Постанова

від 24.04.2025 по справі 420/6856/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6856/20

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

24.01.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Недашковської Я.О.

представника апелянта Орлової О.В.

представника позивача Кіс А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зверталось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 923246,88 грн за період з 01.07.2017 по 25.03.2019.

В обґрунтування позову зазначалось, що відповідач перебуває на обліку в ГУПФУ в Одеській області, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, проте добровільно не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених 26 особам відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2.

У зв`язку із чим, за період з 01.07.2017 по 25.03.2019 у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 923246,88 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021, позов задоволено частково.

Суд стягнув з АТ «Одеська ТЕЦ» на користь пенсійного органу заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 905148,51 грн.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обов`язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам (окрім ОСОБА_1 відносно якої судовим рішенням у справі №420/2260/19 встановлено відсутність права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2), щодо яких Управлінням протягом серпня 2017 року - березня 2019 року направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, покладається на відповідача.

Оскільки заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в сумі 905148,51 грн.

Водночас суди обох інстанцій погодилися із позицією відповідача про відсутність в АТ «Одеська ТЕЦ» обов`язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії щодо ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 по 25.03.2019 у розмірі 18098,37 грн., зважаючи на встановлений судовим рішенням факт відсутності у цієї особи права на пільгову пенсію.

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності у нього додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати обов`язкових платежів, у зв`язку з тим, що він перебував в процедурі ліквідації, суди виходили з того, що такі наслідки мають місце у випадку повного припинення підприємством своєї діяльності на підставі визнання його банкрутом у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, АТ «Одеська ТЕЦ» фактично не припинило свою діяльність, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 провадження по справі про банкротство закрито, процедуру ліквідації ПАТ «Одеська ТЕЦ» та повноваження ліквідатора арбітражного керуючого припинено, а також скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, суди обох інстанцій констатували, що АТ «Одеська ТЕЦ» є діючим підприємством, а отже повинно виконувати обов`язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії за весь період часу перебування в ліквідаційній процедурі, у який пенсійним органом здійснювалося нарахування та виплата цим особам пільгової пенсії.

Постановою Верховного Суду від 06 червня 2024 року касаційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №420/6856/20 скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанції, Верховний Суд виходив з того, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в боржника не можуть виникати нові зобов`язання зі сплати жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а також не здійснюється нарахування штрафних санкцій на будь-які види грошових зобов`язань. З дня постановлення Господарським судом Одеської області рішення у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 (13.12.2016) ПАТ «Одеська ТЕЦ» в силу імперативної норми частини першої статті 38 Закону «Про банкрутство» не є суб`єктом відповідальності за вимогами щодо заборгованості перед пенсійним органом з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених за період перебування в ліквідаційній процедурі.

Таким чином, Верховний Суд визначив, що у період з 01.07.2017 по 14.01.2019 (до дня припинення провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ») у відповідача не могло виникнути нових зобов`язань зі сплати жодних додаткових зобов`язань, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Неправильне застосування судоми норм законодавства призвело до помилкового висновку про наявність підстав для відшкодування понесених пенсійним органом фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2017 по 14.01.2019.

Верховний Суд констатував, що стягненню в межах спірних правовідносин підлягають понесені ГУПФУ фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 15.01.2019 по 25.03.2019. Поряд з цим, оскільки судами попередніх інстанцій у судових рішеннях не наведений помісячний розрахунок заборгованості по пенсіонерам, суд касаційної інстанції, позбавлений можливості виокремити суму відшкодування понесених позивачем фактичних витрат на витрату та доставку пенсій за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

Під час нового розгляду справи, 03.12.2024 року УПФУ звернулось до суду першої інстанції із заявою, в якій уточнило позовні вимоги та просило стягнути з Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 111893,71 грн. за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд стягнув з Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 111893,71 грн за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що з 15.01.2019, з дня відновлення правового статусу АТ «Одеська ТЕЦ», постає питання щодо виникнення, поновлення обов`язків відповідача з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, понесених пенсійним органом на виплату пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ. Відтак, стягненню в межах спірних правовідносин підлягають понесені ГУПФУ фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

ГУПФУ надсилались Акціонерному товариству розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зокрема, з січня 2019 року, з лютого 2019 року та з березня 2019 року на суму 111893,71 грн. Всі вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були вручені відповідачеві, однак за відсутності обґрунтованих та правових підстав відповідач відшкодування цих витрат не здійснив.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції визначив, що заявлені позивачем вимоги по стягненню заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 111893,71 грн за період з 15.01.2019 по 25.03.2019 підлягають задоволенню у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково не враховано відсутність належних доказів направлення на адресу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» та одержання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період і на підставі яких заявлено суму, що підлягає відшкодуванню.

Також, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням пункту 6.4 Інструкції №21-1 та помилково не враховано, що ГУПФУ не виконало свій обов`язок та не направляло Акціонерному товариству «Одеська ТЕЦ» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до 20-го січня відповідного поточного року.

Крім того, внаслідок не належної правової оцінки положень пункту 6.8 Інструкції №21-1 суд першої інстанції помилково визначив, що відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсії має відбуватись за повний поточний місяць (січень) 2019 року, у тому числі за період перебування Товариства в процедурі ліквідації. Необґрунтованість висновків суду полягає і у присудженні до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії по пенсіонеру Бердій, пенсія якому була призначена 12.09.2018 року, та по пенсіонеру Пустомельник за період по 15.01.2019 року, тобто за період перебування Товариства в ліквідаційній процедурі.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заперечуючи проти обґрунтованості доводів та вимог апелянта, позивач зазначає, що ГУПФУ дотримано порядок повідомлення відповідача про понесені фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджено ці обставини належними доказами. При цьому, Інструкцією №21-1 не встановлений будь-який інший порядок розрахунку та відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, окрім як помісячно у розмірі фактичних витрат за повний поточний місяць. Витрати на виплату пенсії з дати призначення пенсії до дати складання першого розрахунку відшкодовуються у перший місяць відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 12.06.2001 кредитор - ВАТ «Одесагаз» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль».

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.06.2001 порушено провадження у справі про банкрутство АТ «Одеська ТЕЦ».

Постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 по справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; призначено ліквідатором ПАТ «Одеська ТЕЦ» арбітражного керуючого Лахненка Є.М.; заборонено ліквідатору та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження активів боржника до затвердженого переліку ліквідаційної маси органом уповноваженого управляти державним майном; господарську діяльність ПАТ «Одеська ТЕЦ» завершено закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2017 затверджено реєстр кредиторських вимог до ПАТ «Одеська ТЕЦ» у ліквідаційній процедурі.

03.04.2018 Фонд державного майна України звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження в справі про банкрутство ПАТ «Одеська ТЕЦ».

На підтвердження обставин, що стосовно ПАТ «Одеська ТЕЦ» прийнято рішення про приватизацію, заявник надав розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1089-р, яким було включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 №96 ПАТ «Одеська ТЕЦ», яке було прийнято на підставі частини п`ятої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (чинного на час прийняття розпорядження від 07.11.2014 №1089-р).

Ураховуючи вказану норму Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а також те, що в статутному капіталі ПАТ «Одеська ТЕЦ» держава, в особі Фонду державного майна України, володіє акціями в розмірі 99,989%, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 вирішив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» припинити.

У резолютивній частині цієї ухвали, Господарський суд Одеської області скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, а заяви ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ПАТ «Укртрансгаз», в особі філії УМГ «Прикарпатрансгаз», ПАТ «Одесагаз» про визнання поточних кредиторських вимог до ПАТ «Одеська ТЕЦ» залишив без розгляду.

Судом встановлено, що в акціонерному товаристві «Одеська ТЕЦ» за Списком №2 працювали наступні особи: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_5 , 5) ОСОБА_6 , 6) ОСОБА_7 , 7) ОСОБА_8 , 8) ОСОБА_9 , 9) ОСОБА_10 , 10) ОСОБА_11 , 11) ОСОБА_12 ; 12) ОСОБА_13 , 13) ОСОБА_14 , 14) ОСОБА_15 , 15) ОСОБА_16 , 16) ОСОБА_17 , 17) ОСОБА_18 , 18) ОСОБА_19 , 19) ОСОБА_20 , 20) ОСОБА_21 , 21) ОСОБА_22 , 22) ОСОБА_23 , 23) ОСОБА_24 , 24) ОСОБА_25 , 25) ОСОБА_26 .

Вказаним особам, на підставі заяв про призначення пенсії, довідок про підтвердження наявного трудового стажу, відповідними розпорядженнями Пенсійного фонду була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно до обґрунтованого помісячного розрахунку по відшкодуванню пенсії за 2019 рік, АТ «Одеська ТЕЦ» має заборгованість перед ГУ ПФУ в Одеській області по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по вищевказаним пенсіонерам, які працювали на зазначеному підприємстві, за Списком № 2 за період з січня 2019 року по березень 2019 року у сумі 111893,71 грн.

Оскільки заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Одночасно з цим зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція № 21-1), встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно із пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства.

При цьому, обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.

Повертаючись до обставин справи, судом першої інстанції правильно враховано, що АТ «Одеська ТЕЦ» створене шляхом корпоратизації ДП «Одеська ТЕЦ» на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 16.07.2001 № 326. Держава в особі Фонду державного майна України володіє акціями в статутному капіталі ПАТ «Одеська ТЕЦ» у розмірі 99,9895 %.

Відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 15.06.2001 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 порушено провадження у справі про визнання ПАТ «Одеська ТЕЦ» банкрутом.

Надалі, постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Під час розгляду справи про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» було прийнято Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна» від 18.01.2018 №2269-VIII (далі - Закон № 2269-VIII), який набрав чинності 07.03.2018.

Відповідно до пункту 5 статті 12 Закону № 2269-VIII справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Аналогічні положення були передбачені в пунктах 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII (який діяв у період спірних правовідносин; втратив чинність - 21.10.2019).

Відтак, оскільки ПАТ «Одеська ТЕЦ» є господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій якого опосередковано належить державі, то на виконання вимог Закону №2269-VIII, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ».

Відповідач стверджує, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури у боржника не може виникати додаткових зобов`язань, крім витрат, які безпосередньо пов`язані із здійсненням ліквідаційної процедури, при тому, що Пенсійний фонд продовжує нараховувати пенсіонерам пільгові пенсії, але зобов`язання у банкрута (АТ «Одеська ТЕЦ») щодо відшкодування таких пенсій, не виникає.

Так, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ», а отже відповідач не припинив свою діяльність і є діючим підприємством.

За наведеного слідує, що відносини, що виникають з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство врегульовані нормами спеціального Закону про банкрутство (Закон України від 14.05.1992 №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; втратив чинність - 21.10.2019).

Вказаний Закон визначає банкрутство як визнану господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (абзац 3 частини першої статті 1 Закон про банкрутство).

Отже, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює певний комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у їх застосуванні при розгляді справ про банкрутство відносно інших законодавчих актів України.

Така правова позиція у справах про банкрутство є усталеною та викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17, від 06.02.2020 у справі № 911/1164/13, від 26.11.2020 у справі № 813/3723/16.

Відповідно до приписів частини першої статті 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Отже, зміст зазначених положень свідчить, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в боржника не можуть виникати нові зобов`язання зі сплати жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а також не здійснюється нарахування штрафних санкцій на будь-які види грошових зобов`язань.

Як свідчать обставини справи, постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Відповідно боржник з цієї дати (13.12.2016) (в силу імперативної норми частини першої статті 38 Закону про банкрутство) не є суб`єктом відповідальності за вимогами щодо заборгованості перед пенсійним органом з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених за період перебування АТ «Одеська ТЕЦ» в ліквідаційній процедурі.

Разом з тим, оскільки ПАТ «Одеська ТЕЦ» є господарським товариством та 50 відсотків акцій якого опосередковано належить державі, то Господарський суд Одеської області на виконання вимог Закону № 2269-VIII ухвалою від 15.01.2019 припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ».

Отже у період з 01.07.2017 по 14.01.2019 у відповідача не могло виникнути нових зобов`язань зі сплати жодних додаткових зобов`язань, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З 15.01.2019 відновлено правовий статус АТ «Одеська ТЕЦ», а отже з цієї дати постає питання щодо виникнення, поновлення обов`язків відповідача з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, понесених пенсійним органом на виплату пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Відтак, стягненню в межах спірних правовідносин підлягають понесені ГУПФУ в Одеській області фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

Як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було надіслано на адресу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зокрема, з січня 2019 року, з лютого 2019 року та з березня 2019 року на суму 111893,71 грн.

Всі вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були вручені Акціонерному товариству «Одеська ТЕЦ» засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

При цьому, як слідує з представлених розрахунків, такі включають розмір заборгованості, що виникла внаслідок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у тому числі за повний поточний місяць (січень) 2019 року.

Водночас, як вже зазначалось вище, саме з 15.01.2019 відновлено правовий статус АТ «Одеська ТЕЦ», тобто з цієї дати у відповідача виникло (поновлено) зобов`язання з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, понесених пенсійним органом на виплату пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Усуваючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права в частині встановлення дійсних обставин щодо розміру заборгованості, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, апеляційний суд враховує, що згідно обґрунтованого помісячного розрахунку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за 2019 рік, то загальний розмір такого відшкодування становить 111893,71 грн. (у тому числі за 31 день січня 2019 року).

Отже, оскільки у відповідача обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, понесених пенсійним органом, виник з 15.01.2019 року, дійсний розмір відшкодування має складати 96194,02 грн. (враховуючи 17 днів січня 2019 року (з 15 січня по 31 січня 2019 року, що становить 55% від суми заявленого до стягнення відшкодування за січень)).

Відповідно до абзацу 3 п. 6.7 Інструкції № 21-1 суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно пункту 6.8 Інструкції № 21-1 у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

На момент розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у загальному розмірі 96194,02 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед пенсійним органом не погашена.

На підставі викладеного, заявлені позивачем вимоги по стягненню заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають задоволенню у межах суми в сумі 96194,02 грн. за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

З огляду на викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 15.01.2019 по 25.03.2019 у сумі 96194 (дев`яносто шість тисяч сто дев`яносто чотири) грн. 02 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.05.2025 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв