Ухвала

від 02.05.2025 по справі 531/1965/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 травня 2025 року

м. Київ

справа № 531/1965/24

провадження № 61-5120ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальне підприємство «Благоустрій» Вільхівської сільської ради, про стягнення нарахованих сум при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - КП «Благоустрій» Вільхівської сільської ради, про стягнення нарахованих сум при звільненні у розмірі 129 435,38 грн.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення нарахованих сум при звільненні відмовлено у повному обсязі.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2024 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій 15 квітня 2025 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

ОСОБА_1 порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року отримано заявником - 18 березня 2025 року, що підтверджується інформацією з сайту акціонерного товариства «Укрпошта» з трек-номером 0610237196581.

Враховуючи вказані обставини, причину пропуску процесуального строку слід визнати поважною, строк на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 ЦПК України необхідно поновити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Ціна позову у цій справі складає 129 435,38 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн).

Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Незгода позивача з ухваленими судами попередніх інстанцій судовими рішеннями не свідчить про те, що така справа становить суспільний інтерес або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суд, взявши до уваги ціну (129 435,38 грн) й предмет позову, складність справи, встановлені судами обставини, оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що відсутніпідстави для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.

Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною другою статті 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

КлопотанняОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальне підприємство «Благоустрій» Вільхівської сільської ради, про стягнення нарахованих сум при звільненні.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович