3/130-1843
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 р. № 3/130-1843
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін Н. Кукси (дов. від 21.02.07), М. Солощука (дов. від 15.11.06), С. Лісового (дов. від 30.12.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги акціонерного комерційного “Промислово-фінансового банку” та товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24 квітня 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2007 року у справі № 3/130-1843 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агріка” до товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс”, третя особа - акціонерний комерційний “Промислово-фінансовий банк”, про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агріка” звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” і просило скасувати рішення цього товариства про проведення прилюдних торгів та аукціону з реалізації заставленого арештованого майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агріка” з підстав неповідомлення боржника про дату, час місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Також позивач просив суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії з проведення прилюдних торгів та аукціону з реалізації заставленого арештованого майна.
Ухвалою від 24 квітня 2007 року господарський суд Тернопольської області (суддя І.Турецький) заборонив товариству з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” вчиняти будь-які дії, будь-яким способом щодо проведення прилюдних торгів та аукціону з реалізації заставленого арештованого майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агріка”, до вирішення спору по суті.
Ухвалою господарського суду від 3 травня 2007 року до участі у справі залучено третьою особою акціонерний комерційний “Промислово-фінансовий банк”.
З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги були проведені 25 квітня 2007 року, у зв'язку з чим позивач подав заяву, яка надійшла до господарського суду 4 травня 2007 року, про зміну позовних вимог і просив суд визнати недійсними прилюдні торги з реалізації заставленого арештованого майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агріка”, з підстав порушення судової заборони їх проводити.
Відповідач оскаржив забезпечення позову в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2007 року ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24 квітня 2007 року залишено без змін.
Акціонерний комерційний “Промислово-фінансовий банк” та товариство з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” просять ухвалу та постанову господарських судів скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 33, 54, 57, 63 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агріка” у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агріка” проти доводів касаційних скарг заперечує і в їх задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом позову, який забезпечив суд, є визнання недійсним рішення товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” про проведення прилюдних торгів з реалізації заставленого арештованого майна.
Відповідно до статті 61 Закону України “Про виконавче провадженя” реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
За змістом статті 66 цього Закону підставою проведення прилюдних торгів є заявка державного виконавця.
Порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна встановлений Тимчасовим положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.
За правилами статей 66 і 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що орган товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” прийняв акт, спір про визнання якого недійсним підвідомчий господарському суду.
Також в матеріалах справи відсутні докази порушення відповідачем Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна в частині інформування боржника про проведення прилюдних торгів.
Застосований місцевим господарським судом захід до забезпечення позову безпосередньо не пов'язаний з предметом спору (визнання незаконним рішення), не є адекватним заявленим вимогам, необхідним і достатнім для забезпечення виконання судового рішення у справі, а отже таким, що не відповідає приписам статті 66 Господарського процесуального кодексу України: у разі задоволення позову, судовий наказ на виконання такого рішення господарського суду не видається і виконавче провадження не здійснюється (за винятком рішення в частині розподілу судових витрат).
Помилкове застосування апеляційним господарським судом статей 66 і 67 Господарського процесуального кодексу України зумовлює скасування ухвали та постанови про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про законність судових актів про забезпечення позову, колегією суддів також взята до уваги подальша диспозитивна поведінка позивача, а саме зміна предмету та підстав позову в даній справі.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги акціонерного комерційного “Промислово-фінансового банку” та товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24 квітня 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2007 року у справі № 3/130-1843 скасувати.
Заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.
Справу № 3/130-1843 передати до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В.М. Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2007 |
Оприлюднено | 17.01.2008 |
Номер документу | 1273160 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Васищак І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні