Рішення

від 14.04.2025 по справі 910/3136/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2025Справа № 910/3136/23Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Край Проперті"

про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами

При секретарю судового засідання: Габорак О.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Слуцька Наталія Станіславівна - представник за довіреністю від 24.09.2024;

від відповідача: Шульга Андрій В`ячеславович - представник за ордером серії АІ №1831168 від 25.02.2025;

від третьої особи: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі -АТ "Міжнародний резервний банк") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних на його ліквідацію звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" (далі - ТОВ "Шейк"), в якому просило суд у рахунок часткового погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі 59 128 374,86 доларів США та 1 580 826 438,39 грн, а також №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі 6 272 395,43 доларів США та 167409239,22 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.09.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №11270, який належить відповідачу:

1) трансформаторну підстанцію 6079, площею 62,3 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1461307280000;

2) трансформаторну підстанцію 6080, площею 62,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1461424280000;

3) нежитлову будівлю №10, площею 99,4 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180998480000;

4) нежитлову будівлю №9, площею 99,6 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180972780000;

5) нежитлову будівлю №6, площею 279,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932568780000;

6) нежитлову будівлю №7, площею 99,7 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932544980000;

7) нежитлову будівлю №8, площею 366,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932522680000, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 30.05.2022 відповідач має непогашену заборгованість у вищезазначеному розмірі, а тому у відповідності до положень Закону України "Про іпотеку" АТ "Міжнародний резервний банк" має право звернути стягнення на предмет іпотеки, до якого входить нежитлові будівлі №№6-10 та трансформаторні підстанції. Позовні вимоги підтверджуються встановленими судами обставинами у справах №910/17048/17, №910/8101/18, а також експертним висновком №31523/19-42/25957ч25963/21-42 від 20.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

14.03.2023 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 11.04.2023. Залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Край Проперті" (далі - ДП "Край Проперті").

11.04.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку.

У підготовче засідання 11.04.2023 не з`явився представник третьої особи, хоча про місце, дату та час засідання третя особа повідомлена належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2022 відкладено підготовче засідання на 02.05.2023.

27.04.2023 через загальний відділ діловодства суду від ТОВ "Шейк" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнє просило суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що спірні об`єкти нерухомості ніколи не передавалися в іпотеку відповідно до іпотечного договору та не входять до складу предмета іпотеки;

- спірні об`єкти нерухомого майна є окремими, самостійними об`єктами, права власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також окремо за іншою особою, не призначаються для обслуговування ТРЦ "Магелан", мають власну мету господарської діяльності, використовуються саме за їх призначенням, юридично та технічно функціонують повністю незалежно один від одного;

- 19.12.2017 позивач вже реалізував своє право іпотекодержателя та у позасудовому порядку звернув стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки - нежитловий будинок - громадський центр з об`єктами в літ. А, площею 28 539,50 кв.м (ТРЦ "Магелан"), а тому у відповідності до статей 17, 36 Закону України "Про іпотеку" іпотека є припиненою;

- встановлені судовим рішенням від 19.09.2022 у справі №910/8101/18 обставини не можуть вважатися преюдиційними та на них не поширюються приписи статті 75 ГПК України;

- поданий позивачем експертний висновок №31523/19-42/25957ч25963/21-42 від 20.08.2021 не відповідає ознакам законності, обґрунтованості та допустимості, а тому не може братися судом до уваги, а викладені у ньому висновки спростовуються експертними висновками (№17/07-2018 від 30.07.2018, №1/10 від 09.03.2023, №1/10-21 від 01.10.2021) та технічною документацією;

- звернення стягнення на об`єкти нерухомості буде порушувати права ТОВ "Шейк" як законного та добросовісного власника майна;

- у грудні 2020 року сплив строк для звернення АТ "Міжнародний резервний банк" з даним позову, а тому поданий у лютому 2023 року позов подано з пропуском позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

28.04.2023 через загальний відділ діловодства суду ТОВ "Шейк" подало клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 16.05.2023.

15.05.2023 через електронну адресу суду АТ "Міжнародний резервний банк" подав відповідь на відзив, в якій позивач не погодився із запереченнями відповідача через те, що нежитлові приміщення №№6-10 співвідносяться з ТРЦ "Магелан" як невід`ємні поліпшення об`єкта нерухомого майна, що виникли внаслідок реконструкції та зміни його геометричних розмірів та основних техніко-економічних показників, тому на них поширюються положення пунктів 3.5., 3.6. Іпотечного договору, що свідчить про приналежність їх до предмета іпотеки;

- надана відповідачем технічна документація лише підтверджує той факт, що нежитлові приміщення №№6-10 були створені внаслідок реконструкції ТРЦ "Магелан" шляхом поліпшення характеристик останнього та не мають жодного відношення до нового будівництва;

- висновки зроблені в межах експертиз (№17/07-2018 від 30.07.2018, №1/10 від 09.03.2023, №1/10-21 від 01.10.2021 є необґрунтовані, оскільки виконані без візуального огляду об`єктів дослідження, а лише на підставі наданих відповідачем документів;

- позовна давність не пропущена з огляду на приписи пункту 12 Прикінцевих положень ЦК України.

15.05.2023 через електронну адресу суду АТ "Міжнародний резервний банк" також подав заперечення на клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи.

16.05.2023 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адреси учасників справи відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023, яка постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 залишена без змін, задоволено клопотання ТОВ "Шейк" про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи. Призначено по справі №910/3136/23 комплексну судову будівельно-технічну експертизу. Проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи доручено атестованому судовому експерту Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, місто Харків, вулиця Золочівська, будинок 8А; ідентифікаційний код 02883133). На вирішення експерта поставити наступні питання:

5.1 Чи є окремими об`єктами нерухомого майна наступні будівлі, що розташовані за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б:

- трансформаторна підстанція - 6079, площею 62,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1461307280000, номер запису про право власності 24502144;

- трансформаторна підстанція - 6080, площею 62,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1461424280000, номер запису про право власності 24502930;

- нежитлова будівля № 6, площею 279,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 932568780000, номер запису про право власності 24854358;

- нежитлова будівля № 7, площею 99,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 932544980000, номер запису про право власності 24855418;

- нежитлова будівля № 8, площею 366,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 932522680000, номер запису про право власності 24648538;

- нежитлова будівля № 9, площею 99,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1180972780000, номер запису про право власності 24535075;

- нежитлова будівля № 10, площею 99,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1180998480000, номер запису про право власності 24535455?

5.2 Чи можливе функціонування та використання за їх призначенням: трансформаторної підстанції - 6079, трансформаторної підстанції - 6080, нежитлової будівлі №6, нежитлової будівлі №7, нежитлової будівлі №8, нежитлової будівлі №9, нежитлової будівлі №10, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, окремо від нежитлового будинку (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251?

5.3 Чи можливе функціонування та використання за його призначенням нежилого будинку (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251 без трансформаторної підстанції - 6079, трансформаторної підстанції - 6080, нежитлової будівлі № 6, нежитлової будівлі № 7, нежитлової будівлі № 8, нежитлової будівлі № 9, нежитлової будівлі № 10, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б?

5.4 Чи є функціональним призначенням нежитлової будівлі № 6, нежитлової будівлі №7, нежитлової будівлі № 8, нежитлової будівлі № 9, нежитлової будівлі № 10, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, обслуговування нежилого будинку (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251?

5.5 Чи є функціональним призначенням трансформаторної підстанції - 6079, трансформаторної підстанції - 6080 обслуговування лише нежилого будинку (літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251?

5.6 Чи були включенні трансформаторна підстанція - 6079, площею 62,3 кв.м. та трансформаторна підстанція - 6080, площею 62,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, до складу основного об`єкту (нежилий будинок (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б) відповідно до Акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта "Реконструкція незавершеного будівництвом об`єкту громадського центру з розміщенням об`єктів торгівлі та громадського харчування. Перший пусковий комплекс" від 26.12.2003 №351?

Провадження по справі №910/3136/23 зупинено до одержання результатів експертизи.

22.05.2023 через електронну адресу суду подав клопотання, в якому АТ "Міжнародний резервний банк" запропонував суду свої питання, які необхідно поставити експерту.

27.06.2023 на адресу суду від експертної установи надійшов лист №1506/16-13/23 від 22.06.2023, в якому повідомлялося про те, що виконання дослідження та надання висновку експерта може бути здійснено у строк, який перевищує 90 днів. Разом із вказаним листом також надано клопотанням судових експертів про надання додаткових матеріалів та призначення обстеження, необхідних для проведення експертизи.

Після апеляційного перегляду ухвали суду від 16.05.2023 Господарський суд міста Києва листом №910/3136/23/30/10/23 від 30.10.2023 погодив проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі №910/3136/23 у строк, що перевищує 90 календарних днів та повідомив сторін про зобов`язання в місячний термін надати суду документи, витребовувані судовими експертами.

29.11.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли документи для направлення до експертної установи.

08.10.2024 до суду надійшли матеріали справи №910/3136/23 та повідомлення про неможливість надання висновку експертів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 поновлено провадження у справі №910/3136/23. Призначено підготовче засідання у справі на 05.11.2024.

04.11.2024 через систему "Електронний суд" від АТ "Міжнародний резервний банк" надійшла заява про залучення його правонаступником - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" (далі - СТОВ "Коробівський").

Підготовче засідання, призначене на 05.11.2024, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 призначено підготовче засідання на 26.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 17.12.2024. Зобов`язано АТ "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на його ліквідацію у строк до 13.12.2024 надати суду докази виконання умов договору №G18N020026/1 від 15.08.2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

12.12.2024 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 26.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 замінено позивача АТ "Міжнародний резервний банк" у справі №910/3136/23 на його правонаступника - СТОВ "Коробівський". Відкладено підготовче засідання у справі на 21.01.2025.

20.01.2025 через канцелярію суду від ТОВ "Шейк" надійшло клопотання про відкладення розгляд справи.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заяви про заміну відповідача (ТОВ "Шейк") правонаступником та про зміну предмету позову.

Зі змісту заяви СТОВ "Коробівський" про зміну предмета позову вбачається, що позивач просить суд у рахунок часткового погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі 59 128 374,86 доларів США та 1 580 826 438,39 грн, а також №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі 6 272 395,43 доларів США та 167 409 239,22 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.09.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №11270, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" (далі - ТОВ "Глушкова Девелопмент"):

1) нежитлову будівлю №10, площею 99,4 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180998480000;

2) нежитлову будівлю №9, площею 99,6 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180972780000;

3) нежитлову будівлю №6, площею 279,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932568780000;

4) нежитлову будівлю №7, площею 99,7 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932544980000;

5) нежитлову будівлю №8, площею 366,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932522680000, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання позивачу дозволу на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві із визначенням вартості майна на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Отже, у заяві про зміну предмета позову СТОВ "Коробівський" вказав нового власника предмета іпотеки (ТОВ "Глушкова Девелопмент"), виключив з переліку майна, на яке просить звернути стягнення, трансформаторні підстанції, а також просить встановить інший спосіб реалізації предмета іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 відкладено підготовче засідання на 11.02.2025.

04.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 призначено розгляд заяви позивача про забезпечення позову у судовому засіданні на 11.02.2025.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 замінено відповідача у справі №910/3136/23 ТОВ "Шейк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" (далі - ТОВ "Глушкова Девелопмент").

Прийнято до розгляду заяву СТОВ "Коробівський" про зміну предмета позову.

Відкладено підготовче засідання на 25.02.25 та встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень до 21.02.2025, надавши суду докази їх направлення іншим учасникам справи.

Задоволено заяву СТОВ "Коробівський" про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно ТОВ "Глушкова Девелопмент":

1) нежитлову будівлю №10, площею 99,4 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180998480000;

2) нежитлову будівлю №9, площею 99,6 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180972780000;

3) нежитлову будівлю №6, площею 279,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932568780000;

4) нежитлову будівлю №7, площею 99,7 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932544980000;

5) нежитлову будівлю №8, площею 366,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932522680000.

24.02.2025 через систему "Електронний суд" СТОВ "Коробівський" подало додаткові письмові пояснення, в яких просило суд задовольнити позов.

25.02.2025 через загальний відділ діловодства суду ТОВ "Глушкова Девелопмент" подало письмові пояснення, в яких просило суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у заявах по суті справи, поданих його правопопередником.

Третя особа не скористалася правом, передбаченим статтею 168 ГПК України, на подання письмових пояснень, хоча про відкриття провадження у справі №910/3136/23 була повідомлена належним чином.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 поновлено строк для подання письмових пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2025.

У судове засідання 08.04.2025 третя особа не з`явилася, хоча про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник СТОВ "Коробівський" підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд позов задовольнити.

Представник ТОВ "Глушкова Девелопмент" заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 призначено судове засідання для оголошення судового рішення на 14.04.2025.

У судовому засіданні 14.04.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги СТОВ "Коробівський" обґрунтованими.

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк", Банк), правонаступником якого є АТ "Міжнародний резервний банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з ДП "Край Проперті" та Приватного акціонерного товариства "Універсам №16" (далі - ПрАТ "Універсам №16") заборгованості за кредитними договорами від 22.09.2011 №119-В/11/55/КЛ (далі - договір №119) та №120-В/11/55/КЛ (далі - договір №120) у загальному розмірі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 1 605 116 170,49 грн (судова справа №910/17048/17).

У межах справи №910/17048/17 були встановлені такі обставини.

22.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "ДБСР"), правонаступником якого є АТ "Міжнародний резервний банк" (за текстом договору - Банк), та ДП "Край Проперті" (за текстом договору - позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №119, відповідно до пункту 1.1 якого Банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені у статті 8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 договору №119 (у редакції договору про внесення змін від 23.12.2016 №13) ліміт кредитної лінії складає 51 167 000,00 дол. США; останній день повернення кредитної лінії - 31.03.2017.

Належне виконання позичальником зобов`язань по договору №119 забезпечується:

- заставою обладнання Торгово-розважального центру "Магелан" (далі - ТРЦ "Магелан"), що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б та належить ДП "Край Проперті";

- іпотекою нежитлової будівлі, нежилого будинку - громадського центру з об`єктами (літ. "А"), що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б та належить ДП "Край Проперті";

- заставою майнових прав на поставку товарів по контракту від 25.07.2011 №27-с, укладеному між ДП "Край Проперті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край" (далі - ТОВ "Край");

- майновими правами на орендні платежі за договорами оренди нерухомого майна, які укладені або будуть укладені в майбутньому, причому обсяг переданих в заставу майнових прав на орендні платежі повинен становити не менше 70% від загального об`єму щомісячних орендних платежів, що здійснюються на користь ДП "Край Проперті";

- іпотекою нерухомості, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., с. Крупень, вул. Б. Хмельницького, 45 та належить Приватному підприємству "Консалтингова фірма "Прометей" (далі - ПП "КФ "Прометей");

- заставою обладнання, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., с. Крупень, вул. Б. Хмельницького, 45 та належить ПП "КФ "Прометей";

- іпотекою нерухомості, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Славутський р-н, м. Волочиськ, вул. Копачевська (Примакова), 3, та належить ПП "КФ "Прометей";

- іпотекою нерухомості, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Л. Українки, 14 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт" (далі - ТОВ "Сіті-Стейт");

- іпотекою нерухомості, офісних приміщень та підвальних приміщень, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Л. Українки, 14 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" (далі - ТОВ "Сітістейтсервіс");

- порукою ПрАТ "Універсам №16" на повний розмір зобов`язань позичальника по кредитному договору (пункт 2.1 договору №119 в редакції договору про внесення змін від 23.12.2016 №13).

Договір №119 набирає чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору (пункт 11.3 цього договору).

Також, 22.09.2011 року між ПАТ "ДБСР" та ДП "Край Проперті" було укладено договір про відкриття кредитної лінії №120, відповідно до пункту 1.1 якого (в редакції договору про внесення змін від 22.09.2015 №11) АТ "Міжнародний резервний банк" (за текстом договору - Банк) відкриває ДП "Край Проперті" (за текстом договору - позичальник) кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США та надає позичальнику кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені у пункті 1.5 договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором, та виконати інші умови цього договору.

Пунктом 1.2 договору №120 (у редакції договору про внесення змін від 22.09.2015 №11) визначено, що ліміт кредитної лінії складає 5 000 000,00 дол. США. З 22.12.2015 ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 22-го числа календарного місяця на 500000,00 дол. США. Останній платіж здійснюється не пізніше 21.09.2016 у розмірі 500 000,00 дол. США.

За змістом пункту 2.1 договору №120 у редакції договору про внесення змін від 23.12.2016 №12 належне виконання позичальником зобов`язань по цьому договору забезпечується тими ж засобами забезпечення, що і за договором №119 (у редакції договору про внесення змін від 23.12.2016 №13).

Договір № 120 набирає чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору (пункт 11.3 цього договору).

Крім цього, судом у даній справі встановлено, що 27.09.2011 між ПАТ "ДБСР", правонаступником якого є АТ "Міжнародний резервний банк" (за текстом договору - іпотекодержатель) та ДП "Край проперті" (за текстом договору - іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №11270 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого, в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця, які випливають із Договору про відкриття кредитної лінії №119-в/11/55/КЛ від 22.09.2011 та Договору про відкриття кредитної лінії №120-в/11/55/КЛ від 22.09.2011, укладеними між іпотекодавцем та іпотекодержателем з усіма змінами і доповненням до них, укладеними протягом строку їх дії, які (зобов`язання) перелічені у статті 2 цього Договору та можуть виникнути в майбутньому за чинним основним договором 1 та/або основним договором 2, іпотекодержатель передає іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в пункті 3.1. цього договору (далі - предмет іпотеки).

22.09.2015 сторонами укладено Договір про внесення змін до Іпотечного договору, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., за реєстровим №5703, за умовами якого, сторони дійшли згоди викласти Іпотечний договір в новій редакції.

23.12.2016 сторонами укладено Договір про внесення змін до Іпотечного договору, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 5613, за умовами якого, зокрема пункт 1.1 Іпотечного договору викладено в наступній редакції: у відповідності до цього Договору в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця, які випливають із Договору про відкриття кредитно лінії № 119-В/11/55/КЛ, укладеного між іпотекодавцем і іпотекодержателем 22.09.2011, з усіма змінами і доповненнями, укладеними протягом строку його дії, зокрема з урахуванням змін, внесених згідно з Договорами про внесення змін №1 від 19.12.2011, №2 від 28.03.2014, №3 від 26.06.2014, №4 від 31.07.2014, №5 від 29.08.2014, №6 від 30.09.2014, №7 від 30.10.2014, №8 від 28.11.2014, №9 від 31.03.2015, №10 від 22.04.2015, №11 від 30.06.2015, №12 від 22.09.2015, №13 від 23.12.2016 до нього (далі - основний договір 1) та із Договору про відкриття кредитної лінії № 120-В/11/55/КЛ, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем 22.09.2011, з усіма змінами і доповненнями, укладеними протягом строку його дії, зокрема з урахуванням змін, внесених згідно з Договорами про внесення змін №1 від 19.12.2011, №2 від 28.03.2014, №3 від 24.06.2014, №4 від 31.07.2014, №5 від 28.08.2014, №6 від 30.09.2014, №7 від 28.11.2014, №8 від 31.03.2015, №9 від 22.04.2015, №10 від 30.06.2015, №11 від 22.009.2015, №12 від 23.12.2016 до нього (далі - основний договір 2), які (зобов`язання) перелічені у статті 2 цього договору можуть виникнути в майбутньому за чинним основним договором 1 та/або основним договором 2, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в пункті 3.1 цього Договору (далі - предмет іпотеки).

За умовами пункту 3.1 Іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є:

- нежилий будинок (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 34696251, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку, посвідченого Піддубною С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.12.2004 за реєстровим №6871, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 24.12.2004 за №402676, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 11.01.2005 у реєстровій книзі №91п-270 за реєстровим №6259п, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.09.2011.

Вартість цього нерухомого майна згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 31399389, виданим Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.09.2011, складає 15 897 619 (п`ятнадцять мільйонів вісімсот дев`яносто сім тисяч шістсот дев`ятнадцять) гривень 42 копійки.

Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці площею 34157 кв.м, кадастровий номер якої: 79:485:021, згідно Договору суборенди земельної ділянки, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Банкомзв`язок" та іпотекодавцем 18.08.2006, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що зроблено запис від 23.02.2007 за №79-6-00477 у книзі записів державної реєстрації договорів.

У відповідності до пункту 3.2. Іпотечного договору сторони погодили, що заставна вартість предмету іпотеки складає 461 418 602 (чотириста шістдесят один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч шістсот дві) гривні 00 копійок, що за офіційним обмінним курсом НБУ/крос-курсом станом на 27.09.2011 року (1 долар США = 7,9736 грн) становить 57868290 (п`ятдесят сім мільйонів вісімсот шістдесят вісім тисяч двісті дев`яносто) доларів США 61 цент.

Згідно з пунктом 3.3. Іпотечного договору іпотекодавець заявляє, гарантує і зобов`язується на користь іпотекодержателя, що предмет іпотеки зареєстрований у встановленому порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності.

Пунктом 3.5. Іпотечного договору сторонами узгоджено, що усі наступні поліпшення предмету іпотеки, які будуть проведені іпотекодавцем, складають його невід`ємну частину та іпотекодержатель має право звернути на них стягнення для задоволення своїх вимог, зазначених у ст. 2 цього Договору.

Усі наступні поліпшення предмету іпотеки не можуть відокремлюватись або вилучатися від предмету іпотеки без згоди іпотекодержателя (пункт 3.6 Іпотечного договору).

Відповідно до пункту 4.2.12 Іпотечного договору іпотекодержатель має право для реалізації свої прав, зазначених в ст. 6 цього Договору, організовувати продаж всього або частини предмету іпотеки, якщо вона виділена як окремий об`єкт нерухомого майна або частини предмету іпотеки, якщо вона виділена як окремий об`єкт нерухомого майна, будь-яким способом, не забороненим чинним законодавством України в т.ч. шляхом продажу безпосередньо або через торги, на умовах, визначених іпотекодержателем на власний розсуд, а також звертатись з заявами про надання ліцензій, дозволів регуляторних органів і користуватись ними.

Згідно з пунктом 4.3.2 Іпотечного договору іпотекодавець має право зводити, знищувати будівлі (споруди), які розташовані на земельній/их ділянці/ках, якщо земельна/і ділянка/и є предметом іпотеки або входить до складу предмету іпотеки, здійснювати реконструкцію, поточний або капітальний ремонт нерухомого майна, що є предметом іпотеки або входить до складу предмету іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, позичку, лізинг, чи інше користування, передавати його в наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки або розпоряджатися ним іншим чином лише на підставі попередньої письмової згоди іпотекодержателя

Продовжувати строк дії договору/ів лізингу/іншого користування предмету іпотеки (частини предмету іпотеки), зазначеного/их в ст. 3 цього Договору, з письмової згоди іпотекодержателя.

Іпотекодавець зобов`язаний у разі здійснення за умови попередньої письмової згоди іпотекодержателя будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту, модернізації та будь-яких інших змін в предметі іпотеки за цим Договором, погоджувати здійснення будівництва чи таких змін з уповноваженими державними органами України, отримати відповідні дозволи, провести реєстрацію та надавати іпотекодержателю копії таких дозволів, засвідчених іпотекодавцем або його уповноваженою особою та скріплених печаткою.

Якщо здійснення будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту модернізації та будь-яких інших дій призведуть до змін предмету іпотеки в 3-денний строк повідомити про це іпотекодержателя, надати йому відповідні документи, і, в разі необхідності, переоформити правовстановлюючі і технічні документи на предмет іпотеки, підписати необхідні зміни до цього Договору та забезпечити внесення змін до відповідного державного реєстру (пункт 4.4.19 Іпотечного договору).

У відповідності до пункту 4.4.22 Іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний в разі отримання іпотекодавцем у власність об`єкта/ів нерухомого майна, що будуть входити до комплексу будівель (споруд), якщо предметом іпотеки є комплекс будівель (споруд), в строк не пізніше 20 робочих днів з дня отримання усіх правовстановлюючих документів, передати таке майно в іпотеку іпотекодержателю шляхом внесення відповідних змін до цього Договору та відповідних державних реєстрів, застрахувати таке майно на користь іпотекодержателя на умовах, визначених пункту 4.4.7 цього Договору.

Згідно з пунктами 5.1-5.3 Іпотечного договору право іпотеки, а також права та обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за цим Договором, виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

У разі часткового виконання зобов`язань, які забезпечені іпотекою у відповідності до цього Договору, або деяких з них, іпотека зберігається в початковому (повному) обсязі.

Встановлена цим Договором іпотека припиняється у разі належного виконання усіх забезпечених нею зобов`язань та з інших підстав, передбачених Законом України "Про іпотеку" та інших нормативних актів законодавства України.

За умовами пункту 6.1 Іпотечного договору, за рахунок предмета іпотеки банк має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно з ст. 2 іпотечного договору у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування (задоволення).

У відповідності до пункту 6.5 Іпотечного договору стягнення може бути звернено на всі речі - складові, що входять до предмету іпотеки, або на будь-яку одну чи декілька з них за вибором іпотекодержателя, якщо вони виділені в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна. Якщо іпотекодержатель зверне стягнення на одну річ - складову предмету іпотеки, але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави/іпотеки на інші речі - складові частини, які є предметом іпотеки.

Разом із цим, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.12.2017 АТ "Міжнародний резервний банк" у позасудовому порядку звернуто стягнення на предмет іпотеки, переданий за Іпотечним договором в якості забезпечення виконання ДП "Край Проперті" грошового зобов`язання за Кредитними договорами, шляхом реєстрації права власності на нежилий будинок-громадський центр з об`єктами (в літ.А), загальною площею 28 539,50 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б.

У свою чергу, 19.01.2018, 23.01.2018, 30.01.2018 та 25.02.2018 за ТОВ "Шейк" було зареєстровано право власності на наступні об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, буд. 13-Б: трансформаторна підстанція 6080 площею 62,5 кв.м; трансформаторна підстанцію 6079 площею 62,3 кв.м; нежитлове приміщення №10 (магазин), площею 99,4 кв.м.; нежитлове приміщення №9 (магазин), площею 99,6 кв.м.; нежитлове приміщення №6 (кафе) площею 279,5 кв.м, нежитлове приміщення №7 (кафе) площею 99,7 кв.м; нежитлове приміщення №8(заклад громадського харчування) площею 366,5 кв.м.

Означені об`єкти нерухомого майна набуті у власність ТОВ "Шейк" у зв`язку із внесенням 19.01.2018 до статутного капіталу двома учасниками, а саме: ДП "Край Проперті", ПрАТ "Банкомзв`язок".

Проте, у процесі розгляду справи №910/3136/23 судом встановлено, що нежитлові приміщення №№6-10 були відчужені ТОВ "Шейк" шляхом внесення їх до статутного капіталу ТОВ "Глушкова Девелопмент".

У межах справи №910/17048/17 було встановлено, що на виконання умов вказаних кредитних договорів ПАТ "ДБСР", правонаступником якого є АТ "Міжнародний резервний банк", надавалися ДП "Край Проперті" кредитні кошти шляхом перерахування їх на рахунок останнього, що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками з рахунку позичальника. У свою чергу ДП "Край Проперті" неналежним чином виконало грошове зобов`язання з повернення кредитних коштів та своєчасної сплати процентів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16205/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 та постановою Верховного Суду від 15.05.2018, стягнуто з ДП "Край Проперті" на користь ПАТ "Сбербанк" 100 000,00 доларів США заборгованості за договором №120.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 у справі №910/17048/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022, позовні вимоги ПАТ "Сбербанк" задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ДП "Край Проперті" та ПрАТ "Універсам №16" на користь ПАТ "Сбербанк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №119 від 22.09.2011 та за договором про відкриття кредитної лінії №120 від 22.09.2011 у розмірі 44 371 014,76 дол. США та 445 927 447,65 грн, з яких:

- за договором про відкриття кредитної лінії №119 від 22.09.2011 заборгованість за кредитною лінією в розмірі 38 619 193,36 дол. США, проценти за користування кредитною лінією в розмірі 1 556 689,07 дол. США, пеня за прострочення повернення заборгованості в розмірі 353 215 395,44 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією у розмірі 48 547 659,94 грн, пеня за прострочення сплати комісії в розмірі 1865588,72 грн;

- за договором про відкриття кредитної лінії №120 від 22.09.2011 заборгованість за кредитною лінією в розмірі 4 029 580,87 дол. США, проценти за користування кредитною лінією в розмірі 165 551,46 дол. США, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією в розмірі 35 952 477,16 грн, пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в розмірі 6 345 326,39 грн.

За розрахунками позивача, станом на 30.05.2022 заборгованість ДП "Край Проперті" за кредитними договорами №119, №120 перед СТОВ "Коробівський", як правонаступником АТ "Міжнародний резервний банк", становила 65 400 770,29 доларів США та 1 748 235 677,61 грн.

Оскільки ДП "Край Проперті" не погасило заборгованість за кредитними договорами, АТ "Міжнародний резервний банк", правонаступником якого є СТОВ "Коробівський", звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про звернення стягнення на предмет іпотеки, до якого входять нежитлові приміщення №№6-10, які належать ТОВ "Глушкова Девелопмент", встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання позивачу дозволу на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві із визначенням вартості майна на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частин 1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема заставою.

За частиною 1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене в статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю.

Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України "Про іпотеку", згідно з частиною 3 статті 33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.10.2020 у справі №911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

При цьому, необхідно також зазначити, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.08.2019 по справі №921/38/16-г/3.

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як було раніше зазначено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16205/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 та постановою Верховного Суду від 15.05.2018, стягнуто з ДП "Край Проперті" на користь ПАТ "Сбербанк" 100 000,00 доларів США заборгованості за договором №120.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 у справі №910/17048/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022, позовні вимоги ПАТ "Сбербанк" задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ДП "Край Проперті" та ПрАТ "Універсам №16" на користь ПАТ "Сбербанк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №119 від 22.09.2011 та за договором про відкриття кредитної лінії №120 від 22.09.2011 у розмірі 44 371 014,76 дол. США та 445 927 447,65 грн, з яких:

- за договором про відкриття кредитної лінії №119 від 22.09.2011 заборгованість за кредитною лінією в розмірі 38 619 193,36 дол. США, проценти за користування кредитною лінією в розмірі 1 556 689,07 дол. США, пеня за прострочення повернення заборгованості в розмірі 353 215 395,44 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією у розмірі 48 547 659,94 грн, пеня за прострочення сплати комісії в розмірі 1865588,72 грн;

- за договором про відкриття кредитної лінії №120 від 22.09.2011 заборгованість за кредитною лінією в розмірі 4 029 580,87 дол. США, проценти за користування кредитною лінією в розмірі 165 551,46 дол. США, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією в розмірі 35 952 477,16 грн, пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в розмірі 6 345 326,39 грн.

Станом на 30.05.2022 заборгованість ДП "Край Проперті" за кредитними договорами №119, №120 перед СТОВ "Коробівський", як правонаступником АТ "Міжнародний резервний банк", становила 65 400 770,29 доларів США та 1 748 235 677,61 грн, а саме:

1) за Договором про відкриття кредитної лінії №119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі 59 128 374 (п`ятдесят дев`ять мільйонів сто двадцять вісім тисяч триста сімдесят чотири) доларів США 86 центів та 1 580 826 438 (один мільярд п`ятсот вісімдесят мільйонів вісімсот двадцять шість тисяч чотириста тридцять вісім) грн 39 коп. яка складається з:

- заборгованості за Кредитною лінією у розмірі 38 144 120,37 доларів США (з них прострочених - 38 144 120,37 доларів США);

- процентів за користування Кредитною лінією у розмірі 20 984 254,49 доларів США (з них прострочених - 20 342 929,61 доларів США);

- пені за прострочення повернення заборгованості за Кредитною лінією у розмірі 1336263299,73 грн;

- пені за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією у розмірі 242697549,94 грн;

- пені за прострочення сплати комісії по Кредитній лінії у розмірі 1 865 588,72 грн;

2) за Договором про відкриття кредитної лінії №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі: 6 272 395 (шість мільйонів двісті сімдесят дві тисячі триста дев`яносто п`ять) доларів США 43 центів та 167 409 239 (сто шістдесят сім мільйонів чотириста дев`ять тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 22 коп., яка складається з:

- заборгованості за Кредитною лінією у розмірі 4 054 140,30 доларів США (з них прострочені - 4 054 140,30 доларів США);

- процентів за користування Кредитною лінією у розмірі 2 218 255,13 доларів США (з них прострочених - 2 150 508,45 доларів США);

- пені за прострочення повернення заборгованості за Кредитною лінією - 140477090,87 грн;

- пені за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією - 26932148,35 грн.

Оскільки вищезазначена заборгованість за кредитними договорами не була погашена ДП "Край Проперті", що було також встановлено судовими рішеннями у вищезазначених судових справах та не заперечувалося, ані третьою особою, ані відповідачем, позивач має право задовольнити забезпечені іпотекою (іпотечним договором від 27.09.2011 (з урахуванням внесених змін) вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору) предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

За умовами частини 3 статті 5 Закону України "Про іпотеку" частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором (частина 4 статті 5 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Статтею 183 ЦК України визначено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно зі статтею 185 ЦК України споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді. Неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.

Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню (стаття 187 ЦК України).

За статтею 188 ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Отже, з наведених норм у сукупності вбачається, що у разі якщо інше не встановлено іпотечним договором, іпотека розповсюджується не тільки на конкретно визначену головну річ, передану в іпотеку, а і на приналежності такої речі, які є її складовою частиною, та функціонують як єдиний майновий комплекс, який використовується для здійснення підприємницької діяльності, незалежно від того чи існували такі приналежності на момент передання об`єкта в іпотеку.

При цьому новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №686/28888/19, від 13.10.2022 у справі №490/4128/20, від 28.09.2022 у справі №570/4882/19.

Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №910/4650/17.

Про послідовність та незмінність позиції законодавця в регулюванні питання предмета іпотеки, свідчить і норма статті 5 Закону України "Про іпотеку" в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018.

Зокрема, відповідно частини 5 статті 5 Закону України "Про іпотеку" у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

За умовами пункту 3.1 Іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є:

- нежилий будинок (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 34696251, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку, посвідченого Піддубною С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24 грудня 2004 року за реєстровим №6871, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 24 грудня 2004 року за № - 402676, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 11 січня 2005 року у реєстровій книзі № 91п-270 за реєстровим № 6259п, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 вересня 2011 року.

Пунктом 3.5 Іпотечного договору сторонами узгоджено, що усі наступні поліпшення предмету іпотеки, які будуть проведені іпотекодавцем, складають його невід`ємну частину та іпотекодержатель має право звернути на них стягнення для задоволення своїх вимог, зазначених у ст. 2 цього Договору.

Усі наступні поліпшення предмету іпотеки не можуть відокремлюватись або вилучатися від предмету іпотеки без згоди іпотекодержателя (п. 3.6 Іпотечного договору).

Згідно з пунктом 4.3.2 Іпотечного договору іпотекодавець має право зводити, знищувати будівлі (споруди), які розташовані на земельній/их ділянці/ках, якщо земельна/і ділянка/и є предметом іпотеки або входить до складу предмету іпотеки, здійснювати реконструкцію, поточний або капітальний ремонт нерухомого майна, що є предметом іпотеки або входить до складу предмету іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, позичку, лізинг, чи інше користування, передавати його в наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки або розпоряджатися ним іншим чином лише на підставі попередньої письмової згоди іпотекодержателя

Іпотекодавець зобов`язаний у разі здійснення за умови попередньої письмової згоди іпотекодержателя будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту, модернізації та будь-яких інших змін в предметі іпотеки за цим Договором, погоджувати здійснення будівництва чи таких змін з уповноваженими державними органами України, отримати відповідні дозволи, провести реєстрацію та надавати іпотекодержателю копії таких дозволів, засвідчених іпотекодавцем або його уповноваженою особою та скріплених печаткою.

Якщо здійснення будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту модернізації та будь-яких інших дій призведуть до змін предмету іпотеки в 3-денний строк повідомити про це іпотекодержателя, надати йому відповідні документи, і, в разі необхідності, переоформити правовстановлюючі і технічні документи на предмет іпотеки, підписати необхідні зміни до цього Договору та забезпечити внесення змін до відповідного державного реєстру (п. 4.4.19 Іпотечного договору).

У відповідності до п. 4.4.22 Іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний в разі отримання іпотекодавцем у власність об`єкта/ів нерухомого майна, що будуть входити до комплексу будівель (споруд), якщо предметом іпотеки є комплекс будівель (споруд), в строк не пізніше 20 робочих днів з дня отримання усіх правовстановлюючих документів, передати таке майно в іпотеку іпотекодержателю шляхом внесення відповідних змін до цього Договору та відповідних державних реєстрів, застрахувати таке майно на користь іпотекодержателя на умовах, визначених п. 4.4.7 цього Договору.

У відповідності до п. 6.5 Іпотечного договору стягнення може бути звернення на всі речі - складові, що входять до предмету іпотеки, або на будь-яку одну чи декілька з них за вибором іпотекодержателя, якщо вони виділені в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна. Якщо іпотекодержатель зверне стягнення на одну річ - складову предмету іпотеки, але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави/іпотеки на інші речі - складові частини, які є предметом іпотеки.

Отже, умовами Іпотечного договору сторони передбачили, що будь-які зміни предмета іпотеки, шляхом будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту модернізації та будь-яких інших дій, та такі дії іпотекодавця будуть мати наслідком отримання іпотекодавцем правовстановлюючих документів на такі об`єкти, іпотекодавець зобов`язаний передати такі об`єкти в іпотеку, а відтак наведене свідчить, що реєстрація об`єктів, які пов`язані з предметом іпотеки і складають його приналежності наділяє позивача обґрунтованих очікувань на отримання таких об`єктів в іпотеку.

За твердженнями позивача, нежитлове приміщення №10 (магазин), площею 99,4 кв.м, нежитлове приміщення №9 (магазин), площею 99,6 кв.м, нежитлове приміщення № 6, кафе, площею 279,5 кв.м, нежитлове приміщення №7, кафе, площею 99,7 кв.м, нежитлове приміщення №8, заклад громадського харчування, площею 366,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова академіка, 13-б, на переконання позивача є приналежними до основного об`єкту спорудами і їх слід вважати такими, що виникли внаслідок реконструкції основного об`єкта - його поліпшенням, та складають предмет іпотеки.

Відповідач, в свою чергу, зазначає, що спірне майно є самостійним, окремим, зареєстрованими у встановленому порядку об`єктами нерухомого майна та не є приналежністю будівлі громадського центру, яка є предметом іпотеки.

Отже, до предмета доказування в межах даної справи (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) входить встановлення обставини щодо поширення іпотеки на нежитлові приміщення №№6-10, тобто чи входять ці об`єкти нерухомості до предмета іпотеки.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.01.2018, 23.01.2018, 30.01.2018 та 25.02.2018 за ТОВ "Шейк" було зареєстровано право власності на вищезазначені наступні об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, буд. 13-Б: трансформаторна підстанція 6080 площею 62,5 кв.м.; трансформаторну підстанцію 6079 площею 62,3 кв.м.; нежитлове приміщення №10 (магазин), площею 99,4 кв.м.; нежитлове приміщення №9 (магазин), площею 99,6 кв.м.; нежитлове приміщення №6 (кафе) площею 279,5 кв.м., нежитлове приміщення №7 (кафе) площею 99,7 кв.м.; нежитлове приміщення №8 (заклад громадського харчування) площею 366,5 кв.м.

Означені об`єкти нерухомого майна набуті у власність ТОВ "Шейк" у зв`язку із внесенням 19.01.2018 до статутного капіталу двома учасниками, а саме: ДП "Край Проперті", ПрАТ "Банкомзв`язок", та надалі були відчужені ТОВ "Шейк" шляхом внесення їх до статутного капіталу ТОВ "Глушкова Девелопмент".

На підтвердження своїх доводів, позивач посилається на встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/8101/18 обставини.

Вказаним судовим рішенням було встановлено, що нежитлові приміщення №№6, 7, 8, 9, 10, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, є складовою основного об`єкту, будівлі літ. А (ТРЦ "Магелан") та складають предмет іпотеки.

Заперечуючи проти позову, ТОВ "Шейк" та його правонаступник - ТОВ "Глушкова Девелопмент", наголошували, що вказані нежитлові приміщення не складають предмет іпотеки, оскільки мотивувальна частина рішення від 19.09.2022 була змінена судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Як було раніше зазначено, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Об`єднана палата КГС ВС у постанові від 18.06.2021 у справі №910/16898/19 вказала, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 (провадження №12-144гс18, пункт 32) дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

У пункті 7.10 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Отже, преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:

ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі;

ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту);

ці обставини міститься у мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам пункту першого частини 4 статті 238 ГПК України;

судове рішення набрало законної сили;

у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що справа №910/8101/18 - це господарська справа за позовом АТ "Міжнародний резервний банк" до ДП "Край Проперті", ТОВ "Шейк" та ПрАТ "Банкомзв`язок" про визнання права іпотеки.

До предмета доказування у справі №910/8101/18 входило встановлення судом обставини: чи вважаються предметом іпотеки (входять до складу предмета іпотеки) нежитлові приміщення №№6, 7, 8, 9, 10, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б згідно іпотечного договору від 27.09.2011 (з урахуванням внесених змін), який було укладено в забезпечення виконання зобов`язань ДП "Край Проперті" за кредитними договорами №119, №120.

Господарський суд міста Києва у справі №910/8101/18, встановивши обставини належності спірного майна до предмету іпотеки, відмовив у задоволенні позову через неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Шейк" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив змінити мотивувальну частину рішення в частині підстав для відмови у позові, відмовивши у його задоволенні з підстав необґрунтованості.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що спірне майно, які належить ТОВ "Шейк" є окремими об`єктами нерухомості.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Шейк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/8101/18 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/8101/18 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/8101/18 залишено без змін.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Міжнародний резервний банк" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №910/8101/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/8101/18.

Отже, у вказаній справі суд відмовив у позові внаслідок обрання неефективного способу захисту стосовно вимог про визнання права іпотеки і суд апеляційної інстанції виключив зі змісту мотивувальної частини рішення висновки, зроблені по суті спору, стосовно установлення обставин належності спірного майна до предмета іпотеки.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими доводи позивача про те, що віднесення спірних нежитлових об`єктів до предмета іпотеки є преюдиційною обставиною.

Також, на підтвердження своїх доводів, позивачем надано Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №31523/19-42/25957ч25963/21-42 від 20.08.2021 (т. 2, а.с. 166-210), відповідно до якого:

1) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв.м., реєстраційний номер 1180998480000, номер запису про право власності 24535455, не є окремим об`єктом нерухомості, а пов`язане конструктивно та спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

Нежитлове приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв.м., реєстраційний номер 1180972780000, номер запису про право власності 24535075, не є окремим об`єктом нерухомості, а пов`язане конструктивно та спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

Нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв.м., реєстраційний номер 932568780000, номер запису про право власності 24854358, не є окремим об`єктом нерухомості, а пов`язане конструктивно та спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв.м., реєстраційний номер 932544980000, номер запису про право власності 24855418, є окремим об`єктом нерухомості, який пов`язаний спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

Нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв.м, реєстраційний номер 932522680000, номер запису про право власності 24648533, не є окремим об`єктом нерухомості, а пов`язане конструктивно та спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

2) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв.м., нежитлове приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв.м., нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв.м., нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є приналежними частинами до основного об`єкту.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є окремо розташованою будівлею, проте пов`язана спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан").

3) Нежитлове приміщення №10, магазин площею 99,4 кв.м., нежитлове приміщення №9, магазин площею 99,6 кв.м., нежитлове приміщення №6, кафе площею 279,5 кв.м., нежитлове приміщення №7, кафе площею 99,7 кв.м., нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, не є об`єктами нового будівництва.

4) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв.м., нежитлове приміщення №9, магазин площею 99,6 кв.м., нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв.м., нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є об`єктами, які виникли внаслідок реконструкції частин основного об`єкта.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, є об`єктом який виник внаслідок реконструкції нежитлового приміщення № 7.

5) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв.м., нежитлове приміщення №9, магазин площею 99,6 кв.м., нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв.м., нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є невід`ємними поліпшеннями основного об`єкта.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, є окремо розташованою будівлею, проте пов`язана спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан").

6) Функціонування нежитлового приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв.м., нежитлового приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв.м., нежитлового приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв.м., нежитлового приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, окремо від основного об`єкта можливе лише при умові проведення комплексу робіт із альтернативного забезпечення приміщень всіма необхідними інженерними системами, мережами і комунікаціями та улаштування всіх відсутніх несучих та огороджуючи конструктивних елементів для їх безпечної експлуатації.

Функціонування нежитлового приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, окремо від основного об`єкта можливе лише при умові проведення комплексу робіт із альтернативного забезпечення приміщення необхідними інженерними системами, мережами, і комунікаціями.

9) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв.м., нежитлове приміщення №9, магазин площею 99,6 кв.м., нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв.м., нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв.м., нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв.м., які знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є такими, що створені з прив`язкою до основного об`єкта.

10) Нежитлові приміщення №№ 6, 8, розташовані в місцях розташування майданчиків для візочків та евакуаційних виходів з основної частини ТРЦ "Магелан". Нежитлові приміщення №№ 6, 7, 8, 9, 10 підключені інженерними мережами до основної частини об`єкту - будівлі літ. А ТРЦ "Магелан", що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б.

11) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв.м., нежитлове приміщення №9, магазин площею 99,6 кв.м., нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв.м, нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв.м., які знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, за своїми технічними показниками є складовими частинами основного об`єкту.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є окремо розташованою будівлею, проте пов`язана спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан").

Натомість, відповідачем подано висновки експертів за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №17/07-2018 від 30.07.2018 (т. 3, а.с. 58-82) та №1/10 від 09.03.2023 (т. 3, а.с. 97-153), відповідно до яких, групи нежитлових приміщень №№6, 7, 8, 9, 10 розташовані за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б, не є невід`ємною, складовою частиною нежилого будинку (літ. «А»), загальною площею 28 539,5 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б. Групи нежитлових приміщень № 6, 7, 8, 9, 10 за вказаною вище адресою є окремими, самостійними об`єктами нерухомого майна, які не входять до загальної площі ТРЦ "Магелан" та не призначені для обслуговування ТРЦ "Магелан". Функціонування (експлуатація згідно цільового призначення) ТРЦ "Магелан" без груп нежитлових приміщень №6, 7, 8, 9, 10, як окремих об`єктів нерухомого майна, є можливим. Функціонування (експлуатація згідно цільового призначення) груп нежитлових приміщень №6, 7, 8, 9, 10, як окремих об`єктів нерухомого майна, окремо від ТРЦ "Магелан" є можливим.

У зв`язку з наявністю суперечностей (невідповідністю) між вищезазначеними експертними висновками, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023, яка була залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, було задоволено клопотання ТОВ "Шейк" (відповідача) та призначено у справі №910/3136/23 комплексну судову будівельно-технічну експертизу. Експертній установі було поставлено питання, зокрема: чи є окремими об`єктами нерухомого майна нежитлові будівлі №№6-10; чи можливе їх функціонування та використання за їх призначенням окремо від нежитлового будинку (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251, і навпаки - чи можливе функціонування та використання за його призначенням нежилого будинку (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251 без нежитлових будівель №№6-10. Чи є функціональним призначенням нежитлових будівель №№6-10 обслуговування нежилого будинку (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251?

27.06.2023 на адресу суду від експертної установи надійшов лист, в якому необхідно узгодити проведення дослідження у строки, що перевищують 90 календарних днів та клопотання судових експертів про надання додаткових додаткові матеріали, необхідних для проведення експертизи.

Листом Господарського суду міста Києва №910/3136/23/30/10/23 від 30.10.2023 повідомлено учасників справи про обов`язок надати матеріали, що зазначенні у клопотанні судових експертів щодо виконання судової експертизи у справі №910/3136/23.

Супровідним листом №910/3136/23/6798/2023 від 07.11.2023 матеріали справи №910/3136/23 повторно направлені до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.

29.11.2023 на адресу суду від ТОВ "Шейк" надійшла відповідь на лист Господарського суду міста Києва №910/3136/23/30/10/23 від 30.10.2023, в якому відповідач повідомив про неможливість надання частини документів, які просила надати експертна установа.

Листом № 06-07/77/2023 від 30.11.2023 надані відповідачем документи були направлені до експертної установи.

Однак 08.10.2024 до суду повернулися матеріали справи №910/3136/23 разом із повідомленням №20051/20052 від 03.10.2024 про неможливість надання висновку експертів.

Зі змісту письмової відповіді експертної установи вбачається, що експертиза не була проведена у зв`язку з ненаданням документів, необхідних для її проведення.

Отже, експертиза, призначена судом за клопотанням ТОВ "Шейк", не була проведена у зв`язку з ненаданням всіх необхідних документів.

Згідно з частиною 4 статті 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

З огляду на вищезазначене, саме на відповідача (ТОВ "Шейк", правонаступником якого є ТОВ "Глушкова Девелопмент"), як особи, до статутного капіталу якої, було внесено нежитлові приміщення №№6-10, покладається відповідальність за неможливість проведення судової експертизи в межах справи №910/3136/23.

Відповідно до приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідач вказував, що експертний висновок №31523/19-42/25957ч25963/21-42 від 20.08.2021 не може братися судом до уваги, оскільки він був виконаний в межах іншої судової справи - №910/8101/18.

Однак суд не погоджується з такими запереченнями, оскільки, по-перше, відсутня відповідна пряма законодавча заборона; по-друге, наданий відповідачем висновок №17/07-2018 від 30.07.2018 було виконано в порядку частини 3 статті 98, статті 101 ГПК України, тобто на замовлення ТОВ "Шейк" (правопопередника відповідача) також в межах справи №910/8101/18; по-третє, хоч вищезазначені висновки експертів були виконані в межах справи №910/8101/18, але обидва, як засоби доказування, були виконані з однією метою - підтвердження/спростування поширення предмета іпотеки на спірні нежитлові об`єкти нерухомого майна, тобто предмет доказування у судових справах №910/3136/23 та №910/8101/18 збігаються (є частково однаковими).

Таким чином, сторонами не наведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для неврахування вказаних висновків судових експертів, у зв`язку з чим, висновки експертів оцінюється судом на рівні з іншими письмовими доказами.

Дослідивши висновки експертів, копії яких містяться в матеріалах даної справи, суд зазначає наступне.

ТРЦ "Магелан" є багатофункціональним комплексом, в якому розташовані приміщення, які забезпечують соціально-побутове обслуговування населення, розташованих навколо житлових масивів зокрема та міста в цілому. Комплекс торгово-розважального центру використовується для здійснення підприємницької діяльності. У ньому розташовані заклади торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розважальні заклади тощо.

У висновку експертів №17/07-2018 від 30.07.2018 вказано, що групи приміщень №6 та №8 утворені за рахунок складної конфігурації першого поверху та значної висоти першого поверху, яка дозволила влаштувати окремі приміщення без перекриття входів/виходів групи приміщень №1 першого поверху та влаштувати у групі №6 антресолі, а в групі №8 - другий поверх.

Групи приміщень №9 та №10 розташовані симетрично та також утворені за рахунок складної конфігурації першого поверху. Раніше на місці розташування приміщень №9 та №10 було розташовано приміщення №3 та №122, площею 42 кв.м та 41,8 кв.м, відповідно. Вказані приміщення мали призначення "тамбур".

Група приміщень №7 утворена внаслідок зведення світлопрозорих конструкцій до центрального фасаду.

Для коректної реалізації норм законодавства необхідно виконати ідентифікацію вищезазначених об`єктів за чотирма базовим напрямкам (критеріями): конструктивна стійкість, інженерна стійкість, функціональна стійкість, інфраструктурна стійкість.

У висновку зазначено, що конструктивна та функціональна стійкість були забезпечені (таблиця 1).

Зі змісту таблиці 2 (інженерна стійкість) вбачається, що інженерні мережі такі як: ЕМ, холодне водопостачання, система протипожежної безпеки, каналізація, підключені до загальної системи ЕМ ТРЦ "Магелан".

Також необхідно зауважити, що у висновку відсутнє дослідження інфраструктурної стійкості.

Крім цього, зі фотознімків та план-схем, наявних у зазначеному дослідженні вбачається, що вказані об`єкти прилягають до зовнішніх меж ТРЦ "Магелан".

Разом із цим, незважаючи на те, що спірні об`єкти повторюють конфігурацію ТРЦ "Магелан" (побудовані вздовж головного фасаду) і пов`язані комунікаціями від основної мережі, спірні об`єкти визначені як окремі будівлі, які можуть функціонувати самостійно.

Також судом встановлено, що експертний висновок №1/10 від 09.03.2023 виконано на основі, зокрема, проекту на реконструкцію нежитлового приміщення №6, проектну на реконструкцію нежитлового приміщення №7, проекту прибудови нежитлового приміщення до ТРЦ "Магелан", проекту покращення ТРЦ "Магелан" за рахунок будівництва додаткових приміщень під зоною балкону (замовник ДП "Край Проперті" - Іпотекодавець за Іпотечним договором), проект реконструкції нежитлового приміщення №8 (місцезнаходження об`єкту - нежитлове приміщення №6), проект реконструкції нежитлового приміщення №9 (місцезнаходження об`єкту - нежитлове приміщення №10), проект реконструкції нежитлового приміщення №10. Необхідно також повторно зазначити, що згідно висновку експертів №17/07-2018 від 30.07.2018 раніше на місці розташування приміщень №9 та №10 було розташовано приміщення №3 та №122, площею 42 кв.м та 41,8 кв.м, відповідно. Вказані приміщення мали призначення "тамбур".

Крім цього, в проектах на реконструкцію приміщень №6, №7 зазначено, що об`єкти реконструкції розташовані на 1 поверсі ТРЦ "Магелан". Конструктивно будівлі являють собою металевий каркас, обшиті панелями "сендвіч" та прозорими фасадними склопакетами.

Отже, незважаючи на те, що спірні нежитлові приміщення виникли у процесі реконструкції та частково за рахунок конструктивних елементів (складових структурних елементів) ТРЦ "Магелан", прилягаючи та повторюючи зовнішні межі ТРЦ "Магелан", а не нового будівництва, за висновком експертів ці нежитлові приміщення можуть використовуватися за їх призначенням окремо від ТРЦ "Магелан".

Посилання відповідача на висновки, зроблені судовим експертом Маркусом Я.І. у консультативно-інформаційному висновку вих. №1/10-2021 від 01.10.2021 (т. 3, а.с. 86-96), не беруться судом до уваги, оскільки вказаний документ не є ані висновком судового експерта, ані рецензуванням на висновок судових експертів №31523/19-42/25957ч25963/21-42 від 20.08.2021.

При цьому, суд також враховує, що висновком судових експертів №31523/19-42/25957ч25963/21-42 від 20.08.2021 встановлено, що фактично, спірні нежитлові приміщення, а саме № 6 кафе (реєстраційний № 932568780000) загальною площею 279,5 кв.м., № 8 заклад громадського харчування (реєстраційний № 932522680000) загальною площею 366,5 кв.м., № 9 магазин (реєстраційний № 1180972780000) загальною площею 99,6 кв.м., № 10 магазин (реєстраційний № 1180998480000) загальною площею 99,4 кв.м., на які оформлено правовстановлюючі документи та складені матеріали технічної інвентаризації - відрізняються за об`ємно-планувальним вирішення від об`єктів, зазначених в переліченій документації, оскільки загальна площа нежитлового приміщення № 6 (кафе) становить 256,6 кв.м., загальна площа нежитлового приміщення № 8 (заклад громадського харчування) орієнтовно становить 375,95 кв.м., загальна площа нежитлового приміщення № 9 (магазин) становить орієнтовно 49,3 кв.м., загальна площа нежитлового приміщення № 10 (магазин) становить 49,1 кв.м.

Таким чином, означені обставини, за переконанням суду свідчать про те, що фактично реєстрація означених приміщень відбулась з урахуванням площ не лише означених приміщень, а й площ самого ТРЦ "Магелан".

Також, суд зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні у матеріалах даної справи докази в сукупності, суд вважає надані позивачем докази більш вірогідними і більш достовірними та погоджується з тим, що нежитлові приміщення №№ 6, 7, 8, 9, 10, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, створені внаслідок проведення комплексу робіт з реконструкції основного об`єкту, будівлі літ. А (ТРЦ "Магелан"), без зміни розмірів фундаменту основного об`єкту, без відведення окремих земельних ділянок для проведення будівельних робіт, зареєстровані внаслідок реконструкції, не є новоствореними об`єктами, приєднанні до внутрішніх мереж та комунікацій будівлі літ. А, утворені, у тому числі, за рахунок площі самого ТРЦ "Магелан" та не можуть повністю функціонувати самостійно, повністю незалежно від ТРЦ "Магелан".

Враховуючи положення статей 5, 23 Закону України "Про іпотеку", пункти 3.4.-3.6., 3.7., 3.8. Іпотечного договору та сталу практику Верховного Суду у даній категорії спорів, суд дійшов висновку про поширення іпотеки на нежитлові приміщення №№ 6, 7, 8, 9, 10, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, тобто складають предмет іпотеки.

Щодо способу захисту.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 статті 16 ЦК України).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України "Про іпотеку" одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Закон України "Про іпотеку" визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.06.2023 у справі №755/13805/16-ц, від 13.03.2019 у справі №520/7281/15-ц, від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц вказала про те, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина 2 статті 36 Закону України "Про іпотеку") - на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса.

Крім цього, судом також враховано, що, змінюючи мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі №910/8101/18, Північний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 05.06.2023 зазначив, що задоволення вимоги про звернення стягнення на майно призведе до ефективного захисту прав іпотекодержателя.

Посилання відповідача на те, що з моменту державної реєстрації 19.12.2017 права власності АТ "Сбербанк" на нерухомість ТРЦ "Магелан" (нежитловий будинок - громадський центр з об`єктами (в літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м.), право іпотеки АТ "Сбербанк", що виникло на підставі Іпотечного договору припинилось в силу закону (статті 36 Закону України "Про іпотеку"), у зв`язку з чим іпотека згідно цього Іпотечного договору не може бути поширена на будь-які інші об`єкти, крім прийнятого у власність, судом відхиляються, оскільки по-перше, нежитлове приміщення №№6-10, які знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, на момент звернення стягнення на предмет іпотеки складали предмет іпотеки, а по-друге, стаття 599 ЦК України визначає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, яке у даному випадку не може вважатись проведеним належним чином, з огляду на звернення стягнення не на весь предмет іпотеки.

У свою чергу, заперечення відповідача щодо відсутності договірних відносин з позивачем, неотримування жодних грошових коштів, неукладення кредитних договорів, не виступав поручителем у боргових зобов`язань і не має одного відношення до позивача, судом також відхиляються, оскільки відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Отже відповідно до норм Закону України "Про іпотеку" іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна, що узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 06.02.2020 у справі №916/2828/18.

Водночас, частиною 6 статті 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об`єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

При цьому, суд зазначає, що положення Закону України "Про іпотеку" не містять заборони щодо звернення стягнення на окремі приміщення, як на частину об`єкта нерухомого майна (частину предмета іпотеки) в разі визначення предметом іпотеки за договором іпотеки будівлі у цілому, а не окремих приміщень.

Отже, позивач вправі заявляти вимоги про звернення стягнення на частини переданого в іпотеку майна, у випадку виділу їх в натурі та їх належної державної реєстрації, поєднаної з відсутністю можливості в іпотекодержателя звернення стягнення на весь предмет іпотеки згідно з описом, зазначеним у відповідному договорі.

Посилання відповідача про відсутність на момент передання спірних об`єктів нерухомості у Єдиному державному реєстрі жодних обтяжень, що свідчить про добросовісність останнього не беруться судом до уваги, з огляду на встановлення факту поширення іпотеки на спірні об`єкти нежитлової нерухомості та положення статті 23 Закону України "Про іпотеку". При цьому, суд зауважує, що у відповідності до підпункту 4.4.20. пункту 4.4. Іпотечного договору внесення змін до договору та до відповідних державних реєстрів є обов`язком саме Іпотекодавця - ДП "Край Проперті", правонаступником якого є ТОВ "Глушкова Девелопмент".

Отже, обраний позивачем спосіб захисту, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, є належним та ефективним.

Щодо позовної давності

У відзиві та у письмових поясненнях від 25.02.2025 відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 4, 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 (11-609апп18) визначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц).

За твердженнями відповідача, строк, у межах якого позивач мав можливість звернутися до суду з вимогою про захист свого права та інтересу сплив у грудні 2020 року.

Однак пунктом 12 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин, а згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023.

Крім цього, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 "Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який наразі триває.

За таких обставин, положення пунктів 12, 19 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України фактично збільшують строк позовної давності.

Оскільки АТ "Міжнародний резервний банк", правонаступником якого є СТОВ "Коробівський", звернулося до суду першої інстанції з позовом у лютому 2023 року, суд дійшов висновку про те, що позовна давність не була пропущена, відтак відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов СТОВ "Коробівський" (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи учасників справи не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. У рахунок часткового погашення заборгованості перед Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" (19773, Черкаська область, Золотоніський район, село Кедина Гора, вулиця Шевченка, будинок 86/5; ідентифікаційний код 32601320), розмір якої станом на 30.05.2022 становить 65 400 770 (шістдесят п`ять мільйонів чотириста тисяч сімсот сімдесят) доларів США 29 центів та 1748235677 (один мільярд сімсот сорок вісім мільйонів двісті тридцять п`ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн 61 коп. з яких:

1) за Договором про відкриття кредитної лінії №119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі 59 128 374 (п`ятдесят дев`ять мільйонів сто двадцять вісім тисяч триста сімдесят чотири) доларів США 86 центів та 1 580 826 438 (один мільярд п`ятсот вісімдесят мільйонів вісімсот двадцять шість тисяч чотириста тридцять вісім) грн 39 коп. яка складається з:

- заборгованості за Кредитною лінією у розмірі 38 144 120,37 доларів США (з них прострочених - 38 144 120,37 доларів США);

- процентів за користування Кредитною лінією у розмірі 20 984 254,49 доларів США (з них прострочених - 20 342 929,61 доларів США);

- пені за прострочення повернення заборгованості за Кредитною лінією у розмірі 1336263299,73 грн;

- пені за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією у розмірі 242697549,94 грн;

- пені за прострочення сплати комісії по Кредитній лінії у розмірі 1 865 588,72 грн;

2) за Договором про відкриття кредитної лінії №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 в сумі: 6 272 395 (шість мільйонів двісті сімдесят дві тисячі триста дев`яносто п`ять) доларів США 43 центів та 167 409 239 (сто шістдесят сім мільйонів чотириста дев`ять тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 22 коп., яка складається з:

- заборгованості за Кредитною лінією у розмірі 4 054 140,30 доларів США (з них прострочені - 4 054 140,30 доларів США);

- процентів за користування Кредитною лінією у розмірі 2 218 255,13 доларів США (з них прострочених - 2 150 508,45 доларів США);

- пені за прострочення повернення заборгованості за Кредитною лінією - 140477090,87 грн;

- пені за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією - 26932148,35 грн,

звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 27.09.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №11270 (з урахуванням змін та доповнень внесених до нього), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" (03187, місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б, приміщення 9; ідентифікаційний номер: 43912974), а саме:

1) нежитлову будівлю №10, площею 99,4 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180998480000;

2) нежитлову будівлю №9, площею 99,6 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180972780000;

3) нежитлову будівлю №6, площею 279,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932568780000;

4) нежитлову будівлю №7, площею 99,7 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932544980000;

5) нежитлову будівлю №8, площею 366,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932522680000.

3. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" (19773, Черкаська область, Золотоніський район, село Кедина Гора, вулиця Шевченка, будинок 86/5; ідентифікаційний код 32601320) дозволу на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві із визначенням вартості майна на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" (03187, місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б, приміщення 9; ідентифікаційний номер: 43912974) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" (19773, Черкаська область, Золотоніський район, село Кедина Гора, вулиця Шевченка, будинок 86/5; ідентифікаційний код 32601320) 360 988 (триста шістдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн 32 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01.05.2025.

СуддяСергій МУДРИЙ