Ухвала від 29.04.2025 по справі 357/8637/23

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8637/23

Провадження № 2/357/1642/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2025 Білоцерківський міськрайоннийсудКиївськоїобласті у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., учасників справи: позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Касьяненка Д.Л., представників відповідача: адвоката Гарнаги Е.Ю., адвоката Коннової Н.І., представника третьої особи адвоката Шила Є.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 клопотання представника позивачки, про поновлення процесуального строку на подання заяви щодо виклику експертів та заяву про виклик експертів, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 ,про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

17.06.2023 представник позивачки, адвокат Калугін Дмитро Олегович, звернувся до суду з позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрований судом 19.07.2023, у якому просив у судовому порядку стягнути з Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 323217,00 грн, моральну шкоду в розмірі 320000,00 грн та судові витрати у справі.

20.07.2023 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28.09.2023 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 .

15.11.2023 судом постановлено ухвалу, якою призначено у справі комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово медичної експертизи», та зупинено провадження у справі.

02.09.2024 судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі, у зв`язку із надходженням до суду висновку експерта №11/К від 06.02.2024 - 19.08.2024, згідно ухвали суду від 15.11.2023, та призначено підготовче засідання.

29.10.2024 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника позивача, адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича.

29.10.2024 представник позивачки, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, подав до суду заяву про зміну підстав позову, у якій просив вважати підставами позову бездіяльність лікарів КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», оскільки в період з 23.12.2022 по 26.12.2022 лікарями КНП БМЦ «Білоцерківська міська лікарня №2» не було надано належної медичної допомоги ОСОБА_1 , не було належним чином перевірено її скарги, не було проведено додаткових клінічних досліджень, не було діагностовано післяопераційного ускладнення та не було призначено відповідного лікування, внаслідок чого у ОСОБА_1 було набуто ускладнення у вигляді тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа; правобічна уретеропієлокалікектазія. Бездіяльність лікарів КНП БМЦ «Білоцерківська міська лікарня №2» щодо своєчасного діагностування післяопераційного ускладнення та несвоєчасне реагування на скарги ОСОБА_1 призвела до необхідності проведення більш складної операції та перебування ОСОБА_1 у тяжкому стані на лікуванні в ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» в період з 27.12.2022 по 18.01.2023

29.10.2024 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

17.12.2024 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника третьої особи, адвоката Шила Євгенія Павловича.

25.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника позивача, про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, відмовлено.

25.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 березня 2025 року о 14:00 год.

28.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою внесено виправлення до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року, зазначивши у резолютивній частині ухвали дату судового засідання для розгляду справи по суті - 29 квітня 2025 року.

28.04.2025 представник позивачки, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, подав до суду заяву про виклик експертів, мотивуючи тим, що згідно Висновку експерта №11/К ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 19.08.2024, у медичній документації ДЛЦ «Добробут» відсутні об`єктивні дані, які б дали можливість висловитись про характер утворення перфорації сліпої кишки, у зв`язку з чим вирішити питання причинно-наслідкового зв`язку виникнення перфорації сліпої кишки з послідуючим розвитком ускладнень у вигляді перитоніту у гр. ОСОБА_1 безпосередньо з діями лікарів КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» не представляється можливим.Разом з тим, у позивачки виникла необхідність у наданні пояснень стосовно вищезазначеного висновку експерта, зокрема того, чи було здійснено обробку апендикса ОСОБА_1 шляхом кліпування титановими кліпсами під час оперативного втручання, оскільки, відповідно до рентгенівських знімків, титанова кліпса була відсутньою і відповідно потреба у детальнішому поясненні того причин виникнення перфарації сліпої кишки. Тому, просиввикликати експертів ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», а саме:Ворошилова К.Ф., Кабкало А.Б., Тисельський В.В., Саволюк С.І. та Петрошака О.Ю. для надання пояснення по висновку експерта №11/К від 19.08.2024 у цивільній справі № 357/8637/23. Також, подав клопотання про поновлення процесуального строку для подання вказаної заяви.

Позивачка - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заяву.

Представник позивачки, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, у судовому засіданні підтримав клопотання та заяву у повному обсязі.

Представник відповідача, адвокат Гарнага Еліас Юрійович, у судовому засіданні заперечив проти заяви та клопотання представника позивачки мотивуючи тим, що клопотання взагалі не обґрунтоване, заява подана з пропущенням процесуальних строків, у заяві зазначено нові обставини, які не були вказані у заяві про зміну підстав позову.

