Ухвала

від 12.05.2025 по справі 905/943/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 905/943/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім"

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі судді Левшиної Г. В.

від 21.01.2025 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Шутенко І. А., Плахов О. В., Слободін М. М.

від 18.03.2025

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім"

до держави Російська Федерація, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення майнової шкоди, завданої у зв`язку зі збройною агресією, яка складається з реальних збитків в розмірі 1 281 491,00 доларів США, що еквівалентно 48 550 829,00 грн, та упущеної вигоди у сумі 152 000,00 доларів США, що еквівалентно 5 758 702,00 грн, а також витрат за послуги з проведення оцінки реальних збитків та упущеної вигоди у розмірі 150 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 у справі № 905/943/24 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" суму реальних збитків в розмірі 1 281 491,00 доларів США, що станом на 30.01.2024 еквівалентно 48 550 829,00 грн. Присуджено до стягнення з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 728 262,43 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою від 18.03.2025 Східний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 у справі № 905/943/24, доповнивши його резолютивну частину абзацом наступного змісту: "Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643, 119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" (49027, м. Дніпро, вул. Вернадського Володимира, буд. 35п, кв. 16; код ЄДРПОУ 05488319) 150 000 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертної оцінки заявлених позивачем вимог.". В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 у справі № 905/943/24 залишив без змін.

17 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 905/943/24; скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 905/943/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди у розмірі 152 000,00 доларів США, що еквівалентно 5 758 702,00 грн; ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди у розмірі 152 000,00 доларів США, що еквівалентно 5 758 702,00 грн; в іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 905/943/24 залишити без змін.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Всупереч вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" конкретно не зазначило підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Однак з тексту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 905/943/24 скаржник вважає наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначає, що "під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, від 10.12.2024 у справі № 905/1734/23, а також не враховано судом апеляційної інстанції поданих позивачем доказів на підтвердження цих позовних вимог.". Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" не наводить конкретно яка/які саме норма/норми права неправильно застосована/порушена/не застосована судом апеляційної інстанції у взаємозв`язку із наведеними постановами Верховного Суду, а також не зазначає конкретно які саме докази не враховані судом апеляційної інстанції.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те що, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу, зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Саме тільки загальне посилання скаржника на те, що суд не врахував, не дослідив (чи дослідив не у повному обсязі) докази та/або не з`ясував обставини справи, без зазначення які конкретно докази не були враховані або досліджені, не може вважатися належним обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України сукупно з пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом уточнення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), та викладення належного обґрунтування підстави (підстав) касаційного оскарження з урахуванням вказівок Верховного Суду, зазначених в цій ухвалі.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Суд при цьому не розглядає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 905/943/24, оскільки касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови у відповідності до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, а тому строк на касаційне оскарження не є пропущеним.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" на рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 905/943/24 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Володарський "Райагрохім", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко