Постанова

від 29.04.2025 по справі 400/8803/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/8803/24

Категорія:108020200Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 07.02.2025 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

при секретарі Сомик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі (в режимі відеоконференції) адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро" до Миколаївської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та карти відмови,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2024 року сільськогосподарський виробничий кооператив (далі СВК) "Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро" звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці про визнання протиправними і скасування рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів за номером UА504180/2024/000024/2 від 16 серпня 2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА504180/2024/000050 від 16 серпня 2024 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість відповідно до експертного висновку, всі необхідні документи були надані, а тому відповідач безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару. Вказав, що усі документи, перелічені в ч.ч.1, 2 ст. 53 МК України декларантом були надані, вони не мали: розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості; ознак підробки; містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Зазначив, що відповідачем не спростований Експертний висновок (де ціна Товару визначена значно більшою за договірну), на підставі якого декларантом визначена митна вартість Товару. Крім того, не надання додаткових документів, перелічених у Повідомленні Митниці від 15 серпня 2024 року, не є підставою для здійснення коригування митної вартості Товару. Відтак, декларантом та його уповноваженою особою було надано всі необхідні документи, що були в наявності, які підтверджують числові значення митної вартості товару, підлягають обрахунку, що відповідає вимогам чинного законодавства України. Позивач вважає протиправним коригування митної вартості товару згідно рівня на подібні товари, оскільки наявність в ЄАІС Держмитслужби більших показників вартості саме по собі не може бути підставою для їх застосування до інших імпортерів. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що підстави для не визнання заявленою декларантом митної вартості зазначені у графі 33 Рішення про коригування митної вартості від 16 серпня 2024 року №UA504180/2024/000024/2, а саме: відсутня документальна інформація щодо числових значень складових митної вартості; довідка про транспортні витрати від 09 серпня 2023 року №б/н, надана експедитором HAMARAT PETROL URUNLERI MADENCILIK GIDA TOPLU TASIMACILIK VE NAKLIYE INSAAT HARFIYAT TICARET LIMITED SIRKETI, містить інформацію щодо транспортних витрат (загальна сума перевезень 1000 дол. США), в товаро транспортній накладній від 03 серпня 2024 року №5621 фактичним перевізником є ФОП ОСОБА_1 . Декларантом додатково було надано заявку на перевезення від 31 липня 2024 року надану перевізником експедитору в якій оцінено вартість послуг в 1 900 дол. США та вказано, що вантаж страхувався (тоді як в довідці про транспортні витрати від 09 серпня 2023 року №б/н вказано вартість перевезень 1 000 дол. США та вказано, що вантаж не страхувався) Експедитором не зазначена експедиторська винагорода; договір від 06 липня 2024 року №06072024 та комерційний інвойс від 02 серпня 2024 року №155 містять однакові печатки та підписи відправника, що мають ознаки нанесення копіюванням; платіжне доручення в іноземній валюті 09 серпня 2024 року №б/н неможливо співставити з оцінюваним товаром. Також декларантом додатково надано банківську виписку від 16 серпня 2024 року №№1608-24VU-858-38 AM00 в якій також наявне посилання лише на контракт від 06 липня 2024 року №06072024; в сертифікаті про походження від 02 серпня 2024 року №1490175 відсутнє посилання на будь який комерційний документ або номери транспортного засобу, що унеможливлює ідентифікацію з даною поставкою; експортна декларація країни відправлення не містить відомостей щодо дати, номеру комерційного рахунку, натомість зазначена турецька податкова накладна E-Fatura від 02 серпня 2024 року №24243160110886037165054 тоді як до митного оформлення надана E_Fatura від 02 серпня 2024 року №PRS202400000053; наданий експертний висновок від 14 серпня 2024 року №120-0150 складено на підставі контракту від 06 липня 2024 року №06072024, інвойсу від 02 серпня 2024 року №155, пакувального листа від 02 серпня 2024 оку №201, CMR від 03 серпня 2024 року №5621, тоді як експертом в розділі Аналіз ринку продажу наявне посилання на прайс-листи фірм, що були отримані на запит з сайтів, які до митного оформлення не надавались. Також експертом встановлено ступінь зносу (від 0,06 до 0,55) без будь-яких об`єктивних даних чи посилань на документи, що стосуються задекларованої партії товарів. Під час митного огляду від 14 серпня 2024 року 24UA504180002243U1 встановлено, що неможливо візуально визначити ступіть зносу за об`єктивними показниками (мото-години, дані про проходження технічного обслуговування тощо). Також в наданих до митного оформлення документах відсутні вищезазначені відомості. Посадовою особою підрозділу митного оформлення проведені дії, зокрема порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митному органі інформацією про рівень цін на такі товари. При цьому використано джерело "інформації спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмислужби", передбачені цим наказом. Так, іншими митницями здійснено митне оформлення аналогічного товару №1 10 574 USD/шт (МД №UA100320/2024/422000 від 02 липня 2024 року, №UA5000390/2024/005243 від 25 липня 2024 року, UA205140/2024/045120 від 16 липня 2024 року), товару №2 5 080 USD/шт (МД №UA408020/2024/029858 від 06 червня 2024 року, №UA100060/2024/214120 від 19 травня 2024 року), товару №3 6 220 USD/шт. (МД №UA403030/2024/008333 від 08 липня 2024 оку, №UA205140/2024/041389 від 27 червня 2024 оку, UA500080/2024/09381 від 07 серпня 2024 року).

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року позов СВК "Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро" до Миколаївської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 16 серпня 2024 року №UA504180/2024/000024/2 та карту відмови від 16 серпня 2024 року №UA504180/2024/000050 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів за номером UА504180/2024/000024/2 від 16 серпня 2024 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА504180/2024/000050 від 16 серпня 2024 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці на користь СВК "Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро" судові витрати в розмірі 6 056 грн.

В апеляційній скарзі Миколаївської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-довідка про транспортні витрати від 09 серпня 2023 року №б/н, була надана експедитором HAMARAT PETROL URUNLERI MADENCILIK GIDA TOPLU TASIMACILIK VE NAKLIYE INSAAT HARFIYAT TICARET LIMITED SIRKETI, містила інформацію щодо транспортних витрат (загальна сума перевезень 1 000 дол. США), в товаро-транспортній накладній від 03 серпня 2024 року №5621 фактичним перевізником виступав ФОП ОСОБА_1 . Декларантом додатково було надано заявку на перевезення від 31 липня 2024 року надану перевізником експедитору в якій оцінено вартість послуг в 1 900 дол. США та вказано, що вантаж страхувався (тоді як в довідці про транспортні витрати від 09 серпня 2023 року №б/н вказано вартість перевезень 1 000 дол. США та вказано, що вантаж не страхувався) Експедитором не була зазначена експедиторська винагорода, яка відповідно до пп.8 п.29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05 лютого 2001 року №65, повинна включатися до собівартості перевезень;

-судом першої інстанції не було враховано те, що в сертифікаті про походження від 02 серпня 2024 року №1490175 було відсутнє посилання на будь-який комерційний документ або номери транспортного засобу, що унеможливлює ідентифікацію з даною поставкою, а експортна декларація країни відправлення не містила відомостей щодо дати, номеру комерційного рахунку, натомість була зазначена турецька податкова накладна Е-Fatura від 02 серпня 2024 року №24243160110886037165054 тоді як до митного оформлення надана Е-Fatura від 02 серпня 2024 року №PRS202400000053;

-посадовою особою підрозділу митного оформлення проведені дії, передбачені наказом ДМС України від 01 січня 2021 року №476, зокрема порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митному органі інформацією про рівень цін на такі товари. При цьому, використано джерело "інформації спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмислужби", передбачені цим наказом. Так, іншими митницями здійснено митне оформлення аналогічного товару №1 - 10574 USD/шт ( МД №UA100320/2024/422000 від 02 липня 2024 року, №UA5000390/2024/005243 від 25 липня 2024 року, UA205140/2024/045120 від 16 липня 2024 року), товару №2 -5080 USD/шт (МД №UA408020/2024/029858 від 06 червня 2024 року, №UA100060/2024/214120 від 19 травня 2024 року), товару №3 6 220 USD/шт (МД №UA403030/2024/008333 від 08 липня 2024 року, №UA205140/2024/041389 від 27 червня 2024 року, UA500080/2024/09381 від 07 серпня 2024 року).

