Рішення від 14.05.2025 по справі 911/499/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/499/25

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»

до фізичної особи-підприємця Пасельського Володимира Ярославовича

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»

про стягнення 70 530, 62 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Пасельського Володимира Ярославовича про стягнення 70 530, 62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.07.2023 на одному з контрольно-пропускних пунктів позивача мала місце дорожньо-транспортна пригода внаслідок зіткнення транспортного засобу зі шлагбаумом, в подальшому позивач отримав страхове відшкодування, сума якого частково компенсує майнові збитки позивача. Після цього позивач звернувся до відповідача, як до власника транспортного засобу, із вимогою сплатити на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди та сумою страхового відшкодування, однак відповідач відмовив у задоволені вимоги позивача. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 70 530, 62 грн відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.02.2025 у справі № 911/499/25 позовну заяву ТОВ «Рабен Україна» залишено без руху.

26.02.2025 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.03.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника, до якого долучено відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовну вимогу позивача такою, що не підлягає задоволенню. Відповідач не заперечує обставину того, що 05.07.2023 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю його працівника та транспортного засобу відповідача марки DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність якого на час ДТП була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 3556324 від 01.02.2023. При цьому, відповідач звернув увагу, що у п. 4 даного полісу страхова сума, яка виплачується страховиком при настанні страхового випадку на одного потерпілого, за шкоду заподіяну майну становить 160 000, 00 грн, розмір франшизи становить нуль гривень. Відповідач вважає, що наведені підстави та вимоги, які позивач ставить в межах даного позову, суперечать чинному на дату виникнення спірних правовідносин Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним нормативним актом для врегулювання правовідносин, які виникають між суб`єктами при настанні дорожньо-транспортної пригоди. Як зазначив відповідач, відповідно до приписами вказаного Закону саме на страховика покладено обов`язок визначення розміру заподіяного збитку. Відповідач наголосив на тому, що позивач у позові підтвердив, що 16.11.2023 отримав страхове відшкодування від страховика відповідача в розмірі 37 846, 08 грн, сума якого частково компенсує майнові збитки позивача, завдані внаслідок ДТП. Тобто, на переконання відповідача, вказаними діями позивач підтвердив, що сторони при настанні згаданої вище страхової події в основному дотримувались порядку та правил, визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Водночас, на думку відповідача, вимога позивача про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром понесених ним витрат при заміні пошкодженого майна і розміром отриманого відшкодування, виходить за межі цивільно-правових відносин, які врегульовані зазначеним вище Законом. Відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача на норми ст. 1194 ЦК України, оскільки вказана норма регламентує обов`язок особи, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням). Водночас, як зауважив відповідач, позивач вимагає відповідача сплатити різницю між фактичним розміром шкоди та сумою страхового відшкодування, у той час як страховим полісом встановлено ліміт страхової відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 160 000, 00 грн (франшиза нуль грн), у зв`язку із чим, на переконання відповідача, у нього в даному випадку не виникає обов`язку сплачувати різницю. На підтвердження своєї позиції відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018. Крім того, на переконання відповідача, долучені до позовної заяви докази на підтвердження фактичного розміру шкоди (рахунок на оплату № 173 від 31.08.2023, акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 173 від 31.08.2023, кошторис № 125155 від 05.072023, платіжне доручення № 10058 від 03.10.2023) не можуть бути підставою для оплати відповідачем різниці між сумою страхового відшкодування і понесеними ним збитками, оскільки розмір оціненої позивачем шкоди визначено без дотримання норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що в свою чергу не дає йому підстав для звернення не тільки до відповідача, але й до страховика. Щодо судових витрат, які будуть понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи, відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив суд, що очікує понести у зв`язку з підготовкою та розглядом справи в суді витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000, 00 грн, докази понесення яких будуть подані у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідач заявив клопотання про витребування у третьої особи ПрАТ «Страхова група «ТАС» матеріалів розслідування страхового випадку.

01.04.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, аналогічний за змістом тому, що надійшов до суду 27.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2025 у справі № 911/499/25 задоволено клопотання ФОП Пасельського В.Я. про витребування доказів. Зобов`язано ПрАТ «Страхова група «ТАС» надати до суду: - копії документів розслідування страхового випадку за участі транспортного засобу відповідача марки DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , в яких приймав участь представник позивача; - копії документів позивача подані ним страховику в порядку ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для відшкодування збитків та прийняті рішення страховика в порядку ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

