Ухвала

від 01.05.2025 по справі 460/7713/25

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

01 травня 2025 року м. Рівне№460/7713/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглядаючи у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» (далі позивач) до Національного агентства з акредитації України (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення про тимчасове зупинення дії атестата про акредитацію ООВ або частини його сфери акредитації від 24.04.2025, яким вирішено тимчасово зупинити з 25 квітня 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №1О271, дійсного з 02 вересня 2024 року до 01 вересня 2029 року;

зобов`язати Національне агентство з акредитації України вилучити з офіційного сайту з розділу «Реєстр акредитованих ООВ» відомості про призупинення з 25.04.2025 акредитації ТОВ «Рівнестандарт»; зобов`язати Національне агентство з акредитації України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» атестат про акредитацію ООВ №1О271.

Ухвалою суду від 30.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію оскаржуваного Рішення Національного агентства з акредитації України від 24.04.2025 року, яким вирішено тимчасово зупинити з 25 квітня 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №1О271, дійсного з «02» вересня 2024 р. до «01» вересня 2029 р., - до набуття законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ «Рівнестандарт» про визнання протиправними та скасування рішення Національного агентства з акредитації України від 24.04.2025 року, яким вирішено тимчасово зупинити з 25 квітня 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №1О271, дійсного з «02» вересня 2024 р. до «01» вересня 2029 р. (справа №460/7713/25).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 153 КАС України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За приписами частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною другою статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 154 КАС України, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, оскільки наявності виняткових обставин (коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову) для розгляду заяви з повідомленням учасників справи не установлено.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що до Рівненського окружного адміністративного суду подано позов ТОВ «Рівнестандарт» про визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства з акредитації України від 24.04.2025, яким вирішено тимчасово зупинити з 25 квітня 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №1О271, дійсного з «02» вересня 2024 р. до «01» вересня 2029 р. Оскаржуваним рішенням відповідач фактично зупинив можливість і право позивача здійснювати господарську діяльність, як органом з оцінки відповідності, при чому таке зупинення є негайним і не дає можливості позивачу навіть завершити всі прийняті до роботи замовлення. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про адміністративну процедуру», в адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов`язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб`єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов), а у разі якщо подання скарги чи пред`явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку. «Посилання на правові підстави» означає вказівку на конкретні норми законів, інших нормативно-правових актів або міжнародних договорів, які регулюють спірні правовідносини та є основою для прийняття певного рішення. Тобто законодавчо унормовано те, що підстави не зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта (в даному випадку рішення НААУ) мають чітко міститися у певному нормативно-правовому акті. Як вбачається з оскаржуваного рішення у ньому зазначено як вказівку про те, що позивач зобов`язаний повернути атестат акредитації, так і те, що подання позову до суду не зупиняє дію рішення. При цьому, в якості підстави зазначено посилання на Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», але у ньому відсутня норма, яка б встановлювала, що оскарження рішення про тимчасове зупинення дії атестата акредитації не зупиняє дії такого рішення, що свідчить про помилковість покликання на вказаний Закон, а також на чергові протиправні дії НААУ по відношенню до позивача, а саме на перешкоджання законній підприємницькій діяльності позивача.

Позивач зазначає, що наслідком дії оскаржуваного рішення є те, що підприємство не може здійснювати діяльність з оцінки відповідності (сертифікації). Лише акредитований орган з оцінки відповідності, сфера акредитації якого охоплює види продукції та документи, на відповідність яким проводиться оцінювання відповідності щодо індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, стосовно яких заявлено компетентність, у відповідності до пункту 4 Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 р. №419, може бути призначено органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання. ТОВ «Рівнестандарт» було акредитоване як орган з оцінки відповідності в тому числі з метою призначення та здійснення діяльності як органом сертифікації індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання. За наслідками акредитації ТОВ «Рівнестандарт» у відповідності до вищевказаних норм Міністерством інфраструктури України було призначено органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання. Оскільки НААУ рішенням тимчасово зупинило атестат акредитації та вимагає повернути його для НААУ, то саме по собі це унеможливлює здійснення відповідної діяльності позивачем.

Позивач також зазначає, що на даний час кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Рівнестандарт» становить 20 осіб (фонд оплати праці за квітень 2025 р. становить 298782,74 грн, сума ЄСВ 64346,03 грн), оскільки в період зупинення акредитації орган з оцінки відповідності не зможе здійснювати діяльність з оцінки відповідності (сертифікації), то відповідно вказані особи не матимуть роботи, а отже, підприємство буде змушене їх звільнити і це в період воєнного стану, коли держава навпаки мала б піклуватися про збереження робочих місць та недопущення протиправних перешкод у роботі українського бізнесу. В даному ж випадку, дія оскаржуваного рішення відповідача до прийняття остаточного рішення у цій справі однозначно впливає на права не тільки позивача, але і 20 осіб, які працюють на ТОВ «Рівнестандарт» та фактично порушує вищевказані права гарантовані їм Конституцією України, адже їм доведеться шукати нову роботу, а позивач втратить кваліфікованих працівників. Оскаржуване рішення Відповідача фактично істотно ускладнить можливість ефективного відновлення порушених прав та інтересів позивача, адже якщо за наслідками розгляду судами всіх інстанцій цієї справи вони прийдуть до висновку про протиправність прийнятого рішення, а це може зайняти з урахуванням встановлених КАС України строків на оскарження і набрання рішеннями законної сили, до року або навіть і більше, то весь цей час Позивач не зможе працювати, а отже, втратить не тільки працівників, але і клієнтів, що фактично призведе до того, що навіть позитивне судове рішення у цій справі не відновить права Позивача в тому обсязі, які у нього були до моменту прийняття протиправного рішення НААУ.

Позивач вказує також на очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, адже таке рішення Відповідача було прийнято з грубим порушенням встановленої НААУ процедури та з порушенням вимоги Закону про гарантування особі права на участь в адміністративному провадженні», що вбачається з того, що рішення від 24.04.2025 було прийнято НААУ без будь-якого повідомлення Позивача про те, що відносно нього здійснюється процедура, яка може мати своїм наслідком зупинення дії атестату з акредитації, а також без пропозиції НААУ до Позивача надати свої заперечення чи пояснення з приводу питання, яке розглядається НААУ. Оскільки сам Відповідач розробив і запровадив механізм прийняття ним рішень щодо тимчасового зупинення дії атестата про акредитацію (через процедуру оцінки на місці), то порушення такої процедури, як і порушення встановлених законом гарантій, позбавило Позивача можливості розуміти та прогнозувати можливі дії НААУ та їх наслідки на діяльність Позивача. Позивач не повинен нести тягар недотримання Відповідачем визначених нормативними актами процедур. Прийняття Національним агентством з акредитації України рішення про тимчасове зупинення з 25 квітня 2025 року дії атестата про акредитацію ООВ №1О271, було здійснено з явним порушенням принципу «належного урядування», що підтверджує навість очевидних ознак протиправності такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову судом установлено, що ТОВ «Рівнестандарт» (ЄДРПОУ 38888641) зареєстроване як юридична особа 11.09.2013 з основним видом діяльності товариства є технічні випробування та дослідження (КВЕД 71.20); здійснює діяльність у сфері сертифікації індивідуального затвердження колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), партій частин та обладнання, що є основним видом економічної діяльності товариства (КВЕД 71.20. «Технічні випробування та дослідження», до якого включено діяльність з сертифікації).

ТОВ «Рівнестандарт» акредитоване як орган з оцінки відповідності в тому числі з метою призначення та здійснення діяльності як органом сертифікації індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання.

За наслідками акредитації ТОВ «Рівнестандарт» призначено органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання.

Між ТОВ «Рівнестандарт» (ЄДРПОУ 38888641) та Національним агентством з акредитації України укладена Угода про акредитацію від 02.09.2024, відповідно до якої Угода визначає основні правові, організаційні та економічні засади відносин НААУ та органу з оцінки відповідності (далі Угода).

Угода діє до 01.09.2029.

Відповідно до умов Угоди, Орган з оцінки відповідності зобов`язується:

Під час дії атестата про акредитацію №10271. дотримуватись вимог нормативно-правових актів з питань акредитації та стандартів, на відповідність яких його було акредитовано. Виконувати додаткові вимоги, визначені в документах НААУ (політики, загальні документи), які НААУ робить загальнодоступними, а також в документах міжнародних та регіональних організацій ЕА, ІЕАС та (АР, обов`язкових для впровадження акредитованими ООВ. Співпрацювати з НААУ для оцінки виконання вимог акредитації та надавати на запит НААУ необхідну інформацію. Не використовувати надану акредитацію у спосіб, який може зашкодити репутації НААУ. Посилатися на акредитацію тільки стосовно тих робіт, на здійснення яких його було акредитовано. Не робити будь-яких заяв щодо наданої акредитації, які НААУ може розглядати як помилкові, неправочинні або такі, що вводять в оману. Не використовувати надану акредитацію таким чином, щоб складалося враження, що будь-яка продукція, процес, система або ООВ затверджені (схвалені) НААУ. Не допускати використання жодного звіту (документа, протоколу тощо) у спосіб, який може ввести в оману. Посилаючись на свій статус акредитації у засобах масової інформації, рекламних матеріалах, брошурах або інших документах, дотримуватись вимог, встановлених НААУ. Виконувати вимоги Правил застосування національного знаку акредитації, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 21.11.2002 №339. зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2002 за № 924/7212. Виконувати вимоги Політики НААУ щодо використання національного знака акредитації та посилання на акредитацію. Використовувати національний знак акредитації спільно зі своїм логотипом або знаком відповідно до Інструкції НААУ «Використання знаків для акредитації та посилання на акредитацію» (ІН-15.08,02). Своєчасно укладати договори на виконання робіт, пов`язаних з акредитацією і моніторингом (моніторинг шляхом здійснення нагляду, проведення повторних, позачергових та інших оцінок) та сплачувати НААУ всі витрати, пов`язані з проведенням таких робіт. Припинити посилання на акредитацію у своїй документації та рекламі у разі тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію. Без затримки інформувати своїх клієнтів, на яких може вплинути тимчасове зупинення, скорочення або скасування акредитації ООВ. про можливі наслідки цих подій. Сприяти у роботі персоналу з акредитації, надавати їм всю необхідну документацію, інформацію, записи та забезпечувати вільний доступ до службових та виробничих приміщень під час проведення оцінки в тому числі і позачергової згідно Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»;

Інформувати НААУ про значні зміни, що мають відношення до наданої акредитації, зокрема щодо: форми власності, юридичного, комерційного або організаційного статусу; організаційної структури, вищого керівництва та ключового персоналу; ресурсів та розташування: сфери акредитації; втрати даних внаслідок пожежі, потопу, стихійного лиха тощо; інших чинників, які можуть вплинути на спроможність ООВ виконувати вимоги акредитації. Інформація про вказані вище зміни повинна бути направлена в НААУ протягом 1 місяця з моменту внесення змін;

Дотримуватися періодичності проведення моніторингу шляхом здійснення нагляду відповідно до Політики НААУ щодо моніторингу шляхом здійснення нагляду та позачергової оцінки за діяльністю акредитованих НААУ органів з оцінки відповідності;

Забезпечити належні умови праці персоналу з акредитації під час проведення робіт з акредитації та моніторингу (надати окреме приміщення, комп`ютер, копіювальну техніку, тощо). Відшкодовувати виграти пов`язані з проїздом персоналу з акредитації до місця виконання робіт, проживання у готелі та добові;

Укладати, договори та відшкодовувати витрати, пов`язані з проведенням позачергової оцінки діяльності ООВ. яка проводиться НАЛУ відповідно до статті 11 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності». Відшкодовувати витрати НААУ, пов`язані з проведенням оцінки ООВ без попередження. Залучати НААУ для проведення спостережень за діяльністю, що проводить орган з оцінки відповідності відповідно до заявленої сфери акредитації, згідно Політики ПАЛУ щодо спостереження за оцінюванням, що проводять органи з оцінки відповідності відповідно до заявленої сфери акредитації. Організовувати спостереження за діяльністю з оцінки відповідності за запитом НААУ;

Забезпечити безперешкодний доступ до своїх клієнтів для проведення спостереження персоналом з акредитації НААУ за здійсненням ООВ діяльності з оцінки відповідності на місці розташування клієнта. ООВ повинен мати юридичні домовленості зі своїми клієнтами, які обов`язують клієнтів надавати такий доступ. Забезпечити доступ до своїх приміщень, документації, записів іноземним спостерігачам під час проведення ІІААУ робіт з акредитації/моніторингу;

Розглядати та надавати погодження або обґрунтовані заперечення (у разі наявності) щодо плану оцінки, та ознайомлюватися зі складом групи аудиторів протягом 3 робочих днів з моменту отримання документів (в тому числі на електронну пошту), а у разі здійснення позачергової оцінки - протягом двох робочих днів. Ознайомлюватись з офіційною інформацією щодо поточного стану акредитації ООВ, що розміщена на офіційній веб-сторінці НААУ. Відповідати на запити НААУ в термін, встановлений в листах НААУ. Сприяти розслідуванню та вирішенню будь-яких скарг, скерованих від НААУ, які стосуються питань, пов`язаних із акредитацією ООВ;

Виконувати вимоги, передбачені цією Угодою, чинними нормативними документами, документами НААУ, які регулюють відносини у сфері акредитації. Використовувати національний знак акредитації спільно зі своїм логотипом або знаком відповідно до Інструкції НААУ «Використання знаків для акредитації та посилання на акредитацію» (ІН-15.08.02).

Додатками до Атестата про акредитацію визначені Сфери акредитації Органу з сертифікації ТОВ «Рівнестандарт».

ТОВ «Рівнестандарт» отримано ряд Заявок на проведення сертифікації щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, які подані 24.04.2025 від клієнтів, які мають бути виконані протягом встановленого строку.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 30.04.2025 кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Рівнестандарт» становить 20 осіб (фонд оплати праці за квітень 2025 р. становить 298782,74 грн, сума ЄСВ 64346,03 грн).

За правилами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, стаття 151 КАС України містить вичерпний перелік підстав, за яких не допускається забезпечення позову.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд зазначає, що внаслідок прийняття оскаржуваного Рішення про тимчасове зупинення дії атестата про акредитацію ООВ або частини його сфери акредитації від 24.04.2025, яким вирішено тимчасово зупинити з 25 квітня 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №1О271, дійсного з 02 вересня 2024 року до 01 вересня 2029 року, ТОВ «Рівнестандарт» позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність, зокрема, щодо виконання умов заявок на проведення сертифікації щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, які подані 24.04.2025 від клієнтів, які мають бути виконані протягом встановленого строку.

Також, прийняте Рішення про тимчасове зупинення дії атестата про акредитацію ООВ або частини його сфери акредитації від 24.04.2025, яким вирішено тимчасово зупинити з 25 квітня 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №1О271, дійсного з 02 вересня 2024 року до 01 вересня 2029 року, суттєво обмежує право позивача на здійснення підприємницької (господарської) діяльності, та може позбавити працівників товариства гарантованого їм Конституцією України права на працю. В той же час, якщо ж ТОВ «Рівнестандарт» не здійснюватиме діяльності по сертифікації, то відповідно і не отримуватиме доходів, за рахунок яких могло б виплачувати працівникам заробітну плату і платити податки, а це в свою чергу призведе до можливого притягнення директора ТОВ «Рівнестандарт» до відповідальності.

Враховуючи зазначені обставини, суд зазначає, що реалізація Рішення про тимчасове зупинення дії атестата про акредитацію ООВ або частини його сфери акредитації від 24.04.2025, яким вирішено тимчасово зупинити з 25 квітня 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №1О271, дійсного з 02 вересня 2024 року до 01 вересня 2029 року, призведе до порушення прав товариства, а саме:

призведе до невиконання зобов`язань перед замовниками клієнтами, які подали Заявки на проведення сертифікації щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, які подані 24.04.2025, та які мають бути виконані протягом встановленого строку, що в свою чергу є наслідком заподіяння матеріальних збитків як ТОВ «Рівнестандарт», так і третім особам, які звернулися за наданням їм послуг сертифікації;

припинення господарської (підприємницької) діяльності, тобто, виконання професійних обов`язків його працівниками - наслідком вказаного стане позбавлення останніх права на працю та отримання доходу від професійної діяльності, що своєю чергою призведе до відсутності джерела існування сімей таких працівників товариства.

Так, Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Суд уважає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтовані твердження, що права та інтереси Товариства будуть порушені, і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, Товариству необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав та інтересів.

Суд звертає увагу на те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення жодним чином не спричиняє негативних наслідків для заінтересованих осіб у даній справі, як не спричиняє негативних наслідків і для будь-яких інших осіб.

Водночас, суд відхиляє доводи позивача про те, що мають місце очевидні ознаки протиправності рішення, оскільки правова оцінка оскаржуваному рішенню може надаватися судом лише при вирішенні спору по суті.

З огляду на викладене, беручи до уваги відповідність заходів забезпечення адміністративного позову фактичним обставинам заяви, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та їх співмірність, імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви заявника про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення НААУ.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Зупинити дію Рішення Національного агентства з акредитації України від 24.04.2025, яким вирішено тимчасово зупинити з 25 квітня 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №1О271, дійсного з «02» вересня 2024 р. до «01» вересня 2029 р., - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №460/7713/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 01 травня 2025 року.

Суддя К.М. Недашківська