Рішення від 11.07.2025 по справі 727/13656/24

Справа № 727/13656/24

Провадження № 2/727/309/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 липня 2025року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м.Чернівці у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.

секретаря судового засідання Кремзелюк О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м.Чернівці цивыльну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа служба у справах дітей Чернівецької міської ради про забезпечення права на контакт з дитиною та забезпечення права дитини на контакт із одним із батьків

ВСТАНОВИВ:

06.12.2024 року до Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про забезпечення права на контакт з дитиною та забезпечення права дитини на контакт із одним із батьків.

В обгрунтування позову позивач вказує про те, що з 27 лютого 2018 року до 12 жовтня 2022 року він з ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . Протягом перебування у шлюбі позивач активно брав участь у вихованні сина, дбав про його матеріальні та духовні інтереси.

У травні 2023 року під час спільного відпочинку із сином, позивач підтримав прохання сина проживати разом з ним, оскільки дитина скаржилася на те, що матір жорстоко із ним поводиться та вчиняє по відношенні до нього психологічне і фізичне насилля.

До 15 травня 2024 року малолітній син ОСОБА_5 проживав разом із позивачем у м. Києві.Однак відповідачка всупереч постанові Чернівецького апеляційного суду від 27.12.2023 року про заборону місця проживання дитини викрала дитину з дитячого садочка і вивезла за межі України та почала систематично перешкоджати спілкуванню батька з дитиною.

Відтак позивач вказує про те, що своїми діями відповідач ОСОБА_4 порушує його право та права дитини на спілкування, чим завдає шкоди психічному здоров`ю дитини. На його численні звернення , відповідачка продовжує зловживати його правами , вчиняє протиправні дії , спрямовані на погіршення психоемоційного зв`язку та повне відчуження дитини від батька. Після викрадення дитини 15 травня 2024 року, коли ОСОБА_4 вивезла сина з дитячого садка у м. Києві, вона почала приховувати його місцезнаходження. Позивач неодноразово намагався з`ясувати місце перебування сина для відновлення регулярного спілкування , однак всі його спроби виявилися марними.

Відтак , посилаючись на наведене та норми законодавства позивач просить встановити йому графік побачень з дитиною:

-перебування ( здійснення права на контакт / проведення побачень) з батьком ОСОБА_1 його дитини ОСОБА_5 на території України, в м. Києві, безперервно у період кожного першого , третього , п`ятого тижня місяця , починаючи з 18 години неділі, що передує понеділку початку тижня, по 18 год неділі, без присутності інших осіб.

- -перебування (здійснення права на контакт/проведення побачень) з батьком ОСОБА_1 його дитини ОСОБА_5 з можливістю виїзду за межі України безперервно у період з 01 січня по 08 січня кожного парного року без присутності інших осіб

- перебування ( здійснення права на контакт / проведення побачень) з батьком ОСОБА_1 його дитини ОСОБА_5 з можливістю виїзду за межі України безперервно у період з 25 грудня кожного парного року по 01 січня кожного непарного року, без присутності інших осіб

- щоденне здійснення контакту між батьком та дитиною засобами зв`язку з 19 до 20 год шляхом встановлення відозв`язку засобами Telegram або Viber в групі месенджера Telegram або Viber між номером батька НОМЕР_1 та номером дитини.

З метою виконання судового рішення про встановлення графіку контакту ( встановлення/проведення побачень) батька з його сином, ОСОБА_5 :

- зобов`язати ОСОБА_4 протягом 7 днів після набрання законної сили судовим рішенням надати дитині ОСОБА_5 , смартфон із сім картою для спілкування збатьком , який дитина може використовувати у будь який час без обмежень за винятком часу для сну та часу для навчання

- зобов`язати ОСОБА_4 протягом 7 днів після набрання законної сили судовим рішенням внести (записати) до контактів смартфону контактний номер батька ОСОБА_1 НОМЕР_1 та протягом періоду дії судового рішення забезпечувати щоб вказаний номер не був заблокований ( внесений до чорного списку)

- зобов`язати ОСОБА_4 протягом 7 днів після набрання законної сили судовим рішенням повідомити батькові ОСОБА_1 номер сім карти дитини ОСОБА_5 з метою безперешкодного спілкування шляхом особистих дзвінків, текстових повідомлень, голосових повідомлень, надсилання фото та відео з урахування режиму дитини

-зобов`язати ОСОБА_4 контролювати, щоб смартфон дитини був в мережі кожного дня та не був заблокований.

-зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити графік здійснення права на контакт/встановлення побачень батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передавати дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батькові ОСОБА_1 у перший день періоду кожного першого, третього та п`ятого тижня місяця, починаючи з 18 години 00 хвилин неділі, що передує понеділку початку тижня, по 18 годину 00 хвилин неділі, без присутності інших осіб за адресою проживання батька шляхом передавання дитини матір`ю батькові;

-зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити графік здійснення права на контакт/встановлення побачень батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передавати сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батькові ОСОБА_1 у перший день періоду: з 01 липня по 15 серпня кожного року, без присутності інших осіб за адресою проживання батька шляхом передавання дитини матір`ю батькові;

- зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити графік здійснення права на контакт/встановлення побачень батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передавати сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батькові ОСОБА_1 у перший день періоду: з 01 січня по 08 січня кожного парного року, без присутності інших осіб за адресою проживання батька шляхом передавання дитини матір`ю батькові;

- зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити графік здійснення права на контакт/встановлення побачень батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передавати сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батькові ОСОБА_1 у перший день періоду: з 25 грудня кожного парного року по 01 січня кожного непарного року, без присутності інших осіб за адресою проживання батька шляхом передавання дитини матір`ю батькові;

- зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити графік здійснення права

на контакт/побачень батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до графіку здійснення контакту засобами зв`язку, а саме щодня з 19.00 до 20.00 шляхом встановлення відеозв`язку засобами Telegram або Viber з номеру батька ОСОБА_1 на номер дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в групі месенджера Telegram або Viber.

4. Встановити наступний спосіб та порядок виконання графіку побачень батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: дитина передається матір`ю ОСОБА_4 батькові ОСОБА_1 за місцем проживання батька для наступного здійснення побачень з батьком без присутності матері.

5. Встановити наступний спосіб та порядок виконання графіку здійснення

контакту батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами зв`язку, а саме: ОСОБА_4 протягом 7 днів після набрання законної сили судовим рішенням надає дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 смартфон із сім-картою; вносить (записує) до контактів смартфону дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 контактний номер батька ОСОБА_1 НОМЕР_1 та протягом періоду дії судового рішення забезпечує, щоб вказаний номер не був заблокований (внесений до чорного списку); повідомляє батькові ОСОБА_1 номер сім-карти дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; контролює, щоб смартфон дитини був в мережі кожного дня та не був заблокований; щодня о 19.00 відповідає на виклик ОСОБА_1 , під час встановленого між номером батька НОМЕР_1 та номером дитини зв`язку передає телефон дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та забезпечує розмову батька та дитини протягом 60 хвилин.

Ухвалою судувід 16.12.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

31.12.2024 року представник відповідача надіслала відзив на позов , в якому вказує про те, що відповідач дійсно перебувала із позивачем у зареєстрованому шлюбі та у них є спільний син ОСОБА_6 , який після розлучення батьків залишився проживати з матір`ю. На початку 2023 року позивач прийняв рішення спілкуватися з сином та отримав рішення виконкому Чернівецької міської ради яким йому визначено порядок побачення із дитиною. Встановлений графік відповідач виконувала сумлінно. 21 травня 2023 року позивач після побачення з сином, не повернув його матері та всіляко ігнорував її права на участь у спілкуванні з дитиною. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.05.2024 року , яке набрало чинності 02.05.2024 року, визначено місцем проживання малолітнього ОСОБА_5 разом з матір`ю - ОСОБА_4 . 15 травня 2024 року ОСОБА_4 перемістила сина з м. Києва до м. Чернівці. Наразі малолітній ОСОБА_5 перебуває за межами України, у повній безпеці. Після повернення дитини до матері, була проведена психологічна реабілітація дитини у практичного психолога консультанта. Цей результат тестування вказує на сильний пережитий стрес ОСОБА_5 , а також на епізоди ігнорування та агресії в його бік довгий час.

Крім того , 05.06.2024 року відповідач отримала ще один висновок психологічного дослідження, який складений практичним психологом ОСОБА_7 Центру соціально психологічної реабілітації дітей, у відповідності до якого встановлено, що під час проживання дитини з батьком дитина сумувала за матір`ю.

На думку відповідачки, дійсним наміром позивача, є здобуття підстав для відстрочки від мобілізації, про що свідчить виступ позивача на каналі «ютуб» « законопроект 10449 про могилізацію дітей» . З цих причин ОСОБА_1 будь якими способами намагається забрати дитину від матері. Тому відповідачка категорично заперечує проти зустрічей батька та дитини , в тому числі і у її відсутності

Крім того відповідач вказує , що будь яке зобов`язання перевозити дитину з-за кордону на територію України для забезпечення побачень з батьком, викликатиме значні труднощі для відповідача та порушуватиме як її права так і права та інтереси дитини. Переміщення дитини у період воєнного стану , є нехтуванням якнайкращих інтересів дитини.

Відтак відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

30 квітня 2025року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення про те, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що за місцем своєї реєстрації він не проживає, а проживає в м. Києві. Вважає, що відповідач повинна забезпечувати йому побачення з дитиною в м. Києві. Згідно позовних вимога дитина повинна залишатися у нього на 2-3 тижні. Наразі у нього є квартира, яку він винаймає, але адреса його проживання у м. Києві може змінюватися, тому і місце де він зустрічатиме дитину , також, може змінюватися. Вважає, що витрати на доїзд до міста Києва вони з відповідачкою повинні нести порівну. Наразі він працює та матеріально спроможний утримувати дитину. Для спілкування із сином, на час його перебування за кордоном, він може надати дитині мобільний телефон, але готовий передати його лише в руки синові, оскільки не довіряє відповідачці, так як вона може телефон продати і використати кошти на власні потреби.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Представники служби у справах дітей клопотали провести розгляд справи без їх участі, при цьому зазначивши, що висновок приводу розв`язання спору між сторонами надається органом опіки і піклування за місцем проживання дитини, а оскільки ОСОБА_5 , наразі не проживає на території м. Чернівці, такий висновок сформувати не вдалося можливим. Вважають за доцільне встановити режим спілкування батька з дитиною за допомогою засобів дистанційного зв`язку, оскільки відповідач з дитиною проживає за межами України.

Суд встановив :

Сторони з 27.02.2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 12жовтня 2022року рішеннямШевченківського районногосуду м.Чернівці було розірвано.

-Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( т.1 а. с.14).

Позивач на доведення своїх позовних вимог надав суду наступні докази :

- Довідку № 33 , видану ФОП ОСОБА_8 17.05.2024 року про те, що ОСОБА_5 навчався у STEM- школі INVENTOR з 02.11.2023 року , опановуючи дошкільну освіту з повною підготовкою до школи та вивченням предметів STEM освітнього напрямку. Дитину приводив і забирав батько, який оплачував освітні послуги. У стосунках між батьком та дитиною відчувалася повна взаємодовіра.Натомість про матір дитина взагалі не згадувала. 15.05.2024 року особа, яка назвалася матір`ю, разом з невідомими особами під час занять силоміць забрали дитину із закладу освіти. Дитина не хотіла йти, плакала. Була викликана поліція ( а.с.26)

- з витяг з ЄРДР , за заявою ОСОБА_1 24.05.2024 року внесені відомості до реєстру про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема того, що остання умисно не виконала Постанову Чернівецького апеляційного суду від 27.12.2023 року про заборону вчинення дій спрямованих на зміну місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , який проживав з батьком ( а.с.27)

- відповідь від 01.01.2025 року національної сервісної служби департаменту державного контролю за дотриманням прав дітей, якою інформовано ОСОБА_1 про те, що станом на 19.08.2024 року інформація про постановлення ОСОБА_5 на консульський облік до Нацслужби не надходила ( а.с.28)

- ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 липня 2024 року якою накладено грошове стягнення на ОСОБА_4 за невиконання рішення Чернівецького апеляційного суду про заборону змінювати місце проживання ОСОБА_5 ( а.с.29-30)

- лист наданий Державною прикордонною службою України про те, що ОСОБА_5 13.06.2024 року перетнув державний кордон України у напрямку виїзд ( а.с.31)

В судовому засіданні за клопотанням позивача ОСОБА_1 було досліджено доданий до заяви про забезпечення позову, висновок експерта державного науково дослідного експертно- криміналістичного центру від 29.08.2023 року ( т.1 а.с.256) , згідно якого встановлено позитивне ставлення дитини ОСОБА_6 до батька. Ставлення до матері амбівалентне. ОСОБА_6 пам`ятає , як він проводив час із матір`ю , включає образ матері в модель сім`ї, проте агресивні дії матері до батька формують у дитини дистанціювання від неї та небажання взаємодіяти. Уникнення спілкування з матір`ю є захисним механізмом психіки дитини, аби не бачити знову конфлікти і бійки між батьками.

Копія наявного в матеріалах справи висновку науково дослідного експертно- криміналістичного центру від 11.01.2024 року є нечитабельною.

Суд не приймає до уваги виготовлений на замовлення батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фахівцем ОСОБА_9 ( а.с.15-20) , висновок за результатами психодіагностичного обстеження дитини - ОСОБА_5 та висновок від 02.06.2023 року, складений фахівцем ОСОБА_10 (а.с.21-25) оскільки зазначені висновки рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці № 727/5956/23 від 28 березня 2024 року визнані недопустимими доказами.

Сторона відповідача надала суду наступні докази:

-Рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №25/2 від 24.01.2023 р. визначено участь у вихованні дитини і встановлено порядок побачень громадянину ОСОБА_1 із малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме перша та третя субота , друга та четверта неділя місяця з 12.00 год. до 20.00 год. в присутності матері. У будні та святкові дні за домовленістю між батьками ( а.с. 59)

- копії заяв ОСОБА_4 до ГУ НП в Чернівецькій області про те, що 21.05.2023 року її колишній чоловік порушив графік побачення з дитиною, не повернув дитину додому . Станом на 29.05.2023 року їй не відоме місце знаходження дитини ( а.с.60-61)

- копію відповіді ГУ НП в Чернівецькій області від 25.05.2023 року адресованої ОСОБА_4 із рекомендацією звернутися до суду щодо вирішення спору з приводу визначення способів участі у вихованні дитини ( а.с.62)

- звернення Служби в справах дітей Чернівецької міської ради від 24.05.2023 року № 4374 до Чернівецького районного управління поліції про спонукання вжиття заходів в зв`язку з перебуванням на розгляді звернення ОСОБА_4 по факту порушення колишнім чоловіком рішення Чернівецької міської ради в частині визначеного порядку спілкування із спільним сином ( а.с.63)

- талон повідомлення № 15441, згідно якого 31.05.2023 р. о 18.37 год . до відділення поліції надійшла з Чернівецької обласної прокуратури заява ОСОБА_4 про викрадення дитини (т.1 а.с.64).

- талон повідомлення № 15187, згідно якого 29.05.2023 року о 21.34 год до ЧРУП надійшла заява ОСОБА_4 про те, що 21.05.2023 року її колишній чоловік порушив графік побачення з дитиною. Станом на 29.05.2023 року їй не відоме місце знаходження дитини (т.1 а.с.54 )

- талон повідомлення №31858 , згідно якого 07.102023 року о 17.15 год надійшла заява до РУ про те, що 07.10.2023 року о 17.11 год звернулася ОСОБА_4 за фактом невиконання ОСОБА_1 рішення суду щодо графіку спілкування з спільною дитиною ОСОБА_5 ( т 1 а.с.70)

- талон повідомлення №62470, згідно якого до Святошинського управління поліції надійшла заява про те, що 28.10.2023 року о 16.09 за адресою АДРЕСА_1 колишній чоловік забрав сина і не відкриває двері не надає можливості побачитися з дитиною ( т.1 а.с.71)

-витяги з ЄРДР від 09.06.2023 року, 09.10.2023року, 06.10.2023 року про внесення відомостей до реєстру про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_4 , зокрема про викрадення її колишнім чоловіком дитини ( т. 1 а.с.67-69)

- витяг з протоколу №4 засідання комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації , яким надано рекомендацію Шевченківському районному суду м. Чернівці визначити місце проживання ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_4 ( т.1 а.с.72-73)

-витяги з ЄРДР від 11.03.2024 року та від 08.02.2024 року про внесення відомостей до реєстру за матеріалами правоохоронних органів за фактом надання до суду психологами , працівниками експертних установ, посадовими особами КНП «Клінічна лікарня « Психіатрія» завідомо неправдивих висновків ( т.1 а.с.74 -75)

- постанову Чернівецького апеляційного суду від 20.09.2023 року № 727/5956/23 , якою зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у необмеженому спілкуванні з дитиною ( т. 1 а.с.77-78)

- рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці № 727/5956/23 від 28 березня 2024 року , яким визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 разом із матір`ю ОСОБА_4 ( т.1 а.с.79-81)

- витяг № 615853 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, згідно якого за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ( т.1а.с.82)

-акт обстеження житлово побутових умов, затверджений начальником служби у справах дітей ЧМР від 20.05.2024 року згідно якого обстежено умови за адресою АДРЕСА_2 . Встановлено, що в помешканні чисто, є вся необхідна побутова техніка, наявний великий запас продуктів харчування. Для ОСОБА_6 об лаштований окремий куток, а саме ліжко трансформер, висувний дитячий столик, тумби для зберігання дитячих речей. Також в кімнаті є шафа-купе та диван. Дитина забезпечена одягом , взуттям , канцтоварами, засобами гігієни, наявна велика кількість розважаючих ігор , розмальовок та дитячих книг. На час обстеження дитина легко йшла на контакт та демонструвала позитивні емоції щодо матері ( а.с.84)

-висновок практичного психолога консультанта від 04.06.2024 року за результатами проходження ОСОБА_5 курсу психологічної реабілітації з якого встановлено, що рівень тривожності ОСОБА_5 є високим . Тривожні стани , які дитиною переживаються : напруга, занепокоєння, заклопотаність, нервозність виникають як емоційна реакція на екстремальну або стресову ситуацію і можуть бути різними за інтенсивністю та динамікою у часі. Явні прояви посттравматичного стресу. Психолог робить висновок, що ці негативні стани спричинені насильницьким відчуженням дитини від матері (т.1 а.с.85-90)

- висновок психологічного дослідження ОСОБА_11 , практичного психолога центру соціально психологічної реабілітації, згідно якого всі члени сім`ї є важливими людьми в житті ОСОБА_6 . Для підтримки психоемоційного комфорту хлопця, запобігання психотравмуючих ситуацій , батькам важливо дійти до спільного рішення з ознаками послідовності «слова відповідають ( не суперечать) діям»: підтримувати міжособистісну комунікацію без дорікань та засуджень в присутності дитини . Не втягувати дитину у міжособистісний конфлікт. Дорослим доречно переглянути власне ставлення до змісту контактів , діалогів, наявність у них інтересу до емоцій, думок, відчуттів, почуттів та бажань дитини. Передусім врахувати потребу та бажання дитини спілкуватися з кожним із батьків ( т.1 а.с.91-92)

- судовий наказ Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.06.2024 року , яким стягнуто із ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі частки всіх видів заробітку та постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового його виконання, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів ( т.1 а.с.93- 95)

- копії скріншотів листування ОСОБА_1 у час спільноті ГО «Батько має право» ( т.1 а.с.96-146)

Під час оцінки доводів сторін справи, суд керується положеннями Конвенції про права дитини,Сімейного кодексу України(далі -СК України),Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими правовими актами.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятоюстатті 7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша, друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року).

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 СК України(стаття 141 СК України).

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини перша-третястатті 157 СК України).

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання (стаття 158 СК України).

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (частини перша, другастатті 159 СК України).

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на виховання обома батьками.

Відповідно до частини другоїстатті 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»і частини четвертоїстатті 10 ЦПК Українизастосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (частина четвертастатті 19 СК України).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ятастатті 19 СК України).

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Як встановлено судом із матеріалів справи , зокрема рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 березня 2024 року про вирішення спорів сторін з приводу визначення місця проживання їх сина ОСОБА_6 , рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №25/2 від 24.01.2023 р. було визначено участь у вихованні дитини і встановлено порядок побачень громадянину ОСОБА_1 із малолітнім ОСОБА_5 . 21.05.2023 року, позивач ОСОБА_1 , під час одного з таких побачень з дитиною, не повернув дитину матері, без погодження змінивши її місце проживання з м. Чернівці на м. Київ. Відповідач ОСОБА_4 , з даного приводу ,неодноразово зверталася із заявами до поліції.

Рішенням Шевченківськогорайонного суду м.Чернівці від 28 березня 2024 року визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 із матір`ю ОСОБА_4 . В травні 2024 року відповідач ОСОБА_4 перевезла дитину в м. Чернівці , а 13.06.2024 року виїхала з дитиною за кордон. З приводу зміни місця проживання дитини з м. Києва на м. Чернівці позивач ОСОБА_1 звертався в поліцію.

Як встановлено, у сторін склалися вкрай ворожі відносини. В зв`язку з абсолютним небажанням батьків винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку, виникає необхідність втручання держави шляхом вирішення спору щодо участі у вихованні дитини задля забезпечення якнайкращих її інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи позивач, наразі, позбавлений можливості регулярно спілкуватися з сином, в зв`язку з проживанням дитини разом із матір`ю за кордоном.

Відтак необхідним і справедливим буде урегулювання конфлікту між батьками шляхом установлення певного режиму спілкування позивача ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_5 .

При цьому, суд враховує, що позивач ОСОБА_1 порушив встановлений органом опіки і піклування графік побачень з дитиною , самовільно вивіз дитину без погодження матері до іншого міста та вважає, що зустрічі батька з дитиною обов`язково повинні відбуватися в присутності матері за місцем проживання дитини. Суд , зважив, також, на доводи сторін, про те, що побачення дитини з батьком мають узгоджуватися з режимом дня дитини з врахуванням навчання, сну, відпочинку, та не повинні перешкоджати робочим графікам матері.

Відтак суд приходить до висновку про встановлення позивачу ОСОБА_1 графіку побачень з дитиною у вихідні дні, в післяобідній час , після обіднього сну та прийняття їжі і до часу підготовки дитини до сну, зокрема:

у І і ІІІ суботу та II і IV неділю місяця з 16.00 год. до 20.00 год.за місцем проживання дитини , в присутності матері дитини..

Порядок виконання вищевизначеного способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини відстрочити на час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном. На час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном, зобов`язати матір дитини ОСОБА_4 організувати щоденне спілкування дитини ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 з 18 години до 19 години шляхом встановлення відеозв`язку засобами Telegram, Viber.

Із наведених вище мотивів суд вважає, що визначений порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримку зв`язків між батьками.А тому позов підлягає частковому задоволенню.

Решта позовних вимог позивача не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12,81,141, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про забезпечення права на контакт з дитиною та забезпечення права дитини на контакт із одним із батьків, задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 наступний графік побачень з дитиною:

у І і ІІІ суботу та II і IV неділю місяця з 16.00 год. до 20.00 год.за місцем проживання дитини , в присутності матері дитини.

-у день народження дитини протягом2 годза місцем проживання дитини , в присутності матері дитини

Порядок виконання вищевизначеного способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини відстрочити на час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном.

На час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном, зобов`язати матір дитини ОСОБА_4 організувати щоденне спілкування дитини ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 з 18 години до 19 години шляхом встановлення відеозв`язку засобами Telegram, Viber.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.07.2025 року

Суддя Н.М. Танасійчук