Постанова від 29.04.2025 по справі 314/5064/23

Дата документу 29.04.2025 Справа № 314/5064/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/5064/23 Головуючий у 1-й інстанції: Свідунович Н.М.

Провадження №22-ц/807/694/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Онищенка Е.А., Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Садівничого товариства «Строитель» на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 березня 2024 року про призначення судово-психологічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Строитель» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Садівничого товариства «Строитель» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,1008 га, кадастровий номер 2321584000:05:001:1221, розташована на території Михайлівської сільської ради, безпосередньо на території СТ «Строитель» ( АДРЕСА_1 ), та розташований на цій земельній ділянці садовий будинок літ.А-2.

Земельну ділянку позивач отримала у спадок від свого батька ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 жовтня 2014 року, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В., реєстровий номер №3243. Право власності на садовий будинок літ.А-2 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25 лютого 2015 року, індексний номер №34159544.

Позивач зі свого боку виконувала свої обов`язки щодо сплати відповідачу необхідних платежів за спожиті послуги, у тому числі за спожиту електричну енергію та водопостачання. Поряд з цим, починаючи з 2014 року позивачу стала отримувати від голови СТ «Строитель» Мозгового В.А. незаконні вимоги щодо сплати додаткових послуг, безпідставні звинувачення у неіснуючих боргах без будь-якого обґрунтування та кошторису.

Як наслідок чого, у березні 2015 року СТ «Строитель» подав до суду позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування рішення про приватизацію належної позивачці земельної ділянки. Однак, рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року у справі №314/942/15, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року та ухвалою Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року, у задоволенні вказаних позовних вимог СТ «Строитель» було відмовлено. Даними рішеннями суддів було встановлено, що позивач на законних правах є власницею приватизованої у законному порядку означеної земельної ділянки та будинку, які вона успадкувала від свого батька.

Проте, в подальшому між сторонами виникли подальші численні судові спори щодо усунення перешкод у користування земельною ділянкою.

Діями СТ «Строитель» належні позивачці земельну ділянку та садовий будинок було повністю відключено від електропостачання та водовідведення, постійні твердження голови ОСОБА_3 про нібито захват нею частини земельної ділянки господарського двору товариства та намагався безпідставно використовувати земельну ділянку позивача як спільну власність товариства у порушення її законних прав, у зв`язку з чим ОСОБА_1 перенесла суттєві моральні страждання та душевний біль.

Внаслідок тривалого порушення відповідачем законних прав позивача та його свідомої відмови у їх поновленні навіть за судовим рішенням у справі №314/2084/17, що набрало законної сили, виконувалося примусово, за фактом ухилення від його виконання було відкрито кримінальне провадження №42023082060000070 за ч. 1 ст. 382 КК України, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які вона перенесла під час тривалого очікування на виконання рішення суду та поновлення її прав, розчарування в системі органів правосуддя, яка не може примусити відповідача виконати рішення суду, додаткове психологічне напруження, яке виникло у позивача внаслідок правової невизначеності, що викликало почуття душевного болю. Активне невиконання рішення суду викликало у неї почуття тривоги, страху і занепокоєння за своє психологічне здоров`я та часткову втрату стресостійкості. Наслідком усього цього стався суттєвий розлад здоров`я позивача, що виразилося визначеним їй діагнозом «депресивний розлад органічного походження», встановленим під час медичного нагляду за позивачем у період 2017-2022 років саме у той період, коли вона намагалася у судовому порядку відстоями свої порушені права. Встановлений позивач діагноз підтверджується довідкою КПН «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради №764-дпв від 15 лютого 2022 року.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просила стягнути з Садівничого товариства «Строитель» на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди 175000 грн. Усі судові витрати віднести на рахунок відповідача.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача голова правління СТ «Строитель» Мозговий В.А. звернувся до суду із клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи.

В обґрунтування клопотання зазначено, що на підтвердження своєї правової позиції по спору ОСОБА_1 надала довідку Комунального некомерційного закладу «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради. Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, вважає, що необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а саме для встановлення наявності чи відсутності моральних страждань ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій або бездіяльності інших осіб, причинного зв`язку між ситуацією спричинення моральної шкоди та стражданнями, визначення інтенсивності, глибини та тривалості страждань, проведення якої доручити експертам Запорізької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10А.

На вирішення експертам представник відповідача просив поставити такі питання:

-чи є у ОСОБА_1 зараз психічний розлад

-якщо психічний розлад наявний, то коли він з`явився і чи пов`язаний цей розлад із діями, які вона вважає психотравмуючими» - залишення будівлі і земельної ділянки без електропостачання та водопостачання

-якщо психічний розлад наявний, то чи пов`язаний він з діями, які здійснило саме Садівниче товариство «Строитель» (т.1 а.с.29-31).

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 березня 2024 року клопотання представника відповідача задоволено частково.

Призначено у справі судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

-чи є у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (заподіяння шкоди її громадським інтересам)?

-чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1 , Якщо так, то чи завдані їй страждання (моральна шкода)?

В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Проведення експертизи доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10А.

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України.

Зобов`язано позивачу з`явитися з документам, що посвідчують особу до експертної установи у визначений ними строк. Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача. Провадження у справі зупинено (т.1 а.с.40-43).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Садівниче товариство «Строитель» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду про призначення експертизи та ухвалити в цій частині нове рішення, яким призначити судово-психіатричну експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання:

Чи є у ОСОБА_1 зараз психічний розлад? Якщо психічний розлад наявний, то коли він з`явився і чи пов`язаний цей розлад із діями, які вона вважає психотравмуючими - «залишення будівлі і земельної ділянки без електропостачання та водопостачання»? Якщо психічний розлад наявний, то чи пов`язаний він з діями, які здійснило саме Садівниче товариство «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914)? Проведення судово-психологічної експертизи доручити експертам Запорізької філії судово-психіатричних експертиз державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України" за адресою: 69033, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10-А. Для проведення експертизи направити експертній установі матеріали цивільної справи N 314/5064/23. Провадження у справі зупинити на час проведення судово-психологічної експертизи.

Узагальненими доводамиапеляційної скаргиє те, що суд першої інстанції клопотання представника відповідача задовольнив частково та призначив судово-психологічну експертизу цілком змінивши питання, які представник відповідача пропонував на розгляд експерта. Представником відповідача під час підготовки клопотання дійсно було допущено помилку в назві та прохальній частині клопотання, а саме замість «психіатрична» за текстом вказано «психологічна». Проте питання, що пропонувалися для вирішення експертизи стосувалися саме призначення судово-психіатричної експертизи. Вважає, доведено та не оспорюється обома стонами обставину психічного розладу позивачки, судом призначено судово-психологічну експертизу, суб`єктами якої є психічно здорові особи такі як позивач, відповідач; малолітні, неповнолітні, дорослого та похилого віку. При цьому позивач у позовній заяві декларує, що не є психічно здоровою особою, а отже така експертиза не могла бути призначена судом, оскільки не відповідає обставинам справи і відповідачем були поставлені питання в клопотанні саме для судово-психіатричної експертизи.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 10ЦПКУкраїни визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахистправ людиниіосновоположнихсвобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ухвала суду мотивована необхідністю з`ясування обставин, які мають значення для справи, а саме з`ясування обставин справи, що входять до предмета доказування щодо спричинення позивачу страждань (моральної шкоди), завданих, на її думку, діями відповідача, для чого необхідні спеціальні знання в іншій сфері, ніж право.

Такий висновоксуду взагальному єправильним.

В силуст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ч. 5 вищевказаної статті суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1,2ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до приписівст. 102 ЦПКвисновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

В силу ч. 1ст. 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. ч. 4-6ст. 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно ч. 1ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В порядку визначеному ч. ч. 1-3ст. 107 ЦПК Україниматеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи.

Згідно з ч. 2ст. 113 ЦПК Україниякщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (п. 3 ч. 1ст. 260 ЦПК України).

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст.ст. 103-113 ЦПК України,Законом України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 року N 4038-XIIта Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затвердженанаказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року N 53/5(далі Інструкція).

Відповідно дост. 1 Закону України "Про судову експертизу"визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з п. 6.1 Інструкції об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки (п. 6.3. Інструкції).

В порядку п. 6.4. Інструкції основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань визначений у п. 6.6. Інструкції серед яких, зокрема визначено:

Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?

Чи є у підекспертної особи зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?

Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім`я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода)?

Чи спричинені особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі (прізвище, ім`я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Чи здатна підекспертна особа з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?

Відповідно до особливостей конкретних обставин справи вирішувані психологічною експертизою питання у разі потреби узгоджуються органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), при консультуванні з експертом з метою їх компонування у доцільні для справи блоки.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, висновки експертизи надаються для підтвердження обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи, в тому числі повторної.

З наведенихобставин справивбачається,що предметомспору євідшкодування моральноїшкоди заподіяноїпозивачу незаконнимидіями та/абобездіяльністю відповідача. Відповідачем заперечуються обставини заподіяння позивачеві моральної шкоди з посилання на те, що ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів наслідково-причинного зв`язку між її діагнозами та моральною шкодою.

Проведення судово-психологічної експертизи у справах про відшкодування моральної шкоди передбачено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а отже для з`ясування обставини наявності такої шкоди може бути призначена експертизи і ці питання є такими, що потребують спеціальних знань.

Сторонами у справі не було надано відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Отже, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме встановлення факту завдання неправомірними діями відповідача позивачці моральних страждань необхідні спеціальні знання у сфері судово-психологічної експертизи.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки для вирішення питання по суті необхідні спеціальні пізнання та кваліфікований висновок експерта, тому вважав за необхідне призначити у справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізької філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України".

При цьому, слід зауважити, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності змінити перелік запропонованих питань. Так, представник відповідача першим питанням запропонувала визначити наявність чи відсутність у ОСОБА_1 психічного розладу. Разом з тим, згідно з п. 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 865 від 08.05.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2018 за № 719/32171, психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу є предметом судово-психіатричної, а не судово-психологічної експертизи. Однак, із матеріалів справи вбачається, що позивач своєї згоди на призначення та проведення судово-психіатричної експертизи не давала, предмет спору у даній справі не потребує спеціальних знань у цій сфері, а отже призначення судово-психіатричної експертизи щодо даного предмету позову являється по суті примушенням позивача до її проведення та являється надмірним втручанням в особисту свободу позивача. Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про виключення з переліку питання про наявність чивідсутність у ОСОБА_1 психічного розладу, а іншіпитання сформулювативідповідно доорієнтовного переліку вирішуваних питань, визначеного п.6.6. Розділу VI Науково-методичнихрекомендацій зпитань підготовки та призначеннясудових експертизта експертнихдосліджень,затверджених наказомМіністерства юстиціїУкраїни №53/5від 08.10.1998,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 03.11.1998за №705/3145. Таким чином доводи відповідача про безпідставну зміну судом першої інстанції питань запропонованих відповідачем в клопотанні не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Доводи заявника про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання у проведенні судово - психіатричної експертизи є безпідставними, оскільки відповідач просив призначити судово-психологічну експертизу, що й було зроблено судом першої інстанції. Судово-психіатрична експертиза в цивільних справах в обов`язковому порядку має бути призначена виключно при розгляді у порядку, передбаченому главою2розділуIV Цивільного процесуального кодексу України, а саме при розгляді справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. В інших випадках судово-психіатрична експертиза може бути призначена, виключно якщо вирішення цивільної справизалежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Проте, у даній справі необхідно встановити або спростувати завдання діями відповідача позивачці моральної шкоди для подальшого можливого визначення її розміру. Категорія справи, що розглядається, не відноситься до категорій справ, у яких в обов`язковому порядку для визначення психічного стану особи призначається судово-психіатрична експертиза, а отже з урахуванням даного предмету доказування, позивачка не відноситься до категорії осіб, щодо яких необхідно проводити саме судово-психіатричну експертизу.

Враховуючи необхідність у з`ясуванні обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань та з метою правильного вирішення заявленого спору, колегія суддів визнає законними висновки районного суду щодо необхідності призначення по справі судово-психологічної експертизи.

Питання які визначені судом, цілком відповідають правовим підставам та предмету позову.

Самевисновок такоїекспертизи можебути одниміз доказів, якийпідлягає оцінцісудом назагальних підставахв сукупностіз іншимидоказами,що допоможе суду встановити обставини справи, на які посилаються сторони, як на підставу задоволення позовних вимог і заперечень щодо таких вимог.

Враховуючи наведені обставини та положення закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доцільність призначення у справі судово-психологічної експертизи, оскільки для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання.

За такихобставин колегіясуддів приходитьдо висновку,що доводиапеляційної скаргиє необґрунтованими,ухвала судупершої інстанціїщодо призначенняу данійсправі судово-психологічної експертизипостановлена відповіднодо вимогматеріального тапроцесуального законодавстваі підставдля їїскасування невбачається, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статі 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями141,382 ЦПК України.

Керуючись статтями367, 368, ,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства «Строитель» залишити без задоволення.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 01 травня 2025 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддяПодліянова Г.С.Кочеткова І.В. Онищенко Е.А.