Постанова

від 09.05.2025 по справі 520/16215/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року

м. Київ

справа № 520/16215/23

адміністративне провадження № К/990/7520/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Васильєвої І.А,

суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 520/16215/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Фінпром.Інвест» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Фінпром.Інвест» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 (суддя Бідонько А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 (головуючий суддя Макаренко Я.М., судді: Жигилій С.П., Любчич Л.В.),

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Фінпром.Інвест" (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі також - відповідач-1, ДПС України), Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач-2, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №2935/20-40-18-04-25 від 16.11.2022;

- визнати протиправним рішення ДПС України № 13760/6/99-00-06-01-03-06 від 01.06.2023 про результати розгляду скарги та скасувати зазначене рішення;

- визнати протиправним податкове повідомлення-рішення на суму 1020 грн. без номеру та дати (номер листа 0/15460/2420 від 07.06.2023), яке було прийняте ГУ ДПС у Харківській області та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство, вказуючи на неспроможність виконання податкових зобов`язань з подання звітності та дотримання термінів сплати податків та зборів з підстав неможливості використання свого об`єкту нерухомості, яке є єдиним джерелом доходу, в умовах воєнного стану у зв`язку із військовою агресією рф проти України та вилучення такого об`єкту на потреби Держави, що і слугувало підставою для подання позивачем до ГУ ДПС у Харківській області заяви від 30.09.2022 разом з доданими до неї копіями підтверджуючих документів, вважає оскаржені рішення протиправними. Позивач наголошував про те, що враховуючи небезпеку для здоров`я та життя співробітників компанії, 27.03.2022 було прийнято рішення, починаючи з 01.04.22 і до дня припинення або скасування воєнного стану, призупинити дії трудових договорів, укладених з працівниками позивача крім генерального директора. Таким чином позивач не мав посадової особи, уповноваженої відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати бухгалтерську та податкову звітність. У позовній заяві Товариство також зазначило, що попереднє рішення від 17.10.2022, яким позивачу запропоновано надати додаткові документи, позивач отримав в електронному кабінеті 07.11.2022, а відтак, у відповідності до абзацу 4 пункту 1 розділу ІІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 (далі - Порядок №225), строк протягом 10 календарних днів для подання документів на виконання попереднього рішення закінчувався 17.11.2022, тоді як оскаржуване рішення № 2935/20-40-18-04-25 ГУ ДПС у Харківській області прийнято 16.11.2022, тобто до закінчення строку для подання документів на виконання попереднього рішення, що свідчить про те, що рішення від 16.11.22 прийнято з порушенням вимог Порядку № 225.

Крім того позивач зазначив, що рішенням від 01.06.2023 № 13760/6/99-00-06-01-03-06 ДПС України протиправно відмовило позивачеві у задоволенні скарги щодо оскарження рішення ГУ ДПС у Харківській області від 16.11.2022 № 2935/20-40-18-04-25 з підстав недостатності наданих позивачем документів.

Також у позовній заяві позивач наголосив на протиправності податкового повідомлення-рішення, оскільки таке рішення відповідачем прийнято передчасно, тобто до вирішення податковим органом питання можливості чи неможливості виконання позивачем податкового обов`язку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2024, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024, у задоволенні позову відмовлено.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.

30.09.2022 Товариство подало до Головного управління ДПС у Харківській області заяву від 30.09.2022 б/н про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок з 24.02.2022 до періоду, у якому відновиться можливість щодо:

1) дотримання термінів сплати податків та зборів;

2) подання звітності.

До заяви додано наступні документи:

- копія протоколу ТОВ компанія «Фінпром.Інвест» за № 7 від 27.03.2022 про призупинення дії трудового договору, укладеного з працівниками ТОВ компанія «Фінпром.Інвест»;

- витяг з переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні(блокуванні) станом на 25.04.2022»;

- витяг з переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.09.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №7 5 «Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75» в редакції наказу від 13.09.2022 № 206;

- копія листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України.

За результатами розгляду наданої заяви та документів, Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків винесено попереднє рішення від 17.10.2022 № 869/20-40-18-04-25 та запропоновано надати перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок. Попереднє рішення надіслано в електронний кабінет позивача, за висновком судів, 24.10.2022. За результатами розгляду заяви та документів Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків прийнято рішення щодо можливості виконання платником податків обов`язків від 16.11.2022 № 2938/20-40-18-04-25. Отже на момент прийняття рішення від 16.11.22 року додаткових документів ТОВ компанія «Фінпром.Інвест» не надано.

Підставами для прийняття вказаного рішення слугувало те, що позивачем надано заяву з недостатністю документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі податкового агента, передбаченого Порядком №225.

Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами розгляду якого ДПС України прийняла рішення № 13760/6/99-00-06-01-03-06 від 01.06.2023 про залишення Рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Крім того, судами встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1-4 квартали 2022 року, за результатами якої складено акт від 10.05.2023 № 13144/2-40-24-20-06, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) щодо подання такого податкового розрахунку, а саме: за перший квартал 2022 року строк подання 20.07.2022, фактично поданий - 21.03.2023; за другий квартал 2022 року строк подання 09.08.2022, фактично поданий - 21.03.2023; за третій квартал 2022 року строк подання 09.11.2022, фактично поданий - 21.03.2023; за четвертий квартал 2022 року строк подання 09.02.2023, фактично поданий - 30.03.2023.

На підставі акта перевірки від 10.05.2023 № 13144/2-40-24-20-06 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення без номера та дати (лист 0/15460/2420 від 07.06.2023) про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 020,00 грн.

Позивач, вважаючи вказані рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що платник податків не надав достатнього переліку документів, які б підтверджували неможливість своєчасно виконати податковий обов`язок, що свідчить про правомірність рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку № 2935/20-40-18-04-25 від 16.11.2022, а також про правомірність податкового повідомлення-рішення на суму 1020 грн без номеру та дати (номер листа 0/15460/2420 від 07.06.2023).

Щодо рішення ДПС України № 13760/6/99-00-06-01-03-06 від 01.06.2023 про результати розгляду скарги, то суди попередніх інстанцій, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, виходили з того, що рішення ДПС України про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки останнього шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача та, як наслідок відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, скаржник зазначив про неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.12.2024 у справі № 520/2927/23, від 22.05.2024 у справі № 420/8815/23, від 22.02.2024 у справі № 420/19335/22, від 16.04.2024 у справі № 460/21543/23, від 07.02.2024 у справі № 380/7070/23, від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 27.09.2023 у справі № 160/19256/22, зокрема, в контексті правомірності прийняття контролюючим органом рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, а також правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення. Також скаржником вказано про неповне встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи.

На переконання скаржника, подаючи заяву про неможливість виконання податкових обов`язків, він мав три підстави, передбачені п. 5 п. 6, п. 7 розділу ІІ Порядку 225.

Перша підстава, це те, що близько 5:00 години ранку 24.02.2022 росія обстріляла місто Харків, де знаходиться Товариство й 27.03.2022 учасники позивача прийняли рішення (протокол № 7 загальних зборів учасників ТОВ компанія «Фінпром.інвест» від 27.03.2022), яким, починаючи з 01.04.2022 і до дня припинення або скасування воєнного стану, призупинили дії трудових договорів, укладених з працівниками позивача, крім генерального директора компанії, у зв`язку з чим Товариство не мало посадової особи, уповноваженої відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність.

Друга підстава полягає в тому, що Товариство знаходиться у місті Харків, що належить до Харківської міської територіальної громади, яка перебувала в Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Третя підстава полягає в тому, що основним видом діяльності позивача згідно статуту є надання в оренду власного та орендованого майна. Оскільки позивач є власником нежитлової будівлі літера К-10, за адресою АДРЕСА_1 , орендні платежі від здавання зазначеної нежитлової будівлі - єдине джерело доходу позивача та сплати податків. Однак, в результаті активних військових дій в місті Харкові, починаючи з 01.03.2022 позивач не мав можливості використовувати вищевказаний об`єкт нерухомості у своїй господарській діяльності та отримувати хоча б якийсь дохід, оскільки з 01.03.2022 Міністерство оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з потребами Держави вилучило у позивача вказану нежитлову будівлю загальною площею 10905,3 кв.м для розміщення Збройних Сил України у зазначеній нежитловій будівлі літ. «К-10», підтвердженням чого є довідка за підписом командира військової частини НОМЕР_1 «ІІІ». В той же час, на підтвердження підстав неможливості виконання податкових обов`язків вказану довідку позивач не надавав податковому органу до заяви, виходячи з приписів ст. 114-2 Кримінального кодексу України, з підстав нерозголошення інформації про розміщення Збройних Сил України, однак незважаючи на те, що у заяві про неможливість виконання податкового обов`язку позивачем було повідомлено податковому органу вказану інформацію, останній не вчинив жодних дій, передбачених розділом ІІІ Порядку № 255, в якому зазначено, що контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 160/19256/22, на яку скаржник також посилається у касаційній скарзі, як на підставу незастосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у такій постанові.

Скаржник додав, що оскільки ГУ ДПС у Харківський області не зверталося до компетентних органів для підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків, позивач отримав формальну відписку-відповідь в порушення ч. 1 розділу ІІІ Порядку № 225, якою встановлено, що податковий орган повинен зазначити пропозицію щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків. Також ГУ ДПС у Харківський області не врахувало те, що відповідно до статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VІІІ «Заходи правового режиму воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств.

Підсумовуючи, позивач зазначив, що оскільки військові Збройних Сил України, що були розміщені в будівлі позивача, зайняли всі 10 поверхів будівлі та для дотримання режиму секретності про їх чисельність, а також нерозповсюдження іншої інформації про військових, не допускали в будівлю співробітника позивача - генерального директора, господарська діяльність позивача була призупинена на час перебування Збройних Сил України у належній позивачу будівлі, що виключає можливість отримання доходу, а відтак сплату податків та подання податкової звітності.

Посилаючись у касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.12.2024 у справі № 520/2927/23, позивач зазначив, що вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «вичерпного переліку документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком.

Також позивач у касаційній скарзі зазначив про порушення податковим органом строку прийняття рішення від 16.11.2022 № 2935/20-40-18-04-25, оскільки попереднє рішення від 17.10.2022 було надіслано до електронного кабінету позивача 07.11.2022, а відтак граничним терміном для надання додаткових документів на виконання попереднього рішення було 17.11.2022, що свідчить про передчасність прийняття рішення від 16.11.2022 № 2935/20-40-18-04-25. Також додав, що рішення від 16.11.2022 не містить мотивів його прийняття, оскільки у такому рішенні податковим органом не надано оцінку кожному документу, наданому позивачем разом із заявою від 30.09.2022.

Наголосило Товариство і на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме: що платник податків мав можливість вжити заходів щодо дотримання правил і норм ПК України, але умисно не вчиняв певних дій щодо своєчасного подання звітності в період, коли в Україні було введено воєнний стан. Тоді як несвоєчасне подання розрахунків базувалося на неможливості виконання податкового обов`язку, що і слугувало підставою подання заяви від 30.09.2022, що свідчить про передчасність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Окрім іншого, позивач послався на порушення судами попередніх інстанцій принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Так, скаржником вказано, що в суді першої інстанції не був допущений представник позивача до розгляду справи в судових засіданнях, а був допущений лише в день оголошення рішення. В порушення вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу копії документів до позовної заяви не надсилались. Також представник позивача був позбавлений можливості давати пояснення, засвідчити важливі факти, надати заперечення.

15.04.2025 від відповідача-2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідач-1 правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Позивачем подано відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якому викладено ті ж самі доводи, що і у касаційній скарзі; Товариство просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з положеннями статті 16 ПК України платників податків зобов`язано, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У зв`язку з тим, що в Україні Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» оголошено воєнний стан, з метою забезпечення прав і обов`язків платників податків протягом цього періоду, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07 березня 2022 року, доповнено Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 69, згідно з яким установлено тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, здійснювати справляння податків і зборів з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті, який підлягає застосуванню у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225), який набрав чинності 6 вересня 2022 року, відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків-юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків-фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку-фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків-юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Платники податків зобов`язані зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, оригінали відповідних документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`явити оригінали документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

До переліку документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, включено:

1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.

2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599).

3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.

4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326.

5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).

6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)).

7. Документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану.

9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.

10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану.

11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.

12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).

13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).

14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).

15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.

16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Як передбачено у пункті 8 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.

Як обґрунтовано встановлено судами попередніх інстанцій виходячи із системного аналізу положень Порядку №225 його затвердження обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо. Тобто, метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв`язку із об`єктивною неможливістю виконати свої податкові обов`язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків, тощо.

Судами ураховано, що платник податків, який у зв`язку із проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків. Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджуються виникнення щодо обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 160/19256/22, від 04.10.2023 року у справі № 160/19575/22 та від 06.12.2023 у справі № 280/6502/22.

Судами встановлено, що, керуючись підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та вимогами Порядку № 225, позивачем до ГУ ДПС у Харківській області надано заяву про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок від 30.09.2022.

У поданій заяві позивач зазначив про неможливість виконувати своєчасно податкові зобов`язання, зокрема дотримання термінів сплати податків, подання звітності.

Обґрунтовуючи неможливість виконання своїх податкових обов`язків, Товариство зазначило, що основним видом його діяльності є надання в оренду власного та орендованого майна. Позивач є власником нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Каразіна, 2, літера К-10. Орендні платежі від надання зазначеної нежитлової будівлі в оренду - єдине джерело доходу компанії, сплати податків. При цьому, починаючи з 01 березня 2022 року вказаний об`єкт нерухомості було задіяно у військових цілях згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII, а тому Товариство не має змоги надавати приміщення в оренду та отримувати доход, платити податки.

Також вказано, що внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації, та враховуючи небезпеку для здоров`я та життя співробітників компанії, 27 березня 2022 року учасники Товариства прийняли рішення про призупинення дії трудового договору, укладеного з працівниками, крім генерального директора компанії, починаючи з 01 квітня 2022 року до дня припинення або скасування воєнного стану. Товариство не має посадової особи, уповноваженої відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність.

Крім того в заяві зазначено, що Товариство фактично перебувало в районі проведення воєнних (бойових) дій, що є підставою неможливості виконання платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків, що передбачено підпунктом 6 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225.

В тому числі, з посиланням на лист Торгово-промислової палата України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», позивач вказував на наявності у нього обставин непереборної сили (форс-мажору), що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Судами констатовано, що до вказаної заяви позивачем було додано:

- протокол №7 загальних зборів учасників ТОВ компанія «Фінпром.інвест»;

- витяг з переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 «Про затвердження переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні(блокуванні) станом на 25.04.2022»;

- витяг з переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.09.2022 затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 «Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75» в редакції наказу від 13.09.2022 №206;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022.

Попереднім рішенням ГУ ДПС у Харківській області від 17.10.2022 №869/20-40-18-04-25 повідомлено позивача про недостатність документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків та запропоновано надати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків, відповідно до Переліку.

16 листопада 2022 року за результатами розгляду заяви та документів Товариства Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків винесено рішення щодо можливості виконання платником податків обов`язків № 2938/20-40-18-04-25.

Підставами для винесення вказаного рішення слугувало те, що заяву подано з недостатністю документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України та переліків документів на підтвердження.

17 листопада 2022 року позивачем подано до ГУ ДПС у Харківській області заяву відносно попереднього рішення від 17.10.2022 №869/20-40-18-04-25, до якої, окрім раніше вже поданих документів, було надано такою копію наказу №04-А від 27.03.2022 про призупинення дії трудових договорів.

25 листопада 2022 року позивачем подано до ДПС України скаргу на рішення щодо можливості виконання платником податків обов`язків № 2938/20-40-18-04-25 від 16.11.2022.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що перелік документів, визначений Порядком № 225, розроблений таким чином, що платник податків, який має намір скористуватися цією пільгою за наявності вичерпного переліку неможливості виконання платниками податкових обов`язків, має довести той факт, що він дійсно не може виконати свій обов`язок по сплаті податків через зазначені ним обставини.

Так, судами констатовано, що задіяння належної позивачу нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , літера К-10 у військових цілях не підтверджено документально на момент прийняття рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку № 2935/20-40-18-04-25 від 16.11.2022.

У відповідності до довідки №774 від 10.06.2022 Військової частини НОМЕР_1 судами встановлено, що 01.03.2022 Міністерством оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з потребами Держави, в умовах правового режиму військового стану, було вилучено майно - територія та нежитлова будівля (споруда) загальною площею 10905,3 кв. м. ТОВ Компанія "Фінпром.Інвест", яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас, як стверджено судами, з переліку поданих до ГУ ДПС у Харківській області документів (як до заяви, так і на виконання попереднього рішення) не вбачається, що така довідка взагалі була подана при прийнятті рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, а тому вона не могла бути врахована податковим органом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Разом з тим, судами обґрунтовано зауважено, що сам факт вилучення нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 не свідчить про неможливість подання позивачем звітності, здійснення ним підприємницької діяльності. Доказів на підтвердження таких обставин позивачем не надано ані ГУ ДПС у Харківській області разом з заявою, ані до суду.

Не підтверджено й будь-якими доказами посилання Товариства на неможливість потрапити у орендоване ним приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (заблокування дверей під`їзду будинку АДРЕСА_3 до грудня 2022 року).

При цьому, як встановлено судами з письмових пояснень позивача, частина бухгалтерських документів Товариства знаходилась в офісі позивача, який знаходиться за адресою: вулиця Сумська, будинок 46 м.Харків, однак останнім доказів неможливості вивезти бухгалтерські документи, як із орендованого приміщення, так із приміщення, яке було вилучено, подано не було.

За висновком суду апеляційної інстанції, подані позивачем до цього суду докази (скріншоти з сайту Дія та Електронного кабінету платника податків, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Декларація з податку на нерухоме майно за 2022 рік, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія договору суборенди приміщення №162-А/С від 28.07.2021) не доводять того, що у Товариства в період з 24.02.2022 по 12.01.2023 не було можливості виконувати свій податковий обов`язок (подавати податкову звітність та дотримуватись термінів сплати податків і зборів).

Окрім того, апеляційний суд зазначив, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Компанія "Фінпром.Інвест" у останнього визначено такі види економічної діяльності:

-68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (основний);

-81.10 комплексне обслуговування об`єктів;

-46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

-68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендного нерухомого майна;

-68.31 агентства нерухомості;

-70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Тобто основним видом діяльності позивача є управління нерухомим майном, водночас наявні і інші види економічної діяльності.

Зауважено також, що позивачем не надано до суду доказів того, що вилучена нежитлова будівля за адресою: вул.Каразіна, буд. 2, м.Харків, 61002 була єдиним майном з приводу якого Товариство здійснювало свою господарську діяльність.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вилучення майна у військових цілях, за відсутності інформації про те, що це є єдине майно, з якого отримується прибуток, не доводить відсутності у позивача можливості виконувати свій податковий обов`язок.

