Постанова

від 16.04.2025 по справі 320/8120/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8120/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Чемер» до Військової частина НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Чемер» з позовом до Військової частина НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської міської військової адміністрації, в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28.12.2022;

визнати протиправними дії Дарницького УП ГУНП у місті Києві з відчуження майна ПП «Чемер» на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28.12.2022 та складання акту прийому-передачі відчужуваного майна;

визнати протиправною бездіяльність Дарницького УП ГУНП у місті Києві та Київської міської військової адміністрації, яка виявилась у неналежному виконанні положень пункту 6 наказу № 529 від 28.12.2022, виданого командиром Військової частини НОМЕР_1 генерал-майором ОСОБА_1 всупереч вимогам закону.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного наказу про примусове відчуження 94-х дизельних генераторів, адже військовою частиною було грубо порушено імперативний порядок такого відчуження майна та незаконно відчужено майно суб`єкта господарювання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28.12.2022 «Про примусове відчуження майна».

Визнано протиправними дії Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві з відчуження майна Приватного підприємства «Чемер» на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28.12.2022 та складання акту прийому-передачі відчужуваного майна.

Визнано протиправною бездіяльність Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та Київської міської військової адміністрації, яка виявилась у неналежному виконанні положень пункту 6 наказу № 529 від 28.12.2022, виданого командиром Військової частини НОМЕР_1 генерал-майором ОСОБА_1 всупереч вимогам закону.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Національної поліції у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні 02.04.2025.

20.02.2025, під № 3852 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

02.04.2025 судом оголошено по справі перерву до 16.04.2025, а також продовжено строк розгляду апеляційної скарги.

14.04.2025, під № 8365 Приватним підприємством «Чемер» подано додаткові пояснення по справі.

16.04.2025 у судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання.

16.04.2025 судом оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (покупець) та Компанією FIPPS TRADE FZ LLC (продавець) 06.11.2022 укладено Контракт №06/11/2022FCh 2022, відповідно до якого, продавець продає, а покупець купує товар у кількості, за цінами та на умовах, викладених у проформах та/або інвойсах, та/або замовленнях, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до акту приймання-передачі від 02.12.2022 продавець передав, а покупець прийняв наступний товар: 7,5 квт. дизельний однофазний відкритий генератор/KALEJEN 9500 ЕХ-ОРАК - 142 штуки та 8,5 КВТ дизельний однофазний під навісом генератор/KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT - 35 штук.

У подальшому, 01.12.2022 між позивачем (поклажодавець) та ТОВ «ІГЛАР» (зберігач) укладено договір про надання послуг зі зберігання №0112/1, відповідно до якого, зберігач зобов`язується прийняти в майбутньому товар поклажодавця та повернути його повністю або частково на вимогу поклажодавця, а останній зобов`язується сплачувати зберігачу кошти за послуги пов`язані зі зберіганням товару, на умовах цього договору.

Відповідно до акту приймання-передачі товару від 01.12.2022 позивач передав, а ТОВ «ІГЛАР» прийняв товар за адресою: м. Київ, Вацлава Гавела 24, а саме: 7,5 квт. дизельний однофазний відкритий генератор/KALEJEN 9500 ЕХ -ОРАК - 141 штуку та 8,5 КВТ дизельний однофазний під навісом генератор/KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT - 35 штук.

У той же час, слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022102020000110 від 29.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 Кримінального кодексу України, в якому, у відповідності до статей 42, 276, 277, 278 Кримінально процесуального кодексу України повідомлено про підозру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статтею 201-2 Кримінального кодексу України, у незаконному використанні з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, вчинені організованою групою під час надзвичайного або воєнного стану.

У ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого суді Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2022 (справа 753/3638/22, провадження №1-кс/753/2631/22) слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві, в рамках кримінального провадження №42022102020000110 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого вилучено 91 дизельний генератор марки KALEJEN 9500ЕХ-ОРАК та 3 дизельні генератори марки KALEJEN 9800ESSC-CRAFT.

Вищевказані дизельні генератори постановою Дарницької окружної прокуратури міста Києва від 10.12.2022, визнані речовими доказами та визначено місце зберігання вилученого майна - Державну організацію Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2022 № 529 «Про примусове відчуження майна», у відповідності до частини 1 статті 4 Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VІ «Про передачу, примусове відчуження або вилученого майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», наказано:

1. Провести примусове відчуження майна, яке перебуває у Дарницькому управлінні поліції ГУНП в місті Києві, а саме:

- 91 дизельний генератор марки «KALEJEN 9500 ЕХ-ОРАК»;

- 3 дизельні генератори марки «KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT», яке перебуває у межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42022102020000110 від 29.09.2022.

2. Доручити підполковнику ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області 16 вересня 2008 року) отримати дане майно у Дарницькому управлінні поліції ГУНП в місті Києві та доставити у військову частину НОМЕР_4 з метою постановки на облік для подальшої передачі до військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

3. Даний наказ направити на погодження в Київську міську військову адміністрацію.

4. Залучити до проведення оцінки даного майна суб`єкта оціночної діяльності (суб`єкта господарювання). У разі відсутності згоди власник майна на проведення оцінки, суб`єкту оціночної діяльності провести таку оцінку самостійно.

5. Скласти акт прийому-передачі відчужуваного майна.

6. Дарницькому управлінні поліції ГУНП в місті Києві та Київській міській військовій адміністрації визначити коло осіб уповноважених на підписання акта про примусове відчуження майна. Право на підписання акта про примусове відчуження майна від імені військового командування покласти на підполковника ОСОБА_4 (паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області 16 вересня 2008 року).

7. Роз`яснити власнику майна, що компенсація та порядок її отримання за примусово відчужене майно визначена статтями 10, 11 Закону України від 17 травня 2012 року №4765-VІ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 №998.

8. Відповідно до вимог частини статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» даний наказ вважати обов`язковим до виконання.

9. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника управління логістики штабу військової частини НОМЕР_1 .

10. Наказ довести до відома осіб, що їх стосується.

Суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 28.12.2022 здійснено оцінку майна - дизельних генераторів, за результатами якої складно Звіт про оцінку майна - дизельних генераторів та Висновок про вартість майна - дизельних генераторів від 28.12.2022.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 29.12.2022 у справі № 753/13658/22 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури про арешт вказаного майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022102020000110 від 29.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Листом від 29.12.2022 № 001-2360, Київська міська військова адміністрація повідомила, що не заперечує проведення примусового відчуження зазначеного в наказі від 28.12.2022 № 529 майна.

На підставі наказу від 28.12.2022 № 529 «Про примусове відчуження майна», Актом № 1 про примусове відчуження або вилучення майна від 30.12.2022, слідчим Дарницького управління поліції ГУНП в місті Києві передано до Військової частини НОМЕР_4 дизельні генератори марки «KALEJEN 9500 ЕХ- ОРАК » у кількості - 91 штук та 3 дизельних генераторів марки «KALEJEN 9800 ESSC-CRAFT».

Позивач, вважаючи протиправними дії, бездіяльність відповідачів та наказ, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що:

- станом на момент прийняття оскаржуваного наказу - 28.12.2022 було відсутнє судове рішення про позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження. Крім того, лише 29.12.2022 листом від № 001-2360, Київська міська військова адміністрація повідомила, що не заперечує проведенню примусового відчуження зазначеного в наказі від 28.12.2022 № 529 майна;

- суд першої інстанції погодився з твердженнями позивача, що Військовою частиною НОМЕР_1 при прийнятті оскаржуваного наказу від 28.12.2022 № 529 було порушено процедуру його прийняття, а тому, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 «Про примусове відчуження майна» прийнятий з порушеннями норм ч. 2 ст. 2 КАС України;

- з підстав викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що є обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправними дії Дарницького УП ГУНП у місті Києві з відчуження майна ПП «Чемер» на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28.12.2022 та складання Акту прийому-передачі відчужуваного майна; Крім того, є обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Дарницького УП ГУНП у місті Києві та Київської міської військової адміністрації, яка виявилась у неналежному виконанні положень пункту 6 наказу №529 від 28.12.2022, виданого командиром Військової частини НОМЕР_1 генерал-майором ОСОБА_1 , оскільки нормами ч. 2 ст. 7 Закону № 4765-VI, чітко визначено, що акт про примусове вилучення майна може бути укладено виключно між власником такого майна чи його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, власником спірного майна ПП «Черем» акт № 1 про примусове відчуження або вилучення майна від 30.12.2022 не був укладений;

- Дарницьке УП ГУНП у місті Києві та Київська міська військова адміністрація не виконали пункт 6 оскаржуваного наказу в частині визначення кола осіб, уповноважених на підписання акту про примусове відчуження майна.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції не було враховано норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, процедуру примусового відчуження майна юридичної особи для потреб оборони під час воєнного стану, а також обов`язковість виконання наказу військового командування всіма особами, кого він стосується. Крім того, апелянта наголошує на помилковому тлумаченні та встановленні судом власника майна, яке було примусово відчужено, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану», визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. (ст. 1 Закону)

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України. (ст. 2 Закону)

Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану. (ч. 2 ст. 3 Закону)

Так, Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі також - Закон № 4765-VI), визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;

2) вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Термін "військове командування" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про правовий режим воєнного стану" або Законі України "Про правовий режим надзвичайного стану", залежно від правового режиму, в умовах якого передається, відчужується або вилучається майно. (ст. 1 Закону № 4765-VI)

Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості.

