Рішення

від 05.05.2025 по справі 367/10870/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/10870/24

Провадження №2/367/1957/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2025 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області, в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Шпильового Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в залі суду в м.Ірпінь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про встановлення факту вступу в управління майном та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Ірпінського міського суду Київської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просить встановити факт вступу в управління майном та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 20.09.2024 року звернулась до Бучанської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про відкриття спадщини після смерті своєї матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що отримала відмову у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт вступу в управління або володіння спадковим майном, адже на час відкриття спадщини після померлої діяли вимоги ЦК УРСР, відповідно до яких визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

У зв`язку з чим заявниці було рекомендовано звернутись до суду із відповідною позовною заявою про встановлення факту вступу в управління спадковим майном та визнання права власності на спадкове майно.

Вказує, що вона разом зі своєю померлою матір`ю були співвласниками квартири АДРЕСА_1 , та були зареєстровані за даною адресою.

Додає, що у відповідь на запит Бучанської державної нотаріальної, відділ реєстрації місця проживання Бучанської міської ради повідомив, що згідно архівної картотеки реєстраційного обліку місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованою/знятою з реєстраційного обліку не значиться, при тому, що у актовому записі про смерть місце проживання померлої ОСОБА_2 зазначено за вказаною адресою.

Ухвалою суду від 15.11.2024 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання, яке ухвалою суду від 02.04.2025 року було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явились. 24.04.2025 подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та дати підготовчих та судових засідань, в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву чи будь-яких заяв від відповідача не надійшло.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, заслухавши пояснення свідків, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Буча Київської області померла ОСОБА_2 , про що 17.07.1997 року складено відповідний актовий запис №200.

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження (рос.мовою).

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть вбачається, що померла ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Вищевказана квартира на праві спільної приватної власності належить позивачці ОСОБА_1 та померлій ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності на житло від 23.12.1993 року. Крім того, право власності на зазначену квартиру підтверджується відомостями, наданими Комунальним підприємством «Бучанський сервіс-центр документ».

При цьому, відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , - відсутні.

З листа Київського обласного державного нотаріального архіву та вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 16.07.1977 року по 2004 рік включно спадкова справа не заводилась.

З листа Бучанської державної нотаріальної контори та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру встановлено, що станом на 04.11.2024 року спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

Із наданих інформаційних довідок встановлено, що померла ОСОБА_2 заповітів за життя не посвідчувала.

Крім цього, Бучанська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 листом від 04.11.2024 року, що відповідно до поданих нею документів неможливо встановити факт вступу в управління або володіння спадковим майном, та як наслідок видати свідоцтво про право власності на таке.

Чоловік померлої та батько позивачки - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про смерть.

Згідно з витягом про зареєстрованих у житловому будинку осіб встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ..

Відповідно до пункту 4 перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 № 435-ІУ цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України. Положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, до відносин, що виникли необхідно застосовувати положення цивільного законодавства, що діяло на момент смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із положеннями ст. ст. 524, 525, 526 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Згідно із положеннями ст.529 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємцями першої черги є в рівних частинах діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права, якщо це оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним його документа, який засвідчує його право власності.

У статті 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, є різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Відповідно до ст.315 ЦПК України передбачає перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення, яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих, чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відтак, у зв`язку з неможливістю нотаріального оформлення спадщини, у позивача виникає необхідність у встановленні факту вступу в управління спадковим майном, що підлягає задоволенню, оскільки такий знайшов своє підтвердження у наданих позивачкою доказах, серед яких укладені ОСОБА_1 договори про надання житлово-комунальних послуг в квартирі АДРЕСА_1 , платіжні доручення та квитанції про їх оплату останньою, технічний паспорт, виготовлений на замовлення ОСОБА_1 , що свідчить про фактичне володіння та управління позивачкою спадковим майном, частка якої належала померлій ОСОБА_2 ..

У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №205/4311/14-ц (провадження №61-10174св19), зроблено висновок, що визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.ст.79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що обставини, які викладені у позовній заяві, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні на підставі зібраних доказів, отож наявність порушеного права позивача доведена, відтак воно підлягає захисту судом шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.12, 76-81, 206, 247, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про встановлення факту вступу в управління майном та визнання права власності в порядку спадкування за законом,- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Бучанська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 04360586, місцезнаходження за адресою: Київська область, місто Буча, вулиця Енергетиків, будинок 12

Повне рішення складено 05 травня 2025 року.

Суддя: О.В. Чернова