Ухвала

від 08.05.2025 по справі 201/12325/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 травня 2025 року

м. Київ

справа № 201/12325/20

провадження № 61-5203ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Іванчиком Павлом Володимировичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 , державний реєстратор Дніпровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області Васенін Юрій Володимирович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Пустовий Сергій Володимирович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Суслова Надія Борисівна, Департамент адміністративних та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання права власності та встановлення юридичних фактів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування та встановити факт, що дані споруди не входять до складу домоволодіння, право власності на яке бажає визнати позивач.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2021 року без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року касаційну скаргу

ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2021 року скасовано. Позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами А - 1 - Житловий будинок,

В - Вбиральня, Г - Навіс, Д - Сарай (тимчасовий), Е - Душ, З - Сарай, № 1-3, І - Споруди, замощення, 1927 року побудови, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав померлій, Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 14 грудня 2016 року Жовтневим районним у місті Дніпропетровськ відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис 1348, ОСОБА_7 .

Зобов`язано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо права власності ОСОБА_2 на Домоволодіння АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами: А - 1 - Житловий будинок,

В - Вбиральня, Г - Навіс, Д - Сарай (тимчасовий), Е - Душ, З - Сарай, № 1-3, І - Споруди, замощення.

Вирішено питання про розподіл удових витрат.

21 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» представник

ОСОБА_1 - адвокат Іванчик П. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 26 березня 2025 року.

Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову,

але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі

2 102,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Предметом касаційного оскарження є вимоги про визнання права власності на житловий будинок

АДРЕСА_1 та зобов`язання внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності.

Отже, заявник за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 2819, 20 грн (2 102,00 грн х 0,4) х 200 %) х 0,8.

Крім того, аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного домоволодіння АДРЕСА_1 та перевірку правильності сплати заявником судового збору у розмірі, визначеному законом.

Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, нормативна грошова оцінка спірного майна, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову.

Заявником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату

№ 1567-7330-5722-0275 від 21 квітня 2025 року, яка підтверджує сплату судового збору в розмірі 6 450 грн.

Ураховуючи викладене, заявнику у разі несплати судового збору у повному обсязі необхідно доплатити різницю не сплаченого судового збору, з урахуванням визначеного відповідно до вказаних вимог закону розміру судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, касаційна скарга сформована в системі «Електронний суд», проте в порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано доказів надсилання до електронного кабінету третіх осіб (державного реєстратора Дніпровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніна Ю. В., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового С. В., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Суслової Н. Б., Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції) або надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення копій цієї скарги цим учасникам справи.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Отже, заявнику необхідно надати докази надсилання касаційної скарги та доданих до неї матеріалів до електронного кабінету третіх осіб або надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення копій цієї скарги цим учасникам справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Іванчиком Павлом Володимировичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2025 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська