Рішення

від 02.12.2010 по справі 22ц-5073-10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-5073/10 Гол овуючий у 1 інстанції - Жевн єрова Н.В.

Категорія Доповідач - Карпук А.К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИ НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

2 грудня 2010 року

Колегія суддів судової пал ати у цивільних справах Апел яційного суду Волинської обл асті в складі:

головуючого - судді Стрільч ука В.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А .К.,

при секретарі - Лещенко Т.І .,

з участю представника пози вача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в місті Лу цьку цивільну справу за позо вом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА _7, третя особа на стороні від повідача Каганюк Олег Юрій ович про визнання недійсни ми договору дарування земель ної ділянки та Державного ак та на право приватної власно сті на земельну ділянку, визн ання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнанн я права власності на майно та повернення власнику,

за апеляційною скаргою по зивача ОСОБА_3 на рішення Шацького районного суду від 15 вересня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

7 липня 2010 року позив ач ОСОБА_3 звернулась в су д з вказаним позовом поклика ючись на такі обставини.

27 квітня 1971 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_ 6

Під час шлюбу за спільні ко шти на підставі договору куп івлі-продажу придбали земел ьну ділянку площею 0.5000 га для б удівництва та обслуговуванн я бази відпочинку в урочищі « Гряда» смт. Шацьк Шацького ра йону Волинської області, та ч оловіку ОСОБА_6 видано Дер жавний акт на право власност і на земельну ділянку, кадаст ровий номер якої 0725755100: 03:016:0005.

Незважаючи на те, що рішення м Любомльського районного с уду від 25 квітня 1996 року шлюб мі ж ними було розірвано, до 2008 рок у вони проживали однією сім» єю, вели спільне господарст во.

18 серпня 2006 року зареєстрова но розірвання шлюбу між нею т а відповідачем ОСОБА_6 у в ідділі РАЦСу Любомльського р айонного управління юстиції на підставі рішення Любомль ського районного суду від 25 к вітня 1996 року.

У 2009 році вона дізналася, що ОСОБА_6 через повіреного ОСОБА_5 подарував належну ї м на праві спільної сумісної власності земельну ділянку площею 0,5000 га в урочищі «Гряда» смт. Шацьк Шацького району Во линської області ОСОБА_4.

Оскільки вона згоди на відч уження земельної ділянки шл яхом укладення договору дару вання не давала, відчужувати її не бажала, просила визнати недійсним договір дарування вказаної земельної ділянки, визнати право спільної сумі сної власності подружжя на з азначену земельну ділянку, в изнати за нею право власност і на Ѕ частину спірної земель ної ділянки, зобов»язати теп ерішнього її власника ОСОБ А_7 повернути спірну земель ну ділянку ОСОБА_6, визнат и недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 329871 від 08.05.2009 р оку, зареєстрований в Книзі з аписів реєстрації Державних актів на право власності на з емлю та право постійного кор истування землею, договорів оренди землі за № 010909300148.

Рішенням Шацького районно го суду від 15 вересня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позив ач ОСОБА_3 подала апеляці йну скаргу, в якій, покликаючи сь на порушення судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права пр осила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задовол ення позову.

Апеляційна скарга підляга є до часткового задоволення, а рішення суду до скасування з ухваленням нового рішення з наступних мотивів.

Відповідно до положень с т. 44 Кодексу про шлюб та сім»ю У країни /1969 р./, шлюб вважається п рипиненим з моменту реєстрац ії розлучення в органах реєс трації актів громадянського стану.

Як роз»яснив Пленум Верхов ного Суду України в п. 15 Постан ови №11 від 21 грудня 2007 року « Про практику застосування судам и законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розір вання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного м айна подружжя», правило, визн ачене ст.114 СК щодо моменту при пинення шлюбу з часу набранн я чинності судовим рішенням, не поширюється на випадки, ко ли шлюб було розірвано у судо вому порядку до 1 січня 2004 року, тобто, до набрання чинності С К.

Згідно зі ст. 22 КпШС України, ст. 60 СК України, майно, нажите п одружжям за час шлюбу, є його с пільною сумісною власністю.

Відповідно до положень ч. І ст. 70 Сімейного Кодексу, ч.2 ст. 372 ЦК, частки майна дружини та ч оловіка в майні, що є об»єктом спільної сумісної власності є рівними.

За змістом ч.2 ст. 369 ЦК, розпор ядження майном, що є у спільні й сумісній власності, здійсн юється за згодою всіх співвл асників.

Згода співвласників на вчи нення правочину щодо розпоря дження спільним майном, який підлягає нотаріальному посв ідченню та /або/ державній реє страції, має бути висловлена письмово і нотаріально посв ідчена.

Судом першої інстанції вст ановлено, що ОСОБА_3 та О СОБА_6 зареєстрували шлюб 27 квітня 1971 року. /а.с. 15/

18 серпня 2006 року зареєстрова но розірвання шлюбу між ОСО БА_6 та ОСОБА_3 в Любомльс ькому відділі РАЦСу на підст аві рішення Любомльського ра йонного суду від 25 жовтня 1994 ро ку/а.с.18,19/

З пояснень ОСОБА_6 та О СОБА_3 вбачається, що до 2008 рок у вони проживали разом та вел и спільне господарство.

24 листопада 2003 року укладен о договір купівлі - продажу , згідно з яким ОСОБА_6 прид бав земельну ділянку площею 0.5000 га в урочищі Гряда смт. Шаць к Шацького району Волинської області.

Згідно з договором даруван ня від 23 січня 2009 року, ОСОБА_6 , від імені якого за довірені стю діяв ОСОБА_5, подарува в спірну земельну ділянку ОСОБА_4 /а.с.23/

З матеріалів справи вбачає ться, що на підставі вказаног о договору дарування, ОСОБА _4 виданий Державний акт на п раво власності на земельну д ілянку серії ЯД № 329871 від 08.05.2009 рок у, зареєстрований в Книзі зап исів реєстрації Державних ак тів на право власності на зем лю та право постійного корис тування землею, договорів ор енди землі за № 010909300148. /а.с. 12/.

Відповідно до договору куп івлі-продажу від 1 липня 2009 року , ОСОБА_4 продала земельну ділянку площею 0.5000 га для буді вництва та обслуговування ба зи відпочинку в урочищі «Гря да» ОСОБА_7/а.с.13/

Як вбачається з пояснень по зивача ОСОБА_3даних при ро згляді справи судом першої і нстанції та стверджується ли стом приватного нотаріуса Л юбомльского районного нота ріального округу Каганюка О.Ю., при посвідченні догов ору дарування земельної діля нки площею 0.5000 га в урочищі «Гр яда» для будівництва та обсл уговування бази відпочинку, ОСОБА_3 не надавала згоди на відчуження цієї земельно ї ділянки.

В даному судовому засіданн і встановлено, що ОСОБА_6 н е звертався до суду з позовом про визнання права особисто ї власності на спірну земель ну ділянку.

Таким чином, спірна земель на ділянка була придбана ОС ОБА_6 12 березня 2004 року, тобто до реєстрації розірвання шл юбу з ОСОБА_3 в органах РАГ Су, тому слід визнати, що вона є спільною сумісною власніст ю колишнього подружжя.

Виходячи із рівності часто к майна подружжя у майні, що є об»єктом спільної сумісної власності, за ОСОБА_3 слід визнати право власності на Ѕ частину земельної ділянки п лощею 0.5000 га для будівництва та обслуговування бази відпочи нку в урочищі «Гряда» смт. Шац ьк Шацького району.

Оскільки укладення 23 січня 2009 року оспорюваного договор у дарування земельної ділян ки площею 0.5000 га ОСОБА_6 чере з свого повіреного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 здійсн ено без нотаріально посвідч еної згоди ОСОБА_3 як спів власника спірної земельної д ілянки, що перебувала у спіль ній сумісній власності, стор онами цього правочину поруше но вимоги ч.2 ст. 369 ЦК.

Ухвалюючи рішення про відм ову в задоволенні позовних в имог ОСОБА_3 суд виходив з того, що укладення договору д арування земельної ділянки, що належала на праві спільно ї сумісної власності ОСОБА _3 та ОСОБА_6 не суперечит ь закону, оскільки відповіда ч ОСОБА_5, діючи при укладе нні вказаного правочину від імені ОСОБА_6 на підставі виданої останнім довіреност і, одночасно був повіреним і позивачки ОСОБА_3 відпові дно до довіреності на право р озпорядження усім належним їй майном. При цьому, в обґрун тування такого висновку суд першої інстанції послався на ухвалу апеляційного суду Во линської області від 21 липня 2 010 року у справі за позовом О СОБА_1 в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про в изнання договору недійсним т а вважав, що оспорювана позив ачем обставина про відсутніс ть в ОСОБА_5 повноважень н а дарування від її імені спір ної земельної ділянки встано влена зазначеним судовим ріш енням апеляційного суду, том у відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК, не п ідлягає доказуванню.