02.04.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач щодо обов`язку відповідача відшкодувати шкоду, яка була завдана джерелом підвищеної небезпеки повторно наголосив, що Броварським міськрайонним судом Київської області 04.10.2023 була винесена постанова у справі № 361/5676/23, якою було підтверджено вину ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, в результаті чого шлагбаум отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Отже, судом було визнано винним працівника відповідача та був підтверджений факт завдання шкоди позивачу. Проте, позивач наголосив на тому, що завдані збитки є наслідком саме ДТП, внаслідок чого всі витрати, які виникли у зв`язку з заміною шлагбаума, є безпосереднім наслідком дій працівника відповідача, а тому підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до приписів ст. 1172, ч. 2 ст. 1187, 1192 ЦК України. Отже, на переконання позивача, відповідач повинен відшкодувати шкоду, оскільки шкода майну позивача була завдана його працівником, а транспортний засіб належить на праві власності відповідачу. Стосовно доводів відповідача про безпідставний розмір фактичної шкоди, яка була завдана позивачу, позивач зазначив, що внаслідок ДТП позивачу було завдано матеріальну шкоду пошкодженням шлагбауму на його території. Позивач вже фактично сплатив 108 376, 70 грн за заміну шлагбауму, який був пошкоджений внаслідок неправомірних дій працівника відповідача, проте страховик відшкодував лише частину коштів в сумі 37 846, 08 грн, у зв`язку із чим різниця між сумою завданої шкоди та відшкодуванням становить 70 530, 62 грн, які позивач був змушений заплатити за заміну шлагбауму. При цьому, позивач зауважив, що для підтвердження витрат на заміну шлагбауму були надані належно оформлені первинні документи, що підтверджують факти здійснення господарських операцій, а саме: рахунок на оплату № 173 від 31.08.2023, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 173 від 31.08.2023, кошторис № 125155 від 05.07.2023 та платіжне доручення № 10058 від 03.10.2023. Позивач звернув увагу, що у зазначеному акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 173 від 31.08.2023 вказаний рядок № 8 (без ПДВ), який безпосередньо стосуються цієї справи та підтверджує факт витрат позивача на заміну шлагбауму, загальна сума який складає 108 376,70 грн з ПДВ, а кошти за заміну шлагбауму були сплачені відповідно до платіжного доручення № 10058 від 03.10.2023. Отже, позивач стверджує, що реальний розмір шкоди є обґрунтованим і підтверджується відповідними документами, як причинно-наслідковий зв`язок між ДТП, що сталася 05.07.2023, та збитками, завданими позивачу. Як зазначив позивач, страховик сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 37 846, 08 грн, але сума страхового відшкодування є недостатньою для повного відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП. На думку позивача, відповідач як особа, відповідальна за завдану шкоду, має покрити різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача з вимогою компенсувати різницю між сумою завданої шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 70 530, 62 грн. Також у відповіді на відзив позивач заперечив щодо розміру судових витрат відповідача, наголосивши на тому, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю даної справи, а обсяг наданих представником відповідача послуг не відповідає критерію реальності та розумності. Позивач вважає, що представник відповідача не надав достатніх доказів, які б підтверджували фактичний обсяг виконаної роботи або витрачені години на надання правничої допомоги, а відсутність детального звіту про витрачені години, виконані дії та їхній зв`язок з конкретними етапами розгляду справи унеможливлює точну оцінку відповідності заявлених витрат реальному обсягу виконаної роботи.

07.04.2025 до суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» надійшли письмові пояснення вих. № 00909/0125 від 03.04.2025 на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2025 разом з витребуваними судом документами. ПрАТ «Страхова група «ТАС» у письмових поясненнях також щодо обставин справи зазначило, що на підставі заяви позивача про страхове відшкодування від 18.10.2023 ПрАТ «Страхова група «ТАС» як страховиком відповідача було замовлено незалежну оцінку для визначення розміру матеріального збитку, заданого об`єкту оцінки, яку було проведено суб`єктом оціночної діяльності ФОП Ільченко Д.В. та на підставі якої було визначено матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого майна, у розмірі 37 846, 08 грн. За ствердженням ПрАТ «Страхова група «ТАС», страховик діяв виключно в межах норм спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сплативши ТОВ «Рабен Україна» страхове відшкодування по дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 05.07.2023, в повному обсязі у розмірі 37 846, 08 грн.

09.04.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

05.07.2023 о 15 год. 00 хв. за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вулиця Броварська, 150, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом тягачем DAF XF 460, державний номерний знак (далі д.н.з.) НОМЕР_1 , із напівпричепом Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної відстані та здійснив зіткнення із шлагбаумом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , станом на дату виникнення дорожньо-транспортної пригоди був працевлаштований у фізичної особи-підприємця Пасельського Володимира Ярославовича (далі відповідач) на посаді водія автомобільних транспортів, що підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву копіями трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 02.02.2023, наказом (розпорядженням) № 1 від 02.02.2023 про прийняття на роботу, а також розпорядженням № 1 від 02.02.2023.

Відповідач наказом № 2 від 02.02.2023, у зв`язку з укладенням трудового договору від 02.02.2023 з ОСОБА_1 , закріпив за останнім транспортний засіб, д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 для виконання вантажних перевезень по Україні та за кордоном (копія наказу долучена до відзиву на позовну заяву).

Транспортний засіб тягач DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіп Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , належать на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричепу Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС».

01.02.2023 між ОСОБА_2 (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (далі третя особа, страховик) було укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АТ/3556324 від 01.02.2023 із строком його дії з 02.02.2023 до 01.02.2024.

За змістом умов полісу № АТ/3556324 від 01.02.2023, страхова сума за шкоду, завдану майну складає 160 000, 00 грн; розмір франшизи складає нуль гривень.

Також, 01.02.2023 між ОСОБА_2 (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) було укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АТ/3556325 від 01.02.2023, який діє з 02.02.2023 до 01.02.2024.

За змістом умов полісу № АТ/3556325 від 01.02.2023, страхова сума за шкоду, завдану майну складає 160 000, 00 грн; розмір франшизи складає нуль гривень. Копії зазначених полісів наявні в матеріалах справи.

За ствердженням позивача, він є власником вказаного вище шлагбауму, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копію свідоцтва ТОВ «Рабен Україна» від 16.02.2012 про право власності на нерухоме майно комплекс, розташований за адресою: Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, вул. Броварська, 150.

Крім того, на підтвердження того, що вказаний вище шлагбауму належить ТОВ «Рабен Україна», позивач долучив до позовної заяви копію бухгалтерської довідки щодо обліку шлагбауму, за змістом якої, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Рабен Україна» позиція «шлагбаум автоматичний» (місцерозташування 07442, Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, вул. Броварська, 150) знаходиться на балансі на рахунку 103 «Будинки та споруди»; субрахунку 1031 «Будинки та споруди власні» і включена до складу митна стоянка (інвентарний номер 4117). Балансова вартість даного об`єкта станом на 01.12.2023 складає 1 890 744, 38 грн.

Як зазначив позивач, внаслідок ДТП, що сталась 05.07.2023 за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вулиця Броварська, 150, відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 446550 від 05.07.2023, отримано його письмові пояснення та складено схему ДТП, копії яких позивач долучив до матеріалів справи.

ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях щодо ДТП, яка сталась 05.07.2023, зазначив наступне: « 05.07.2023 близько 15:00 я керував автомобілем DAF, НОМЕР_1 , із напівпричепом ВС0895XF за адресою смт В. Димерка на території складів Рабен (Броварська, 150) був неуважний (засліпило променем сонця), не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення зі шлагбаумом. Люди тілесних ушкоджень не отримали. Пояснення записано власноручно».

Суд встановив, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 05.07.2023 за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вулиця Броварська, 150, Броварським міськрайонним судом Київської області 04.10.2023 була винесена постанова у справі № 361/5676/23, яка набрала законної сили 17.10.2023 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області 04.10.2023 у справі № 361/5676/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №446550 від 05.07.2023, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, його письмовими поясненнями.

Броварським міськрайонним судом Київської області у постанові від 04.10.2023 у справі № 361/5676/23 встановлено, 05.07.2023 року о 15:00 год., Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вулиця Броварська, 150, водій ОСОБА_1 керував автомобіль тягачем Daf XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної відстані та здійснив зіткнення із шлагбаумом. В результаті ДТП автомобіль Daf XF 460 та шлагбаум отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, люди тілесних ушкоджень не отримали. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Статтею 75 ГПК України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

З огляду на наведене, за доводами позивача, вина водія відповідача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке призвело до ДТП та майнових збитків позивача, вважається встановленою та не потребує доказування.

Позивач стверджує, що в результаті ДТП належне позивачу майно (шлагбаум) отримало механічні пошкодження з матеріальними збитками, для оцінки та усунення яких позивачем було залучено ТОВ «Аплеона ХСГ» на підставі договору з надання послуг з технічного обслуговування об`єкта/приміщень № 01-12/RB-HSG/17 від 15.12.2027.

Як зазначив позивач, відповідно до долученого до позовної заяви дефектного акта № 050723-02/2, ремонтні роботи з відновлення шлагбауму були неможливими, оскільки відновлення таких пошкоджень можливе лише шляхом заміни, тому ТОВ «Аплеона ХСГ» на замовлення позивача виконало роботи з заміни виїзного шлагбауму, вартість яких включно із вартістю нового шлагбауму склала 108 376, 70 грн з ПДВ. Позивач зазначив, що сплатив вартість нового шлагбауму, робіт з демонтажу старого шлагбауму, монтажу і налаштування нового шлагбауму.

Відповідно до долученої до позовної заяви копії дефектного акта № 050723-02/2: 1. дата дефектування: 05.07.2023; 2. тип обладнання: автоматичний шлагбаум САМЕ G6000; 3. змовник: ТОВ «Аплеона ХСГ»/ТОВ «Рабен Україна»; 4. місце встановлення: КПП Митниця; 5. виконані роботи: дефектування після ДТП; 6. опис: внаслідок ДТП корпус шлагбауму втратив геометрію, в тому числі порушено силову конструкцію обойми підшипника валу, посадкове місце другого підшипника валу, деформовані місця кріплення моторедуктора, деформована нижня основана корпусу. Порушено геометрію корпусу моторедуктора. Стріла втратила цілісність. Фотографії додаються. Висновок: ремонтні роботи з відновлення до працездатного стану та безпечного користування вищезазначених вузлів та елементів є неможливим. Згідно регламенту виробника, відновлення таких пошкоджень можливе тільки шляхом зміни. Підлягають заміні наступні вузли та запчастини: корпус шлагбауму, дверцята корпусу, фоторедуктор, стріла. 7. рекомендації: заміна тумби шлагбаума в зборі разом зі стрілою (модель G6000 знято з виробництва, поточна версія G5000XLED).

