Ухвала від 30.04.2025 по справі 200/6933/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 квітня 2025 року справа №200/6933/24

м. Дніпро

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 р. у справі № 200/6933/24 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 р. у справі № 200/6933/24.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч.3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихстаттею 295цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до ч.1 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у справах визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено у разі порушення питання про його поновлення, і якщо причини пропуску пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Копія рішення суду першої інстанції від 10 березня 2025 р. доставлено апелянту 11 березня 2025 р. на офіційну електронну адресу.

Відповідно до п.2 ч.6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Отже, копія рішення суду першої інстанції вважається врученою 11 березня 2025 року.

18.04.2025 апелянтом подано до суду апеляційну скаргу.

Тобто, апелянтом подано скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, скаржник зазначає, що пропуск строку зумовлений тривалістю виділенні коштів.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Статтею 44 КАС України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб`єктивною перешкодою, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21).

При цьому, суд зазначає, що скаржником судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачений.

Враховуючи те, що апелянтом пропущений строк на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими іншими причинами такого пропуску.

Також, відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України Про судовий збір,При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 1453 грн. 44 коп. (3028*0,4*150%*0,8). Проте, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про відстрочення сплату судового збору, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є правом суду.

При цьому, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпаний перелік умов за яким суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати сторону. Обставини зазначені апелянтом у клопотанні не відповідають підставам визначеним у цій статті.

Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору без підтвердження належними доказами відсутність коштів та вчинення будь-яких дій з боку апелянта щодо отримання необхідного фінансування для цих цілей, не може свідчити про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 та правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21.03.2018 (справа №813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа №826/18916/16), від 19.03.2018 (справа №804/4712/16), постанові від 27.03.2018 (справа №804/15691/15), від 06 липня 2021 року (справа №640/20749/20), від 14 липня 2021 року (справа № 160/12103/20, № 160/11986/20), від 22 вересня 2022 року (справа №640/14959/20, №813/288/16) від 16 березня 2023 року (справа №160/25150/21), від 21 березня 2023 року (справа №160/22138/21, 640/16966/21, 340/1470/22, 440/6562/21), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання.

З урахуванням викладеного, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору в сумі 1453 грн. 44 коп.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банка (МФО) - 899998; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785; розрахунковий рахунок UA758999980313161206081005630; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - Судовий збір, на рішення по справі (Номер справи), Перший апеляційний адміністративний суд.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч.2, 5статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 р. у справі № 200/6933/24 - залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду докази сплати судового збору в сумі 1453 грн. 44 коп. та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вказавши підстави для поновлення строку та доказами в їх підтвердження.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Роз`яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Г. Казначеєв