Постанова

від 03.03.2025 по справі 904/352/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/352/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Чірцов А.А.

представники сторін:

від скаржника: Кравцов Володимир Віталійович;

інші сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 року у справі №904/352/23 (суддя Мартинюк С.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС ОПЕРАНДІ", м.Запоріжжя

до боржника Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС", м.Кам`янське

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 року у справі №904/352/23 заяву (вх.№32189/24 від 04.07.2024) арбітражної керуючої Карабань К.Б. про пропорційну виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів кредитора задоволено.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд. 17-А; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118658) на користь арбітражного керуючого Карабань Катерини Борисівни (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Ковалевича, буд. 3, офіс 2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; яка діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1983 від 13.01.2021) 112 288,49 грн. основної грошової винагороди та 2 229,32 грн. понесених витрат.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- відповідно до приписів статей 12, 30 КУзПБ надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі; законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно;

- ухвалою господарського суду від 10.04.2024 року затверджено звіт ліквідатора Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС" арбітражної керуючої Карабань К.Б. про нарахування основної винагороди ліквідатора за період з 25.07.2023 по 15.02.2024 року у розмірі 137 355,95 грн., затверджено звіт ліквідатора Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС" арбітражної керуючої Карабань К.Б. про здійснення та відшкодування витрат на суму 2727,00 грн.;

- ліквідатором арбітражною керуючою Карабань К.Б. заявлено до пропорційного стягнення з ГУ ДПС у Дніпропетровській області 112 288,49 грн. основної грошової винагороди та 2 229,32 грн. понесених витрат; заперечень від кредитора щодо розміру нарахованої ліквідатором грошової винагороди та витрат за період процедури ліквідації до суду не надходило; ухвали господарського суду про затвердження звітів арбітражного керуючого кредитором не оскаржувались.

Суд першої інстанції не прийняв заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області на клопотання арбітражного керуючого, оскільки за час проведення ліквідаційної процедури у справі №904/352/23 кредитором не подавались скарги на дії бездіяльність арбітражного керуючого, кредиторами визнано роботу ліквідатора задовільною.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оскаржило її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано норми матеріального права. Наводить такі доводи щодо цього:

Відповідно до абз. 1, 6, 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі, якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Жодною нормою КУзПБ не передбачено стягнення (пропорційного стягнення) з кредиторів додаткових коштів на оплату послуг арбітражного керуючого, що спростовує вимоги арбітражного керуючого.

Відсутність законодавчо визначених норм про пропорційне стягнення з кредиторів грошової винагороди спростовує доводи заявника є підставою для залишення заяви Карабань К.Б. без задоволення.

Також, апелянт наголошує, що відповідно до ст. 31 КУзПБ основна винагорода сплачується арбітражному керуючому виключно за виконання ним повноважень, у даному випадку повноважень ліквідатора. Основна винагорода повинна нараховуватись за дні, коли арбітражним керуючим здійснювались повноваження ліквідатора, встановлені КУзПБ.

Зазначає, що до заяви про стягнення основної винагороди арбітражним керуючим не було додано доказів того, що останнім виконувались повноваження ліквідатора кожного дня з 25.07.2023 року по 15.02.2024 року, в тому числі не зазначено, які саме дії вчинялись ліквідатором з метою дотримання вимог ст. 64 КУзПБ.

Апелянт наводить розрахунок кількості днів, в які, на його думку, арбітражним керуючим могли виконуватись повноваження ліквідатора. Вказує, що :

- за 2023 рік сума основної винагороди, у разі виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора кожного зі 114 днів складає 74 635,80 грн (20 100 (3 мінімальні заробітні плати) / 30,7 (середня кількість днів в місяці за 07.2023- 12.2023)х 114 (кількість робочих днів);

- за 2024 рік сума основної винагороди, у разі виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора кожного зі 34 днів складає 24 549,15 грн (20 100 (3 мінімальні заробітні плати)/29,5(середня кількість днів в місяці за 01.2024- 02.2024) х34 (кількість робочих днів).

На думку апелянта максимально нарахованою винагородою арбітражному керуючому може бути сума у 99 184,95 грн. 81,75% від 99 184,95 грн є сума у розмірі 81 083,70 грн.

Вважає, що у зв`язку із неврахуванням судом першої інстанції вищевказаного, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 року по справі №904/352/23 підлягає скасуванню.

Просить задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 року у справі №904/352/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу /арбітражний керуючий Карабань К.Б. заперечує проти наведених апелянтом доводів. Вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою. Просить залишити її без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні 03.03.2025 року був присутній представник скаржника. Інші представники сторін у судове засідання не з`явились.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Колегією суддів встановлено, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2023 року у справі №904/352/23 припинено процедуру розпорядження майном КП Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС". Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Карабань К.Б. Визнано КП Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 25.07.2024 року. Ліквідатором КП Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС" призначено арбітражну керуючу Карабань Катерину Борисівну.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2024 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора КП Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС". Ліквідовано юридичну особу КП Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС". Провадження у справі №904/352/23 - закрито.

04.07.2024 року до суду від арбітражної керуючої Карабань К.Б. надійшла заява (вх.№32189/24 від 04.07.2024 року) про пропорційну виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів кредитора.

Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КузПБ) арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома статті 43 Конституції України).

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до посадової особи підприємства-боржника.

Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (частини перша, друга статті 10, частини перша, друга статті 30 КУзПБ).

Приписами статті 30 КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі № 5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 року у справі № 918/454/18).

Колегія зазначає, що приймаючи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

Як вбачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі.

Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав (близький за змістом висновок викладено у численних постановах Верховного Суду, зокрема: від 15.07.2020 року у справі № Б14/040-07/15-08, від 03.03.2020 року у справі № 916/3600/15, від 26.02.2020 року у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14.08.2019 року у справі № 5/80-10 та ін.).

Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним. Наведений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 року у справі № 5002-17/1718-2011.

З матеріалів справи встановлено, що/ ухвалою господарського суду від 10.04.2024 року затверджено звіт ліквідатора Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС" арбітражної керуючої Карабань К.Б. про нарахування основної винагороди ліквідатора за період з 25.07.2023 року по 15.02.2024 року у розмірі 137 355,95 грн. Затверджено звіт ліквідатора Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС" арбітражної керуючої Карабань К.Б. про здійснення та відшкодування витрат на суму 2727,00 грн.

Ліквідатором арбітражним керуючим Карабань К.Б. заявлено до пропорційного стягнення з ГУ ДПС у Дніпропетровській області 112 288,49 грн. основної грошової винагороди та 2 229,32 грн. понесених витрат.

Судом встановлено, що у даній справі по банкрутство №904/352/23 судом визнані та включені до реєстру вимог кредиторів вимоги наступних кредиторів, з яких:

-вимоги першої черги:

ТОВ "МОДУС ОПЕРАНДІ" - 87 140, 00 грн.

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - 5 368, 00 грн.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області - 5 368, 00 грн.

-вимоги другої черги:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області - 285840,33 грн.

-вимоги третьої черги:

Головне управління ДПСу Дніпропетровській області - 833719, 09 грн.

-вимоги четвертої черги:

ТОВ "МОДУС ОПЕРАНДІ" - 374535,37 грн.

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - 224743,23 грн.

-вимоги шостої черги:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області -1 974 276,72 грн.

Загальна сума вимог реєстру вимог кредиторів боржника становить 3 790 990,74 грн.

Згідно принципу пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на сплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора банкрута, розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство, розмір грошової винагороди, що підлягає сплаті ГУ ДПС у Дніпропетровській області становить 81,75%, що в грошовому еквіваленті становить 112 288,49 грн., а понесені витрати в розмірі 81,75%, що еквівалентно становить 2 229,32 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що заперечень від кредиторів боржника щодо розміру нарахованої ліквідатором грошової винагороди та витрат за період процедури ліквідації до суду не надходило. Ухвала господарського суду про затвердження звіту арбітражного керуючого кредиторами не оскаржувались. За час проведення ліквідаційної процедури у справі №904/352/23 скарги на дії чи бездіяльність арбітражного керуючого кредиторами не подавались.

Протилежне апелянтом не наведено.

Стосовно посилання ГУ ДПС у Дніпропетровській області на те, що жодною нормою КУзПБ не передбачено стягнення (пропорційного стягнення) з кредиторів додаткових коштів на оплату послуг арбітражного керуючого слід зазначити наступне.

Як вже було зазначено, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

У постанові Верховного Суду від 04.10.2018 року у справі № 916/1503/17 судом констатовано наступне (пункт 17): "Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого /розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора/, разом з тим Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року, ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України".

19.04.2023 року Велика Палата Верховного Суду по справі № 5002-17/1718-2011 під час вирішення судом питання щодо сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, пов`язаних з виконанням повноважень у справі, вкотре підтвердила незмінність раніше прийнятих Верховним Судом висновків з цього питання, зазначивши наступне:

"...7.7. Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 КУзПБ). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

7.8. Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).

7.9. Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов 'язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

7.10. Як убачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

7.11. Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючина затвердження звітпро нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав (близький за змістом висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 15 липня 2020 року у справі № Б14/040- 07/15-08, від 03 березня 2020 року у справі № 916/3600/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14 серпня 2019рокуу справі № 5/80-10, від 09 липня 2019 року у справі № 15/55/2011/5003, від 18 квітня 2019 року у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16 квітня 2019 року у справі № 914/2458/16, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/22696/15, від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15, від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16, від 19 квітня 2018 року у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21 березня 2018рокуу справі № 3/67-Б).

7.12. Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним... ".

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, Верховним Судом було визначено єдність судової практики для забезпечення однакового та правильного застосування норм права в питанні оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора у випадку, коли така оплата здійснюється не за рахунок ліквідаційної маси, шляхом її оплати за рахунок коштів кредиторів.

Відповідно до приписів статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Вищенаведене спростовує доводи апелянта щодо відсутності підстав для задоволення судом заяви арбітражного керуючого.

Щодо посилання ГУ ДПС у Дніпропетровській області на те, що основна грошова винагорода повинна нараховуватись за дні, коли арбітражним керуючим здійснювались повноваження ліквідатора, колегія суддів звертає увагу на наступне:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 року у справі №904/352/23 встановлений розмір грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна КП ДМР "КОМСЕРВІС" за рахунок коштів, авансованих ТОВ "МОДУС ОПЕРАНДІ" на депозитний рахунок господарського суду Дніпропетровської області.

В ухвалі судом зазначено, що у разі якщо процедура триватиме після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, згідно з частиною другою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вказано вище, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року у справі №9904/352/23 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Комунальногопідприємства Дніпродзержинської міськоїради "КОМСЕРВІС" арбітражної керуючої Карабань К.Б., ліквідовано юридичну особу Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС", провадження у справі №°904/352/23 закрито.

Отже, в період з 07.03.2023 року по 24.07.2023 року арбітражною керуючою Карабань К.Б. здійснювались повноваження розпорядника майна боржника, а в період з 25.07.2023 року по 09.04.2024 року здійснювались повноваження ліквідатора банкрута.

Частиною четвертою статті 28 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Так, за період з 25.07.2023 року по 09.04.2024 року повноваження ліквідатора арбітражної керуючої Карабань К.Б. не припинялись, а тому розрахунок основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора здійснено за вказаний період обґрунтовано.

Як вказано вище, дане питання щодо розміру грошової винагороди було предметом іншого судового розгляду, про що судом постановлена ухвала від 10.04.2024 року про затвердження звіту ліквідатора Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "КОМСЕРВІС" арбітражної керуючої Карабань К.Б. про нарахування основної винагороди ліквідатора за період з 25.07.2023 року по 15.02.2024 року у розмірі 137 355,95 грн. та про здійснення та відшкодування витрат на суму 2 727,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

На підставі викладеного суд колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не доведена і не підлягає задоволенню. Судові витрати за її розгляд згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.07.2024 року у справі №904/352/23 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.05.2025 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко

Суддя Ю.Б. Парусніков