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2017 між ТОВ «Рабен Україна» та ТОВ «Аплеона ХСГ» укладено договір з надання послуг з технічного обслуговування об`єкта / приміщень № 01-12/RB-HSG/17, за змістом п. 2.1 якого замовник доручає підряднику і підрядник зобов`язується надавати послуги, пов`язані з управлінням об`єктом, як це передбачено в додатку № 1, в тому числі вживати заходи, детальний обсяг яких обумовлюються в додатку № 2 («основні послуги»), готовність виконувати дії, які перевищують обсяг основних послуг («додаткові послуги»).

Відповідно до пп. 10.1, 10.2 договору № 01-12/RB-HSG/17, договір набирає чинності з 01.01.2018 та укладений на невизначений термін.

Додатком № 1 до договору № 01-12/RB-HSG/17 вказано про позначення та опис об`єкта, а саме: логістичний комплекс Рабен, розташований за адресою: 07422, Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, вул. Броварська, 150.

31.08.2023 ТОВ «Аплеона ХСГ» виставило позивачу рахунок на оплату № 173 від 31.08.2023 до договору № 01-12/RB-HSG/17 від 15.12.2017 на суму 663 058, 90 грн з ПДВ.

31.08.2023 між ТОВ «Рабен Україна» та ТОВ «Аплеона ХСГ» складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 173 до договору № 01-12/RB-HSG/17 від 15.12.2017 на суму 663 058, 90 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 8 акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 173, на підставі заявки № 125155 ТОВ «Аплеона ХСГ» виконало на користь позивача додаткові роботи з заміни виїзного шлагбауму митниці, пошкодженого внаслідок ДТП, на суму 90 313, 92 грн без ПДВ.

Відповідно до кошторису (додатку 1) № 125155 КП_05.07.2023_Рабен на виконання робіт з заміни шлагбауму КПП Митниці ТОВ «Рабен Україна», станом на 05.07.2023 роботи з шлагбауму складають 108 376, 70 грн з ПДВ, з яких: вартість автоматичного шлагбауму САМЕ G5000XLED 77 461, 92 грн без ПДВ; вартість доставки 2 160, 00 грн; роботи з демонтажу, монтажу, налаштування автоматичного шлагбауму 10 692, 00 грн. Всього матеріалів по об`єкту 79 621, 92 грн без ПДВ; всього робіт по об`єкту 10 692, 00 грн без ПДВ; ПДВ 18 062, 78 грн (копія наявна в матеріалах справи).

03.10.2023 ТОВ «Рабен Україна» перерахувало на користь ТОВ «Аплеона ХСГ» грошові кошти в загальній сумі 663 058, 90 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 10058 від 03.10.2023 із призначенням платежу: «за послуги зг. рах. № 173 від 31.08.2023, в тому числі ПДВ (20%) 110509,82 грн», копія якого наявна в матеріалах справи.

Позивач звернув увагу, що у зазначеному вище акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 173 від 31.08.2023 вказаний рядок № 8 (заявка № 125155), який безпосередньо стосуються цієї справи та підтверджує факт витрат позивача на заміну шлагбауму, загальна сума за яким складає 108 376,70 грн з ПДВ, а кошти за заміну шлагбауму були сплачені відповідно до платіжного доручення № 10058 від 03.10.2023.

З огляду на наведене вище, за ствердженням позивача, пошкодження виїзного шлагбауму, спричиненого ДТП, було усунуто ТОВ «Рабен Україна» в повному обсязі шляхом його заміни. На переконання позивача, зазначена сума витрат на заміну шлагбауму підтверджена відповідними документами, що засвідчують факт заподіяння шкоди позивачу, у зв`язку із чим фактичний розмір майнової шкоди, якої зазнав позивач внаслідок ДТП та заміни пошкодженого шлагбауму, становить 108 376, 70 грн.

Водночас, як зазначив позивач, 11.07.2023 позивач, з метою отримання страхового відшкодування, направив страховику відповідача повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду для отримання страхового відшкодування.

Суд встановив, що ТОВ «Рабен Україна» звернулось до страховика відповідача Приватного акціонерного товариство «Страхова група «ТАС» із повідомленням від 11.07.2023 про дорожньо-транспортну пригоду.

Зі змісту повідомлення від 11.07.2023 вбачається наступна інформація: дата, час, місце, обставини (короткий опис події) ДТП: 05.07.2023; 15 год. 00 хв.; вул. Броварська, 150, смт Велика Димерка, Броварський район, Київська область. Водій ТЗ DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та здійснив наїзд на шлагбаум, пошкодивши його. Назва ОВС, що оформлював ДТП: Броварське РУП. Учасники ДТП: 1. транспортний засіб DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , власник ОСОБА_2 , поліс ОСЦПВВНТЗ № АТ/3556324 термін дії з 02.02.2023 по 01.02.2024, виданий АТ «СГ «ТАС»; 2. нерухоме майно шлагбаум, що належить ТОВ «Рабен Україна», розташований за адресою: вул. Броварська, 150, смт Велика Димерка, Броварський район, Київська область. Особа, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення: ОСОБА_1 . Також у повідомленні наведено схематичне зображення місця події.

В подальшому, 18.10.2023 ТОВ «Рабен Україна» звернулось до ПрАТ «Страхова група «ТАС» (страховика відповідача) із заявою (вх. № 1843 від 26.10.2023) про страхове відшкодування, якою позивач просив, відповідно до ст. 35 та пп. а) ст. 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснити відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження шлагбауму, під час дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) 05.07.2023, що відбулась за адресою: вул. Броварська, 150, смт Велика Димерка, Броварський район, Київська область, з вини ОСОБА_1 водія транспортного засобу DAF з номерних знаком НОМЕР_1 , договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на дату ДТП Серія АТ №3556324. У заяві про страхове відшкодування ТОВ «Рабен Україна» погодився з тим, що розмір страхового відшкодування складає суму згідно експертної оцінки з вирахуванням франшизи.

ПрАТ «Страхова група «ТАС» направило позивачу лист № 16742/9123 від 14.11.2023, в якому повідомлено позивача, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів АТ 3556324 від 01.02.2023. Франшиза згідно поліса становить 0. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2023, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що стало причиною пошкодження шлагбаума, що розташований за адресою: Київська область, Броварський р-н, смт Велика Димерка, вул. Броварська, 150. Відповідно до змісту листа ПрАТ «Страхова група «ТАС», матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого майна згідно Звіту № 13178 про незалежну оцінку визначення розміру матеріального збитку, завданого об`єкту оцінки 21.07.2023 ФОП Ільченко Д.В., становить 37 846, 08 грн. На підставі викладеного, ПрАТ «Страхова група «ТАС» у листі зазначило, що належна сума страхового відшкодування в сумі 37 846, 08 грн буде перерахована на користь заявника.

Відповідач до відзиву на позовну заяву долучив копію висновку про розмір матеріального збитку № 13178/1 від 21.07.2023, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Ільченко Денисом Валерійовичем, який здійснює свою діяльність на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 322/2022 від 05.07.2022.

У висновку № 13178/1 від 21.07.2023 вказано, що розмір матеріального збитку становить: 31 538, 40 грн. До висновку про розмір матеріального збитку додається і є невід`ємною частиною звіт № 13178 про незалежну оцінку від 21.07.2023 з додатками.

У зв`язку зі зверненням позивача до страховика відповідача із заявою про страхове відшкодування та на відшкодування шкоди за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АТ/3556324 від 01.02.2023, чинного на дату ДТП, страховиком відповідача було визнано зазначену вище дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, про що складено відповідний страховий акт № 22563/56/923 від 14.11.2023 (долучений до письмових пояснень третьої особи).

У страховому акті № 22563/56/923 від 14.11.2023 зазначена наступна інформація: страхувальник: ОСОБА_2 ; договір страхування: № АТ3556324 від 01.02.2023 із строком дії з 02.02.2023 до 01.02.2024. Предмет страхування: DAF XF 460 FT, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_5 , рік випуску 2013. Обставини страхової події: дата події: 05.07.2023; місце події: АДРЕСА_1 ; відповідальність за шкоду, завдану майну. Можливість регресу: ні; особа, відповідальна за настання страхового випадку: ОСОБА_1 ; одержувач страхового відшкодування: ТОВ «Рабен Україна».

Відповідно до змісту додатку № 1 до страхового акта № 22563/56/923 від 14.11.2023, який є розрахунком суми страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, становить 37 846, 08 грн та визначений на підставі звіту про незалежну оцінку визначення розміру матеріального збитку, завданого об`єкту оцінки 21.07.2023.

В подальшому, 16.11.2023 ПрАТ «Страхова група «ТАС» перераховано на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 37 846, 08 грн, що підтверджується копією виписки з банку про підтвердження платежу, зі змісту якої вбачається наступне призначення платіжної операції: «страх.відш. по дог. №АТ3556324 від 01.02.2023, ТОВ «Рабен Україна», ЄДРПОУ: 32306522, пошкоджене майно, з ПДВ».

Водночас, позивач стверджує, що сума зазначеного вище страхового відшкодування склала 37 846, 08 грн, що є недостатнім для повного відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП. Позивач вважає, що у даному випадку відповідач зобов`язаний сплатити різницю між фактичним розміром шкоди в розмірі 108 376, 70 грн та сумою страхового відшкодування в сумі 37 846, 08 грн відповідно до приписів ст. 1194 ЦК України.

Як зазначив позивач, чинне законодавство визначає порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість регулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони страховика та власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов`язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим (власником/володільцем іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника) та здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За таких обставин, позивач зауважив, що згідно положень закону, покладення на застраховану винну у ДТП особу обов`язку відшкодувати потерпілому майнову шкоду можливе лише у випадку обґрунтованої законної відмови страховика здійснити таке відшкодування за свого страхувальника (у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування) або у випадку, якщо виплачене страховиком страхове відшкодування (страхова виплата) є меншою від розміру фактично завданих збитків.

Позивач наголосив на тому, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відповідач був власником транспортного засобу тягача DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , який станом на момент ДТП був застрахований у ПрАТ «Страхова група «ТАС» відповідно до полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/3556324.

Оскільки, як зазначив позивач, страховик відповідача відшкодував позивачу лише 37 846, 08 грн, різниця між сумою заподіяної позивачу шкоди та відшкодуванням становить 70 530,62 грн (108 376,70 грн-37 846,08 грн). Таким чином, на думку позивача, оскільки відповідач є власником та страхувальником джерела підвищеної небезпеки транспортного засобу DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , останній зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром завданої шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 70 530, 62 грн, які позивач був змушений витратити для відновлення первинного стану пошкодженого шлагбауму, тобто фактичні витрати на його заміну.

Як зазначив позивач, після ДТП та отримання страхового відшкодування від страховика відповідача у розмірі 37 846, 08 грн позивач звернувся до відповідача з претензією № 2024/02/05 на суму 70 530, 62 грн (лист вих. № КІ2402-027 від 05.02.2024), в якій позивачем описано зазначені вище обставини та викладено вимогу негайно відшкодувати шкоду, завдану майну ТОВ «Рабен Україна», в сумі 70 530, 62 грн.

Відповідач направив позивачу лист № 1 від 16.02.2024, у відповідь на претензію позивача, в якому повідомив, що по справі щодо ДТП за участю автомобіля DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , яка мале місце 05.07.2023, відповідальність перед третіми особами була застрахована АТ «СГ «ТАС», відповідно для виплати страхового випадку компанією було проведено незалежну експертну оцінку завданих збитків у присутності представника позивача. Відповідно до проведеної експертизи, погодженої з позивачем, сума збитків була виплачена на підставі поданої позивачем заяви. Як зазначив відповідач у листі, згідно страхового полісу, збитки, завдані вказаним вище автомобілем, відшкодовує АТ «СГ «ТАС», у зв`язку із чим відповідач просив позивача, при наявності претензій, звертатися до страховика.

З урахуванням зазначеного вище, оскільки відповідач в добровільному порядку відмовився відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром завданої шкоди та страховим відшкодуванням, які позивач був змушений витратити для відновлення первинного стану пошкодженого шлагбауму (тобто фактичні витрати на його заміну) позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 70 530, 62 грн матеріальної шкоди.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2 зазначеної статті).

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (пункт 69 частини 1 статті 1 Закону України «Про страхування».

Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України (абзац 3 частини 1 статті 89 вказаного Закону).

За статтею 980 ЦК України, предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути, зокрема відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Згідно з ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1961-IV).

Законом № 1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно з ст. 3 Закону № 1961-IV (тут і надалі в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1961-IV, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пп. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як було встановлено судом вище, 05.07.2023 за адресою: Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, вул. Броварська, 150, за участю працівника відповідача водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом тягачем DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої майно позивача (шлагбаум) отримало механічні пошкодження. Вказана обставина протягом розгляду справи сторонами не заперечувалась.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 станом на дату виникнення дорожньо-транспортної пригоди був працевлаштований у ФОП Пасельського В.Я. на посаді водія автомобільних транспортів. Також, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що він є власником транспортного засобу DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричепу Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області 04.10.2023 у справі № 361/5676/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №446550 від 05.07.2023, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, його письмовими поясненнями.

Броварським міськрайонним судом Київської області у постанові від 04.10.2023 у справі № 361/5676/23 встановлено, що 05.07.2023 року о 15:00 год., Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, вул. Броварська, 150, водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної відстані та здійснив зіткнення із шлагбаумом. В результаті ДТП автомобіль DAF XF 460 та шлагбаум отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Судом було встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , та напівпричепу Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС» на підставі полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АТ/3556324 та № АТ/3556325 від 01.02.2023 із строком його їх дії з 02.02.2023 до 01.02.2024.

За змістом умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АТ/3556324 від 01.02.2023 щодо транспортного засобу DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , страхова сума за шкоду, завдану майну складає 160 000, 00 грн; розмір франшизи складає нуль гривень.

Суд встановив, що ТОВ «Рабен Україна» зверталось до страховика відповідача із повідомленням від 11.07.2023 про дорожньо-транспортну пригоду.

В подальшому, 18.10.2023 ТОВ «Рабен Україна» звернулось до ПрАТ «Страхова група «ТАС» (страховика відповідача) із заявою (вх. № 1843 від 26.10.2023) про страхове відшкодування, якою позивач просив, відповідно до ст. 35 та пп. а) ст. 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснити відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження шлагбауму, під час дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) 05.07.2023, що відбулась за адресою: вул. Броварська, 150, смт Велика Димерка, Броварський район, Київська область, з вини ОСОБА_1 водія транспортного засобу DAF з д.н.з. НОМЕР_1 , договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на дату ДТП Серія АТ №3556324. У заяві про страхове відшкодування ТОВ «Рабен Україна» погодився з тим, що розмір страхового відшкодування складає суму згідно експертної оцінки з вирахуванням франшизи.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

В матеріалах справи наявна копія висновку про розмір матеріального збитку № 13178/1 від 21.07.2023, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Ільченко Денисом Валерійовичем, який здійснює свою діяльність на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 322/2022 від 05.07.2022.

Відповідно до змісту висновку № 13178/1 від 21.07.2023, суб`єкт оціночної діяльності ФОП Ільченко Д.В. на підставі договору про надання послуг № 12/05-09, укладеного з ПрАТ «Страхова група «ТАС», провів незалежну оцінку з визначенням розміру матеріального збитку, завданого об`єкту оцінки, що був розташований за адресою: Київська обл., смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150, та зробив висновок про наступне: Виконавець: СОД ФОП Ільченко Д.В.; Замовник: ПрАТ «СГ «ТАС»; Страховик: ПрАТ «СГ «ТАС»; Заявник про подію: ТОВ «Рабен Україна»; Об`єкт оцінки: шлагбаум САМЕ; Місцезнаходження об`єкта: Київська обл., смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150; Ефективна дата оцінки: 01.04.2023; Вид вартості: ринкова; Мета оцінки: Визначення розміру матеріального збитку, заданого об`єкту оцінки внаслідок події (ДТП), які згідно інформації, наданої замовником, сталась 05.07.2023, для відшкодування збитків; Використані методичні підходи: витратний.

У висновку № 13178/1 від 21.07.2023 вказано, що розмір матеріального збитку становить: 31 538, 40 грн. До висновку про розмір матеріального збитку додається і є невід`ємною частиною звіт № 13178 про незалежну оцінку від 21.07.2023 з додатками.

ПрАТ «Страхова група «ТАС» направило позивачу лист № 16742/9123 від 14.11.2023, в якому повідомлено позивача, що матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого майна, згідно Звіту № 13178 від 21.07.2023 про незалежну оцінку визначення розміру матеріального збитку, завданого об`єкту оцінки, виконаного ФОП Ільченко Д.В., становить 37 846, 08 грн. На підставі викладеного, ПрАТ «Страхова група «ТАС» у листі зазначило, що належна сума страхового відшкодування в сумі 37 846, 08 грн буде перерахована на користь заявника.

У зв`язку зі зверненням позивача до страховика відповідача із заявою про страхове відшкодування та на відшкодування шкоди за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АТ/3556324 від 01.02.2023, чинного на дату ДТП, страховиком відповідача було визнано зазначену вище дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, про що складено відповідний страховий акт № 22563/56/923 від 14.11.2023.

Відповідно до змісту додатку № 1 до страхового акта № 22563/56/923 від 14.11.2023, який є розрахунком суми страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, становить 37 846, 08 грн, визначений на підставі звіту про незалежну оцінку визначення розміру матеріального збитку, завданого об`єкту оцінки 21.07.2023.

16.11.2023 страховиком відповідача перераховано на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 37 846, 08 грн, що підтверджується копією виписки з банку про підтвердження платежу, зі змісту якої вбачається наступне призначення платіжної операції: «страх.відш. по дог. №АТ3556324 від 01.02.2023, ТОВ «Рабен Україна», ЄДРПОУ: 32306522, пошкоджене майно, з ПДВ».

Водночас позивач стверджує, що внаслідок ДТП, яка сталась 05.07.2023, позивачу було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 108 376,70 грн, що підтверджується договором № 01-12/RB-HSG/17 та додатком до нього, рахунком на оплату № 173 від 31.08.2023, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 173 від 31.08.2023, до кошторисом (додатком 1) № 125155 КП_05.07.2023_Рабен на виконання робіт з заміни шлагбауму КПП Митниці ТОВ «Рабен Україна та платіжним доручення № 10058 від 03.10.2023.

Позивач звернув увагу, що у зазначеному вище акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 173 від 31.08.2023 вказаний рядок № 8 (заявка № 125155), який безпосередньо стосуються цієї справи та підтверджує факт витрат позивача на заміну шлагбауму, загальна сума за яким складає 108 376,70 грн з ПДВ, а кошти за заміну шлагбауму були сплачені відповідно до платіжного доручення № 10058 від 03.10.2023.

З огляду на наведене вище, за ствердженням позивача, пошкодження виїзного шлагбауму, спричиненого ДТП, було усунуто ТОВ «Рабен Україна» в повному обсязі шляхом його заміни, у зв`язку із чим фактичний розмір майнової шкоди, якої зазнав позивач внаслідок ДТП та заміни пошкодженого шлагбауму, становить 108 376, 70 грн.

Оскільки, як зазначив позивач, страховиком відповідача виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 37 846, 08 грн, що в повному обсязі не покриває понесені позивачем збитки внаслідок ДТП, позивач вважає, що відповідач відповідно до ст. 1194 ЦК України зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка становить 70 530,62 грн (108376,70 грн-37846,08 грн).

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За приписами частини 22.1 статті 22 Закону №1961-IV, у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 28 Закону № 1961-IV визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц викладено наступний висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 цього Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічні висновки зроблені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (на яку посилається відповідач), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, від 12.09.2018 у справі № 569/96/17, від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 752/16797/14-ц, від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, від 14.06.2023 у справі № 125/1216/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, в тому числі, викладено висновок, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».).

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 85-91 постанови від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 послідовно наголосила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 147/66/17).

Водночас, у Законі №1961-IV наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон, який спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Тобто, положення Закону №1961-IV спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

При цьому, слід мати на увазі, що відповідно до положень статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Цивільний кодекс України також передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини друга та четверта статті 14 ЦК України)

Положення зазначених норм права свідчить про зобов`язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи права інших осіб у спосіб передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 149-150 постанови від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 звернула увагу на те, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Враховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15, від 14.09.2016 у справі № 6-725цс16, від 26.10.2016 у справі № 6-954цс16).

Зазначені вище висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України мають враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З урахуванням зазначеного вище, суд наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми (ліміту відповідальності страховика) і лише у разі, якщо згідно з Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, у страхувальника виникає обов`язок з відшкодування різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача при використанні автомобіля DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом Schmitz S01, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС» на підставі полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АТ/3556324 та № АТ/3556325 від 01.02.2023 із строком їх дії з 02.02.2023 до 01.02.2024 та з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну в розмірі 160 000, 00 грн (франшиза складає нуль гривень) за кожним полісом.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, ПрАТ «Страхова група «ТАС» як страховик відповідача, на випадок виникнення деліктного зобов`язання, відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», взяло на себе у межах суми страхового відшкодування (ліміту відповідальності страховика) виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Отже, обов`язок по відшкодуванню заподіяної шкоди майну потерпілої особи (позивачу) забезпеченим (застрахованим) транспортним засобом відповідача покладається саме на страховика відповідача в межах загального ліміту відповідальності, який складає 160 000, 00 грн (франшиза 0 грн).

При цьому, суд зазначає, що загальний розмір стверджуваної позивачем шкоди, яка була завдана йому внаслідок ДТП, складає в загальному розмірі 108 376, 70 грн (з урахуванням суми страхового відшкодування в сумі 37 846, 08 грн, визначеної на підставі звіту про незалежну оцінку визначення розміру матеріального збитку, завданого об`єкту оцінки 21.07.2023), не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Страхова група «ТАС» за страховим полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АТ/3556324 від 01.02.2023 щодо транспортного засобу DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 .

Проте, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом доказів відмови ПрАТ «Страхова група «ТАС» як страховика відповідача у виплаті позивачу повного розміру шкоди, заподіяної внаслідок ДТП його майну (шлагбауму), розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вулиця Броварська, 150, до суду не надано.

Доказів незгоди позивача із визначеним страховиком відповідача розміром збитків, на підставі якого було виплачено страхове відгодування, та зверненням внаслідок цього з відповідним позовом до страховика відповідача про стягнення повного розміру шкоди, заподіяної майну позивача, матеріли справи також не містять.

Натомість позивач одразу звернувся до суду із даним позовом про стягнення з ФОП Пасельського В.Я. різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою як до власника транспортного засобу DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_1 , в загальному розмірі 70 530, 62 грн.

З урахуванням усього зазначеного вище, суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу різницю між розміром понесеним позивачем витрат на заміну пошкодженого внаслідок ДТП шлагбауму та страховою виплатою, за наявності ліміту відповідальності за страховим полісом в розмірі 160 000,00 грн (франшиза 0 грн), є такими, що не відповідають чинному на час виникнення спірних правовідносин законодавству та зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 1194 ЦК України.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Враховуючи обставини цієї справи, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на час настання страхового випадку була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ТАС», розмір шкоди, яка за ствердженням позивача, була завдана його майну, не перевищує ліміт відповідальності страховика відповідача, а випадків, визначених у ст. 37 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за яким у страховика не виникає обов`язок з виплати страхового відшкодування, не встановлено, то суд вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (п. 40), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (п. 50), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (п. 31.10), від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 (п. 39), від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 (п. 75), від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц (п. 54) та 13.10.2020 у справі №640/22013/18 (п. 31)).

Так, як вказувалось вище, у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик, тому суд вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку із тим, що вказаний позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що позивач в установленому порядку обставини, які ним повідомлені, не довів та належних доказів на підтвердження вказаних ним відомостей до суду не надав, оскільки полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АТ/3556324 від 01.02.2023 передбачено ліміт відповідальності страховика за заподіяну майну в розмірі 160 000, 00 грн (франшиза 0 гривень), а стверджуваний позивачем розмір збитків, завданих позивачу внаслідок ДТП, не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Страхова група «ТАС» за вказаним страховим полісом, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 1194 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Рабен Україна» до ФОП Пасельського В.Я. про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою як до власника транспортного засобу в сумі 70 530 ,62 грн є необґрунтованою, нормативно та документально не доведеною, а тому не підлягає задоволенню.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2 Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 14.05.2025.

Суддя Л.В. Сокуренко