Представник відповідача, адвокат Коннова Ніна Іванівна, у судовому засіданні заперечила проти клопотання та заяви мотивуючи тим, що заява подана з пропущенням строків, експерти надали відповіді на усі поставлені питання.

Представник третьої особи, адвокат Шило Євгеній Павлович, у судовому засіданні заперечив проти клопотання та заяви мотивуючи тим, що клопотання необґрунтоване, заява подана з пропущенням процесуальних строків, операція позивачці проводилася під відео та фото фіксацію, кліпса, на яку вказує позивачка, була наявна, причина виникнення у позивачки ускладнень після операції інша, аніж яку вона зазначає.

Суд, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, при вирішенні питання про виклик експертів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Також, згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, і висновками експертів.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок експерта №11/К від 06.02.2024 - 19.08.2024, надійшов до суду ще 21.08.2024, у зв`язку з чим 02.09.2024 судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 72 ЦПК України експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 5 ст. 102 ЦПК України, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Однак, Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки вчинення учасниками судового процесу процесуальних дій. Така деталізація покликана мінімізувати можливі випадки зловживання учасниками процесу процесуальними правами.

Строки та завдання підготовчого провадження в справі визначені ст. 189 ЦПК України, згідно якої завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ч. 3 ст. 189 ЦПК України).

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 196 ЦПК України).

Перелік питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні визначений ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема у підготовчому засіданні вирішується питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

З викладеного випливає, що вирішення питання про виклик у судове засідання експертів по справі відбувається на підготовчій стадії розгляду справи, адже саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи.

Так, подання заяви про виклик експертів у судове засідання на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, враховуючи необхідність надання права іншій стороні надати пояснення щодо такої заяви, а подання заяви про виклик експертів в судове засідання на стадії розгляду справи по суті, а у даному випадку за добу до дати судового засідання, позбавляє права іншої сторони на відповідні дії, що є порушенням принципу змагальності сторін, адже після закриття підготовчого провадження сторони не мають права подавати до суду жодних документів.

Згідно зі ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, з призначення розгляду справи по суті в учасників судового процесу відсутні підстави для подання будь-яких нових доказів та клопотань, а згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Водночас, відповідно до ст. 222 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Отже, лише у разі існування обставин, які об`єктивно перешкоджали стороні звернутися до суду із заявою про виклик експертів на стадії підготовчого провадження, суд має право вирішити таке клопотання на стадії розгляду справи по суті. При цьому, існування таких обставин має бути підтверджено належними та переконливими доказами, поданими особою, яка звертається до суду з зазначеним клопотанням після закриття підготовчого провадження.

У п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому при поданні такого клопотання позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс ОСОБА_5 .А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Згідно ст. 120 ЦПК України строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 124 ЦПК України перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Закриваючи підготовче провадження, яке тривало з 20.07.2023 по 25.03.2025 та призначаючи справу до судового розгляду по суті, судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, протягом якого позивачка - ОСОБА_1 не була позбавлена права та можливості подати обґрунтовану заяву про виклик експертів, враховуючи, що ще 02.09.2024 поновлено провадження у справі, у зв`язку з надходженням висновку експерта №№11/К від 06.02.2024 - 19.08.2024 та 29.10.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

Враховуючи вищезазначене, представником позивача не надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подачі заяви про виклик експертів на стадії судового розгляду по суті, які були об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд не вбачає поважних причин пропуску строку та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку для подачі даної заяви, а тому заява представника позивача про поновлення строку на подання заяви про виклик експертів задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що єдиною підставою для виклику експертів ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», а саме: Ворошилова К.Ф., Кабкало А.Б., Тисельського В.В., Саволюка С.І. та Петрошака О.Ю. у судове засідання для надання пояснень щодо висновку, представник позивача ставить надання пояснень на питання: «Чи було здійснено обробку апендикса ОСОБА_1 шляхом кліпування титановими кліпсами під час оперативного втручання?, яке є новою обставиною, про яку не було зазначено представником позивача у заяві про зміну підстав позову від 28.10.2024.

Таким чином, оскільки строк для подання заяви про виклик експертів у справі сплив, а поважність причин пропуску встановленого процесуального строку необґрунтована, суд дійшов висновку про залишення без розгляду вказаної заяви представника позивача.

Керуючись ст. 72, 252, 253, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника позивачки,про поновлення процесуального строку на подання заяви щодо виклику експертів у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Заяву представника позивача, про виклик експертів, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 01.05.2025

Суддя:О. В. Бондаренко