Ухвала від 29.04.2025 по справі 357/8637/23

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8637/23

Провадження № 2/357/1642/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2025 Білоцерківський міськрайоннийсудКиївськоїобласті у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., учасників справи: позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Касьяненка Д.Л., представників відповідача: адвоката Гарнаги Е.Ю., адвоката Коннової Н.І., представника третьої особи адвоката Шила Є.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 клопотання представника позивачки, про поновлення процесуального строку на подання клопотання про призначення комісійної судової медичної експертизи та призначення комісійної судово - медичної експертизи, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

17.06.2023 представник позивача, адвокат Калугін Дмитро Олегович, звернувся до суду з позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрований судом 19.07.2023, у якому просив у судовому порядку стягнути з Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 323217,00 грн, моральну шкоду в розмірі 320000,00 грн та судові витрати у справі.

20.07.2023 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28.09.2023 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору - ОСОБА_2 .

15.11.2023 судом постановлено ухвалу, якою призначено у справі комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово медичної експертизи», та зупинено провадження у справі.

02.09.2024 судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі, у зв`язку із надходженням до суду висновку експерта №11/К від 06.02.2024 - 19.08.2024, згідно ухвали суду від 15.11.2023, та призначено підготовче засідання.

29.10.2024 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника позивача, адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича.

29.10.2024 представник позивача, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, подав до суду заяву про зміну підстав позову, у якій просив вважати підставами позову бездіяльність лікарів КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», оскільки в період з 23.12.2022 по 26.12.2022 лікарями КНП БМЦ «Білоцерківська міська лікарня №2» не було надано належної медичної допомоги ОСОБА_1 , не було належним чином перевірено її скарги, не було проведено додаткових клінічних досліджень, не було діагностовано післяопераційного ускладнення та не було призначено відповідного лікування, внаслідок чого у ОСОБА_1 було набуто ускладнення у вигляді тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа; правобічна уретеропієлокалікектазія. Бездіяльність лікарів КНП БМЦ «Білоцерківська міська лікарня №2» щодо своєчасного діагностування післяопераційного ускладнення та несвоєчасне реагування на скарги ОСОБА_1 призвела до необхідності проведення більш складної операції та перебування ОСОБА_1 у тяжкому стані на лікуванні в ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» в період з 27.12.2022 по 18.01.2023

29.10.2024 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

17.12.2024 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника третьої особи, адвоката Шило Євгенія Павловича.

25.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника позивача, про призначення комісійної судово-медичної експертизи, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, відмовлено.

25.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 березня 2025 року о 14:00 год.

28.03.2025 судом постановлено ухвалу, якою внесено виправлення до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року, зазначивши у резолютивній частині ухвали дату судового засідання для розгляду справи по суті - 29 квітня 2025 року.

28.04.2025 представник позивача, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, подав до суду клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, у якому просить призначити у цивільній справі №357/8637/23 комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», на вирішення експертизи поставити такі питання: 1) Чи вірно було поставлено 23.12.2022 ОСОБА_1 діагноз, вказаний у виписці із медичної карти стаціонарного хворого №11170 від 26.12.2022 хронічний холецистит? 2) Чи були наявні об`єктивні дані для діагностування післяопераційних ускладнень у ОСОБА_1 , у період з 23.12.2022 по 26.12.2022, в тому числі перфорованої виразки сліпої кишки, яка є причиною виникнення у ОСОБА_1 тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа, правобічної уретеропієлокалікектазії? 3) Чи існує причино-наслідковий зв`язок між діяльністю медичного персоналу КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» щодо лікування у ОСОБА_1 хронічного холециститу та розвитком у пацієнта тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа, правобічної уретеропієлокалікектазії, причиною виникнення якого є перфорована виразка сліпої кишки? 4) Чи була можливість запобігти розвитку у ОСОБА_1 тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа, правобічної уретеропієлокалікектазії, причиною виникнення якого є перфорація сліпої кишки, у випадку невідкладного проведення ОСОБА_1 хірургічного втручання щодо ліквідації перфорованої виразки сліпої кишки? 5) Чи здійснювалася обробка апендикса ОСОБА_1 шляхом кліпування титановими кліпсами під час оперативного втручання? Якщо так, чи встановлена наразі у ОСОБА_1 титанова кліпса, і чи підтверджується її наявність відповідною медичною документацією або обстеженнями? Надати в розпорядження експертам матеріали цивільної справи №357/8637/23 та медичну документацію відносно ОСОБА_1 , яка була витребувана ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2023 по справі № 357/8637/23. Витрати за проведення експертизи покласти на відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2».

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2023 року по справі №357/8637/23 було призначено комісійну судово-медичну експертизу. Згідно Висновку експерта №11/К ДСУ «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 19.08.2024, у медичній документації ДЛЦ «Добробут» відсутні об`єктивні дані, які б дали можливість висловитись про характер утворення перфорації сліпої кишки, у зв`язку з чим вирішити питання причинно-наслідкового зв`язку виникнення перфорації сліпої кишки з послідуючим розвитком ускладнень у вигляді перитоніту у гр. ОСОБА_1 безпосередньо з діями лікарів КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» не представляється можливим. 28 жовтня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Касьяненко Д.Л. було подано заяву про зміну підстав позов та у зв`язку із зміною підстав позову подається заява про призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи. Необхідність проведення судово-медичної експертизи обумовлена такими обставинами. 21 грудня 2022 року лікарями КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» було проведено заплановану операцію ОСОБА_1 лапароскопічна апендектомія, видалення кісти, видалення гідатид. 22 грудня 2022 року стан ОСОБА_1 був задовільний, тому за домовленістю з лікуючим лікарем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 повернулась додому. Ввечері того ж дня ОСОБА_1 різко стало зле, у зв`язку з чим вранці 23 грудня 2022 року вона повернулась до лікарні зі скаргами на різкий пекучий біль по всьому животу, більш виражений у районі видаленого апендициту, де позивачу було виконано ультразвукове дослідження та було направлено до стаціонарного відділення. Хвора ОСОБА_1 зверталась до медичного персоналу Білоцерківської міської лікарні №2 щоб її оглянув лікуючий лікар ОСОБА_2 , однак огляду проведено не було. 23.12.2022 ввечері хворій ОСОБА_1 медичним персоналом БЦМЛ №2 було виконано рентгенологічне дослідження, яким перфорацію порожнистого органу підтверджено не було. Згідно письмових пояснень третьої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було призначено обстеження та лікування «значних змін показників крові не спостерігалося, а рентгенологічне обстеження не встановило даних щодо перфорації порожнистого органу або гострої кишкової непрохідності. Враховуючи вищевикладене, черговий лікар розцінив цей стан як прояв панкреатиту на фоні парезу кишківника в ранній післяопераційний період». Це частково підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №11170 від 26.12.2022, згідно якої 23.12.2022 ОСОБА_1 було встановлено діагноз: хронічний холецистит. 24 грудня 2024 року стан ОСОБА_1 погіршився, зокрема посилився біль у зоні видаленого апендициту, з`явилась нудота, сухість у роті, загальна слабкість, підвищилась температура тіла. Знеболюючі засоби, призначені ОСОБА_1 не дали очікуваного результату та не усунули сильний біль. 24.12.2022 року (субота) вранці ОСОБА_3 було проведено огляд, який проігнорував будь-які скарги Позивача на її стан здоров`я та запевнив, що з хворою все в порядку. 25 грудня 2022 року стан ОСОБА_1 погіршився, належної реакції медичного персоналу на її скарги не було. Лише вранці 26.12.2022 року (понеділок) після наполегливих прохань позивача про проведення огляду лікуючим лікарем, до палати увійшов лікуючий лікар ОСОБА_2 та без проведення огляду та діагностування заявив, що її симптоми схожі на отруєння та те, що згодом їй буде призначене медикаментозне лікування. Після такої розмови, 26 грудня 2022 року, враховуючи відсутність позитивної динаміки після різкого погіршення стану її здоров`я та неефективність призначеного їй лікування з 23 по 25 грудня 2022 року, з метою збереження свого життя ОСОБА_1 вирішила припинити лікування в КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» та залишити заклад. 27 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась за медичною допомогою до ТОВ «Медичний центр «Добробут Поліклініка». В ході обстеження та проведених лабораторно-інструментальних досліджень хворій ОСОБА_1 було поставлено діагноз: основний: перфорація сліпої кишки; ускладнення: тотальний гнійний перитоніт з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа. Правобічна уретеропієлокалікектазія. В подальшому ОСОБА_1 було проведено операцію: лапаротомію, трубчасту цекостомію, санацію та дренування черевної порожнини. Звертає увагу на порушення норм положень та посадових інструкцій, якими був зобов`язаний керуватися медичний персонал лікарні у період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у БЦМЛ №2. Враховуючи вищевикладене, лікарі КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» зобов`язані були провести всі необхідні медичні обстеження для постановки правильного діагнозу, а у сумнівних випадках зібрати консиліум лікарів та залучити до нього спеціалістів іншого профілю. Позивач звертає увагу суду на те, що її скарги на різкий пекучий біль було проігноровано, а медичне обстеження 23.12.2022 року не було проведено в повному обсязі, у зв`язку з чим було поставлено помилковий діагноз хронічний холецистит, тоді як дійсною причиною різкого погіршення стану здоров`я позивача була перфорація кишки. Незважаючи на численні звернення до медичного персоналу відділення про погіршення стану здоров`я позивача та про неефективність призначеного лікування, належної реакції не було, а повторні медичні обстеження не проводились. Лише 26.12.2022, після трьох днів скарг на пекучий біль в животі ОСОБА_1 лікарями КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» було зафіксовано погіршення стану її здоров`я. Враховуючи тривале нереагування лікарів на скарги, ОСОБА_1 було прийнято рішення про зміну закладу охорони здоров`я. У зв`язку з тим, що для встановлення невірності поставленого медичного діагнозу необхідні спеціальні знання в галузі медицини, позивач вважає доцільним призначити у даній справі судово-медичну експертизу, для встановлення причино-наслідкового зв`язку між неефективним лікуванням та його негативними наслідками. Додатково зауважу, що ні питання правильності діагнозу (хронічний холецистит) ні питання можливості діагностування перфорованої виразки, яка є причиною розвитку перитоніту у Висновку експерта №11/К не підіймалось. У зв`язку зі зміною підстав позову виникла необхідність встановлення обставин, встановлення яких потребує медичних знань, зокрема, такими обставинами є об`єктивна можливість у лікарів КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» встановити у хворої ОСОБА_1 післяопераційного ускладнення (перфорації сліпої кишки), вірність поставленого діагнозу (хронічний холестицит), можливість запобігти негативним наслідкам, які настали для позивача (перитоніт). З урахуванням ч.1 ст.105 ЦПК, призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема, характер і ступінь ушкодження здоров`я. Позивач позбавлена самостійно замовити судово-медичну експертизу та надати висновок експерта до суду, оскільки оригінали медичної документації наразі перебувають у матеріалах справи №357/8637/23, а судово-медична експертиза не може бути проведена за замовленням учасника справи. В результаті проведення судово - медичної експертизи буде встановлено обставини, що входять до предмета доказування, зокрема, вірність чи невірність поставленого лікарями КНП БМР «Білоцерківська лікарня №2» 23.12.2022 ОСОБА_1 діагнозу: хронічний холецистит; наявність об`єктивних даних для діагностування післяопераційних ускладнень у ОСОБА_1 , у період з 23.12.2022 по 26.12.2022, зокрема перфорованої виразки сліпої кишки, яка є причиною виникнення у ОСОБА_1 тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа, правобічної уретеропієлокалікектазії; факт існування причино-наслідкового зв`язку між діяльністю медичного персоналу КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» щодо лікування у ОСОБА_1 хронічного холециститу та розвитком у пацієнта тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа, правобічної уретеропієлокалікектазії, причиною виникнення якого є перфорована виразка сліпої кишки; факт відсутності або наявності можливості запобігти розвитку у ОСОБА_1 тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу; супутній: гострий (до 2 діб), спровокований флеботромбоз синусів гомілкових м`язів справа, правобічної уретеропієлокалікектазії, причиною виникнення якого є перфорація сліпої кишки, у випадку невідкладного проведення ОСОБА_1 хірургічного втручання щодо ліквідації перфорованої виразки сліпої кишки. Представник позивача вважає необхідним надати для проведення повторної комплексної судово-медичної експертизи матеріали цивільної справи № 357/8637/23 та медичну документацію відносно ОСОБА_1 , яка була витребувана ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2023 по справі № 357/8637/23. Водночас, позивач заперечує проти надання експертам для проведення експертизи пояснювальних записок, доповідних записок, оскільки вказані документи складені із порушенням встановленого законом порядку, містять недостовірну інформацію та імовірно складені «заднім» числом.

Представник позивача, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, у судовому засіданні підтримав клопотання про призначення експертизи та зазначив, що відповіді на питання № 5,6,7,8 надані експертами неясно, тому згідно ст. 113 ЦПК України слід призначити експертизу.

Позивачка - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала клопотання представника.

Представник відповідача, адвокат Гарнага Еліас Юрійович, у судовому засіданні заперечив проти клопотання про призначення експертизи, мотивуючи тим, що стороною позивача пропущено процесуальний строк для подання вказаного клопотання, експерти надали відповіді на усі поставлені питання, в тому числі і щодо кліпси. 25.03.2025 судом вже розглянуто аналогічне клопотання представника позивача щодо призначення експертизи. Також, незрозуміло з яких підстав представник позивачки покладає витрати за проведення нової експертизи на відповідача, враховуючи, що він заявляє даний доказ на підтвердження позовних вимог.

Представник відповідача, адвокат Коннова Ніна Іванівна, у судовому засіданні заперечила проти клопотання про призначення експертизи, мотивуючи тим, що аналогічне клопотання вже вирішено судом, представник позивачки заявляючи клопотання про проведення нової експертизи зазначає додаткові питання, з інших підстав позову, ніж ті які вказані у заяві про зміну підстав позову.

Представник третьої особи, адвокат Шило Євгеній Павлович, у судовому засіданні заперечив проти клопотання про призначення експертизи, мотивуючи тим, що представник позивачки у клопотанні зазначає інші підстави позову, а клопотання подане з пропущенням процесуальних строків.

Суд, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, при вирішенні клопотання виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ч 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Також, згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип змагальності передбачає, зокрема і те, що суд у розгляді справи займає позицію об`єктивного та неупередженого арбітра, не збирає докази, а лише оцінює ті, що надані сторонами. Принцип змагальності є складовою справедливого судового розгляду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція), що також включає принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі, диспозитивності та розумності строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, і висновками експертів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, ст. 83 ЦПК України містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк. Особа має письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/7381/21 від 11.10.2023.

Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки вчинення учасниками судового процесу процесуальних дій. Така деталізація покликана мінімізувати можливі випадки зловживання учасниками процесу процесуальними правами.

Строки та завдання підготовчого провадження в справі визначені ст. 189 ЦПК України, згідно якої завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ч. 3 ст. 189 ЦПК України).

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1ст. 196 ЦПК України).

Перелік питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні визначений ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема у підготовчому засіданні вирішується питання про призначення експертизи.

З викладеного випливає, що вирішення питання про призначення повторної експертизи по справі відбувається на підготовчій стадії розгляду справи. Саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи.

Так, подання клопотання про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, враховуючи необхідність надання права іншій стороні надати пояснення щодо такого клопотання, а подання клопотання про призначення експертизи на стадії розгляду справи по суті позбавляє права іншої сторони на відповідні дії, що є порушенням принципу змагальності сторін, адже після закриття підготовчого провадження сторони не мають права подавати до суду жодних документів.

Згідно зі ст. 209 ЦПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, з призначення розгляду справи по суті в учасників судового процесу відсутні підстави для подання будь-яких нових доказів та клопотань, а згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

У випадку вирішення судом додатково поданих клопотань про призначення експертизи (при розгляді справи по суті на стадії дослідження доказів) без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття таких клопотань, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Лише у разі існування обставин, які об`єктивно перешкоджали стороні звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження, суд має право вирішити таке клопотання на стадії розгляду справи по суті. При цьому, існування таких обставин має бути підтверджено належними та переконливими доказами, поданими особою, яка звертається до суду з зазначеним клопотанням після закриття підготовчого провадження (ст. 222 ЦПК України).

Так, відповідно до ст. 222 ЦПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

У п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, при поданні такого клопотання позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс ОСОБА_5 .А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Згідно ст. 120 ЦПК України, строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 124 ЦПК України перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Представник позивачки зазначає, що він не мав можливості звернутися до суду із клопотанням про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження, тобто у встановлений процесуальний строк, оскільки він не міг належним чином обґрунтувати попереднє клопотання про призначення експертизи, у зв`язку з його відсутністю на судовому засіданні 25.03.2025.

Однак, суд критично оцінює зазначені твердження представника позивача, оскільки закриваючи підготовче провадження, яке тривало з 20.07.2023 по 25.03.2025 та призначаючи справу до судового розгляду по суті, судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, протягом якого представник позивачки подавав 29.10.2024, 18.12.2024 та 03.02.2025 клопотання про призначення експертизи, у задоволенні яких йому було відмовлено ухвалою суду від 25.03.2025.

Також, позивач - ОСОБА_1 , не була позбавлена права та можливості подати обґрунтоване клопотання про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження або подати до суду висновок експерта, виконаний на її замовлення, у підтвердження позовних вимог, враховуючи, що ще 29.10.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою прийнято до розгляду її заяву про зміну підстав позову.

Враховуючи зазначене, представником позивача не надано доказів, які були об`єктивно непереборними, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подачі клопотання про призначення експертизи на стадії судового розгляду по суті, тому суд не вбачає поважних причин пропуску процесуального строку та відповідно підстав для його поновлення, а тому заява представника позивачки про поновлення строку на подання клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 28.04.2025 задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що ч.1 ст. 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Водночас, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2023, яка набрала законної сили 13.12.2023, за клопотанням відповідача, у справі призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово медичної експертизи» та на вирішення експертизи поставлені наступні питання: 1. Чи були показання у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення лапароскопічної апендектомії, видалення кисти, видалення гідатиду? 2. Чи правильно було призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікування у Білоцерківській міській лікарні № 2 до та після лапороскопічної апендиктомії, видалення кисти, видалення гідатиди? 3. Чи відповідає метод проведення оперативного втручання ОСОБА_1 медичними працівниками Білоцерківської МЛ №2 стандартам надання медичної допомоги? 4. Чи своєчасно було виконане оперативне втручання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , медичними працівниками Білоцерківської МЛ №2 (з урахуванням результатів патогістологічного висновку)? Коли у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виникли перфорації сліпої кишки, тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, між петельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу, гострого (до 2 діб) спровокованого флеботромбозу синусів гомілкових мязів справа, правобічної уретеропієлокалікектазії? 6. Яка причина виникнення у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перфорації сліпої кишки, тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого тазу, гострого (до 2 діб) спровокованого флеботромбозу синусів гомілкових м`язів справа, правобічної уретерогієлокалікектазії, зокрема: а) порушення ОСОБА_1 до - та післяопераційного режиму; б) нерегулярний прийом ОСОБА_1 призначеного до - та після - операційного лікування в Білоцерківській МЛ №2 (нерегулярний прийом антибіотиків, інших медпрепаратів, порушення режиму харчування); в) недіагностована гостра виразка сліпої кишки; г) чи інші причини?7. Чи могла наступити перфорація сліпої кишки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 26.12.2022 27.12.2022?8. Чи знаходиться в причино-наслідковому зв`язку виникнення у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перфорації сліпої кишки; тотального гнійного перитоніту з формуванням підпечінкового, міжпетельних, лівого піддіафрагмального та абсцесу малого газу, гострого (до 2діб) спровокованого флеботромбозу синусів гомілкових м`язів справа, правобічної уретеропієлокалікектазії з несвоєчасною або некваліфікованою медичною допомогою в КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2»?.

За результатами проведеної комісійної судово-медичної експертизи, експертами Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово медичної експертизи» від 06.02.2024 - 19.08.2024 складено висновок №11/К.

Представник позивачки, адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович, заявляючи клопотання, про призначення комісійної судово-медичної експертизи, просить на вирішення експертів поставити наступні питання, зокрема: «Чи здійснювалася обробка апендикса ОСОБА_1 шляхом кліпування титановими кліпсами під час оперативного втручання? Якщо так, чи встановлена наразі у ОСОБА_1 титанова кліпса, і чи підтверджується її наявність відповідною медичною документацією або обстеженнями?», з підставою для проведення вказаної експертизи зазначає необхідність її проведення у зв`язку із зміною підстав позову та необґрунтованістю висновку експерта, складеного на виконання вимог ухвали від 15.11.2023.

Однак, дане питання є новою обставиною, про яку не було зазначено представником позивачки у заяві про зміну підстав позову від 28.10.2024.

Окрім того, як вбачається з клопотання, представник просить призначити повторну експертизу, а зміст клопотання свідчить про призначення нової експертизи у зв`язку із зміною підстав позову, що суперечить положенням ст. 113 ЦПК України, при цьому, у випадку неповноти або неясності висновку експерта може бути призначена додаткова експертиза, а не повторна.

Таким чином, оскільки строк для подання клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 28.04.2025 у справі наразі сплив, а підстави для поновлення процесуального строку на його подання відсутні, суд дійшов висновку про залишення клопотання представника позивачки, про призначення комісійної судово-медичної експертизи, без розгляду.

Керуючись ст. 103, 104, 252, 253, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника позивачки, про поновлення процесуального строку на подання клопотання про призначення комісійної судово - медичної експертизи, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Клопотання представника позивачки, про призначення комісійної судово - медичної експертизи, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складений 01.05.2025.

Суддя:О. В. Бондаренко