Постанова від 29.04.2025 по справі 922/3415/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/3415/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.,

за участі секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» (вх.№531Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2025 у справі №922/3415/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» (49010, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8, офіс 13)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» (вул. Багратіона, буд. 6, м. Харків, 61046)

про стягнення коштів у розмірі 1608784,21 грн

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2025 у справі №922/3415/24 залишено без змін.

18.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить долучити до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2025, додаток №1 від 19.03.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2025, додаток №2 від 19.03.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2025, акт №01 від 16.04.2025 здачі - приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2025, рахунок на оплату №01 від 16.04.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018 за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» (код за ЄДРПОУ: 37459559, адреса реєстрації: вулиця Багратіона, будинок 6, місто Харків, 61046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» (код за ЄДРПОУ 43556600, адреса реєстрації: вул. Володі Дубініна, б.8, оф.13, м. Дніпро, 49010) судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» про ухвалення додаткового рішення у справі №922/3415/24 на 29.04.2025.

Позивач отримав вказану ухвалу в електронному кабінеті 18.04.2025, проте заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення не подав.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає таке.

У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 5 статті 129 ГПК України передбачає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено види адвокатської діяльності, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Тож, вибір форми та суб`єкта надання правової допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення -при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта. Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04).

Колегія суддів враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126, 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою. Колегія суддів зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

Як свідчать матеріали справи, після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 25000,00 грн, в тому числі 15000,00 грн у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції та 10000,00 грн гонорару успіху.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано копію договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2025, додаток №1 від 19.03.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2025, додаток №2 від 19.03.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2025, акт №01 від 16.04.2025 здачі - приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2025, рахунок на оплату №01 від 16.04.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018 за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018,

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що 19.03.2025 між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» укладено договір про надання професійної правничої допомоги №1 (далі договір), відповідно до умов якого Адвокатське бюро зобов`язувалося надати замовнику професійну правничу допомогу у формі захисту прав та інтересів замовника під час розгляду Східним апеляційним господарським судом справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» на рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/3415/24 від 05.02.2025.

Відповідно до п. 3.1. договору послуги надаються Адвокатським бюро замовнику в усній або в письмовій формі, а також шляхом вчинення юридично значимих дій передбачених законодавством України.

Пунктом 4.1. договору перебачено, що Адвокатське бюро зобов`язується вчиняти усі необхідні дії для надання адвокатських послуг (професійну правничу допомогу), передбачених цим договором, а саме:

- ознайомлення з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» на рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/3415/24 від 05.02.2025 (п. 4.1.1. договору);

- консультування замовника з приводу поданої апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» на рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/3415/24 від 05.02.2025 (п. 4.1.2. договору);

- складання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» на рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/3415/24 від 05.02.2025 задля подання замовником відзиву на апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду (п. 4.1.3. договору);

- складання інших процесуальних документів задля подання замовником до Східного апеляційного господарського суду (п. 4.1.4. договору).

Пунктом 8.1. договору визначено, що за послуги, що надаються відповідно до цього договору, замовник зобов`язується сплачувати Адвокатському бюро гонорар (винагороду).

Сума гонорару (винагороди) за послуги, що надаються Адвокатським бюро, та порядок проведення розрахунків між сторонами визначається Додатком №2 до цього договору (п. 8.2. договору).

Відповідно до п. 8.4. договору факт надання послуг підтверджується Актом здачі - прийняття наданих послуг, який підписуються сторонами та є разом з наданим Адвокатським бюро рахунком - підставою для перерахування суми гонорару (винагороди).

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з дати підписання, яку зазначено на початку тексту цього договору і зберігає чинність до виконання зобов`язань за ним.

Відповідно до п. 10.3. договору визначено, що додаткові угоди (додатки тощо) до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

19.03.2025 Адвокатським бюро «Юлії Біжко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» укладено додаток №1 від 19.03.2025 до договору, відповідно до пункту 1 якого сторони погодили, що професійна правнича допомога за договором буде надаватися адвокатом Біжко Юлією Олександрівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018 за №3976 на підставі рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018.

Додатком №2 від 19.03.2025 до договору визначено, що замовник зобов`язується сплатити Адвокатському бюро гонорар (винагороду).

Пунктом 2 додатку №2 від 19.03.2025 до договору визначено, що гонорар (винагорода) Адвокатського бюро за надану професійну правничу допомогу за договором про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2025 є фіксованим та складає 25000,00 грн.

Відповідно до п.3 додатку №2 від 19.03.2025 до договору гонорар (винагорода) Адвокатського бюро оплачується частинами, а саме:

15000,00 грн оплачується замовником протягом 30 днів з дня винесення постанови,

10000,00 грн гонорар успіху, який сплачується на користь виконавця протягом 30 днів у разі залишення рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/3415/24 без змін за наслідком розгляду справи у Східному апеляційному господарському суді.

16.04.2025 між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» складено акт здачі-приймання до договору, відповідно до якого сторони погодили, що Адвокатське бюро надало, а замовник прийняв професійну правничу допомогу у вигляді: ознайомлення з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» на рішення господарського суду Харківської області по справі №922/3415/24 від 05.02.2025, консультування замовника з приводу поданої апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» на рішення господарського суду Харківської області по справі №922/3415/24 від 05.02.2025, складання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» на рішення господарського суду Харківської області по справі №922/3415/24 від 05.02.2025 за для подання замовником відзиву на апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду, складання заперечення щодо клопотання про долучення доказів.

Пунктом 3 вказаного акту здачі-приймання визначено, що вартість наданих адвокатських послуг складає 25000,00 грн.

Як вбачається зі змісту договору та акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), сторонами погоджено фіксований розмір обчислення гонорару.

Дослідивши подані заявником докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведений перелік робіт у акті наданих послуг відповідає положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо видів адвокатської діяльності, змісту договору про надання правової допомоги та матеріалам даної справи.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що підписання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на клопотання про долучення доказів керівником установи, а не адвокатом, не спростовує обставин надання адвокатом правової допомоги щодо підготовки відповідних документів (подібний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №924/122/19).

Колегія суддів також враховує, що предметом спору було стягнення заборгованості у розмірі 1649785,24 грн (з яких: 961105,68 грн - заборгованість за договором № 0102/2023-1 постачання товару від 01.02.2023; 234580,48 грн - пені; 288331,70 грн - штраф; 114089,19 грн інфляційні втрати; 51678,19 грн - 3 % річних).

Дослідивши умови договору, акт наданих послуг, установивши своєчасність подання заявником відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи обсяг наданих послуг, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про доведеність та обґрунтованість понесених судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000,00 грн.

Щодо додаткової винагороди за позитивний результат (гонорару успіху) у розмірі 10000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Водночас, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №342/1447/20)..

Проаналізувавши умови пункту 3 додатку №2 від 19.03.2025 до договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що передбачена додаткова винагорода адвоката у розмірі 10000,00 грн є за своєю суттю погодженою сторонами ціною договору в розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства гонорар безвідносно до його виду (основний, додатковий (гонорар успіху)) є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, тобто є платою за виконану роботу / надані послуги.

Апеляційний господарський суд зазначає про те, що «гонорар успіху», погоджений сторонами у пункті 3 додатку №2 від 19.03.2025 до договору, під відкладальною умовою (у разі залишення рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/3415/24 без змін за наслідком розгляду справи у Східному апеляційному господарському суді), є складовою частиною гонорару адвоката, погодженого у пункті 2 додатку №2 від 19.03.2025 до договору. Зазначене узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 5.46. постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, відповідно до якого відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою (гонорар успіху), є складовою частиною гонорару адвоката.

Колегія суддів зазначає, що нарахування та сплата «гонорару успіху» залежать від настання певної події. Водночас, стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді апеляційної інстанції та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» просило залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2025 у справі №922/3415/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» про стягнення коштів у розмірі 1608784,21 грн.

Як зазначалося вище, постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2025 у справі №922/3415/24 залишено без змін.

Отже, Адвокатським бюро «Юлії Біжко» досягнуто обумовлений в договорі результат при наданні послуг правової допомоги, що є підставою для нарахування гонорару успіху.

Колегія суддів також звертає увагу, що заперечень від відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення не надходило.

Дослідивши подані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі «гонорару успіху» є співмірним із складністю справи, обсягу наданих адвокатських робіт, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, а тому заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у повному обсязі у розмірі 25000,00 грн (з яких 15000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції та 10000,00 грн витрати у формі «гонорару успіху»).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС Транс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмаш-Харків» (код за ЄДРПОУ: 37459559, адреса реєстрації: вулиця Багратіона, будинок 6, місто Харків, 61046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» (код за ЄДРПОУ 43556600, адреса реєстрації: вул. Володі Дубініна, б.8, оф.13, м. Дніпро, 49010) судові витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 25000,00 грн, з яких 15000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції та 10000,00 грн гонорару успіху.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна додаткова постанова складена 02.05.2025.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов