Ухвала

від 17.04.2025 по справі 761/28049/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28049/22

Провадження № 6/761/539/2025

У Х В А Л А

17 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря Лишняк А.О.,

від заявника: представник Родіонов Ю.А. ,

від заінтересованої особи: представник ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства державне видавництво «Преса України» Державного управління справами, про розстрочення виконання рішення, заінтересована особа: ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

В березні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява відповідача Державного підприємства державне видавництво «Преса України» Державного управління справами про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства державне видавництво «Преса України» Державного управління справами, про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання рішення щодо стягнення боргу слід зауважити, що ДВ «Преса України» знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що спричинено не тільки збройною агресією російської федерації проти України, але й неефективними діями попереднього керівництва. Так, станом на 17.03.2025 згідно з Витягом з інформаційно-консультаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з «01» січня 2025 по 01.03.2025 року податковий борг становить 21 448 124,14 грн. Заявник зауважує, що Видавництво здійснює не тільки поточну оплату податків, зборів та обов`язкових платежів, а й частково погашає наявну заборгованість. Так, за період з 01.01.2025 до 17.03.2025 ГУ ДПС у м. Києві нараховано 143455,00 грн. ПДВ, а сплачено Видавництвом 910810,52 грн. (погашено 767355,52 грн. боргу); нараховано 176003,43 грн. земельного податку з юридичних осіб, а сплачено 352006,80 грн. (погашено 176003,37 гр. боргу). Окрім цього, на підставі Додаткової угоди № 10 до Договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі № 9 від 27.03.2012 року та Додаткової угоди № 11 Договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі № 42 від 11.10.2011 Видавництво щомісячно рівними частинами повертає по 30000,00 грн. Державному підприємству «Зал офіційних делегацій». На підтвердження намірів Видавництва погасити існуючий борг перед Позивачем, ДВ «Преса України» здійснила оплату за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 в полному обсязі з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в розмірі 19088,94 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1548 від 19.03.2025. Щодо погашення невиплаченої премії за 2011 рік у розмірі 208 084 (двісті вісім тисяч вісімдесят чотири) грн. 93 коп. слід зауважити, що ДВ «Преса України» не може в повному обсязі виконати судове рішення та погасити заборгованість в рамках відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_4, що призведе до арешту всіх банківських рахунків підприємства державним виконавцем, та в подальшому потягне неможливість виконання зобов`язань перед іншими кредиторами, зокрема зі сплати податків до державного та місцевого бюджетів, унеможливить своєчасну виплату заробітної плати працівникам, оплату комунальних послуг та інших платежів. У зв`язку із викладеним, заявник просить розстрочити виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.05.2023 року у справі №761/28049/22 за позовом ОСОБА_3 до Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами, про невиплаченої премії за 2011 рік у розмірі 208 084 (двісті вісім тисяч вісімдесят чотири) грн. 93 коп. шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 12 місяців, починаючи з 01 квітня 2025 року по 31 березня 2026 року, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними платежами щомісячно у сумі 17340,41 гривень, з кінцевим строком погашення заборгованості 31 березня 2026 року.

Стягувач заперечення до суду не подав.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.04.2025 року, представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити з підстав викладених у заяві.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.04.2025 року, представник стягувача заперечив проти задоволення заяви в повному обсязі, посилаючись на те, що заявник має значні прибутки, та боргові зобов`язання перед стягувачем мають не велике та пріоритетне значення, як трудові зобов`язання.

Заслухавши представника заявника, представника стягувача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.05.2023 року у справі №761/28049/22, позов ОСОБА_3 до Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами, про стягнення заборгованості по заробітній платі - задоволено, стягнуто суму невиплаченої премії за 2011 рік у розмірі 208 084(двісті вісім тисяч вісімдесят чотири) грн. 93 коп.

25 травня 2023 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено додаткове рішення у цивільній справі та стягнуто 2080 (дві тисячі вісімдесят) гривень 85 копійок судового збору, та 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Основне та додаткове рішення набули чинності 02 листопада 2023 року.

20 лютого 2024 року Позивачем отримано виконавчі листи для пред`явлення на виконання до органів примусового виконання рішення.

14 січня 2025 року Шевченківським районним судом м. Києва виправлено помилку у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2024 у справі № 761/28049/22, виданого у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства державне видавництво «Преса України» Державного управління справами, про стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме, виклавши РНОКПП позивача - ОСОБА_3 : вважати вірним - «РНОКПП НОМЕР_1 », замість невірного - «РНОКПП НОМЕР_2 ».

07 березня 2025 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 про стягнення 208 084 (двісті вісім тисяч вісімдесят чотири) грн. 93 коп. та № НОМЕР_3 про стягнення 17080,85 грн.

Так, станом на 17.03.2025, згідно з Витягом з інформаційно-консультаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з «01» січня 2025 по 01.03.2025 року податковий борг становить 21 448 124,14 грн.

ДВ «Преса України» здійснила оплату за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 в повному обсязі з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в розмірі 19088,94 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1548 від 19.03.2025.

Як встановлено в судовому засіданні та дана інформація є загальновідомою, ДВ «Преса України» має дохід за 2024 рік у розмірі 44 365 000 грн.

Згідно з положеннями ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ст. 435 ЦПК України розстрочення виконання рішення є правом суду, а не обов`язком.

Як передбачено ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Крім того, пунктом 10 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 14 липня 2020 року у справі №908/1884/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

У цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Відповідач і позивач знаходяться у рівних економічних умовах і в одній державі, тому незадовільний фінансовий стан відповідача є недостатньою причиною для розстрочення виконання рішення суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/16275/16 зазначив, що заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства, а рахунки, передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками зі спеціальним режимом, на які орган державної виконавчої служби відповідно до вимог законодавства не накладає арешт, оскільки накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливить своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав на оплату праці громадян, які працюють на підприємстві.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №820/5422/17, від 17 січня 2020 року у справі №340/1018/19.

Підставами для розстрочення виконання судових рішень у даній справі, згідно поданої заяви, є скрутний майновий стан юридичної особи - заявника.

Оцінюючи надані заявником докази, суд вважає необхідним зазначити, що боргові зобов`язання боржника перед стягувачем є зобов`язаннями по оплаті праці, а тому мають пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства.

Суд, також, вважає необхідним звернути увагу та зазначити, що заявник (боржник), у 2024 році, мав дохід у розмірі 44 365 000 грн., що є сумою значно більшою за боргові зобов`язання перед ОСОБА_3 .

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд вважає, що боржником не доведено існування у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення у справі, а тому відсутні підстави для розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства державне видавництво «Преса України» Державного управління справами, про стягнення заборгованості по заробітній платі.

На підставі викладеного заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 260, 265, 268, 273, 353-355, 435 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву Державного підприємства державне видавництво «Преса України» Державного управління справами, про розстрочення виконання рішення, заінтересована особа: ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: