Ухвала від 06.05.2025 по справі 925/1328/24

УХВАЛА

06 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/1328/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М, Ємця А.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної організації (установа, заклад) квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси (далі - Організація, скаржник)

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.12.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс»

до Державної організації (установа, заклад) квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго»;

2) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про стягнення 282 095,47 грн,

ВСТАНОВИВ:

Організація 25.04.2025 через Електронний суд звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, « 2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 та рішення Господарського суду Черкаської області від 12.12.2024 у справі №925/1328/24 скасувати і передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю, докази направлення касаційної скарги іншим учасникам».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 для розгляду справи №925/1328/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюк І.М., Ємця А.А.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Організації, Верховний Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з частиною п`ятою статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

За змістом частини першої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини третьої статті 56 ГПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Схожа (узагальнена) позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.

Верховний Суд також враховує правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 та відповідно до якої (постанови) Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)].

Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.

Водночас згідно з пунктом 1 частини першої та частин третьої, четвертої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини дев`ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона подана та підписана від імені Організації Сидоренком Олександром Владиславовичем, який діє на підставі довіреність у порядку передоручення 02.10.2023 сформованої в системі «Електронний суд» (далі - Довіреність), що додана до вказаної скарги.

Зі змісту Довіреності убачається, що «…, Кувшинов Олексій Сергійович (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі Витягу з ЄДР від 28.09.23 р., щодо ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ МІСТА ЧЕРКАСИ (ЄДРПОУ - 26631946), уповноважую, в порядку передоручення, СИДОРЕНКО ОЛЕКСАНДР ВЛАДИСЛАВОВИЧ (РНОКПП - НОМЕР_2 ) представляти інтереси ДЕРЖАВНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ МІСТА ЧЕРКАСИ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи».

Верховний Суд виходить з того, що до скарги не додано ані доказів, що свідчили б про наявність у Сидоренка О.В. статусу адвоката, ані доказів на підтвердження того, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України. У Суду наразі відсутня технічна можливість перевірити його статус з публічних відкритих реєстрів, який діє на підставі зазначеної довіреності від 02.10.2023, як адвокат.

Водночас Суд відзначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань доданого до скарги керівником Державної організації (установа, заклад) квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси є Кувшинов О.С., інших осіб, які можуть вчиняти дії від юридичної особи, зокрема, Сидоренко О.В. у витязі не зазначено.

Отже, не підтверджені повноваження Сидоренка О.В., який може діяти в порядку самопредставництва Організації, як особи на підписання цієї касаційної скарги та представляти її інтереси в порядку самопредставництва.

Приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо, касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, непідписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України, оскільки касаційна скарга Організації підписана особою, яка не має права її підписувати.

За таких обставин, враховуючи, що касаційну скаргу Організації від 25.04.2025 на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №925/1328/24 підписав Сидоренко О.В., який не має права її підписувати, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що повернення касаційної скарги у цьому випадку не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту, форми та порядок подання покладається саме на заявника касаційної скарги.

Також суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що постановлення ухвали про повернення касаційної скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою у відповідності до вимог статей 288- 291 ГПК України у загальному порядку.

Керуючись статтями 234, 235, 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної організації (установа, заклад) квартирно-експлуатаційний відділ міста Черкаси на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №925/1328/24 повернути з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець