Рішення

від 06.05.2025 по справі 168/914/24

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/914/24

Провадження № 2/168/14/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

представників позивача Водько В.Л., Філончук Н.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в селищі Стара Вижівка у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Вижівка»</a>, третя особа на стороні позивача Старовижівська селищна рада, до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що перебуває в оренді,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Вижівка»</a> (далі Позивач) звернулось до суду з позовом у якому посилається на такі обставини.

19.03.2018р. між ПрАТ «Фабрика Вижівка» (правонаступником якої є позивач) та Старовижівською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131, площею 0,1693 га, що розташована по АДРЕСА_1 на 10 років. На цій ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна позивача. На сусідній земельній ділянці відповідачка самовільно здійснила реконструкцію нерухомого майна, здійснивши добудову, фізично параметри якої виходять на земельну ділянку з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131, що перебуває в користуванні позивача. Вказаний об`єкт відповідачки та будівельний матеріал, багаторічні насадження і тимчасові споруди (хлівчики для птиці) створюють перешкоди у користуванні землею з 2019 р. На даний момент будівля, що належить позивачу, виставлена продаж. З квітня 2024 р. експерт не може провести фотофіксацію нерухомого майна для визначення реальної його вартості. Окрім того, потенційні покупці вимагають зменшення ціни через наявні перешкоди в користуванні будівлею. Рішенням Старовижівської селищної ради зобов`язано відповідачку усунути позивачу перешкоди в користуванні ділянкою. Таке рішення ухвалене на підставі акта обстеження ділянки від 22.05.2024, в якому зафіксовано, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131 розташоване виробниче приміщення позивача. З південної стіни до якого відповідачкою здійснено прибудову господарської споруди та встановлено огорожу (паркан). Відповідачка добровільно рішення селищної ради не виконала.

Тому позивач просить зобов`язати відповідачку усунути створені позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідачки за її рахунок провести демонтаж частини побутової будівлі та дерев`яного паркану, прибрати будівельні матеріали, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131.

Відповідач подала відзив на позов, у якому вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними. Відповідач посилається норми права про непорушність права приватної власності.

Також зазначає, що на підставі рішення Старовижівської сільської ради їй виділено у власність і вона є власником земельної ділянки площею 0,1046 га, що розташована по АДРЕСА_2 , їй було видано державний акт, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

Крім того, за згодою позивача від 31.07.2014 р. №205 було вилучено для неї із користування ПрАТ «Фабрика Вижівка» земельну ділянку площею 0,328 м. кв.

24.12.2014 р. реєстраційною службою зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 0725055100:01:014:0105 по АДРЕСА_2 .

Вважає позовні вимоги не обґрунтованими.

Окрім того, вважає посилання позивача на акт від 22.05.2024 р. обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131 не переконливим, оскільки при його складанні не враховано розміщення на карті належної їй ділянки площею 0,1043 га, межі якої в даний час не встановлені. Вважає, що в даному випадку є зміщення земельної ділянки з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131 на належну їй земельну ділянку.

Зазначає, що не може відповідати за помилки розробника технічної документації, відтак її не можна позбавити права власності. Також до позову не долучено оригіналу рішення Старовижівської селищної ради про надання позивачу цієї ділянки в оренду та не долучено копій відповідних документів, що підтверджують розробку технічної документації на ділянку з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131.

Стверджує, що в даному випадку виникла накладка з суміжною ділянкою позивача, яка виникла під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж ділянки в натурі. Просить відмовити в позові.

Ухвалою судді від 09.09.2024 позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову.

30.09.2024 на виконання ухвали про залишення без руху подано уточнений позов (а.с.26).

Ухвалою від 01.10.2024 р. відкрито провадження в справі.

22.10.2024 р. відповідачка подала відзив на позов.

У ході підготовчого провадження ухвалою суду від 19.03.2025 задоволено клопотання про витребування доказів.

08.04.2025 витребувані ухвалою суду докази надійшли до суду.

01.05.2025 р. підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача Водько В.Л. позов підтримала. Дала пояснення аналогічні наведеним в позові, додала, що є керівником ТОВ «Фабрика Вижівка» з 2022 р. Відповідачка, починаючи з 2019 р. чинить перешкоди позивачу в користуванні майном. До південної стіни належної позивачу будівлі відповідачка добудувала господарські споруди, встановила паркан, зберігає на орендованій позивачем ділянці будівельні матеріали. Через наявність цих добудов та паркану, позивач не має доступу до своєї будівлі, не може здійснити обміри ділянки та будівлі, тому не можливо здійснити продаж будівлі. Добровільно відповідачка не надає позивачу доступ до ділянки, також не допустила представників селищної ради для встановлення меж ділянки. Комісія селищної ради, як власник ділянки, визначила лише орієнтовну площу самовільно зайнятої відповідачкою ділянки. Через відсутність можливості встановити межі ділянки, було здійснено фотозйомку території та зйомку з повітря, де на фото чітко відображено наявність цих споруд відповідачки. Комісією Старовижівської селищної ради складено акт про порушення та зобов`язано відповідачку усунути порушення. На час розгляду справи в суді відповідачка будівельні матеріали прибрала, однак решту порушень не усунула. З наявних в справі матеріалів та викопіювання чітко видно, що межа ділянки, якою користується позивач, не проходить по стіні будівлі, а проходить на певній відстані від споруди. Однак, відповідачка, як відображено в тому числі на фото, прибудувала свої споруди впритул до стіни будівлі. Чим зайняла частину ділянки, якою, користується позивач.

Представник позивача Філончук Н.В. просить позов задовольнити. Дала пояснення про те, що земельна ділянка, яка перебувала в користуванні позивача до 2017 р., була поділена в 2018 р на декілька інших, в результаті чого утворилась в тому числі і ділянка з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131, площею 0,1693 га, якою відповідно до договору оренди користується позивач. Договір оренди зареєстрований у відповідному реєстрі речових прав. З цією ділянкою межує ділянка відповідачки. Надані суду докази відображають реальний стан на місцевості. З викопіювання та наданих документів видно чітко можна прослідкувати, що межа ділянки, що перебуває в користуванні позивача, проходить на певній відстані від стіни будівлі, а відповідачка добудувала господарські споруди саме до стіни цієї будівлі, чим фактично самовільно зайняла частину ділянки. Відповідачка не допускає представників позивача та представників селищної ради для того, щоб здійснити заміри на місцевості, тому площа самовільно зайнятої ділянки визначена в акті комісією селищної ради орієнтовно. В результаті проведення поділу ділянки не потребується погодження меж з суміжними землекористувачами.

Представник третьої особи Старовижівської селищної ради просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судовому засіданні позову не визнала. Стверджує, що має зареєстроване право власності на обидві свої земельні ділянки, хоча межі однієї з них не визначені. Жодної земельної ділянки самовільно не захоплювала. Користується належними їй ділянками відповідно до меж цих ділянок. Підтвердила, що належні їй дерев`яні будівлі (дерев`яні споруди) дійсно є прибудованими до стіни будівлі котра належить позивачу, однак, стверджує, що ці споруди і паркан перебувають на належній саме їй ділянці, а не на ділянці позивача і саме по цьому паркану як межі було приватизовану нею ділянку. Межа цієї ділянки завжди проходила по паркану і стіні будівлі позивача. Паркан вже є старий і валиться. Ділянку вона приватизувала в 2000 р., а іншу - у 2014, і жодних зауважень в позивача не виникало щодо користування і меж ділянок. Жодних меж ділянок Старовижівська селищна рада в 2016 р. і 2018 р. з нею не погоджувала, стверджує, що однозначно підпис в акті прийняття межових знаків 2016 року їй не належить, що видно з копії паспорта. В Акті прийняття межових знаків 2018 р. вона взагалі не вказана як суміжний користувач, хоча в плані кадастровий номер її ділянки вказаний. Щодо акту обстеження 2024 р., то її не повідомляли про таку перевірку, про рішення селищної ради про необхідність щось усунути вона не знала. Належні їй будівельні матеріали вона дійсно зберігала на території ділянки позивача, але їх вже прибрала після отримання позову. Забрала також годівничку для тварин. Однак, паркан та інші добудови знаходяться на її ділянці. Претензії позивача і селищної ради є безпідставні. Вважає, що перед тим, як надати позивачу в оренду ділянку, то спочатку треба було виготовити технічну документацію на цю ділянку. Такої документації суду не надано, а межі ділянки селищна рада з нею при цьому не погоджувала. Немає рішення селищної ради про надання позивачу в оренду ділянки з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131, площею 0,1693 га. У 2017 р. Старовижівська селищна рада припинила договір з позивачем оренди земельної ділянки площею 1,7818 га з кадастровим номером 0725055100:01:014:0113, за рішенням від 25.10.2017 р. затверджено документацію на нові ділянки. Тому просить відмовити в позові.

Представник відповідача Самулевич О.М. просить відмовити в позові. Стверджує, що позовні вимоги не доведені. Не доведено де знаходиться земельна ділянка позивача, чим саме відповідач створює позивачу перешкоди, частково відповідачка виконала вимоги рішення сесії про усунення порушень відповідач виконала і прибрала будівельні матеріали з ділянки позивача. Не доведено той факт чи увесь паркан, чи його частина, і які саме споруди розташовані ніби то на ділянці позивача. Відповідачка вказує, що такий паркан і споруди стоять там з 2000 р., а в 2016 при складенні акті прийому-передачу межових знаків жодних зауважень від позивача чи третьої особи не було. Вказує, що відсутнє рішення селищної ради про надання в оренду позивачу ділянки з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131. За таких умов ставить під сумнів правомірність укладення договору оренди ділянки з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131, незважаючи на наявність підпису посадової особи в договорі і державну реєстрацію договору. Не вказано частину якої саме ділянки позивачка самовільно захопила, площу захопленої ділянки.

Також просить відмовити в позові, оскільки позовні вимоги не обґрунтовані. Наданий акт обстеження земельної ділянки від 22.05.2024 не є належним доказом, який би підтвердив факт самовільного захоплення відповідачкою частини ділянки, площею 0,0045 га, не підтверджує факту здійснення самовільної добудови приміщень і встановлення огорожі, оскільки складений спеціалістами відділу землевпорядкування, які не сертифікованими фахівцями, що мають право виконувати роботи по землеустрою. Відображена в акті план схема ділянки не відповідає вимогам закону, ґрунтується на припущеннях. Позивач не надав доказів, які б вказали яка саме ділянка перебуває в його користуванні, де проходить її межа, чи порушена ця межа, чи має місце захоплення відповідачем цієї частини ділянки, який розмір та місце розташування споруд, що встановлені відповідачкою, і які слід демонтувати, яка площа добудови. Такими доказами могли б бути висновки експерта. Позивач не довів, що відповідачка самовільна зайняла частину його ділянки, що право позивача на користування орендованої ділянкою порушено, а тому позов не обґрунтований.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 обставин, які б мали значення в справі не вказав, пояснив, що він в зміст документів щодо межі його ділянки не вникав, а лише знає, що межа ділянки була визначена саме по паркану, який там стояв завжди і саме по ньому як межовому знаку, здійснювались обміри ділянки під час приватизації.

Суд, заслухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 328 ЦКправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною першою статті15, ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Стаття 82 ЦПК Українивизначає підстави звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи встановлено такі обставини.

ТОВ «Фабрика Вижівка» є правонаступником ПрАТ «Фабрика Вижівка» (а.с.104).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19.03.2018 р., укладеного між Старовижівською селищною радою та ПрАТ «Фабрика Вижівка», останньому надана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131, площею 0,1693 га, що розташована по АДРЕСА_1 . Право оренди зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.6,8,9).

Відповідачка є власником двох суміжних земельних ділянок:

- ділянки з кадастровим номером 0725055100:01:014:0105 по АДРЕСА_2 , площею 0,328 м. кв., право власності на яку набуто 24.12.2014 р. (а.с. 46,47),

- ділянки, межі якої не встановлені, площею 0,1043 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 , і надана у власність відповідачки рішенням Старовижівської селищної ради від 29.09.2000 р. № 12/15,державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю (а.с. 48).

22.05.2024 р. головними спеціалістами відділу землевпорядкування містобудування та архітектури, в присутності представника позивача складено акт обстеження земельної ділянки, та зафіксовано порушення вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки, а саме: обстежено ділянку з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131, що перебуває у комунальній власності і передана позивачу в оренду. Виявлено, що на земельній ділянці розташоване виробниче приміщення позивача, до якого з південної сторони ОСОБА_3 добудовано господарську споруди та встановлено огорожу (паркан) на орієнтовній площі 0,0045 га. Вказані дії відповідачки унеможливлюють доступ до цього приміщення і перешкоджають позивачу обслуговувати приміщення. Оскільки рішень чи розпоряджень про надання відповідачці вказаної ділянки не приймалось, то частина ділянки з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131 площею 0,0045 га є самовільно зайнятою, чим порушується ст. 125, ст. 126 Земельного кодексу України (а.с.15). До акту додається план схема земельної ділянки з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131 та відображенням частини ділянки, котра позивачем вважається як самовільно зайнята відповідачкою (а.с.15-16).

Рішенням сесії Старовижівської сільської ради від 19.06.2024 р. № 37/92 зобов`язано ОСОБА_3 протягом 30 календарних днів вжити заходів щодо усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства стосовно самовільного зайняття частини земельної ділянки орієнтовною площею 0,0045 газ кадастровим номером 0725055100:01:014:0131, розташованої по АДРЕСА_1 (а.с.17).

Копія рішення та акту відповідно до супровідного листа від 10.07.2024 № 623/02-07/2-24 скеровані відповідачці ОСОБА_3 (а.с.18).

Сторони визнають, що належні відповідачці будівельні матеріали знаходились на ділянці, що перебуває в користуванні позивача, і на час розгляду справи ці будівельні матеріали та годівницю для тварин відповідачка вже забрала з ділянки позивача.

Сторони також визнають, що до стіни будівлі, що перебуває у власності позивача, прибудовано відповідачкою дерев`яні господарські споруди, також наявний паркан, що примикає до стіни будівлі.

Позивач просить усунути перешкоди шляхом зобов`язання відповідачки демонтувати паркан та господарські споруди, як такі, що побудовані нею на орендованій позивачем ділянці, та що перешкоджають користуватись орендованою ділянкою. Визначено лише орієнтовну площу спірної ділянки 0,0045 га.

Відповідач стверджує, що ці споруди та паркан знаходяться на території належної їй земельної ділянки площею 0,1043 га, межі якої не встановлені. Цього факту позивач не враховує, а паркан завжди був межовим знаком між ділянками і встановлений на межі ділянок давно. Вважає, що є накладка земельних ділянок позивача та відповідача.

Встановлено, що межі ділянки, належної відповідачці площею 0,1043 га не встановлені.

Відповідач як землекористувач суміжної земельної ділянки в акті прийому-передачі межових знаків в 2018 р. під час поділу і формування ділянки, що орендується позивачем не вказана (а.с.109).

Між сторонами виник спір щодо меж земельних ділянкою з кадастровим номером 0725055100:01:014:0131 (орендованою позивачем), та земельною ділянкою площею 0,1043 га (що перебуває у власності відповідачки).

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та другастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другоїстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом положень статей102,103 ЦПК Українидля з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі в першу чергу підлягає встановленню обставина, чи накладаються (перетинаються) земельна ділянка, що перебуває у користуванні позивач, та земельна ділянка, передана у власність відповідачці.

Сторонами надано суду технічну документацію та викопіювання.

Однак, у такій категорії справ суд самостійно без застосування спеціальних знань не може зробити висновок, чи накладаються земельні ділянки сторін у справі, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, може призначити судову експертизу.

Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивача та відповідача щодо земельної ділянки.

Суд роз`яснював сторонам можливість призначення в справі відповідної експертизи та роз`яснював обов`язок доказування.

Представники позивача з клопотанням про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи не зверталися.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина перша, другастатті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вказаним положенням ст. 81 ЦПК України, з огляду на описані вище обставини справи, представники позивача не надали належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач порушує право позивача на користування земельною ділянкою, яка орендується позивачем.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач не довів позовні вимоги, на які посилався в позові, а відтак в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 391 ЦК України ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Вижівка»</a>, третя особа на стороні позивача Старовижівська селищна рада, до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що перебуває в оренді - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Вижівка»</a>, адреса місця знаходження: вул.Незалежності 9, с-ще Стара Вижівка, Ковельський район, Волинська область, ЄДРПОУ 02968993.

Представника позивача: Водько Валентина Лукашівна, директор, адреса місця знаходження: вул.Незалежності 9, с-ще Стара Вижівка, Ковельський район, Волинська область.

Представника позивача: ОСОБА_5 , адвокат, адреса місця здійснення адвокатської діяльності- АДРЕСА_3 .

Третя особа на стороні позивача - Старовижівська селищна рада, площа Миру, 3, с-ще Стара Вижівка, ЄДРПОУ : 04333224.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача:Самулевич Олена Миколаївна, адвокат, адреса місця здійснення адвокатської діяльності: вул. Незалежності, 101, м.Ковель, Волинська область, РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складене 13.05.2025 року.

Суддя О. Й. Хаврона