Постанова
від 16.04.2025 по справі 904/4578/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4578/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Григоріва О.Ю. (поза межами суду) адвокат;

від відповідача: Шипілов О.М. (в залі суду) адвокат;

від третьої особи-1: Чуміна К.Г., Дячкіна Т.О. (в залі суду) адвокати;

від третьої особи-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 (повний текст рішення складено 14.06.2024, суддя Ярошенко В.І.) у справі № 904/4578/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Філія "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця", м. Стрий

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", в якому просить суд стягнути плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажів за Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-38256179/2022-0001 від 04.08.2022 у розмірі 339 392,64 грн, з яких: плата за користування вагонами у розмірі 329 745,00 грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 10 187,64 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок несвоєчасного забирання вантажу з колій станції призначення Красний Шахтар Придніпровської залізниці позивачем за весь час затримки було нараховано плату за користування вагонами у сумі 329 745,00 грн. та збору за зберігання вантажів у сумі 10 187,64 грн. Позивач зазначає про наявність вини ТОВ "Євротрейд КР" у затримці вагонів в очікуванні подання, простої в очікуванні оформлення перевізних документів, що стало підставою для нарахування платежів.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у даній справі у задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Філія "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" про стягнення плати за користування вагонами відмовлено в повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору за подання позову покладено на позивача Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" у розмірі 5 098,99 грн.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд КР» суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" не доведено, з яких причин залізниця прийняла вагони № 54402821, 54403449, 54403944, 54406517 до перевезення тільки 22.02.2023, і що простій стався саме з вини відповідача.

Судом досліджено та встановлено, що матеріали справи не містять відповідних доказів, а саме відомостей плати за користування вагонами, які були б складені на підставі актів загальної форми та відображали б час затримки вагонів у вказані два окремих періоди затримки вагонів. Позивач у позові зазначає про два окремих випадки простою: 07.11.2022 - 08.11.2022 та 25.01.2023 22.02.2023.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд попередньої інстанції вказав, що є завищеною вартість послуги з підготовки процесуальних заяв (3 000 грн) та участь в судових засіданнях (4 000 грн одне засідання, в загальній сумі 24 000 грн). Крім того, на розгляді в Господарському суді Дніпропетровської області перебувала ідентична справа. Ці справи є аналогічними щодо норм матеріального права, які підлягають застосуванню, судової практики тощо.

З огляду на специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд першої інстанції, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/4578/23 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення відповідачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 36 000,00 грн, тому обґрунтованими визналися судом витрати в розмірі 10 000,00 грн, які і покладені судом на позивача. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн. суд розподілив та поклав на відповідача.

3. Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 по справі 904/4578/23 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд КР», третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургтранс», третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця» про стягнення плати за користування вагонів повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Також не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області в частині часткового стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР", в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду від 04.06.2024 у справі №904/4578/23; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі № 904/4578/23 в частині часткового стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з АТ Укрзалізниця на користь ТОВ «Євротрейд КР» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000,00 грн.

4. Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначив, що своїми діями (ненаданням залізниці разом з вантажем/не створенням у автоматизованій системі АС Клієнт УЗ електронних перевізних документів на 10 спірних вагонів) відповідач порушив вимоги ст.ст. 6, 23 Статуту залізниць України, а також п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів та п. 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів. Тому з моменту забирання вагонів з під`їзної колії ТОВ «Аріста КР» до моменту оформлення перевізних документів (накладних) спірні вагони правомірно були затримані залізницею, про що складено акти загальної форми. Відповідно, за час затримки вагонів правомірно були нараховані плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

Крім того, скаржник стверджує, що станом на 25.01.2023, коли відповідач закінчив вантажні операції зі спірними вагонами, до настання дати наступного планового ремонту за НДІ моделей залишилося менше 10 днів, а стосовно вагонів №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 дата наступного планового ремонту за НДІ моделей була менша за поточну дату, тобто вже минула. А це означає, що робочим парком ці вагони не могли бути відправлені.

Разом з тим, на переконання позивача спірні вагони більше 2 місяців з 08.11.2022 по 25.01.2023 перебували за розпорядженням відповідача на під`їзній залізничній колії ТОВ «Аріста КР», тобто відповідач або орендар вагонів ТОВ «Металургтранс» мали достатній час, аби відправити їх ще до того, як настали критичні терміни планового ремонту, тобто на загальних підставах робочим парком.

Також апелянт вказав, що обов`язок направлення вагонів для проведення капітального або деповського ремонтів, покладається на Орендаря (ТОВ «Металургтранс») умовами п. 5.8. Договору оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006. Отже, при наближенні строку планового виду ремонту спірних вагонів, ТОВ «Металургтранс» зобов`язаний був направити вагони з таким розрахунком, щоб вони прибули на станцію приписки ст. Стрий Регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» - не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів. У такому разі орендовані вагони повинні були слідувати за перевізними документами «як вагони робочого парку». Натомість, вагони за вказівкою ТОВ «Металугртранс» були розміщені у відстій на під`їзній колії ТОВ «Ариста КР» 08.11.2022, де перебували до січня 2023 року.

Щодо нарахування плати за користування вагонами за 31 год затримки з 07.11.2022 8:00 год до 08.11.2022 15:00 год апелянт зазначив, що незважаючи на те, що затримку вагонів у листопаді 2022 року протягом 31 години з його вини відповідач визнавав, акти загальної форми № 1030 від 07.11.2022 та № 1033 від 08.11.2022, якими зафіксовано період затримки, підписав без зауважень, зрештою відомість плати за користування вагонами № 22029001, якою нараховано кошти за загальний час затримки (у т.ч. і 31 год затримки у листопаді 2022 року) не визнав повністю, при цьому заперечення висловив тільки стосовно другого періоду затримки у січні-лютому 2023 року.

Стосовно оформлення первинних документів по нарахуванню плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів скаржник вказав таке:

- Правилами користування вагонами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами);

-у графах 4, 5, 6 відомості плати за користування вагонами зазначено час передачі вагонів при подаванні їх на під`їзну колію та час забирання вагонів при їх поверненні з під`їзної колії. Оскільки вагони передавалися та повертались однією партією, відповідно час подавання та забирання для всіх вагонів є однаковим;

-разом з тим, до загального часу користування включається також час затримки вагонів на підставі різних актів, номери яких зазначено у графі 14 відомості. Так період затримки вагонів за відповідальністю вантажовласника відображається у графі 8, а за відповідальністю залізниці у графі 9 відомості;

-загальний час користування вагонами (у т.ч. час знаходження вагонів на під`їзній колії та час їх затримки на коліях станції перед подаванням та після забирання з під`їзної колії з вини Відповідача на підставі актів загальної форми) зазначається у графі 7 відомості, і він для спірних вагонів є різним, оскільки різним є час затримки вагонів з вини вантажовласника, відображений у графі 8:

-період простою вагонів №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 складає:

-на підставі актів загальної форми № 1030 від 07.11.2022 та № 1033 від 08.11.2022 з 07.11.2022 8:00 год до 08.11.2022 15:00 год - протягом 31 години та

-на підставі актів загальної форми № 10 від 25.01.2023 та № 43 від 22.02.2023 з 25.01.2023 15:45 год до 22.02.2023 10:30 год протягом 666 год 45 хв, а разом час простою становить 697 год 45 хв, що зазначено у графі 8 відомості;

- період простою вагонів №№ 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 складає:

-на підставі актів загальної форми № 10 від 25.01.2023 та № 44 від 22.02.2023 з 25.01.2023 15:45 год до 22.02.2023 15:30 год протягом 671 год 45 хв, а разом час простою становить 702 год 45 хв, що зазначено у графі 8 відомості;

- оскільки спірні вагони у той час перебували у оренді, плата за користування за період знаходження вагонів на під`їзній колії не нараховувалась, тому оплаті (графа 10) підлягає тільки час затримки вагонів з вини вантажоодержувача, що підтверджується актами загальної форми, і цей час збігається з часом, зазначеним у графі 8 відомості;

- накопичувальні картки № 23029001 та № 23029002 також складені за встановленою формою, яка є додатком до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 864/5085;

- суд першої інстанції помилково визнав відомість плати за користування вагонами № 22029001 такою, що не відповідає вимогам Правил користування вагонами і контейнерами, та відмовив у задоволенні позовних вимог, сума яких визначена на підставі цієї відомості плати за користування вагонами № 22029001 та накопичувальних карток № 23029001 та № 23029002, що свідчить про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Щодо надання вантажовласнику повідомлень про затримку вагонів позивач пояснив, що направлення повідомлення про затримку вагонів встановленої форми дійсно передбачене Правилами користування вагонами, але тільки у випадку, коли вагони затримані на підходах до станції призначення. Однак у даній справі розглядається випадок затримки вагонів не на підходах, а безпосередньо на станції призначення Красний Шахтар, відповідно Повідомлення про затримку вагонів, що передбачені п. 10 Правил користування вагонами, не передавались.

У такому випадку у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування).

Оскільки вантажовласником (вантажоодержувачем) щодо спірних вагонів на станції призначення Красний Шахтар по накладних №№ 46757530, 46757688, 46757548, 46757514, 46757837, 46757696, 46757563, 46757555, 46757472, 46757811 був відповідач ТОВ «Євротрейд», то акти загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів орендарю вагонів - ТОВ «Металургтранс» на підпис не надавалися.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" на рішення суду першої інстанції в частині часткового стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., мотивована тим, що суд першої інстанції, посилаючись на ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу, не взяв до уваги, що:

1)всі понесені відповідачем витрати прямо пов`язані з розглядом справи, а саме: витрати на складання відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив, заяви про залучення третіх осіб та розгляд справи в загальному позовному провадженні;

2)розмір витрат в цілому становить близько 10% від суми позову, що не може вважатися завищеним та необґрунтованим, а більша частина витрат складають участь в судових засіданнях, що вимагає приїзду представника відповідача з міста Кривого Рогу до міста Дніпра, участь у судовому засіданні та повернення до міста Кривий Ріг, на що сукупно витрачалося близько 6 год робочого часу за одне судове засідання;

3)судові засідання відкладалися саме через поведінку позивача, який затягував із наданням суду документів, які були витребувані ухвалами суду, в інакшому випадку справа могла бути розглянута за меншу кількість судових засідань.

Таким чином, на думку відповідача суд попередньої інстанції не зазначив належних підстав для застосування частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. В той же час, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Однак позивач не заявив жодного клопотання про зменшення витрат відповідача на правничу допомогу та не довів не співмірності витрат на правничу допомогу.

Окрім цього, відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на розгляді в Господарському суді Дніпропетровської області перебувала ідентична справа, та пояснює, що у справі № 904/6582/23 за позовом АТ «Укрзалізниця» до ТОВ «Євротрейд КР» про стягнення плати за користування вагонами правовими підставами для позову було застосування вимог статті 46 Статуту залізниць, а саме: прибуття на адресу відповідача вагонів від осіб, з якими у відповідача були відсутні будь-які договірні відносини, що цілком відрізняється від підстав позову у справі, що розглядається.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, у якій зменшено розмір витрат на правову допомогу, враховуючи подання ідентичних позовів та заяв, у яких зазвичай змінюються лише дати, суми тощо, зменшено розмір судових витрат позивачу, який подавав ідентичні позови, а не відповідачу, який відповідає на фактично заявлені вимоги.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Євротрейд» щодо підстав для покладення у повному обсязі на позивача витрат відповідача за надання йому професійної правничої допомоги в сумі 36 000,00 грн зазначив, що, вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд оцінив рівень адвокатських витрат, при цьому зазначив у рішенні, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

ТОВ «Євротрейд» у відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо підтвердження нарахування плати за користування вагонами зазначив, що згідно з п.п. 3 4 Правил користування вагонами, облік часу та нарахування плати здійснюється на підставі Відомостей форми ГУ-46, які мають складатися на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). Позивач заявив вимоги за два окремі періоди часу: 07.11.2022 08.11.2022, 25.01.2023 22.02.2023, проте надав лише одну Відомість №22029001 за період з 08.11.2022 по 25.01.2023. Відомість плати за користування вагонами містить очевидні математичні помилки, які не спростовано та не роз`яснено представником позивача. Так відповідач зазначає, що у Відомості плати за користування вагонами зазначено однаковий для всіх 10 вагонів час початку простою, а саме: 08.11.2022р. 15-00, та час закінчення простою: 25.01.2023р. 15-45. Проте для вагонів №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 час користування вантажовласником визначено як 697 год 45 хв, а для вагонів №№ 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54412236 час користування визначено як 702 год 45 хв. Також деякі надані Акти загальної форми не підписані представником відповідача, і відсутні докази його запрошення до підписання.

Стосовно доводів позивача щодо затримки оформлення накладних для відправлення вагонів в ремонт то, відповідач пояснив, що відповідач не несе відповідальності за дії інших осіб. Як зазначено у відзиві, 20.01.2023 відповідач отримав лист №195 від ТОВ «Металургтранс» із проханням оформити форми ВУ-23, ВУ-26 для направлення вагонів на ремонт до філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця».

На виконання заявки відповідач сформував запит позивачу в системі «АС Укрзалізниця» про організацію перевезення вагонів до станції Червоний Шахтар. 24.01.2023 між сторонами був складений акт прийманняпередачі вагонів №№ 54402789, 54402821, 54403449, 54406160, 54406517, 54411046, 54411061, 54411111, 54411236. 25.01.2023 о 9-00 год відповідач подав Повідомлення про закінчення вантажних операцій із проханням забрати вагони, яке було прийняте 25.01.2023 о 15-15 год.

Під час розгляду справи з`ясовано, що з 25.01.2023 по 21.02.2023 діяла заборона на оформлення вантажних документів та курсування спірних вагонів. Позивачем у наданих поясненнях та документах було підтверджено, що у інформаційних довідках баз даних залізниці у період з 25.01.2023 по 21.02.2023 були наявні наступні коментарі:

-на вагонах з номерами 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 - «заборона експлуатації робочим парком у порожньому стані (ревізія)», оскільки дата наступного планового ремонту за НДІ моделей менша за поточну дату та не виконано ревізію (DT_MODEL менше поточної);

-на вагон з номером 54403944 (у період з 25.01.2023. по 01.02.2023) - «заборона оформлення вантажних документів (ревізія)», оскільки до настання дати наступного планового ремонту за НДІ моделей залишилося менше 10 днів; (у період з 01.02.2023 та 30.01.2023 відповідно) - «заборона експлуатації робочим парком у порожньому стані (ревізія)»;

-на вагон з номером 54411236 (у період з 25.01.2023 по 30.01.2023) - «заборона оформлення вантажних документів (ревізія)» - оскільки до настання дати наступного планового ремонту за НДІ моделей залишилося менше 10 днів; (у період з 01.02.2023 та 30.01.2023 відповідно) - «заборона експлуатації робочим парком у порожньому стані (ревізія)»;

-за даними у інформаційних базах філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» під вагонами з номерами 54402789, 54403499, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54411236 у період з 25.01.2023 по 21.02.2023 обліковувалися литі деталі з протермінованим строком служби.

Отже, як вважає відповідач, вагони перебували на коліях загального користування через заборону, запроваджену самим позивачем, що унеможливило оформлення документів ТОВ «Металургтранс» та їх відправку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" у відзиві проти задоволення апеляційної скарги, поданої АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» заперечувало в повному обсязі, просило апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа-1 у відзиві звернула увагу, що позивач хибно застосовує поняття «власник вагонів» відносно ТОВ «Металургтранс».

Як зазначає, третя особа-1, в дійсності ТОВ «Металургтранс» є орендарем вагонів, а власником вагонів щодо яких здійснено спірне донарахування є АТ «Укрзалізниця» в особі Філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця» ця обставина має істотне значення в контексті поточної справи, оскільки саме на власника покладено обов`язок із забезпечення процесу ремонту вагонів.

На думку третьої особи-1 позиція позивача щодо винності у простої вагонів відповідача є помилковою, про що свідчить наступне:

-вагони не могли їхати робочим парком (що визнає і сам позивач, зокрема і в апеляційній скарзі), а тому відносно вагонів діяла заборона оформлення перевізних документів, лог-контроль. Передумовою прийняття залізницею до перевезення неробочого парку є складання форм ВУ-23М та ВУ-26М. Ці форми складаються працівниками залізниці без участі відповідача чи ТОВ «Металургтранс». І незалежно від того, чи було заповнено накладну зі сторони вантажовідправника, до моменту складання залізницею обох форм ВУ-23М та ВУ-26М. Залізницею було отримано запит на складання форм ВУ-23М та ВУ-26М 20.01.2023, проте останній із форм ВУ-26М залізниця склала тільки 22.02.2023, і в цей же день (22.02.2023) вагони були прийняті до перевезення. Направлення вагонів неробочим парком в ремонт (навіть за умови наявності готової залізничної накладної) у будь-якому випадку є неможливим у разі, якщо не складено супровідний листок форми ВУ-26М (складається за підписом робітника залізниці, начальника депо та начальника станції). Адже саме вказаний супровідний листок форми ВУ-26М «є документом, що дозволяє пересилку несправного вантажного вагона, в ремонт» (п. 5.17.1 Методичних вказівок УЗ). А відтак, затримка вагонів спричинена саме обставинами, які залежать від залізниці; вина відповідача відсутня, що виключає підстави нарахування йому спірних сум;

-документальною підставою для стягнення сум (плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів) позивач зазначає Відомість плати за користування вагонами за формою ГУ-46 №22029001 та Накопичувальні картки № 23029001, №23029002 від 23.02.2024 р. за формою ФДУ-92. Проте такі документи не відповідають ні вимогам, що ставляться до первинних документів Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ні вимогам, що діють на залізниці щодо оформлення документів. Відомість плати за користування вагонами за формою ГУ-46 №22029001 не містить достовірних відомостей про події, а відтак не може бути підставою для виникнення зобов`язань.

Стосовно апеляційної скарги, поданої ТОВ «Євротрейд КР», ТОВ «Металургтранс» вказав, що залишає вирішення цієї апеляційної скарги на розсуд суду; заперечень проти задоволення апеляційної скарги, поданої ТОВ «Євротрейд КР», не має.

Також у наданих додаткових поясненнях ТОВ "Металургтранс" щодо подібності справи №904/6582/23 до поточної справи № 904/4578/23 стверджувало про відсутність будь-яких підстав при розгляді цієї справи враховувати результати розгляду та правові висновки суду у справі №904/6582/23.

На переконання ТОВ "Металургтранс" предметом обох судових справ є стягнення плати за користування вагонами з ТОВ «Євротрейд КР», проте у вказаних справах різні фактичні підстави (обставини виникнення простою, винна сторона) та різні юридичні підстави (положення норм, які вимагають дій від учасників даних правовідносин).

Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця» у відповіді на відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Євротрейд», який просила врахувати при ухваленні судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», вказала, що ТОВ «Металургтранс» мав об`єктивну можливість направити орендовані вагони на адресу філії «СВРЗ» (ст. Стрий Регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця») за перевізними документами (як вагони робочого парку) за умови належного виконання умов п. 2.8 Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, так і за перевізними документами (як вагони неробочого парку) згідно п. 4.12. Правил, уже після встановлення заборони на оформлення перевізних документів (як вагони робочого парку).

Також третя особа-2 звернула увагу, що дана обставина свідчить про те, що заборони на відправлення вагонів на ст. Стрий Регіональної філії «Львівська залізниця» не існувало і позивач не вчиняв жодних дій, які б створили ТОВ «Металургтранс» перешкоди направити вагони на адресу філії «Стрийський вагоноремонтний завод» для виконання ремонтів. При цьому наводить висновок про те, ТОВ «Металургтранс» не мав наміру відправляти вагони за перевізними документами (як вагони неробочого парку) згідно п. 4.12. Правил, оскільки в даному випадку, за умовами договору оренди вагонів, витрати на сплату залізничного тарифу покладаються на Орендаря - ТОВ «Металургтранс».

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/4578/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

17.07.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі № 904/4578/23 залишено без руху; апелянту надано строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: - надати докази повноважень адвоката Прохорова О.О. на здійснення представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" в Центральному апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі № 904/4578/23 залишено без руху; апелянту надано строк, протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: - здійснити оплату судового збору в сумі 6118,79 грн. на належні реквізити Центрального апеляційного господарського суду, докази чого надати суду.

25.07.2024 від ТОВ "Євротрейд КР" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, якою надано ордер про надання правничої допомоги серії АЕ №1304660 на підтвердження повноважень адвоката Прохорова О.О. на представництво інтересів ТОВ "Євротрейд КР" у Центральному апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі № 904/4578/23; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 20.11.2024 о 10:00 год.

02.08.2024 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено оригінал платіжної інструкції №5655 від 02.08.2024 як доказ оплати судового збору за подання апеляційної скарги на належні платіжні реквізити Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі № 904/4578/23.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі № 904/4578/23 об`єднано в одне провадження з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі № 904/4578/23.

Розгляд апеляційних скарг призначено у судовому засіданні на 20.11.2024 о 10:00 год.

В судовому засіданні 20.11.2024 представники позивача, відповідача та третьої особи надали пояснення у справі, не були присутні представники третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Філія "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця", які належним чином повідомлені про слухання справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 в судовому засіданні у справі № 904/4578/23 оголошено перерву до 16.04.2025 на 12:00 год.

16.04.2025 представники позивача, відповідача та третьої особи-1 у судовому засіданні надали пояснення по справі.

Представник Третьої особи-2 у судове засідання 16.04.2025 не з`явився.

Беручи до уваги, що неявка учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційних скарг, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи-2.

У судовому засіданні 16.04.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи

Взаємовідносини між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальності «Євротрейд КР» (далі - відповідач) щодо залізничних вантажних перевезень врегульовано Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір про надання послуг з організації перевезень).

Текст цього Договору було оприлюднено на сайті Філії "Центр транспортної логістики" AT "Укрзалізниця" (далі - філія "ЦТЛ" AT "Укрзалізниця").

Відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача з Заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

У відповідь на цю заяву позивач надав відповідачу Повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-382561/2022-0001 від 04.08.2022, у якому присвоєно код відправника/одержувача 1389 та код платника 5574886, а також відкрив особовий рахунок з ідентичним номером для здійснення розрахунків за надані послуги.

Предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п.1.5 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://www.uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п.1.6 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (п. 1.7 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Перевізник за результатом розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП:

- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;

- або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником (п. 1.9 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовника, що випливають з правовідносин сторін за Договором, становить один рік (п. 7.3 Договору про надання послуг з організації перевезень).

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на веб-сайті http://www.uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 Договору про надання послуг з організації перевезень).

В листопаді 2022 року на адресу ТОВ «Євротрейд КР» на станцію Красний Шахтар прибули 10 вагонів №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236.

Перевезення було оформлене залізничними накладними №№ 46757530, 46757837, 46757563, 46757555, 46757472, 46757688, 46757548, 46757514,46757696,46757811.

Вантажовідправник (орендар) вагонів ТОВ «Металургтранс» направив ці вагони відповідачу на відстій перед відправкою в ремонт.

Оскільки відповідач не має власної під`їзної залізничної колії, яка примикає до колій станції Красний Шахтар, і на яку він міг би забрати вагони, що прибули на його адресу, ним було вжито заходів для укладення трьохсторонньої Письмової угоди № 3/03-2022 від 08.11.2022 з ТОВ «Ариста КР», яке є власником під`їзної залізничної колії та експлуатує її на підставі Договору № ПР/М-20483/НЮдч від 30.09.2020 «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії ТОВ «Ариста КР» при станції Красний Шахтар регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця».

Умовами трьохсторонньої Письмової угоди № 3/03-2022 від 08.11.2022 передбачено, що власник колії надає свою залізничну під`їзну колію для подавання (забирання) та навантаження (вивантаження) вагонів з вантажем, який належить вантажовідправнику/вантажовласнику.

Вантажовідправник/вантажовласник здійснює навантаження (вивантаження) вагонів на залізничній під`їзній колії власника колії (пункт 1 Письмової угоди).

Оплата послуг за подачу та забирання вагонів, користування вагонами, користування по актам, маневрову роботу здійснюється ТОВ «Євротрейд КР», ЄДРПОУ 38256179, код платника 5574886. Факт користування вагонами і надання послуг по подачі, забиранню вагонів і маневровій роботі підтверджується відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальною карткою форми ФДУ-92 (пункт 4 Письмової угоди).

За даною угодою вагони приймаються тільки у відстій (пункт 7 Письмової угоди).

Строк дії Письмової угоди до 31.12.2023.

08.11.2022 директор ТОВ «Євротрейд КР» звернувся до начальника станції Красний Шахтар з проханням подати вагони, що прибули на його адресу на під`їзну колію ТОВ «Аріста КР» для відстою (арк. с. 55, том 1).

Залізниця повідомила відповідача про готовність подавання йому спірних вагонів 08.11.2022 о 15:00 год, про що зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень форми ГУ-2 (арк. с. 56, том 1).

Про фактичне подавання вагонів на під`їзну колію було складено Пам`ятку про подавання вагонів № 14 від 08.11.2022 (арк. с. 57, том 1).

Позивач зазначає, що протягом 31 години з 07.11.2022 - 8:00 год до 08.11.2022 - 15:00 год, у той час, коли відповідачем вживались заходи щодо укладення Письмової угоди, зазначені вагони простоювали на коліях станції Красний Шахтар з вини відповідача в очікуванні подавання їх на під`їзну колію.

Про це було складено акти загальної форми № 1030 від 07.11.2022 (арк. с. 53, том 1) та № 1033 від 08.11.2022 (арк. с. 54, том 1), у яких зазначено час початку та закінчення затримки вагонів. Акти підписані представником відповідача без зауважень.

В період з 08.11.2022 по 25.01.2023 10 вагонів №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 перебували у відстої на під`їзних коліях ТОВ «Ариста КР» (користувач колій ТОВ «Євротрейд КР») у відповідності до договору № 60/22 про надання послуг з організації зберігання залізничного порожнього рухомого складу від 01.11.2022 між ТОВ «Євротрейд КР» та ТОВ «Металургтранс». У період перебування вагонів у відстої ТОВ «Металургтранс» вживав заходів щодо організації проведення ремонтів (листи ТОВ «Металургтранс» до власника вагонів Філії «Стрииський вагоноремонтниий завод» АТ «Укрзалізниця» з вимогою організувати проведення ремонтів вказаних вагонів № МТ-36 від 06.01.2023, № МТ-79 від 11.01.2023, № МТ-224 від 13.02.2023).

Необхідність направлення спірних вагонів у ремонт зумовлена закінченням строку служби візків, що слідує із довідки №2099 "Технічні паспорти вагонів" (графа «Дата закінч. терміну служби (в т.ч. з врах. продовж.)», внаслідок чого спірні вагони не могли перевозитися у загальному порядку (робочим парком).

Згідно п. 3.4. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

20.01.2023 ТОВ «Металургтранс» направив відповідачу (ТОВ «Євротрейд КР») та Експлуатаційному вагонному депо Батуринська листа № 195 від 20.01.2023, у якому просив оформити перевізні документ та документи форми ВУ-23, ВУ-26 для направлення у ремонт спірні вагони №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 на адресу філії «Стрийський вагоноремонтний завод» AT «Укрзалізниця» (арк. с. 58, том 1).

25.01.2023 відповідач передав на станцію Красний Шахтар Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (арк. с. 59, том 1). Фактично вагони були передані залізниці 25.01.2023 о 15:45 грн, про що складено Пам`ятку про забирання вагонів № 3 (арк. с. 60, том 1).

20.01.2023 відносно 4 спірних вагонів, а саме №№ 54402821, 54403449, 54403944, 54406517 ТОВ «Металургтранс» було складено перевізні документи (накладна) на відправку на станцію Стрий на адресу філії «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укрзалізниця» (графа 55 накладних).

Однак, залізничні накладні щодо всіх 10 спірних вагонів №№ 45380904, 45381001, 45380987, 45381019, 45380961, 45384492, 45384518, 45384526, 45384534, 45384476 на відправлення цих вагонів були остаточно оформлені (прийняті залізницею як підставу перевезення) тільки 22.02.2023, а до того часу вагони простоювали в очікуванні оформлення перевезення на коліях станції Красний Шахтар.

Протягом 25.01.2023 - 26.01.2023 відносно спірних вагонів залізницею складено Повідомлення на ремонт або технічне обслуговування форми ВУ-23М, якими вказані вагони було переведено до неробочого парку.

Відповідно до наявних у інформаційних базах даних філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» відомостей, спірні вагони знаходилися в неробочому парку у період з 25.01.2023 по 21.02.2023.

У зв`язку з цим щодо спірних вагонів залізницею було введено заборону оформлення вантажних документів, заборону курсування, яка діяла в період з 25.01.2023 по 21.02.2023.

Позивачем у наданих поясненнях та документах (клопотання від 01.04.2024) підтверджено, що у інформаційних довідках баз даних залізниці у період з 25.01.2023 по 21.02.2023 були наявні наступні коментарі:

на вагонах з номерами 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 - «заборона експлуатації робочим парком у порожньому стані (ревізія)», оскільки дата наступного планового ремонту за НДІ моделей менша за поточну дату та не виконано ревізію (DT_MODEL менше поточної);

на вагон з номером 54403944 (у період з 25.01.2023. по 01.02.2023) - «заборона оформлення вантажних документів (ревізія)», оскільки до настання дати наступного планового ремонту за НДІ моделей залишилося менше 10 днів; (у період з 01.02.2023 та 30.01.2023 відповідно) - «заборона експлуатації робочим парком у порожньому стані (ревізія)»

на вагон з номером 54411236 (у період з 25.01.2023 по 30.01.2023р.) - «заборона оформлення вантажних документів (ревізія)» - оскільки до настання дати наступного планового ремонту за НДІ моделей залишилося менше 10 днів; (у період з 01.02.2023 та 30.01.2023 відповідно) - «заборона експлуатації робочим парком у порожньому стані (ревізія)».

За даними у інформаційних базах філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» під вагонами з номерами 54402789, 54403499, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54411236 у період з 25.01.2023 по 21.02.2023 обліковувалися литі деталі з протермінованим строком служби.

Відповідно до п. 5.2 розпорядження № Ц-4-86/606-22 від 02.12.2022 встановлено заборону оформлення вантажних документів на вагони, в комплектації яких знаходяться литі деталі візків із строком служби, який перевищує граничний (крім вагонів, що направляються у ремонт).

На підставі доручень № Ц-4-86/606-22 від 02.12.2022 та № ЦІТ-09/1070 від 28.12.2022 працівниками філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» відомості про вищезазначені вагони внесено у окрему таблицю на ПСВ НДІ (є складовою автоматизованих інформаційних баз АТ «Укрзалізниця»).

На підставі листа від 02.01.2023 р. № ЦВ-12/4 у інформаційних довідках філією «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» на вищезазначені вагони додано коментар «ГТС-ЛИТВО», з якого слідує «заборона оформлення вантажних документів».

22.02.2023 відносно всіх 10 спірних вагонів виробничим підрозділом залізниці були виписані Супровідні листки на пересилку вагонів форми ВУ-26М. У цей же день (22.02.2023) залізницею були прийняті складені залізничні накладні, а вагони прийнято до перевезення.

Таким чином, вагони №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 простоювали протягом 666 год 45 хв з 25.01.2023 - 15:45 год до 22.02.2023 - 10:30 год, а вагони №№ 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 - протягом 671 год 45 хв з 25.01.2023 -15:45 год по 22.02.2023 -15:30 год.

На підтвердження було складено акти загальної форми ГУ-23 № 10 від 25.01.2023 (арк. с. 71, том 1), № 43 від 22.02.2023 (арк. с. 72, том 1) та № 44 від 22.02.2023 (арк. с. 72, том 1). На підпис актів представник відповідача не з`явився.

Після повернення вагонів залізниці на підставі відомості плати за користування вагонами № 22029001 було нараховано плату за користування цими вагонами за час їх простою з вини відповідача у листопаді 2022 року протягом 31 години та у січні-лютому 2023 року - 5 вагонів протягом 666 год 45 хв і ще 5 вагонів протягом 671 год 45 хв.

Також за час простою вагонів у січні-лютому 2023 року на підставі накопичувальних карток № 23029001 від 23.02.2023 та № 23029002 від 23.02.2023 було нараховано збір за зберігання вантажу.

Відомість плати за користування вагонами та накопичувальні картки представник відповідача підписав із зауваженням: «Вагон повернуті власнику 25.01.2023, про що є в пам`ятці № 3 від 25.01.2023. ТОВ «Євротрейд КР» не є власником вагонів, плату за користування ними сплачуватися не буде».

У зв`язку з наявністю у відомості плати за користування вагонами та накопичувальних картках зауважень відповідача спірні суми не були списані з його особового рахунку.

Тож, причиною виникнення спору є несплата відповідачем у добровільному порядку плати за користування спірними вагонами у розмірі 329 745 грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 10 187, 64 грн.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційні скарги позивача та відповідача задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наданням позивачем договірних послуг щодо залізничного перевезення вантажу (вагонів) та наявності правових підстав для виникнення зобов`язань відповідачів щодо плати за користування вагонами й збору за зберігання вантажів.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України вантаж, матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

З матеріалів справи вбачається, що за фактом затримки вагонів працівниками станції Красний Шахтер Придніпровської залізниці складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23 №1030 від 07.11.2022 (арк.с.53 т.1), № 1033 від 08.11.2022 (арк.с.54 т.1), № 10 від 25.01.2023 (арк. с. 71, том 1), № 43 від 22.02.2023 (арк. с. 72, том 1) та № 44 від 22.02.2023 (арк. с. 72, том 1).

Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, відповідно до пункту 2 яких за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил користування вагонами).

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (пункт 5 Правил користування вагонами).

За п. 6 Правил користування вагонами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з п. 12 Правил, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Згідно п. 13 Правил, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 р № 317. При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції та випадків виконання подвійної вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.

За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50 % ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).

Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р № 644 (далі Правила зберігання).

Так, за зберігання на місцях загального користування та коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки (п. 9 Правил зберігання).

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу Ш Збірника тарифів.

Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5, 9 грн за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441, до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі Ш Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 5,139.

Згідно пунктом 8.3 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (публічний договір станом на дату спірних правовідносин) Для цілей Договору датою та часом одержання однією Стороною будь-яких документів (повідомлень), відправлених іншою Стороною з використанням власних інформаційних систем Перевізника, є дата та час підписання відправником такого документа (повідомлення) КЕП у власних інформаційних системах Перевізника.

За пунктом 8.6.4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (публічний договір станом на дату спірних правовідносин) Підтвердження приймання вантажу до перевезення за ЕПД проводиться шляхом проставляння Перевізником в ЕПД дати та часу прийняття вантажу до перевезення та накладанням КЕП (графа 56 накладних).

З огляду на положення пунктів 8.3 та 8.6.4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (публічний договір станом на дату спірних правовідносин), ключовим є момент прийняття перевізником вантажу тобто заповнення графи 56 із накладенням КЕП.

Матеріалами справи встановлено, що 20.01.2023 орендар вагонів ТОВ «Металургтранс» направив відповідачу листа № 195 від 20.01.2023, в якому просив оформити документи ВУ-23, ВУ-26 та відправити спірні вагони №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 на адресу філії «Стрийський вагоноремонтний завод» AT «Укрзалізниця» в ремонт (арк. с. 58, том 1).

Отже, на вагони № 54402821, 54403449, 54403944, 54406517 перевізні документи (накладна) на відправку на станцію Стрий на адресу філії «Стрийський вагоноремонтний завод» AT «Укрзалізниця» були повністю підготовлені 20.01.2023, що вбачається з графи 55 накладних № 45384492, 45384518, 45384526, 45384534, яка заповнюється відправником за допомогою КЕП та фіксує дату готовності перевізного документу.

Незважаючи на це, лише 22.02.2023 у графі 56 зазначена дата фактичного приймання вантажу до перевезення станцією відправлення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" не доведено з яких причин залізниця прийняла вагони № 54402821, 54403449, 54403944, 54406517 до перевезення тільки 22.02.2023, і що простій стався саме з вини відповідача.

Щодо всіх 10 спірних вагонів у період з 25.01.2023 по 21.02.2023 діяла заборона на оформлення перевізних документів, вагони не могли поїхати робочим парком, оскільки знаходилися в неробочому парку на підставі складених структурним підрозділом залізниці Повідомлень на ремонт або технічне обслуговування форми ВУ-23М. Це підтверджено інформаційними довідками філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця».

Згідно з п. 5.15.1 параграфу 5.15 Методичних вказівок з порядку складання облікових та звітних форм по вагонному господарству, затверджених наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 № 114-Ц (далі Методичні вказівки), повідомлення форми ВУ-23М є документом, що засвідчує технічно несправний стан вагона, і є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого до числа несправних.

За п. 5.15.12 параграфу 5.15 Методичних вказівок, за правильність заповнення повідомлення несуть відповідальність працівники, які його складають та підписують: оглядач вагонів, чи особа, що виконує його обов`язки, начальник рефрижераторної секції, черговий по станції.

У відповідності до п. 5.17.1 параграфу 5.17 Методичних вказівок, Супровідний листок форми ВУ-26М є документом, що дозволяє пересилку несправного вантажного вагона, рефрижераторної секції, хопер-дозаторної або думпкарної вертушки в ремонт, для направлення несправного вагона на промивку, пропарку, нейтралізацію. Видається завжди у разі пересилки вагонів у ремонт, у т.ч. на заводи, вагонні та локомотивні депо, механізовані вагоноремонтні пункти, на промивально-пропарювальні підприємства, підприємства нейтралізації; з одного ремонтного пункту в інший, із проміжної станції до найближчого ремонтного пункту.

Супровідний листок складається у двох примірниках на підставі повідомлення форми ВУ-23М на кожний несправний вагон, який передислокується на іншу станцію. Один примірник передається представнику станції відправлення та надходить разом із вагоном до пункту призначення, другий - залишається у справах вагонного депо і підшивається до повідомлення форми ВУ-23М на вагон, що відправляється, а на рефрижераторні секції передаються начальником секції в депо приписки (п. 5.17.2. параграфу 5.17 Методичних вказівок).

Згідно п. 5.17.5 параграфу 5.17 Методичних вказівок, Супровідний листок підписується:

- начальником або заступником начальника вагонного депо;

- начальником пункту технічного обслуговування чи іншого ремонтного пункту;

- начальником ВЧД (вагонне депо) за місцем знаходження несправної рефрижераторної секції;

- представником ВЧД, що має право підпису, на проміжній станції, пунктах промивки, пропарки і на станціях знаходження пунктів нейтралізації;

- начальником рефрижераторної секції - при направленні їх в планові види ремонту.

Супровідний листом форми ВУ-26М є дозволом на передислокацію вантажних вагонів неробочого парку, незалежно від їх форми власності. Такий супроводжувальний лист після його складання працівниками залізниці знімає заборону на оформлення перевізних документів та дозволяє направлення таких вагонів на ремонт.

Згідно матеріалів справи Супровідні листки за формою ВУ-26М щодо всіх спірних вагонів були складені структурним підрозділом залізниці тільки 22.02.2023. У цей же день (22.02.2023) спірні вагони були прийняті до перевезення.

Жодних обґрунтувань затримки в оформленні Супровідного листа форми ВУ-26М позивачем не надано.

Таким чином, затримка із остаточним оформленням накладних (прийняття залізницею як підставу перевезення) та прийняттям спірних вагонів до перевезення спричинена затримкою у складанні уповноваженими структурними підрозділами залізниці документів, які дозволять пересилку в ремонт вагонів неробочого парку; без оформлення вказаних документів спірні вагони не могли бути прийняті до перевезення.

У зв`язку з цим, згідно з до п.п. 12, 13 та 16 Правил користування вагонами і контейнерами відсутні підстави для стягнення з відповідача плати за користування з відповідача.

Щодо відомості № 22029001 плати за користування вагонами та накопичувальної карти № 22029001 та 23029002, слід вказати наступне.

У відповідності до Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 № 165/3458 ч. 1 розділ 6 п.15 та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджено Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 Глава 5 п. 5 за час простою нарахована плата за користування вагонами та внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) на підставі пам`яток про подавання вагонів (ф. ГУ-45).

Відповідно до чинного законодавства права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

При цьому, частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, як, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні приписи містяться у п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Відповідно до пункту 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені у первинних документах.

Згідно п. 1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (публічний договір станом на дату спірних правовідносин) первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, інші.

Таким чином, перевізні документи, накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, відомості плати за подавання, є первинним документом, який підтверджує виникнення грошового зобов`язання контрагента перед залізницею, а перелік є підтвердження оплати наданих послуг.

Як посилається позивач, що протягом 31 години з 07.11.2022 - 8:00 год до 08.11.2022 - 15:00 год вагони простоювали на коліях станції Красний Шахтар з вини відповідача в очікуванні подавання їх на під`їзну колію. Про це було складено акти загальної форми № 1030 від 07.11.2022 та № 1033 від 08.11.2022, у яких зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.

Також позивач зазначає, що 25.01.2023 відповідач передав на станцію Красний Шахтар Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами. Фактично вагони були передані залізниці 25.01.2023 о 15:45 грн, про що складено Пам`ятку про забирання вагонів № 3. Спірні вагони були прийняті до перевезення 22.02.2023.

Вагони №№ 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111 простоювали протягом 666 год 45 хв з 25.01.2023 - 15:45 год до 22.02.2023 10:30 год, а вагони №№ 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, 54411236 протягом 671 год 45 хв з 25.01.2023 15:45 год до 22.02.2023 - 15:30 год., про що було складено акти загальної форми ГУ-23 №10 від 25.01.2023, № 43 від 22.02.2023, № 44 від 22.02.2023.

Тобто, Позивач у позові зазначає про два окремих випадки простою: 07.11.2022 - 08.11.2022 та 25.01.2023 22.02.2023.

Однак, наявна в матеріалах справи Відомість плати за користування вагонами за формою ГУ-46 № 22029001 не відповідає вимогам Правил користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Згідно п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять відповідних доказів, а саме відомостей плати за користування вагонами, які були б складені на підставі актів загальної форми та відображали б час затримки вагонів у вказані два окремих періоди затримки вагонів.

Долучена позивачем Відомість плати № 22029001 не стосується спірних періодів 07.11.2022 - 8:00 год до 08.11.2022 - 15:00 год та 25.01.2023 - 15:45 год до 22.02.2023 10:30 год щодо яких позивачем складено акти загальної форми ГУ-23. Фактично згідно Відомості плати № 22029001 у колонці 4 «передача при подаванні вагонів» зазначено дату 08.11.2022, у колонці 6 «забирання вагонів залізницею» зазначено дату 25.01.2023.

Відтак, у Відомості плати № 22029001 нарахування плати здійснюється за період, коли спірні вагони перебували у відстої на під`їзній колії, що суперечить п. 15 Правил.

Так, згідно з пунктом 12 Правил, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

За пунктом 15 Правил, за час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Крім того до відомостей плати користування вагонами включено вагони № 54402821, 54403449, 54403944, 54406517, що вже як зазначалося були своєчасно оформлені до перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс".

Відповідно до пункту 8 Правил, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У відповідності до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 № 334, Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності:

відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами);

самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними;

затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил;

в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Крім того, згідно п.10. Правил користування вагонами і контейнерами, облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

У матеріалах справи відсутні відповідні докази стосовно передачі Повідомлення про затримку вагонів відповідачу або вантажовідправнику (ТОВ «Металургтранс»), запрошення ТОВ «Металургтранс» до складання та підписання акту загальної форми.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем не доведено правомірність нарахування плати за користування вагонами, не надано належних первинних документів, оформлених згідно з вимогами законодавства, чим порушено п. 3, 4, 12, 15 Правил користування вагонами.

Інші аргументи скаржника також не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

Стосовно доводів апеляційної скарги ТОВ «Євротрейд КР» про незгоду з рішенням суду першої інстанції в частині часткового стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог цієї норми суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

З аналізу судової практики Верховного Суду (постанови КГС ВС від 24.01.2019р. у справі №910/15944/17, від 19.02.2019р. у справі №917/1071/18) вбачається, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові від 12.01.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/2702/21 вказав, що здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Відповідач подав клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000,00 грн.

До клопотання на підтвердження витрат на послуги адвоката були долучені: договір про надання правничої допомоги № 06/09 від 06.09.2023 (далі - договір), укладений між ТОВ «Євротрейд КР» та Адвокатським бюро «Олександра Прохорова», додаткову угоду № 1 від 06.09.2023 до договору, акт № 1 від 03.06.2024 наданих послуг за договором на суму 36 000 грн, ордер АЕ № 1226584 від 14.09.2023, платіжні інструкції № 83 від 20.09.2023, № 132 від 15.12.2023, № 155 від 17.01.2024, № 165 від 07.02.2024, № 189 від 07.03.2024, № 209 від 05.04.2024, № 236 від 20.05.2024 на загальну суму 40 000,00 грн.

З наданого договору та акта вбачається погодження сторонами, прийняття й виконання Адвокатським бюро «Олександра Прохорова» зобов`язання про надання відповідачу наступної правничої допомоги у справі:

- складання та подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/4578/23 6 000 грн;

- складання та подання процесуальної заяви: заяви про залучення до участі у справі третіх осіб 3 000 грн;

- складання і подання процесуальної заяви: клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін 3 000 грн;

- участь в судових засіданнях у справі № 904/4578/23 (18.12.2023, 16.01.2024, 06.02.2024, 05.03.2024, 02.04.2024, 14.05.2024) 24 000 грн.

Колегія суддів, здійснивши аналіз наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції було підставно зазначено про те, що є завищеною вартість послуги з підготовки процесуальних заяв (3 000 грн) та участь в судових засіданнях (4 000 грн. одне засідання, в загальній сумі 24 000 грн).

Практика Верховного Суду (зокрема, постанови у справах №910/15944/17, №908/2702/21) підтверджує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні повне відшкодування витрат на правничу допомогу, навіть у разі ухвалення рішення на її користь, якщо такі витрати суперечать принципам добросовісності, розумності та справедливості.

Господарський суд Дніпропетровської області обґрунтовано врахував реальність, обґрунтованість, пропорційність та розумність витрат, керуючись як положеннями процесуального законодавства (ч. 5-7 ст. 129 ГПК України), так і практикою Верховного Суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині оскарження рішення від 04.06.2024 у даній справі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст. 277 ГПК України. Також, аргументи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" стосовно оскарження рішення суду в частині розподілу судових витрат з мотивів неправильного застосування судом ч. 5 ст. 129 ГПК України не знайшли свого підтвердження, рішення в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржники, звертаючись з апеляційними скаргами, не довели неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційних скарг в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 282-284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі № 904/4578/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 у справі № 904/4578/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на апелянтів - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрейд КР".

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 12.05.2025

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	16.04.2025
Оприлюднено	13.05.2025
Номер документу	127247316
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі перевезення, транспортного експедирування, з них залізницею, з них

Ярошенко Вікторія Ігорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.04.2025 по справі 904/4578/23ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —904/4578/23

Постанова від 16.04.2025

Постанова
від 16.04.2025 по справі 904/4578/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД