Ухвала від 12.05.2025 по справі 260/3613/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/3613/24 пров. № А/857/7952/25

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Заверуха О. Б., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі № 260/3613/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві подало апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене рішення постановлено 12 листопада 2024 року у порядку письмового провадження, копію якого отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві 19 листопада 2024 року.

Вперше апеляційну скаргу подано 11 грудня 2024 року в межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліку апеляційної скарги (не додано документа про сплату судового збору).

Копію вказаної ухвали Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві отримало 27 січня 2025 року до електронного кабінету.

Вдруге апеляційну скаргу подано 11 лютого 2025 року, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржником подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що вперше апеляційну скаргу подано в межах строку встановленого статтею 295 КАС України. Наголошує на те, що на території України діє правовий режим воєнного стану та на пов`язаних з ним обставинам та наслідках війни, що унеможливило подання апеляційної скарги без порушення процесуального строку. Вказує, що під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин, основними з яких є повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться відповідний орган, а також окупація вказаної території тощо. Вважає перелічені ним причини поважними та такими, що підлягають задоволенню.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Скаржником у цій справі не продемонстровано добросовісного ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та не вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків первинної апеляційної скарги.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення апеляційної скарги та неврахування скаржником процесуального законодавства та судової практики Верховного Суду щодо вимог до форми апеляційної скарги в частині порядку її формування та подання.

При цьому, скаржником не доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником.

Натомість, зазначена скаржником причина пропуску строку апеляційного оскарження - повернення йому своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з оформленням апеляційної скарги без дотримання вимог, встановлених ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, не свідчить про пропуск строку на апеляційне провадження з поважної причини, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні апеляційної скарги, що стало наслідком її повернення, не підтверджує наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.

Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 22 квітня 2024 року у справі № 560/13281/23, від 20 грудня 2024 року у справі № 560/5901/24.

Отже, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника, виникнення організаційних складнощів, що мало наслідком її повернення та призвели до пропущення строку на апеляційне оскарження є суб`єктивними причинами, а відтак негативні наслідки, що настали у зв`язку з такими причинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Щодо посилання скаржника на дію правового режиму воєнного стану, то слід зазначити, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Колегія суддів наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

В апеляційній скарзі скаржником не підтверджено причиннового зв`язку факту запровадження на території України воєнного стану, його наслідків та неможливістю подання апеляційної скарги.

Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі, а свідчать про пропуск строку із суб`єктивних причин, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Отже, скаржником не зазначені поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі № 260/3613/24.

Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі № 260/3613/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяО. Б. Заверуха