У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна. (ст. 3 Закону № 4765-VI)

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 4765-VI, примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

Право державної власності на рухоме майно, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України і щодо якого існує ризик переривання його функціонування у зв`язку з перебуванням такого майна на території адміністративно-територіальної одиниці України, щодо якої існує загроза її тимчасової окупації та межі якої розташовані на відстані не більше 30 кілометрів від району ведення воєнних (бойових) дій або від тимчасово окупованої території, виникає з дня введення в дію указом Президента України рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове відчуження або вилучення такого майна.

У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі.

У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна.

Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику. (ч. ч. 1-5 ст. 7 Закону № 4765-VI)

Згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, зокрема об`єкти фонду захисних споруд цивільного захисту, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу в Україні.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Конституції України, примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Тож, з наведеного слідує, що під час дії правового режиму воєнного стану, військове командування має право для потреб оборони та виконання заходів правового режиму воєнного стану примусово відчужувати майно, зокрема, що перебуває у приватній власності, проте з дотриманням встановленого порядку та процедури, а також, з передбаченою Законом можливістю компенсації за таке майно.

Системний аналіз наведених вище норм права дає можливість стверджувати, що до виключної компетенції відповідача, як ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься вирішення питань щодо доцільності примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану.

Слід зазначити, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Як вбачається з акту про примусове відчуження або вилучення майна, підставами відчуження вказані Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого у подальшому продовжений. Тобто, відчуження було здійснено на законній підставі, та у межах повноважень.

Щодо дотримання принципу пропорційності, то відповідно до статті 3 Закону № 4765-VI примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Також, колегія суддів бере до уваги й те, що Київська міська військова адміністрація мала надати погодження на відчуження майна, що було зроблено листом від 29.12.2022 № 001-2360, тобто, як то передбачено ст. 4 Закону № 4765-VI (а.с. 121 т. 1).

Доводи сторони позивача, що Київська міська військова адміністрація мала б спочатку погодити відчуження майна до прийняття спірного наказу, а потім мав би прийматися спірний наказ/наявна резолюція, не заслуговують уваги, оскільки само поняття цього слова «погодження» чи «узгодження» визначає час цієї дії, як після вже самого рішення по суті, тому що таке рішення вже потім має узгоджуватися для єдиного висновку. Тому, доводи, що відповідачем порушено порядок примусового відчуження не доведено належними доказами. Крім того, відповідач належить до суб`єктів військового командування, і це не є спірним. До того ж, оцінка майна позивача була проведена відповідачем.

Щодо посилання суду першої інстанції на приписи ч. 1 ст. 7 Закону № 4765-VI, за якими акт обов`язково повинен містити відомості про власника майна, для юридичних осіб необхідним є зазначення повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду, колегія суддів констатує, що акт у відповідній графі «власником якого є», містить зазначення ПП «Чемер». (а.с. 98 т. 1)

Щодо зазначення судом про ч. 2 ст. 7 Закону № 4765-VI, а саме, акт про примусове вилучення майна може бути укладено виключно між власником такого майна чи його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів, колегія суддів враховує, що вказана норма передбачає іншу редакцію, зокрема, що акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Тобто, з наведеного слідує, що питання організації та проведення примусового вилучення майна юридичної особи без відома та без участі власника такого майна, не охоплюється позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу № 529 від 28.12.2022, при цьому, дії по складанню й підписанню акту не є предметом розгляду даного спору.

Обставини того, що позивач не залучався до процесу проведення оцінки такого майна та підписання акту, не змінює наслідків законності процедури проведення примусового відчуження майна позивача та законності самого наказу.

При цьому, на переконання колегії суддів, є помилковим висновок суду першої інстанції та доводи сторони позивача про неможливість застосування до спірного майна такої процедури через визнання їх речовими доказами в кримінальному провадженні, а також необхідність при застосуванні такої процедури керуватися нормами КПК України, позаяк, визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні, не позбавляє права військового командування примусово відчужувати таке майно в межах Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», тобто, вказані процеси не є взаємовиключними. Таким чином, з урахуванням наведеного, наказ № 529 від 28.12.2022 є обов`язковим для виконання.

