Ухвала від 29.04.2025 по справі 357/8637/23

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8637/23

Провадження № 2/357/1642/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2025 Білоцерківський міськрайоннийсудКиївськоїобласті у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., учасників справи: позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Касьяненка Д.Л., представників відповідача: адвоката Гарнаги Е.Ю., адвоката Коннової Н.І., представника третьої особи адвоката Шила Є.П., розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача, про збільшення розміру позовних вимог, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

17.06.2023 представник позивачки, адвокат Калугін Дмитро Олегович, звернувся до суду з позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрований судом 19.07.2023, у якому просив у судовому порядку стягнути з Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 323217,00 грн, моральну шкоду в розмірі 320000,00 грн та судові витрати у справі.

20.07.2023 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28.09.2023 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 .

15.11.2023 судом постановлено ухвалу, якою призначено у справі комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово медичної експертизи», та зупинено провадження у справі.

02.09.2024 судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі, у зв`язку із надходженням до суду висновку експерта №11/К від 06.02.2024 - 19.08.2024, згідно ухвали суду від 15.11.2023, та призначено підготовче засідання.

29.10.2024 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогоюпрограмногозабезпечення «EasyCon» учасника справи: представника позивача, адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича.

29.10.2024 представник позивачки, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, подав до суду заяву про зміну підстав позову, у якій просив вважати підставами позову бездіяльність лікарів КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», оскільки в період з 23.12.2022 по 26.12.2022 лікарями КНП БМЦ «Білоцерківська міська лікарня №2» не було надано належної медичної допомоги ОСОБА_1 , не було належним чином перевірено її скарги, не було проведено додаткових клінічних досліджень, не було діагностовано післяопераційного ускладнення та не було призначено відповідного лікування, внаслідок чого у ОСОБА_1 було набуто ускладнення у вигляді тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа; правобічна уретеропієлокалікектазія. Бездіяльність лікарів КНП БМЦ «Білоцерківська міська лікарня №2» щодо своєчасного діагностування післяопераційного ускладнення та несвоєчасне реагування на скарги ОСОБА_1 призвела до необхідності проведення більш складної операції та перебування ОСОБА_1 у тяжкому стані на лікуванні в ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» в період з 27.12.2022 по 18.01.2023

29.10.2024 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

17.12.2024 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника третьої особи, адвоката Шила Євгенія Павловича.

25.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника позивача, про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, відмовлено.

25.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 березня 2025 року о 14:00 год.

28.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою внесено виправлення до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року, зазначивши у резолютивній частині ухвали дату судового засідання для розгляду справи по суті - 29 квітня 2025 року.

28.04.2025 представник позивача, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», що зареєстрована судом 29.04.2025, мотивуючи тим, що у позивачки виникла необхідність у збільшенні розміру позовних вимог, оскільки у результаті неналежного лікування позивача в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», що призвело до розвитку важкого гнійного перитоніту та утворення післяопераційної грижі великих розмірів із формуванням спайкової хвороби черевної порожнини, позивачка зазнала значних ушкоджень здоров`я та деформації черевної стінки. У зв`язку з цим виникла необхідність проведення складного комплексу реконструктивних оперативних втручань, включно із: висіченням рубцевих тканин; пластикою білої лінії живота; герніопластикою діастазу; ліпосакцією надлишкової жирової тканини черевної стінки для можливості повноцінного відновлення анатомії живота та нормального натягнення шкіри. Лікування рубцевих тканин живота є необхідною процедурою, оскільки після лікування перитоніту через перфорацію сліпої кишки виникають грубі рубці. Ці тканини можуть деформувати черевну стінку, порушувати її функцію, спричиняти біль або стягування, погіршувати естетичний вигляд. Видалення їх дозволяє відновити нормальну анатомію й функцію тканин. Пластика білої лінії живота необхідна у даному випадку, оскільки біла лінія живота може розійтися через напруження та післяопераційні зміни (діастаз). Усунення діастазу необхідне для зміцнення черевної стінки, запобігання подальшим ускладненням (наприклад, утворення гриж), та для відновлення нормального вигляду живота. Герніопластика необхідно також провести позивачці, оскільки якщо внаслідок перфорації кишки або операційного доступу утворилася післяопераційна грижа, її потрібно ліквідувати для запобігання защемленню внутрішніх органів і для відновлення цілісності черевної стінки. Ліпосакцією надлишкової жирової тканини черевної стінки після видалення великого об`єму рубцевих тканин може залишитися надлишок шкіри та жирової клітковини. Ліпосакція дозволяє зменшити об`єм жиру, щоб забезпечити рівномірне та адекватне натягнення шкіри. Це важливо як для естетики, так і для зменшення ризику ускладнень (наприклад, сером, інфекцій, деформацій шкіри). Таким чином, усі вищезазначені процедури спрямовані на відновлення функціональності та естетики черевної стінки після важкої патології й хірургічного втручання на фоні перитоніту через перфорацію сліпої кишки. Враховуючи вищевикладене, позивачка звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «КАЛМ» за результатами звернення якого було укладено Договір про надання медичних послуг від 15.04.2025 № 15- 04/2025, відповідно до якого послугоотримувач ( ОСОБА_1 ) доручає, а послугодавець (ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «КАЛМ») бере на себе зобов`язання надати медичні послуги на загальну суму 548 800,00 грн. Позивачка зазначає, що відповідні додаткові витрати вона не понесла б, якби відповідач належним чином провів їй відповідне лікування, однак, у подальшому остання повинна буде додатково ще оплатити суму коштів у розмірі 548 800,00 грн. Таким чином, враховуючи вищевикладене, у позивачки виникла необхідність у збільшенні розміру позовних вимог на 548 800,00 грн, а отже, враховуючи ціну позову, що становить 643 217,00 грн, що включає в себе як матеріальну так і моральну шкоду, то відповідно загальна сума ціни позову та розміру позовних вимог буде становити 1 191 145,00 грн. Тому, просить збільшити розмір позовних вимог по справі № 357/8637/23 та вважати їх наступними: 872 017,00 грн сума нанесених матеріальних збитків; 320 000,00 грн сума завданої моральної шкоди. Також, просив поновити строк на подання вказаної заяви, оскільки раніше не було підстав для звернення з вищевказаною заявою, адже на момент подання позову позивачка проходила лікування і додаткових коштів не потрібно було витрачати на проведення відповідної реабілітації, однак в силу необхідності проведення реабілітації, з метою непогіршення стану здоров`я за наслідками неналежного проведення відповідачем лікування, позивачка звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «КАЛМ» для проведення відповідних реабілітаційних процедур.

Позивачка - ОСОБА_1 , у судовому засіданні підтримала заяву.

Представник позивачки, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, у судовому засіданні підтримав заяву у повному обсязі.

Представник відповідача, адвокат Гарнага Еліас Юрійович, у судовому засіданні заперечив проти заяви щодо збільшення розміру позовних вимог, мотивуючи тим, що вона подана з пропущенням процесуальних строків, окрім того, до заяви не додано данні щодо вказаних витрат.

Представник відповідача, адвокат Коннова Ніна Іванівна, у судовому засіданні заперечила проти клопотання та заяви мотивуючи тим, що вказані витрати позивачем виникли з 15.04.2025. тобто після закриття підготовчого провадження у справі, шкода може бути відшкодована після фактичних понесених витрат, а наразі жодні докази таких витрат відсутні.

Представник третьої особи, адвокат Шило Євгеній Павлович, у судовому засіданні заперечив проти клопотання та заяви щодо збільшення розміру позовних вимог, мотивуючи тим, що клопотання необґрунтоване, подане з пропущенням процесуальних строків та стосується інших підстав, які не зазначені у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову.

Суд, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, при вирішенні питання про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання та до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно із висновками, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У п. 6, п. 7 ч.2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс ОСОБА_5 .А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Згідно ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок та відповідно до ст. 124 ЦПК України перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Згідно ч. 3 ст. 127 ЦПК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Представник позивачки зазначає, що він не мав можливості звернутися до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимогу встановлений процесуальний строк, оскільки раніше не було підстав для звернення з вищевказаною заявою, адже на момент подання позову позивачка проходила лікування і додаткових коштів не потрібно було витрачати на проведення відповідної реабілітації, однак в силу необхідності проведення реабілітації, з метою непогіршення стану здоров`я за наслідками неналежного проведення відповідачем лікування, позивач звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «КАЛМ» для проведення відповідних реабілітаційних процедур, у зв`язку з чим уклала договір від 15.04.2025.

