Ухвала

від 08.05.2025 по справі 0417/2-1627/2011

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 0417/2-1627/2011

Провадження № 4-с/202/3/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого-судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Бочкарем Романом Віталійовичем, на бездіяльність Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», -

В С Т А Н О В И В:

До суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Бочкаря Р.В.

Скарга обґрунтована тим, що у 2011 році Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська було винесено заочне рішення у цивільній справі № 0417/2-1627/2011, на виконання якого виданий виконавчий лист про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 671 377,55 грн.

07.09.2011державним виконавцемСамарського ВДВСДніпропетровського МУЮбуло відкритовиконавче провадженнята вцей жедень винесенопостанову проарешт майнаборжника тазаборону найого відчуження№ АЕ№ 924486.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 06.12.2011 заочне рішення від 22.06.2011 у справі № 0417/2-1627/2011 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.11.2015 у справі № 0417/2-1627/2011 було відмовлено в задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. Вказане рішення в касаційному порядку не оскаржувалося і набрало законної сили.

Однак згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.11.2024 у реєстрі залишається зареєстрованим обтяження у вигляді арешту його майна згідно з постановою АЕ № 924486 від 07.09.2011 про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, обтяжувач Самарський ВДВС Дніпропетровського МУЮ.

В листопаді 2024 року він звернувся до відділу державної виконавчої служби з приводу скасування арештів, накладених постановою державного виконавця АЕ №924486 від 07.09.2011, але арешт не був скасований.

Отже, посилаючись на те, що виконавче провадження на теперішній час закінчено, однак питання про скасування арешту не було вирішено, чим порушуються його права на володіння майном, ОСОБА_1 просить визнати неправомірною бездіяльність Самарського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо незняття арешту з його майна та зобов`язати Самарський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» зняти арешт його майна, що накладений постановою державного виконавця АЕ № 924486 від 07.09.2011 року в рамках виконання виконавчого листа № 2-1627 (номер запису про обтяження 11611040).

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 листопада 2024 року скаргу було прийнято до розгляду.

В судове засідання ОСОБА_1 , його представник адвокат Бочкарь Р.В., а також представник Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та стягувача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» не з?явилися, про розгляд скарги були повідомлені належним чином.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Бочкарем Р.В. була надана заява про розгляд скарги без його участі, в якій наполягає на задоволенні скарги та зобов`язанні відділу державної виконавчої служби зняти арешт.

В свою чергу, представник Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» будь-яких заперечень проти скарги не надали.

Відповідно дочастини 4статті 268ЦПК Україниу разінеявки всіхучасників справиу судовезасідання,яким завершуєтьсярозгляд справи,або уразі розглядусправи безповідомлення (виклику)учасників справисуд підписуєрішення (повнеабо скорочене)без йогопроголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини скарги та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 22 червня 2011 року у справі № 0417/2-1627/2011 було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 671 377,55 грн., стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 200грн., а також судові витрати.

На підставі цього судового рішення був виданий виконавчий лист № 2-1627 та відкрито виконавче провадження, яке перебувало на виконанні в Самарському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

В подальшому ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2021 року заочне рішення скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 82925,74 доларів США, що складало 662825,42 грн., та 44824,01 доларів США, що складало 358278,30 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2015 року рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2014 року скасовано в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.11.2024 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження 15.09.2011 за № 11611040, підстава: постанова про арешт майна та заборону на його відчуження АЕ № 924486, 07.09.2011, Самарський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, старший державний виконавець Неопрятний В.О., об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник ОСОБА_1 .

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про зняття арешту, накладеного державним виконавцем відповідно до постанови АЕ № 924486 від 07.09.2011.

У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначено, що до теперішнього часу арешт не знято.

При цьому згідно з листом Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.08.2023 за № 44243 в 2011 році у відділі був зареєстрований виконавчий лист № 2-1627 від 22.06.2011, виданий Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з боржника на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми боргу в розмірі 671377,55 грн. Стосовно зняття арешту повідомлено, що у зв`язку з закінченням строку зберігання виконавче провадження знищено.

При розгляді скарги на бездіяльність державного виконавця, суд враховує, що відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, підставою для визнання рішення, дії чи бездіяльності виконавця неправомірними в порядку судового контролю за виконанням судових рішень є порушення державним виконавцем прав учасника виконавчого провадження.

Якщо ж рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені виконавцем відповідно до закону, в межах своїх повноважень і право заявника не було порушено, суд має відмовити в задоволенні скарги.

Суд бередо уваги,що згідноз пунктом4частини 1статті 49Закону України«Про виконавчепровадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року виконавче провадження підлягає закінченню у раз і скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 50 цього Закону в разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 50 вказаного Закону було визначено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Тобто законом,який діявна часвиникнення спірнихправовідносин,було передбаченозняття арештуз майнаборжника увипадку закінченнявиконавчого провадженняз підставскасуваннярішення суду, на підставі якого виданий виконавчий документ.

Аналогічні положення містяться і в Законі України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, який діє з 05.10.2016 року.

Згідно з частиною 2 вказаного Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців тощо.

Частиною 1 статті 56 даного Закону визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частини 2 статті 59 цього Закону у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Враховуючи, що заочне рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 22 червня 2011 року, на підставі якого був виданий виконавчий документ та відкрито виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на все майно ОСОБА_1 , було скасовано ухвалою цього ж суду від 06 грудня 2011 року, виконавче провадження закінчено та в подальшому рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2015 року взагалі відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що підстави для арешту і заборони відчуження майна ОСОБА_1 відсутні.

За таких обставин скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка полягає у незнятті арешту з майна, необхідно задовольнити, зобов`язавши Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження, що накладені постановою старшого державного виконавця Неопрятного В.О. АЕ № 924486 від 07.09.2011 (реєстраційний номер обтяження 11611040).

Керуючись ст. ст. 450-451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка полягає у незнятті арешту з майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-1627, виданого Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

Зобов`язати Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження, що накладені постановою старшого державного виконавця Неопрятного В.О. АЕ № 924486 від 07.09.2011 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-1627, виданого на виконання рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 22.06.2011 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (реєстраційний номер обтяження 11611040).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складений 08 травня 2025 року.

Суддя Наталія Марченко