Ухвала від 02.05.2025 по справі 2-240/11

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 2-240/11

Номер провадження: 22-з/819/24/25

Головуючий у першій інстанції Майдан С.І.

Доповідач Пузанова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Пузанової Л.В.,

суддів Базіль Л.В.,

Радченка С.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, визнання права власності на земельну ділянку, визнання договору дарування частини домоволодіння недійсним,

встановив:

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 17 лютого 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, визнання права власності на земельну ділянку, визнання договору дарування частини домоволодіння недійсним, позов ОСОБА_2 задоволено, визнано договір дарування від 22.07.2005 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 договором купівлі-продажу, визнано недійсним договір дарування від 28.09.2005 року 2/100 частин вказаного домоволодіння ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0227 га, кадастровий номер 6510136900.20.005.0047, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 05.04.2011 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 відхилено, рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17.02.2011 року залишено без змін.

23.09.2024року ОСОБА_1 звернувся досуду іззаявою,в якійпросив виправитипомилку урішенні Суворовськогорайонного судум.Херсона від17.02.2011року,допущену вадресі спірногодомоволодіння,оскільки домоволодіння,яке булопредметом договорукупівлі-продажувід 22.07.2005року по АДРЕСА_1 , було передано на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , а адреси АДРЕСА_1 на момент винесення рішення та на теперішній час взагалі не існує.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Суворовського районного суду м. Херсона від 17.02.2011 року у справі № 2-240/11.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06лютого 2025 року залишено без руху з підстав, передбачених пунктом третім частини четвертої статті 356ЦПК України (скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі), з наданням строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для подання доказів сплати судового збору у розмірі 605,6 грн за платіжними реквізитами Херсонського апеляційного суду.

У визначений ухвалою апеляційного суду строк скаржником надано докази сплати судового збору у розмірі 605,6 грн.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 18 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06лютого 2025 року - без змін.

25 квітня 2025 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він, зазначивши Херсонський апеляційний суд відповідачем, просив повернути сплачений ним при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 605,6 грн, мотивуючи тим, що суд апеляційну скаргу розглядати відмовився, не читав його заяву та зробив неправильні висновки щодо суті порушеного ним перед судом питання.

Вважає,що судапеляційної інстанціїдосліджував витяг №7879963, виданий Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 26.07.2005 року, який містить неправдиві дані, оскільки правильним є витяг №6783467 від 21.03.2005 року, враховуючи, що договір дарування нерухомого майна у спірних правовідносинах був укладений 22.07.2005 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

За правилами частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік підстав для повернення судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету видається у разі сплати судового збору без подальшого звернення до суду або помилкової сплати на рахунок такого суду.

Дослідивши подану ОСОБА_1 заяву про повернення судового збору, колегія суддів вважає, що вона не відповідає вимогам частини першої статті 183 ЦПК України, оскільки в порушення пункту 5 частини першої наведеної норми процесуального права не містить посилання на передбачені чинним законодавством підстави, з огляду на наявність яких, судовий збір за подачу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції має бути йому повернутий, зважаючи на те, що подана ним апеляційна скарга на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06.02.2025 року розглянута Херсонським апеляційним судом 18 квітня 2025 року.

Без наведення підстав заяви, її розгляд з додержанням норм процесуального права неможливий.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що подана ОСОБА_1 заява відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України підлягає поверненню заявнику без розгляду у зв`язку з невідповідністю вимогам частини першої статті 183 ЦПК України.

При цьому, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду із наведенням змісту питання, яке має бути розглянуте судом, прохання заявника та підстав для повернення сплаченого при поданні апеляційної скарги судового збору.

На підставівикладеного,керуючись статтею183ЦПК України,апеляційний суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06лютого 2025 року у цивільній справі №2-240/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, визнання права власності на земельну ділянку, визнання договору дарування частини домоволодіння недійсним повернути заявникові без розгляду.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.В.Пузанова

Судді Л.В.Базіль

С.В.Радченко