Постанова від 06.05.2025 по справі 902/958/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 травня 2025 року Справа № 902/958/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Яружанка"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2025

(ухвалене о 16:05 год. у м. Вінниці, повний текст складено 03.03.2025)

у справі № 902/958/24 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Фермерського господарства "Яружанка"

до відповідачів:

1) Могилів-Подільської міської ради Вінницької області

2) Фермерського господарства "Лис-агро"

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди та визнання права оренди

за участю представників сторін:

від Фермерського господарства "Яружанка" - Путілін Є.В.;

від Могилів-Подільської міської ради Вінницької області - Яхно О.В.;

від Фермерського господарства "Лис-агро" - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Яружанка" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області та Фермерського господарства "Лис-агро", а якому просило:

- визнати недійсним та скасувати рішення 44 сесії Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 8 скликання №1140 від 08.07.2024 в частині передачі Фермерському господарству "Лис-агро" в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами: 0522688000:01:000:0188; 0522688000:01:000:0189; 0522688000:01:000:0208; 0522688000:02:000:0048; 0522688000:02:000:0102; 0522688000:02:000:0121; 0522688000:02:000:0108; 0522688000:02:000:0103; 0522688000:02:000:0065; 0522688000:02:000:0139; 0522688000:01:000:0314; 0522688000:02:000:0096; 0522688000:02:000:0044; 0522688000:01:000:0139; 0522688000:01:000:0157; 0522688000:02:000:0076; 0522688000:02:000:0043;

- визнати недійсними договори оренди від 26.07.2024, які укладені між Могилів-Подільською міською радою Вінницької області та Фермерським господарством "Лис-агро", об`єктом оренди яких є земельні ділянки з кадастровими номерами: 0522688000:01:000:0188; 0522688000:01:000:0189; 0522688000:01:000:0208; 0522688000:02:000:0048; 0522688000:02:000:0102; 0522688000:02:000:0121; 0522688000:02:000:0108; 0522688000:02:000:0103; 0522688000:02:000:0065; 0522688000:02:000:0139; 0522688000:01:000:0314; 0522688000:02:000:0096; 0522688000:02:000:0044; 0522688000:01:000:0139; 0522688000:01:000:0157; 0522688000:02:000:0076; 0522688000:02:000:0043 та припинити речові права (права оренди) ФГ "Лис-агро" на такі земельні ділянки;

- визнати за Фермерським господарством "Яружанка" право оренди до 20.04.2025 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 0522688000:01:000:0188; 0522688000:01:000:0189; 0522688000:01:000:0208; 0522688000:02:000:0048; 0522688000:02:000:0102; 0522688000:02:000:0121; 0522688000:02:000:0108; 0522688000:02:000:0103; 0522688000:02:000:0065; 0522688000:02:000:0139; 0522688000:01:000:0314; 0522688000:02:000:0096; 0522688000:02:000:0044; 0522688000:01:000:0139; 0522688000:01:000:0157; 0522688000:02:000:0076; 0522688000:02:000:0043.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2017 між ним та Ярузькою сільською радою укладені договори оренди на непереоформлені земельні ділянки, об`єктами за якими були визначені земельні ділянки з кадастровими номерами: 0522688000:01:000:0188; 0522688000:01:000:0189; 0522688000:01:000:0208; 0522688000:02:000:0048; 0522688000:02:000:0102; 0522688000:02:000:0121; 0522688000:02:000:0108; 0522688000:02:000:0103; 0522688000:02:000:0065; 0522688000:02:000:0139; 0522688000:01:000:0314; 0522688000:02:000:0096; 0522688000:02:000:0044; 0522688000:01:000:0139; 0522688000:01:000:0157; 0522688000:02:000:0076; 0522688000:02:000:0043.

Враховуючи, що спірні земельні ділянки державна реєстрація прав за договорами оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 здійснена 04.04.2018, строк дії означених правочинів мав завершитись 04.04.2025.

Однак, до завершення строку дії договорів від 18.07.2017, 26.07.2024 між відповідачами на підставі рішення 44 сесії Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 8 скликання №1140 від 08.07.2024 укладені договори оренди землі, об`єктами оренди яких є спірні земельні ділянки.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 21.02.2025 у справі № 902/958/24 відмовив в задоволенні позову. Витрати зі сплати судового збору в сумі 57 532 грн залишив за позивачем.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що строк дії договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 завершився 20.07.2024 і позивач не звертався до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області із листами та відповідними проектами додаткових угод щодо продовження дії договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки.

Відмовляючи в позові щодо визнання недійсним та скасування рішення 44 сесії Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 8 скликання №1140 від 08.07.2024 в частині передачі в оренду спірних земельних ділянок, суд вказав про неправильно обраний позивачем спосіб захисту, оскільки вказане рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію, шляхом укладення між відповідачами договорів оренди землі від 26.07.2024.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі від 26.07.2024, які укладені між відповідачами, суд взявши до уваги завершення 20.07.2024 строку дії договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017, дійшов висновку про відмову в позові, з огляду на відсутність порушених майнових прав та інтересів позивача оспорюваними договорами оренди землі, які укладено 26.07.2024.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 638, 630 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. ст. 13, 15, 19, 33 Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "Яружанка" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2025 у справі № 902/958/24 скасувати в частині визнання недійсним договорів оренди та припинення речового права, визнання права оренди, за виключенням земельних ділянок кадастровий номер 0522688000:02:000:0076 та 0522688000:01:000:0188 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

У Договорах оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017, не зазначено, з якого моменту договори набувають чинності. Проте враховуючи практику Верховного Суду, строк дії договору оренди рахується саме з момент державної реєстрації права оренди а не з моменту укладання договору.

На думку скаржника, оскільки дата державної реєстрації права оренди зазначена 04.04.2018, а строк дії договорів 7 років, то вони мали закінчитися лише 04.04.2025, тому висновки суду в частині щодо обраховування строку оренди з моменту укладання договору є помилковими.

Також, в зв`язку з цим помилковими є висновки суду щодо втрати права позивача на поновлення оренди, оскільки відповідно до п. 6 цих Договорів, зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, і має звернутись до орендодавця не пізніше ніж за 30 днів чим і скористалося ФГ «Яружанка» подавши відповідну заяву із проектами договорів щодо поновлення оренди у встановлений строк, а саме 05.03.2025 (за 30 днів до закінчення права оренди).

Зауважує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Могилів-Подільської міської ради строк оренди не сплив навіть якщо рахувати строк з моменту укладання договорів оренди, і оскільки підставою для укладання договорів оренди є саме оскаржуване рішення, то визнанню недійсними підлягають і вказані договори також.

Тому, скаржник вважає рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2025 незаконним та необґрунтованим (за виключенням земельних ділянок кадастровий номер 0522688000:02:000:0076 та 0522688000:01:000:0188 з огляду на те, що право на вказані земельні ділянки перейшло під час розгляду справи до спадкоємців і договори припинили свою дію).

Могилів-Подільська міська рада Вінницької області подала суду апеляційної інстанції відзив, у якій вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2025 у справі № 902/958/24 є законним і обґрунтованим з таких підстав.

За умовами п.6 договорів оренди непереоформлених земельних ділянок від 18.07.2017, такі договори укладено на 7 років, але не пізніше, ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Пункти 9 договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 передбачали, що орендна плата починає сплачуватись з моменту укладення та підписання договорів оренди і вноситься щомісячно до 20 числа наступного місяця.

В матеріалах справи №902/958/24 відсутні докази звернення позивача до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області із листами та відповідними проектами додаткових угод щодо продовження дії договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 після їх закінчення, а отже строк дії договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 завершився 20.07.2024.

Зауважує, що дата укладання договорів оренди землі між Могилів-Подільської міською радою та ФГ «Лис-агро» є саме 27.07.2024, а не дата ухвалення оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства "Яружанка" та залишити без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2025 у справі № 902/958/24.

Фермерське господарство "Лис-агро" не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 06.05.2025 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, невірно застосовано висновки Верховного Суду.

Пояснив, що земельні ділянки із кадастровими номерами 0522688000:02:000:0076 та 0522688000:01:000:0188 є витребуваними і саме тому скаржник не просив переглядати рішення в частині позовних вимог щодо таких земельних ділянок.

Також пояснив, що вимога про визнання за позивачем права оренди спірними земельними ділянками сформована з опискою, а вірною датою завершення права оренди такими земельними ділянками є 04.04.2025, а не 20.04.2025.

Просив рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2025 у справі №902/958/24 скасувати в частині визнання недійсним договорів оренди та припинення речового права, визнання права оренди, за виключенням земельних ділянок кадастровий номер 0522688000:02:000:0076 та 0522688000:01:000:0188 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник Могилів-Подільської міської ради Вінницької області в судовому засіданні заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В судове засідання 06.05.2025 представник Фермерського господарства "Лис-агро" не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що вказаний учасник справи був належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (т. 2, а. с. 164 на звороті), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Фермерського господарства "Лис-агро".

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача та представника Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Апеляційний господарський суд з огляду на приписи ст. 269 ГПК України, ту обставину що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції, за виключенням земельних ділянок кадастровий номер 0522688000:02:000:0076 та 0522688000:01:000:0188, апеляційний господарський суд переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 18.07.2017 між позивачем та Ярузькою сільською радою укладено договори оренди на непереоформлені земельні ділянки (т. 1, а. с. 18-19, 21-22, 24-25, 27-28, 30-31, 33-34, 36-37, 39-40, 42-43, 45-46, 48-49, 51-52, 54-55, 57-58, 63-64), об`єктами оренди за якими визначені такі земельні ділянки з кадастровими номерами:

0520688000:01:000:0189 площею 1,7868 га з орендною платою в сумі 4 993 грн 75 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:01:000:0208 площею 1,4732 га з орендною платою в сумі 4 117 грн 30 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0048 площею 1,7875 га з орендною платою в сумі 4 995 грн 70 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0102 площею 1,5564 га з орендною платою в сумі 4 349 грн 82 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0121 площею 2,1570 га з орендною платою в сумі 6 028 грн 38 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0108 площею 1,5564 га з орендною платою в сумі 4 349 грн 83 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0103 площею 1,5564 га з орендною платою в сумі 4 349 грн 83 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0065 площею 1,5571 га з орендною платою в сумі 4 351 грн 78 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0139 площею 1,4703 га з орендною платою в сумі 4 109 грн 20 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:01:000:0314 площею 0,6841 га з орендною платою в сумі 1 911 грн 92 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0096 площею 1,6286 га з орендною платою в сумі 4 551 грн 61 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0044 площею 1,5357 га з орендною платою в сумі 4 291 грн 97 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:01:000:0139 площею 1,5564 га з орендною платою в сумі 4 349 грн 83 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:01:000:0157 площею 1,4703 га з орендною платою в сумі 4 109 грн 20 коп. (7% від нормативної грошової оцінки);

0520688000:02:000:0043 площею 1,4749 га з орендною платою в сумі 4 122 грн 04 коп. (7% від нормативної грошової оцінки).

В пунктах 6 договорів оренди непереоформлених земельних ділянок від 18.07.2017 сторони дійшли згоди, що договори укладено на 7 років, але не пізніше, ніж до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункти 8 договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017).

Згідно із пунктами 9 договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 орендна плата починає сплачуватись з моменту укладення та підписання договору оренди і вноситься щомісячно до 20 числа наступного місяця. Кожного року переглядається на сесії сільської ради орендна плата в процентному відношенні до грошової оцінки.

Відповідно до пунктів 14 договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він їх одержав в оренду.

За умовами пунктів 30 договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017: дія означених припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- державної реєстрації права власності спадкоємця або до рішення суду про визнання спадщини відумерлою;

ліквідації юридичної особи - орендаря.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.04.2018 на підставі вказаних договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 проведено державну реєстрацію права оренди позивача на вищевказані земельні ділянки (т. 1, а. с. 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 65).

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції чинній на момент укладання договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" визначено, що Ярузька сільська рада Могилів-Подільського району входить до складу Могилів-Подільської міської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром в м. Могилів-Подільський.

В подальшому, рішенням 44 сесії Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 8 скликання "Про передачу в оренду земельних ділянок, поновлення та припинення дії договорів оренди" №1140 від 08.11.2024 вирішено передати в оренду Фермерському господарству "Лис-агро" в оренду земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код - 01.01) із земель сільськогосподарського призначення, право власності на які не переоформлено спадкоємцями, терміном на 10 років, але не пізніше дати реєстрації права власності на земельну ділянку спадкоємцями, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: 0522688000:01:000:0189 площею 1,7868 га; 0522688000:01:000:0208 площею 1,4732 га; 0522688000:02:000:0048 площею 1,7875 га; 0522688000:02:000:0102 площею 1,5564 га; 0522688000:02:000:0121 площею 2,1570 га; 0522688000:02:000:0108 площею 1,5564 га; 0522688000:02:000:0103 площею 1,5564 га; 0522688000:02:000:0065 площею 1,5571 га; 0522688000:02:000:0139 площею 1,4703 га; 0522688000:01:000:0314 площею 0,6841 га; 0522688000:02:000:0096 площею 1,6286 га; 0522688000:02:000:0044 площею 1,5357 га; 0522688000:01:000:0139 площею 1,5564 га; 0522688000:01:000:0157 площею 1,4703 га; 0522688000:02:000:0043 площею 1,4749 га (т. 1, а. с. 70).

На виконання рішення 44 сесії Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 8 скликання №1140 від 08.11.2024 між відповідачами укладені договори оренди землі від 26.07.2024 (а.с.153-200), об`єктами оренди яких є земельні ділянки з кадастровими номерами: 0522688000:01:000:0189 площею 1,7868 га; 0522688000:01:000:0208 площею 1,4732 га; 0522688000:02:000:0048 площею 1,7875 га; 0522688000:02:000:0102 площею 1,5564 га; 0522688000:02:000:0121 площею 2,1570 га; 0522688000:02:000:0108 площею 1,5564 га; 0522688000:02:000:0103 площею 1,5564 га; 0522688000:02:000:0065 площею 1,5571 га; 0522688000:02:000:0139 площею 1,4703 га; 0522688000:01:000:0314 площею 0,6841 га; 0522688000:02:000:0096 площею 1,6286 га; 0522688000:02:000:0044 площею 1,5357 га; 0522688000:01:000:0139 площею 1,5564 га; 0522688000:01:000:0157 площею 1,4703 га; 0522688000:02:000:0043 площею 1,4749 га (т. 1, а. с. 153-200).

З огляду на п.6 договорів оренди землі від 26.07.2024, означені укладено на 10 років, але не пізніше дати реєстрації права власності на земельну ділянку спадкоємцями. Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право на укладення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 14% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.7 договорів оренди землі від 26.07.2024).

Згідно з п.27 договорів оренди землі від 26.07.2024, дія означених припиняється у разі: закінчення строку, на який їх було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1, а. с. 71-99) 29.07.2024 на підставі договорів оренди землі від 26.07.2024 проведено державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства "Лис-агро" на земельні ділянки, належні Могилів-Подільській міській раді, з наступними кадастровими номерами:

0522688000:01:000:0189 площею 1,7868 га (номер запису: 56088257);

0522688000:01:000:0208 площею 1,4732 га (номер запису: 56088473);

0522688000:02:000:0048 площею 1,7875 га (номер запису: 56088750);

0522688000:02:000:0102 площею 1,5564 га (номер запису: 56089554);

0522688000:02:000:0121 площею 2,1570 га (номер запису: 56089727);

0522688000:02:000:0108 площею 1,5564 га (номер запису: 56089929);

0522688000:02:000:0103 площею 1,5564 га (номер запису: 56090140);

0522688000:02:000:0065 площею 1,5571 га (номер запису: 56090380);

0522688000:02:000:0139 площею 1,4703 га (номер запису: 56090629);

0522688000:01:000:0314 площею 0,6841 га (номер запису: 56106343);

0522688000:02:000:0096 площею 1,6286 га (номер запису: 56106488);

0522688000:02:000:0044 площею 1,5357 га (номер запису: 56106761);

0522688000:01:000:0139 площею 1,5564 га (номер запису: 56107593);

0522688000:01:000:0157 площею 1,4703 га (номер запису: 56108588);

0522688000:02:000:0043 площею 1,4749 га (номер запису: 56107781).

Позивач вважаючи, що внаслідок дій відповідача щодо передачі в оренду вказаних земельних ділянок, були порушені його права, звернувся до суду із цим позовом.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що учасники спору не заперечують ту обставину, що під час укладання договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017, було невірно вказано кадастрові номери земельних ділянок, а саме на початку номерів замість "0522…." вказано "0520…. ".

Апеляційний господарський суд погоджується із оцінкою суду першої інстанції, що вказане є технічною опискою, котра не впливає на чинність таких правочинів.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно з статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

За приписами ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За правилами ч.1 ст.638 ЦК України (в редакції, чинній станом на 10.06.2017) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1, 2 ст.630 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Положеннями ч.1, 6 ст.19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 18.07.2017) визначено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов`язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Апеляційний господарський суд звертається до висновків, наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.03.2024 у справі №902/1207/22, в яких Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з 01.01.2013 набрав чинності Закон України від 11.02.2010 №1878-VI, яким із тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання на державну реєстрацію правочинів, а із Закону України "Про оренду землі" статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Натомість, закон передбачає проведення державної реєстрації права оренди, зокрема, на підставі укладеного в установленому порядку договору оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів із 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права та обов`язки в зобов`язальних правовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час підписання договору).

Якщо момент укладення договору оренди землі (виникнення у його сторін прав та обов`язків у зобов`язальних правовідносинах) і реєстрація на підставі цього правочину права оренди землі (виникнення в орендаря речового права) не збігаються в часі, то в проміжку між укладенням договору й набуттям орендарем земельної ділянки шляхом реєстрації відповідного речового права договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами.

З моменту ж реєстрації речового права оренди орендар може захищати це право від третіх осіб речово-правовими способами захисту, зокрема вимагати усунення сторонньою особою перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою (див. mutatis mutandis постанови КГС ВС від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18 та від 15.11.2022 у справі № 914/917/21).

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 18.07.2017) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі №357/8277/19 вказано що з 01.01.2013 державній реєстрації підлягає не сам договір оренди землі, а право оренди земельної ділянки; договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог ст.638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Також, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду підтримала висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір оренди землі є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов, а право оренди виникає з моменту його державної реєстрації, однак відступила від висновків, викладених у вказаній постанові Верховного Суду України, у частині того, що, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що вказані висновки стосуються чинності договору оренди землі, укладеного після 01.01.2013, тобто після зміни законодавчого регулювання, а саме виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди із вказівкою на необхідність реєстрації права оренди, а також виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність такого правочину з дня його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1, 2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 18.07.2017) істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Датою підписання договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки сторонами визначено "18.07.2017"; будь-яких застережень щодо іншої дати підписання означені правочини не містять.

Зміст названих договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 свідчить, що станом на дату їх підписання сторонами узгоджено усі істотні умови, перелік яких визначено ч. ч. 1, 2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 18.07.2017).

Тому, місцевий господарський суд вірно констатував, що договори оренди на непереоформлені земельні ділянки між позивачем та Могилів-Подільською міською радою Вінницької області укладено 18.07.2017 та з цієї дати розпочався відлік строку дії таких правочинів.

Апеляційний господарський суд враховує і пункти 9 договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017, відповідно до яких: орендна плата починає сплачуватись з моменту укладення та підписання договору оренди і вноситься щомісячно до 20 числа наступного місяця.

З огляду на приписи ст. 762 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а саме, що орендна плата сплачується за використання майном (в цьому випадку земельними ділянками), то саме з моменту укладання та підписання договорів від 18.07.2017, позивач розпочав користування земельними ділянками, а відповідно, розпочався строк дії таких договорів.

Крім того, протилежне тлумачення законодавства, висновків Великої Палати Верховного Суду, та в цьому випадку умов договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017, буде мати наслідком штучне продовження строку права оренди, оскільки орендар, може тривалий час не проводити державну реєстрацію права оренди, а здійснивши її зі спливом значного періоду продовжувати користуватися земельною ділянкою поза межами строку, на котрий розраховував орендодавець при укладанні відповідного договору.

З врахуванням приписів ч.1 ст.253 ЦК України, за якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то останнім днем строку дії договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 є 19.07.2024.

Додатково, суд бере до уваги, що листом Головного управління ДПС у Вінницькій області №12856/5/02-32-04-02-21 від 22.10.2024 підтверджується, що з 2017 року позивачем сплачувалась орендна плата за використання земельних ділянок за місцезнаходженням по Могилів-Подільській територіальній громаді, зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами: 0522688000:01:000:0189; 0522688000:01:000:0208; 0522688000:02:000:0048; 0522688000:02:000:0102; 0522688000:02:000:0121; 0522688000:02:000:0108; 0522688000:02:000:0103; 0522688000:02:000:0065; 0522688000:02:000:0139; 0522688000:01:000:0314; 0522688000:02:000:0096; 0522688000:02:000:0044; 0522688000:01:000:0139; 0522688000:01:000:0157; 0522688000:02:000:0043 (т. 1, а. с. 147-150).

Відповідно до пунктів 6 договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017: після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Суд враховує, що з 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

При цьому відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Тому, поновлення договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 мало здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, які діяли на момент їх укладання - відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 в редакції, чинній на 18.07.2017.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Питання застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідних редакціях) неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 903/1030/19 зазначено, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар".

При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21, спираючись на наведені вище правові позиції Великої Палати Верховного Суду та узагальнюючи їх, дійшов висновку, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у контексті дій сторін договору є таким:

- якщо орендар у строки, встановлені договором або за відсутності інших строків, встановлених договором, у строки, встановлені законом, не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того, чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже, суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того, чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах".

Одночасно Верховним Судом у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21 зауважено, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

На необхідності врахування належної поведінки орендаря під час застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 903/1030/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 903/1030/19 зазначила, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору. Аналогічні позиції викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Однак, матеріалами справи не підтверджено, що позивач звертався до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області із листами та відповідними проектами додаткових угод щодо продовження дії договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 після їх закінчення.

Тому, вірним є висновок суду першої інстанції про завершення 20.07.2024 строку дії договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017, що є підставою для відмови в позові в частині визнання права оренди позивача до 04.04.2025 на спірні земельні ділянки.

Щодо позову в частині про визнання недійсним та скасування рішення 44 сесії Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 8 скликання №1140 від 08.07.2024 в частині передачі в оренду спірних земельних ділянок, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14 (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55) та ін.).

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23) зазначила, що усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180; від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, пункт 143).

Оскаржуване рішення Могилів-Подільської міської ради Вінницької області №1140 від 08.07.2024 вичерпало свою дію виконанням (на підставі рішення ради укладено оспорювані договори оренди). Визнання цього рішення недійсним не поновить порушене право або законний інтерес позивача.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово виснувала про те, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц (пункт 77), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)).

Тому, в задоволенні вказаної позовної вимоги необхідно відмовити з мотивів неефективності обраного позивачем способу захисту свого права.

Відносно позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди від 26.07.2024, суд апеляційної інстанції бере до уваги таке.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб.

У постановах від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18 Верховний Суд послідовно надавав правовий висновок про те, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду рішення суду, строк дії договорів оренди на непереоформлені земельні ділянки від 18.07.2017 завершився 20.07.2024, а тому в цьому випадку відсутні порушені майнові права та інтереси позивача оспорюваними договорами оренди землі, які укладено 26.07.2024, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові в цій частині.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволення позову повністю.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2025 у справі № 902/958/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Яружанка" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Яружанка" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 21.02.2025 у справі № 902/958/24 - без змін.

2. Справу № 902/958/24 надіслати Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "09" травня 2025 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.