Обґрунтовано визнано безпідставними й доводи позивача, що працівники Товариства залишили територію України та з ними було припинено дію трудових договорів, оскільки доказів таким твердженням не було подано ані до контролюючого органу, ані до суду в ході розгляду справи, а також щодо відсутності головного бухгалтера та неможливості подання звітності (яка підписується головним бухгалтером та генеральним директором), адже позивачем не надано доказів того, що обов`язки відповідної особи не мав можливості виконувати інший працівник або позивач не мав можливості найняти іншого бухгалтера.

При цьому, посилання на протокол ТОВ Компанія "Фінпром.Інвест" за №7 від 27.03.2022 про призупинення дії трудового договору, укладеного з працівниками ТОВ Компанія "Фінпром.Інвест", не свідчить про не можливість виконання податкового зобов`язання з подання звітності іншою особою окрім бухгалтера, зокрема, і працюючого на той час директора ТОВ Компанія "Фінпром.Інвест", оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, Товариством складались податкові накладні за вказаний період, що підтверджується реєстром виданих податкових накладних відповідно до архіву електронної звітності ІТС «Податковий блок».

Посилання ж позивача на те, що Товариство перебуває на території міста Харкова, яке в період з 24.02.2022 по 15.09.2022 за постановою Кабінету Міністрів України знаходилося на території активних бойових дій, а починаючи з 15.09.2022 на території можливих бойових дій, суди обґрунтовано визнали неспроможними, оскільки саме лише перебування суб`єкта господарювання на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, без доведення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили, що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, та безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника, не може свідчити про неможливість виконання ним податкового обов`язку.

З приводу долученого до заяви листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на який посилається позивач, як на доказ настання форс-мажорних обставин та неможливості виконання податкових обов`язків, судами зазначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина перша статті 617 Цивільного кодексу України, частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 14-1 Закону України "Про Торгово промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Засвідчення форс-мажорних обставин і видача сертифіката про настання таких обставин належить виключно до компетенції Торгово-промислової палати України та уповноважених регіональних органів Торгово-промислової палати України.

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України №671/97-ВР від 02.12.1997 «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Водночас, має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

При цьому, як констатовано судами, сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, який засвідчує обставини непереборної сили (форс-мажор) саме у ТОВ Компанія "Фінпром.Інвест" останнім не надано.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається позивач, не є сертифікатами Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини.

Крім того, доказів звернення до Торгово-промислової палати України для отримання відповідного сертифікату позивачем не надано.

Судами зазначено, що при аналізі наданих позивачем документів в спірному випадку відповідач-2 не встановив причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили, що сталися в результаті збройної агресії російської федерації та безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання позивачем податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Проте, відповідач-2 виконав покладений на нього обов`язок та запропонував позивачу у попередньому рішенні надати додаткові документи, які б підтверджували настання таких наслідків і подій, що унеможливлюють виконання саме цим платником свого податкового обов`язку.

Позивачем, у свою чергу будь-яких документів контролюючому органу надано не було, а тому посилання останнього на позбавлення його можливості скористатись правом надати додаткові документи, яких, на думку контролюючого органу, могло дійсно не вистачати для визнання неможливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки ТОВ компанія «Фінпром Інвест», правильно визнано судами неприйнятними, з урахуванням, серед іншого, обставин подання 17 листопада 2022 року до ГУ ДПС у Харківській області заяву відносно попереднього рішення від 17.10.2022 №869/20-40-18-04-25, до якої, окрім раніше вже поданих документів, було надано копію наказу №04-А від 27.03.2022 про призупинення дії трудових договорів.

Відтак, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що не спростовано позивачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами, останнім до контролюючого органу документів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, не надано.

Слушно зауважено судом апеляційної інстанції й те, що до заяви, поданої контролюючому органу, позивачем не надано документів/доказів на підтвердження неможливості використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання, відсутності у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність.

Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, виходячи з того, що позивачем, як при зверненні до відповідача-2 із заявою про неможливість виконання ТОВ Компанія "Фінпром.Інвест" податкових обов`язків у період воєнного стану, так і після винесення контролюючим органом попереднього рішення, не було надано достатніх доказів на підтвердження таких підстав неможливості виконання податків обов`язків, встановлених Порядком № 225, колегія суддів прийшла до висновку, що під час винесення спірного рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, відтак суди прийшли до обґрунтованого висновку , що правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Щодо визнання протиправним рішення про результати розгляду скарги від № 13760/6/99-00-06-01-03-06 від 01.06.2023, то колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пунктів 56.1, 56.2, 56.3 статті 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 ПК України).

Таким чином, ПК України запроваджені способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий (які за механізмом своєї реалізації не є тотожними) повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушені права, а згідно положень пунктів 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значеними, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Отже, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Проте, як правильно встановлено судами, оскаржуване рішення ДПС України про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки останнього шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Аналогічний висновок знаходить своє підтвердження в постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 810/1652/16, від 19 грудня 2022 року у справі №810/2342/16 та від 23 грудня 2022 року у справі №810/109/16.

Відтак, суди прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування такого рішення.

З приводу вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на суму 1020 грн без номеру та дати (номер листа 0/15460/2420 від 07.06.2023), то судами встановлено, що у позивача відсутні будь-які інші обґрунтування протиправності вказаного податкового повідомлення-рішення, окрім як у зв`язку із неможливістю своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Проте, враховуючи висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з якими також погоджується колегія суддів, про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення щодо можливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку, суди обґрунтовано вказали й на відсутність підстав для визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Відтак, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Що ж стосується доводів касаційної скарги про порушення контролюючим органом строку прийняття рішення від 16.11.2022 №2935/20-40-18-04-25, оскільки попереднє рішення від 17.10.2022 було надіслано до електронного кабінету позивача 07.11.2022, а відтак граничним терміном для надання додаткових документів на виконання попереднього рішення було 17.11.2022, то такі, на переконання колегії суддів, є неспроможними, оскільки Товариство вказує лише сам факт порушення такого строку, однак жодним чином не обґрунтовує його вплив на результат прийнятого контролюючим органом рішення про можливість виконання платником податку своїх податкових обов`язків. Не містить такий довід і мотивів щодо позбавлення Товариства можливості подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Натомість, як уже було зазначено в цій постанові, судом апеляційної інстанції встановлено, що 17 листопада 2022 року позивачем подано до ГУ ДПС у Харківській області заяву відносно попереднього рішення від 17.10.2022 №869/20-40-18-04-25, до якої, окрім раніше вже поданих документів, було надано лише копію наказу №04-А від 27.03.2022 про призупинення дії трудових договорів.

Щодо доводів представника позивача про порушення судами попередніх інстанцій принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, Суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки з протоколів судового засідання судів першої та апеляційної інстанцій, а також із судових рішень вбачається, що представник позивача Єзлова О.Л. приймала участь у відкритих судових засіданнях, зі всіма правами сторони процесу, її пояснення враховані судами при прийнятті рішень, в тому числі і в день прийняття рішень.

Також суд звертає увагу на те, що Товариство неодноразово повідомлялось про судові засідання в суді першої інстанції шляхом надсилання повісток на адресу останнього, однак у судові засідання, призначені на 18.12.2023, 10.01.2024, 22.01.2024 позивач явку свого представника не забезпечив.

Більш того, 05.01.2024 позивачем за підписом директора Товариства було подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого засідання з метою реєстрації змін в ЄДР в частині збільшення повноважень Єзловій Олені Леонідівні, у зв`язку з чим судове засідання 10.01.2024 було відкладено на 22.01.2024 (неявка позивача).

Відтак, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 слід залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Фінпром.Інвест" залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 520/16215/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду