Рішення

від 28.04.2025 по справі 914/1861/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 Справа № 914/1861/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобли-Агро», с. Бобли, Волинська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід», с. Наконечне Друге, Львівська область

про стягнення 122 598,05 грн

за участю представників:

від позивача: Стецюк Р.С. - адвокат;

від відповідача: Вошик В.Б. - адвокат

Обставини розгляду справи.

26.07.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобли-Агро», с. Бобли, Волинська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід», с. Наконечне Друге, Львівська область про стягнення 122 598,05 грн.

Ухвалою суду (суддя Никон О.З.) від 31.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

09.08.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.08.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 04.09.2024.

Ухвалою від 04.09.2024 суд відклав судове засідання на 17.09.2024.

13.09.2024 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» надійшли клопотання про долучення документів (вх. №22347/24 від 13.09.2024, вх. №22364/24 від 13.09.2024).

В судовому засіданні 17.09.2024 було оголошено перерву до 09.10.2024.

19.09.2024 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобли-Агро» надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №22887/24 від 19.09.2024).

Ухвалою від 09.10.2024 суд перейшов до розгляду справи №914/1861/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.10.2024.

Ухвалою від 30.10.2024 суд відклав підготовче засідання на 13.11.2024.

31.10.2024 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» надійшла заява про відвід судді (вх. №26394/24 від 31.10.2024).

Ухвалою суду від 04.11.2024 визнано необґрунтованою заяву Товариства обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» про відвід судді Никон О.З. від розгляду справи №914/1861/24, заяву Товариства обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» про відвід судді Никон О.З. від розгляду справи №914/1861/24 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

05.11.2024 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи (вх. №26678/24 від 05.11.2024).

Ухвалою суду від 08.11.2024 у задоволенні заяви Товариства обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» про відвід судді Никон О.З. від розгляду справи №914/1861/24 відмовлено.

Ухвалою суду від 13.11.2024 задоволено заяву судді Никон О.З. про самовідвід від розгляду справи № 914/1861/24, зазначену справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу суду у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024, у зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Никон О.З., справу № 914/1861/24 передано для розгляду судді Мазовіті А.Б.

Ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято справу до розгляду, судове засідання призначено на 09.12.2024.

В підготовчому засіданні 09.12.2024 було оголошено перерву до 09.01.2025.

06.01.2025 та 07.01.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог (вх. №259/25 від 06.01.2025, вх. №259/25 від 07.01.2025).

09.01.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобли-Агро» надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №683/25 від 09.01.2025).

В підготовчому засіданні 09.01.2025 було оголошено перерву до 27.01.2025.

Ухвалою від 27.01.2025 суд відклав підготовче засідання на 10.02.2025.

07.02.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» надійшли заперечення (вх. №3371/25 від 07.02.2025).

10.02.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобли-Агро» надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №3457/25 від 10.02.2025).

Ухвалою від 10.02.2025 суд задовольнив клопотання позивача про витребування в Головного управління ДПС у Львівській області інформації, витребував у Головного управління ДПС у Львівській області інформацію, відклав підготовче засідання на 06.03.2025.

26.02.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» надійшли клопотання про долучення документів (вх. №5123/25 від 26.02.2025).

03.03.2025 через канцелярію суду від Головного управління ДПС у Львівській області надійшла заява про надання інформації (вх. №5362/25 від 03.03.2025).

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 06.03.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.03.2025.

17.03.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобли-Агро» надійшли додаткові пояснення (вх. №6750/25 від 17.03.2025).

В судовому засіданні 20.03.2025 було оголошено перерву до 07.04.2024.

Судове засідання, призначене на 07.04.2025, не відбулось у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 07.04.2025 підготовче засідання призначено на 28.04.2025.

Заяви про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач посилався на те, що 22.02.2024 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу дров`яної деревини №2-Д/2024, на виконання умов якого відповідачу згідно видаткових та товарно-транспортних накладних було передано у власність товар загальною вартістю 678 474,00 грн. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 108 474,00 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 9 771,50 грн, 3% річних в сумі 1 078,80 грн, інфляційних в сумі 3 273,75 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 122 598,05 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у поданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що жодна із ТТН не містить ціни товару, сума деревини дров`яної вказана лише в ТТН від 07.03.2024, жодна із ТТН не містить посилання на видаткову накладну та не містить загальної маси автомобіля та причепа з вантажем. Також позивач, здійснивши 18 поставок (в період 7 по 26 березня 2024), жодного разу не поцікавився щодо повернення оформлених раніше ТТН та видаткових накладних. Крім того, перевезення вантажу проводилось по автодорозі Р-15, де розміщено один з комплексів автоматичного зважування «Weigh-in-Motion», і при масі автомобіля з причепом 14 300 кг, гранично допустиме навантаження складає 25,7 т. Внаслідок наведеного, об`єм вантажу не може перевищувати 41,5 куб.м. Водночас, у відповідача наявні (долучені до матеріалів справи) ТТН із зовсім іншими показниками та заповненими всіма графами. Додатково зазначив, що позивачем було долучено 20 податкових накладних при 18 поставках.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

01.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бобли-Агро» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу дров`яної деревини №2-Д/2024.

За цими договором продавець (позивач) зобов`язувався передати у власність товар, а покупець (відповідач) зобов`язувався прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідну до умов, що визначені в цьому договорі (п. 1.1. договору).

Найменування товару: дров`яна деревина, 1 куб.м - 900,00 грн з ПДВ, кількість - 1 000,0 куб.м (п. 1.3. договору).

Згідно п. 3.1. договору загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, становить 900 000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору продавець зобов`язується відпустити покупцю товар в кількості 1 000,00 куб.м по ціні, згідно підписаної накладної та визначеної в п. 1.3. договору, протягом трьох днів з моменту отримання відповідної заявки від покупця.

Поставка товару здійснюється за рахунок покупця, шляхом самовивозу зі складу продавця (п. 4.2. договору).

06.03.2024 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №21 на загальну суму договору, що складає 900 000,00 грн.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав відповідачу згідно видаткових накладних №41 від 07.03.2024 на суму 34 470,00 грн, №42 від 07.03.2024 на суму 36 450,00 грн, №43 від 08.03.2024 на суму 36 450,00 грн, №44 від 08.03.2024 на суму 37 350,00 грн, №45 від 09.03.2024 на суму 36 450,00 грн, №46 від 09.03.2024 на суму 36 720,00 грн, №47 від 21.03.2024 на суму 37 530,00 грн, №48 від 21.03.2024 на суму 39 420,00 грн, №49 від 15.03.2024 на суму 40 320,00 грн, №50 від 15.03.2024 на суму 35 550,00 грн, №56 від 22.03.2024 на суму 41 670,00 грн, №57 від 22.03.2024 на суму 40 410,00 грн, №58 від 23.03.2024 на суму 40 500,00 грн, №59 від 23.03.2024 на суму 41 850,00 грн, №60 від 25.03.2024 на суму 41 850,00 грн, №61 від 25.03.2024 на суму 38 700,00 грн, №73 від 26.03.2024 на суму 27 180,00 грн, №74 від 26.03.2024 на суму 35 604,00 грн та товарно-транспортних накладних ПЗО №262459, ПЗО №262460, ПЗО №262463, ПЗО №262462, ПЗО №262464, ПЗО №262465, ПЗО №105481, ПЗО №105482, ПЗО №105484, ПЗО №105485, ПЗО №105487, ПЗО №105486, ПЗО №262467, ПЗО №262468, ПЗО №262469, ПЗО №262470, ПЗО №262472, ПЗО № 262473 (завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 678 474,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору покупець зобов`язаний провести оплату товару передоплатою до поставки партії товару, шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку покупця на рахунок продавця. Під партією товару розуміється два транспортні засоби (лісовози) покупця.

Згідно п. 7.3. договору у випадку порушення покупцем строків оплати за товар останній сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно виплаченої суми за кожен день такої прострочки.

Відповідач частково оплатив вартість товару у розмірі 570 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №2070 від 07.03.2024 на суму 50 000,00 грн, №2085 від 08.03.2024 на суму 90 000,00 грн, №2098 від 12.03.2024 на суму 80 000,00 грн, №2118 від 15.03.2024 на суму 50 000,00 грн, №2124 від 20.03.2024 на суму 20 000,00 грн, №2138 від 22.03.2024 на суму 80 000,00 грн, №2148 від 26.03.2024 на суму 100 000,00 грн, №2159 від 29.03.2024 на суму 100 000,00 грн.

16.04.2024 позивачем були надіслані для підписання видаткові та товарно-транспортні накладні, які відповідачем не повернуті.

12.06.2024 позивачем було надіслано відповідачу вимогу за вих. №91 про повернення видаткових та товарно-транспортних накладних. Відповідачем вказана вимога залишена без задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 108 474,00 грн основного боргу, 9 771,50 грн пені, 1 078,80 грн 36% річних, 3 273,75 грн інфляційних.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач ствердив, що він свої зобов`язання щодо передачі відповідачу товару суму 678 474,00 грн виконав, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Водночас, відповідач заперечив щодо отримання товару згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які долучені позивачем до матеріалів справи, оскільки такі не підписані уповноваженими представниками відповідача.

На підтвердження поставки відповідачу товару згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних позивачем було долучено копії 20 податкових накладних: №3 від 07.03.2024 на суму 34 470,00 грн, з яких ПДВ 5 745,00 грн; №4 від 07.03.2024 на суму 36 450,00 грн, з яких ПДВ 6 075,00 грн; №5 від 08.03.2024 на суму 36 450,00 грн, з яких ПДВ 6 075,00 грн; №6 від 08.03.2024 на суму 37 350,00 грн, з яких ПДВ 6 225,00 грн; №7 від 09.03.2024 на суму 36 450,00 грн, з яких ПДВ 6 075,00 грн; №8 від 09.03.2024 на суму 36 720,00 грн, з яких ПДВ 6 120,00 грн; №9 від 14.03.2024 на суму 37 350,00 грн, з яких ПДВ 6 225,00 грн; №10 від 14.03.2024 на суму 40 050,00 грн, з яких ПДВ 6 675,00 грн; №11 від 15.03.2024 на суму 40 320,00 грн, з яких ПДВ 6 720,00 грн; №12 від 15.03.2024 на суму 35 550,00 грн, з ПДВ 5 925,00 грн; №15 від 22.03.2024 на суму 40 410,00 грн, з яких ПДВ 6 735,00 грн; №16 від 21.03.2024 на суму 37 530,00 грн, з яких ПДВ 6 255,00 грн; №17 від 21.03.2024 на суму 39 420,00 грн, з яких ПДВ 6 570,00 грн; №18 від 22.03.2024 на суму 41 670,00 грн, з яких ПДВ 6 945,00 грн; №19 від 23.03.2024 на суму 40 500,00 грн, з яких ПДВ 6 750,00 грн; №20 від 23.03.2024 на суму 41 850,00 грн, з яких ПДВ 6 975,00 грн; №29 від 25.03.2024 на суму 41 850,00 грн, з яких ПДВ 6 975,00 грн; №30 від 25.03.2024 на суму 38 700,00 грн, з яких ПДВ 6 450,00 грн; №31 від 26.03.2024 на суму 27 180,00 грн, з яких ПДВ 4 530,00 грн; №32 від 26.03.2024 на суму 35 604,00 грн, з яких ПДВ 5 934,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що виходячи з положень законодавства, основою податкового обліку є первинні документи з відображення господарських операцій.

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).

У постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 також зазначено, що сама по собі відсутність первинних документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Додатковим підтвердженням факту прийняття відповідачем товару згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних є інформація, що викладена у заяві Головного управління ДПС у Львівській області (вх. №5362/25 від 03.03.2025) та додатку (таблиця 1) до вказаної заяви. Згідно вказаної заяви, аналізом даних системи «Єдине вікно подання електронної звітності» (ЄРПН) ТзОВ «Бобли-Агро» (40978938) встановлено реєстрацію 20 податкових накладних у березні 2024 року для ТзОВ «ВПВ Захід» (43351860) на суму 755 874 грн, в тому числі ПДВ 125979 грн (таблиця 1). Відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість станом на 26.02.2025 року, ТзОВ «ВПВ Захід» включило до податкового кредиту у березні 2024 податкових накладних на суму ПДВ 115515 грн, в інших періодах по даному платнику, згідно зданого переліку ПН, податковий кредит не формувався.

Таким чином, відповідачем відображено у своєму бухгалтерському обліку господарські операції згідно долучених позивачем видаткових накладних.

Частинами першою, другою статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Зважаючи на наведене, відповідачем не спростовано факт поставки товару на загальну суму 678 474,00 грн згідно видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, п. 7.3. договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 9 771,50 грн, 3% річних в сумі 1 078,80 грн, інфляційні в сумі 3 273,75 грн.

Cудом здійснено перевірку правильності нарахування пені, 3% річних та інфляційних. Після проведеного судом перерахунку, з огляду на допущені позивачем арифметичні помилки, розмір пені повинен становити 9 744,88 грн, розмір 3% річних - 1 075,85 грн. Також після проведеного судом перерахунку інфляційних їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Оскільки позивач не скористався своїм правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих сум інфляційних, до задоволення підлягають інфляційні в сумі 3 273,75 грн, тобто, в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 108 474,00 грн основного боргу, 9 744,88 грн пені, 1 075,85 грн 3% річних, 3 273,75 інфляційних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ Захід», с. Наконечне Друге, вул. Молодіжна, буд. 21, Яворівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 43351860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобли-Агро», с. Бобли, вул. Центральна, буд. 148, Ковельський район, Волинська область (ідентифікаційний код 40978938) 108 474,00 грн основного боргу, 9 744,88 грн пені, 1 075,85 грн 3% річних, 3 273,75 інфляційних, 3 027,09 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.05.2025.

Суддя Мазовіта А.Б.