На виконання наказу № 529, було визначено особу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві - слідчого Кравчук Наталію Станіславівну, уповноважену на підписання акту про примусове відчуження майна. 30.12.2022 на підставі наказу №529, складено акт №1 про примусове відчуження майна та його передачу від Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві в особі слідчого Кравчук Н.С., до Військової частини НОМЕР_4 в особі підполковника ОСОБА_6 , а саме НОМЕР_5 дизельного генератора марки KALEJEN 9500ЕХ-ОРАК та 3 дизельних генераторів марки KALEJEN 9800Е88С-СRAFT. Згідно з визначенням положень наказу, який було погоджено з Київською міською військовою адміністрацією, а саме. До підписання вказаного акта, повідомлено коло зацікавлених осіб та власнику майна роз`яснено порядок отримання компенсації за примусово відчужене майна. (а.с. 121, 128 т. 1)

При цьому, важливим для правильного вирішення даного спору, не є питання права власності на вказане майно та його статус у кримінальному провадженні, а дії/рішення військового командування по прийняттю рішення про примусове відчуження цього майна, тобто, перевірка на відповідність законодавству, чи мав право та повноваження відповідач на прийняття оскаржуваного наказу.

Право на відшкодування вартості майна (далі - компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці. (ст. 9 Закону № 4765-VI)

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості здійснюється військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про таке відчуження, за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта.

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану - протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету.

Оформлення документів для примусового відчуження або вилучення майна, а також оплата витрат з оцінки майна, яке відчужується, здійснюються військовим командуванням, органом, що прийняв рішення про таке відчуження або вилучення, за рахунок коштів державного бюджету. (ст. 10 Закону № 4765-VI)

Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму надзвичайного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму надзвичайного стану звертається до органу, що прийняв рішення про таке відчуження, за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

Порядок розгляду заяв та здійснення виплат з метою наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, визнання протиправним та скасування судом першої інстанції наказу командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 №529 від 28.12.2022 «Про примусове відчуження майна», не змінить того, що вказане у акті майно було прийнято на облік військовою частиною НОМЕР_4 і набуття ним статусу військового майна (а.с. 14-71 т. 2), а також, скасування в судовому порядку наказу, яким прийнято відповідне рішення та проведено примусове відчуження майна позивача, позбавить права позивача на отримання компенсації за таке майно.

Отже, спірний наказ прийнято на підставі норм Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", з дотримання порядку його прийняття, з огляду на що, не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Принцип пропорційності, на думку колегії суддів, також є дотриманим, оскільки позивач має змогу, а держава передбачила можливість отримати відчужене майно, тобто тягар на позивача, як на власника майна і суспільно необхідний інтерес є співмірними.

Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог про визнання протиправними дій Дарницького УП ГУНП у місті Києві з відчуження майна ПП «Чемер» на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28.12.2022 та складання Акту прийому-передачі відчужуваного майна, колегія суддів наголошує на тому, що вказаний наказ був обов`язковим для виконання органом поліції, при цьому, законом не надано право Дарницькому УП ГУНП у місті Києві на власний розсуд встановлювати частину наказу, яка підлягає виконанню, а яка не підлягає, чи змінювати порядок виконання тощо.

Щодо зазначення судом першої інстанції про те, що Дарницьке УП ГУНП у місті Києві та Київська міська військова адміністрація не виконали пункт 6 оскаржуваного наказу в частині визначення кола осіб, уповноважених на підписання акту про примусове відчуження майна, слід зважати на те, що Дарницьким УП ГУНП у місті Києві було визначено особу, яка уповноважена на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та збереженість речових доказів, а саме, слідчого Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Кравчук Н.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги у сукупності всі обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про проведення процедури примусового відчуження майна для потреб оборони з порушенням порядку та задовольнив інші/похідні вимоги, позаяк, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 генерал-майора ОСОБА_1 № 529 від 28.12.2022, є законним та виданий, на підставі приписів Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», при цьому, наявність певних процедурних дефектів/порушень прийнятих на його виконання рішень, не може нівелювати суті рішення військового командування на виконання заходів, необхідних для забезпечення правового режиму воєнного стану.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Інші доводи учасників справи не спростовують наведені висновки колегії суддів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Чемер» до Військової частина НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у місті Києві, Київської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови складено 21.04.2025.