У відзиві СВК "Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро" на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Миколаївської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

СВК "Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро" зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06 липня 2024 року між компанією "PARS JENERATOR ELEKTRIK MAKINE San.ve Tic, Ltd, Sti" (Туреччина), як Продавцем та СВК "Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро", як покупцем, був укладений зовнішньоекономічний контракт №06072024 про продаж генераторів (Товар), згідно виставлених інвойсів.

У проформі продавця від 08 липня 2024 року 314, комерційному інвойсі №155 від 02 серпня 2024 року, а також експортній декларації відправника вказані сім вживаних дизель -генераторів: Потужністю 160 кВА (2008 р. в.), за ціною 5 000 дол. США; Потужністю 156 кВА (2010 р.), за ціною 3 900 дол. США; Потужністю 80 кВА (2006 р. в.), за ціною 1 950 дол. США; Потужністю 50 кВА (2005 р. в.), за ціною 1 750 дол. США; Потужністю 30 кВА (2022 р. в.), за ціною 2 000 дол. США; Потужністю 28 кВА (2023 р. в.), за ціною 1 000 дол. США; Потужністю 20 кВА (2014 р. в.), за ціною 1 000 дол. США.

Позивачем 19 липня 2024 року на банківський рахунок продавця перерахована оплата за Товар у повному обсязі 16 600 дол. США (еквівалент у гривні 687 605,20 грн.), в порядку передплати, за умовами Контракту (розділ 2), що підтверджується випискою з банку від 16 серпня 2024 року.

За заявкою декларанта від 13 серпня 2024 року експертами регіональної Торгово - промислової палати (РТПП) Миколаївської області був здійснений фізичний огляд семи вживаних генераторів та визначена середньоринкова вартість ввезеного товару, яка, згідно експертного Висновку №120-0150 від 14 серпня 2024 року складає 1 071 374 грн. (усіх генераторів), що за діючим на той час курсом НБУ дорівнювала 25 899 дол. США.

Експерти оцінили ринкову вартість шести генераторів вище ніж фактична ціна продажу, згідно інвойсу, окрім генератора потужністю 156 кВА, яка в інвойсі визначена у розмірі 3 900 дол. США, а по експертному висновку 3 737 дол. США.

Позивачем було подано електронну митну декларацію №24UA504180002243U1, в якій визначено митну вартість Товару за резервним методом у сумі 1 077 569,88 грн. (графа 12), згідно експертного висновку.

До вказаної декларації долучені сканкопії документів: контракт від 06 липня 2024 року; пакувальний лист від 02 серпня 2024 року №201; проформа від 08 липня 2024 року №314; рахунок-фактура (інвойс) №155 від 02 серпня 2024 року; CMR (автотранспортна накладна) №5621 від 03 серпня 2024 року; сертифікат про походження товару від 02 серпня 2024 року №1490175; банківський платіжний документ що стосується Товару - платіжна інструкція в іноземній валюті від 19 липня 2024 року №4; E-Fatura від 02 серпня 2024 року №PRS202400000053; копія експортної декларації країни відправлення від 02 серпня 2024 року; довідка про транспортно-експедиційні витрати від 09 серпня 2023 року (що підтверджує вартість перевезення) з інформацією про страхування; експертний висновок торгово-промислової палати (РТПП) Миколаївської області №120-0150 від 14 серпня 2024 року; договір про надання послуг митного брокера від 05 серпня 2024 року (між Позивачем та Декларантом); договір транспортного експедирування №НМТ 100639 від 10 липня 2024 року.

16 серпня 2024 року Миколаївською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA504180/2024/000024/2, відповідно до якого скориговано ціну.

Також, Миколаївською митницею 16 серпня 2024 року прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504180/2024/000050.

У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що документи, подані декларантом до митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: відсутня документальна інформація щодо числових значень складових митної вартості, передбачених ст. 58 МК України (витрати на пакування, вартість тари, витрати на навантаження) достовірно документально не підтверджено; довідка про транспортні витрати від 09 серпня 2023 року №б/н, надана експедитором HAMARAT PETROL URUNLERI MADENCILIK GIDA TOPLU TASIMACILIK VE NAKLIYE INSAAT HARFIYAT TICARET LIMITED SIRKETI, містить інформацію щодо транспортних витрат (загальна сума перевезень 1 000 дол. США), в товаро транспортній накладній від 03 серпня 2024 року №5621 фактичним перевізником є ФОП ОСОБА_1 . Декларантом додатково було надано заявку на перевезення від 31 липня 2024 року надану перевізником експедитору в якій оцінено вартість послуг в 1 900 дол. США та вказано, що вантаж страхувався (тоді як в довідці про транспортні витрати від 09.08.2023 № б/н вказано вартість перевезень 1 000 дол. США та вказано, що вантаж не страхувався) Експедитором не зазначена експедиторська винагорода, яка відповідно до підпункту 8 пункту 29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05 лютого 2001 року №65, повинна включатися до собівартості перевезень; договір від 06 липня 2024 року №06072024 та комерційний інвойс від 02 серпня 2024 року №155 містять однакові печатки та підписи відправника, що мають ознаки нанесення копіюванням; надані банківські документи: платіжне доручення в іноземній валюті 09 серпня 2024 року №б/н неможливо співставити з оцінюваним товаром (в графі 70 наявне посилання лише на контракт). Також декларантом додатково надано банківську виписку від 16 серпня 2024 року №1608-24VU-858-38 AM00 в якій також наявне посилання лише на контракт від 06 липня 2024 року №06072024; в сертифікаті про походження від 02 серпня 2024 року №1490175 відсутнє посилання на будь який комерційний документ або номери транспортного засобу, що унеможливлює ідентифікацію з даною поставкою; експортна декларація країни відправлення не містить відомостей щодо дати, номеру комерційного рахунку, натомість зазначена турецька податкова накладна E-Fatura від 02 серпня 2024 року №24243160110886037165054 тоді як до митного оформлення надана E-Fatura від 02 серпня 2024 року №PRS202400000053; наданий експертний висновок від 14 серпня 2024 року №120-0150 складено на підставі контракту від 06 липня 2024 року №06072024, інвойсу від 02 серпня 2024 року №155, пакувального листа від 02 серпня 2024 року №201, CMR від 03 серпня 2024 року №5621, тоді як експертом в розділі Аналіз ринку продажу наявне посилання на прайс-листи фірм, що були отримані на запит з сайтів, які до митного оформлення не надавались. Також експертом встановлено ступінь зносу (від 0,06 до 0,55) без будь яких об`єктивних даних чи посилань на документи, що стосуються задекларованої партії товарів. Під час митного огляду від 14 серпня 2024 року 24UA504180002243U1 встановлено, що неможливо візуально визначити ступіть зносу за об`єктивними показниками (мото-години, дані про проходження технічного обслуговування тощо). Також в наданих до митного оформлення документах відсутні вищезазначені відомості.

Товар, було випущено у вільний обіг за митною декларацією №24UA504180002274U4 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів №UA504180/2024/000024/2 від 16 серпня 2024 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA504180/2024/000050 від 16 серпня 2024 року, позивач оскаржив вказані рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем подано достатній пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 1, п.24 ч.1 ст. 4, ст.ст. 49, 50, ч.1 ст. 51, ч.2 ст. 52, ч.ч.1, 3 ст. 53, ч.ч.1-3 ст. 55, ст. 57, ч.ч.4, 5 ст. 58, ч.3 ст. 318 МК України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно п.24 ч.1 ст. 4 МК України митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Відповідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару UА504180/2024/000024/2 від 16 серпня 2024 року митний орган заперечував проти застосування основного методу визначення вартості товару, вказавши, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Разом з тим, за заявкою декларанта від 13 серпня 2024 року експертами регіональної торгово-промислової палати (РТПП) Миколаївської області був здійснений фізичний огляд семи вживаних генераторів та визначена середньоринкова вартість ввезеного товару, яка, згідно експертного Висновку №120-0150 від 14 серпня 2024 року складає 1 071 374 грн. (усіх генераторів), що за діючим на той час курсом НБУ дорівнювала 25 899 дол. США.

Таким чином, експерти оцінили ринкову вартість шести генераторів вище ніж фактична ціна продажу, згідно інвойсу, окрім генератора потужністю 156 кВА, яка в інвойсі визначена у розмірі 3 900 дол. США, а по експертному висновку 3 737 дол. США.

Позивачем було подано електронну митну декларацію №24UA504180002243U1, в якій визначено митну вартість товару за резервним методом у сумі 1 077 569,88 грн. (графа 12), згідно експертного висновку.

В свою чергу, колегія суддів враховує, що митним органом не надано доказів спростування наявного в матеріалах справи експертного Висновку регіональної торгово-промислової палати (РТПП) Миколаївської області №120-0150 від 14 серпня 2024 року, за яким визначена ринкова вартість товару, що ввозився на територію України вище ніж фактична ціна продажу.

Колегія суддів констатує, що наявність експертного висновку має на меті додаткове підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що витрат на пакування і тару покупець не поніс, бо товар не пакувався в тару, що також було встановлено при його огляді експертами 14 серпня 2024 року, таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2019 року у справі №815/6794/17, від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18.

Окрім того, колегія суддів враховує, що за умовами контракту №06072024 від 06 липня 2024 року до обов`язків продавця входило відвантаження/навантаження товару, тобто вказані витрати вже входили до ціни товару.

З огляду на викладене, документів про витрати на пакування, вартість тари та навантаження відсутні, оскільки дані витрати не були понесені СВК "Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро", так як вже враховані у вартість товару.

Верховний Суд постановах від 22 січня 2019 року у справі №815/6794/17, від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18 вказував, що оскільки вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Колегія суддів також враховує, що організація доставки товару до місця призначення, здійснювалася експедитором, згідно умов Договору транспортного експедирування №НМТ100639 від 10 липня 2014 року, яким видана довідка про транспортні витрати, які включені в митну вартість товару до кордону з Україною. При цьому, контрактом від 06 липня 2024 року №06062024 передбачено, що відвантажений для покупця товар повинен супроводжуватися необхідними для митного оформлення документами, а саме, лише інвойсом і пакувальним листом.

Окрім того, посилання митного органу на недоліки в оформленні банківських документів спростовуються матеріалами справи, оскільки вони складені відповідно до вимог діючого законодавства України, містять посилання на контракт та Інвойс, в яких зазначено перелік товару для його ідентифікації.

В свою чергу, колегія суддів зауважує, що сертифікат про походження товару не є підтвердженням митної вартості, до того ж в ньому наявне посилання на внутрішній номер експортної декларації відправника, оформленої турецькою митницею. При цьому, експортна декларація складалася відправником і жодних зауважень при перетині кордонів інших країн до неї не було.

З огляду на викладене, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару колегією суддів не встановлено.

Поряд з цим, колегія суддів враховує, що надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, при цьому останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Разом з тим, колегія суддів акцентує, що чинним законодавством України передбачено право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Однак апелянт при витребуванні додаткових документів не вказав які саме обставини викликали сумніви у достовірності поданих позивачем документів та відомостей (наявність ознак підробки, розбіжностей), які саме обставини мають підтвердити додатково надані документи.

Аналізуючи наведене в сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки позивачем подано достатній пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.

При цьому, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову СВК "Агрофірма "Миг-Сервіс-Агро".

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 09 травня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.