Однак, суд критично оцінює зазначені твердження представника позивачки, оскільки підготовче провадження у справі тривало з 20.07.2023 (ухвала суду про відкриття провадження у справі у порядку загального позовного провадження) по 25.03.2025 (ухвала суду про закриття підготовчого провадження), протягом якого представник позивача змінив підстави позову згідно заяви від 29.10.2024, а тому мав можливість своєчасно здійснити процесуальну дію, строк якої обмежений законом, та надати заяву про збільшення розміру позовних вимог у строк, встановлений ст. 49 ЦПК України.

Враховуючи зазначене, представником позивачки не надано доказів, які були об`єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд не вбачає поважних причин пропуску строку та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку для подачі вказаної заяви, а тому клопотання представника позивачки про поновлення строку на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 29.04.2025 задоволенню не підлягає.

Ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 та ч. 8 ст. 127 ЦПК України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки главою 4 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд керується положеннями ч. 2 ст. 126 ЦПК України, за якими документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, враховуючи те, що заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог подана після закінчення процесуальних строків, визначених у ст. 49 ЦПК України, така заява підлягає залишенню без розгляду.

Також, слід зазначити, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, а правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, у постанові від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19 та у постанові від 20.02.2024 у справі № 922/3960/23.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.11.2023 у справі №603/761/19.

Заяву позивача про зміну предмета позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі №925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц.

Як вбачається з матеріалів даної позовної заяви, предметом спору є стягнення з Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 323217,00 грн, моральної шкоди у розмірі 320000,00 грн, у зв`язку з бездіяльністю лікарів КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», що призвела до необхідності проведення більш складної операції та перебування ОСОБА_1 у тяжкому стані на лікуванні в ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» у період з 27.12.2022 по 18.01.2023.

Подаючи заяву про збільшення розміру позовних вимог представник позивача просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» на користь ОСОБА_1 872 017,00 грн матеріальних збитків; 320 000,00 грн моральної шкоди, оскільки виникла необхідність проведення складного комплексу реконструктивних оперативних втручань, включно із: висіченням рубцевих тканин; пластикою білої лінії живота; герніопластикою діастазу; ліпосакцією надлишкової жирової тканини черевної стінки для можливості повноцінного відновлення анатомії живота та нормального натягнення шкіри. Вказані процедури важливі як для естетики, так і для зменшення ризику ускладнень (наприклад, сером, інфекцій, деформацій шкіри) та спрямовані на відновлення функціональності та естетики черевної стінки після важкої патології й хірургічного втручання на фоні перитоніту через перфорацію сліпої кишки, у зв`язку з чим позивачка уклала договір з ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «КАЛМ» від 15.04.2025 № 15-04/2025.

Таким чином, підставою позову в первісній редакції позивачка вбачає порушення свого права відповідачем у зв`язку з бездіяльністю лікарів КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», що призвела до необхідності проведення більш складної операції та перебування ОСОБА_1 у тяжкому стані на лікуванні в ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка», а у заяві про збільшення розміру позовних вимог стороною позивача вказується на право позивачки щодо відшкодування їй збитків, які вона понесла у зв`язку з укладенням договору з ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «КАЛМ» від 15.04.2025 № 15-04/2025 та проведенням процедур, які спрямовані на відновлення функціональності та естетики черевної стінки після важкої патології й хірургічного втручання на фоні перитоніту через перфорацію сліпої кишки.

У даному випадку, зі змісту заяви про збільшення розміру позовних вимог вбачається одночасна зміна позивачем предмету позову, шляхом збільшення розміру позовної вимоги щодо стягнення майнової шкоди, та підстав позову, зокрема й посилання, у якості підстав для нової позовної вимоги, на договір укладений з ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «КАЛМ» від 15.04.2025 № 15-04/2025, що не допускається згідно ст. 49 ЦПК України. Отже, вказана заява про збільшення розміру позовних вимог фактично є поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість її розгляду, у якості заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст. 49, 120, 126, 127, 258-260, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника позивачки, про поновлення процесуального строку на подання заяви про збільшення розміру позовних вимогу справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Заяву представника позивачки, про збільшення розміру позовних вимог, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складний 01.05.2025.

Суддя:О. В. Бондаренко