відсотків нарахованих впродовж дії Договору є вихідним днем, терміном повернення вважається наступний за вихідним днем робочий день.

Пунктом 1.3. договору визначено, що цільове призначення (мета) позики: поповнення обігових коштів.

За умовами п. 3.1. договору, позичальник зобов`язується використовувати позику на зазначені у цьому договорі цілі і забезпечити повернення отриманої позики і сплату нарахованих відсотків у встановлені договором терміни.

В подальшому, між Компанією Viceroy TradeInvest Limited (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" (позичальник) було укладено додаткові угоди від 27.12.2019, № 1 від 20.01.2020, від 29.09.2020 та від 28.12.2020 до договору позики від 16.01.2019.

Так, відповідно до додаткової угоди від 28.12.2020 до договору позики від 16.01.2019, сторони вирішили викласти в новій редакції п. 1.1. договору позики: «Позикодавець зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути позикодавцю позику із загальним обсягом, що не перевищує 500 000 доларів США 00 центів у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

Валюта позики: долари США.

Строк отримання позики: протягом 30 банківських днів з дати цього Договору.

Кінцевий термін повернення позики за цим Договором означає дату останнього платежу відповідно до графіку викладеного у п. 1.1.1. цього Договору, а саме 31 грудня 2021 року».

1.1.1 Повернення позики (фактично отриманої суми грошових коштів) Позикодавцю здійснюється, починаючи з 31 січня 2020 року згідно з наступним графіком:

249 000.00 доларів США - у період з 31.01.2020 по 31.03.2020 на рахунок Позикодавця: НОМЕР_3 - в Доларах США в банку UBS Switzerland AG, Bahnhofstrasse 45. 8001 Zurich, Switzerland, SWIFT: UBSWCHZH80A:

251 000.00 доларів США - у період з 01.04.2020 по 31.12.2021 на рахунок Позикодавця: НОМЕР_4 - в Доларах США в банку Credit Swiss AG, Paradeplatz 8, 8070. Zurich, Switzerland, SWIFT: CRESCHZHXXX.

Згідно п. 2 додаткової угоди від 28.12.2020 до договору позики від 16.01.2019 сторони вирішили викласти в новій редакції пункт 1.2.4. договору позики: «Сплата відсотків нарахованих впродовж дії Договору здійснюється згідно з наступним графіком: у термін з 01 по 05 число кожного місяця сплачуються відсотки які нараховані за попередній місяць.

Кінцевий термін сплати відсотків за цим договором означає дату сплати відсотків за останній місяць користування позикою, а саме 31 грудня 2021 року. У випадку, коли термін повернення відсотків нарахованих впродовж дії Договору є вихідним днем, терміном повернення вважається наступний за вихідним днем робочий день.».

Так, 28.03.2019 між Компанією Viceroy TradeInvest Limited (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 1612, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" його зобов`язань перед кредитором у розмірі 500 000, 00 доларів США, що виникли з договору, укладеного між кредитором та боржником в повному обсязі, а саме:

- договором позики б/н від 16 січня 2019 року, інформацію про який внесено до автоматизованої інформаційної системи Національного банку України «Кредитні договори з нерезидентом» 20 лютого 2019 та присвоєно обліковий запис № А 8617, а також за всіма додатковими угодами (додатковими договорами) до Договору позики, що будуть укладені у майбутньому за згодою Поручителя.

Згідно п. 1.2 договору поруки № 1612, поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами договору позики, зокрема:

- розмір позики - 500 000,00 доларів США (п?ятсот тисяч доларів США 00 центів);

- процентна ставка за користування позикою - 9,8 % (дев?ять цілих вісім десятих відсотків) річних;

- строк повного погашення заборгованості за позикою - не пізніше 31 грудня 2019 року;

- відповідальність за порушення зобов?язань за договором - згідно умов Договору позики.

За умовами п. 1.3. договору поруки № 1612, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов?язаннями останнього за Договором позики, включаючи повернення основної суми боргу (в тому числі суми позики, регресу), сплату процентів, комісії, винагороди/плати, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Договору позики.

Поручитель та Кредитор ознайомлені та погоджуються з умовами Договору позики стосовно:

- розміру зобов?язань, що забезпечуються порукою відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов?язань у випадках, передбачених умовами Договору позики,

- факту, що порукою за цим Договором забезпечуються також і розміри зобов?язань, які можуть бути змінені відповідно до умов Договору позики.

Сторони підтверджують, що порукою за цим Договором забезпечуються також і розміри зобов?язань, які можуть бути змінені відповідно до умов договору позики, на що Поручитель, підписанням цього Договору, дає свою безумовну та безвідкличну згоду, розуміючи, що внаслідок змін умов Договору позики може збільшитися обсяг його відповідальності.

Зміна умов договору позики, за якими збільшуватиметься обсяг відповідальності поручителя, повинна проводитись зі згоди останнього, яка має бути виражена у письмовій формі. У протилежному випадку дія цього договору припиняється.

Відповідно до п. 1.4. договору поруки № 1612, відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Пунктом 2.1. договору поруки № 1612 передбачено, що у випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Договором позики Кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов`язковими до виконання Поручителем з дати відправлення Кредитором йому такої вимоги та/або з дати її вручення поручителю, враховуючи строк, необхідний для здійснення валютної операції відповідно до вимог законодавства.

Поручитель зобов`язаний виконати свої зобов`язання за договором на користь кредитора шляхом сплати коштів у сумі заборгованості боржника за договором позики відповідно до умов договору позики та/або на рахунки, вказані кредитором (п. 2.2. договору поруки № 1612).

Згідно п. 2.3. договору поруки № 1612, у випадку, якщо сплачена поручителем сума грошових коштів кредитору є недостатньою для повного погашення грошових зобов`язань боржника перед кредитором, то погашення таких зобов`язань здійснюється відповідно до викладеної в договорі позики черговості.

Також, 28.03.2019 між Компанією Viceroy TradeInvest Limited (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 1613, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" його зобов`язань перед кредитором у розмірі 500 000, 00 доларів США, що виникли з договору, укладеного між кредитором та боржником в повному обсязі, а саме:

Згідно п. 1.2 договору поруки № 1613, поручитель свідчить, що він ознайомлений з уловами договору позики, зокрема:

- розмір позики - 500 000,00 доларів США (п?ятсот тисяч доларів США 00 центів);

- процентна ставка за користування позикою - 9,8 % (дев?ять цілих вісім десятих відсотків) річних;

- строк повного погашення заборгованості за позикою - не пізніше 31 грудня 2019 року;

- відповідальність за порушення зобов?язань за договором - згідно умов Договору позики.

За умовами п. 1.3. договору поруки за № 1613, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов?язаннями останнього за Договором позики, включаючи повернення основної суми боргу (в тому числі суми позики, регресу), сплату процентів, комісії, винагороди/плати, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Договору позики.

Поручитель та Кредитор ознайомлені та погоджуються з умовами Договору позики стосовно:

Відповідно до п. 1.4. договору поруки № 1613, відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Пунктом 2.1. договору поруки № 1613 передбачено, що у випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Договором позики Кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов`язковими до виконання Поручителем з дати відправлення Кредитором йому такої вимоги та/або з дати її вручення поручителю, враховуючи строк, необхідний для здійснення валютної операції відповідно до вимог законодавства.

Згідно п. 2.3. договору поруки № 1613, у випадку, якщо сплачена поручителем сума грошових коштів кредитору є недостатньою для повного погашення грошових зобов`язань боржника перед кредитором, то погашення таких зобов`язань здійснюється відповідно до викладеної в договорі позики черговості.

Як вбачається з матеріалів справи, Компанія Viceroy TradeInvest Limited на виконання своїх зобов`язання за договором позики від 16.01.2019 було надано відповідачу-1 позику у розмірі 500 000, 00 доларів США, що підтверджується банківськими виписками та SWIFT-повідомленнями від 29.03.2019, від 10.04.2019 та 06.05.2019, наданими АТ «Універсал банк» на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2024.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач-1 свої зобов`язання по поверненню наданої позики виконав не у повному обсязі, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого за відповідачем-1 утворилась заборгованість у розмірі 251 000, 00 доларів США.

Так, Компанія Viceroy TradeInvest Limited зверталася до відповідача-1 з вимогою про виконання грошових зобов`язань за договором позики б/н від 01.02.2024, в якій просила відповідача-1 у семиденний строк від дня отримання цієї вимоги повернути позикодавцю несплачену частину позики у розмірі 251 000, 00 доларів США, а також сплатити на користь позикодавця нараховані та несплачені станом на 01.02.2024 відсотки у розмірі 96 971, 92 доларів США, яка отримана директором ТОВ "А.С. ГРУП" 06.02.2024, що підтверджується підписом на вимозі.

Проте, відповідач-1 відповіді на вказану вимогу не надав, грошові кошти не повернув.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором позики від 16.01.2019 Компанія Viceroy TradeInvest Limited також звернулася до поручителів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогами про виконання грошових зобов`язань, які забезпечені порукою б/н від 19.03.2024, в яких Компанія зазначила, що станом на 01.04.2020 розмір основного боргу позичальника перед позикодавцем становив 251 000, 00 доларів США та за період з 01.04.2020 по 01.02.2024 позичальник не здійснив на користь позикодавця жодного платежу на виконання грошових зобов`язань за договором позики від 16.01.2019, а тому Компанія вимагає сплатити на її користь неплачену частину позики у розмірі 251 000, 00 доларів США за договором від 16.01.2019, а також нараховані та несплачені станом на 01.02.2024 відсотки у розмірі 96 971, 75 доларів США, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпеля АТ «Укрпошта» 19.03.2024, а також списком згрупованих поштових відправлень від 19.03.2024.

Проте, поручителі ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) на вказану вимогу відповіді не надали.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2024 між ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД (Viceroy TradeInvest Limited) та Корпорацією "Украгротех" укладено договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Катчик Ю.А. та зареєстрований за номером № 2245, відповідно до якого на умовах, встановлених цим договором, кредитор відступає (передає) новому кредитору вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" (позичальника) за договором позики від 16 січня 2019 року, що був укладений між Кредитором - Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД (позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" (боржником, позичальником), а новий кредитор набуває (приймає) право вимоги та сплачує за нього певну грошову суму, з дотриманням умов, що викладені нижче.

Відповідно до п. 1.2. договору, право грошової вимоги кредитора до боржника, що відступається відповідно до п. 1.1. цього договору та договором позики від 16.01.2019, а також усіма договорами про внесення змін, додатковими угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, на дату відступлення права вимоги становить 328 049, 89 USD (триста двадцять вісім тисяч сорок дев?ять доларів США 89 центів), у тому числі 251 000, 00 USD (двісті п??ятдесят одна тисяча доларів США 00 центів) основного боргу; 75 748, 36 USD (сімдесят п?ять тисяч сімсот сорок вісім доларів США 36 центів) плати за користування позикою (відсотків); 1 331, 53 USD (одна тисяча триста тридцять один долар США 53 центи) плати за користування чужими грошовими коштами (нараховані, але не сплачені відсотки за період 01.05.2021 - 31.12.2021).

Згідно п. 1.3 договору, разом з правом вимоги за договором позики від 16 січня 2019 року до нового кредитора в повному обсязі переходять відповідні права за зобов?язаннями забезпечувального характеру, що були передбачені наступними договорами:

- договором поруки, укладеним між кредитором - Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД та ОСОБА_1 (поручителем) що був посвідчений 28 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. за реєстровим № 1612, за яким поручитель ОСОБА_1 поручився перед Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД за виконання ТОВ "А.С. ГРУП" грошового зобов?язання за договором позики від 16 січня 2019 року:

- договором поруки, укладеним між кредитором - Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД та ОСОБА_2 (поручителем), що був посвідчений 28 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. за реєстровим №1613, за яким ОСОБА_2 поручився перед Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД за виконання ТОВ "А.С. ГРУП" грошового зобов?язання за договором позики від 16 січня 2019 року.

У п. 3.1. розділу 3 договору сторони погодили, що підписанням цього договору новий кредитор гарантує, що:

(А) він (його уповноважена особа, орган управління) мають повноваження на укладення цього договору;

(В) перед підписанням цього договору він ознайомився з документами, які підтверджують наявність у кредитора прав вимоги, які передбачені у п.п. 1.1, 1.3 і не має до змісту цих документів жодних зауважень;

(С) до моменту підписання цього договору кредитором передані новому кредитору документи, які підтверджують розмір заборгованості боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" у розмірі 328 049, 89 USD (триста двадцять вісім тисяч сорок дев?ять доларів США 89 центів), у тому числі 251 000,00 USD (двісті п?ятдесят одна тисяча доларів США 00 центів) основного боргу: 75 748.36 USD (сімдесят п?ять тисяч сімсот сорок вісім доларів США 36 центів) плати за користування позикою (відсотків); 1 331,53 USD (одна тисяча триста тридцять один долар США 53 центи) плати за користування чужими грошовими коштами (нараховані, але не сплачені відсотки за період 01.05.2021 - 31.12.2021);

(D) до моменту підписання цього договору кредитором передані новому кредитору оригінальні примірники договорів поруки, які зазначені у п. 1.3 договору.

За умовами п. 5.1. договору, право вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" (позичальника) за договором позики від 16 січня 2019 року, що був укладений між кредитором - Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД (позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" (боржником, позичальником), є переданим від кредитора до нового кредитора з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно п. 5.2. договору, з моменту переходу до нового кредитора прав вимоги, відповідно до умов п. 5.1 цього Договору, новий кредитор також замінює кредитора у зобов?язаннях забезпечувального характеру, що були передбачені наступними договорами:

- договором поруки, укладеним між кредитором - Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД та ОСОБА_1 (Поручителем) що був посвідчений 28 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. за реєстровим №1612, за яким поручитель ОСОБА_1 поручився перед Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД за виконання ТОВ "А.С. ГРУП" грошового зобов?язання за договором позики від 16 січня 2019 року;

- договором поруки, укладеним між кредитором - Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ЛІМІТЕД та ОСОБА_2 (поручителем), що був посвідчений 28 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. за реєстровим № 1613, за яким ОСОБА_2 поручився перед Компанією ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД за виконання ТОВ "А.С. ГРУП" грошового зобов?язання за договором позики від 16 січня 2019 року;

Відповідно до п 5.3. договору, з моменту переходу до нового кредитора прав вимоги, відповідно до умов п. 5.1 цього договору, новий кредитор замінює кредитора та набуває усі права кредитора за договором позики від 16 січня 2019 року. Разом з правами вимоги, до нового кредитора переходять всі інші, пов?язані з ними права, в обсязі і на умовах, які існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред?явлення претензій боржнику по заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які новий Кредитор одержить від боржника на виконання його вимог, і інші, включаючи права, що забезпечують зобов?язання боржника.

Пунктом 5.4. договору визначено, що за цим договором від кредитора до нового кредитора також переходять усі процесуальні права та обов`язки позивача у справі № 910/6696/24 за позовом Компанії ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ЛІМІТЕД (Viceroy TradeInvest Limited) до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, але не виключно право укладення мирової угоди, право на повернення надмірно сплаченого судового збору тощо. Заміна кредитора новим кредитором у справі № 910/6696/24 здійснюється на підставі цього договору, шляхом подання новим кредитором відповідної заяви до Господарського суду міста Києва.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на підставі укладеного договору відступлення права вимоги від 14.10.2024, до позивача перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП", щодо виконання останнім своїх зобов`язань за договором позики від 16.01.2019 та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою, просить суд солідарно стягнути з відповідачів 251 000 доларів США 00 центів - основного боргу, 75 748 доларів США 36 центів - процентів, та 1 331 долар США 53 центи - плати за користування чужими грошовими коштами (нарахованими, але не сплаченими процентами за період з 01.05.2021 по 31.12.2021).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що Компанія Viceroy TradeInvest Limited свої зобов`язання за договором позики від 16.01.2019 виконала належним чином, надавши відповідачу-1 позику у розмірі 500 000, 00 доларів США, що підтверджується банківськими виписками та SWIFT-повідомленнями від 29.03.2019, від 10.04.2019 та 06.05.2019, наданими АТ «Універсал банк» на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2024.

Проте, відповідач-1 порушив договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення наданих коштів позикодавцю, у зв`язку із чим, у відповідача-1 виникла заборгованість за позикою в розмірі 251 000, 00 доларів США

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як встановлено судом вище в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором позики від 16.01.2019 між Компанією Viceroy TradeInvest Limited, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори поруки від 28.03.2019, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю., зареєстровані в реєстрі за № 1612 та № 1613, відповідно до яких поручителі поручилися перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" його зобов`язань перед кредитором у розмірі 500 000, 00 доларів США, що виникли з договору позики б/н від 16 січня 2019 року та у випадку невиконання боржником (ТОВ "А.С. ГРУП") зобов`язань за договором позики від 16.01.2019 боржник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення грошових коштів, отриманих за договором позики від 16.01.2019 у розмірі 251 000, 00 доларів США.

Разом з тим, судом встановлено, що 14.10.2024 між ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД (Viceroy TradeInvest Limited) та Корпорацією "Украгротех" укладено договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Катчик Ю.А. та зареєстрований за номером № 2245.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином позивач, як новий кредитор, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 14.10.2024 та згідно ст.ст. 512, 513 Цивільного кодексу України, отримав право вимагати від відповідачів сплати грошових коштів, зокрема за договором позики від 16.01.2019.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, відповідно до додаткової угоди від 28.12.2020 до договору позики від 16.01.2019, кінцевий термін повернення позики за цим Договором означає дату останнього платежу відповідно до графіку викладеного у п. 1.1.1. цього Договору, а саме 31 грудня 2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за позикою у передбачений договором строк до 31.12.2021 включно, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 251 000, 00 доларів США визнаються судом обґрунтованими.

У своїх запереченнях відповідач-2 та відповідач-3 зазначають, що «укладення додаткових угод до договору позики від 16.01.2019, якими встановлено нові строки повернення позики, повинно було проводитись зі згоди поручителів, яка мала бути виражена у письмовій формі, однак поручителі не надавали згоду на підписання вказаних вище додаткових угод про продовження строку повернення позики, що спричинило збільшення обсягу відповідальності Поручителя у зв`язку із нарахуванням відсотків після 31.12.2019 року, у зв`язку з чим на думку, відповідачів-2,3 договори поруки вважаються припиненими», з огляду на наступне.

Однак, суд не погоджується із такими твердженнями відповідачів з огляду на наступне.

Стаття 559 Цивільного кодексу України передбачає, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Так, згідно п. 1.3. договорів поруки, поручитель та Кредитор ознайомлені та погоджуються з умовами Договору позики стосовно: розміру зобов?язань, що забезпечуються порукою відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов?язань у випадках, передбачених умовами Договору позики; факту, що порукою за цим Договором забезпечуються також і розміри зобов?язань, які можуть бути змінені відповідно до умов Договору позики.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом вище, між Компанією Viceroy TradeInvest Limited та ТОВ «А.С. ГРУП» (позичальник) були укладені наступні додаткові угоди до договору позики від 16.01.2019, а саме:

- додаткова угода від 27.12.2019, якою кінцевим терміном повернення позики у розмірі 500 000, 00 доларів США визначено 31.12.2020 року, узгоджено новий графік повернення позики та сплати відсотків, всі інші умови договору позику залишені без змін;

- додаткова угода від 20.01.2020, якою змінені банківські реквізити позичальника;

- додаткова угода від 29.09.2020, якою змінені банківські реквізити позикодавця;

- додаткова угода від 28.12.2020, якою кінцевим терміном повернення позики у розмірі 500 000, 00 доларів США визначено 31.12.2021 року та узгоджено новий графік повернення позики та сплати відсотків, всі інші умови договору позику залишені без змін.

Тобто, зі змісту вказаних вище додаткових угод не вбачається, що позикодавцем було збільшено розмір позики або розмір відсотків, як підставу для висновку про збільшення обсягу відповідальності поручителів у порівнянні з первісною редакцією договору позики від 16.01.2019, у даному випадку лише збільшено кінцевий термін повернення суми позики.

При цьому, суд зазначає, що договором позики від 16.01.2019 встановлено розмір відсотків 9,8 % річних, який застосовується до усього періоду користування позичальником позиковими коштами, відтак зміна терміну повернення позики ТОВ «А.С. ГРУП» не вплинула на обсяг відповідальності поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та не свідчить про припинення поруки.

Між тим, суд також зазначає, що поручителі під час укладення договорів поруки від 28.03.2019 були обізнані зі змістом п. 1.2.2. договору позики, яким передбачено нарахування відсотків (плати за користування позикою) до дня повернення позичальником коштів у власність позикодавцю, у тому числі після настання погодженого сторонами терміну повернення позики). Нарахування відсотків відповідно до п. 1.2.3. договору позики від 16.01.2019 здійснюється за весь період користування коштами.

Таким чином, враховуючи що додатковими угодами від 27.12.2019 та від 28.12.2020 було лише продовжено строк користування позиковими коштами (до 31.12.2021), при цьому розмір позики та розмір відсотків не змінилися, суд приходить до висновку, що у даному випадку не відбулося збільшення обсягу відповідальності поручителів у порівнянні з первісною редакцією договору позики від 16.01.2019, а тому такі зміни не потребували попередньої згоди поручителів та не мали узгоджуватись сторонами шляхом укладення додаткових угод до договору поруки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 910//9742/22.

Також, відповідачі-2,3 ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) вказували про те, що договір поруки припинився 31.12.2019 року, оскільки повідомлення поручителям щодо виконання зобов`язань за договором позики від 16.01.2019 були надіслані 19.03.2024 - через 4 роки та три місяці з моменту припинення договорів поруки, у зв`язку з чим просили суд застосувати позовну давність до всіх пред`явлених позивачем вимог.

Проте, суд відхиляє такі твердження відповідача -2 та відповідача-2, з огляду на наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до приписів статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Проте, як зазначено судом вище, продовження строку користування позиковими коштами (до 31.12.2021) не вплинуло на обсяг відповідальності поручителів шляхом її збільшення, оскільки розмір позики та розмір відсотків не змінилися та, як встановлено умовами договору позики, з якими були обізнані поручителі під час підписання договорів поруки, нарахування відсотків (плати за користування позикою) здійснюється до дня повернення позичальником коштів у власність позикодавцю, у тому числі після настання погодженого сторонами терміну повернення позики, проте як зазначено судом вище, позикові кошти не були повернуті боржником. Відтак у даному випадку відсутні підстави для припинення поруки.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем-2 та відповідачем-3 не враховано, що 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідачів-2,3 як поручителів солідарно заборгованості в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було продовжено на строк дії карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020, який тривав до 01.07.2023 відповідно до постанови КМУ № 651 від 27.06.2023.

Суд зазначає, що загальна тривалість карантину за період з 12.03.2020 по 30.06.2023 склала понад три роки, що свідчить про те, що передбачений у ч.4 ст. 559 ЦК України трирічний строк навіть за умови обчислення його починаючи з 30.09.2019 на дату звернення позивача до суду з позовними вимогами до поручителів 29.05.2024 не сплинув, оскільки на підставі пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України цей строк був продовжений на три роки.

При цьому, відповідно до п. 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257, 559, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, та встановлені судом обставини, а саме, дату звернення позивача із даним позовом до суду, строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідачів-2,3 як поручителів солідарно заборгованості, у даній справі позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає стягненню солідарно на користь позивача заборгованість за наданою позикою у розмірі 251 000, 00 доларів США.

Щодо вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 75 748 доларів США 36 центів - процентів за період з травня 2021 по травень 2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Згідно п. 1.2. договору позики від 16.01.2019 (в редакції додаткової угоди від 28.12.2020), плата за позику (під терміном "плата за позику" у даному Договорі розуміються відсотки):

Суд зазначає, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже у спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки щодо застосування частини 1 статті 1050 та статі 625 Цивільного кодексу України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, які і були враховані судом під час винесені рішення у даній справі.

Як вже було встановлено вище, остаточним терміном повернення позики встановлено 31.12.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позичальник до 31.12.2021 включно мав сплачувати відсотки за користування позикою відповідно до умов договору позики та частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України.

Проте, після зазначеної дати (строку) - 31.12.2021, розпочав свій перебіг строк протиправного користування позичальником позиковими грошовими коштами, яке підпадає під дію положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що після спливу визначеного строку кредитування, у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування позиковими коштами у визначеному договором розмірі. За таких обставин позивач не позбавлений можливості захистити свої права щодо прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання із застосуванням положень ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 910/9742/22.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку процентів за договором позики від 16.01.2019 Компанією було нараховано проценти у загальному розмірі 75 748, 36 доларів США за період з травня 2021 по травень 2024.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами, судом встановлено, що у розрахунку допущені помилки у визначенні періоду нарахування таких процентів, відтак з урахуванням викладеного вище, за розрахунком суду обгрунтованою до стягнення є сума процентів у розмірі 16 510, 99 доларів США за період з 01.05.2021 по 31.12.2021.

Разом з тим, позивачем було подано до суду заяву про нарахування відсотків на суму основного боргу до моменту виконання рішення, в якій позивач в порядку ч.10 ст. 238 ГПК України просив суд зазначити у рішенні про нарахування відсотків на залишок несплаченої заборгованості за договором позики від 16.01.2019 за період з 30.05.2024 до дня повного погашення цієї заборгованості з наступного розрахунку: Розмір відсотків = (залишок заборгованості Х 9,8% Х кількість днів нарахування відсотків / 365).

Так, відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Проте, як зазначено судом вище, після спливу визначеного договором строку кредитування, у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування позиковими коштами у визначеному договором розмірі, однак такі проценти були нараховані позивачем до травня 2024, у зв`язку з чим судом було зазначено про обгрунтованість вимог позивача в частині стягнення процентів у розмірі 16 510, 99 доларів США за період з 01.05.2021 по 31.12.2021, відтак заява позивача про нарахування відсотків на суму основного боргу до моменту виконання рішення, а саме за період з 30.05.2024 до дня повного погашення цієї заборгованості не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 1 331 долар США 53 центи - плати за користування чужими грошовими коштами (нарахованими, але не сплаченими процентами за період з 01.05.2021 по 31.12.2021), тобто 3 % річних відповідно до наданого позивачем розрахунку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3 % річних нараховані на суму несплачених процентів та встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів та за відповідний період прострочення. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що 3% річних заявлені позивачем до стягнення виключно на суму строкових відсотків за травень-грудень 2021 року, а не на суму основного боргу, як помилково зазначають відповідачі-2, 3.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачами грошового зобов`язання з повернення позикових коштів, в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню солідарно з відповідачів 1 331 долар США 53 центи - плати за користування чужими грошовими коштами - 3 % річних (нарахованими, але не сплаченими процентами за період з 01.05.2021 по 31.12.2021).

Тож, позовні вимоги Корпорації "Украгротех" підлягають задоволенню частково.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не висвітлюються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Корпорації "Украгротех" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заяви позивача про повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні до суду з даним позовом Компанією Viceroy TradeInvest Limited було сплачено судовий збір у розмірі 4 921, 20 доларів США, відповідно до платіжної інструкції № DNXC-240529-CS-78708 від 30.05.2024.

При цьому, листом від 07.06.2024 № 14-06-2-06/12595 Державною казначейською службою України було підтверджено зарахування коштів у розмірі 4 921, 20 доларів США до Державного бюджету України на валютний рахунок відкритий в АТ «Укрексімбанк», м. Київ.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 059 800 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн. 00 коп.).

Разом, з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Компанією Viceroy TradeInvest Limited було подано позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд», відтак Компанія не обмежена була у праві при сплаті судового збору застосовувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В свою чергу, як встановлено судом вище, 14.10.2024 між ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД (Viceroy TradeInvest Limited) та Корпорацією "Украгротех" укладено договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Катчик Ю.А. та зареєстрований за номером № 2245.

Зокрема, пунктом 5.4. вказаного договору було визначено, що за цим договором від кредитора до нового кредитора також переходять усі процесуальні права та обов`язки позивача у справі № 910/6696/24 за позовом Компанії ВАЙСРОЙ ТРЕЙД ЕНД ЛІМІТЕД (Viceroy TradeInvest Limited) до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, але не виключно право укладення мирової угоди, право на повернення надмірно сплаченого судового збору тощо. Заміна кредитора новим кредитором у справі № 910/6696/24 здійснюється на підставі цього договору, шляхом подання новим кредитором відповідної заяви до Господарського суду міста Києва.

Тож, виходячи із заявленого розміру позовних вимог у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач, з урахуванням коефіцієнту 0,8 зобов`язаний був сплатити судовий збір в сумі 3 936, 96 доларів США. (4921, 20 доларів США х 0,8), однак сплатив - 4 921, 20 доларів США без застосовувати коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відтак при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 984, 24 доларів США.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи клопотання позивача про повернення зайво сплаченої суми судового збору, суд вважає за необхідне повернути Корпорації "Украгротех" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 984, 24 доларів США, сплачений відповідно до платіжної інструкції № DNXC-240529-CS-78708 від 30.05.2024.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Корпорації "Украгротех" - задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" (узвіз Печерський, буд. 19, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код - 36226949), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_6 ) на користь Корпорації "Украгротех" (20001, Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Соборна, буд. 89, ідентифікаційний код - 31617778) 251 000 (двісті п`ятдесят одну тисячу) доларів США 00 центів - заборгованості за договором позики від 16.01.2019, 16 510 (шістнадцять тисяч п`ятсот десять) доларів США 99 центів - процентів та 1 331 (одну тисячу триста тридцять один) долар США 53 центи - плати за користування чужими грошовими коштами - 3 % річних (нарахованими, але не сплаченими процентами за період з 01.05.2021 по 31.12.2021).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. ГРУП" (узвіз Печерський, буд. 19, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код - 36226949) на користь Корпорації "Украгротех" (20001, Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Соборна, буд. 89, ідентифікаційний код - 31617778) 1 075 (одну тисячу сімдесят п`ять) доларів США 37 центів - судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_5 ) на користь Корпорації "Украгротех" (20001, Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Соборна, буд. 89, ідентифікаційний код - 31617778) 1 075 (одну тисячу сімдесят п`ять) доларів США 37 центів - судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_6 ) на користь Корпорації "Украгротех" (20001, Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Соборна, буд. 89, ідентифікаційний код - 31617778) 1 075 (одну тисячу сімдесят п`ять) доларів США 37 центів - судового збору.

6. Повернути Корпорації "Украгротех" (20001, Черкаська обл., м. Христинівка, вул. Соборна, буд. 89, ідентифікаційний код - 31617778) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 984 (дев`ятсот вісімдесят чотири) доларів США 24 центів, сплачений відповідно до платіжної інструкції № DNXC-240529-CS-78708 від 30.05.2024.

7. В іншій частині позову - відмовити.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 29.04.2025.

Суддя Щербаков С.О.


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	03.04.2025
Оприлюднено	02.05.2025
Номер документу	126973443
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі

Щербаков С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.04.2025 по справі 910/6696/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/6696/24

Рішення від 03.04.2025

Рішення
від 03.04.2025 по справі 910/6696/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА