Постанова від 05.05.2025 по справі 753/2323/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 753/2323/23

номер провадження 22-ц/824/7249/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник позивача ОСОБА_7.,

відповідач: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький О.Л.,

представники відповідачів Гуримський О.В. , Ярошенко Д.В. ,

третя особа ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - Качмара Вячеслава Олександровича

на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року /суддя Мицик Ю.С./

та на додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року /суддя Мицик Ю.С./

у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, ОСОБА_6, державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Могильницька Ольга Андріївна про визнання недійсними електронних торгів з продажу квартири, визнання недійсним правочину, що укладений за наслідками проведення електронних торгів, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_4 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. (далі - приватний виконавець), ОСОБА_6., державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Могильницька О.А. (далі - приватний нотаріус), про:

визнання недійсними електронних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 199,3 кв. м, житловою площею 127,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1882652980000, проведених 19 липня 2019 року (лот № 350768);

визнання недійсним правочину, укладеного за наслідками проведення електронних торгів;

визнання недійсним та скасування протоколу № 420238 від 19 липня 2019 року проведення електронних торгів;

визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 29 липня 2019 року;

визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса від 29 липня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47999332, яким зареєстровано право власності ОСОБА_6 на вказану квартиру.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 4 а.с. 41-59/

Додатковим рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року відмовлено у клопотанні представника позивача ОСОБА_4 адвоката Качмара В.О. про повернення приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Мілоцькому О.Л. заяви про ухвалення додаткового рішення; заяву представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. адвоката Ярошенка Д.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 753/2323/23 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича витрати на правничу допомогу у розмірі 9300,00 грн. /т. 4 а.с. 131-136/

Представник позивача - адвокат Качмар В.О. подав апеляційні скарги, в яких просив скасувати рішення суду першої інстанції та додаткове рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, а щодо додаткового рішення - повернути заяву виконавця без розгляду або зменшити розмір витрат. Апелянт указував, що суд першої інстанції не врахував порушення ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавець діяв без згоди іпотекодержателя; проігнорував постанову у справі № 640/7964/19, яка визнала дії виконавця незаконними; помилково визнав, що позивач утратив право на неустойку, адже договір позики не припинено; не дослідив процедурні порушення торгів (неповідомлення, строки); безпідставно визнав лист від 05.06.2023 допустимим доказом. Щодо додаткового рішення, суд першої інстанції не врахував, що відсутній детальний опис виконаних робіт, не перевірив співмірність витрат на правничу допомогу.

Представник ОСОБА_6 - адвокат Гуримський О.В. просив залишити рішення без змін, посилаючись на преюдиційні обставини у справах № 753/15089/19, № 753/20562/19, які підтверджують законність торгів, та пропуск позовної давності (ст. 48 Закону України «Про іпотеку»).

Представник приватного виконавця - адвокат Ярошенко Д.В. також просив залишити рішення без змін, стверджуючи, що кошти від торгів покривали вимоги позивача, а позовна давність пропущена.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а судові рішення скасуванню з відмовою у позові, на підставі наступного.

Так, зазначена справа вже була предметом розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов частково задоволено: визнано недійсними торги (протокол № 420238) та скасовано рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_6 . Суд установив, що виконавець порушив ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», діючи без згоди позивача, а ДП «СЕТАМ» не повідомило його про торги, чим порушило ст. 43 Закону України «Про іпотеку». Пропуск позовної давності визнано поважним через тривалий розгляд справи № 753/20562/19.

Постановою Верховного Суду від 15 січня 2025 року (провадження № 61-10321св24) постанову апеляційного суду від 27 травня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду. ВС указав, що апеляційний суд передчасно визнав поважними причини пропуску позовної давності, не дослідивши, коли позивач довідався чи міг довідатись про порушення прав, та не поновив її у резолютивній частині (ч. 5 ст. 267 ЦК України); не оцінив належним чином заяви відповідачів про застосування позовної давності за ст. 48 Закону України «Про іпотеку» (3 місяці з дня торгів); зробив висновки без повного з`ясування обставин щодо позовної давності, що є порушенням норм процесуального права (п. 1 ч. 3 ст. 411 ЦПК України). ВС залишив без змін висновки щодо порушення прав позивача як іпотекодержателя, але зазначив, що питання позовної давності потребує додаткового дослідження.

Переглядаючи справу, апеляційним судом встановлено, що 22.12.2009 між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 укладено договір позики на 1 495 805,00 грн (а.с. 32-35, т. 1), забезпечений договором іпотеки, за яким у іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 36-40, т. 1), та договором про задоволення вимог іпотекодержателя (а.с. 41-43, т. 1).

Рішенням у справі № 753/21020/14 зі ОСОБА_3 стягнуто 3 006 890,00 грн, рішення не виконано (а.с. 50-56, т. 1).

У виконавчому провадженні № НОМЕР_2 за виконавчим листом № 753/9736/13 (а.с. 152-155, т. 2) приватний виконавець 26.12.2018 наклав арешт на квартиру, оцінену в 6 381 387,00 грн (а.с. 63-64, т. 1).

Позивач заперечував проти реалізації квартири (а.с. 59, т. 1).

19.07.2019 ДП «СЕТАМ» провело торги, квартиру продано ОСОБА_6 за 4 466 970,90 грн (протокол № 420238, а.с. 74, т. 1).

29.07.2019 складено акт про реалізацію, а приватним нотаріусом зареєстровано право власності за ОСОБА_6 (а.с. 78, т. 1).

Постановою у справі № 640/7964/19 дії виконавця щодо звернення стягнення визнано незаконними (а.с. 81-84, т. 1).

Позивач як іпотекодержатель мав переважне право на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки (ст. 572 ЦК України). За ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно можливе, зокрема, за наявності згоди іпотекодержателя або якщо вартість майна перевищує заборгованість перед ним. Позивач згоди не надавав (а.с. 59, т. 1). Заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем за судовими рішеннями становить 3 209 548,52 грн (а.с. 50-56, 76-77, т. 1), що менше оцінної вартості квартири (6 381 387,00 грн). Однак постанова у справі № 640/7964/19 установила незаконність дій виконавця, що є преюдиційним (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

ДП «СЕТАМ» не довело письмового повідомлення позивача про торги, а публікація в ЗМІ («Улюблена газета українців», «Метро») не є належним повідомленням іпотекодержателя за ст. 43 Закону України «Про іпотеку» (а.с. 7-15, т. 3). Це позбавило позивача права на участь у торгах або залишення майна за собою (ст. 49 Закону України «Про іпотеку»).

Водночас, здійснюючи перевірку доводів щодо оцінки позовної давності, апеляційним судом зроблено такі висновки.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 зазначено, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

Позовна давність в Україні не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17.

У пунктах 119, 122 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 вказано, що питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. Поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

У даній справі установлено, що торги з реалізації спірної квартири проведено у липні 2019 року.

З позовом у цій справі ОСОБА_4 звернувся у лютому 2023 року.

Також встановлено, що у жовтні 2019 року ОСОБА_4 уже звертався до суду з позовом до приватного виконавця, ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_3 , ДП «СЕТАМ», про визнання недійсними електронних торгів нерухомого майна та свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів (справа № 753/20562/19).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року змінено, викладено їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

Верховний Суд, разом із іншим, указав, що у зазначеній справі відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними торгів внаслідок неналежного складу відповідачів, так як ДП «СЕТАМ» залучено до участі у справі як третя особа, а не як відповідача.

Водночас, відмова у задоволенні позову в іншій, попередній, справі, у тому числі у зв`язку з неналежним складом відповідачів, не може бути автоматичною підставою для поновлення позовної давності при наступному зверненні особи до суду, адже склад сторін у позові визначає саме позивач (частина перша статті 13 ЦПК України, пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Крім того, до вимог про оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 05 квітня 2017 року у справі № 6-1375цс16, оскарження результатів торгів відповідно до статті 48 Закону України «Про іпотеку» означає можливість оспорити договір, укладений на прилюдних торгах, як з підстав невідповідності його вимогам ЦК України, зокрема статей 203, 215, так і з підстав, передбачених статтями 45-47 Закону України «Про іпотеку».

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2023 року: у справі № 541/564/21 (провадження № 61-18933св21), у справі № 552/734/22 (провадження № 61-5086св23).

Отже, за ст. 48 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель має право оскаржити торги протягом 3 місяців з дня їх проведення.

Торги відбулися 19.07.2019, отже, строк позовної давності сплив 19.10.2019. Позов подано 10.02.2023, тобто після спливу строку.

Відповідачі заявили про застосування позовної давності до вимог про визнання торгів недійсними (а.с. 152-155, т. 2; а.с. 24-25, т. 4). Оскільки вимоги про скасування протоколу, акту та правочину є похідними, позовна давність застосовується до них аналогічно (постанова ВС від 29.11.2023 у справі № 541/564/21). Вимога про скасування рішення про державну реєстрацію підпадає під загальну позовну давність (3 роки, ст. 257 ЦК України), але позивач довідався про порушення не пізніше жовтня 2019 (позов у справі № 753/20562/19), отже, строк сплив до лютого 2023.

Позивач просив визнати причини пропуску поважними, посилаючись на розгляд справи № 753/20562/19, де він звертався з аналогічними вимогами в межах строку (жовтень 2019), але отримав відмову через неналежний склад відповідачів (постанова ВС від 09.11.2022).

В суді апеляційної інстанції, у даному провадженні, позивач вказував, що не знав і не міг знати, що ДП «СЕТАМ» є продавцем і порушником його прав, оскільки законодавство (ЦК, Закон «Про виконавче провадження», Порядок реалізації арештованого майна) не визначає ДП «СЕТАМ» продавцем, а вказує на приватного виконавця.

У попередній справі № 753/20562/19 суди (Дарницький районний та Київський апеляційний) не вважали ДП «СЕТАМ» належним відповідачем, що підтверджувало позицію позивача. Лише постанова Верховного Суду від 09.11.2022 роз`яснила роль ДП «СЕТАМ».

Отже, вказував, що позивач діяв у межах розумних строків, звернувшись до суду в 2023 році після отримання постанови 2022 року, в умовах воєнного стану, пандемії та відключень електроенергії.

Просив повторно розглянути заяви відповідачів про застосування позовної давності та клопотання позивача про визнання причин пропуску поважними. Визнати, що ДП «СЕТАМ» порушило права позивача, та задовольнити апеляційні скарги, скасувавши рішення суду першої інстанції, оскільки пропуск позовної давності, якщо такий мав місце, спричинений об`єктивними обставинами (нечіткість законодавства, рішення судів у справі №753/20562/19, форс-мажорні умови.

Аналогічні доводи заявлені в засіданні апеляційного суду третьою особою ОСОБА_3 . Він наголошував, що після подачі позову вперше, у 2019 році, строк позовної давності перервався і його переривання закінчилось після постановлення рішення ВС 09.11.2022 р., час, що минув до нового строку не зараховується, що відхиляється апеляційним судом як суб`єктивне трактування ЦК України.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що за ч. 5 ст. 267 ЦК України суд може визнати причини пропуску поважними, якщо вони унеможливлювали або істотно ускладнювали звернення до суду. Однак позивач не довів, що після відмови у справі №753/20562/19 об`єктивні обставини перешкоджали поданню нового позову в межах строку (до 19.10.2019 або після отримання рішення у 2022 році). Посилання на воєнний стан, пандемію COVID-19 чи відключення електроенергії не підтверджені доказами, які б указували на неможливість звернення до суду в період з листопада 2019 по лютий 2023 року (постанова ВП ВС від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19).

Крім того, тримісячний строк на оскарження торгів закінчився в жовтні 2019 року, до запровадження карантинних обмежень у 2020 році та задовго до запровадження військового стану у 2022 році.

Отже, апеляційним судом встановлено, що позовна давність за вимогами про визнання торгів недійсними спливла, а причини пропуску не є поважними. Вимога про скасування рішення про державну реєстрацію також подана після спливу загальної позовної давності. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через помилкові висновки щодо відсутності порушень прав позивача, але позов не підлягає задоволенню через позовну давність.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо додаткового рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказує на те, що оскільки рішення суду першої інстанції скасовується, додаткове рішення також підлягає скасуванню, оскільки додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року, тому додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року також слід скасувати, оскільки воно не може існувати окремо від основного рішення у справі по суті спору.

Вирішуючи питання щодо витрат на правову допомогу, встановлено, що 10.11.2023 представником відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. - адвокатом Ярошенком Д.В. направлено до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та докази понесення витрат на правничу допомогу. У заяві просив стягнути з позивача на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. витрати на правничу допомогу в сумі 9300, 00 грн.

Представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Качмар В.О. просив повернути приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Мілоцькому О.Л. без розгляду його заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки до заяви не додано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також вказував, що сума заявлених витрат на правничу допомогу є неспівмірно меншою, ніж у попередньому розрахунку таких витрат, що є підставою для відмови у задоволенні заяви. Також просив врахувати, що відзив та заперечення на відповідь складені, підписані та направлені безпосередньо приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким О.Л., а витрати відповідача на нібито підготовку АО «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» відзиву в частині заперечень на вимогу «про скасування свідоцтва», а також пошук правових позицій не можуть відшкодовуватися позивачем, оскільки такі вимоги останнім не заявлялися. Вказане є підставою для зменшення витрат на правничу допомогу. Аналогічні доводи викладені в апеляційній скарзі.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

26.02.2021 року між Адвокатським об`єднанням «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким О.Л. укладено договір про надання правничої допомоги № 26/02 (далі - договір), згідно умов якого виконавець зобов`язується за завданням клієнта протягом дії даного договору надати за винагороду клієнту правничу допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити вартість наданої виконавцем правничої допомоги та відшкодувати (за наявності) фактичні витрати, в тому обсязі та на тих умовах, що закріплені за взаємною згодою сторін у даному договорі.

Згідно п.3.1. договору плата (гонорар) за договором та порядок розрахунків визначається та погоджується сторонами в замовленні. Якщо, у виключних випадках, сторони не визначили плату (гонорар) у замовленні, він вказується в акті надання правничої допомоги в залежності від обсягу витраченого співробітниками виконавця часу на надання правничої допомоги, виходячи з узгодженого порядку оплати.

03.07.2023 між АО «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким О.Л., на підставі вищевказаного договору, підписано замовлення № 1/2023, предметом якого є надання правничої допомоги на підставі договору № 26/02 від 26.02.2021.

У вказаному замовленні сторони погодили додаткові умови, а саме, що гонорар за надання правничої допомоги встановлюється у формі погодинної оплати за ставкою у розмірі 1 000,00 грн. за годину роботи адвоката АО та включає в себе оплату аналізу документів спору, збору доказів, пошук судової практики, формування правової позиції, консультації Клієнта щодо розгляду справи, підготовку процесуальних документів. Розмір гонорару за участь адвоката в кожному окремому судовому засіданні становить 700, 00 грн. Гонорар, зазначений в п. 2.1 та 2.2 цього Замовлення сплачується Клієнтом протягом 10 банківських днів з дати підписання Сторонами Акту надання правничої допомоги в порядку передбаченому Договором.

На підставі даного договору, АО «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» 25.05.2023 видано Ордер № 1308632 на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Ярошенком Д.В.

22.08.2023 між АО «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким О.Л. складено Акт № 3-1/2023 про надання правничої допомоги на підставі Договору № 26/02 від 26.02.2021, відповідно до якого АО «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» надало наступну правничу допомогу: аналіз позовної заяви у справі № 753/2323/23, пошук правових позицій Верховного Суду, а також формування правової позиції у справі, узгодження правової позиці у справі з Клієнтом, складання та подання відзиву на позовну заяву у справі; кількість витрачених годин: 3 год. 12 хв.; всього гонорар складає 3200, 00 грн.

Оплата Клієнтом гонорару в сумі 3200, 00 грн. на підставі Акту № 3-1/2023 підтверджується платіжною інструкцією № 1644 від 10.11.2023.

08.11.2023 між АО «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким О.Л. складено Акт № 4-1/2023 про надання правничої допомоги на підставі Договору № 26/02 від 26.02.2021, відповідно до якого АО «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» надало наступну правничу допомогу: аналіз відповіді на відзив у справі, формування правової позиції після аналізу відповіді на відзив, складання та подання заперечень у справі, участь в судових засіданнях 25.05.2023 та 10.10.2023, 08.11..2023, складання та подання заяви про застосування строків позовної давності; кількість витрачених годин 4 год., кількість судових засідань - 3; всього гонорар складає 6100, 00 грн.

Оплата Клієнтом гонорару в сумі 6100, 00 грн. на підставі Акту № 4-1/2023 підтверджується платіжною інструкцією № 1645 від 10.11.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання заяв по суті справи, інших заяв та клопотань, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Представник позивача просив повернути без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки представником відповідача 1 не надано детальний опис робіт.

Разом з тим, детальний опис робіт (наданих послуг), кількість затраченого часу на правничу допомогу та вартість наданих послуг відображена в Актах № 3-1/2023 від 22.08.2023, № 4-1/2023 від 08.11.2023 між АО «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким О.Л.

Враховуючи викладене, у клопотанні представника позивача адвоката Качмара В.О. про повернення приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Мілоцькому О.Л. заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити за безпідставністю.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу в розмірі 9 300,00 грн. в контексті положень ч.5 ст. 137 ЦПК України, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена представником відповідача 1 сума не є надмірною.

Доводи представника позивача про те, що відзив та заперечення на відповідь на відзив складалися безпосередньо приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким О.Л. суд відхиляє, оскільки вказане спростовується Актами про надання правничої допомоги, підписаними АО «ЕФ ТІ ЛІГАЛ» та приватним виконавцем, без зауважень. З вказаних Актів вбачається обсяг робіт виконаних адвокатським об`єднанням, в тому числі, складання відзиву та заперечень на відповідь на відзив.

Крім того, та обставина, що вказані заяви по суті справи підписані саме приватним виконавцем не спростовує доводів представника відповідача 1, що такі документи складалися адвокатом, в межах погоджених домовленостей на виконання договору про надання правничої допомоги.

Отже, з огляду на результат розгляду справи, суд стягує з ОСОБА_4 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. витрати на правничу допомогу у розмірі 9300,00 грн., які підтверджені останнім належними та допустимими доказами, поданими в порядку та строки визначені законом.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Качмара Вячеслава Олександровича на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та додаткове рішення від 29 листопада 2023 року - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та додаткове рішення від 29 листопада 2023 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, ОСОБА_6, державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Могильницька Ольга Андріївна, про визнання недійсними електронних торгів з продажу квартири, визнання недійсним правочину, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Заяву представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича - адвоката Ярошенка Дмитра Валерійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича (адреса: м. Київ, просп. Перемоги, 30, оф. 42) витрати на правничу допомогу у розмірі 9 300,00 грн.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: