Ухвала

від 09.05.2025 по справі 756/11103/24

НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10834/2025

Унікальний номер справи №756/11103/24

У Х В А Л А

09 травня 2025 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Ящук Т.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним акту приймання-передачі та відновлення становища, яке існувало до порушення,

встановив:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою, 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.

24 квітня 2025 року витребувано з Оболонського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи №756/11103/24, які надійшли до суду апеляційної інстанції 29 квітня 2025 року.

Апеляційна скарга подана з порушенням вимог ст. 356 ЦПК України, оскільки не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміріабо документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України).

З прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження№ К/9901/14384/18 зазначено, що визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Верховний Суд зауважив, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.

Апеляційна скарга не містить даних та на їх підтвердження доказів про реальний майновий стан та доходу скаржника, зокрема, скаржник не надав суду даних про наявність чи відсутність у нього рухомого чи нерухомого майна, стан банківських рахунків, інших активів; чи є ОСОБА_1 непрацездатною особою, або інших доказів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою судовий збір справляється за ставкою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, адреса суду м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а.

Оригінал квитанції необхідно подати до суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Т.І. Ящук