Постанова від 01.05.2025 по справі 2-705/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 2-705/11

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Лук`янчук О.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Мунтян С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року у справі №2-705/11 за позовною заявою ОСОБА_1 до Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови про накладення штрафу, скасування постанови про накладення штрафу

У С Т А Н О В И В:

08 червня 2023 року ОСОБА_1 (далі позивачка, скаржниця) звернулась до суду із скаргою, у якій просила:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіра А.Д. щодо винесення постанови від 25.05.2023 року про накладення штрафу в межах виконавчого провадження №66101742;

- скасувати постанову головного державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіра А.Д. від 25.05.2023 року про накладення штрафу в межах виконавчого провадження №66101742.

Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що невиконання ОСОБА_1 рішення суду у справі №2-705/11 пов`язано з наявністю у неї поважних причин. Як стверджувала позивачка, вказаним судовим рішенням, зокрема зобов`язано ОСОБА_1 знести самовільні споруди. Водночас, за позицією позивачки, у даному випадку такі дії неможливо вчинити з її боку, оскільки у ОСОБА_1 не має самовільних будівель, а усі будівлі, які знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 належать останній на праві власності. Зазначені обставини підтверджуються відповідними правовстановлюючими документами.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 02 квітня 2025 року прийнято судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про накладення на ОСОБА_1 штрафу є правомірною, прийнятою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Не погоджуючись із вище вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачкою подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки позивачка не має самочинних споруд. У свою чергу, на всі споруди у ОСОБА_1 наявні документи, які підтверджують право власності та є чинними, оскільки справа №500/1288/18, в рамках якої скасовано відповідні правовстановлюючі документи, станом на теперішній час не розглянута.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить його залишити без змін.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Зокрема, як з`ясовано колегією суддів, що 23.06.2021 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист по справі №2-705/11, яким:

- зобов`язано ОСОБА_1 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_2 );

- зобов`язано ОСОБА_1 відновити межові знаки та демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_2 ), незаконно встановлену 01.06.2009 року ОСОБА_1 під керівництвом ВДВС, під час примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 23.03.2005 року. (а.с.19-20)

16 липня 2021 року постановою головного державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіра А. Д. відкрито виконавче провадження №66101742 за виконавчим листом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, виданого 23 червня 2021 року у справі № 2-705/11. (а.с.21)

За невиконання рішення суду у справі № 2-705/11, в межах виконавчого провадження №66101742 постановою головного державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапіра А. Д. від 25.05.2023 року накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700 грн., та зобов`язано боржника виконати судове рішення потягом 10 робочих днів. (а.с.23)

Не погоджуючись із діями та вказаною постановою головного державного виконавця Парапіра А. Д. про накладення штрафу, ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно із приписами частини першої статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до частини третьої статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у виді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Положеннями частин першої та другої статті 63 Закону України № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання рішення є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Слід зауважити, що поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, установлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги та убачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи поважність своїх дій в частині невиконання рішення суду у справі №2-705/11, скаржниця вказувала про те, що виконання зобов`язань, покладених судом на ОСОБА_1 , в частині знесення самовільних споруд не є можливим.

Так, усі будівлі, які знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 належать ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується правовстановлюючими документами, а саме:

рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 20.08.2009 року №1085, рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 07.12.2012 року №1626, свідоцтво про право власності па нерухоме майно від 11.12.2012 року №1265, витяг про державну реєстрацію прав від 23.11.2012 року.

У свою чергу, справа №500/1288/18, в рамках якої судом прийнято рішення про скасування наведених вище правовстановлюючих документів, станом на теперішній час не розглянута Одеським апеляційним судом.

Відтак, на переконання скаржниці, наявність чинних, тобто не скасованих на цей час правовстановлюючих документів на будівлі і споруди, є тією обставиною, яка створює для позивачки об`єктивні перешкоди для виконання зобов`язань.

Разом з цим, колегія суддів зауважує про безпідставність посилань ОСОБА_1 на обставини розгляду справи №500/1288/18, як таких, що зважаючи на положення законодавства України (129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України), не впливають на обов`язковість виконання рішення Одеського апеляційного суду від 22.04.2021 року по справі №2-705/11, яке набрало законної сили.

При цьому, судова колегія вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження не виконання рішення суду по справі №2-705/11 з поважних причин.

Крім того, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року №3262, згідно із якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, апеляційним судом установлено, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року у справі №500/1288/18 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 20 серпня 2009 року №1085 «Про виконання будівництва згідно до рішення виконкому від 04 травня 2005 року №602 «Про дозвіл будівництва гаражу та водонепроникного вигребу на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні на АДРЕСА_1 ».

Визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 07 грудня 2012 року №1626 «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 ».

Скасовано свідоцтво про право власності від 11 грудня 2012 року № 1265 на нерухоме майно, що видано ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: літ. «А» будинок жилий загальною площею 158,6 кв. м, жилою площею 81,0 кв. м, літ. «Б»- гараж, надвірні споруди № 1-8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано рішення КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 23 грудня 2012 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: літ. «А» будинок жилий загальною площею 158,6 кв. м, жилою площею 81,0 кв. м, літ. «Б» - гараж, надвірні споруди № 1-8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.04.2025 року у справі №500/1288/18 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року у справі №500/1288/18 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування рішень.

У контексті наведених обставин, судова колегія звертає увагу, що в межах виконавчого провадження №66101742 за виконавчим листом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2021 року у справі №2-705/11, головний державний виконавець не позбавлений права звернутись до суду із заявою щодо роз`яснення порядку виконання рішення Одеського апеляційного суду від 22.04.2021 року по справі №2-705/11, з урахуванням наявного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2018 року у справі №500/1288/18, яке набрало законної сили.

За наведених вище обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення на ОСОБА_1 штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню.

У зв`язку з чим колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року у справі №2-705/11 за позовною заявою ОСОБА_1 до Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови про накладення штрафу, скасування постанови про накладення штрафу - залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді О.В. Лук`янчук О.І. Шляхтицький