Ухвалавід 28.04.2025 по справі 607/1286/21ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/1286/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/29/25 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.3 ст.189, ч.3 ст.355 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8
з участю: прокурора ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13
захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
потерпілого ОСОБА_17 ,
представників потерпілого ОСОБА_18 ,
ОСОБА_19 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_17 , обвинуваченого ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_16 , захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_15 , на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком
ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сороцьке Теребовлянського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189 КК України, та призначено йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років із конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахується з моменту звернення вироку до виконання.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_11 зараховано строк попереднього ув`язнення останнього з 16 год. 11 хв. 24 вересня 2020 року (з моменту його затримання у порядку ст.208 КПК України) по дату звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням за нього застави, тобто по 28 вересня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід у вигляді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_11 - залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді відсторонення обвинуваченого ОСОБА_11 від посади начальника Тернопільської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Тернопільській області - продовжено до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 17 червня 2024 року.
ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189 КК України, та призначено йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців із конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_10 рахується з моменту звернення вироку до виконання.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_10 зараховано строк попереднього ув`язнення останнього з 16 год. 43 хв. 24 вересня 2020 року (з моменту його затримання у порядку ст.208 КПК України) по дату звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням за нього застави, тобто по 28 вересня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід у вигляді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_10 - залишено без змін до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Трускавець Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_12 рахується з моменту звернення вироку до виконання.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_12 зараховано строк попереднього ув`язнення останнього з 16 год. 36 хв. 24 вересня 2020 року (з моменту його затримання у порядку ст.208 КПК України) по дату звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням за нього застави, тобто по 09 жовтня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Тернопіль Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_13 рахується з моменту звернення вироку до виконання.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_13 зараховано строк попереднього ув`язнення останнього з 16 год. 35 хв. 24 вересня 2020 року (з моменту його затримання у порядку ст.208 КПК України) по дату звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням за нього застави, тобто по 08 жовтня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід у вигляді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_13 - залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2023 року, яким ОСОБА_13 засуджений за ч.2 ст.263 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень - виконувати самостійно.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_17 до обвинуваченого ОСОБА_11 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень задоволено частково, та стягнуто з ОСОБА_11 на користь потерпілого ОСОБА_17 грошові кошти у сумі 282 487 (двісті вісімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят сім) гривень на відшкодування матеріальної шкоди, та 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення кримінальних правопорушень. У задоволенні решти вимог за цивільним позовом відмовлено.
Питання щодо арешту майна, судових витрат та речових доказів вирішено.
Згідно вироку, ОСОБА_11 відповідно до наказу № 5-о від 15.08.2019 Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України призначений на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Тернопільського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області, а згідно з наказом № 111-0 від 31.08.2020 переведений з 01.09.2020 на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Тернопільській області та у відповідності до покладених на нього обов`язків є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Так, у липні 2020 року у ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 , який є директором ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Подільська, буд. 31, виник єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 10 тисяч доларів США з погрозою насильства над ним та обмеження його прав та законних інтересів.
З 02 квітня 2018 року у відповідності до наказу №4 від 30.03.2018 ОСОБА_17 перебував на посаді начальника виробництва на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, з якого звільнився за згодою сторін відповідно до наказу №35 від 23.07.2020 року.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , 28.07.2020, приблизно о 17 год., відповідно до попередньої домовленості зустрівся з потерпілим ОСОБА_17 у парку «Старий парк», який розташований у м. Тернополі в межах вулиць Генерала Шухевича, Євгена Петрушевича, Клінічної, біля центрального міського стадіону та вказав йому, що він за період роботи на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, керівником якого є його син ОСОБА_10 , привласнив майно ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, в сумі 10 тисяч доларів США, після чого в рішучій формі, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, висловив ОСОБА_17 вимогу надати йому грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, погрожуючи йому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень у разі невиконання поставленої вимоги та обмеженням його прав і законних інтересів шляхом перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі м`ясом, якою ОСОБА_17 мав намір займатися. ОСОБА_11 на виконання злочинних вимог, спрямованих на отримання майна, визначив ОСОБА_17 триденний термін.
ОСОБА_17 , сприймаючи погрози ОСОБА_11 , який діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень та обмеження його прав та законних інтересів реальними, переживаючи за своє життя та здоров`я, погодився на злочинні вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Надалі, 31.07.2020, приблизно о 15 год., при попередньо узгодженій зустрічі біля магазину «Інтербуд» (СУП ТОВ "ІНТЕРБУД", код ЄДРПОУ 14033888), що знаходиться за адресою проспект С. Бандери, 90, у м. Тернополі, ОСОБА_17 , виконуючи вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , передав, а ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив з метою особистого збагачення, протиправно отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31.07.2020 становило 282 487 гривень, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_17 завдано майнової шкоди у великих розмірах.
За таких обставин, вказаними діями ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав та законних інтересів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.
Окрім того, 12.08.2020 у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 повторно виник єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 30 тисяч доларів США з погрозою насильства над ним та обмеження його прав та законних інтересів.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , 13.08.2020, приблизно об 11 год. 20 хв., зустрівся біля літньої площадки ресторану «Аркобалено», що знаходиться на території парку імені Т. Шевченка у м. Тернополі по вул. Білецька, 3, з потерпілим ОСОБА_17 , де в ході розмови в рішучій формі, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, висловили ОСОБА_17 вимогу надати протягом десяти днів 30 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 13.08.2020 становило 825 798 гривень, в якості компенсації коштів за нібито привласнену ним продукцію за період його роботи на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, керівником якого є ОСОБА_10 , погрожуючи йому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень із залученням інших осіб у разі невиконання поставленої вимоги та обмеженням його прав і законних інтересів шляхом перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі м`ясом, якою ОСОБА_17 мав намір займатися.
Надалі, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на отримання від ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 30 тисяч доларів США, шляхом вимагання, поєднаного з погрозою застосування насильства та обмеження його прав і законних інтересів, залучили ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , яким вони повідомили завідомо неправдиву інформацію про існування у ОСОБА_17 невиконаного перед ОСОБА_11 та ОСОБА_10 цивільно-правового зобов`язання у виді непогашеного боргу у грошовому еквіваленті та вказали на необхідність примусити останнього повернути їм вказаний борг.
Так, 08.09.2020, близько 16 години, ОСОБА_10 зі свого абонентського номеру зателефонував на абонентський номер потерпілого ОСОБА_17 та повідомив під час спілкування про необхідність зустрітися з останнім. Того ж дня, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_10 , діючи відповідно до узгодженого раніше з ОСОБА_11 плану, спрямованого на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а також ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 , керуючись виключно повідомленими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обставинами щодо існування у ОСОБА_17 невиконаного цивільно-правового зобов`язання та необхідності виконання такого, зустрілись з ОСОБА_17 на АЗС «ОККО», що за адресою вул. Збаразьке кільце, 1, с. Великі Гаї, Тернопільська область. У ході спілкування з ОСОБА_17 ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_13 у присутності ОСОБА_10 висловили погрозу застосування насильства над ОСОБА_17 шляхом заподіяння тілесних ушкоджень та вчинення інших насильницьких дій у разі відмови повернення грошових коштів у сумі 30 тисяч доларів США ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Після чого, ОСОБА_17 , будучи заляканим, усвідомлюючи реальність дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та сприймаючи погрози реальними, побоюючись за своє здоров`я та життя, погодився на злочинні дії ОСОБА_10 , який діяв з попередньою змовою з ОСОБА_11 у реалізації єдиного умислу на отримання чужого майна, з корисливих мотивів, а також ОСОБА_12 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_13 у реалізації єдиного умислу щодо примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань за вказівкою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , щодо передачі їм грошових коштів.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів з погрозою насильства над ним та обмеження його прав і законних інтересів, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , 22.09.2020, близько 17 год. 30 хв., у відповідності до попередньої домовленості зустрівся із потерпілим ОСОБА_17 поруч закладу громадського харчування «Грузинська кухня, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе, 1, де запропонував ОСОБА_17 присісти в автомобіль марки «Ауді» моделі «Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та попрямував разом з останнім до ресторану «Авіатор», що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе. Під час спілкування ОСОБА_10 узгодив з потерпілим ОСОБА_17 передачу частини коштів в сумі 10 000 доларів США із загальної суми 30 000 доларів США та терміни передачі решти коштів.
Надалі, 24.09.2020 ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_11 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, спрямований на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів з погрозою насильства над ним та обмеження його прав і законних інтересів, близько 15 год. 30 хв., за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_17 на АЗС «Маркет» за адресою вул. Об`їзна, 31, с. Великі Гаї, Тернопільська область, де ОСОБА_17 передав, а ОСОБА_10 , переслідуючи корисливий мотив з метою особистого збагачення, протиправно отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24.09.2020 становило 281 874 гривень, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.
За таких обставин, вказаними діями ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав та законних інтересів, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.
Також, ОСОБА_11 відповідно до наказу № 5-о від 15.08.2019 Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України призначений на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Тернопільського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області, а згідно з наказом № 111-0 від 31.08.2020 переведений з 01.09.2020 на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Тернопільській області та у відповідності до покладених на нього обов`язків є працівником правоохоронного органу.
Так, у липні 2020 року у ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 , який є директором ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Подільська, буд. 31, виник єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 10 тисяч доларів США з погрозою насильства над ним та обмеження його прав та законних інтересів.
З 02 квітня 2018 року у відповідності до наказу №4 від 30.03.2018 ОСОБА_17 перебував на посаді начальника виробництва на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, з якого звільнився за згодою сторін відповідно до наказу №35 від 23.07.2020 року.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , 28.07.2020, приблизно о 17 год., відповідно до попередньої домовленості зустрівся з потерпілим ОСОБА_17 у парку «Старий парк», який розташований у м. Тернополі в межах вулиць Генерала Шухевича, Євгена Петрушевича, Клінічної, біля центрального міського стадіону та вказав йому, що він за період роботи на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, керівником якого є його син ОСОБА_10 , привласнив майно ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, в сумі 10 тисяч доларів США, після чого в рішучій формі, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, висловив ОСОБА_17 вимогу надати йому грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, погрожуючи йому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень у разі невиконання поставленої вимоги та обмеженням його прав і законних інтересів шляхом перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі м`ясом, якою ОСОБА_17 мав намір займатися. ОСОБА_11 на виконання злочинних вимог, спрямованих на отримання майна, визначив ОСОБА_17 триденний термін.
ОСОБА_17 , сприймаючи погрози ОСОБА_11 , який діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень та обмеження його прав та законних інтересів реальними, переживаючи за своє життя та здоров`я, погодився на злочинні вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Надалі, 31.07.2020, приблизно о 15 год., при попередньо узгодженій зустрічі біля магазину «Інтербуд» (СУП ТОВ "ІНТЕРБУД", код ЄДРПОУ 14033888), що знаходиться за адресою проспект С. Бандери, 90, у м. Тернополі, ОСОБА_17 , виконуючи вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , передав, а ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив з метою особистого збагачення, протиправно отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31.07.2020 становило 282 487 гривень, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_17 завдано майнової шкоди у великих розмірах.
За таких обставин, вказаними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав та законних інтересів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.
Крім того, 12.08.2020 у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 повторно виник єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 30 тисяч доларів США з погрозою насильства над ним та обмеження його прав та законних інтересів.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , 13.08.2020, приблизно об 11 год. 20 хв., зустрівся біля літньої площадки ресторану «Аркобалено», що знаходиться на території парку імені Т. Шевченка у м. Тернополі по вул. Білецька, 3, з потерпілим ОСОБА_17 , де в ході розмови в рішучій формі, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, висловили ОСОБА_17 вимогу надати протягом десяти днів 30 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 13.08.2020 становило 825 798 гривень, в якості компенсації коштів за нібито привласнену ним продукцію за період його роботи на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, керівником якого є ОСОБА_10 , погрожуючи йому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень із залученням інших осіб у разі невиконання поставленої вимоги та обмеженням його прав і законних інтересів шляхом перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі м`ясом, якою ОСОБА_17 мав намір займатися.
Надалі, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на отримання від ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 30 тисяч доларів США, шляхом вимагання, поєднаного з погрозою застосування насильства та обмеження його прав і законних інтересів, залучили ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , яким вони повідомили завідомо неправдиву інформацію про існування у ОСОБА_17 невиконаного перед ОСОБА_11 та ОСОБА_10 цивільно-правового зобов`язання у виді непогашеного боргу у грошовому еквіваленті та вказали на необхідність примусити останнього повернути їм вказаний борг.
Так, 08.09.2020, близько 16 години, ОСОБА_10 зі свого абонентського номеру зателефонував на абонентський номер потерпілого ОСОБА_17 та повідомив під час спілкування про необхідність зустрітися з останнім. Того ж дня, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_10 , діючи відповідно до узгодженого раніше з ОСОБА_11 плану, спрямованого на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а також ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 , керуючись виключно повідомленими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обставинами щодо існування у ОСОБА_17 невиконаного цивільно-правового зобов`язання та необхідності виконання такого, зустрілись з ОСОБА_17 на АЗС «ОККО», що за адресою вул. Збаразьке кільце, 1, с. Великі Гаї, Тернопільська область. У ході спілкування з ОСОБА_17 ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_13 у присутності ОСОБА_10 висловили погрозу застосування насильства над ОСОБА_17 шляхом заподіяння тілесних ушкоджень та вчинення інших насильницьких дій у разі відмови повернення грошових коштів у сумі 30 тисяч доларів США ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Після чого, ОСОБА_17 , будучи заляканим, усвідомлюючи реальність дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та сприймаючи погрози реальними, побоюючись за своє здоров`я та життя, погодився на злочинні дії ОСОБА_10 , який діяв з попередньою змовою з ОСОБА_11 у реалізації єдиного умислу на отримання чужого майна, з корисливих мотивів, а також ОСОБА_12 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_13 у реалізації єдиного умислу щодо примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань за вказівкою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , щодо передачі їм грошових коштів.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів з погрозою насильства над ним та обмеження його прав і законних інтересів, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , 22.09.2020, близько 17 год. 30 хв., у відповідності до попередньої домовленості зустрівся із потерпілим ОСОБА_17 поруч закладу громадського харчування «Грузинська кухня, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе, 1, де запропонував ОСОБА_17 присісти в автомобіль марки «Ауді» моделі «Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та попрямував разом з останнім до ресторану «Авіатор», що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе. Під час спілкування ОСОБА_10 узгодив з потерпілим ОСОБА_17 передачу частини коштів в сумі 10 000 доларів США із загальної суми 30 000 доларів США та терміни передачі решти коштів.
Надалі, 24.09.2020 ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_11 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, спрямований на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів з погрозою насильства над ним та обмеження його прав і законних інтересів, близько 15 год. 30 хв., за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_17 на АЗС «Маркет» за адресою вул. Об`їзна, 31, с. Великі Гаї, Тернопільська область, де ОСОБА_17 передав, а ОСОБА_10 , переслідуючи корисливий мотив з метою особистого збагачення, протиправно отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24.09.2020 становило 281 874 гривень, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.
За таких обставин, вказаними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав та законних інтересів, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.
Окрім цього, 12.08.2020 у ОСОБА_11 , який відповідно до наказу №5-о від 15.08.2019 Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України призначений на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Тернопільського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області, а згідно з наказом № 111-0 від 31.08.2020 переведений з 01.09.2020 на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Тернопільській області та ОСОБА_10 виник єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 30 тисяч доларів США з погрозою насильства над ним та обмеження його прав та законних інтересів.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , 13.08.2020, приблизно об 11 год. 20 хв., зустрівся біля літньої площадки ресторану «Аркобалено», що знаходиться на території парку імені Т. Шевченка у м. Тернополі по вул. Білецька, 3, з потерпілим ОСОБА_17 , де в ході розмови в рішучій формі, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, висловили ОСОБА_17 вимогу надати протягом десяти днів 30 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 13.08.2020 становило 825 798 гривень, в якості компенсації коштів за нібито привласнену ним продукцію за період його роботи на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, керівником якого є ОСОБА_10 , погрожуючи йому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень із залученням інших осіб у разі невиконання поставленої вимоги та обмеженням його прав і законних інтересів шляхом перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі м`ясом, якою ОСОБА_17 мав намір займатися.
Надалі, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на отримання від ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 30 тисяч доларів США, шляхом вимагання, поєднаного з погрозою застосування насильства та обмеження його прав і законних інтересів, залучили ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , яким вони повідомили завідомо неправдиву інформацію про існування у ОСОБА_17 невиконаного перед ОСОБА_11 та ОСОБА_10 цивільно-правового зобов`язання у виді непогашеного боргу у грошовому еквіваленті та вказали на необхідність примусити останнього повернути їм вказаний борг.
Так, 08.09.2020, близько 16 години, ОСОБА_10 зі свого абонентського номеру зателефонував на абонентський номер потерпілого ОСОБА_17 та повідомив під час спілкування про необхідність зустрітися з останнім. Того ж дня, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_10 , діючи відповідно до узгодженого раніше з ОСОБА_11 плану, спрямованого на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а також ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 , керуючись виключно повідомленими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обставинами щодо існування у ОСОБА_17 невиконаного цивільно-правового зобов`язання та необхідності виконання такого, зустрілись з ОСОБА_17 на АЗС «ОККО», що за адресою вул. Збаразьке кільце, 1, с. Великі Гаї, Тернопільська область. У ході спілкування з ОСОБА_17 ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_13 у присутності ОСОБА_10 висловили погрозу застосування насильства над ОСОБА_17 шляхом заподіяння тілесних ушкоджень та вчинення інших насильницьких дій у разі відмови повернення грошових коштів у сумі 30 тисяч доларів США ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Після чого, ОСОБА_17 , будучи заляканим, усвідомлюючи реальність дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та сприймаючи погрози реальними, побоюючись за своє здоров`я та життя, погодився на злочинні дії ОСОБА_10 , який діяв з попередньою змовою з ОСОБА_11 у реалізації єдиного умислу на отримання чужого майна, з корисливих мотивів, а також ОСОБА_12 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_13 у реалізації єдиного умислу щодо примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань за вказівкою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , щодо передачі їм грошових коштів.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів з погрозою насильства над ним та обмеження його прав і законних інтересів, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , 22.09.2020, близько 17 год. 30 хв., у відповідності до попередньої домовленості зустрівся із потерпілим ОСОБА_17 поруч закладу громадського харчування «Грузинська кухня, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе, 1, де запропонував ОСОБА_17 присісти в автомобіль марки «Ауді» моделі «Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та попрямував разом з останнім до ресторану «Авіатор», що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе. Під час спілкування ОСОБА_10 узгодив з потерпілим ОСОБА_17 передачу частини коштів в сумі 10 000 доларів США із загальної суми 30 000 доларів США та терміни передачі решти коштів.
Надалі, 24.09.2020 ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_11 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, спрямований на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів з погрозою насильства над ним та обмеження його прав і законних інтересів, близько 15 год. 30 хв., за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_17 на АЗС «Маркет» за адресою вул. Об`їзна, 31, с. Великі Гаї, Тернопільська область, де ОСОБА_17 передав, а ОСОБА_10 , переслідуючи корисливий мотив з метою особистого збагачення, протиправно отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24.09.2020 становило 281 874 гривень, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.
За таких обставин, вказаними діями ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.355 КК України примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога виконати інше цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало великої шкоди.
Крім того, 12.08.2020 у ОСОБА_11 , який відповідно до наказу №5-о від 15.08.2019 Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України призначений на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Тернопільського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області, а згідно з наказом № 111-0 від 31.08.2020 переведений з 01.09.2020 на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Тернопільській області та ОСОБА_10 виник єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 30 тисяч доларів США з погрозою насильства над ним та обмеження його прав та законних інтересів.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , 13.08.2020, приблизно об 11 год. 20 хв., зустрівся біля літньої площадки ресторану «Аркобалено», що знаходиться на території парку імені Т. Шевченка у м. Тернополі по вул. Білецька, 3, з потерпілим ОСОБА_17 , де в ході розмови в рішучій формі, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, висловили ОСОБА_17 вимогу надати протягом десяти днів 30 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 13.08.2020 становило 825 798 гривень, в якості компенсації коштів за нібито привласнену ним продукцію за період його роботи на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, керівником якого є ОСОБА_10 , погрожуючи йому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень із залученням інших осіб у разі невиконання поставленої вимоги та обмеженням його прав і законних інтересів шляхом перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі м`ясом, якою ОСОБА_17 мав намір займатися.
Надалі, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на отримання від ОСОБА_17 грошових коштів в сумі 30 тисяч доларів США, шляхом вимагання, поєднаного з погрозою застосування насильства та обмеження його прав і законних інтересів, залучили ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , яким вони повідомили завідомо неправдиву інформацію про існування у ОСОБА_17 невиконаного перед ОСОБА_11 та ОСОБА_10 цивільно-правового зобов`язання у виді непогашеного боргу у грошовому еквіваленті та вказали на необхідність примусити останнього повернути їм вказаний борг.
Так, 08.09.2020, близько 16 години, ОСОБА_10 зі свого абонентського номеру зателефонував на абонентський номер потерпілого ОСОБА_17 та повідомив під час спілкування про необхідність зустрітися з останнім. Того ж дня, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_10 , діючи відповідно до узгодженого раніше з ОСОБА_11 плану, спрямованого на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а також ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 , керуючись виключно повідомленими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обставинами щодо існування у ОСОБА_17 невиконаного цивільно-правового зобов`язання та необхідності виконання такого, зустрілись з ОСОБА_17 на АЗС «ОККО», що за адресою вул. Збаразьке кільце, 1, с. Великі Гаї, Тернопільська область. У ході спілкування з ОСОБА_17 ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_13 у присутності ОСОБА_10 висловили погрозу застосування насильства над ОСОБА_17 шляхом заподіяння тілесних ушкоджень та вчинення інших насильницьких дій у разі відмови повернення грошових коштів у сумі 30 тисяч доларів США ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Після чого, ОСОБА_17 , будучи заляканим, усвідомлюючи реальність дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та сприймаючи погрози реальними, побоюючись за своє здоров`я та життя, погодився на злочинні дії ОСОБА_10 , який діяв з попередньою змовою з ОСОБА_11 у реалізації єдиного умислу на отримання чужого майна, з корисливих мотивів, а також ОСОБА_12 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_13 у реалізації єдиного умислу щодо примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань за вказівкою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , щодо передачі їм грошових коштів.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, а саме на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів з погрозою насильства над ним та обмеження його прав і законних інтересів, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , 22.09.2020, близько 17 год. 30 хв., у відповідності до попередньої домовленості зустрівся із потерпілим ОСОБА_17 поруч закладу громадського харчування «Грузинська кухня, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе, 1, де запропонував ОСОБА_17 присісти в автомобіль марки «Ауді» моделі «Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та попрямував разом з останнім до ресторану «Авіатор», що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе. Під час спілкування ОСОБА_10 узгодив з потерпілим ОСОБА_17 передачу частини коштів в сумі 10 000 доларів США із загальної суми 30 000 доларів США та терміни передачі решти коштів.
Надалі, 24.09.2020 ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_11 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, спрямований на отримання шляхом вимагання у ОСОБА_17 грошових коштів з погрозою насильства над ним та обмеження його прав і законних інтересів, близько 15 год. 30 хв., за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_17 на АЗС «Маркет» за адресою вул. Об`їзна, 31, с. Великі Гаї, Тернопільська область, де ОСОБА_17 передав, а ОСОБА_10 , переслідуючи корисливий мотив з метою особистого збагачення, протиправно отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24.09.2020 становило 281 874 гривень, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.
За таких обставин, вказаними діями ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.355 КК України примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога виконати інше цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало великої шкоди.
В апеляційних скаргах, які за своїм змістом є тотожними, обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просять скасувати вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 17 квітня 2024 року у справі №607/1286/21 та закрити кримінальне провадження. Окрім того просять провести судове слідство та при розгляді даних апеляційних скарг, дослідити наступні докази, яким судом першої інстанції надано невірне та неповне трактування, зокрема: висновок експерта за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи у кримінальному провадженні №42020210000000215 від 08 липня 2022 року за №35255/35256/21-61; звіт ТзОВ «Тер Аудит», яким документально підтверджується та відображено в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДЗАХІД» недостача товарно-матеріальних цінностей, а саме готових заморожених блоків яловичини, а саме товар «Яловичина безкісткова заморожена» на загальну кількість 20158,73 кг, загальною вартістю 1 369 113,82 гри. (один мільйон триста шістдесят дев`ять тисяч сто тринадцять гривень вісімдесят дві копійки) станом на 23 липня 2020 року; посадову інструкцію начальника виробництва ГОВ «СхідЗахід» ОСОБА_17 ; наказ № 35/1 від 23 липня 2020 року про проведення інвентаризації у ТОВ «Схід Захід» у зв`язку із звільненням ОСОБА_17 ; акт від 23 липня 2020 року за результатами проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у ТОВ « СхідЗахід»; бухгалтерську довідку ТОВ «СХІД ЗАХІД « №28 від 23 липня 2020 року; звукозапис показів потерпілого ОСОБА_17 ; звукозапис показів свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Свої вимоги мотивують тим, що:
судом першої інстанції, при постановленій вироку, не вірно встановлені відносини, які виникли між ОСОБА_22 , ОСОБА_11 та ОСОБА_17 , не надано оцінки суті попередніх домовленостей між сторонами, не надано належної оцінки письмових доказам сторони захисту, невірно протрактовані та викладені у вироку покази свідків, не надано у тексті вироку будь-якого аналізу трактування «попередньою змовою групою осіб»;
ОСОБА_17 , діючи з корисливих мотивів, з метою збагачення, займаючи посаду, яка безпосередньо пов`язана із зберіганням, обробкою та застосуванням у процесі виробництва довірених йому цінностей привласнив та в подальшому вчинив дії по розтрачанню товару з підприємства, яке перебувало у його віданні, чим завдав шкоду у розмірі 1369113,82 грн, про що йому повідомлено про підозру слідчим СВ Тернопільського РУП у квітні 2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. У межах даного кримінального провадження до ОСОБА_17 заявлено цивільний позов про стягнення коштів;
ОСОБА_17 в судовому засіданні під час його допиту в якості потерпілого визнав, що немає жодних претензій до ОСОБА_10 ;
з результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю особи від 30 вересня 2020 року, яким надана оцінка висновком за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи №35255/35256/21-61 у кримінальному провадженні №42020210000000215 від 08 липня 2022 року, можна зробити висновок, що: у розмовах, досліджених експертами, не виявлено висловлювань з боку ОСОБА_23 та ОСОБА_11 , які можна трактувати як погрози застосування насильства над потерпілим ОСОБА_17 ; не виявлено висловлювань, які можна кваліфікувати як вимагання, поєднане з погрозою застосування насильства та обмеження прав і законних інтересів потерпілого; експерти не зафіксували у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , виражених ознак таких індивідуально-психологічних особливостей, як підвищена агресивність, жорстокість та лідерські якості;
у наданих на експертизу розмовах, зміст яких викладено в інших протоколах за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контролю особи та протоколах аудіоконтролю особи, що є наявними в матеріалах кримінального провадження зі сторони обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_10 висловлювань щодо вимагання, поєднаних, з погрозою застосування насильства та обмеження прав і законних інтересів потерпілого ОСОБА_17 , спрямованих на отримання грошових коштів немає;
їхні дії не відповідають ознакам злочину, передбаченого ст.189 КК України, так як між обвинуваченими та потерпілим виникли цивільні правовідносини щодо повернення боргу, а не про вимагання та загрозу насильства, характерні для злочину, передбаченого ст.189 КК України;
суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги покази окремих свідків, які підтвердили наявність факту привласнення продукції товариства, зокрема свідка ОСОБА_24 та ОСОБА_25 ;
у вироку відсутня мотивація та підстави прийняття судом рішення щодо винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 сг.189 КК України, форма вини, мотив і мета та конкретні обставини з посиланням на докази, що свідчать саме про вчинення такого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб;
у вироку, суд просто звівся до формального перераховування усіх документів, які надав прокурор, а аналізу, що підтверджує той чи інший доказ та чи інша розмова між обвинуваченими та потерпілим не надав, а надані усі докази стороною захисту по надуманим причинам відхилив.
В доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_10 просить скасувати вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 17 квітня 2024 року у справі №607/1286/21 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Окрім того просить провести судове слідство та при розгляді даної апеляційної скарги дослідити наступні докази, яким судом першої інстанції надано невірне та неповне трактування, зокрема:
висновок експерта за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи у кримінальному провадженні №42020210000000215 від 08 липня 2022 року за №35255/35256/21-61;
звіт ТзОВ «Тер Аудит», яким документально підтверджується та відображено в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДЗАХІД» недостача товарно-матеріальних цінностей, а саме готових заморожених блоків яловичини, а саме товар «Яловичина безкісткова заморожена» на загальну кількість 20158,73 кг, загальною вартістю 1369113,82 грн (один мільйон триста шістдесят дев`ять тисяч сто тринадцять гривень вісімдесят дві копійки) станом на 23 липня 2020 року;
акт від 23 липня 2020 року за результатами проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у ТОВ « СхідЗахід»;
оголосити звукозапис показів свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Свої вимоги мотивує тим, що:
у даній справі, суд першої інстанції не забезпечив належного фіксування судового процесу технічними засобами, що є суттєвим порушенням вимог статей 27, 107 та 412 КПК України, зокрема відео- та аудіозаписи окремих судових засідань, під час яких здійснювалися допит ключових свідків і дослідження доказів відсутні або виконані з низькою якістю, що унеможливлює їх використання для повного відтворення процесу;
під час затримання обвинуваченого, ОСОБА_10 не було роз`яснено його прав та можливість отримати правову допомогу, що суперечить чинному кримінально-процесуальному законодавстві;
працівниками СБУ була застосована фізична сила до обвинуваченого;
в матеріалах справи міститься заява про вчинення злочину від ОСОБА_17 , яка скерована начальнику СБУ в Тернопільській області, однак, дана заява не містить вхідної реєстрації;
в судовому засіданні було здійснено огляд коштів, які були вилучені під час затримання ОСОБА_10 , однак 3 купюри не співпадають з тими коштами, які були вручені працівниками СБУ потерпілому.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_16 просить вирок Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року, яким ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, та призначено за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки змінити, змінивши правову кваліфікацію кримінального правопорушення і застосувавши статтю (частину статті) закону України про кримінальну- відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення, кваліфікувавши дії ОСОБА_12 за ч.2 ст.355 КК України та призначити йому мінімальну міру покарання визначену санкцією ч.2 ст.355 КК України. При призначенні покарання застосувати положення ст.75 КК України.
Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції помилково сформував висновки про те, що дії ОСОБА_12 завдали великої шкоди, у оскаржуваному вироку, судом не наведено мотиви з яких суд прийшов до переконання, що діями ОСОБА_12 кваліфікованими судом саме як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань завдано потерпілому ОСОБА_17 саме «великої шкоди». Зокрема зазначає, що передача коштів в сумі 10 тисяч доларів США 31 липня 2020 року відбулась потерпілим ще за довго до того моменту, коли ОСОБА_12 брав участь у пред`явлені потерпілому вимоги під час розмови 08 вересня 2020 року.
Вказує на те, що розмір шкоди заподіяний потерпілому ОСОБА_17 діями ОСОБА_12 , з того моменту, коли він брав участь у пред`явлені потерпілому вимоги під час розмови 08 вересня 2020 року становить еквівалент грошової суми 100 доларів США відповідно курсу НБУ до національної валюти (гривня) станом на 24 вересня 2020 року, так як із 10 тисяч доларів США, ОСОБА_17 належало лише 100 доларів США, а 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) доларів США належать Управлінню СБ України в Тернопільській області.
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_12 може бути призначено покарання без позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням, яке буде достатнє та необхідне для його виправлення, так як ОСОБА_12 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом, за місцем проживання характеризується позитивно, є заступником голови Тернопільської обласної організації Федерації боксу України (де характеризується позитивно), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, працює в ТОВ ТРІУМФ-2.0.1.0, вину у вчиненому визнав та щиро розкаявся. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 у відповідності до положень ч.1 ст.66 КК України, судом не встановлено. Окрім того, звертає також увагу на позицію щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_12 висловлену потерпілим - ОСОБА_17 під час судового розгляду даного кримінального провадження, який просив не призначати обвинуваченому ОСОБА_12 суворого покарання.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_15 просить апеляційну скаргу задовольнити, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року, яким ОСОБА_13 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України змінити, змінивши правову кваліфікацію кримінального правопорушення і застосувавши статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення, кваліфікувавши дії ОСОБА_13 за ч.2 ст.355 КК України та призначити йому нижчу міру покарання в межах санкції статті. При призначенні покарання застосувати положення ст.75 КК України.
Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції помилково сформував висновки про те, що дії ОСОБА_13 завдали великої шкоди, у оскаржуваному вироку, судом не наведено мотиви з яких суд прийшов до переконання, що діями ОСОБА_13 кваліфікованими судом саме як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань завдано потерпілому ОСОБА_17 саме «великої шкоди». Зокрема зазначає, що передача коштів в сумі 10 тисяч доларів США 31 липня 2020 року відбулась потерпілим ще за довго до того моменту, коли ОСОБА_13 брав участь у пред`явлені потерпілому вимоги під час розмови 08 вересня 2020 року.
Вказує на те, що розмір шкоди заподіяний потерпілому ОСОБА_17 діями ОСОБА_13 , з того моменту, коли він брав участь у пред`явлені потерпілому вимоги під час розмови 08 вересня 2020 року становить еквівалент грошової суми 100 доларів США відповідно курсу НБУ до національної валюти (гривня) станом на 24 вересня 2020 року, так як із 10 тисяч доларів США, ОСОБА_17 належало лише 100 доларів США, а 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) доларів США належать Управлінню СБ України в Тернопільській області.
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_13 може бути призначено покарання без позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням, яке буде достатнє та необхідне для його виправлення, так як ОСОБА_13 вдівець, непрацюючий, має на утриманні одну неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, є членом Тернопільської обласної організації Федерації боксу України (де характеризується позитивно), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, ОСОБА_13 лише раз спілкувався з потерпілим, вину у вчиненому визнав та щиро розкаявся. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_13 у відповідності до положень ч.1 ст.66 КК України, судом не встановлено.
Окрім того, звертає також увагу на позицію щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_13 висловлену потерпілим - ОСОБА_17 під час судового розгляду даного кримінального провадження, який просив не призначати обвинуваченому ОСОБА_13 суворого покарання.
Також, захисник звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції помилково визначено ОСОБА_13 як «судимого вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2023 року за ч.2 ст.263 КК України, оскільки вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2023 року законної сили не набрав та перебуває на оскарженні у Закарпатському апеляційному суді.
В апеляційній скарзі прокурор Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_9 , просить вирок Тернопільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року про визнання винуватими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.189 КК України, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, скасувати, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_11 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.189 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна та додаткове у виді позбавлення спеціального звання, ОСОБА_10 - у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.189 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна, ОСОБА_12 - у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.189 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з конфіскацією майна та ОСОБА_13 - у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.189 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з конфіскацією майна.
Свої вимоги мотивує тим, що
висновок суду першої інстанції щодо зміни правової кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з ч.5 ст.27 ч.3 ст.189 КК України на ч.3 ст.355 КК України не відповідає дослідженим в ході судового розгляду доказам, зокрема зазначає, що фактичні обставини вчинення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.189 КК України, підтверджуються дослідженими у ході судового розгляду протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 30 вересня 2020 року. Окрім того, наявність в діях обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 складу злочину, передбаченого за ч.5 ст.27 ч.3 ст.189 КК України, підтверджується іншими дослідженими під час судового розгляду протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (спостереження за особою від 30 вересня 2020 року, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30 вересня 2020 року), а також показаннями потерпілого.
Зазначає, що надані в суді показання обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 слід оцінювати критично, оскільки вони суперечать іншим дослідженим в судовому засіданні письмовим доказам, показанням потерпілого, є нелогічними і надані з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З приводу невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених, прокурор зазначає, що вирок Тернопільського міськрайонного суду в частині призначення покарання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не в повній мірі відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, згідно з якими суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Вказує на те, що суд першої інстанції залишив без відповідної уваги суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_11 діянь. При обранні міри покарання за дані злочини обвинуваченому ОСОБА_11 судом не враховано спосіб вчинення даних кримінальних правопорушень, а саме те, що будучи працівником правоохоронного органу, останній не тільки особисто вимагав передати чуже майно з погрозою насильства над потерпілим, обмеженням його прав та законних інтересів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, але й з метою доведення свого злочинного умислу до кінця та переконання потерпілого у серйозності погроз залучив інших осіб. Суд не надав оцінки тому факту, що поведінка ОСОБА_11 не свідчить про осуд вчинених ним дій чи бажання виправитися, нести кримінальну відповідальність за вчинені злочини.
Вказані дії особи навпаки свідчать про відсутність бажання обвинуваченого дотримуватись усталених норм поведінки, нерозуміння сутності зайнятого ним становища. Місцевий суд не вирішив питання щодо позбавлення ОСОБА_11 за вироком суду в порядку ст. 54 КК України спеціального звання - 4 рангу державного службовця.
Прокурор зазначає, що з тих же підстав при призначенні покарання ОСОБА_10 не в повній мірі враховано особу винного, не призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення. Обвинувачений вину в інкримінованих йому злочинах не визнав та не розкаявся у вчиненому, тобто не усвідомив протиправності вчинених ним діянь і цим не сприяв встановленню істини по провадженню.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_17 просить призначити ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за ч.3ст. 189 КК покарання у виді позбавлення волі на строк не менше восьми років кожному. Також, в частині визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню із обвинуваченого/цивільного відповідача - ОСОБА_11 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , стягнути її у розмірі 500 000 гривень.
Свої вимоги потерпілий мотивує тим, що він не погоджується з викладеними в оскарженому вироку мотивами суду першої інстанції щодо строку призначеного покарання, а натомість вважає, що враховуючи ступінь вини обвинувачених ОСОБА_26 та ОСОБА_27 у вчиненні інкримінованих їм правопорушень за ч.3 ст.189 КК України, вчинених у великих розмірах, за попередньою змовою осіб, з погрозою насильства над потерпілим за відсутності пом`якшуючих обставин -. покарання має бути визначене не у розмірі наближеному до мінімальної межи санкції ч.3 ст.189 КК України позбавлення волі на строк шість років, а на значно більший строк позбавлення волі. При цьому, потерпілий наголошує, що присуджені вироком суду першої інстанції покарання ОСОБА_11 та ОСОБА_11 у види позбавлення волі на строк шість років та п`ять років шість місяців відповідно, можуть потенційно надати їм можливість вийти на волю достроково з іспитовим строком, а отже, і потенційно спонукати до вчинення щодо нього нових дій більш насильницького характеру, тобто вчинити щодо нього помсту.
Щодо розміру моральної шкоди вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував того, що тривалий час йому систематично надходили погрози, в телефонному та в особистому спілкуванні, здійснювалося переслідування, залякування, цькування, що супроводжувалося, погрозами його життю та здоров`ю, які він сприймав як реальні. Такі дії вчинялися не лише систематично, але і групою осіб. Крім цього, мав місце також і випадок вивезення (викрадення) його у невідомому напрямку (завезення до ресторанного комплексу «АВІАТОР») на «бесіду» із наступного порядку передачі його особистих коштів обвинуваченим.
Внаслідок таких протиправних дій він зазнав чимало душевних стражданнях, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо себе (п.2 ч.2 ст.23 ЦК України), змушений був шукати кошти, які від нього протиправно вимагали, зазнав чималого психологічного тиску, страху через застосування до нього фізичного насильства, так і вчинення протидії у здійсненні ним підприємницької діяльності. Як наслідок у нього виник невроз, порушення сну, емоційна напруга, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я, відчуття тривоги та безпомічності, неможливості майбутнього, приречення на насильство.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,
пояснення і показання обвинуваченого ОСОБА_13 та доводи його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав і просили змінити вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року та кваліфікувати дії ОСОБА_13 за ч.2 ст.355 КК України і призначити йому нижчу міру покарання в межах санкції статті. При призначенні покарання застосувати положення ст.75 КК України, та відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора;
пояснення і показання обвинуваченого ОСОБА_12 та доводи його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу з наведених у них підстав і просили змінити вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року та кваліфікувати дії ОСОБА_12 за ч.2 ст.355 КК України і призначити йому нижчу міру покарання в межах санкції статті. При призначенні покарання застосувати положення ст.75 КК України, та відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора;
пояснення і показання обвинуваченого ОСОБА_10 , який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав і просив скасувати вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 17 квітня 2024 року та закрити кримінальне провадження за ст.189 КК України та визнав, що в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст.355 КК, а також просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора;
пояснення і показання обвинуваченого ОСОБА_11 , який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав і просив скасувати вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 17 квітня 2024 року та закрити кримінальне провадження за ст.189 КК України та визнав, що в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст.355 КК, а також відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора;
пояснення і показання потерпілого та доводи його представників, які підтримали доводи апеляційної скарги потерпілого і доводи апеляційної скарги прокурора в частині призначення більш суворого покарання обвинуваченим ОСОБА_11 і ОСОБА_11 , та заперечили проти доводів апеляційних скарг цих обвинувачених, але не заперечували проти призначення обвинуваченим ОСОБА_12 і ОСОБА_13 менш суворих покарань зі звільненням від відбування покарання,
доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у них підстав і просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг: обвинуваченого ОСОБА_10 ; обвинуваченого ОСОБА_11 ; захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_16 та захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_15 за їх безпідставністю;
перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши повторно обставини кримінального провадження і перевіривши його матеріали, колегія суддів з`ясувала наступне.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він ухвалений на матеріалах, повністю зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину або про невинуватість обвинуваченого у його вчиненні з достовірністю випливають із матеріалів провадження. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані й оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які, як підтверджують висновок суду, так і спростовують його.
При цьому суду належить дати аналіз усіх зібраних у провадженні доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях обвинувачених, представника потерпілого, свідків та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано, не обмежуючись лише зазначенням прізвищ свідка або назви процесуального документа.
Згідно з вимогами ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку має бути наведена оцінка доводів, на які обвинувачений послався на свій захист, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильності кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_13 за ст.355 КК апеляційний суд прийшов до висновку про їх безпідставність з огляду на такі обставини.
За змістом ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
В апеляційній скарзі вимоги про постановлення апеляційним судом нового вироку відносно обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_13 прокурор мотивує тим, що висновок суду щодо зміни правової кваліфікації дій цих обвинувачених з ч.5 ст.27 ч.3 ст.189 КК України на ч.3 ст.355 КК України не відповідає дослідженим в ході судового розгляду доказам, а саме даним інформації, що міститься у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіовідеоконтроль особи від 30 вересня 2020 року, якою зафіксовано розмову обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з потерпілим ОСОБА_17 про те, що у випадку якщо потерпілий не передасть грошові кошти обвинуваченому ОСОБА_11 то до нього буде застосоване фізичне насильство та обмеження його законних прав.
Також, прокурор в апеляційній скарзі узагальнено стверджує, що винуватість ОСОБА_12 і ОСОБА_13 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.189 КК України підтверджується результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (спостереження за особою від 30 вересня 2020 року, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30 вересня 2020 року), а також показаннями потерпілого. При цьому, прокурор не вказує, які саме фактичні дані цих джерел доказів на його думку спростовують правильність установлених судом першої інстанції обставин і його висновків про те, що обвинувачені ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , погрожуючи потерпілому застосуванням насильства, примушували останнього виконати цивільно-правове зобов`язання, оскільки володіли виключно повідомленою обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 інформацією щодо наявності у потерпілого ОСОБА_17 перед ОСОБА_11 , ОСОБА_10 непогашеного боргу.
Аналізуючи доводи прокурора щодо змісту протоколу про результати аудіовідеоконтролю особи від 30 вересня 2020 року та узагальнені твердження прокурора щодо інших результатів НСРД і показань потерпілого, апеляційний суд приходить до переконання, що вони є безпідставними, оскільки суд першої інстанції дав цим доказам правильну оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів належно оцінив з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, в оскарженому вироку правильно вказано, що дослідженими безпосередньо у судовому засіданні письмовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема інформацією, що мітиться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю особи від 30 вересня 2020 року, підтверджується те, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залучили до своєї протиправної діяльності ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яким повідомили, що потерпілий має боргові/деліктні цивільно-правові зобов`язання перед ОСОБА_10 , тобто про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 мають намір, спрямований на примушування потерпілого ОСОБА_17 повернути саме майно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а тому обвинувачений ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_13 діяли з умислом, спрямованим на примушування потерпілого ОСОБА_17 повернути обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 борг у грошовому еквіваленті, про наявність якого останні повідомили ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що свідчить про відсутність в ОСОБА_12 та ОСОБА_13 умислу, спрямованого на вимагання.
В апеляційній скарзі прокурора наведено лише окремі фрази обвинувачених щодо застосування насильства над потерпілим у випадку не передання коштів. Однак, прокурор залишив поза увагою, що зміст протоколу про результати аудіовідеоконтролю від 30 вересня 2020 року містить також і відомості про те, що вимогу передати кошти обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 мотивували саме тим, що на підприємстві де працював потерпілий було проведено ревізію і виявлено недостачу. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині жодним чином не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Також, в апеляційній скарзі прокурора не спростовано правильність застосування судом першої інстанції наведених в оскарженому вироку правових позицій касаційного суду, згідно яких:
при розмежуванні злочинів, передбачених ст.189 КК України та ст.355 КК України, необхідно виходити з того, що при вимаганні винна особа керується виключно корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Застосування погроз чи насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов`язання належить кваліфікувати за відповідною частиною ст.355 КК України (постанові Касаційного кримінального суду від 25.10.2022 року у справі № 303/3224/20);
відмінність вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань полягає в тому, що у першому випадку обидві складові злочину (вимога і насильницька дія) мають протиправний характер, у другому - вимога може мати правомірний характер (постанова Касаційного кримінального суду від 05.09.2019 року у справі № 461/877/17);
за ст.335 КК суб`єкт злочину діє з прямим умислом, тобто усвідомлює, що вимагає виконання чи невиконання договору, угоди чи іншого цивільно-правового зобов`язання з погрозою насильства (постанова від 28.03.2019 року у справі № 716/2142/17).
У зв`язку з викладеним, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно встановив, що обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою, та висловлюючи вимоги ОСОБА_17 щодо передачі третім особам грошових коштів, не посягали на чуже майно і не вимагали від потерпілого вчинення інших дій майнового характеру, які останній не зобов`язаний був вчиняти, а будучи обізнаними зі слів обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про наявність у ОСОБА_17 цивільно-правового зобов`язання перед останніми, та керуючись виключно повідомленими ними обставинами щодо існування боргу, діяли з прямим умислом на примушування потерпілого виконати свій юридичний обов`язок, в існуванні якого вони були достовірно переконані, а також саме з цією метою погрожували застосувати над потерпілим насильство, тому в їх діях є ознаки злочину, передбаченого ст.355 КК України.
Разом з тим, повторно дослідивши обставини кримінального провадження, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_15 і ОСОБА_16 про відсутність підстав для кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ч.3 ст.355 КК за кваліфікуючою ознакою завдання шкоди у великому розмірі, оскільки висновки суду першої інстанції в цій частині містять істотні суперечності та не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Так, суд першої інстанції у оскарженому вироку встановив, що 31 липня 2020 року потерпілий ОСОБА_17 , виконуючи вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_23 , передав, а ОСОБА_11 , отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31 липня 2020 року становило 282 487 гривень, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_17 завдано майнової шкоди на вказану суму. Оскільки така передача коштів відбулась потерпілим до того моменту, коли ОСОБА_12 і ОСОБА_13 брали участь у пред`явлені потерпілому вимоги під час розмови 08 вересня 2020 року, то суму коштів передану потерпілим ОСОБА_17 31 липня 2020 року немає підстав визначати, як шкоду заподіяну потерпілому внаслідок дій ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .
Також, судом першої інстанції встановлено, що 24 вересня 2020 року потерпілий ОСОБА_17 передав обвинуваченому ОСОБА_10 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24 вересня 2020 року становило 281 874 гривень.
Одночасно, з наведених у вироку і повторно досліджених в ході апеляційного розгляду даних письмових доказів, а саме інформації, яка зазначена у листі заступника начальника УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_28 №69/14-77 від 14 січня 2021 року та протоколу про результати контрою за вчиненням злочину від 25 вересня 2020 року, вбачається, що 24 вересня 2020 року під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_17 було використано десять тисяч доларів США, з яких дев`ять тисяч дев`ятсот доларів США належать Управлінню СБ України в Тернопільській області і лише сто доларів США належать потерпілому ОСОБА_17 .
При кваліфікації дій особи, питання про визнання шкоди великою вирішується з урахуванням фактичних обставин справи, вартості знищеного і витрат на відновлення пошкодженого майна потерпілого, розміру упущеної вигоди, тощо. З урахуванням п.3 примітки до ст.185 КК, у якій визначається великий розмір шкоди, як кваліфікуючої ознаки у деяких суміжних злочинах, то при примушуванні до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань шкода може бути визнана великою у разі заподіяння матеріальних збитків на суму, яка у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
На час пред`явлення вимоги до потерпілого ОСОБА_17 і передачі ним зазначених коштів неоподатковуваний мінімум доходів громадян становив розмір податкової соціальної пільги - 1051, 00 грн., а тому для кваліфікації за ознакою великого розміру сума шкоди мала становити (1051, 00 грн х 250) не менше 262 750 грн.
Оскільки, внаслідок неправомірних дій обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_13 потерпілий ОСОБА_17 передав з власних коштів 100 доларів США, то йому було завдано матеріальної шкоди на суму меншу за 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому підстави для кваліфікації дій обвинувачених за ознакою заподіяння потерпілому шкоди у великому розмірі в даному випадку відсутні.
На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни вироку в цій частині і кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_13 за ч.2 ст.355 КК, за ознаками примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога виконати інше цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Щодо кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Як видно з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції всупереч вимогам ст.374 КПК не дав належної оцінки показанням обвинувачених, потерпілого, свідків та письмовим доказам і безпідставно відхилив деякі з обставин, які мають істотне значення для оцінки суб`єктивної сторони інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 злочину та правильної кваліфікації їх дій, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Повторно дослідивши обставини кримінального провадження, апеляційний суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального провадження, в частині того, що обвинувачений ОСОБА_11 , який працював на посаді начальника Тернопільської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Тернопільській області, та його син обвинувачений ОСОБА_10 , який є засновником і директором ТОВ СхідЗахід, діючи за попередньою змовою між собою 28 липня 2020 року висунули потерпілому ОСОБА_17 , який 23 липня 2020 року звільнився з посади начальника виробництва на ТОВ «СхідЗахід», вимогу надати їм 10 тисяч доларів США, мотивуючи тим, що потерпілий ОСОБА_17 під час роботи на вказаному підприємстві привласнював його майно, погрожуючи йому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень у разі невиконання поставленої вимоги та обмеженням його прав і законних інтересів шляхом перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі м`ясом, якою ОСОБА_17 мав намір займатися. Надалі, 31 липня 2020 року потерпілий ОСОБА_17 , сприйнявши погрози як реальні та виконуючи вимоги обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , передав, а ОСОБА_11 , отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31 липня 2020 року становило 282 487 гривень, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_17 завдано майнової шкоди у великих розмірах. Окрім того, обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою між собою, 13 серпня 2020 року висловили потерпілому ОСОБА_17 вимогу надати протягом десяти днів ще 30 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 13 серпня 2020 року становило 825 798 гривень, в якості компенсації коштів за привласнену ним продукцію за період його роботи на ТОВ «СхідЗахід», погрожуючи потерпілому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень із залученням інших осіб у разі невиконання поставленої вимоги та обмеженням його прав і законних інтересів шляхом перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі м`ясом, якою ОСОБА_17 мав намір займатися. Надалі, обвинувачені ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою між собою, залучили обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які керуючись виключно повідомленими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обставинами щодо існування у ОСОБА_17 невиконаного цивільно-правового зобов`язання та необхідності виконання такого, 08 вересня 2020 року зустрілись з потерпілим ОСОБА_17 і в присутності обвинуваченого ОСОБА_10 висловили потерпілому ОСОБА_17 погрозу застосування насильства над ним шляхом заподіяння тілесних ушкоджень та вчинення інших насильницьких дій у разі відмови повернення 30 тисяч доларів США обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на що потерпілий ОСОБА_17 погодився будучи заляканим. Також, обвинувачений ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , 22 вересня 2020 року узгодив з потерпілим ОСОБА_17 передачу частини коштів в сумі 10 000 доларів США із загальної суми 30 000 доларів США та терміни передачі решти коштів. Надалі, 24 вересня 2020 року ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , отримав від потерпілого ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24 вересня 2020 року становило 281 874 гривень.
Однак, висновки суду першої інстанції про те, що вчиняючи зазначені діяння, обвинувачені ОСОБА_11 і ОСОБА_10 мали прямий злочинний умисел, направлений на вимагання чужого майна і діяли саме з корисливих мотивів не відповідають фактичним обставинам цього кримінального провадження, а тому апеляційний суд прийшов до висновку що дії цих обвинувачених неправильно кваліфіковані за ч.3 ст.189 КК України.
Визначення змісту і спрямованості прямого умислу особи при кваліфікації її дій за ст.189 КК потребує ретельного з`ясування мотиву і мети вчинення злочину. Мотив злочину це обумовлене певними потребами чи інтересами, усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає у неї намір вчинити злочин. Будь-яка усвідомлена вольова діяльність людини завжди мотивована, тобто в її основі лежить певна потреба, яка ініціює, спонукає, інколи провокує особу на вчинення того чи іншого діяння. Мотив є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони умисного складу злочину і в тих випадках, коли він випливає з характеру злочинного діяння, в тому числі передбаченого ст.189 КК. Неуважне ставлення до з`ясування мотиву вчинення злочину призводить до помилок при кваліфікації вчиненого злочину або призначення несправедливого покарання. Мета злочину це певне уявлення особи про бажаний наслідок суспільно небезпечного діяння. Змістом мети є бажання особи досягти таким шляхом визначеного і бажаного для неї наслідку. Мета тісно пов`язана з мотивом вчинення злочину. Потреба особи є початковим етапом у будь-якій свідомій психічній діяльності, у тому числі і злочинній. Вони не тільки спонукають особу до вчинення умисного злочину, але і обумовлюють, викликають у її свідомості бажання досягти таким шляхом певного наслідку (задовольнити свою потребу чи інтерес). Тобто діяти цілеспрямовано. Тому в усіх злочинах, вчинених з прямим умислом, необхідно шляхом ретельного аналізу обставин справи визначити, які суспільно небезпечні наслідки передбачав винний і якої конкретної мети бажав досягти вчиненням злочину. Це означає, що відсутність або недоказовість зазначеної у законі мети вчинення злочину виключає відповідну кваліфікацію і відповідальність за цей злочин.
Таким чином, встановлення мотиву і мети має важливе значення при кваліфікації умисних злочинів. Воно необхідне для з`ясування змісту і направленості умислу, ступеню тяжкості злочину, причин його вчинення, а також визначення виду і розміру покарання.
Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.189 КК України може бути виражена тільки у формі прямого умислу з корисливим мотивом та метою, зміст яких полягає у прагненні незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 25.10.2022 у справі № 303/3224/20, якщо згідно з обвинувальним висновком особа обвинувачується у вчиненні вимагання (ст.189 КК), а з обставин кримінального провадження випливає, що потерпілий мав заборгованість перед обвинуваченим, яку останній вимагав повернути, застосовуючи при цьому насильство або погрозу його застосування, судам належить перевірити у вчиненому наявність / відсутність ознак примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань (ст.355 КК), здійснюючи розмежування вказаних вище суміжних складів кримінальних правопорушень. Зокрема, суди повинні встановити, якими мотивами керувався обвинувачений, вимагаючи в потерпілого передати майно з погрозою вбивства, чи було в потерпілого цивільноправове зобов`язання, що виникло на підставах, передбачених чинним законодавством, яке намагався примусити виконати обвинувачений.
Як видно з показань обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10 вони під час цього кримінального провадження послідовно стверджували, що висунули потерпілому ОСОБА_17 вимогу про повернення ним грошових коштів ТОВ «СхідЗахід», в якому потерпілий працював по липень 2020 року і з якого, на переконання обвинувачених, він викрав майна у вигляді товару на суму більше одного мільйона гривень. Під час апеляційного розгляду обвинувачені підтвердили свої показання, наполягаючи що вони вимагали не чужі грошові кошти, а відшкодування заданих збитків, виявлених за наслідками проведеної інвентаризації на складі ТОВ «СхідЗахід», власником якого є обвинувачений ОСОБА_10 . Обвинувачені стверджують, що ОСОБА_17 , достовірно знаючи усі особливості доставки, переробки, переміщення товару в межах складу, безоплатно вилучив майно поза волею в ТОВ «СхідЗахід», а також привласнив та в подальшому вчинив дії по розтраті цього майна, спричинивши матеріальну шкоду підприємству і за цим фактом у квітні 2023 року ОСОБА_17 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Такі доводи сторони захисту суд першої інстанції відхилив (п.6 вироку) мотивуючи тим, що існування між обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_17 боргових чи деліктних цивільно-правових відносин не знайшло свого підтвердження під час безпосереднього дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Апеляційний суд погоджується, що в межах цього кримінального провадження не підлягає встановленню винуватість потерпілого ОСОБА_17 у недостачі матеріальних цінностей на ТОВ СхідЗахід та розмір такої недостачі.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, сама лише констатація відсутності в матеріалах кримінального провадження належним чином оформлених доказів повної матеріальної відповідальності потерпілого ОСОБА_17 перед ТОВ СхідЗахід не підтверджує наявність суб`єктивної сторони злочину за ст.189 КК, та не спростовує наведених показань обвинувачених щодо спрямованості їх умислу виключно на відшкодування коштів підприємству та відсутність наміру заволодіти чужим майном, а саме збагатитися за рахунок особистих коштів потерпілого.
Оцінюючи досліджені в ході судового і апеляційного розгляду докази, апеляційний суд прийшов до висновку, що вони об`єктивно підтверджують існування обставин, на які обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вказують як на мотив своїх дій.
Так, згідно показань обвинувачених, потерпілого та наказу №4 від 30 березня 2018 року директора ТОВ «СхідЗахід», яким є обвинувачений ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_17 з 02 квітня 2018 року був прийнятий на посаду начальника виробництва ТОВ «СхідЗахід» і звільнений із займаної посади наказом директора ТОВ «СхідЗахід» №35 від 23 липня 2020 року за згодою сторін.
Посадовою інструкцієюначальника виробництваТОВ «СхідЗахід»,затвердженої директоромТОВ «СхідЗахід» ОСОБА_10 13липня 2018року, з якою ознайомлений потерпілий ОСОБА_17 , і яка встановлює відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених даною Інструкцією та чинним законодавством України, визначено, що начальник виробництва належить до професійної групи "Керівники". До його завдань і обов`язків віднесено, зокрема, керівництво виробничо-господарською діяльністю Товариства; контроль виходу продукції із камер зберігання, процес загрузки та розгрузки фур, кількість продукції та її залишку на складі, а також у камері зберігання. Начальник виробництва несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов?язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю, а за правопорушення, скоєні в процесі діяльності, і заподіяння матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України. Начальник виробництва не звільняється від відповідальності, якщо вчинення дій, що передбачають відповідальність, були здійсненні особами, яким він делегував свої повноваження.
Таким чином, встановлено, що розмір майнових вимог, які обвинувачені висували потерпілому, був обумовлений у межах виявленої на підприємстві суми недостачі і вимог у більшому розмірі обвинувачені не висували.
Згідно Акту за наслідками інвентаризації цінностей на складі ТОВ «СхідЗахід» від 23 липня 2020 року, який проведений на підставі наказу директора ТОВ «СхідЗахід» - ОСОБА_10 №35/1 від 23 липня 2020 року, комісією в складі голови комісії - ОСОБА_20 та членів комісії - обвалювальника м`яса ОСОБА_21 та юриста ОСОБА_29 , встановлено, що «контрольною перевіркою встановлено відсутність на складі готових заморожених блоків, а саме готового товару «Яловичина безкісткова заморожена», отриманого в результаті переробки товару «М`ясо яловичини в напівтушках охолоджене 1 кат.», яке надійшло від постачальника ТОВ «АБМ-Експорт» від 23 червня 2020 року згідно видаткових накладних №AE-0000151 від 23 червня 2020 року, №AE-0000152 від 23 червня 2020 року, №AE-0000153 від 23 червня 2020 року, №AE-0000154 від 23 червня 2020 року, №AE-0000155 від 23 червня 2020 року, №AE-0000156 від 23 червня 2020 року, №AE-0000157 від 23 червня 2020 року, №AE-0000158 від 23 червня 2020 року. М`ясо яловичини в напівтушках охолоджене 1кат., яке надійшло від постачальника ТОВ «АБМ-Експорт» від 23 червня 2020 року в загальній кількості 27614,70 кг. було перероблене на яловичину безкісткову заморожену в кількості 20158,73 кг., яка відображається в Документі - Розукомплектації номенклатури №20 від 01 липня 2020 року. Так, під час проведення інвентаризації комісією виявлено, що в результаті переробки товару «М`ясо яловичини в напівтушках охолоджене 1 кат.», отриманого від постачальника ТОВ «АБМ-Експорт» 23 червня 2020 року та зазначеного у Таблиці, на складі Товариства було відсутні готові заморожені блоки яловичини, а саме товар «Яловичина безкісткова заморожена» на загальну кількість 20158,73 кг, загальною вартістю 1 369 113,82 грн. (один мільйон триста шістдесят дев`ять тисяч сто тринадцять гривень вісімдесят дві копійки). На підставі результатів перевірки комісія дійшла до висновку про необхідність залучення сертифікованого аудитора для подальшого підтвердження недостачі товарів на складі товариства та у разі підтвердження висновків комісії щодо недостачі звернутися до правоохоронних органів для притягнення винних до відповідальності. ???Згідно п.10 посадової інструкції, затвердженої директором ТОВ «СХІДЗАХІД» від 13 липня 2018 року до трудових обов`язків ОСОБА_17 , як начальника виробництва входив контроль за виходом продукції із камер зберігання, процесом загрузки та розгрузки фур, кількістю продукції та її залишків на складі, а також у камері зберігання. Тому комісія пов`язує відсутність вказаного Товару з протиправними діями начальника виробництва ОСОБА_17 .
Відповідно до звіту ТзОВ «Тер Аудит» станом на 23 липня 2020 року документально підтверджується та відображено в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДЗАХІД» недостача товарно-матеріальних цінностей, а саме готових заморожених блоків яловичини, а саме товар «Яловичина безкісткова заморожена» на загальну кількість 20158,73 кг, загальною вартістю 1369113,82 грн.
З досліджених в ході судового і апеляційного розгляду результатів слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій видно, що обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у розмовах з потерпілим ОСОБА_17 мотивували свою вимогу про передачу їм грошових коштів саме наявністю вказаного боргу і їх вимоги не виходили за межі суми виявленої на ТОВ «СХІДЗАХІД» недостачі.
Зокрема, з даних протоколу від 03 листопада 2020 року, видно, що в ході огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_17 виявлено запис під назвою «Голос 002», який створений ним 13 серпня і містить розмову між обвинуваченим ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_17 , в ході якої обвинувачений ОСОБА_11 звинувачує ОСОБА_17 в крадіжках на підприємстві.
З даних протоколів аудіовідеоконтролю особи обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_17 від 30 вересня 2020 року, встановлено, що:
під час зустрічі обвинуваченого ОСОБА_11 і потерпілого ОСОБА_17 22 серпня 2020 року у місті Тернопіль поруч з адміністративною будівлею «Дім Печалі», обвинувачений ОСОБА_11 неодноразово стверджує, що ОСОБА_17 вчиняв крадіжки і саме тому повинен віддати кошти;
під час зустрічі 08 вересня 2020 року о 20 год. 47 хв. на території АЗК відбулась розмова в ході якої обвинувачений ОСОБА_10 стверджує, що на підприємстві проведено ревізію і звинувачує потерпілого ОСОБА_17 у значних крадіжках, які той заперечує, однак обвинувачені ОСОБА_12 і ОСОБА_13 наполягають, що за результатами звірки встановлено недостачу, яку потерпілий має погасити тому, що інші працівники підтвердили, що її допустив потерпілий;
під час зустрічі 09 вересня 2020 року о 21 год. 22 хв. на території АЗК «БРСМ» відбулась розмова, в ході якої обвинувачений ОСОБА_10 наполягає щоби потерпілий ОСОБА_17 віддав йому кошти, які винен;
під час зустрічі 22 вересня 2020 року о 17 год. 30 хв. поруч із закладом громадського харчування Грузинська кухня відбулась розмова, в ході якої потерпілий ОСОБА_17 та обвинувачений ОСОБА_10 обговорюють відтермінування повернення вказаних коштів.
Також, в ході НСРД під час досудового розслідування зафіксовано розмови обвинувачених між собою та з іншими особами, в яких обвинувачені також стверджували, що вважають потерпілого ОСОБА_17 винуватим у крадіжках з ТОВ СхідЗахід (протокол від 30 вересня 2020 року зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з абонентського номеру, яким користувався обвинувачений ОСОБА_10 , фонограма 6, дата розмови 01 серпня 2020 року, фонограма 8, дата розмови 02 вересня 2020 року, фонограма 26, дата 09 вересня 2020 року).
Слід зауважити, що вказані розмови обвинуваченого ОСОБА_10 з обвинуваченим ОСОБА_11 та з іншими особами відбувалися до їх затримання, тобто до того як їм стало відомо про те, що потерпілий звернувся в правоохоронні органи і розпочато дане кримінальне провадження.
Ця обставина спростовує версію про те, що відомості про недостачу товарно-матеріальних цінностей на ТОВ СхідЗахід не відповідають дійсності і були сфальсифіковані обвинуваченими після їх затримання з метою уникнення кримінальної відповідальності в цьому кримінальному провадженні.
Крім того, факт проведення інвентаризації на ТОВ СхідЗахід після звільнення потерпілого ОСОБА_17 та виявлення недостачі на суму 1369113,82 грн. підтверджується показаннями свідка ОСОБА_20 , яка під час її допитів безпосередньо в суді першої та апеляційної інстанції підтвердила, що з 2018 року працює технологом на вказаному підприємстві, була головою комісії по інвентаризації, в ході якої за допомогою вантажників та інших працівників підприємства комісія переважила наявну продукцію і виявила недостачу близько 20 тон готової продукції. При цьому, потерпілий ОСОБА_17 акт комісії не підписав, був знервований, обзивав членів комісії, після чого втік. На її думку цю недостачу спричинив потерпілий ОСОБА_17 , оскільки в нього були ключі від всіх складів і камер зберігання, а до його звільнення вона неодноразово бачила як він вивозить продукцію підприємства різними автомобілями, в тому числі власним.
Суд першої інстанції критично оцінив наведені показання мотивуючи виключно тим, що свідок ОСОБА_20 перебувала у прямому підпорядкуванні в директора підприємства - ОСОБА_27 , який має процесуальний статус обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, а також тим, що такі її пояснення не підтверджуються дослідженими судом письмовими матеріалами у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд з такими висновками не погоджується, оскільки сам по собі факт її роботи на підприємстві обвинуваченого не є достатньою підставою для відхилення її показань, наданих під присягою безпосередньо в судовому зсіданні, а будь-яких даних про те, що обвинувачений ОСОБА_10 впливав на цього свідка чи у неї є інші мотиви для надання неправдивих свідчень у вироку не вказано і в ході судового та апеляційного розгляду не встановлено. Більше того, під час допиту в ході апеляційного розгляду свідок ОСОБА_20 та потерпілий ОСОБА_17 вказали, що між ними раніше не виникало жодних конфліктів і неприязних стосунків.
Також, з досліджених в ході судового і апеляційного розгляду матеріалів НСРД видно, що про факт проведення інвентаризації обвинувачений ОСОБА_10 повідомляв потерпілому ОСОБА_17 під час їх зустрічі 08 вересня 2020 року, а саме вказав, що на підприємстві проведено ревізію. Також, зі змісту подальшої розмови того ж дня обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_13 видно, що вони також вказували потерпілому ОСОБА_17 про таку інвентаризацію, а саме стверджували, що за результатами звірки встановлено недостачу.
Вказані розмови зафіксовані об`єктивними даними аудіовідеозаписів під час проведення НСРД в цьому кримінальному провадженні, тобто без відома обвинувачених і до їх затримання за підозрою у вчиненні злочину, а тому їх зміст об`єктивно підтверджує показання свідка ОСОБА_20 та обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10 про те, що після звільнення потерпілого ОСОБА_17 на ТОВ СхідЗахід було проведено інвентаризацію і виявлено недостачу.
Крім того, встановлено, що матеріали такої інвентаризації були виявлені та вилучені під час досудового розслідування.
Так, з даних протоколу тимчасового доступу до речей і документів і здійснення їх виїмки від 23 грудня 2020 року, видно, що органом досудового розслідування у приміщенні ТОВ «СхідЗахід» у присутності ОСОБА_10 були вилучені наступні речі та документи: 1) Наказ №35/1 від 23 липня 2020 року «Про проведення інвентаризації»; 2) Акт за наслідками проведення інвентаризації цінностей на складі ТОВ «СхідЗахід» від 23 липня 2020 року; 3) Наказ №35/2 від 23 липня 2020 року «Про встановлення результатів інвентаризації»; 4) Акт про відмову від підписання Акту за наслідками проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складі від 23 липня 2020 року; 5) Звіт про надані послуги аудиторською фірмою №2160/1 від 12 серпня 2020 року з додатками; 6) Бухгалтерська довідка №29 від 23 липня 2020 року; 7) Бухгалтерська довідка №28 від 23 липня 2020 року; 8) Інвентаризація товарів на складі №1 від 23 липня 2020 року; 9) Посадова інструкція ОСОБА_17 від 13 липня 2018 року; 10) Наказ №35 від 23 липня 2020 року «Про звільнення з роботи»; 11) Наказ №4 від 30 березня 2018 року «Про прийняття працівників»; 12) Видаткова накладна №АЕ-0000151 від 23 червня 2020 року із специфікацією та ТТН; 13) Видаткова накладна №АЕ-0000152 від 23 червня 2020 року із аналогічними додатками; 14) Видаткова накладна №АЕ-0000153 від 23 червня 2020 року з додатками; 15) Видаткова накладна №АЕ-0000154 від 23 червня 2020 року з додатками; 16) Видаткова накладна №АЕ-0000155 від 23 червня 2020 року; 17) видаткова накладна №АЕ-0000156 від 23 червня 2020 року з додатками; 18) Видаткова накладна №АЕ-0000157 від 23 червня 2020 року з додатками; 19) Видаткова накладна №АЕ-0000158 від 23 червня 2020 року з додатками; 20) моноблок марки «Asus», серійний номер 48PTCJ00E180336, який поміщений в картонну коробку та полімерний спец-пакет ДБР №L1002219.
Таким чином, в ході досудового розслідування було вилучено не лише сам акт інвентаризації, а також і первинні бухгалтерські документи, в тому числі видаткові і товаротранспортні накладні, які були предметом аудиторської перевірки. Однак, стороною обвинувачення не надано і в оскарженому вироку не наведено жодних доказів, які би спростовували версію сторони захисту про те, що зазначена у вказаних бухгалтерських документах продукція поступила на підприємство і була викрадена. Також, стороною обвинувачення не надано суду переконливих доказів на спростування показань обвинувачених про те, що на ТОВ СхідЗахід була проведена інвентаризація та виявлена недостача товарно-матеріальних цінностей на суму, яку обвинувачені вимагали у потерпілого.
На переконання апеляційного суду викладені у вироку оцінка Акту інвентаризації як неналежного і недопустимого доказу лише з тієї підстави, що у пункті 6 Акту було надруковано відомості про відмову потерпілого ОСОБА_17 підписати цей Акт не вказує на відсутність ознак доказів, які визначені ст.ст. 85,86 КПК України, а можуть свідчити лише про недоліки порядку фіксування проведеної інвентаризації, що не спростовує фактичних даних її результатів, які узгоджуються з іншими доказами в цьому провадженні, в тому числі первинними бухгалтерськими документами і висновками аудиторської перевірки.
Таким чином, зміст досліджених в ході судового і апеляційного розгляду доказів, які надані стороною обвинувачення, однозначно підтверджують доводи сторони захисту про те, що обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , будучи переконаними у тому, що недостача на належному ОСОБА_10 ТОВ СхідЗахід виникла внаслідок незаконних дій потерпілого ОСОБА_17 , пред`являли йому вимогу про повернення коштів, тобто діяли з прямим умислом і спеціальною метою примусити потерпілого виконати цивільно-правове зобов`язання.
При цьому, апеляційний суд вважає, що наведені докази підтверджують не сам факт вчинення потерпілим ОСОБА_17 будь-яких протиправних дій, а вказують на наявність у обвинувачених ОСОБА_10 і ОСОБА_11 реальних підстав для їх суб`єктивного висновку про те, що потерпілий спричинив недостачу матеріальних цінностей.
Те, що обвинувачений ОСОБА_10 заявив про вчинене, на його думку, потерпілим ОСОБА_17 заволодіння майном ТОВ СхідЗахід у правоохоронні органи лише після початку цього кримінального провадження жодним чином не підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що обвинувачені діяли з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном. Також, сама по собі ця обставина не спростовує показання обвинувачених про те, що пред`являючи вимогу потерпілому вони діяли з метою примусити потерпілого до повернення їм коштів у якості відшкодування завданих ТОВ СхідЗахід збитків. Крім того, у своїх показаннях обвинувачені пояснили, що тоді не хотіли розпочинати кримінальне переслідування потерпілого ОСОБА_17 тому, що він є їх родичем.
Також, той факт, що дізнавшись про наявність недостачі, яка на думку обвинувачених виникла по вині потерпілого, вони не звернулись для її стягнення у встановленому законом порядку, а з погрозами примушували потерпілого до виплати відшкодування, не спростовує наявності підстав для кваліфікації таких незаконний дій обвинувачених за ст.355 КК.
У постанові ККС ВС від у справі № 754/17019/17 зазначено, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Натомість з обставин, які викладені в обвинувальному акті і визнані судом першої інстанції доведеними, залишається невідомим чому обвинувачений ОСОБА_11 , який на той час працював керівником територіального підрозділу податкової служби, та його - син обвинувачений ОСОБА_10 , який був власником діючого м`ясопереробного підприємства, і жоден з них не перебував у скрутному матеріальному становищі чи складних життєвих обставинах, раптом вступили у змову з метою збагатитися саме за рахунок свого родича потерпілого ОСОБА_17 , який до того тривалий час працював керівником виробництва на підприємстві обвинуваченого ОСОБА_10 , і як слідує з показань потерпілого звільнився зокрема тому, що там була мала зарплата. При цьому, з показань обвинувачених і потерпілого в ході апеляційного розгляду встановлено, що потерпілий значними коштами не володів і обвинуваченим це було відомо, а до звільнення між ними жодних конфліктів не було.
За таких обставин, визнане судом першої інстанції доведеним обвинувачення в частині того, що в обвинувачених виник єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення саме за рахунок потерпілого ОСОБА_17 викликає обґрунтований і розумний сумнів, а показання обвинувачених і версія сторони захисту щодо мети і мотивів дій обвинувачених не лише не спростована, але й підтверджується доказами, які були вилучені на ТОВ СхідЗахід органом досудового розслідування, показаннями свідка ОСОБА_20 і результатами НСРД.
Наведене свідчить про недотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за ст.189 КК України в частині наявності у них прямого умислу на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів з метою особистого збагачення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про відсутність будь-яких переконливих доказів того, що умисел обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відносно потерпілого ОСОБА_17 був спрямований на примушування до виконання останнім цивільно-правового зобов`язання і приходить до висновку, що в цьому кримінальному провадженні слід визнати доведеним вчинення обвинуваченими ОСОБА_11 і ОСОБА_10 примушування потерпілого ОСОБА_17 до виконання цивільно-правових зобов`язань, а саме здійснення цими обвинуваченими вимоги виконати інше цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що завдало великої шкоди, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, за таких обставин:
ОСОБА_11 , який відповідно до наказу № 5-о від 15 серпня 2019 року Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України призначений на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Тернопільського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області, а згідно з наказом № 111-0 від 31 серпня 2020 року переведений з 01 вересня 2020 року на посаду начальника Тернопільської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Тернопільській області та у відповідності до покладених на нього обов`язків та ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» був працівником правоохоронного органу.
З 02 квітня 2018 року у відповідності до наказу №4 від 30 березня 2018 року ОСОБА_17 перебував на посаді начальника виробництва на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, з якого звільнився за згодою сторін відповідно до наказу №35 від 23 липня 2020 року.
28 липня 2020 року, приблизно о 17 год., ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , зустрівся з потерпілим ОСОБА_17 у парку «Старий парк», який розташований у м. Тернополі в межах вулиць Генерала Шухевича, Євгена Петрушевича, Клінічної, біля центрального міського стадіону та з метою примусити потерпілого до відшкодування виявленої на ТОВ СхідЗахід недостачі товарно-матеріальних цінностей і вказав йому, що він за період роботи на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, керівником якого є його син ОСОБА_10 , привласнив майно ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, в сумі 10 тисяч доларів США, після чого в рішучій формі висловив ОСОБА_17 вимогу надати йому грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, погрожуючи йому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень у разі невиконання поставленої вимоги. Також, ОСОБА_11 на виконання цих вимог визначив потерпілому ОСОБА_17 триденний термін.
ОСОБА_17 , сприймаючи погрози ОСОБА_11 , який діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень реальними, переживаючи за своє життя та здоров`я, погодився на вказані вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Надалі, 31 липня 2020 року, приблизно о 15 год., при попередньо узгодженій зустрічі біля магазину «Інтербуд» (СУП ТОВ "ІНТЕРБУД", код ЄДРПОУ 14033888), що знаходиться за адресою проспект С. Бандери, 90, у м. Тернополі, ОСОБА_17 , виконуючи вимоги ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , передав, а ОСОБА_11 , отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31 липня 2020 року становило 282 487 гривень, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_17 завдано майнової шкоди у великих розмірах.
Окрім того, ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 та з метою примусити потерпілого до відшкодування виявленої на ТОВ СхідЗахід недостачі товарно-матеріальних цінностей, 13 серпня 2020 року приблизно об 11 год. 20 хв., зустрівся біля літньої площадки ресторану «Аркобалено», що знаходиться на території парку імені Т. Шевченка у м. Тернополі по вул. Білецька, 3, з потерпілим ОСОБА_17 , де в ході розмови в рішучій формі, висловили ОСОБА_17 вимогу надати протягом десяти днів 30 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 13 серпня 2020 року становило 825 798 гривень, в якості компенсації коштів за привласнену ним продукцію за період його роботи на ТОВ «СхідЗахід», код ЄДРПОУ 38687251, керівником якого є ОСОБА_10 , погрожуючи йому в майбутньому застосуванням насильства заподіянням тілесних ушкоджень із залученням інших осіб у разі невиконання поставленої вимоги.
Надалі, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на примушування потерпілого ОСОБА_17 до відшкодування виявленої на ТОВ СхідЗахід недостачі товарно-матеріальних цінностей, залучили ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , яким вони повідомили інформацію про існування у ОСОБА_17 невиконаного перед ОСОБА_11 та ОСОБА_10 цивільно-правового зобов`язання у виді непогашеного боргу у грошовому еквіваленті 30 тисяч доларів США та вказали на необхідність примусити останнього повернути їм вказаний борг.
Так, 08 вересня 2020 року, близько 16 години, ОСОБА_10 зі свого абонентського номеру зателефонував на абонентський номер потерпілого ОСОБА_17 та повідомив під час спілкування про необхідність зустрітися з останнім. Того ж дня, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_10 , діючи відповідно до узгодженого раніше з ОСОБА_11 плану щодо примушування потерпілого ОСОБА_17 до відшкодування виявленої на ТОВ СхідЗахід недостачі товарно-матеріальних цінностей, а також ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 , керуючись виключно повідомленими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обставинами щодо існування у ОСОБА_17 невиконаного цивільно-правового зобов`язання та необхідності виконання такого, зустрілись з ОСОБА_17 на АЗС «ОККО», що за адресою вул. Збаразьке кільце, 1, с. Великі Гаї, Тернопільська область. У ході спілкування з ОСОБА_17 ОСОБА_12 спільно з ОСОБА_13 у присутності ОСОБА_10 висловили погрозу застосування насильства над ОСОБА_17 шляхом заподіяння тілесних ушкоджень та вчинення інших насильницьких дій у разі відмови повернення грошових коштів у сумі 30 тисяч доларів США ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Після чого, ОСОБА_17 , будучи заляканим, усвідомлюючи реальність дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та сприймаючи погрози реальними, побоюючись за своє здоров`я та життя, погодився на злочинні дії ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які діяли за попередньою змовою між собою, а також ОСОБА_12 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_13 у реалізації єдиного умислу щодо примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань за вказівкою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , щодо передачі їм грошових коштів.
Надалі, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , 22 вересня 2020 року, близько 17 год. 30 хв., у відповідності до попередньої домовленості зустрівся із потерпілим ОСОБА_17 поруч закладу громадського харчування «Грузинська кухня, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе, 1, де запропонував ОСОБА_17 присісти в автомобіль марки «Ауді» моделі «Q5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та попрямував разом з останнім до ресторану «Авіатор», що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Підволочиське шосе. Під час спілкування ОСОБА_10 узгодив з потерпілим ОСОБА_17 передачу частини коштів в сумі 10 000 доларів США із загальної суми 30 000 доларів США та терміни передачі решти коштів.
Надалі, 24 вересня 2020 року ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_11 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, спрямований на примушування потерпілого ОСОБА_17 до відшкодування виявленої на ТОВ СхідЗахід недостачі товарно-матеріальних цінностей з погрозою насильства над ним, близько 15 год. 30 хв., за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_17 на АЗС «Маркет» за адресою вул. Об`їзна, 31, с. Великі Гаї, Тернопільська область, де потерпілий ОСОБА_17 передав, а обвинувачений ОСОБА_10 , отримав грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24 вересня 2020 року становило 281 874 гривень.
Обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в частині погроз потерпілому обмеженням його прав і законних інтересів шляхом перешкоджання зайняттю підприємницькою діяльністю, які не охоплюються диспозицією ст.355 КК, не можуть бути додатково кваліфіковані за ст.206 КК, оскільки в цьому кримінальному провадженні відсутні докази того, що на час пред`явлення таких вимог потерпілий ОСОБА_17 уже займався господарською діяльністю на законних підставах, а встановлено, що він лише мав намір нею займатися.
Доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10 про відсутність доказів здійснення ними погроз застосування насильства над потерпілим ОСОБА_17 аналогічні доводам сторони захисту під час судового розгляду з посиланням на висновок експертів за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи у кримінальному провадженні №42020210000000215 від 08 липня 2022 року за №35255/35256/21-61, які суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, правильно вказавши, що погроза погрозою насильства над потерпілим має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Як видно зі змісту досліджених в цьому провадженні доказів, в тому числі об`єктивних даних результатів НСРД, потерпілий ОСОБА_17 під час його спілкування з обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сприйняв погрози останніх як реальні, та був переконаний у тому, що якщо він не виконає їхніх вимог щодо надання їм відповідної суми грошових коштів, то їхні погрози в майбутньому будуть реалізовані. Крім того, слід зазначити про те, що ініціатором проведення вказаної експертизи (адвокатом ОСОБА_14 ) не було надано експерту на дослідження усі наявні в матеріалах кримінального провадження документи та записи.
Доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10 про те, що потерпілий ОСОБА_17 під час його допиту в суді визнав, що не має жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_10 не спростовують причетність останнього до вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.355 КК, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_11 .
Доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10 про те, що суд першої інстанції не забезпечив належного фіксування судового процесу технічними засобами є безпідставними, оскільки в ході апеляційного розгляду було відтворено аудіовідеозаписи судових засідань в цій судовій справі, на відсутність яких вказувала сторона захисту, і встановлено, що фіксування технічними засобами цих судових засідань в Тернопільському міськрайонному суді проводилось і записи наявні.
Твердження сторони захисту про скасування вироку і направлення цього провадження на новий судовий розгляд через те, що окремі технічні записи судових засідань, зокрема від 24 травня 2021 року, 01 червня 2021 року, 05 грудня 2022 року, 09 січня 2023 року, містять сторонній шум та перерви, не ґрунтуються на положеннях п.7 ч.2 ст.412 КПК України, оскільки як встановлено в ході апеляційного розгляду наявні технічні недоліки не перешкоджають встановленню змісту процесуальних дій, які були проведені під час вказаних судових засідань. Також, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би давали підстави вважати вказані технічні недоліки фіксування окремих судових засідань такими, що становлять істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в розумінні ч.1 ст.412 КПК.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_10 про те, що під час його затримання йому не було надано захисника і таким чином порушено право на захист є безпідставними, оскільки відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст.208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону. Аналогічний висновок викладений у справі №686/23029/18, постанова ККС ВС від 8 грудня 2022 року).
Крім того, частиною 1 ст.234 КПК передбачено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
За змістом вимог ч.3 ст.233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи у випадках, пов`язаних із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, з відеозапису проведення НСРД, а саме контролю особи та даних протоколу обшуку від 24 вересня 2020 року, вбачається, що потерпілий ОСОБА_17 передав грошові кошти в сумі 10 тис. доларів США обвинуваченому ОСОБА_10 в автомобілі «Тойота Кемрі», р.н. НОМЕР_2 , який перебував поблизу АЗС Маркет по вул. Об?їздна, 31 с. Великі Гаї Тернопільська обл. Після цього на тому ж місці у вказаному автомобілі проведено обшук за згодою його власника ОСОБА_30 . При цьому ОСОБА_31 та ОСОБА_10 були повідомлені про можливість залучення до даної слідчої дії адвоката (захисника) у встановленому законодавством порядку. Під час обшуку автомобіля, поруч із важелем перемикання передач виявлено 10 тис. доларів США, які перед цим потерпілий передав обвинуваченому.
Отже, встановлено, що у даному випадку в органу досудового розслідування були наявні усі підстави для проведення обшуку на підставі ч.3 ст.233, ст.236, ст.237 КПК у зв`язку із безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину та з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та отримання ОСОБА_10 грошових коштів, і ці обставини мали важливе значення для досудового розслідування, оскільки в інший спосіб отримати ці відомості було б неможливо, так як зволікання призвело б до їх зміни, спотворення чи знищення, або ж до втечі підозрюваного.
Згідно з приписами ч.4 ст.208 КПК уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
При цьому положеннями ст.208 цього Кодексу не встановлено обов`язкової участі захисника під час затримання, складання протоколу про затримання та здійснення обшуку затриманої особи.
Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч.7 ст.223 КПК, ст.236 цього Кодексу.
Положенням ч.5 ст.208 КПК, зокрема, визначено, що про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол.
З даних відеозапису обшуку та протоколу цієї слідчої дії вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_10 було повідомлено підставу його затримання, роз`яснено у вчиненні якого злочину він підозрюється та про слідчі дії, які мають відбуватися, роз`яснено йому права, передбачені ст.208 КПК, а допит обвинуваченого ОСОБА_10 на місці затримання і обшуку не проводився.
Таким чином доводи про порушення права обвинуваченого ОСОБА_10 на захист є безпідставними, оскільки його затримання відбулось на місці вчинення злочину, а невідкладний обшук проведено за згодою власника автомобіля та з метою збереження відомостей, важливих для досудового розслідування, а допит ОСОБА_10 до проведення вказаних слідчих дій не проводився.
Таким чином, в ході судового і апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би вказували на порушення права обвинуваченого на захист, оскільки при його затриманні та проведенні обшуку автомобіля 24 вересня 2020 року не вчинялося жодних дій, які би порушували його право зберігати мовчання, не свідчити проти себе та мати зустріч із захисником до першого допиту.
Твердження апеляційної скарги ОСОБА_10 , що при огляді коштів, які були вилучені під час затримання виявлено невідповідність номерів трьох купюр з тими коштами, які були вручені працівниками СБУ потерпілому, не дають підстав для сумніву в тому, що під час здійснення в межах цього кримінального провадження контролю за вчиненням злочину потерпілий ОСОБА_17 24 вересня 2020 року передав, а обвинувачений ОСОБА_10 отримав кошти в сумі 10000 тисяч доларів США (100 купюр номіналом 100 доларів США кожна). В протоколі обшуку від 24 вересня 2020 року зазначено, що всі вказані у ньому серії та номери виявлених у автомобілі купюр співпали з серіями та номерами купюр, зазначеними в протоколі огляду особи та вручення їй грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 24 вересня 2020 року за виключенням купюр «НЕ 25916158» (розбіжність в одній цифрі), «НВ 79407355» (розбіжність в одній цифрі), «KJ 59934883» (розбіжність в одній цифрі). Оскільки такі розбіжності є незначними і можуть свідчити про наявність описки у процесуальних документах, то вони не спростовують правильності встановлених судом першої інстанції обставин в цій частині обвинувачення.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_10 про застосування до нього фізичної сили працівниками СБУ під час затримання та відсутність вхідного номера на заяві потерпілого ОСОБА_17 про вчинення злочину не вказують на таке істотне порушення вимог кримінального процесуального закону органом досудового розслідування, яке би впливало на належність та допустимість отриманих доказів, а тому не є підставами для закриття цього кримінального провадження, оскільки сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду.
Доводи апеляційних скарг прокурора і потерпілого про наявність підстав для призначення обвинуваченим ОСОБА_11 і ОСОБА_10 більш суворих покарань за ч.3 ст.189 КК України апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що в ході апеляційного розгляду встановлено наявність підстав для перекваліфікації дій обвинувачених за ознаками менш тяжкого злочину (ч.3 ст.355 КК України).
Крім того, наведені в апеляційній скарзі прокурора твердження, що обвинувачені ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не визнавали свою вину за ч.3 ст.189 КК України, тобто за пред`явленим їм обвинуваченням в даному випадку не підтверджують необхідність призначення їм більш суворого покарання, оскільки як видно з матеріалів цього провадження обвинувачені ОСОБА_10 і ОСОБА_11 таким чином реалізовували надане їм процесуальним законом право на захист, а саме не погоджувались з правовою кваліфікацією їх дій, але в той же час у своїх показаннях підтверджували фактичні обставини примушування ними потерпілого до виконання цивільно-правового зобов`язання.
Доводи апеляційної скарги про призначення обвинуваченому ОСОБА_11 покарання в порядку ст.54 КК України і позбавлення його спеціального звання (4 рангу державного службовця) є безпідставними, оскільки в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би вказували на те, що обвинувачений ОСОБА_11 використовував присвоєний йому ранг для вчинення протиправних діянь. Крім того, для призначення цього додаткового покарання, яке не передбачене санкціями статей Особливої частини Кримінального кодексу, необхідно не лише посилатися на статтю 54 КК, але і ретельно обґрунтовувати своє рішення окрім конкретних обставин вчиненого правопорушення, також індивідуальними характеристиками особи, яка його скоїла, в тому числі щодо її ставлення до службових обов`язків, наявність дисциплінарних стягнень, поведінку винного.
Аналізуючи доводи прокурора в цій частині апеляційний суд приходить до висновку, що в його апеляційній скарзі не наведено переконливих мотивів необхідності призначення такого додаткового покарання, а тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у даному конкретному випадку з огляду на встановлені обставини вчинення злочину, а також відсутність у пред`явленому ОСОБА_11 обвинуваченні такої ознаки як «вчинене службовою особою з використанням свого службового становища», відсутні достатні підстави для позбавлення обвинуваченого ОСОБА_11 4 рангу державного службовця.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за ч.3 ст.355 КК України, апеляційний суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень частини п`ятої статті 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, відомості особу винних, а також відсутність обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання, та приходить до переконання про наявність підстав для призначення їм покарання у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.
Крім того, апеляційний суд враховує, що оскарженим вироком обвинуваченим ОСОБА_10 і ОСОБА_11 було призначено покарання у виді конфіскації майна та у зв`язку з цим не було скасовано арешт їх майна, накладений ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29.09.2020року. Оскільки вказане покарання не передбачено ч.3 ст.355 КК України, за якою апеляційним судом кваліфіковано діяння цих обвинувачених, то відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК арешт майна підлягає скасуванню.
Також, апеляційний суд враховує, що в ході судового розгляду обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , не погоджуючись з правовою кваліфікацією їх дій, давали показання про обставини примушування потерпілого до виконання цивільно-правового зобов`язання, що на переконання апеляційного суду відповідає фактичним обставинам цього провадження, та під час апеляційного розгляду висловили критичне ставлення до вчиненого ними кримінального правопорушення. Крім того, як видно з матеріалів провадження обвинувачений ОСОБА_11 одружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, має хронічні захворювання у важкій формі (т.7 а.к.п.20). Обвинувачений ОСОБА_10 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, неодружений, має на утриманні матір, яка є інвалідом другої групи, за місцем реєстрації характеризується позитивно, має постійне місце роботи, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має статус учасника бойових дій (згідно посвідчення серії НОМЕР_3 ).
За наведених даних апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для звільнення обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком, оскільки сукупність встановлених даних про їх особу вказують на можливість їх виправлення без відбування покарання.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_12 і ОСОБА_13 за ч.2 ст.355 КК України, апеляційний суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень частини п`ятої статті 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, відомості особу винних, а також відсутність обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання, та приходить до переконання про наявність підстав для призначення їм покарання у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.
Також, апеляційний суд враховує, що під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_12 і ОСОБА_13 фактично визнавали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.355 КК України, і в ході апеляційного розгляду висловили критичне ставлення до вчиненого ними кримінального правопорушення, а потерпілий ОСОБА_17 погодився з апеляційними скаргами їх захисників та не заперечував наявність підстав для призначення цим обвинуваченим більш м`якого покарання зі звільненням від його відбування.
Крім того, як видно з матеріалів провадження обвинувачений ОСОБА_12 має постійне місце проживання і роботи, де характеризується позитивно, одружений, є Віце-президентом Тернопільської обласної організації Федерації боксу України, має на утриманні двох малолітніх дітей (одна з яких є дитиною з інвалідністю, законним представником (опікуном) якої він являється), раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Обвинувачений ОСОБА_13 має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є членом Тернопільської обласної організації Федерації боксу України (де характеризується позитивно), вдівець, має на утриманні одну неповнолітню дитину.
За наведених даних апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для звільнення обвинувачених ОСОБА_12 і ОСОБА_13 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком, оскільки сукупність встановлених даних про їх особу вказують на можливість їх виправлення без відбування покарання.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги потерпілого в частині вирішення цивільного позову, апеляційний суд приходить до висновку, що вони аналогічні доводам позовної заяви потерпілого, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, правильно зазначивши, що при визначенні розміру завданої потерпілому ОСОБА_17 моральної шкоди, він враховує характер, обсяг та тривалість страждань у зв`язку із здійсненням обвинуваченим ОСОБА_11 щодо потерпілого ОСОБА_17 систематичного вимагання та численних погроз, як застосування до нього фізичного насильства, так і вчинення протидії у здійсненні ним підприємницької діяльності, що призвело до виникнення у потерпілого неврозу, порушення сну, емоційної напруги, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я, відчуття тривоги та безпомічності, а тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд доходить переконання про те, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, відтак слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь потерпілого ОСОБА_17 кошти у сумі 75 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при вирішенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди не врахував тих обставин, що неправомірні дії відносно потерпілого тривалий час вчинялися групою осіб, в тому числі ОСОБА_12 і ОСОБА_13 є безпідставними, оскільки цивільний позов у цьому провадженні потерпілий заявив лише до обвинуваченого ОСОБА_11 і за змістом ст.1166 ЦК немає підстав для стягнення з нього відшкодування за моральну шкоду, завдану потерпілому іншими обвинуваченими.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення.
Також, відповідно до ст.409 КПК підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора і потерпілого слід залишити без задоволення, апеляційні скарги захисників ОСОБА_16 і ОСОБА_15 слід задовольнити, а апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - задовольнити частково, у зв`язку з чим вирок суду першої інстанції підлягає зміні, в частині кваліфікації дій обвинувачених і призначеного їм покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_9 і потерпілого ОСОБА_17 залишити без задоволення.
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_16 і захисника обвинуваченого ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_15 задовольнити.
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_10 і ОСОБА_11 задовольнити частково.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року змінити в частині кваліфікації дій обвинувачених і призначеного їм покарання, а саме:
визнати ОСОБА_11 винуватим за ч.3 ст.355 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.
Покласти на ОСОБА_11 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
визнати ОСОБА_10 винуватим за ч.3 ст.355 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.
Покласти на ОСОБА_10 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
визнати ОСОБА_12 винуватим за ч.2 ст.355 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.
Покласти на ОСОБА_12 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
визнати ОСОБА_13 винуватим за ч.2 ст.355 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_13 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.
Покласти на ОСОБА_13 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт накладений у межах вказаного кримінального провадження ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2020 року у справах №463/8975/20 (провадження №1-кс/463/5030/20) та №463/8975/20 (провадження №1-кс/463/5031/20) на майно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
В іншій частині вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий
Судді
| Суд | Тернопільський апеляційний суд |
| Дата ухвалення рішення | 28.04.2025 |
| Оприлюднено | 02.05.2025 |
| Номер документу | 126993215 |
| Судочинство | Кримінальне |
| Категорія | Злочини проти власності Вимагання |
Судовий реєстр по справі —607/1286/21
Ухвала від 28.04.2025
Кримінальне
Тернопільський апеляційний суд
Сарновський В. Я.
'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c-.52 0-.43-.19-.61-.69l-1.53-5.01 11.74-6.96' fill='%23c8daea'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c.4 0 .57-.18.8-.4.14-.13.85-.83 2.13-2.07l-2.66-1.61' fill='%23a9c9dd'/%3e%3cpath d='M13.34 19.25c3.87 2.86 6.02 4.45 6.45 4.77.73.4 1.26.19 1.45-.68.26-1.24 2.36-11.14 2.62-12.37.27-1.08-.41-1.57-1.11-1.25-1.54.59-13.87 5.35-15.42 5.94-1.05.43-1.04 1.01-.19 1.27.27.09 1.59.5 3.96 1.24 5.49-3.47 8.54-5.39 9.15-5.78.44-.26.83-.12.51.17' fill='url(%23b)'/%3e%3c/svg%3e){kind=small}
 --%3e%3c!DOCTYPE svg PUBLIC '-//W3C//DTD SVG 1.1//EN' 'http://www.w3.org/Graphics/SVG/1.1/DTD/svg11.dtd'%3e%3csvg version='1.1' id='US_UK_Download_on_the' xmlns='http://www.w3.org/2000/svg' xmlns:xlink='http://www.w3.org/1999/xlink' x='0px' y='0px' width='135px' height='40px' viewBox='0 0 135 40' enable-background='new 0 0 135 40' xml:space='preserve'%3e%3cg%3e %3cpath fill='%23A6A6A6' d='M130.197%2c40H4.729C2.122%2c40%2c0%2c37.872%2c0%2c35.267V4.726C0%2c2.12%2c2.122%2c0%2c4.729%2c0h125.468 C132.803%2c0%2c135%2c2.12%2c135%2c4.726v30.541C135%2c37.872%2c132.803%2c40%2c130.197%2c40L130.197%2c40z'/%3e %3cpath d='M134.032%2c35.268c0%2c2.116-1.714%2c3.83-3.834%2c3.83H4.729c-2.119%2c0-3.839-1.714-3.839-3.83V4.725 c0-2.115%2c1.72-3.835%2c3.839-3.835h125.468c2.121%2c0%2c3.834%2c1.72%2c3.834%2c3.835L134.032%2c35.268L134.032%2c35.268z'/%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M30.128%2c19.784c-0.029-3.223%2c2.639-4.791%2c2.761-4.864c-1.511-2.203-3.853-2.504-4.676-2.528 c-1.967-0.207-3.875%2c1.177-4.877%2c1.177c-1.022%2c0-2.565-1.157-4.228-1.123c-2.14%2c0.033-4.142%2c1.272-5.24%2c3.196 c-2.266%2c3.923-0.576%2c9.688%2c1.595%2c12.859c1.086%2c1.553%2c2.355%2c3.287%2c4.016%2c3.226c1.625-0.067%2c2.232-1.036%2c4.193-1.036 c1.943%2c0%2c2.513%2c1.036%2c4.207%2c0.997c1.744-0.028%2c2.842-1.56%2c3.89-3.127c1.255-1.78%2c1.759-3.533%2c1.779-3.623 C33.507%2c24.924%2c30.161%2c23.647%2c30.128%2c19.784z'/%3e %3cpath fill='white' d='M26.928%2c10.306c0.874-1.093%2c1.472-2.58%2c1.306-4.089c-1.265%2c0.056-2.847%2c0.875-3.758%2c1.944 c-0.806%2c0.942-1.526%2c2.486-1.34%2c3.938C24.557%2c12.205%2c26.016%2c11.382%2c26.928%2c10.306z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M53.645%2c31.504h-2.271l-1.244-3.909h-4.324l-1.185%2c3.909h-2.211l4.284-13.308h2.646L53.645%2c31.504z M49.755%2c25.955L48.63%2c22.48c-0.119-0.355-0.342-1.191-0.671-2.507h-0.04c-0.131%2c0.566-0.342%2c1.402-0.632%2c2.507l-1.105%2c3.475 H49.755z'/%3e %3cpath fill='white' d='M64.662%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.323%2c3.869c-0.79%2c0.843-1.771%2c1.264-2.942%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.725-1.362h-0.04v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.711-1.146%2c1.79-1.718%2c3.238-1.718c1.132%2c0%2c2.077%2c0.447%2c2.833%2c1.342C64.284%2c23.949%2c64.662%2c25.127%2c64.662%2c26.588z M62.49%2c26.666 c0-0.934-0.21-1.704-0.632-2.31c-0.461-0.632-1.08-0.948-1.856-0.948c-0.526%2c0-1.004%2c0.176-1.431%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.708%2c0.807-0.839%2c1.373c-0.066%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.642%2c1.768 s0.984%2c0.721%2c1.668%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C62.266%2c28.496%2c62.49%2c27.68%2c62.49%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M75.699%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.324%2c3.869c-0.789%2c0.843-1.77%2c1.264-2.941%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.724-1.362H68.67v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.71-1.146%2c1.789-1.718%2c3.238-1.718c1.131%2c0%2c2.076%2c0.447%2c2.834%2c1.342C75.32%2c23.949%2c75.699%2c25.127%2c75.699%2c26.588z M73.527%2c26.666 c0-0.934-0.211-1.704-0.633-2.31c-0.461-0.632-1.078-0.948-1.855-0.948c-0.527%2c0-1.004%2c0.176-1.432%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.707%2c0.807-0.838%2c1.373c-0.065%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.64%2c1.768 c0.428%2c0.48%2c0.984%2c0.721%2c1.67%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C73.303%2c28.496%2c73.527%2c27.68%2c73.527%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.039%2c27.772c0%2c1.132-0.393%2c2.053-1.182%2c2.764c-0.867%2c0.777-2.074%2c1.165-3.625%2c1.165 c-1.432%2c0-2.58-0.276-3.449-0.829l0.494-1.777c0.936%2c0.566%2c1.963%2c0.85%2c3.082%2c0.85c0.803%2c0%2c1.428-0.182%2c1.877-0.544 c0.447-0.362%2c0.67-0.848%2c0.67-1.454c0-0.54-0.184-0.995-0.553-1.364c-0.367-0.369-0.98-0.712-1.836-1.029 c-2.33-0.869-3.494-2.142-3.494-3.816c0-1.094%2c0.408-1.991%2c1.225-2.689c0.814-0.699%2c1.9-1.048%2c3.258-1.048 c1.211%2c0%2c2.217%2c0.211%2c3.02%2c0.632l-0.533%2c1.738c-0.75-0.408-1.598-0.612-2.547-0.612c-0.75%2c0-1.336%2c0.185-1.756%2c0.553 c-0.355%2c0.329-0.533%2c0.73-0.533%2c1.205c0%2c0.526%2c0.203%2c0.961%2c0.611%2c1.303c0.355%2c0.316%2c1%2c0.658%2c1.936%2c1.027 c1.145%2c0.461%2c1.986%2c1%2c2.527%2c1.618C87.77%2c26.081%2c88.039%2c26.852%2c88.039%2c27.772z'/%3e %3cpath fill='white' d='M95.088%2c23.508h-2.35v4.659c0%2c1.185%2c0.414%2c1.777%2c1.244%2c1.777c0.381%2c0%2c0.697-0.033%2c0.947-0.099l0.059%2c1.619 c-0.42%2c0.157-0.973%2c0.236-1.658%2c0.236c-0.842%2c0-1.5-0.257-1.975-0.77c-0.473-0.514-0.711-1.376-0.711-2.587v-4.837h-1.4v-1.6h1.4 v-1.757l2.094-0.632v2.389h2.35V23.508z'/%3e %3cpath fill='white' d='M105.691%2c26.627c0%2c1.475-0.422%2c2.686-1.264%2c3.633c-0.883%2c0.975-2.055%2c1.461-3.516%2c1.461 c-1.408%2c0-2.529-0.467-3.365-1.401s-1.254-2.113-1.254-3.534c0-1.487%2c0.43-2.705%2c1.293-3.652c0.861-0.948%2c2.023-1.422%2c3.484-1.422 c1.408%2c0%2c2.541%2c0.467%2c3.396%2c1.402C105.283%2c24.021%2c105.691%2c25.192%2c105.691%2c26.627z M103.479%2c26.696 c0-0.885-0.189-1.644-0.572-2.277c-0.447-0.766-1.086-1.148-1.914-1.148c-0.857%2c0-1.508%2c0.383-1.955%2c1.148 c-0.383%2c0.634-0.572%2c1.405-0.572%2c2.317c0%2c0.885%2c0.189%2c1.644%2c0.572%2c2.276c0.461%2c0.766%2c1.105%2c1.148%2c1.936%2c1.148 c0.814%2c0%2c1.453-0.39%2c1.914-1.168C103.281%2c28.347%2c103.479%2c27.58%2c103.479%2c26.696z'/%3e %3cpath fill='white' d='M112.621%2c23.783c-0.211-0.039-0.436-0.059-0.672-0.059c-0.75%2c0-1.33%2c0.283-1.738%2c0.85 c-0.355%2c0.5-0.533%2c1.132-0.533%2c1.895v5.035h-2.131l0.02-6.574c0-1.106-0.027-2.113-0.08-3.021h1.857l0.078%2c1.836h0.059 c0.225-0.631%2c0.58-1.139%2c1.066-1.52c0.475-0.343%2c0.988-0.514%2c1.541-0.514c0.197%2c0%2c0.375%2c0.014%2c0.533%2c0.039V23.783z'/%3e %3cpath fill='white' d='M122.156%2c26.252c0%2c0.382-0.025%2c0.704-0.078%2c0.967h-6.396c0.025%2c0.948%2c0.334%2c1.673%2c0.928%2c2.173 c0.539%2c0.447%2c1.236%2c0.671%2c2.092%2c0.671c0.947%2c0%2c1.811-0.151%2c2.588-0.454l0.334%2c1.48c-0.908%2c0.396-1.98%2c0.593-3.217%2c0.593 c-1.488%2c0-2.656-0.438-3.506-1.313c-0.848-0.875-1.273-2.05-1.273-3.524c0-1.447%2c0.395-2.652%2c1.186-3.613 c0.828-1.026%2c1.947-1.539%2c3.355-1.539c1.383%2c0%2c2.43%2c0.513%2c3.141%2c1.539C121.873%2c24.047%2c122.156%2c25.055%2c122.156%2c26.252z M120.123%2c25.699c0.014-0.632-0.125-1.178-0.414-1.639c-0.369-0.593-0.936-0.889-1.699-0.889c-0.697%2c0-1.264%2c0.289-1.697%2c0.869 c-0.355%2c0.461-0.566%2c1.014-0.631%2c1.658H120.123z'/%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M49.05%2c10.009c0%2c1.177-0.353%2c2.063-1.058%2c2.658c-0.653%2c0.549-1.581%2c0.824-2.783%2c0.824 c-0.596%2c0-1.106-0.026-1.533-0.078V6.982c0.557-0.09%2c1.157-0.136%2c1.805-0.136c1.145%2c0%2c2.008%2c0.249%2c2.59%2c0.747 C48.723%2c8.156%2c49.05%2c8.961%2c49.05%2c10.009z M47.945%2c10.038c0-0.763-0.202-1.348-0.606-1.756c-0.404-0.407-0.994-0.611-1.771-0.611 c-0.33%2c0-0.611%2c0.022-0.844%2c0.068v4.889c0.129%2c0.02%2c0.365%2c0.029%2c0.708%2c0.029c0.802%2c0%2c1.421-0.223%2c1.857-0.669 S47.945%2c10.892%2c47.945%2c10.038z'/%3e %3cpath fill='white' d='M54.909%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.009%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.692%2c0-1.243-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.712-0.698 c0.692%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.669%2c0.688C54.708%2c9.757%2c54.909%2c10.333%2c54.909%2c11.037z M53.822%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.22-0.376-0.533-0.564-0.94-0.564c-0.421%2c0-0.741%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.714-0.191%2c0.94-0.574 C53.725%2c11.882%2c53.822%2c11.506%2c53.822%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M62.765%2c8.719l-1.475%2c4.714h-0.96l-0.611-2.047c-0.155-0.511-0.281-1.019-0.379-1.523h-0.019 c-0.091%2c0.518-0.217%2c1.025-0.379%2c1.523l-0.649%2c2.047h-0.971l-1.387-4.714h1.077l0.533%2c2.241c0.129%2c0.53%2c0.235%2c1.035%2c0.32%2c1.513 h0.019c0.078-0.394%2c0.207-0.896%2c0.389-1.503l0.669-2.25h0.854l0.641%2c2.202c0.155%2c0.537%2c0.281%2c1.054%2c0.378%2c1.552h0.029 c0.071-0.485%2c0.178-1.002%2c0.32-1.552l0.572-2.202H62.765z'/%3e %3cpath fill='white' d='M68.198%2c13.433H67.15v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.95-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.757%2c0.343 c-0.193%2c0.229-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.048v-3.366c0-0.414-0.013-0.863-0.038-1.349h0.921l0.049%2c0.737h0.029 c0.122-0.229%2c0.304-0.418%2c0.543-0.569c0.284-0.176%2c0.602-0.265%2c0.95-0.265c0.44%2c0%2c0.806%2c0.142%2c1.097%2c0.427 c0.362%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M71.088%2c13.433h-1.047V6.556h1.047V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M77.258%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.01%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.693%2c0-1.244-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.711-0.698 c0.693%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.67%2c0.688C77.057%2c9.757%2c77.258%2c10.333%2c77.258%2c11.037z M76.17%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.219-0.376-0.533-0.564-0.939-0.564c-0.422%2c0-0.742%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.713-0.191%2c0.939-0.574 C76.074%2c11.882%2c76.17%2c11.506%2c76.17%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M82.33%2c13.433h-0.941l-0.078-0.543h-0.029c-0.322%2c0.433-0.781%2c0.65-1.377%2c0.65 c-0.445%2c0-0.805-0.143-1.076-0.427c-0.246-0.258-0.369-0.579-0.369-0.96c0-0.576%2c0.24-1.015%2c0.723-1.319 c0.482-0.304%2c1.16-0.453%2c2.033-0.446V10.3c0-0.621-0.326-0.931-0.979-0.931c-0.465%2c0-0.875%2c0.117-1.229%2c0.349l-0.213-0.688 c0.438-0.271%2c0.979-0.407%2c1.617-0.407c1.232%2c0%2c1.85%2c0.65%2c1.85%2c1.95v1.736C82.262%2c12.78%2c82.285%2c13.155%2c82.33%2c13.433z M81.242%2c11.813v-0.727c-1.156-0.02-1.734%2c0.297-1.734%2c0.95c0%2c0.246%2c0.066%2c0.43%2c0.201%2c0.553c0.135%2c0.123%2c0.307%2c0.184%2c0.512%2c0.184 c0.23%2c0%2c0.445-0.073%2c0.641-0.218c0.197-0.146%2c0.318-0.331%2c0.363-0.558C81.236%2c11.946%2c81.242%2c11.884%2c81.242%2c11.813z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.285%2c13.433h-0.93l-0.049-0.757h-0.029c-0.297%2c0.576-0.803%2c0.864-1.514%2c0.864 c-0.568%2c0-1.041-0.223-1.416-0.669s-0.562-1.025-0.562-1.736c0-0.763%2c0.203-1.381%2c0.611-1.853c0.395-0.44%2c0.879-0.66%2c1.455-0.66 c0.633%2c0%2c1.076%2c0.213%2c1.328%2c0.64h0.02V6.556h1.049v5.607C88.248%2c12.622%2c88.26%2c13.045%2c88.285%2c13.433z M87.199%2c11.445v-0.786 c0-0.136-0.01-0.246-0.029-0.33c-0.059-0.252-0.186-0.464-0.379-0.635c-0.195-0.171-0.43-0.257-0.701-0.257 c-0.391%2c0-0.697%2c0.155-0.922%2c0.466c-0.223%2c0.311-0.336%2c0.708-0.336%2c1.193c0%2c0.466%2c0.107%2c0.844%2c0.322%2c1.135 c0.227%2c0.31%2c0.533%2c0.465%2c0.916%2c0.465c0.344%2c0%2c0.619-0.129%2c0.828-0.388C87.1%2c12.069%2c87.199%2c11.781%2c87.199%2c11.445z'/%3e %3cpath fill='white' d='M97.248%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.008%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.691%2c0-1.242-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.713-0.698 c0.691%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.668%2c0.688C97.047%2c9.757%2c97.248%2c10.333%2c97.248%2c11.037z M96.162%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.221-0.376-0.533-0.564-0.941-0.564c-0.42%2c0-0.74%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.715-0.191%2c0.941-0.574 C96.064%2c11.882%2c96.162%2c11.506%2c96.162%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M102.883%2c13.433h-1.047v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.951-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.756%2c0.343 s-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.049v-3.366c0-0.414-0.012-0.863-0.037-1.349h0.92l0.049%2c0.737h0.029 c0.123-0.229%2c0.305-0.418%2c0.543-0.569c0.285-0.176%2c0.602-0.265%2c0.951-0.265c0.439%2c0%2c0.805%2c0.142%2c1.096%2c0.427 c0.363%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M109.936%2c9.504h-1.154v2.29c0%2c0.582%2c0.205%2c0.873%2c0.611%2c0.873c0.188%2c0%2c0.344-0.016%2c0.467-0.049 l0.027%2c0.795c-0.207%2c0.078-0.479%2c0.117-0.814%2c0.117c-0.414%2c0-0.736-0.126-0.969-0.378c-0.234-0.252-0.35-0.676-0.35-1.271V9.504 h-0.689V8.719h0.689V7.855l1.027-0.31v1.173h1.154V9.504z'/%3e %3cpath fill='white' d='M115.484%2c13.433h-1.049v-2.68c0-0.845-0.316-1.268-0.949-1.268c-0.486%2c0-0.818%2c0.245-1%2c0.735 c-0.031%2c0.103-0.049%2c0.229-0.049%2c0.377v2.835h-1.047V6.556h1.047v2.841h0.02c0.33-0.517%2c0.803-0.775%2c1.416-0.775 c0.434%2c0%2c0.793%2c0.142%2c1.078%2c0.427c0.355%2c0.355%2c0.533%2c0.883%2c0.533%2c1.581V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M121.207%2c10.853c0%2c0.188-0.014%2c0.346-0.039%2c0.475h-3.143c0.014%2c0.466%2c0.164%2c0.821%2c0.455%2c1.067 c0.266%2c0.22%2c0.609%2c0.33%2c1.029%2c0.33c0.465%2c0%2c0.889-0.074%2c1.271-0.223l0.164%2c0.728c-0.447%2c0.194-0.973%2c0.291-1.582%2c0.291 c-0.73%2c0-1.305-0.215-1.721-0.645c-0.418-0.43-0.625-1.007-0.625-1.731c0-0.711%2c0.193-1.303%2c0.582-1.775 c0.406-0.504%2c0.955-0.756%2c1.648-0.756c0.678%2c0%2c1.193%2c0.252%2c1.541%2c0.756C121.068%2c9.77%2c121.207%2c10.265%2c121.207%2c10.853z M120.207%2c10.582c0.008-0.311-0.061-0.579-0.203-0.805c-0.182-0.291-0.459-0.437-0.834-0.437c-0.342%2c0-0.621%2c0.142-0.834%2c0.427 c-0.174%2c0.227-0.277%2c0.498-0.311%2c0.815H120.207z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
' spreadMethod='pad' id='linearGradient50'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a0ff' offset='0' id='stop52' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a1ff' offset='0.0066' id='stop54' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300beff' offset='0.2601' id='stop56' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300d2ff' offset='0.5122' id='stop58' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300dfff' offset='0.7604' id='stop60' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300e3ff' offset='1' id='stop62' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='43.8344' y1='171.9986' x2='19.637501' y2='171.9986' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient68'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffe000' offset='0' id='stop70' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffbd00' offset='0.4087' id='stop72' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:orange' offset='0.7754' id='stop74' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff9c00' offset='1' id='stop76' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='34.827' y1='169.7039' x2='12.0687' y2='146.9456' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient82'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff3a44' offset='0' id='stop84' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23c31162' offset='1' id='stop86' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='17.2973' y1='191.82381' x2='27.4599' y2='181.6613' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient92'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2332a071' offset='0' id='stop94' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%232da771' offset='0.0685' id='stop96' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2315cf74' offset='0.4762' id='stop98' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2306e775' offset='0.8009' id='stop100' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300f076' offset='1' id='stop102' /%3e%3c/linearGradient%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath110'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path112' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask114'%3e%3cg id='g116'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath110)' id='g118'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.2%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path120' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath126'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path128' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath130'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path132' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern134'%3e%3cg id='g136' /%3e%3cg id='g138'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath130)' id='g140'%3e%3cg id='g142'%3e%3cpath d='M 29.625%2c20.695 18.012%2c14.098 C 17.363%2c13.727 16.781%2c13.754 16.406%2c14.09 l -0.058%2c-0.063 0.058%2c-0.058 c 0.375%2c-0.336 0.957%2c-0.36 1.606%2c0.011 l 11.687%2c6.641 -0.074%2c0.074 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path144' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath158'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path160' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask162'%3e%3cg id='g164'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath158)' id='g166'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path168' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath174'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path176' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath178'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path180' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern182'%3e%3cg id='g184' /%3e%3cg id='g186'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath178)' id='g188'%3e%3cg id='g190'%3e%3cpath d='m 16.348%2c14.145 c -0.235%2c0.246 -0.371%2c0.628 -0.371%2c1.125 l 0%2c-0.118 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c0.063 -0.058%2c0.055 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path192' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath206'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path208' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask210'%3e%3cg id='g212'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath206)' id='g214'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path216' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath222'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path224' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath226'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path228' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern230'%3e%3cg id='g232' /%3e%3cg id='g234'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath226)' id='g236'%3e%3cg id='g238'%3e%3cpath d='m 33.613%2c22.961 -3.988%2c-2.266 0.074%2c-0.074 3.914%2c2.223 c 0.559%2c0.316 0.836%2c0.734 0.836%2c1.156 -0.047%2c-0.379 -0.332%2c-0.75 -0.836%2c-1.039 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path240' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath254'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path256' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask258'%3e%3cg id='g260'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath254)' id='g262'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.25%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path264' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath270'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path272' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath274'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path276' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern278'%3e%3cg id='g280' /%3e%3cg id='g282'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath274)' id='g284'%3e%3cg id='g286'%3e%3cpath d='m 18.012%2c33.902 15.601%2c-8.863 c 0.508%2c-0.289 0.789%2c-0.66 0.836%2c-1.039 0%2c0.418 -0.277%2c0.836 -0.836%2c1.156 L 18.012%2c34.02 c -1.117%2c0.632 -2.035%2c0.105 -2.035%2c-1.176 l 0%2c-0.114 c 0%2c1.278 0.918%2c1.805 2.035%2c1.172 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path288' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3c/defs%3e%3csodipodi:namedview pagecolor='white' bordercolor='%23666666' borderopacity='1' objecttolerance='10' gridtolerance='10' guidetolerance='10' inkscape:pageopacity='0' inkscape:pageshadow='2' inkscape:window-width='1366' inkscape:window-height='705' id='namedview4' showgrid='false' inkscape:zoom='7.6276974' inkscape:cx='93.965168' inkscape:cy='29.61582' inkscape:window-x='-8' inkscape:window-y='-8' inkscape:window-maximized='1' inkscape:current-layer='g10' /%3e%3cg id='g10' inkscape:groupmode='layer' inkscape:label='google-play-badge' transform='matrix(1.25%2c0%2c0%2c-1.25%2c-9.4247625%2c49.85025)'%3e%3cg id='g12' transform='matrix(1.0023923%2c0%2c0%2c0.99072975%2c-0.29664807%2c0)'%3e%3cpath d='M 112%2c8 12%2c8 C 9.801%2c8 8%2c9.801 8%2c12 l 0%2c24 c 0%2c2.199 1.801%2c4 4%2c4 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c-1.801 4%2c-4 l 0%2c-24 c 0%2c-2.199 -1.801%2c-4 -4%2c-4 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path14' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cpath d='m 112%2c39.359 c 1.852%2c0 3.359%2c-1.507 3.359%2c-3.359 l 0%2c-24 c 0%2c-1.852 -1.507%2c-3.359 -3.359%2c-3.359 l -100%2c0 c -1.852%2c0 -3.359%2c1.507 -3.359%2c3.359 l 0%2c24 c 0%2c1.852 1.507%2c3.359 3.359%2c3.359 l 100%2c0 M 112%2c40 12%2c40 C 9.801%2c40 8%2c38.199 8%2c36 L 8%2c12 C 8%2c9.801 9.801%2c8 12%2c8 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c1.801 4%2c4 l 0%2c24 c 0%2c2.199 -1.801%2c4 -4%2c4 z' style='fill:%23a6a6a6%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path16' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g18' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 45.934%2c16.195 c 0%2c0.668 -0.2%2c1.203 -0.594%2c1.602 -0.453%2c0.473 -1.043%2c0.711 -1.766%2c0.711 -0.691%2c0 -1.281%2c-0.242 -1.765%2c-0.719 -0.485%2c-0.484 -0.727%2c-1.078 -0.727%2c-1.789 0%2c-0.711 0.242%2c-1.305 0.727%2c-1.785 0.484%2c-0.481 1.074%2c-0.723 1.765%2c-0.723 0.344%2c0 0.672%2c0.071 0.985%2c0.203 0.312%2c0.133 0.566%2c0.313 0.75%2c0.535 l -0.418%2c0.422 c -0.321%2c-0.379 -0.758%2c-0.566 -1.317%2c-0.566 -0.504%2c0 -0.941%2c0.176 -1.312%2c0.531 -0.367%2c0.356 -0.551%2c0.817 -0.551%2c1.383 0%2c0.566 0.184%2c1.031 0.551%2c1.387 0.371%2c0.351 0.808%2c0.531 1.312%2c0.531 0.535%2c0 0.985%2c-0.18 1.34%2c-0.535 0.234%2c-0.235 0.367%2c-0.559 0.402%2c-0.973 l -1.742%2c0 0%2c-0.578 2.324%2c0 c 0.028%2c0.125 0.036%2c0.246 0.036%2c0.363 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path20' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g22' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 49.621%2c14.191 -2.183%2c0 0%2c1.52 1.968%2c0 0%2c0.578 -1.968%2c0 0%2c1.52 2.183%2c0 0%2c0.589 -2.801%2c0 0%2c-4.796 2.801%2c0 0%2c0.589 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path24' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g26' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 52.223%2c18.398 -0.618%2c0 0%2c-4.207 -1.339%2c0 0%2c-0.589 3.297%2c0 0%2c0.589 -1.34%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path28' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g30' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 55.949%2c18.398 0%2c-4.796 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.617%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path32' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g34' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 59.301%2c18.398 -0.613%2c0 0%2c-4.207 -1.344%2c0 0%2c-0.589 3.301%2c0 0%2c0.589 -1.344%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path36' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g38' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 66.887%2c17.781 c -0.473%2c0.485 -1.059%2c0.727 -1.758%2c0.727 -0.703%2c0 -1.289%2c-0.242 -1.762%2c-0.727 C 62.895%2c17.297 62.66%2c16.703 62.66%2c16 c 0%2c-0.703 0.235%2c-1.297 0.707%2c-1.781 0.473%2c-0.485 1.059%2c-0.727 1.762%2c-0.727 0.695%2c0 1.281%2c0.242 1.754%2c0.731 0.476%2c0.488 0.711%2c1.078 0.711%2c1.777 0%2c0.703 -0.235%2c1.297 -0.707%2c1.781 z m -3.063%2c-0.402 c 0.356%2c0.359 0.789%2c0.539 1.305%2c0.539 0.512%2c0 0.949%2c-0.18 1.301%2c-0.539 0.355%2c-0.359 0.535%2c-0.82 0.535%2c-1.379 0%2c-0.559 -0.18%2c-1.02 -0.535%2c-1.379 -0.352%2c-0.359 -0.789%2c-0.539 -1.301%2c-0.539 -0.516%2c0 -0.949%2c0.18 -1.305%2c0.539 -0.355%2c0.359 -0.535%2c0.82 -0.535%2c1.379 0%2c0.559 0.18%2c1.02 0.535%2c1.379 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path40' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g42' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 68.461%2c18.398 0%2c-4.796 0.75%2c0 2.332%2c3.73 0.027%2c0 -0.027%2c-0.922 0%2c-2.808 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.644%2c0 -2.442%2c-3.914 -0.027%2c0 0.027%2c0.926 0%2c2.988 -0.613%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path44' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cpath d='m 62.508%2c22.598 c -1.879%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.535%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.883%2c0 3.418%2c1.445 3.418%2c3.402 0%2c1.973 -1.535%2c3.403 -3.418%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.031%2c0 -1.918%2c0.851 -1.918%2c2.062 0%2c1.227 0.887%2c2.063 1.918%2c2.063 1.031%2c0 1.922%2c-0.836 1.922%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.891%2c-2.062 -1.922%2c-2.062 z m -7.449%2c5.465 c -1.883%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.531%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.882%2c0 3.414%2c1.445 3.414%2c3.402 0%2c1.973 -1.532%2c3.403 -3.414%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.032%2c0 -1.922%2c0.851 -1.922%2c2.062 0%2c1.227 0.89%2c2.063 1.922%2c2.063 1.031%2c0 1.918%2c-0.836 1.918%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.887%2c-2.062 -1.918%2c-2.062 z m -8.864%2c4.422 0%2c-1.446 3.453%2c0 c -0.101%2c-0.808 -0.371%2c-1.402 -0.785%2c-1.816 -0.504%2c-0.5 -1.289%2c-1.055 -2.668%2c-1.055 -2.125%2c0 -3.789%2c1.715 -3.789%2c3.84 0%2c2.125 1.664%2c3.84 3.789%2c3.84 1.149%2c0 1.985%2c-0.449 2.602%2c-1.031 l 1.019%2c1.019 c -0.863%2c0.824 -2.011%2c1.457 -3.621%2c1.457 -2.914%2c0 -5.363%2c-2.371 -5.363%2c-5.285 0%2c-2.914 2.449%2c-5.285 5.363%2c-5.285 1.575%2c0 2.758%2c0.516 3.688%2c1.484 0.953%2c0.953 1.25%2c2.293 1.25%2c3.375 0%2c0.336 -0.028%2c0.645 -0.078%2c0.903 l -4.86%2c0 z m 36.246%2c-1.121 c -0.281%2c0.761 -1.148%2c2.164 -2.914%2c2.164 -1.75%2c0 -3.207%2c-1.379 -3.207%2c-3.403 0%2c-1.906 1.442%2c-3.402 3.375%2c-3.402 1.563%2c0 2.465%2c0.953 2.836%2c1.508 l -1.16%2c0.773 c -0.387%2c-0.566 -0.914%2c-0.941 -1.676%2c-0.941 -0.757%2c0 -1.3%2c0.347 -1.648%2c1.031 l 4.551%2c1.883 -0.157%2c0.387 z m -4.64%2c-1.133 c -0.039%2c1.312 1.019%2c1.984 1.777%2c1.984 0.594%2c0 1.098%2c-0.297 1.266%2c-0.722 L 77.801%2c19.301 Z M 74.102%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z m -2.45%2c5.84 -0.05%2c0 c -0.336%2c0.398 -0.977%2c0.758 -1.789%2c0.758 -1.704%2c0 -3.262%2c-1.496 -3.262%2c-3.414 0%2c-1.907 1.558%2c-3.391 3.262%2c-3.391 0.812%2c0 1.453%2c0.363 1.789%2c0.773 l 0.05%2c0 0%2c-0.488 c 0%2c-1.301 -0.695%2c-2 -1.816%2c-2 -0.914%2c0 -1.481%2c0.66 -1.715%2c1.215 L 66.82%2c14.75 c 0.375%2c-0.902 1.368%2c-2.012 3.016%2c-2.012 1.754%2c0 3.234%2c1.032 3.234%2c3.543 l 0%2c6.11 -1.418%2c0 0%2c-0.551 z m -1.711%2c-4.707 c -1.031%2c0 -1.894%2c0.863 -1.894%2c2.051 0%2c1.199 0.863%2c2.074 1.894%2c2.074 1.016%2c0 1.817%2c-0.875 1.817%2c-2.074 0%2c-1.188 -0.801%2c-2.051 -1.817%2c-2.051 z M 89.445%2c26 l -3.578%2c0 0%2c-10 1.492%2c0 0%2c3.789 2.086%2c0 c 1.657%2c0 3.282%2c1.199 3.282%2c3.106 0%2c1.906 -1.629%2c3.105 -3.282%2c3.105 z m 0.039%2c-4.82 -2.125%2c0 0%2c3.429 2.125%2c0 c 1.114%2c0 1.75%2c-0.925 1.75%2c-1.714 0%2c-0.774 -0.636%2c-1.715 -1.75%2c-1.715 z m 9.223%2c1.437 c -1.078%2c0 -2.199%2c-0.476 -2.66%2c-1.531 l 1.324%2c-0.555 c 0.285%2c0.555 0.809%2c0.735 1.363%2c0.735 0.774%2c0 1.559%2c-0.465 1.571%2c-1.286 l 0%2c-0.105 c -0.27%2c0.156 -0.848%2c0.387 -1.559%2c0.387 -1.426%2c0 -2.879%2c-0.785 -2.879%2c-2.25 0%2c-1.34 1.168%2c-2.203 2.481%2c-2.203 1.004%2c0 1.558%2c0.453 1.906%2c0.98 l 0.051%2c0 0%2c-0.773 1.441%2c0 0%2c3.836 c 0%2c1.773 -1.324%2c2.765 -3.039%2c2.765 z m -0.18%2c-5.48 c -0.488%2c0 -1.168%2c0.242 -1.168%2c0.847 0%2c0.774 0.848%2c1.071 1.582%2c1.071 0.657%2c0 0.965%2c-0.145 1.364%2c-0.336 -0.117%2c-0.926 -0.914%2c-1.582 -1.778%2c-1.582 z m 8.469%2c5.261 -1.715%2c-4.335 -0.051%2c0 -1.773%2c4.335 -1.609%2c0 2.664%2c-6.058 -1.52%2c-3.371 1.559%2c0 4.105%2c9.429 -1.66%2c0 z M 93.547%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path46' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g48'%3e%3cpath d='M 16.348%2c33.969 C 16.113%2c33.723 15.977%2c33.34 15.977%2c32.844 l 0%2c-17.692 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c-0.054 9.914%2c9.91 0%2c0.234 -9.914%2c9.91 -0.058%2c-0.058 z' style='fill:url(%23linearGradient50)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path64' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g66'%3e%3cpath d='m 29.621%2c20.578 -3.301%2c3.305 0%2c0.234 3.305%2c3.305 0.074%2c-0.043 3.914%2c-2.227 c 1.117%2c-0.632 1.117%2c-1.672 0%2c-2.308 l -3.914%2c-2.223 -0.078%2c-0.043 z' style='fill:url(%23linearGradient68)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path78' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g80'%3e%3cpath d='M 29.699%2c20.621 26.32%2c24 16.348%2c14.027 c 0.371%2c-0.39 0.976%2c-0.437 1.664%2c-0.047 l 11.687%2c6.641' style='fill:url(%23linearGradient82)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path88' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g90'%3e%3cpath d='M 29.699%2c27.379 18.012%2c34.02 c -0.688%2c0.386 -1.293%2c0.339 -1.664%2c-0.051 L 26.32%2c24 l 3.379%2c3.379 z' style='fill:url(%23linearGradient92)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path104' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g106'%3e%3cg id='g108' /%3e%3cg id='g122' mask='url(%23mask114)'%3e%3cg id='g124' /%3e%3cg id='g146'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath126)' id='g148'%3e%3cg id='g150'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern134)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path152' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g154'%3e%3cg id='g156' /%3e%3cg id='g170' mask='url(%23mask162)'%3e%3cg id='g172' /%3e%3cg id='g194'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath174)' id='g196'%3e%3cg id='g198'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern182)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path200' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g202'%3e%3cg id='g204' /%3e%3cg id='g218' mask='url(%23mask210)'%3e%3cg id='g220' /%3e%3cg id='g242'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath222)' id='g244'%3e%3cg id='g246'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern230)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path248' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g250'%3e%3cg id='g252' /%3e%3cg id='g266' mask='url(%23mask258)'%3e%3cg id='g268' /%3e%3cg id='g290'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath270)' id='g292'%3e%3cg id='g294'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern278)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path296' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні