Шевченківський районний суд м. чернівців
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 727/13656/24
Провадження № 2/727/309/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2025року Шевченківський районний суд міста Чернівці в складі:
головуючого судді Танасійчук Н.М.,
з участю секретаря Кремзелюк О.В.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Морозової О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про забезпечення права на контакт з дитиною та забезпечення права дитини на контакт з одним із батьків,-
в с т а н о в и в :
В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.
05.04.2025 року до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про застосування до відповідача ОСОБА_3 заходів процесуального примусу і стягнення штрафу за невиконання ухвали про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 забезпечити спілкування малолітнього ОСОБА_4 , з батьком ОСОБА_1 , за допомогою засобів зв`язку, зокрема мобільних застосунків «Viber», «Теlegram» тричі на тиждень у дні погоджені між батьками дитини з 18.00 год по 18.30 год, шляхом надання матір`ю дитини доступу до мобільного телефону.
Вказує, що на сьогоднішній день ОСОБА_3 ухвалу суду не виконує. Після винесення ухвали в даній справі про забезпечення позову ОСОБА_3 систематично ігнорувала дзвінки від ОСОБА_1 та, в подальшому, заблокувала номер батька ОСОБА_1 в мобільних застосунках «Viber» та «Теlegram». Через дії та перешкоджання матері, батько не має змоги спілкуватися з сином, від 15 травня 2024 року жодного разу не чув та не бачив свого сина ОСОБА_5 . З матеріалів справи достеменно відомо про тісний психоемоційний зв`язок дитини з батьком, бажання ОСОБА_4 спілкуватися та проживати разом із своїм батьком, який є для дитини опорною фігурою в житті, що підтверджено висновками психологів та експертів. Отже дії, які вчинила та продовжує вчиняти ОСОБА_3 очевидно є систематичним порушенням ухвали суду, містять ознаки психологічного насилля матері до малолітньої дитини ОСОБА_4 , порушенням прав та свобод дитини, та його батька.
Вважає, що зухвале та триваюче невиконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 лютого 2025 року є підставою для застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_3 .
З`ясувавши дійсні обставини справи, доводи заяви, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.02.2025 року заяву ОСОБА_1 , в інтересахякого діє ОСОБА_2 про забезпеченняпозову - задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 забезпечити спілкування малолітнього ОСОБА_4 , з батьком ОСОБА_1 , за допомогою засобів зв"язку, зокрема мобільних застосунків «Viber», «Теlegram» тричі на тиждень у дні погоджені між батьками дитини з 18.00 год по 18.30 год, шляхом надання матір"ю дитини доступу до мобільного телефону. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно п.5 ч.1ст.144ЦПК України заходами процесуального примусу є серед іншого штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках за зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
- невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
- порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст.148 ЦПК України регламентовано підстави для застосування судом процесуального примусу у вигляді штрафу, а також його розміри, залежно від суті зловживання процесуальними правами учасником провадження, його тривалості та обставин конкретної справи.
Враховуючи вищевказані положення, вбачається, що застосування заходів процесуального примусу належить до виключної компетенції суду та можливе виключно за його ініціативи, а не за клопотанням учасника справи.
Застосування судом заходів процесуального примусу є правом суду, а не обов`язком. Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст.12 ЦПК України).
За змістом ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1, ч. 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем на даний час не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами, а судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про наявність у діях відповідача зловживання своїми процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про забезпечення права на контакт з дитиною та забезпечення права дитини на контакт з одним із батьків, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.81,86,44,143-144,148,260,261,263,ч. 3 ст.432 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про забезпечення права на контакт з дитиною та забезпечення права дитини на контакт з одним із батьків- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Танасійчук Н.М.
Суд | Шевченківський районний суд м. Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2025 |
Оприлюднено | 02.05.2025 |
Номер документу | 126980323 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Чернівців
Танасійчук Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні