Ухвала

від 05.05.2025 по справі 913/372/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 913/372/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва"

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Терещенко О. І., Плахов О. В., Тихий П. В.

від 19.03.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва"

про стягнення 4 513 082,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сателлит" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" про стягнення збитків, понесених у зв`язку з непоставкою товару, у розмірі 4 513 082,72 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.12.2024 у справі № 913/372/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" 4 513 082,72 грн.

Постановою від 05.03.2025 Східний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2024 у справі № 913/372/24. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва" звернулося до Східного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, стягнення витрат на професійну правничу допомогу та долучення до матеріалів справи відповідних доказів понесених витрат, в якій просило у разі необхідності поновити (продовжити) відповідний строк на подання відповідних доказів, приєднати до матеріалів справи та взяти до уваги (розгляду) докази понесення відповідачем судових витрат у справі; покласти судові витрати у справі на позивача; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" витрати на професійну правничу допомогу у справі у сумі 456 000,00 грн.

Додатковою постановою від 19.03.2025 Східний апеляційний господарський суд присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, в сумі 45 000,00 грн.

14 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 913/372/24 в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" витрат на професійну правничу допомогу у справі у сумі 411 000,00 грн; в іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 913/372/24 залишити без змін.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

З касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" вбачається, що підставою касаційного оскарження додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 913/372/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в касаційній скарзі зазначено, що:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, а також у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, від 13.06.2023 у справі № 910/17213/21, від 25.07.2023 у справі № 910/5151/22, від 22.08.2023 у справі № 910/5612/22, від 19.09.2023 у справі № 911/1115/22, від 19.09.2023 у справі № 910/6870/21 щодо засад стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, щодо застосування статті 126 Господарського процесуального кодексу України;

- судом апеляційної інстанції не досліджено та не надано жодної оцінки витратам відповідача, понесених у суді першої інстанції, і суд обмежився лише дослідженням витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, порушивши право відповідача на розподіл судових витрат.

Доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Діброва" в обґрунтування наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, визнаються Судом належно обґрунтованими для відкриття касаційного провадження.

Натомість у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу, зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Саме тільки загальне посилання скаржника на те, що суд не дослідив (чи дослідив не у повному обсязі) докази та/або не з`ясував обставини справи, без зазначення які конкретно докази не були досліджені, які обставини підтверджують ці докази, не може вважатися належним обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України сукупно з пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахування вказівок в цій ухвалі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 913/372/24 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Діброва" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко