Рішення

від 29.04.2025 по справі 902/173/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/173/25

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ", вул. Пироговського, буд. 19/3, оф. 1А, м. Київ, 03110, код - 44925586

до: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ", вул. Пирогова, 31, м. Вінниця, 21018, код - 35662166

про стягнення 2 143 968,95 грн

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ", вул. Пирогова, 31, м. Вінниця, 21018, код - 35662166

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ", вул. Пироговського, буд. 19/3, оф. 1А, м. Київ, 03110, код - 44925586

про стягнення 2 436 688,80 грн

за участю представників:

позивача: Попович Ростислав Ігорович

відповідача: Семенчук Оксана Антонівна

В С Т А Н О В И В:

14.02.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 14.02.2025 року) (вх. № 182/25 від 14.02.2025 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" про стягнення 2 143 968,95 грн заборгованості, з яких 2 001 143,60 грн, 103 548,48 грн пені, 11 260,86 грн 3% річних, 28 016,01 грн інфляційних втрат за договором поставки № 15/05 від 15.05.2024 року.

Ухвалою суду від 19.02.2025 року відкрито провадження у справі № 902/173/25 за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 13.03.2025 року.

Ухвалою суду від 25.02.2025 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ М`ЯСОПРОДУКТ" (б/н від 25.02.2025 року) (вх.канц. № 01-48/11/25 від 25.02.2025 року) про вжиття заходів забезпечення позову.

28.02.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25 лютого 2025 року у справі №902/173/25.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ", адвоката Поповича Ростислава Ігоровича у судовому засіданні 05.03.2025 року та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

06.03.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 06.03.2025 року) (вх.канц. № 01-34/2397/25). Додатком до відзиву додано ряд документів.

06.03.2025 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" надійшла зустрічна позовна заява (б/н від 06.03.2025 року) (вх. № 266/25 від 06.03.2025 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" про стягнення 2 436 688,80 грн грошових коштів. Зазначену зустрічну позовну заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".

Ухвалою суду від 11.03.2025 року зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" про стягнення 2 436 688,80 грн грошових коштів прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднавши зустрічний позов в одне провадження у справі № 902/173/25, та призначено його розгляд у підготовчому судовому засіданні на 13.03.2025 року.

У судовому засіданні 13.03.2025 року оголошено перерву до 03.04.2025.

25.04.2025 року до суду від ТОВ ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (б/н від 25.03.2025 року) (вх.канц. № 01-34/3074/25).

03.04.2025 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" надійшло клопотання (б/н від 03.04.2025 року) (вх.канц. № 01-34/3437/25) про відкладення судового засідання на іншу дату в зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Ухвалою суду від 03.04.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

У судовому засіданні 17.04.2025 року оголошено перерву до 29.04.2025 року.

29.04.2025 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" надійшло клопотання (б/н від 29.04.2025 року) (вх.канц. № 01-34/4501/25), в якому останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" 150 264,00 грн судових витрат понесених на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 29.04.2025 року прийняли участь представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ".

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування первісних позовних вимог ТОВ "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ зазначає, про укладення з ТОВ ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" Договору поставки № 15/05 від 15.05.2024 року.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" умов договору поставки № 15/05 від 15.05.2024 року, в частині оплати поставленого товару, утворилась заборгованість в сумі 2 143 968,95 грн.

Тому, ТОВ "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" звернулось з позовом до суду про стягнення з ТОВ ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" 2 001 143,60 грн основного боргу, 103 548,48 грн пені, 11 260,86 грн 3% річних, 28 016,01 грн інфляційних втрат за договором поставки № 15/05 від 15.05.2024 року (т. 1 а.с. 1-19).

У відзиві на позовну заяву за первісними позовними вимогами відповідач не визнає заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимомг зазначаючи про наступне.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

При поставці товарів, за видатковими накладними №1891 від 21.11.2024 р. на суму 1 511 009,00 грн., №1902 від 23.11.2024 р. на суму 1 294 656,00 грн. та №1948 від 29.11.2024 р. на суму 1 306 487,60 грн позивачем не було надано санітарно- ветеринарні сертифікати та декларації відповідності, що має наслідком відмови від договору зі сторони відповідача і, відповідно відсутність обов`язку зі сплати коштів (т. 1 а.с. 69-136).

У відповіді на відзив за первісним позовом позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що відповідно до пункту 3.3. договору передача товару від Постачальника Покупцеві здійснюється за видатковою накладною.

За матеріалами справи, зокрема і документами наданих відповідачем встановлюється поставлення товару позивачем відповідачу, прийняття товару відповідачем та часткова оплата відповідачем товару, поставленого позивачем.

Відповідач частково оплатив поставку товару згідно видатковою накладною № 1902 від 23.11.2024 року, в платіжній інструкції № 40497 від 12.12.2024 року у призначені платежу заначено «оплата за м`ясо яловиче зг. накл. № 1902 від 23.11.2024 року»

Тобто в даному випадку є підтвердження належними, допустимим та достовірними доказами факту поставки товару 23.11. 2024 року та часткової оплати 12.12.2024 року.

Щодо поставки товару від 29.11.2024 року, яка підтверджується видатковою накладною № 1948 від 29.11.2024 року, ТТН № Р1948 від 29.11.2024 року, податковою накладною № 5 від 29.1.2024 року, а також квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 30.12.2024 року № 9383460154, то в даному випадку відсутня платіжна інструкція з подібним призначенням, як у попередній поставці товару.

Відповідач надає видаткову накладну № 1828 від 08.11.2024 року, оплата по даній накладній відповідає платіжна інструкція № 40421 від 15.11.2024 року платіжна інструкція № 40430 від 22.11.2024 року, платіжна інструкція № 40439 від 27 листопада 2024 року. У цих платіжних інструкціях з призначення платежу вбачається за яку саме поставку товару було здійснено оплату (т. 1 а.с. 213-217).

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" зазначає, що при поставці товарів, в т.ч. за видатковими накладними №1891 від 21.11.2024 р. на суму 1511009,00 грн., №1902 від 23.11.2024 р. на суму 1294656,00 грн. та №1948 від 29.11.2024 р. на суму1306487,60 грн. ТОВ «ВТК М`ЯСО ПРОДУКТ» не було надано санітарно-ветеринарні сертифікати та декларації відповідності, що і зумовило відмову ТОВ «ВКП «ВЕРБІВСЬКЕ» від договору.

При цьому, як вбачається із доданих документів, вартість товару за видатковими накладними №1891 від 21.11.2024 р. на суму 1511009,00 грн, №1902 від 23.11.2024 р. на суму 1294656,00 грн та №1948 від 29.11.2024 р. на суму 1306487,60 грн була частково сплачена, в сумі 2 436 688,80 грн., а саме: станом на 21.11.2024 року заборгованість ТОВ «ВКП «ВЕРБІВСЬКЕ» перед ТОВ «ВТК М`ЯСО ПРОДУКТ» становила 3 163 311,20 грн., тобто до моменту здійснення поставок за видатковими накладними №1891 від 21.11.2024 р. на суму 1511009,00 грн., №1902 від 23.11.2024 р. на суму 1294656,00 грн. та №1948 від 29.11.2024 р. на суму 1306487,60 грн.

У період з 22.11.2024 року до 31.12.2024 року ТОВ «ВКП «ВЕРБІВСЬКЕ» сплачено на користь ТОВ «ВТК М`ЯСОПРОДУКТ» 5 600 000,00 грн, з урахуванням чого, сума переплати становить 2 436 688,80 грн.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, в зв`язку з відмовою ТОВ «ВКП «ВЕРБІВСЬКЕ» від договору сплачені грошові кошти на користь ТОВ «ВТК «М`ЯСОПРОДУКТ» підлягають стягненню на користь ТОВ «ВКП «ВЕРБІВСЬКЕ» в сумі 2 436 688,80 грн (т. 1 а.с. 138-209).

Із наявних матеріалів справи слідує, що 15.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" (Покупець) укладено договір поставки № 15/05.

Відповідно п. 1.1 Постачальник зобов`язується, в порядку І терміни, встановлені цим Договором, передати у власність Покупцеві товар - м`ясо та/або м`ясні вироби (Товар), в певній кількості, відповідної якості, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його па умовах, визначених в цьому договорі.

Кількість і асортимент Товару, що поставляється, визначається Покупцем на підставі переліку товарів, що пропонуються Постачальником для. продажу, та вказуються в товарних накладних, складених Постачальником на підставі замовлення Покупця. Накладні оформляються на кожну партію Товару, що поставляється (п. 1.2 Договору).

Загальна кількість Товару, що постачається за даним Договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформлених накладних (п. 1.3 Договору).

Поставка Товару здійснюється силами та транспортом Постачальника за адресою, вказаною Покупцем у відповідному замовлені. Вартість доставки Товару Покупцеві включено до ціни на Товар, з огляду на це вартість доставки товару не підлягає додатковій компенсації з боку Покупця (п. 1.4 Договору).

Ціни на Товар, що поставляється за даним Договором, є договірними і вказуються в накладних на кожну партію Товару (п. 2.1 Договору).

Сума Договору складається з суми вартості видаткових накладних, оформлених Постачальником, на видачу товарів Покупцю протягом дії цього Договору (п. 2.2 Договору).

Покупець проводить оплату Товару на умовах відстрочення платежу протягом ю (десяти) робочих днів з моменту поставки, тобто дати зазначеної в товарній накладній, за умови підписання такої товарної накладної обома Сторонами (відсутності зауважень Покупця щодо якості/кількості поставленої партії Товару) (п. 2.3 Договору).

За змістом п. 2.4 Договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленого товару шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому Договорі.

Поставка кожної партії Товару здійснюється на підставі усного або письмового замовлення Покупця (п. 3.1 Договору).

Передача Товару від Постачальника Покупцеві здійснюється за видатковою накладною (п. 3.2 Договору).

Відповідно п.п. 4.1.-4.3. Договору, Товар, що передається Постачальником Покупцеві, повинен бути в тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, яка забезпечує зберігання Товару під час звичайних умов зберігання та транспортування Товару. Вартість такого упакування/тари включено в ціну на Товар. Якість Товару, що постачається, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій документації, яка встановлює вимоги до його якості.

Відповідність Товару вимогам законодавства підтверджується способом і в порядку, встановленому законом та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, разом з Товаром Постачальник зобов`язується надати Покупцеві санітарно-ветеринарний сертифікат та декларацію відповідності на кожну партію Товару, поставлену за цим Договором (п. 4.3 Договору).

Сторона, яка порушила господарське зобов`язання, визначене цим Договором та/або чинним законодавством України, зобов`язана відшкодувати завдані цим прямі документально підтверджені збитки Стороні, чиї права або законні інтереси якої порушено (п. 5.1 Договору).

Відповідно п. 5.4 Договору за порушення грошових зобов`язань за цим Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період не сплати зобов`язань, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день порушення виконання. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання грошових зобов`язань.

На виконання умов укладеного договору 23.11.2024 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну 1 294 656,00 грн, а саме: м`ясо яловичини в напівтушках охолоджене 1 категорії в розмірі 10 063 кг на загальну суму 1 267 938 грн. 00 коп.; м`ясо яловичини в напівтушках охолоджене 2 категорії в розмірі 219 кг на загальну суму 26 718 грн. 00 коп.

На підтвердження поставки товару до матеріалів справи додано видаткову накладну № 1902 від 23.11.2024 року, товаро-транспортну накладну № Р1902 від 23.11.2024 року, податкову накладу № 3 від 23.11.2024 року, квитанцію про реєстрацію податкової накладної від 30.12.2024 року № 9383470736.

29.11.2024 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну 1 306 487,60 грн, а саме: м`ясо яловичини в напівтушках охолоджене 1 категорії в розмірі 10 184,4 кг на загальну суму 1 283 234,40 грн; м`ясо яловичини в напівтушках охолоджене 2 категорії в розмірі 190, 6 кг на загальну суму 23 253,20 грн.

Поставка товару підтверджується долученими до матеріалів справи видатковою накладною № 1948 від 29.11.2024 року, товаро-транспортною накладною № Р1948 від 29.11.2024 року, податковою накладною № 5 від 29.11.2024 року, квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 30.12.2024 року № 9383460154 (т. 1 а.с. 10-17).

За доводами позивача, відповідачем частково здійснено розрахунок за поставлений товар в сумі 600 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 902 від 12.12.2024 року, тому заборгованість за поставлений товар становить 2 001 143,00.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З приводу оцінки доказів, наданих на підтвердження наявності заборгованості за поставлений товар та змісту заперечень відповідача суд виходив з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 року наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and Others v. Sweden") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 року, у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Саме видаткові накладні є первинними документами, котрі підтверджують факт поставки товару.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо..

Крім того, згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. N 363 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

При цьому, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Суд констатує, що матеріали справи містять видаткові, товарно-транспортні накладі, платіжні інструкції, оформлення яких відповідає вимогам законодавства, котрі містять підписи уповноважених осіб та відтиски печаток сторін.

Відповідні первинні документи відображають обсяг та вартість поставленого товару за весь період правовідносин протягом строку дії Договору поставки № 15/05 від 15.05.2024 року.

Зокрема, відповідачем долучено до матеріалів справи:

- видаткові накладні та ТТН за 05.2024 р.: видаткова накладна №615 від 21.05.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р615 від 21.05.2024 р., видаткова накладна №650 від 24.05.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р650 від 24.05.2024 р., видаткова накладна №667 від 27.05.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р667 від 27.05.2024 р., видаткова накладна №699 від 30.05.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р699 від 30.05.2024 р.;

- видаткові накладні та ТТН за 06.2024 р.: видаткова накладна №735 від 04.06.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р735 від 04.06.2024 р., видаткова накладна №742 від 06.06.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р742 від 06.06.2024 р., видаткова накладна №787 від 13.06.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р787 від 13.06.2024 р., видаткова накладна №879 від 25.06.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р879 від 25.06.2024 р.;

- видаткові накладні та ТТН за 07.2024 р.: видаткова накладна №955 від 02.07.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р955 від 02.07.2024 р.;

- видаткові накладні та ТТН за 08.2024 р.: видаткова накладна №1283 від 22.08.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1283 від 22.08.2024 р., видаткова накладна №1303 від 27.08.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1303-1 від 27.08.2024 р., видаткова накладна №1335 від 31.08.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1335 від 31.08.2024 р.;

- видаткові накладні та ТТН за 09.2024 р.: видаткова накладна №1357 від 03.09.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1357-1 від 03.09.2024 р., видаткова накладна №1444 від 12.09.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1444 від 12.09.2024 р., видаткова накладна №1534 від 24.09.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1534 від 24.09.2024 р.;

видаткові накладні та ТТН за 10.2024 р.: видаткова накладна №1627 від 04.10.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1627 від 04.10.2024 р., видаткова накладна №1665 від 11.10.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1665 від 11.10.2024 р., видаткова накладна №1678 від 15.10.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1678 від 15.10.2024 р., видаткова накладна №1712 від 21.10.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1712 від 21.10.2024 р., видаткова накладна №1725 від 22.10.2024 р., товарно-транспортна накладна №1725 від 22.10.2024 р., видаткова накладна №1749 від 26.10.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1749 від 26.10.2024 р.;

- видаткові накладні та ТТН за 11.2024 р.: видаткова накладна №1829 від 02.11.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1829 від 02.11.2024 р., видаткова накладна №1828 від 08.11.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1828 від 08.11.2024 р., видаткова накладна №1844 від 13.11.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1844 від 13.11.2024 р., видаткова накладна №1863 від 16.11.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1863 від 16.11.2024 р., видаткова накладна №1875 від 19.11.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1875 від 19.11.2024 р., видаткова накладна №1891 від 21.11.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1891 від 21.11.2024 р., видаткова накладна №1902 від 23.11.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1902 від 23.11.2024 р., видаткова накладна №1948 від 29.11.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р1948 від 29.11.2024 р.;

- платіжні інструкції 05.2024-08.2024 р.: платіжна інструкція №39933 від 30.05.2024 р., платіжна інструкція №39936 від 31.05.2024 р., платіжна інструкція №39944 від 03.06.2024 р., платіжна інструкція №39948 від 03.06.2024 р., платіжна інструкція №39952 від 03.06.2024 р., платіжна інструкція №39958 від 06.06.2024 р., платіжна інструкція №39965 від 10.06.2024 р., платіжна інструкція №39971 від 11.06.2024 р., платіжна інструкція №39977 від 13.06.2024 р., платіжна інструкція №39983 від 14.06.2024 р., платіжна інструкція №39991 від 20.06.2024 р., платіжна інструкція №39994 від 20.06.2024 р., платіжна інструкція №39998 від 21.06.2024 р., платіжна інструкція №40016 від 27.06.2024 р., платіжна інструкція №40042 від 09.07.2024 р., платіжна інструкція №40053 від 11.07.2024 р., платіжна інструкція №40074 від 17.07.2024 р., платіжна інструкція №40088 від 24.07.2024 р., платіжна інструкція №40099 від 31.07.2024 р., платіжна інструкція №40116 від 01.08.2024 р., платіжна інструкція №40139 від 13.08.2024 р., платіжна інструкція №40153 від 16.08.2024 р., платіжна інструкція №40162 від 21.08.2024 р., платіжна інструкція №40175 від 27.08.2024 р., платіжна інструкція №40179 від 29.08.2024 р., платіжна інструкція №40180 від 29.08.2024 р.;

- платіжні інструкції 09.2024-12.2024 р.: платіжна інструкція №40185 від 03.09.2024 р., платіжна інструкція №40198 від 09.09.2024 р., платіжна інструкція №40215 від 11.09.2024 р., платіжна інструкція №40230 від 12.09.2024 р., платіжна інструкція №40232 від 13.09.2024 р., платіжна інструкція №40234 від 16.09.2024 р., платіжна інструкція №40235 від 16.09.2024 р., платіжна інструкція №40237 від 17.09.2024 р., платіжна інструкція №40243 від 20.09.2024 р., платіжна інструкція №40263 від 25.09.2024 р., платіжна інструкція №40281 від 02.10.2024 р., платіжна інструкція №40295 від 03.10.2024 р., платіжна інструкція №40317 від 07.10.2024 р., платіжна інструкція №40333 від 10.10.2024 р., платіжна інструкція №40336 від 11.10.2024 р., платіжна інструкція №40351 від 15.10.2024 р., платіжна інструкція №40363 від 18.10.2024 р., платіжна інструкція №40360 від 18.10.2024 р., платіжна інструкція №40361 від 18.10.2024 р., платіжна інструкція №40367 від 21.10.2024 р., платіжна інструкція №40378 від 24.10.2024 р., платіжна інструкція №40380 від 25.10.2024 р., платіжна інструкція №40396 від 01.11.2024 р., платіжна інструкція №40398 від 04.11.2024 р., платіжна інструкція №40413 від 12.11.2024 р., платіжна інструкція №40418 від 14.11.2024 р., платіжна інструкція №40421 від 15.11.2024 р., платіжна інструкція №40430 від 22.11.2024 р., платіжна інструкція №40431 від 22.11.2024 р., платіжна інструкція №40439 від 27.11.2024 р., платіжна інструкція №40447 від 29.11.2024 р., платіжна інструкція №40465 від 04.12.2024 р., платіжна інструкція №40478 від 11.12.2024 р., платіжна інструкція №40497 від 12.12.2024 р (т. 1 а.с. 74-133; 147-205).

Тому, стосовно суми основного боргу судом досліджено первинні документи за весь період дії договору поставки у сукупності та встановлено, що станом на 22.11.2024 року вартість поставленого товару становила 33 596 035,60 грн, розмір оплат - 30 521 715,40 грн, заборгованість відповідача - 3 074 320,20 грн.

27.11.2024, 29.11.2024, 04.12.2024 рр. відповідачем сукупно сплачено 2 900 000,00 грн, з посиланням на одну і ту ж видаткову накладну №18444 від 13.11.2024 року.

Тобто, залишок суми основного боргу становив 174 320,20 грн.

11.12.2024 року відповідачем перераховано 500 000,00 грн, з посиланням на видаткову накладну №18444 від 13.11.2024 року, тобто надмірно сплачено 325 679,80 грн.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідної суми, як надмірно або безпідставно перерахованих коштів, а також нарахування відповідальності позивачем на попередній період поставок.

На підставі ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Отже, надмірно сплачена сума повинна мала бути врахована позивачем при обчисленні суми боргу за видатковою накладною №1902 від 23.11.2024 року.

Сукупна оцінка суму спірних правовідносин сторін та встановлення розміру заборгованості на основі усіх поставок та сплат за договором ґрунтується на правових висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19, у якій зазначено, що "суд прагне запобігти ситуаціям штучного створення преюдиції чи ситуаціям, коли для вирішення одного спору потрібно ініціювати два і більше процесів у судах різних юрисдикцій. Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення - це означає, що обраний спосіб захисту (який часто зумовлений обмеженнями, що діють у певній юрисдикції) є неефективним. "Один спір - один процес" - це правило, якого Верховний Суд намагається дотримуватися і забезпечувати його через ухвалені правові висновки.

Отже, врахування усіх платежів сприятиме правовій визначеності, відповідатиме інтересам обох сторін, оскільки запобігатиме створенню іншого судового спору щодо повернення відповідачем безпідставно перерахованих коштів та нарахування позивачу відповідальності за користування грошовими коштами.

На підставі викладеного вище, сума заборгованості за поставлений товар згідно Договору поставки № 15/05 від 15.05.2024 року становить 1 675 463,80 грн, з яких 368 976,20 грн (1 294 656,00 - 325 679,80 - 600 000,00) за видатковою накладною №1902 від 23.11.2024 року та 1 306 487,60 грн за видатковою накладною №1948 від 29.11.2024 року.

Отже, позов у цій частині вимог підлягає частковому задоволенню, з одночасною відмовою у стягненні з відповідача 325 679,80 грн основного боргу.

Крім вимог про стягнення основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 103 548,48 грн пені, 11 260,86 грн 3% річних, 28 016,01 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно п. 5.4 Договору за порушення грошових зобов`язань за цим Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період не сплати зобов`язань, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день порушення виконання. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання грошових зобов`язань.

Позивачем нараховано відповідальність з 06.12.2024 року. що є останнім днем виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною №1902 від 23.11.2024 року, з урахуванням п. 2.3. Договору поставки.

Крім того, при визначенні періодів нарахування помилково враховано дати часткового погашення заборгованості 11.12.2024 та 12.12.2024 рр.

Тому, судом самостійно обчислено розмір пені, відсотків річних та інфляційних втрат у межах вірних періодів, а також з урахуванням частково погашення вимог за видатковою накладною №1902 від 23.11.2024 року:

- 07.12.2024 - 10.12.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ) - 1 294 656,00 (Сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 4 днів (прострочення) : 100 = 3 678,80 грн (пеня);

Інфляційні втрати = 0 грн;

294 656,00 x 3 % x 4 : 366 : 100 = 424,48 грн (3% річних);

- 11.12.2024 - 11.12.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ) - 968 976,20 (Сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 1 днів (прострочення) : 100 = 688,34 грн (пеня).

Інфляційні втрати = 0 грн;

з 11/12/2024 до 11/12/2024 - 968 976,20 x 3 % x 1 : 366 : 100 = 79,42 грн (3% річних).

- з 12.12.2024 - 12.12.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ) - 368 976,20 (Сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 1 днів (прострочення) : 100 = 262,11 грн;

з 13.12.2024 - 31.12.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ) - 368 976,20 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 19 днів (прострочення) : 100 = 5 171,72 грн.

з 01.01.2025 - 23.01.2025 : 13,50 (облікова ставка НБУ) - 368 976,20 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) x 23 днів (прострочення) : 100 = 6 277,65 грн.

з 24.01.2025 - 14.02.2025 : 14,50 (облікова ставка НБУ) - 368 976,20 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 365) x 22 днів (прострочення) : 100 = 6 449,50 грн

Всього пені за вказаний період 18 160,98 грн.

Інфляційні втрати: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

IIc (101,40 : 100) (101,20 : 100) = 1.02616800

Інфляційне збільшення: 368 976,20 x 1.02616800 - 368 976,20 = 9 655,37 грн.

з 12/12/2024 до 31/12/2024 - 368 976,20 x 3 % x 20 : 366 : 100 = 604,88 грн;

з 01/01/2025 до 14/02/2025 - 368 976,20 x 3 % x 45 : 365 : 100 = 1 364.72 грн.

Всього 3% річних за вказаний період 1 969,59 грн.

За видатковою накладною №1948 від 29.11.2024 року розмір пені в сумі 63 377,12 грн та 3% річних у розмірі 6 866,91 грн позивачем розраховано вірно.

Інфляційні втрати: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

IIc (101,40 : 100) (101,20 : 100) = 1.02616800

Інфляційне збільшення: 1 306 487,60 x 1.02616800 - 1 306 487,60 = 34 188,17 грн.

Однак, у предметі позову та розрахунку позовних вимог позивачем обчислено інфляційні втрати в сумі 18 290,83 грн.

На підставі ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки суд не уповноважений виходити за межі позовних вимог при визначенні розміру вимог, які підлягають задоволенню враховуються інфляційні втрати в сумі 18 290,83 грн.

Таким чином, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі: 85 905,24 грн (3 678,80 + 688,34 + 18 160,98 + 63 377,12) пені; 9 340,40 грн (424,48 + 79,42 + 1 969,59 + 6 866,91) трьох відсотків річних; 27 946,20 грн (9 655,37 + 18 290,83) інфляційних втрат.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 325 679,80 грн основного боргу, 17 643,24 грн пені, 1 920,46 грн 3% річних, 69,81 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи вимоги за зустрічним позовом про стягнення з позивача 2 436 688,80 грн, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Статтею 675 ЦК України, встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару (ч. 1 ст. 688 ЦК України).

Статтею 678 ЦК України, передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Тобто, право відмови від договору виникає лише у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару, однак відповідачем не не доведено належними та допустимими засобами доказування відповідних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Частиною 1 статті 679 ЦК України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Верховний Суд констатує, що відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.01.2020 року у справі № 904/1683/19, від 30.09.2020 у справі № 927/787/19.

Згідно п. 3.3 Договору поставки № 15/05 від 15.05.2024 року , право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичного прийняття Товару Покупцем та оформлення відповідним чином видаткової накладної ().

У разі поставки Товару, що не відповідає по кількості та якості з вини Постачальника, Покупець повідомляє про це Постачальника не пізніше граничної дати оплати такої партії Товару. У такому випадку Сторонами складається Акт невідповідності, в якому зазначається детальний опис виявлених недоліків Товару та узгоджені Сторонами строки на усунення таких недоліків.

Якщо одна із Сторін відмовляється від підписання Акту невідповідності, тоді інша Сторона повинна зробити відповідну відмітку у Акті невідповідності після чого такий Акт підписується не менш як з (трьома) представниками такої Сторони та направляється на адресу іншої Сторони за допомогою поштового зв`язку (рекомендованим повідомленням із описом вкладення), після чого такий Акт вважатиметься підписаний обома Сторонами.

Покупець має право не оплачувати вартість партії Товару, яка не відповідає по кількості та/або якості з вини Постачальника до моменту усунення виявлених недоліків Постачальником, а у випадку не усунення Постачальником виявлених недоліків протягом більш як з (трьох) робочих днів з дня складення Акту невідповідності та неотримання Покупцем заперечень Постачальника у цей же строк, якщо іншого строку не буде погоджено Сторонами у відповідному Акті, - Покупець матиме право розпоряджатися такою партією Товару на власний розсуд, в т.ч., але не виключно утилізувати, відчужити, піддати переробці чи повернути Постачальнику тощо (п. 3.5 Договору).

Згідно ч. 7 ст. 268 ГК України, якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам (у разі наявності), але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Тобто, положеннями ГК України встановлено спеціальні способи захисту прав покупця у випадку встановлення обставин поставки товару більш низької якості, що доводить позивач у підставах заявленого позову, а саме: 1) прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту; 2) відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

«Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

За матеріалами справи судом встановлено не використання відповідачем жодного із визначених умовами Договору поставки № 15/05 від 15.05.2024 року способів фіксування недоліків прийнятого товару. Зокрема складення Акту невідповідності, його направлення позивачу, запрошення уповноважених представників позивача з метою фіксування фактів виявлених недоліків.

З урахуванням встановлених обставин щодо прийняття відповідачем товару на суму та підписання видаткових накладних №1891 від 21.11.2024 р. на суму 1511009,00 грн., №1902 від 23.11.2024 р. на суму 1294656,00 грн. та №1948 від 29.11.2024 р. на суму 1306487,60 грн., проведення часткової оплати за поставлений товар після його прийняття, суд вважає недобросовісними та протиправними дії відповідача з відмови від договору.

Таким чином, вимоги зустрічного позову суперечать положенням ст. ст. 3, 675, 678, 679, 688 ЦК України, ст. 278 ГК України, принципам добросовісності та чесної ділової практики.

Враховуючи наведені мотиви та сукупну оцінку спірних правовідносин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову повністю.

На підставі ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання з приводу розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 33, 42, 46, 49, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" (вул. Пирогова, 31, м. Вінниця, 21018, код - 35662166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" (вул. Пироговського, буд. 19/3, оф. 1А, м. Київ, 03110, код - 44925586) 1 675 463,80 грн - основного боргу за Договором поставки № 15/05 від 15.05.2024 року, 85 905,24 грн - пені, 9 340,40 грн - 3% річних, 27 946,20 грн - інфляційних втрат.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" у задоволенні позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" про стягнення 325 679,80 грн основного боргу, 17 643,24 грн пені, 1 920,46 грн 3% річних, 69,81 грн інфляційних втрат.

4. Відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" про стягнення 2 436 688,80 грн.

5. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 15.05.2025 року о 12:00 год. у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (3-й поверх, зал №1).

6. Встановити сторонам п`ятиденний строк з дати отримання повного судового рішення на подачу доказів щодо понесених судових витрат, а також заперечень проти їх розміру.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8. Примірник рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси; за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення: позивачу - meatprodvtk1@gmail.com, представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представнику відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 09 травня 2025 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "ВТК М`ЯСОПРОДУКТ" (вул. Пироговського, буд. 19/3, оф. 1А, м. Київ, 03110)

3 - ТОВ ВКП "ВЕРБІВСЬКЕ" (вул. Пирогова, 31, м. Вінниця, 21018)