Рішення

від 05.05.2025 по справі 914/357/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2025 Справа № 914/357/25

За позовом: Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг, м. Київ

до відповідача 1: Фермерського господарства Колодницька Вербина, с. Конюхів Львівської області

до відповідача 2: Фермерського господарства Вербина Колодницька Плюс, с. Конюхів Львівської області

про стягнення 386 572, 41 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Жовток Х.І.

За участю представників:

від позивача (в режимі відеоконференції): Пилипенко А.В. - представник;

від відповідачів: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг до відповідача 1: Фермерського господарства Колодницька Вербина до відповідача 2: Фермерського господарства Вербина Колодницька Плюс про солідарне стягнення з відповідачів 386 572, 41 грн за неналежне виконання договору про розрахунки № 1 від 09.04.2024 та договору поруки № 180 від 20.09.2023.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено на 02.04.2025.

Ухвалою суду від 02.04.2025 розгляд справи відкладено на 30.04.2025.

Підготовче засідання, призначене на 30.04.2025, не відбулось у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення суду. Ухвалою суду від 30.04.2025 судове засідання призначено на 05.05.2025.

У судовому засіданні 05.05.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити.

Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час, дату та місце розгляду повідомлені належним чином.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована порушенням відповідачами своїх зобов`язань за договором про розрахунки № 1 від 09.04.2024, договором фінансового лізингу № 13-23-1 Ф ств-фл/6 від 28.02.2023 та договором поруки № 130 від 20.09.2023 в частині своєчасної та повної оплати лізингових платежів на суму 329 535, 27 грн. За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач також заявив до стягнення 23 407, 72 грн пені, 22 007, 49 грн 25% річних та 11 621, 93 грн інфляційних втрат.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали, щодо позову в установленому порядку не заперечили.

Обставини справи.

09 квітня 2024 року Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг та Фермерське господарство Колодницька Вербина уклали договір про розрахунки № 1 (далі Основний договір), відповідно до пункту 1.1. якого Боржник зобов`язується сплатити Кредитору у встановлені цим Договором строки заборгованість у розмірі 472 990, 19 грн, що виникла за Договором фінансового лізингу від 28.02.2023 № 13-23-1 Ф ств-фл/6 (далі Договір фінансового лізингу), укладеного між Кредитором та Боржником.

Згідно з графіком сплати платежів, які встановлені пунктом 1.2. основного договору, Відповідач 1 повинен був сплатити чергові платежі: № 6 на суму 28 945, 37 грн не пізніше 30.09.2024, № 7 на суму 319 887, 40 грн не пізніше 31.10.2024.

У пункті 1.3. основного договору погоджено, що Боржник зобов`язався сплатити на користь Кредитора грошові кошти (заборгованість), що вказані в пункті 1.1. в повному обсязі до 31.10.2024 включно.

Пунктом 3.1. основного договору встановлено, що у разі прострочення сплати платежів, визначених у пункті 1.2. даного Договору, Боржник несе відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання, відсотки (проценти) у розмірі 25 % річних від простроченої суми та індексу інфляції за весь час прострочення.

Сторони домовились про те, що відповідальність, визначена у п. 3.1. даного Договору, є окремим грошовим зобов`язанням, та не суперечить ч. 1.ст. 61 Конституції України (пункт 3.2. основного договору).

Однак, як ствердив позивач, відповідач 1 не сплатив лізингових платежів № 6 та 7 своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач зарахував з платежу, здійсненого 01.11.2024 відповідачем 1, в рахунок погашення заборгованості по платежу № 6 на суму 19 297, 50 грн. Тому станом на 31.01.2025 заборгованість в частині лізингових платежів становить 329 535, 27 грн.

У порядку досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу 1 вимогу №14/99 від 03.02.2025 про сплату заборгованості.

Відповіді на вимогу матеріали справи не містять.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань 20.09.2023 позивач та Фермерське господарство Вербина Колодницька Плюс (надалі Поручитель/відповідач-2) уклали договір поруки № 180, згідно з яким відповідач-2 поручився у повному обсязі за виконання відповідачем-1 зобов`язань, що випливають із договору фінансового лізингу від 28.02.2023 № 13-23-ІФ ств-фл/6 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, укладеним між кредитором та боржником, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірі сплати лізингових платежів, сплати можливих штрафних санкцій, пені, індексу інфляції, збитків, будь-яких інших умов відповідно до умов Основного договору.

У порядку досудового врегулювання спору 03.02.2025 позивач надсилав відповідачу-2 як поручителю вимогу про сплату заборгованості № 14/100.

Відповіді на вимогу матеріали справи не містять.

Тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 329 535, 27 грн заборгованості за платежами, 23 407, 72 грн пені, 22 007, 49 грн 25% річних та 11 621, 93 грн інфляційних втрат.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач-1 уклали договір фінансового лізингу № 13-23-1 Ф ств-фл/6 від 28.02.2023 та договір про розрахунки № 1 від 09.04.2024, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Актом приймання-передачі №1 від 16.03.2023 підтверджено передання позивачем відповідачу-1 на умовах лізингу у строкове платне володіння та користування предмет лізингу.

Отже, позивач свої зобов`язання за спірним договором виконав повністю.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як встановив суд, відповідач-1 згідно з пунктом 1.2 основного договору мав обов`язок до 30.09.2024 сплатити 28 945, 37 грн, а до 31.10.2024 319 887, 40 грн.

В рахунок погашення заборгованості по 6-му платежу позивач зарахував оплату на суму 19 297, 50 грн.

Доказів оплати заборгованості в повному розмірі за 6-ий платіж на суму 9 647, 87 грн та за 7-ий платіж на суму 319 887, 40 грн, матеріали справи не містять.

Тому позивач підтвердив, а відповідач 1 не спростував наявність заборгованості на суму 329 535, 27 грн.

Крім цього, як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач-2 уклали договір поруки №130 від 20.09.2023, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порука створює права для кредитора та обов`язки для поручителя, безпосередньо на права та обов`язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов`язань не впливає, оскільки зобов`язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Факт порушення боржником відповідачем-1 своїх зобов`язань підтверджено матеріалами справи.

Частина 3 статті 554 Цивільного кодексу України надає можливість встановлювати поруку стосовно виконання одного й того ж зобов`язання з боку декількох осіб (співпоручителів) шляхом укладення між кредитором і кількома поручителями одночасно одного спільного договору поруки і закріплює як солідарну відповідальність поручителів з боржником перед кредитором, так і солідарну відповідальність поручителів між собою, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Зважаючи на те, що норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов`язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1.1. договору поруки сторони узгодили, що згідно з яким відповідач-2 поручився у повному обсязі за виконання відповідачем-1 зобов`язань, що випливають із договору фінансового лізингу з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього, укладеним між кредитором та боржником, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо строків/термінів та розмірі сплати лізингових платежів, сплати можливих штрафних санкцій, пені, індексу інфляції, збитків, будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору.

В ході судового розгляду відповідач-2 обставин справи не заперечив, доказів оплати заборгованості за взятими зобов`язаннями позивачу не надав.

Укладені позивачем та відповідачами договори є дійсними і обов`язковими для виконання сторонами, а отже, на підставі положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжують для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право позивача як постачальника отримати лізингові платежі та обов`язок відповідачів своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості на суму 329 535, 27 є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 25% річних.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач нарахував відповідачу 23 407, 72 грн пені по кожному простроченому платежу, врахувавши часткові оплати та шестимісячний строк нарахування.

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що такий є правильним.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач нарахував 22 007, 49 грн 25% річних та 11 621, 93 грн інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що такий є правильним.

Поряд з цим, позивач допустив помилку при нарахуванні 25 % річних, оскільки здійснював розрахунки виходячи із 365 днів у 2024 році, в той час, як у 2024 році було 366 днів.

Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що правомірно заявленою сумою до стягнення є 21 956, 21 грн. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 329 535, 27 грн основного боргу, 23 407, 72 грн пені, 21 956, 21 грн 25% річних та 11 621, 93 грн інфляційних втрат.

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, з урахуванням приписів частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства Колодницька Вербина (місцезнаходження: 82436, Львівська область, Стрийський район, село Конюхів, вулиця Гасина О., будинок 228; ідентифікаційний код: 40693835) та Фермерського господарства Вербина Колодницька Плюс (місцезнаходження: 82436, Львівська область, Стрийський район, село Конюхів, вулиця Гасина О., будинок 228; ідентифікаційний код: 44621900) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Мечникова, 16-А, ідентифікаційний код: 30401456) 329 535, 27 грн основного боргу, 23 407, 72 грн пені, 21 956, 21 грн 25% річних та 11 621, 93 грн інфляційних втрат.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства Колодницька Вербина (місцезнаходження: 82436, Львівська область, Стрийський район, село Конюхів, вулиця Гасина О., будинок 228; ідентифікаційний код: 40693835) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Мечникова, 16-А, ідентифікаційний код: 30401456) 2 319, 13 грн судового збору.

5. Стягнути з Фермерського господарства Вербина Колодницька Плюс (місцезнаходження: 82436, Львівська область, Стрийський район, село Конюхів, вулиця Гасина О., будинок 228; ідентифікаційний код: 44621900) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Мечникова, 16-А, ідентифікаційний код: 30401456) 2 319, 12 грн судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.05.2025.

Суддя Никон О.З.