Ухвала

від 25.04.2025 по справі 947/13767/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/13767/25

Провадження № 1-кс/947/5384/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2025 рокус лідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , (в режимі відеоконференції поза межами суду), розглянувши у відкритому судовому клопотання детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 72025161000000027 від 10.04.2025 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чорноморськ Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, яка здійснює адвокатську діяльність, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час без постійного місця проживання, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України

ВСТАНОВИВ:

Детектив за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, посилаючись на наступні обставини.

У ОСОБА_7 на початку 2016 року (більш точну дату органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе) виник злочинний умисел направлений на здійснення протиправної діяльності, пов`язаний із наданням підприємствам реального сектору економіки послуг щодо штучного завищення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з метою умисного ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки та подальшої легалізації грошових коштів, шляхом незаконного переводу безготівкових коштів у готівку, використовуючи реквізити підконтрольних «фіктивних» підприємств.

Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_7 , у період часу 20162024 років, з корисливих мотивів, організував створення та функціонування суб`єктів господарської діяльності, а саме: ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248), БК «НАДІЯ-89»(код ЄДРПОУ 20990909), ТОВ «ФІРМА КОМПАС» (код ЄДРПОУ 20662192), ТОВ «НІКА» (код ЄДРПОУ 23219480), ТОВ «АГРОФІТ ЛОГІСТІК» (код ЄДРПОУ 41030361), ТОВ «НВП «ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 30259848), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФОРТУНА» (код ЄДРПОУ 31924981), ТОВ «АРТПРОЕКТСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 36453740), ТОВ «МІДАЛІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 37008230), ТОВ «ФАРВЕСТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37421829), ТОВ «КАЛИОН» (код ЄДРПОУ 38479341), ТОВ «СПЕКТРА РЕНТ» (попередня назва ТОВ «НДІ ІТЕК») (код ЄДРПОУ 38514176), ТОВ «ІМПЛАНТ ЕНД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39204488), ТОВ «ДДФ» (код ЄДРПОУ 39941234), ТОВ «ТЕННЕСІ ФАЄР» (код ЄДРПОУ 41113971), ТОВ «СВІТ ВІДПОЧИНКУ» (код ЄДРПОУ 40368735) ТОВ «МЕД ЕКСПО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41611947), ТОВ «МЕДЕКСТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41708936), ТОВ «МЕДІАМ» (код ЄДРПОУ 42071477), ТОВ «НЕЙТЕЛС» (код ЄДРПОУ 42169433), ТОВ «АНФАКС» (код ЄДРПОУ 42171201), ТОВ «КРЕЙТС» (код ЄДРПОУ 42176896), ТОВ «ІНТЕР БІЗНЕС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42698594), ТОВ «ІМПЕРА КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 42775156), ТОВ «МЕДТОРГ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42779201), ТОВ «ІМПЕРА БУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42779510), ТОВ «ІМПЕРА МОНТАЖБУД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42826518), ТОВ «ОДІЛОН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42962757), ТОВ «ХЕЗЕР ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 4328049), ТОВ «АЛАНС ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 43272145), ТОВ «ТРЕНТО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43505446), ТОВ «СТАРТ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 43729104), ТОВ «РЕНОКС ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43984834), ТОВ «Буд станд-арт» (код ЄДРПОУ 44020309), ТОВ «РЕТАЙР КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 44140484), ТОВ «БУДАРТ ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 44154277), ТОВ «МЕРІТАЙМ СТАФФ ЕЙДЖЕНСІ» (код ЄДРПОУ 44610218), ТОВ «МОРІОН КЕПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 45493800), ТОВ «СЕРВІС ОРГ» (код ЄДРПОУ 41307489), ТОВ «МЕДІКАЛ СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 41443226), ТОВ «АЛЬТЕРА ІНВЕСТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40675816), ТОВ «СІМПЛ ГРУПС» (код ЄДРПОУ 40679213) ТОВ «ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (код ЄДРПОУ 40675239), ТОВ «ЛАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 40692352), ТОВ «КАРС ЛОДЖИСТІК» (код ЄДРПОУ 40676296), ТОВ «АНТАРС» (код ЄДРПОУ 42166893), ТОВ «ІНТЕЛ ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42474543), ТОВ «АСТОНАР» (код ЄДРПОУ 42177030), ТОВ «ІВ РОСТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38722856), ТОВ «ФЕНТЕРС ГРУП» (код ЄДРПОУ 43079021), ТОВ «ЛЮКСІАН ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43098369), ТОВ «ЛІДЕР МЕРІТАЙМ» (код ЄДРПОУ 44440139), ТОВ «ІМПЕРА ЛТД» (код ЄДРПОУ 42777754), ТОВ «ФУЛКС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42971614), ФГ «АГРОПРОМТОРГ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 42970747), ТОВ «ЛАММЕРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43098861), ТОВ «ІМПЕКССЕРВІС» (ЄДРПОУ 40391979), ТОВ «РСК ПАРУС» (ЄДРПОУ 41149945), ТОВ «АЛЬФА МЕРІТАЙМ» (ЄДРПОУ 44571017), ТОВ «ЮГАС ТЛК» (ЄДРПОУ 44513793).

Для досягнення вказаної злочинної мети ОСОБА_7 залучив мешканців міста Одеси та Одеської області: свою дружину ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (матеріали щодо яких виділено в окремі провадження № 72024161000000050, № 72024161000000052, № 72024161000000051), а також інших осіб, які під його керівництвом виконували відведені ним ролі за наступних обставин.

Так, 15.06.2018 ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора «Комерц Лайт Сервіс» (код ЄДРПОУ 41634304) прийняв рішення про створення ТОВ «Імпера» (далі ТОВ «Імпера»).

15.06.2018 ТОВ «Імпера» за № 155118137638 взято на податковий облік в органах Державної податкової служби, перебуває на обліку в Київській ДПІ ГУ ДПС в Одеській області, основним видом діяльності ТОВ «Імпера» є неспеціалізована оптова торгівля (код ВЕД 4690).

З метою отримання контролю над господарською діяльністю підприємства ОСОБА_7 , у червні 2018 року, більш точного часу розслідуванням не встановлено, запропонував своїй дружині ОСОБА_5 , зайняти посаду директора ТОВ «Імпера», на що ОСОБА_5 , будучи обізнаною про злочинні наміри чоловіка направлені на ухилення від сплати податків, погодилась.

08.10.2018 ОСОБА_5 , знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_11 , за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 3, діючи за вказівкою чоловіка ОСОБА_12 , підписала довіреність на ім`я ОСОБА_13 , який є довіреною особою ОСОБА_12 , щодо представлення її інтересів та вчинення від її імені дій, в т.ч. проведення державної реєстрації юридичних осіб та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, учасником яких вона є або буде.

11.12.2018 наказом №3/2018 від 11.12.2018, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Імпера» №2 від 10.12.2018, ОСОБА_5 призначено на посаду директора підприємства.

11.12.2018 ОСОБА_13 , діючи на підставі довіреності, підписав акт прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Імпера», згідно з якимого ТОВ «Комерц Лайт Сервіс» передало, а ОСОБА_5 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ «Імпера» у розмірі 5000,00 грн., що складає 100%.

Надалі, у грудні 2018 року, більш точного часу розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , діючи за вказівкою чоловіка ОСОБА_12 , надала до АТ КБ «ПриватБанк» копії реєстраційних документів ТОВ «Імпера», а саме: акт прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Імпера» від 11.12.2018, наказ №3/2018 від 11.12.2018 про призначення на посаду директора підприємства, та отримала доступ до розпорядження розрахунковими рахунками ТОВ «Імпера».

27.01.2022 ОСОБА_5 , діючи за вказівкою чоловіка ОСОБА_12 , відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 підприємства ТОВ «Імпера» у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299).

Згідно з Статутом ТОВ «Імпера», ОСОБА_5 , будучи директором підприємства має право:

- без доручення (довіреності) діяти від імені Підприємства;

- представляти його інтереси у вітчизняних і іноземних підприємствах та організаціях, установах, органах державної влади і місцевого самоврядування;

- здійснювати добір працівників Підприємства в порядку, визначеному законодавством України;

- видавати довіреності, відкривати рахунки в банківських установах;

- самостійно укладати договори, трудові контракти, приймати і звільняти працівників відповідно до штатного розпису, приймати рішення у формі наказів з оперативних питань діяльності Підприємства.

Відповідно до ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її творення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

У відповідності до вимого ч. 6 ст. 128 Господарського кодексу України (далі ГКУ) на директора ТОВ «Імпера» ОСОБА_5 покладено обов`язок вести облік результатів своєї діяльності відповідно до вимог законодавства, своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи та інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов`язкових платежів, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежів порядку і розмірах, встановлених Законом.

Частиною 7 ст. 128 ГКУ України ОСОБА_5 , як директор ТОВ «Імпера», зобов`язана додержуватись вимог, передбачених ст. 46 і 49 цього Кодексу, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України керівник підприємства зобов`язаний:

-вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів;

-подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

-сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами.

Згідно з п. 137.3 ст. 137 Податкового кодексу України відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пунктах 57.11 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідно до ст. ст. 8 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства:

- несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;

- забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років;

- створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

- відображає в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені;

- несе відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних.

Відповідно до п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Відповідно до п. 183.10. ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 183.1. ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п. 183.2. ст. 183 Податкового кодексу України, у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Податок на додану вартість встановлений Податковим кодексом України, є введеним у встановленому законом порядку та входить в систему оподаткування.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування по податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Положенням підпункту «а» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, ставка податку на додану вартість встановлюється від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Також, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, «датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

Згідно з ч. 6 гл. 3 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Імпера», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, діючи як службова особа підприємства, відповідала за правильність нарахування і своєчасність сплати податків і обов`язкових платежів, як це передбачено чинним законодавством України.

Зі свого боку, ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Імпера», фінансово-господарська діяльність якого повністю знаходилась під контролем ОСОБА_7 , достовірно знаючи про вказані вимоги законодавства, діючи за попередньою змовою з останнім, в їх порушення, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність і бажаючи уникнути виконання обов`язків перед бюджетом у вигляді сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства, за звітні (податкові) період з 01.01.2022 по 28.02.2024, ухилилась від сплати податку на додану вартість у розмірі 5 021 245,96грн при наступних обставинах.

Так, у період з 14.02.2022 року по 30.06.2022 року в ході здійснення фінансово-господарської діяльності, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 , отримала на банківський рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» ТОВ «Імпера», яке не є платником ПДВ, кошти на загальну суму 1 310 216,14 грн, що є перевищенням для ТОВ «Імпера» ліміту оподатковуваних операцій у 1 млн грн, та діючи умисно, за попередньою змовою та вказівкою ОСОБА_7 , в порушення вимог ст. 181 Податкового кодексу України, не подала реєстраційну заяву до контролюючого органу для обов`язкової реєстрації ТОВ «Імпера», як платника податку на додану вартість.

У подальшому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи наслідки своїх дій у вигляді виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у період з 01.07.2022 року по 28.02.2024 року, діючи умисно за попередньою змовою та вказівкою ОСОБА_7 , після отримання на розрахункові рахунки підприємства грошових коштів у сумі 30 127 475,76 грн, як оплата за товари, роботи (послуги), маючи доступ та фактично розпоряджаючись такими коштами, не зареєструвала податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних по таким операціям на зазначену суму, не сформувала податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 5 021 245,96 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно за попередньою змовою та вказівкою ОСОБА_7 , після отримання на розрахункові рахунки підприємства грошових коштів у сумі 30 127 475,76 грн, як оплату за товари (без зазначення найменувань таких товарів) та послуги (консультаційні, інформаційні, юридичні), перерахувала такі кошти в т.ч. в адресу створених та підконтрольних ОСОБА_7 суб`єктів господарської діяльності, як оплату за товари (без зазначення найменувань таких товарів).

У подальшому, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про необхідність сплати податків на додану вартість, діючи умисно, в період з 01.07.2022 року по 28.02.2024 року, не подавала до податкових органів будь якої податкової звітності.

Зазначена сума податків, які не надійшли до державного бюджету підтверджується судово-економічною експертизою № 24-4686 від 31.10.2024 року.

Враховуючи викладене, директор ТОВ «Імпера» ОСОБА_5 в порушення вимог в порушення вимог п. 181.1. ст. 181, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди 01.01.2022 року по 28.02.2024 року на загальну суму 5 021 245,96грн.

За викладених обставин, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, за попередньою змовою групою осіб.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй тяжкого злочину, яким завдано шкоду у розмірі 5021245,96 грн., в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, детектив за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 5 021 245,96 (п`ять мільйонів двадцять одна тисяча двісті сорок п`ять гривень дев`яносто шість копійок).

У судовому засіданні

Прокурор оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що розмір застави, який сторона обвинувачення просить визначити підозрюваній зазначений із урахуванням збитків, завданих державі, внаслідок вчинення злочину. На запитання слідчого судді повідомив, що ризик впливу на свідків в рамках даного провадження відсутній та зазначений детективом помилково.

Захисник підозрюваної заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на долучені ним письмові заперечення. Зазначив, що пред`явлена підозра його підзахисній є необґрунтованою та матеріалами клопотання не підтверджується. Посилання прокурора на завдання збитків державі у розмірі 5 021 245,96 грн. є його припущенням. Розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення його підзахисній є непомірним. Кваліфікація кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 212 КК України є невірною. Його підзахисна не переховувалася від органу досудового розслідування, вона повідомила детектива, що проживає за кордоном та бажає приймати участь у слідчих діях в режимі відеоконференції, на що вона має право. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрювана з пред`явленою їй підозрою не погодилася. Зазначила, що з липня 2024 року вона не проживає на території України, про що повідомила детектива та надала йому свою електронну пошту для зв`язку в режимі відеоконференції. Зазначила, що пред`явлена їй підозра обґрунтовується лише на одному висновку експерта, який не підтверджує незаконність її дій. Розмір застави, який їй просить визначити сторона обвинувачення перевищує в 50-100 разів розмір, передбачений законом і є тиском на неї з боку правоохоронних органів. Їй зрозумілий обов`язок, як підозрюваної особи, з`являтися до органу досудового розслідування за першим викликом, який вона не відмовляється виконувати, проте, так як перебуває за кордоном, вважає за можливе виходити на зв`язок з органом досудового розслідування в режимі відеоконференції. Просила відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, також приймаючи до уваги письмове заперечення сторони захисту, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, за попередньою змовою групою осіб.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, слідчим суддею встановлено наступне.

Згідноч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, слідчим суддею не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1ст. 94 КПК України.

Відповідно до ст. ст.89,94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту до суду.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України підтверджується: рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Імпера» №2 від 10.12.2018, ОСОБА_5 призначено на посаду директора підприємства ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248); обов`язками ОСОБА_5 , які пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, яка діючи як службова особа підприємства, відповідала за правильність нарахування і своєчасність сплати податків і обов`язкових платежів, як це передбачено чинним законодавством України; податковою звітністю ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248) за період з 01.01.2022 по 28.02.2024; випискою про рух грошових коштів по рахунку ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248), який відкрито в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299); аналітичним продуктом від 23.07.2024 №71/0/23.13-02-29-24, яким встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248) за період з 01.01.2022 по 28.02.2024 підтверджується на суму 5 021 245,96 грн; висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 24-4686 від 31.10.2024, згідно висновків якої, встановлене аналітичним продуктом від 23.07.2024 №71/0/23.13-02-29-24 заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248) за період з 01.01.2022 по 28.02.2024 підтверджується на суму 5 021 245,96 грн.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України та відхиляє заперечення сторони захисту в частині зазначення про необґрунтованість пред`явленої підозри.

При цьому, обставини здійснення підозрюваною ОСОБА_5 конкретних дій та доведеність її винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому,КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у його вчиненні, враховуючи, що підозрювана наразі перебуває за кордоном, на запитання слідчого судді, щодо її постійного місця мешкання повідомила, що не має постійного мешкання, не проживає постійно в одній країні, на неодноразові виклики сторони обвинувачення, щодо явки, до слідчого не з`явилася, при цьому при розгляді клопотання відповіла, що розуміє, що ії (як підозрюваної) одним із обов`язків є явка до слідчого, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Щодо можливості застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_5 , слідчий суддя прийшов до наступного.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до застави є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваною ОСОБА_5 злочину, встановлені в судовому засіданні обставини щодо існування ризику можливого переховування підозрюваної, слідчий суддя приходить до переконання про неможливість запобігання встановленому ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, - застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (60560 грн./242 240 грн.).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Сторона обвинувачення просить визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу у розмірі 5 021 245,96 (п`ять мільйонів двадцять одна тисяча двісті сорок п`ять гривень дев`яносто шість копійок), посилаючись на завдану шкоду, тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та її майновий стан.

Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин злочину, імовірних збитків, нанесених державі в умовах воєнного стану, коли кожна гривня є важливою для обороноздатності країни в умовах збройної агресії, майнового та соціального стану підозрюваної ОСОБА_5 , доведеного ризику, передбаченого п. 1 ст. 177 КПК України, погоджується із стороною обвинувачення в тій частині, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Проте, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який просить визначити підозрюваній ОСОБА_5 прокурор є необґрунтованим.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який має корисливий характер. Особливий характер злочину, який слід врахувати при визначені розміру застави у даному випадку, пов`язаний із суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, а також наслідками вчинення такого злочину.

При визначеннірозміру заставислідчий суддявраховує наявністьвстановленого всудовому засіданніризику,передбаченого п.1ч.1ст.177КПК України,обґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину,передбаченого ч.2ст.212КК України,обставини йоговчинення танаслідки,які полягаютьу імовірнозавданій шкодідержавному бюджетуу розмірі 5021245,96(п`ятьмільйонів двадцятьодна тисячадвісті сорокп`ять гривеньдев`яносто шістькопійок),а такожмайновий станпідозрюваної ОСОБА_5 та вважає, що застава у розмірі 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної під загрозою звернення застави в дохід держави.

За викладених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 184, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 08.06.2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Застава може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду

Слідчий суддя ОСОБА_1