Однак, суд першої інстанції не врахував того, за змістом частини третьої статті 14 , частини третьої статті 61 , частини д ругої статті 223 ЦПК особи , які не брали участі в цивільн ій, господарській або адміні стративній справі, в якій суд ом ухвалено відповідне судов е рішення, мають право при роз гляді іншої цивільної справи за їх участю оспорювати обст авини, встановлені цими судо вими рішеннями. У даному випа дку суд ухвалює рішення на ос нові досліджених у судовому засіданні доказів.

При розгляді апеляційним с удом справи за позовом ОСОБ А_1 в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виз нання договору недійсним, в я кій постановлена ухвалу апел яційного суду Волинської обл асті від 21 липня 2010 року, ОСОБ А_3 не брала участі в справі , тому обставини щодо повнова жень ОСОБА_5 на дарування від імені позивачки спірної земельної ділянки підлягают ь доказуванню на загальних п ідставах.

Як вбачається з довіреност і від 10 липня 2007 року, ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_5 упр авляти і розпоряджатись всім належним їй майном./а.с.83/

Проте, із змісту цієї довіре ності вбачається, що передба чаючи такий спосіб відчуженн я належного ОСОБА_3 майна, як дарування, остання не вказ ала прізвища та імені обдаро вуваного.

Відповідно до положень ч.4 с т. 720 ЦК, договір дарування від і мені дарувальника може уклас ти його представник. Доручен ня на укладення договору дар ування, в якому не встановлен о імені обдаровуваного, є нік чемним.

Таким чином, доручення ОС ОБА_3 на відчуження належно го їй майна ОСОБА_5 шляхом укладення договорів даруван ня, є нікчемним у зв»язку з від сутністю вказівки про ім»я о бдаровуваного, а тому ОСОБА _5 не мав будь-яких повноваже нь на дарування спірної земе льної ділянки від імені ОСО БА_3

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК, зміс т правочину не може суперечи ти цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам сус пільства.

За змістом ч.1 ст. 215 ЦК, підстав ою недійсності правочину є н едодержання в момент вчиненн я правочину стороною вимог, я кі встановлені частинами пер шою - третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На підставі наведеного кол егія суддів приходить до вис новку, що договір дарування з емельної ділянки площею 0.5000 га для будівництва та обслугов ування бази відпочинку в уро чищі «Гряда» смт. Шацьк Шацьк ого району Волинської облас ті слід визнати недійсним у з в»язку з порушенням вимог ч .2 ст. 369, ч.4 ст. 720 ЦК України при йог о укладенні, а зокрема, через відсутність письмової нотар іально посвідченої згоди О СОБА_3 як співвласника вка заної земельної ділянки на ї ї відчуження та відсутністю в ОСОБА_5 доручення від ОСОБА_3 на дарування цієї зе мельної ділянки на користь ОСОБА_4

Оскільки на підставі догов ору дарування від 23 січня 2009 ро ку земельної ділянки площею 0.5000 га для будівництва та обсл уговування бази відпочинку в урочищі «Гряда» смт. Шацьк Ша цького району, який визнано н едійсним, ОСОБА_4 одержал а правовстановлюючий докуме нт - Державний акт серії ЯД № 3298 71 від 08.05.2009 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації Д ержавних актів на право влас ності на землю та право пості йного користування землею, д оговорів оренди землі за № 0109093 00148, то зазначений Державний а кт також слід визнати недійс ним.

Укладення договору дарува ння без згоди ОСОБА_3, відс утність у відповідача ОСОБ А_5 повноважень на вчинення договору дарування вд імені ОСОБА_3 є доказом того, що с пірна земельна ділянка вибул а з володіння позивача поза ї ї волею.

Відповідно до ст. 388 ЦК, якщо м айно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про щ о набувач не знав і не міг знат и /добросовісний набувач/, вла сник має право витребувати ц е майно від набувача в разі, я кщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він п ередав це майно у володіння, н е з їхньої волі іншим шляхом.

Тому на підставі норм зазна ченого закону спірну земельн у ділянку, придбану відповід ачем ОСОБА_7 у ОСОБА_4 н а підставі договору купівлі- продажу від 1 липня 2009 року слід витребувати в останнього по вернувши у власність ОСОБА _3 та ОСОБА_6, так як ця діл янка перебувала в спільній с умісній власності і не була п оділена в натурі.

Згідно з квитанціями від 29 ч ервня 2009 року та від 12 листопа да 2010 року /а.с.1, 2, 173,174/ при зверненн і до суду та подачі апеляційн ої скарги позивачем сплачено 990 грн. судового збору та витра т на інформаційно-технічне з абезпечення розгляду справи .

Крім цього, за надання прав ової допомоги своєму предста внику- адвокату ОСОБА_1, що стверджується свідоцтвом пр о право на заняття адвокатсь кою діяльністю № 253, який брав у часть у справі на підставі но таріально посвідчено довіре ності , позивач сплатила 3000 гр н./а.с.82, 139/

Виходячи із тривалості суд ових засідань, часу, витрачен ого представником для наданн я правової допомоги, що зазна чено в довідці про розрахуно к вказаних витрат /а.с. 140/, розмі ру мінімальної заробітної пл ати, з врахуванням вимог Пост анови КМ від 27.04.2006 року №590 «Про г раничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розгляд ом цивільних та адміністрати вних справ і порядок їх компе нсації за рахунок держави», в якій вказано, що граничний ро змір витрат на правову допом огу, що підлягає відшкодуван ню, не повинен перевищувати 4 0% розміру мінімальної заробі тної плати за годину роботи, п онесені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 3000 не перевищують визначених зако ном граничних розмірів, які м ожуть бути відшкодовані інш ою стороною.

Загальна сума понесених по зивачем судових витрат стано вить 3 990 грн.

Тому, відповідно до ст. 81 ЦПК України, з відповідачів ОС ОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в підлягають стягн енню судові витрати в рівних частках по 997 грн. 50 коп. з кожно го на користь ОСОБА_3

На підставі ст. 22, 44 Кодексу пр о шлюб та сім»ю України /1969 року /, ч.1 ст. 70 СК України, ч.1 ст. 203, ч.1 ст .215, ч.1 ст. 372,ч.2 ст. 369, ч.4 ст.720 ЦК Україн и, ст.ст. 303, 304, 309, 314, 316 ЦПК України

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу поз ивача ОСОБА_3 задовольнит и.

Рішення Шацького районно го суду від 15 вересня 2010 року в д аній справі скасувати та ухв алити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольн ити.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0.5000 га для будівництва та обслуговування бази відп очинку розташованої в урочищ і «Гряда» смт. Шацьк Шацького району Волинської області, у кладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 23 січня 2009 року, посвід чений приватним нотаріусом Л юбомльського районного нота ріального округу Каганюко м О.Ю., зареєстрований в реєс трі за №82.

Визнати право спільної сум існої власності колишнього п одружжя ОСОБА_3 та ОСОБА _6 на земельну ділянку площе ю 0.5000 га для будівництва та обс луговування бази відпочинку розташованої в урочищі «Гря да» смт. Шацьк Шацького район у Волинської області кадастр овий № 0725755100:03:016:0005.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в спільному майні колишнього подружжя на Ѕ час тину земельної ділянки площе ю 0.5000 га для будівництва та обс луговування бази відпочинку розташованої в урочищі «Гря да» смт. Шацьк Шацького район у Волинської області кадастр овий № 0725755100:03:016:0005.

Витребувати у ОСОБА_7 зе мельну ділянку площею 0.5000 га д ля будівництва та обслуговув ання бази відпочинку розташо вану в урочищі «Гряда» смт. Ша цьк Шацького району Волинськ ої області кадастровий № 0725755100:0 3:016:0005, повернувши її у власність ОСОБА_6, ОСОБА_3.

Визнати недійсним Державн ий акт на право власності на з емельну ділянку серії ЯД № 329871 від 08.05.2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації Де ржавних актів на право власн ості на землю та право постій ного користування землею, до говорів оренди землі за № 01090930014 8.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСО БА_7 на користь ОСОБА_3 по 997 грн. 50 коп. з кожного судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з мом енту проголошення і може бут и оскаржене в касаційному по рядку до Вищого спеціалізова ного суду України з розгляду цивільних і кримінальних сп рав протягом 20 днів з дня набр ання законної сили.

Судді